Сучасний стан забезпечення епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики слабкозорості і сліпоти як основної оперативної функції громадського здоров’я України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан забезпечення епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики слабкозорості і сліпоти як основної оперативної функції громадського здоров'я України

Д.В. Варивончик; Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Слабкозорість і сліпота (СЗ/СЛ) та захворювання, які їх обумовлюють, спричиняють негативний соціально-демографічний та економічний вплив і потребують розроблення комплексних заходів та програм з профілактики в рамках розвитку національної системи громадського здоров'я.

Мета роботи - визначити сучасний стан епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ для їхнього покращання в рамках розвитку системи громадського здоров'я України.

Матеріали та методи. Проведено якісну та кількісну оцінку стану епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ в Україні. Використано «Інструмент самооцінки виконання основних оперативних функцій громадської охорони здоров'я в Європейському регіоні ВООЗ» (2015 р.).

Результати та їх обговорення. Забезпечення епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ в Україні інтегрально оцінюються на рівні 4,3±2,3 ум. бала і інтерпретуються як деякі кроки, що передують діям щодо поліпшення цієї оперативної функції, вже робляться, але вони непослідовні і вимагають більш суворого підходу. Основними причинами цього визначено недоліки в реалізації системних функцій у розробці стратегії та існуючий дефіцит у забезпеченні фінансування і ресурсів. Ідентифіковано найбільш проблемні компоненти системи.

Висновки. На державному та регіональних рівнях потребують свого системного покращання всі компоненти забезпечення епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ в рамках розвитку системи громадського здоров'я України.

Ключові слова: сліпота, слабкозорість, епідеміологічний нагляд, громадське здоров'я.

Современное состояние обеспечения эпидемиологического надзора за причинами и мерами профилактики слабовидения и слепоты как основной оперативной функции общественного здоровья Украины

Д.В. Варивончик

Слабовидение, слепота (СВ/СЛ) и заболевания, которые их обуславливают, имеют негативные социально-демографические и экономические воздействия на общество, что требует разработки комплексных мер и программ по их профилактике в рамках развития национальной системы общественного здоровья.

Цель работы - определить современное состояние эпидемиологического надзора за причинами и мерами профилактики СВ/СЛ для их улучшения в рамках развития системы общественного здоровья Украины.

Материалы и методы. Проведена качественная и количественная оценка состояния эпидемиологического надзора за причинами и мерами профилактики СВ/СЛ в Украине. Использован «Инструмент самооценки выполнения основных оперативных функций общественного здравоохранения в Европейском регионе ВОЗ» (2015).

Результаты и их обсуждение. Обеспечение эпидемиологического надзора за причинами и мерами профилактики СВ/СЛ в Украине интегрально оценивается на уровне 4,3±2,3 усл. балла и соответственно интерпретируется как: «Некоторые шаги, предшествующие действиям по улучшению этой оперативной функции, уже предпринимаются, но они непоследовательны и требуют более строгого подхода». Основными причинами этого являются недостатки системного подхода к разработке стратегии и существующий дефицит в обеспечении финансирования и ресурсов. Идентифицированы наиболее проблемные компоненты системы.

Выводы. На государственном и региональном уровнях требуется системное улучшение всех компонентов обеспечения эпидемиологического надзора за причинами и мерами профилактики СВ/СЛ в рамках развития системы общественного здоровья Украины.

Ключевые слова. слепота, слабовидение, эпидемиологический надзор, общественное здоровье.

Modern state providing of the epidemiological surveillance of the causes and prevention low vision and blindness as the basic operational functions the public health of Ukraine

D.V. Varyvonchyk, National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk of the Ministry of Public Health of Ukraine

Introduction. Low vision and blindness (LV/Bl) and diseases that they cause shall entail negative socio-demographic and economic impact and need to develop of complex policies and programs for prevention, as part of the national system of public health.

Purpose - to determine the current state reasons for the epidemiological surveillance and prevention activities LV/ Bl, improve them as part of the public health in Ukraine.

Materials. The qualitative and quantitative assessments of the state of the epidemiological surveillance and prevention activities cause LV / Bl in Ukraine. Used «Self-assessment tool for the evaluation of essential public health operations in the WHO European Region» (2015).

Results. Ensuring the reasons for the epidemiological surveillance and prevention activities LV/Bl integrally in Ukraine is estimated at 4,3 ± 2,3 points and conditioned accordingly interpreted as: «There are some antecedents for actions to improve this operation but they have been inconsistent and require a better approach». The main reasons identified shortcomings of system functions in the development strategy and the existing deficit in funding and resources provided. Identified the most problematic components of the system.

Conclusions. At the national and regional levels need to improve your system all the components ensuring for the epidemiological surveillance and prevention activities cause LV / Bl, improve them as part of the public health in Ukraine.

Key words: blindness, low vision, epidemiological surveillance, public health.

здоров'я слабкозорість сліпота захворюваність

Слабкозорість та сліпота (СЗ/СЛ) є провідними причинами обмеження життєдіяльності людини, внаслідок якої особа не може виконувати повсякденну діяльність способом та в об'ємі, звичайних для людини. Це створює для слабкозорої або ж сліпої людини перешкоди у соціальному середовищі, ставить її в незручне становище порівняно зі здоровими і проявляється частковою або повною втратою здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю за поведінкою, а також значним обмеженням обсягу трудової діяльності, зниженням кваліфікації і призводить до соціальної дезадаптації (інвалідності).

В Україні проживає біля 300 тис. сліпих та слабкозорих осіб. Щороку в Україні інвалідами внаслідок втрати зору стають близько 10-12 тисяч осіб [8]. За даними МОЗ України, структура причин первинної інвалідності по зору (в 2014 р.) була такою: наслідки травм ока та орбіти (19,2 %), вроджена та вікова дегенерації сітківки, діабетична ретинопатія тощо (17,3 %), глаукома (15,0 %), ускладнена міопія (12,0 %), неврит та атрофія зорового нерва (8,9 %), вроджені вади органа зору (6,8 %), патологія рогівки (4,4 %) інші (16,4 %) [9]. Тобто, СЗ/СЛ та захворювання, які їх обумовлюють, спричиняють негативний соціально-демографічний та економічний вплив і потребують розроблення комплексних заходів та програм з їхньої профілактики в рамках розвитку системи громадського здоров'я.

Останніми роками в Україні розпочалась розбудова служби громадського здоров'я (СГЗ), метою діяльності якої є реалізація комплексу заходів, спрямованих на попередження захворювань, продовження життя людини та пропагування здоров'я. Діяльність СГЗ в Україні спрямована на досягнення стратегії Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) «Здоров'я-2020» та на реалізацію «Європейського плану дій по зміцненню потенціалу служб громадського здоров' я».

ВООЗ визначає громадське здоров' я як науку і практику попередження хвороб, подовження життя і зміцнення здоров'я завдяки організованим зусиллям суспільства [6]. Відповідно до «Концепції розвитку системи громадського здоров'я» (схваленої Розпорядженням Кабінету міністрів України від 30 листопада 2016 р. №1002-р.) система громадського здоров'я є основою профілактичної медицини і передбачає основні заходи у сфері охорони здоров'я, які спрямовані на збереження здоров'я населення і зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування. При цьому на даний час стає очевидною необхідність визначення нових підходів та розроблення програм для розв'язання проблем у сфері громадського здоров'я шляхом:

- розроблення планів комплексних заходів та програм з профілактики та лікування захворювань, які спричиняють найбільший негативний соціально-демографічний та економічний вплив, та проведення моніторингу їхнього виконання;

- залучення центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, індивідуальних лікарів загальної практики-сімейних лікарів, медичного персоналу, об'єднань громадян та волонтерів до зменшення ризику поширення інфекційних хвороб та неінфекційних захворювань, здійснення їхньої профілактики, зміцнення здоров'я населення тощо [7].

Реалізація системи профілактики будь-якого захворювання може буди здійснена через десять основних оперативних функцій громадського здоров'я (ОФГЗ), визначених Резолюцією ВООЗ ЕиК/ЯС61/К2 до «Європейського плану дій по зміцненню потенціалу та послуг охорони громадського здоров'я», а саме:

- ОФГЗ 1: епідеміологічний нагляд та оцінка стану здоров'я і рівня добробуту населення.

- ОФГЗ 2: моніторинг та реагування на небезпеки для здоров'я і при надзвичайних ситуаціях у сфері охорони здоров'я.

- ОФГЗ 3: захист здоров'я, включаючи забезпечення безпеки навколишнього середовища, праці та харчових продуктів.

- ОФГЗ 4: зміцнення здоров'я, включаючи вплив на соціальні детермінанти і скорочення нерівностей за показниками здоров' я.

- ОФГЗ 5: профілактика захворювань, включаючи раннє виявлення порушень здоров'я.

- ОФГЗ 6: забезпечення стратегічного управління в інтересах здоров'я і добробуту.

- ОФГЗ 7: забезпечення СГЗ кваліфікованими кадрами достатньої чисельності.

- ОФГЗ 8: забезпечення організаційних структур і їхнього фінансування.

- ОФГЗ 9: інформаційно-роз'яснювальна діяльність, комунікації та соціальна мобілізація в інтересах здоров'я.

- ОФГЗ 10: сприяння розвитку наукових досліджень у галузі охорони здоров' я для наукового обґрунтування політики і практики [2].

Питанням епідеміології та профілактики СЗ/СЛ і офтальмологічної патології, які їх обумовлюють, був присвячений ряд вітчизняних досліджень [1-4], однак вони не проводились в аспекті розвитку системи громадського здоров' я України, що й визначило актуальність даного дослідження.

Метою дослідження було - окреслити сучасний стан епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ для їх покращання в рамках розвитку системи громадського здоров'я України.

Матеріали та методи. Проведено якісну та кількісну оцінку стану епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ в Україні. Використано опитувальник ВООЗ «Інструмент самооцінки виконання основних оперативних функцій громадської охорони здоров' я в Європейському регіоні ВООЗ» (2015 р.) (далі - «Інструмент самооцінки ВООЗ») [5]. Визначено забезпечення в Україні компоненту - ОФГЗ 1 («Епідеміологічний нагляд та оцінка стану здоров'я і рівня добробуту населення»).

Результати та їх обговорення. Система реєстрації і статистика природного руху населення. Державною службою статистики України та її територіальними підрозділами забезпечується статистика природного руху населення. В закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) підготовлені лікарі-статистики здійснюють реєстрацію захворюваності та смертності населення на основі Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10). Однак внаслідок проведення АТО, анексії АР Крим, значної міграції населення за кордон демографічна статистика не може вважатись достовірною. Також значний час не проводився Всеукраїнський перепис населення (останній здійснено в 2001 р.), що, в свою чергу, також знижує достовірність демографічних та медико-статистичних даних.

Дослідження, що стосуються стану здоров'я та захворювань органа зору серед населення. На даний час Державною службою статистики України проводяться вибіркові обстеження домогосподарств з питань здоров'я населення та доступності медичної допомоги, однак вони не включають питання щодо здоров'я та захворювань органа зору. Незначна кількість аналогічних спеціальних досліджень проводиться в рамках наукових та дисертаційних досліджень закладами НАМН України, спеціалізованими кафедрами ВНЗ тощо.

На державному рівні відбувається реєстрація та аналіз частоти зниження зору внаслідок аномалій рефракції, виявлених під час профілактичних оглядів, у різних вікових категоріях дитячого населення (дошкільного віку; тих, хто почав навчання у 6 років; тих, хто почав навчання в 7 років; школярі 2-8 класів; школярі 9-11 класів).

На базі ЗОЗ проводяться медичні огляди окремих категорій дорослого населення. Вони включають офтальмологічні обстеження, але результати таких оглядів не узагальнюються і системно не піддаються аналізу на регіональному та національному рівнях.

Інформаційні системи управління охороною здоров'я з питань захворювання органа зору. На даний час в Україні відсутня єдина електронна система реєстрації осіб, котрі мають СЗ/СЛ. Також відсутня автоматизована електронна система реєстрації офтальмологічної захворюваності на регіональному та національному рівнях. У деяких ЗОЗ відбувається локальний аналіз офтальмологічної захворюваності, але його результати системно не піддаються узагальнюючому аналізу на вищих рівнях управління галузі. На базі Центру медичної статистики МОЗ України та його територіальних підрозділів на основі форм державного статистичного обліку відбувається реєстрація деяких узагальнюючих показників офтальмологічної захворюваності за обмеженою кількістю нозологічних одиниць тощо. Однак зазначена реєстрація та аналіз не відповідають рекомендаціям Гло - бальної програми ВООЗ «Зір - 2020».

Регістри офтальмологічних захворювань. На даний час в Україні відсутні зазначені регістри. Існує потреба у створенні регістру хворих на глаукому осіб із СЗ/СЛ.

Епідеміологічний нагляд за станом здоров'я населення та програми по окремих офтальмологічних захворюваннях. На даний час ведеться епідеміологічний нагляд за окремими патологічними станами органа зору, а саме:

- дитяче населення (0-6 років; 7-14 років; 15-17 років; 0-17 років): кон'юнктивіт та інші захворювання кон'юнктиви; катаракта; глаукома; атрофія зорового нерва; міопія; косоокість;

- доросле населення (працездатного та пенсійного віку): кон'юнктивіт та інші захворювання кон'юнктиви; хвороби склери, кератит та інші хвороби рогівки; катаракта; відшарування та розриви сітківки; глаукома; атрофія зорового нерва; міопія;

- все населення (діти та дорослі): туберкульоз ока; злоякісні новоутворення ока та його придаткового апарата; травми ока та очниці; опіки ока; інвалідність внаслідок хвороби ока та придаткового апарата (сліпота на обидва ока; сліпота на одне око).

Епідеміологічний нагляд за факторами ризику та детермінантами офтальмологічної захворюваності. На даний час в Україні здійснюється обмежений (у деяких категорій хворих) епідеміологічний моніторинг за факторами ризику та детермінантами офтальмологічної патології, а саме: соціальними (статевовікові групи, місце проживання); поведінковими (зловживання алкогольними напоями, тютюнопаління, вживання психотропних речовин); біологічними (артеріальний тиск, індекс маси тіла, цукор та холестерин крові); стану здоров'я та харчування дітей (захворювання на кір, краснуху тощо, забезпечення вітаміном А); імунізації (від кору та краснухи тощо); травматизму (побутового та виробничого); умов праці та гігієни навколишнього середовища; захворюваності - інфекційної (туберкульоз, ВІЛ-інфекція) та неінфекційної (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет тощо). Однак відсутній моніторинг за такими факторами, як: здоров'я мігрантів, стійкість збудників до антибіотикотерапії, нерівність доступу населення до медичної допомоги, схильність до спадкових та вроджених захворювань тощо.

Моніторинг фінансування галузі охорони здоров'я, офтальмологічної служби та заходів боротьби із СЗ/СЛ. На даний час в Україні відбувається моніторинг за фінансуванням галузі охорони здоров'я в цілому. Так, визначається рівень загальних державних витрат на охорону здоров'я (% від загальних витрат державного бюджету, витрати на душу населення). При цьому не відбувається вивчення та аналіз таких рекомендованих ВООЗ фінансових показників, як:

- частка неформальних платежів пацієнтів «із власного гаманця»;

- частка населяння з катастрофічними витратами на медичну допомогу;

- частка населення, яке зубожіло внаслідок витрат на медичну допомогу;

- витрати на кадрові ресурси тощо. При цьому не відбувається відокремлений аналіз щодо функціонування офтальмологічної служби та послуг, спрямованих та подолання СЗ/СЛ.

Моніторинг кадрових ресурсів охорони здоров'я та офтальмологічної служби. На даний час в Україні відбувається моніторинг за кількістю забезпечення населення медичним персоналом та рівнем його кваліфікації (за лікарськими спеціальностями, за територіями, за віко-статевим розподілом, за кількістю інтернів тощо), в тому числі - офтальмологічної служби.

Також проводиться моніторинг за трудовою діяльністю медичного персоналу (за рівнями зайнятості, організаціями/установами і видами їх діяльності та власністю). В той же час відсутній диференційований аналіз заробітної плати, яка є монотонно однорідною у бюджетних установах галузі охорони здоров'я та майже не диференційована за рівнем кваліфікації (що визначається в Україні посадовими окладами за Єдиною тарифною сіткою). Відомості щодо заробітної плати в приватних медичних закладах є офіційно недо ступними.

В Україні також відсутній моніторинг за продуктивністю праці зайнятих у галузі охорони здоров'я (за об'ємом виконуваних робіт), не визначаються показники: відсутності працівників на роботі та їх заміщення, коефіцієнти втрати робочої сили, мобільність працівників тощо.

Моніторинг звернень за офтальмологічною допомогою, її ефективності та якості. В Україні відбувається моніторинг за рівнями забезпечення офтальмологічної допомоги в амбулаторно-поліклінічних та стаціонарних закладах охорони здоров'я (в розрізі адміністративних територій, закладів охорони здоров'я, за основними нозологіями). При цьому на державному рівні не визначаються та не вивчаються показники доступності та якості офтальмологічної допомоги.

Моніторинг доступності основних лікарських засобів та витратних матеріалів для пацієнтів. В Україні на державному рівні відсутній моніторинг основних лікарських засобів в офтальмологічній практиці, що пояснюється відсутністю програм забезпечення такими засобами населення чи окремих груп хворих за рахунок бюджетних асигнувань. На регіональному рівні відбувається частковий моніторинг доступності хворих до деяких витратних матеріалів для лікування катаракти (ІОЛ) та інших станів (очних протезів тощо), якщо вони були придбані за рахунок регіональних бюджетів.

Моніторинг офтальмологічної допомоги, що надається за кордоном, та іноземцям в Україні. В Україні спрямування хворих для лікування за кордон проводиться МОЗ України. В офтальмологічній практиці це в першу чергу стосується направлення хворих дітей з ретинобластомою для хіміотерапевтичного лікування, а також хворих після бойової очної травми для відновлювального (реконструктивного) лікування. На даний час відсутні відкриті дані щодо моніторингу цього аспекту діяльності, також відсутні дані щодо фінансових витрат та їх ефективності при наданні хворим офтальмологічної допомоги за кордоном.

В Україні не ведеться централізований моніторинг щодо надання медичної допомоги іноземним хворим за програмами «медичного туризму». Однак відомо, що ряд провідних офтальмологічних клінік України (як бюджетних, так і приватних форм власності) надають офтальмологічну допомогу хворим із країн ближнього та дальнього зарубіжжя. Також відсутні дані щодо фінансових витрат та прибутків щодо надання офтальмологічної допомоги іноземцям в Україні.

Підготовка річних статистичних звітів та аналіз діяльності галузі охорони здоров'я та офтальмологічної служби. Щорічно проводиться аналіз статистичних показників галузі охорони здоров'я та офтальмологічної служби, результати діяльності яких публікуються в різних інформаційно-аналітичних виданнях Державної служби статистики України, МОЗ України, ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», Управління медико-соціальної експертизи МОЗ України та інших.

Постійно проводяться наукові дослідження в галузі соціальної медицини, офтальмології та інших споріднених наукових спеціальностей, які присвячені оптимізації діяльності згаданих галузі та служби.

Результати аналізу та рекомендації враховуються під час планування діяльності галузі соціальної медицини та офтальмологічної служби, однак майже не впроваджуються внаслідок жорсткої ієрархічної централізованої системи управління галуззю, обмеженого фінансування та значного кадрового та матеріально-технічного дефіциту ресурсів.

Висновки

1. Забезпечення епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ в Україні інтегрально оцінюється на рівні 4,3±2,3 ум. бала і, відповідно до шкали «Інструмент самооцінки ВООЗ», інтерпретуються як: «Деякі кроки, що передують діям щодо поліпшення цієї оперативної функції, вже робляться, але вони непослідовні і вимагають більш суворого підходу». Основними причинами цього визначені недоліки системних функцій у розробці стратегії та існуючий дефіцит у забезпечені фінансування й ресурсів (табл.).

2. При цьому визначається значна варіабельність забезпечення компонентів епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ. Так, найбільш проблемними є компоненти внаслідок відсутності та недосконалості:

Рис. Профіль забезпечення реалізації компонентів ОФГЗ 1 системи громадського здоров'я України для профілактики та боротьби із слабкозорістю й сліпотою (умовні бали): коди компонентів відповідно до таблиці.

- регістрів офтальмологічних захворювань, які є основними причинами СЗ/СЛ (компонент - 1.А.4);

- державної системи моніторингу доступності для хворих основних лікарських засобів та витратних матеріалів (компонент - 1.С.3.4);

- державної системи моніторингу офтальмологічної допомоги, що надається громадянам за кордоном, та іноземцям в Україні (компонент - 1.С.3.5);

- державної системи моніторингу фінансування галузі охорони здоров'я, офтальмологічної служби та заходів боротьби з СЗ/СЛ (компонент - 1. С .3.1);

- забезпечення проведення досліджень, що стосуються стану здоров'я та захворювань органа зору серед населення (компонент - 1.А.2) (рис., табл.).

Таблиця 1. Оцінка забезпечення реалізації компонентів ОФГЗ 1 системи громадського здоров'я України для профілактики та боротьби із слабкозорістю й сліпотою (за «Інструментом самооцінки ВООЗ», 2015 [5])

Також на державному та регіональних рівнях потребують свого системного покращання й інші компоненти забезпечення епідеміологічного нагляду.

3. Отримані дані можуть бути використані при плануванні стратегії та тактики діяльності служби громадського здоров'я та офтальмологічної служби України для покращання профілактики СЗ/СЛ в Україні.

Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення ролі інших ОФГЗ у розробці програм боротьби із СЗ/СЛ.

Література

1. Варивончик Д.В. Світові епідеміологічні характеристики поширеності порушень зору / Д.В. Варивончик // Офтальмологія. - 2016. - № 1. - С. 12-22.

2. Варивончик Д.В. Уніфікація та стандартизація офтальмологічних оглядів працівників певних категорій під час проведення медичних оглядів / Д.В. Варивончик, О.П. Вітовська, І.В. Благун // Проблеми військової охорони здоров'я: Зб. наук. праць. - 2016. - Вип. 46. - С. 18-27.

3. Варивончик Д.В. Стан медико-соціального забезпечення реабілітації інвалідів по зору в Україні / Д.В. Варивончик, Л.І. Денисюк, А.Б. Мішенін // Архів офтальмології України. - 2015. - Т. 3, № 2. - С. 7-12.

4. Варивончик Д.В. Наукове обґрунтування Національної стратегії боротьби зі сліпотою в Україні на період до 2030 року / Д.В. Варивончик, С.О. Риков, А.С. Гудзь, Л.І. Денисюк // Архів офтальмології України. - 2015. - Т. 3, № 2. - С. 6-13.

5. ЕРБ ВОЗ. Инструмент самооценки выполнения основных оперативных функций общественного здравоохранения в Европейском регионе ВОЗ (2015)

6. ЕРБ ВОЗ. Укрепление потенциала и служб общественного здравоохранения в Европе: рамочная основа действий: EUR/RC61/10; EUR/RC61/ Conf.Doc./3

7. Кабінет міністрів України. Розпорядження від 30 листопада 2016 р. № 1002-р. Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров'я.

8. Коваленко Н. Щороку в Україні інвалідами внаслідок вад зору визнають близько 12-ти тисяч осіб. / Н. Коваленко, Н. Шерстюк // УНІАН, 10 жовтня 2008.

9. МОЗ України. Сьогодні відзначається Всесвітній день зору / Прес-служба МОЗ України, 05.10.2008.

Размещено на Allbest.ru