Клінічні підходи до профілактики атопічного дерматиту у дітей: Європейське керівництво 2018 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України»

КЛІНІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ У ДІТЕЙ: ЄВРОПЕЙСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО 2018 РОКУ

Т.К. Знаменська, О.В. Воробйова

м. Київ

Резюме

У статті представлено огляд даних Європейського керівництва (2018) щодо профілактики атопічного дерматиту у дітей. Рекомендації було розроблено як спільний міждисциплінарний європейський проект, включаючи лікарів усіх відповідних дисциплін, а також пацієнтів. Це керівництво, засноване на консенсусі, беручи до уваги наявні докази від інших рекомендацій, систематичних оглядів та опублікованих досліджень. Згідно Європейським рекомендаціям (2018), запобігання реалізації та загострення атопічного дерматиту у немовлят і дітей неможливо без послідовних етапів виявлення специфічних і неспецифічних факторів ризику, виключення контакту з алергенами, відповідний одяг для дитини, дотримання дієтичних рекомендацій, гігієнічні процедури в оселі, базовий догляд за шкірою та терапія порушених бар'єрних функцій епідермісу, немедикаментозна пом'якшувальна терапія, очищення та купання дитини.

Використання Пенатен крему оптимально вписується в сучасні міжнародні правила догляду за шкірою у дітей з атопічним дерматитом. Поточний догляд за шкірою у таких дітей дуже важливий, так як звичайні засоби зовнішньої немедикаментозної терапії спрямовані в основному на купування гострих проявів захворювання. Саме в період між загостреннями зберігається у дитини значна сухість шкіри, лущення, відчуття стягування і розтріскування шкіри. Тому усунення цих проявів (згідно Європейським рекомендаціям, 2018) є важливою складовою профілактики та лікування АДу дітей, з чим допомагає справитися крем Пенатен компанії Johnson&Johnson.

Ключові слова: атопічний дерматит; діти; профілактика; Європейське керівництво; Пенатен.

Виклад основного матеріалу

атопічний дерматит діти профілактика

Атопічний дерматит (АД, атопічна екзема, екзема, «нейродерміт» у німецькомовних країнах, ендогенна екзема, нейродерміт) за даними клінічної настанови - це запальне, хронічне чи хронічно рецидивую- че шкірне захворювання, яке часто зустрічається у сім'ях з іншими атопічними захворюваннями (бронхіальна астма та / або алергічний рінокон'юнктивіт) [1].

За даними літератури, АД є однією з найпоширеніших неінфекційних шкірних захворювань, яке зачіпає до 20% дітей та 2-8% дорослих у більшості країн світу [1]. У багатьох випадках АД починається на першому році життя, тоді як важкі випадки можуть зберігатися у дорослому віці. АД часто є першим кроком у розвитку інших атопічних захворювань, таких як алергічний ринокон'юнктивіт або астма та харчова алергія [1,2].

На сьогодні найбільш популярними клінічними патернами діагностики залишаються класичні - критерії Ханіфіна та Райкки. Патогномонічний лабораторний біомаркер для діагностики АД відсутній [2]. Найбільш типова особливість - підвищення сумарних чи алерген-специфічних ^ Е рівнів у сироватці крові або виявлення ^ Е-опосередкованої сенсибілізації при шкірних пробах відсутня у всіх осіб, які страждають на АД; термін «внутрішній» (не-^Е-асоційований) АД був введений, щоб відрізнити останню групу від «зовнішніх» (^Е- асоційованих) форм АД. Суперечливість термінології триває до сьогодні та має практичні наслідки щодо запобігання стратегії управління АД [1, 2].

У патогенезі АД, окрім сильного генетичного впливу (80% - у монозиготних близнюків, 20% - у гетерозиготних близнюків), є й інші характерні ознаки: 1) імунні відхилення шляху Т-хелпер 2 (Th2) на стадії ініціювання з наступним збільшенням продукування Ig E; 2) збільшення виробництва медіаторів з різних запальних клітин, недостатня функція шкірного бар'єру («суха шкіра») внаслідок аномального ліпідного обміну та утворення епідермальних структурних білків філагрін та інгібіторів протеаз; 3) аномальна мікробна колонізація патогенними мікроорганізмами, зокрема Staphylococcus aureus або Malassezia sp. (у порівнянні з стафілококовими епідерміцидами у нормальних осіб), а згодом підвищена чутливість до інфекції шкіри; 4) сильний психосоматичний вплив [1].

Після встановлення діагнозу АД наступний крок - визначення шляху оцінки об'єктивних ознак та суб'єктивних симптомів. У таблицях клінічних ознак відсутні суб'єктивні дані за сверблячку та порушення сну, тому для оцінки загальної тяжкості захворювання слід застосовувати композитні оцінки, які включають як ознаки, так і симптоми [3].

Так, у Європейських рекомендаціях (2018) пропонується використати класичну шкалу за складовим балом - «Оцінка атопічного дерматиту» (SCORAD), яка розроблена Європейською робочою групою з атопічного дерматиту (ETFAD) [4]. АД за SCORAD вище 50 вважається важким, тоді як значення SCORAD нижче 25 вважається м'яким АД [3, 5]. Модернізація шкали - SCORAD (PO- SCORAD), що орієнтована на пацієнта, є інструментом для оцінки ступеня тяжкості АД незалежно від лікаря, а результати добре співвідносяться з SCORAD [6]. Площа дерматиту та показник тяжкості (EASI) є лише оцінкою ознак, але не суб'єктивних симптомів. Наступна шкала, що застосовується для пацієнтів з АД (POEM) - це оцінка лише симптомів, які вимірюють суб'єктивні прояви, але не є об'єктивними ознаками при клінічному обстеженні. Глобальна оцінка дослідників (IGA) часто використовується, але це більш глобальна оцінка, ніж перевірена оцінка. На відміну від SCORAD, POEM та EASI, вона базується на єдиній глобальній оцінці лише дослідника. Тому створена група HOME - це ініціатива методологів, представників промисловості, пацієнтів та лікарів, які зацікавлені в оціночних результатах для АД, яка зробила значну роботу щодо рекомендацій інструментів для вимірювання раніше виявлених даних АД, таких як ознаки, симптоми, якість життя та тривалість [1, 7].

Слід зазначити, що більшість випадків АД можна вважати легкими, тоді як менше 10% пацієнтів страждають на важкі екзематозні ураження шкіри.

Цей відсоток важких випадків, здається, вище у популяції дорослого АД [1,8].

Представлений огляд Європейського керівництва ґрунтується на консенсусі та базується на доказах літератури. Було досягнуто консенсусу серед призначених членів Європейської міждисциплінарної експертної групи (рис.1). Це оновлення реко мендацій 2012 року щодо атопічного дерматиту [8, 9]. Перша версія цієї рекомендації базувалась на національних рекомендаціях з Німеччини, доповіді HT1, а також на документі про позицію ETFAD, які були порівняні та оцінені [10-12]. Колишній комітет визначив достатньо високий рівень доказовості щодо усіх ланок діагностики, спостереження, профілактики та лікування АД, який був представлено в основи першої версії Європейських рекомендацій щодо лікування атопічного дерматиту [8,9].

Для Європейського керівництва (2018) на основі консенсусу не проводилося систематичного аналізу літератури. Під час стартового засідання у Копенгагені в 2015 р. у групі експертів були визначені підгрупи авторів, які відповідали за проект конкретних розділів керівництва на підставі їх клінічної та наукової експертизи. Відповідно розбіжності між двома авторами були передані до керівного комітету. Підгрупи відповідали за пошук найкращих доступних доказів, їх підсумок та критичну оцінку для формування розроблених рекомендацій. Специфічні критерії включення або виключення для вибору доказів (таких як обмеження до певного дизайну дослідження) не були визначені, і авторам пропонувалося включати «найкращі наявні докази».

(a) Treatment recommendation for atopic eczema: adutt

• For every phase, additional therapeutic options should be considered

• Add antiseptics I antibiotics in cases of superinfection

• Consider compliance and diagnosis, if therapy has insufficient effect

• Refer to guideline text for restrictions, especially for treatment marked with '

• Licensed indication are marked with *, off-labei treatment options are marked with ¹

Рис. 1 Рекомендації лікування АД у дорослих та дітей

Загальні заходи та стратегії запобігання (профілактики АД) у дітей та дорослих включають 1) визначення індивідуальних факторів тригера, що має вирішальне значення для управління АД і їх уникнення, дозволяє більш тривалий період ремісії чи тотального очищення симптомів; 2) діагностика генетичної схильності до надчутливої, сухої шкіри з дисфункцією бар'єру, яка в значній мірі відповідає вродженому іхтіозу, який не можна «вилікувати»; 3) виявлення запальних уражень шкіри, які можуть дуже добре лікуватись і зникати.

Рекомендації щодо запобігання реалізації АД повинні розрізняти первинні, вторинні та третинні профілактичні заходи. У представленому огляді ми нсамперед зупинимося саме на превентивних заходах щодо АД у новонароджених та немовлят.

Серед провокаційних чинників розвитку АД у дитини слід відрізняти специфічні та неспецифічні фактори. Всім відомі неспецифічні чинники: фактори та речовини з навколишнього середовища, які можуть дратувати чутливу шкіру дитини і викликати спалахи дерматиту. Вони можуть бути фізичними та механічними подразниками (наприклад, вовна, механічні травми епідермісу), хімічні речовини (кислоти, відбілювачи, розчинники, вода) або біологічні (алергени, мікроби, сеча, кал). Інформація про неспецифічні подразники та їх роль у загостренні АД є найважливішою передумовою для довгострокового управління дітей з АД. Тут також необхідно обговорити з батьками дитини адекватні процедури по догляду за шкірою та гігієнічні процедури. Доцільно вказати негативні наслідки впливу забруднювачів повітря, наприклад, тютюновий дим або летючі органічні сполуки у приміщенні та вихлопних газів у зовнішньому повітрі [13-15].

Специфічні чинники: аероалергени, які можуть викликати екзематозні ураження шкіри у сенсибілізованих дітей з АД, що пояснюється підвищеною проникністю шкіри для інгаляційних алергенів у пацієнтів з дефектами шкірного бар'єру [16]. Багато повітряно-активних алергенів, що викликають АД, походять від кліщів домашнього пилу (HDM) з виду Dermatophagoidespteronyssinus та D. farinae. Встановлено, що ферментативна активність основних кліщових алергенів знищує тісні з'єднання епітеліальних клітин у слизовій бронхів і, крім того, може погіршити функцію шкірного бар'єру у пацієнтів з АД [17].

Наступний специфічний чинник - епітелій тварин. Контакт з тваринами може призвести до погіршення симптомів шкіри. Певний час уникнення домашніх тварин було рекомендацією щодо первинної профілактики при атопії, але це було змінено таким чином: експозиція тваринного епітелію розглядається більшістю авторів як чинник ризику, тому її слід уникати [18, 19]. Немає доказів того, що собаки підвищують ризик розвитку АД у дітей. Останні дослідження показують, що собаки можуть навіть захищати від розвитку АД, можливо завдяки впливу непатогенних мікроорганізмів [20-22]. Якщо дитина чутлива до домашньої тварини та проявляє симптоми після контакту, уникнення чиннику є необхідним.

Окремо в Європейському керівництві (2018) вказується вплив бактерій на прогресування АД. Так, Staphylococcus aureus колонізує уражену шкіру дитини, виробляє позаклітинну протеазу, яка спричиняє розрив бар'єру в епідермісі й тим самим полегшує поглинання алергенів і специфічну сенсибілізацію [23].

Згідно Європейським рекомендаціям (2018) профілактичні заходи включають декілька послідовних етапів. Перший - дієтичні застереження. Харчова алергія діагностується приблизно у третини немовлят і дітей із середньою важкістю АД [24]. Серед харчових алергенів слід зазначити білки коров'ячого молока, курячого яйця, арахісу, сої, горіхів та риби, які провокують загострення у дітей з віком. Другий - вакцинація. Поширеним є неправильна уява про те, що діти з діагнозом АД повинні уникати рутинних щеплень. Немає жодних доказів того, що рекомендовані щеплення у дитячому та ранньому дитинстві впливають на розвиток АД або інших атопічних захворювань [25]. Всі діти, у яких діагностовано АД, повинні бути щеплені відповідно до місцевого або національного плану вакцинації. Вакцинації не слід вводити під час гострих спалахів - у цих випадках рекомендується провести двотижневу добре проведену терапію топічними кортикостероїдами (ТКС) з наступною нормальною процедурою вакцинації [25]. Третій - одяг та текстиль - контактні алергени. Гладкий одяг та уникнення дратівливих тканин і волокон мають важливе значення для уникнення первинного подразнення шкіри у новонароджених та немовлят [26]. Необхідно уникати занадто оклю- зійного одягу, що викликає відчуття тепла. Слід також уникати контактних алергенів. Емульгатори, ароматизатори та консерванти є основними причинами контактної алергії на косметику. Крім того, існує декілька доказів того, що стратегією запобігання АД є вимивання домашнього пилу, що може зменшити вміст пилових кліщів в повітрі всередині приміщень, а отже - покращити стан шкіри при АД. Навесні та влітку експозиція пилу може загострювати АД у ділянках шкіри.

Таким чином, узагальнюючи існуючі докази, можна зробити висновки:

1. Запобігання пилу можна рекомендувати під час сезону пилу.

2. Коли класичні патч-тести позитивні, слід уникати відповідних контактних алергенів.

3. Всі діти з діагнозом АД повинні бути щеплені відповідно до національного плану вакцинації.

Наступним етапом запобіжних заходів АД у дітей є базовий догляд та терапія порушених бар'єрних функцій шкіри: немедикаментозна пом'якшувальна терапія, очищення та купання дитини.

Пом'якшувальна терапія та догляд за шкірою. Суха шкіра є однією з характерних симптомів АД. На даний час є наукові докази того, що в людини та у мишей прогенетично обумовлені аномалії шкірного бар'єру, які сприяють проникненню алергенів у шкіру з підвищеною прохідністю до подразнення та наступного шкірного запалення. Дефіцит філагрину є найбільш визначеною аномалією, що спричиняє дефіцит невеликих молекул, які зв'язуються з водою, що виникає внаслідок нормального катаболізму філагріну [27]. Крім того, відсутність міжклітинних ліпідів рогового шару та неадекватне співвідношення між сполуками (холестерином, ессенціальними жирними кислотами, керамі- дами) спричиняє втрату води у транс епідермальному просторі, що призводить до мікрофізірування епідермісу. Порушення бар'єру призводить до запалення і дисбаланс протеаз-антипротеаз є ключовим проміжним кроком формування АД у дитині [28].

Очищення та купання.

Шкіра дитини повинна бути очищена ретельно, але обережно, щоб позбутися корок і механічно усунути бактеріальні забруднювачі у випадку супер- інфекції бактеріями. Очищувальні засоби є з антисептиками або без них (тривалість дії антисептиків дуже обмежена, тому, мабуть, важливіше механічне чищення), вони не повинні викликати подразнення шкіри та бути представленими у вигляді низькоалер- генних формул. У ванні (27-30°С) може проводиться додаткове очищення шкіри немовляти, після чого відбувається швидке полоскання. Коротка тривалість ванни (лише 5 хв.) та використання спеціального масла для ванни (2 останніх хвилини купання) спрямовані на уникнення зневоднення епідермісу. Спеціальні немедикаментозні пом'якшувачі переважно застосовують безпосередньо після ванни або душу після сухого просушування, коли шкіра дитини все ще злегка зволожена. Серед профілактичних засобів для догляду за ніжною шкірою дитини для пом'якшування, очищення та купання використовують шампуні, піни для ванни, мило, лосьйони (для очищення, зволоження), масла (для захисту, зволоження), присипки (для захисту), креми (для живлення). Дитяча косметика повинна бути зроблена тільки з якісної сировини, без аромату, всі інгредієнти дозволені до застосування в грудному і ранньому дитячому віці, пройти тести на безпеку і бути сертифікованими. Слід зазначити, що косметичні засоби необхідно застосовувати правильно. Так, масло повинне наноситися тонким шаром на проблемні зони в області складок шкіри. На всю поверхню тіла масло наноситься лише при наявності крупнопластинчастого лущення, при надмірній сухості шкіри. Крем або мазь також наноситься тонким шаром. Застосовуючи косметичні засоби, необхідно враховувати реакцію дитини на них і склад препарату.

Серед чисельних засобів дитячої косметики для догляду за чутливою, ніжною шкірою немовлят та профілактики АД усім міжнародним вимогам відповідає крем Пенатен - продукт відомої компанії Johnson&Johnson. Крем Пенатен дозволено використовувати з перших діб життя, під підгузок, як бар'єрний препарат, що дозволяє захистити шкіру дитини від зовнішнього впливу і мінімізувати тертя і шорсткість шкіри.

Крем Пенатен має високий профіль ефективності та безпеки. До складу крему входять вазелін, оксид цинку, ланолін, тальк, пантенол, екстракт і гідролат гамамелісу, алантоїн, і кожен елемент має свою точку програми. На підставі складу крему Пенатен можна стверджувати, що даний продукт відповідає критеріям, визначеним для косметичної пасти, оскільки він містить більше 10% оксиду цинку і тальку. Він містить вазелін як оклюзійний інгредієнт і ланолін як пом'якшувальний компонент. Продукт являє собою гомогенну, дуже в'язку, тягучу мазь на основі оксиду цинку кольору слонової кістки. Під час нанесення цього продукту утворюється білий шар. Завдяки складу препарату і тому, що він призначений для нанесення на шкіру, білий шар добре видно споживачам.

Крем Пенатен забезпечує 3-х фазний захист шкіри у дитини: 1. При застосуванні під підгузок: заспокоює роздратовану шкіру і сприяє нормалізації почервонілої шкіри. При впливі рідини - захищає від промокання: не допускає контакту вологи зі шкірою дитини. 3.

Захист шкіри від подразнення: залишає видимий захисний бар'єр на шкірі на довгий час.

Ефективність крему Пенатен була підтверджена численними клінічними дослідженнями з 80-х років XX сторіччя. При вивчені аплікаційних шкірних проб у 50 дорослих зі здоровою шкірою (Dermatest, червень 2004 року) було зафіксовано відсутність первинного подразнення або алергічної гіперчут- ливості, а також позитивна реакція шкіри через 48 годин і 72 години, що підтвердило висновки щодо безпеки крему Пенатен для щоденного застосування. При проведенні 6-ті тижневого тесту на безпеку використання у 50 немовлят і дітей від 2 місяців до 4 років (дослідження 1988 року) не спостерігалось жодного випадку появи роздратування, подразнення шкіри та будь-якої алергічної реакції.

Протизапальна та заспокійлива дія крему доведена дослідженням протизапального ефекту (УФ- модель) у 1993 році. За допомогою УФ-опромінення викликали еритему на шкірі передпліччя у 10 добровольців. Досліджуваний продукт наносили на уражену ділянку шкіри. Для порівняння ще одна еритема залишалася необробленою. Через 3 год, 6 год, 9 год, 24 год і 48 год проводили вимірювання кольору шкіри (почервоніння та їїінтенсивність) і циркуляції капілярної крові під ураженою ділянкою шкіри для спостереження за розвитком еритеми. Пенати крем забезпечував значуще прискорення загоєння в порівнянні з необробленими ураженими ділянками шкіри.

Ефективність та безпечність Пенатен крему при захисті шкіри від вологості та агресивної дії сечі під підгузком на протязі 12 годин доведено клінічним дослідженням 1995 року. Досліджуваний продукт наносили на шкіру передпліччя 10 добровольцям (на ділянку шкіри площею 10 см2). Через 2 год, 4 год, 9 год і 12 год на шкіру поміщали циліндр, наповнений розчином №ОН (гідроксиду натрію).Кількість №ОН, яке нейтралізованенейтралізуючою здатністю шкіри, являє собою вимір для оцінки ефективності застосовуваного продукту щодо захисту шкіри. Оскільки Пенатен крем утворює щільний шар на шкірі, нейтралізувалась лише невелика частина №ОН. Наступне дослідження у 4 внутрішньокорпо- ративних груп споживачів Пенатену (по 100, 92, 96 і 79 матерів) протягом 4 тижнів використання Пена- тену крему у немовлят під підгузки відзначили дуже добрий та добрий захисний ефект відповідно 88, 93, 94 и 87% учасників експерименту.

Окремо слід зупинитися на кремі Пенатен SOS с декспантенолом. Як відомо, місцеве застосування дек- спантенола широко використовується з метою догляду за шкірою і для лікування різних дерматологічних захворювань, в тому числі АД, оскільки він стимулює регенерацію шкіри і сприяє загоєнню ран. Переваги цього крему - унікальне поєднання пом'якшувальних та зволожувальних інгредієнтів. Він не містить речовин, які мають запах, барвників і консервантів. Містить високоякісне дитяче масло - високоочищений пом'якшувальний засіб. З особливо високим рівнем пантенола / містить 4,3% Д-пантенола. Захищає і заспокоює почервонілу і роздратовану шкіру з самих перших тижнів життя. Вітамін Е і активний інгредієнт ромашки додатково допомагають полегшити запалення. Ідеально підходить також в якості захисного крему, для легкої засмаги.

Таким чином, Європейське керівництво було розроблено як спільний міждисциплінарний європейський проект, включаючи лікарів усіх відповідних дисциплін, а також пацієнтів. Це керівництво, засноване на консенсусі, беручи до уваги наявні докази від інших рекомендацій, систематичних оглядів та опублікованих досліджень. Згідно Європейським рекомендаціям (2018), запобігання реалізації та загострення АД у немовлят і дітей неможливо без послідовних етапів виявлення специфічних і неспецифічних факторів ризику, виключення контакту з алергенами, використання відповідного одягу для дитини, дотримання дієтичних рекомендацій, гігієнічних процедур в оселі та базового догляду за шкірою, терапії порушених бар'єрних функцій епідермісу із застосуванням немедикаментозної пом'якшувальної терапії, очищення та купання дитини.

Використання Пенатен крему оптимально вписується в сучасні міжнародні правила догляду за шкірою у дітей з АД. Поточний догляд за шкірою у таких дітей є дуже важливим, оскільки звичайні засоби зовнішньої немедикаментозної терапії спрямовані переважно на купування гострих проявів захворювання. Саме в період між загостреннями зберігається у дитини сильна сухість шкіри, лущення, відчуття стягування і розтріскування шкіри. Тому усунення цих проявів (згідно Європейським рекомендаціям, 2018) - важлива складова в профілактиці та лікуванні АД у дітей, з якою допомагає справитися крем Пенатен компанії Johnson&Johnson.

Джерело фінансування. Стаття опублікована за фінансової підтримки компанії Johnson&Johnson.

Конфлікт інтересів. Автори статті співпрацюють з компанією Johnson&Johnson.

Література

1. Wollenberg A, Barbarot S, Bieber T, Christen Zaech S, Deleuran M, Fink Wagner A, et al. Consensus based European guidelines for treatment of atopic eczema (atopic dermatitis) in adults and children: part I. Dermatologe and Venereology. 2018;32(5):657-82. doi:10.im/jdv.14891

2. Arasi S, Corsello G, Villani A, Pajno GB. The future outlook on allergen immunotherapy in children: 2018 and beyond. Italian Journal of Pediatrics [Internet]. 2018[cited 2018 Dec 29];44:80. Available from: https://ijponline.biomedcentral. com/articles/10.1186/s13052-018-0519-4 doi: 10.1186/s13052-018-0519-4.

3. Wollenberg A, Oranje A, Deleuran M, Simon D, Szalai Z, Kunz B, et al. ETFAD/EADV Eczema task force 2015 position paper on diagnosis and treatment of atopic dermatitis in adult and paediatric patients. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2016;30(5):729-47. doi: 10.im/jdv.13599.

4. Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index. Dermatology. 1993;186(1):23-31.

5. Kunz B, Oranje AP, Labreze L, Stalder JF, Ring J, Taieb A. Clinical validation and guidelines for the SCORAD index: consensus report of the European Task Force on Atopic Dermatitis. Dermatology. 1997;195(1):10-9. doi: 10.1159/000245677.

6. Stalder JF, Barbarot S, Wollenberg A, Holm EA, De Raeve L, Seidenari S, et al. Patient Oriented SCORAD (POSCORAD): a new self assessment scale in atopic dermatitis validated in Europe. Allergy. 2011;66(8):1114-21. doi: 10.1111/j.1398-9995.2011.02577.x.

7. Schmitt J, Spuls P, Boers M, Thomas K, Chalmers J, Roekevisch E, et al. Towards global consensus on outcome measures for atopic eczema research: results of the HOME II meeting. Allergy. 2012;67(9):1111-7. doi: 10.1111/j.1398- 9995.2012.02874.x.

8. Ring J, Alomar A, Bieber T, Deleuran M, Fink-Wagner A, Gelmetti C, et al. Guidelines for treatment of atopic eczema (atopic dermatitis) Part II. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2012;26(9):1176-93. doi: 10.1111/j.1468-3083.2012.04636.x

9. Ring J, Alomar A, Bieber T, Deleuran M, Fink-Wagner A, Gelmetti C, et al. Guidelines for treatment of atopic eczema (atopic dermatitis) part I. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2012;26(8):1045-60. doi: 10.1111/j.1468-3083.2012.04635.x.

10. Werfel T, Aberer W, Augustin M, Biedermann T, Fцlster-Holst R, Friedrichs F, et al. Atopic dermatitis: S2 guidelines. J Dtsch Dermatol Ges [Internet]. 2009[cited 2018 Dec 5];7(1):S1-S46. Available from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/ abs/10.1111/j.1610-0387.2009.06972.x doi: 10.1111/j.1610-0387.2009.06972.x.

11. Hoare C, Li Wan Po A, Williams H. Systematic review of treatments for atopic eczema. Health Technol Assess [Internet]. 2000[cited 2018 Dec 28];4(37). Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK260243/

12. Darsow U, Wollenberg A, Simon D, Taпeb A, Werfel T, Oranje A, et al. ETFAD/EADV eczema task force 2009 position paper on diagnosis and treatment of atopic dermatitis. J EurAcad Dermatol Venereol 2010; 24(3):317-28. doi: 10.1111/j.1468-3083.2009.03415.x.

13. Eberlein Konig B, Przybilla B, Kuhnl P, Pechak J, Gebefьgi I, Kleinschmidt J, et al. Influence of airborne nitrogen dioxide or formaldehyde on parameters of skin function and cellular activation in patients with atopic eczema and control subjects. J Allergy Clin Immunol 1998;101(1):141-3. doi: 10.1016/S0091-6749(98)70212-X.

14. Huss Marp J, Eberlein Konig B, Breuer K, Mair S, Ansel A, Darsow U, et al. Influence of short term exposure to airborne Der p 1 and volatile organic compounds on skin barrier function and dermal blood flow in patients with atopic eczema and healthy individuals. Clin Exp Allergy. 2006;36:338-45. doi: 10.1111/j.1365-2222.2006.02448.x

15. Kathuria P, Silverberg JI. Association of pollution and climate with atopic eczema in US children. Pediatr Allergy Immunol. 2016;27(5):478-85. doi: 10.1111/pai.12543.

16. Werfel T, Allam JP, Biedermann T, Eyerich K, Gilles S, Guttman-Yassky E, et al. Cellular and molecular immunologic mechanisms in patients with atopic dermatitis. J Allergy Clin Immunol. 2016;138(2):336-49. doi: 10.1016/j.jaci.2016.06.010.

17. Takai T, Ikeda S. Barrier dysfunction caused by environmental proteases in the pathogenesis of allergic diseases. Allergol Int. 2011;60(1):25-35. doi: 10.2332/allergolint.10-RAI-0273.

18. Flohr C, Yeo L. Atopic dermatitis and the hygiene hypothesis revisited. Curr Probl Dermatol. 2011;41:1-34. doi: 10.1159/000323290.

19. Pelucchi C, Galeone C, Bach JF, La Vecchia C, Chatenoud L. Pet exposure and risk of atopic dermatitis at the pediatric age: a meta-analysis of birth cohort studies. J Allergy Clin Immunol [Internet]. 2013[cited 2018 Dec 27];132(3):616-22.e7. Available from: https://www.jacionline.org/article/S0091-6749(13)00600-3/fulltext doi: 10.1016/j.jaci.2013.04.009.

20. Apfelbacher CJ, Diepgen TL, Schmitt J. Determinants of eczema: population-based cross-sectional study in Germany. Allergy. 2011;66(2):206-13. doi: 10.1111/j.1398-9995.2010.02464.x.

21. Lappalainen MH, Huttunen K, Roponen M, Remes S, Hirvonen MR, Pekkanen J. Exposure to dogs is associated with a decreased tumour necrosis factor alpha producing capacity in early life. Clin Exp Allergy. 2010;40(10):1498-506. doi: 10.1111/j.1365-2222.2010.03566.x.

22. Thorsteinsdottir S, Thyssen JP, Stokholm J, Vissing NH, Waage J, Bisgaard H. Domestic dog exposure at birth reduces the incidence of atopic dermatitis. Allergy. 2016;71(12):1736-44. doi: 10.nn/all.12980.

23. Kettleson EM, Adhikari A, Vesper S, Coombs K, Indugula R, Reponen T. Key determinants of the fungal and bacterial microbiomes in homes. Environ Res. 2015;138:130-5. doi: 10.1016/j.envres.2015.02.003.

24. Eigenmann PA, Sicherer SH, Borkowski TA, Cohen BA, Sampson HA. Prevalence of IgE-mediated food allergy among children with atopic dermatitis. Pediatrics [Internet]. 1998[cited 2018 Jan 12];101(3):E8. Available from: http:// pediatrics.aappublications.org/content/101/3/e8 doi: 10.1542/peds.101.3.e8.

25. Wollenberg A, Vogel S, Renner ED. Vaccinations with atopic dermatitis and other chronic inflammatory skin diseases. Hautarzt. 2010;61(11):985-93. doi: 10.1007/s00105-010-2019-3.

26. Thomas KS, Bradshaw LE, Sach TH, Batchelor JM, Lawton S, Harrison EF, et al. Silk garments plus standard care compared with standard care for treating eczema in children: a randomised, controlled, observer blind, pragmatic trial (CLOTHES Trial). PLoS Med[Internet]. 2017[cited 2018 Jan 12];14(4):e1002280. Available from: https://journals.plos. org/plosmedicine/article?id=10.1371/journal.pmed.1002280 doi: 10.1371/journal.pmed.1002280.

27. Palmer CN, Irvine AD, Terron-Kwiatkowski A, Zhao Y, Liao H, Lee SP, et al. Common loss of function variants of the epidermal barrier protein filaggrin are a major predisposing factor for atopic dermatitis. Nat Genet. 2006;38(4):441-6. doi: 10.1038/ng1767.

28. Briot A, Deraison C, Lacroix M, Bonnart C, Robin A, Besson C, et al. Kallikrein 5 induces atopic dermatitis like lesions through PAR2 mediated thymic stromal lymphopoietin expression in Netherton syndrome. J Exp Med. 2009;206(5):1135-47. doi: 10.1084/jem.20082242.

Размещено на Allbest.ru