Важкі внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) у передчаснонароджених дітей
Внутрішньошлуночкові крововиливи є одним з основних ускладнень у передчасно народжених дітей. Достовірні фактори ризику збільшення показника летальності серед передчасно народжених немовлят з ВШК. Модель прогнозування виникнення летальних випадків.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.01.2021 |
| Размер файла | 813,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВАЖКІ ВНУТРІШНЬОШЛУНОЧКОВІ КРОВОВИЛИВИ (ВШК) У ПЕРЕДЧАСНОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ
О.М. Ковальова, В.І.Похилько, Н.С. Артьомова,
Ю.І. Чернявська, А.В. Слюсарєва
Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава, Україна)
Резюме
Вступ. Важкі внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) у дітей, що народжені передчасно, залишаються значимою проблемою неонатальних стаціонарів та відділень інтенсивної терапії всього світу. Частота розвитку ВШК ІІІ - IV ступеню серед дітей з гестаційним віком менше 32 тижні становить 25 %, рівень смертності серед передчасно народжених малюків з ВШК IV ст. - до 60%. Попередні дослідження свідчать про сталі показники летальності новонароджених з важкими ВШК в Полтавській області упродовж 2009- 2017рр., вони залишаються досить високими як серед дітей з масою тіла при народженні <1000 г, так і серед дітей з вагою 1000-1499 г та значно вищими за показники розвинених країн світу. Незважаючи на чисельну кількість багатогранних клінічних досліджень, присвячених проблемі внутрішньошлуночкового крововиливу, досі залишаються не зрозумілими та дискусійними причини, фактори ризику, а також прогнозування летальних випадків у дітей, що народжені передчасно, з наявними ВШК важких ступенів.
Мета роботи: визначити достовірні фактори ризику виникнення летального випадку серед передчасно народжених немовлят з ВШК та розробити прогностичну модель летальних випадків у передчасно народжених дітей з важкими ВШК.
Матеріали та методи виконання. Проведено мультицентрове дослідження, в яке включено дітей з III та IV ступінь ВШК за класифікацією Раріїе під час нейросонографічного дослідження, проведеного до 3 доби життя. Група дослідження становила 76 передчасно народжених дітей: 40 немовлят (маса тіла при народженні 903,72±56,61 г; ГВ 26,15±0,34 тижні), які померли, та 36 немовлят (маса тіла 1187,3±58,0 г, ГВ 28,09±0,37 тижні), які вижили. Проведено визначення факторів ризику, які достовірно асоціюються з розвитком летальних випадків у новонароджених з ВШК. Для ідентифікації факторів, що достовірно асоціюються з розвитком ВШК у передчасно народжених, проведено простий логістичний регресійний аналіз, отримані дані стали грунтовним інструментом для розроблення прогностичної моделі з використанням множинного логістичного аналізу та подальшим оцінюванням операційних характеристик за допомогою пакету прикладних програм STATA 11.0.
Результати дослідження. Передчасно народжені діти з ВШК, перебіг захворювання у яких завершився летальним випадком, мали значно менший гестаційний вік (р=0,001) та масу тіла при народженні (р=0,003), ніж передчасно народжені, які вижили. При проведенні простогорегресійного аналізу виявлена наявність асоціацій між виникненням летального випадку та ГВ (ВШ=0,66; р = 0,01); інтубацією трахеї (ВШ 0,4; р=0,055); введенням сурфактанту у пологовій залі (ВШ 0,16; р=0,025); сепсисом (ВШ 3,2; р=0,027), важким РДС (ВШ 8,1; р=0,001), набутим інфікуванням, про що свідчить зв'язок з рівнем СРБ (ВШ 2,45; р=0,072), кількістю лейкоцитів (ВШ 1,1; р=0,01) та тромбоцитів (ВШ 0,99; р=0,007) на 6 добу життя.
Побудована прогностична модель розвитку летальних випадків, у яку включено наступні змінні: інтубацію під час реанімації, важкий РДС, кількість лейкоцитів (х109/л) та тромбоцитів (х109/л) на 6 добу життя, має чутливість - 71,4 %, специфічність - 100,0 %, позитивне предиктивне значення - 100 %, негативне предиктивне значення - 76 % та площу під ROC-кривою - 0,9373.
Висновки. Прогностична модель розвитку летальних наслідків у новонароджених з ВШК, яка включає: інтубацію під час проведення реанімаційних заходів (в=-4,16), наявність у дитини важкого РДС (в=4,4), рівень тромбоцитів (в=-0,02) та рівень лейкоцитів (в=0,11) на 6 добу після народження має високі операційні характеристики, що дозволяє рекомендувати до використання дану модель в практичній неонатології.
Ключові слова: внутрішньошлуночкові крововиливи; передчасно народжена дитина; летальність; прогнозування летальних випадків
Вступ
Внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) є одним з основних ускладнень у передчасно народжених дітей, які становлять значну проблему в неонатальних стаціонарах у всьому світі. Протягом останніх п'яти років проведено декілька досліджень, які повідомили про сталу частоту виникнення даної патології у всьому світі, що становила від 20 до 40 % в різних країнах [1-6]. Не дивлячись на те, що деякі клініки повідомляють про зменшення частоти за рахунок вдосконалення алгоритмів виходжування та лікувального супроводу передчасно народжених дітей [7,8], ВШК залишаються однією з головних причин виникнення летальних випадків у передчасно народжених дітей в неонатальному стаціонарі. Оприлюднені нами попередні дослідження свідчать, що тільки в Полтавській області протягом останнього десятиріччя на тлі стабільно високих показників захворюваності на ВШК тяжкого ступеню серед дітей з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні середній показник летальності при даній патології становив 46,0%, та 63,2% відповідно [9, 10].
Безсумнівно, великі перинатальні клініки, які мають багаторічний досвід виходжування передчасно народжених дітей, звітують про значно нижчу частоту розвитку ВШК [7,11] та частоту виникнення летальних випадків від зазначеної патології [6, 13]. Так, наприклад, перинатальне відділення в Ульме (Німеччина) звітує про низький рівень частоти виникнення летальних випадків - 1,44% [14].
Практикуючим лікарям важливо розуміти причини збільшення показників летальності та визначати фактори, які будуть мати безпосередній вплив на погіршення прогнозу передчасно народжених малюків з ВШК з метою прогнозування виникнення фатального фіналу та розуміння патогенетичних інструментів впливу для предикції летальних випадків, проте на сьогодні існує тільки невелика кількість досліджень відносно причин та характеру уражень нервової системи. Добре відомо, що показники летальності залежать від гестаційного віку, проте наявна обмежена кількість досліджень, які б пояснювали причини збільшення цього показника [5-7].
З огляду на те, що наразі в Україні проводяться поодинокі дослідження, які мають на меті вивчення несприятливих наслідків важких ВШК та зниження їх частоти у передчасно народжених дітей, спираючись на досвід інших авторів [12,13], необхідно прийняти рішення відносно впровадження ініціативи щодо зниження частоти виникнення летальних випадків у передчасно народжених дітей з ВШК тяжкого ступеню.
Мета і завдання дослідження: визначити достовірні фактори ризику збільшення показника летальності серед передчасно народжених немовлят з ВШК та розробити модель прогнозування виникнення летальних випадків у передчасно народжених дітей.
внутрішньошлуночкові крововиливи передчасно народжений
Матеріали та методи
Проведено мультицентрове дослідження, в яке включено 76 передчасно народжених дітей (хлопчиків - 40 [52,6%], дівчаток 36 [47,4%]), які лікувалися в акушерських та дитячих лікувальних установах Полтавської області упродовж 2013-2017 рр. Критеріями відбору дітей до групи дослідження стали: гестаційний вік менше 34 тижнів, маса тіла при народженні менша 2000 г. Фактори виключення: наявність вроджених аномалій розвитку, маса новонародженого більше 1500 г при народженні, підтверджена TORCH-інфекція, діти з двієнь, одна дитина з яких померла. Для ідентифікації факторів ризику, які достовірно асоціюються з розвитком летальних наслідків у передчасно народжених немовлят з важкими ВШК, було сформовано дві групи. У першу увійшли діти з важкими ВШК, які вижили (n=36), у другу групу - діти, які померли (n=40). Діагностували наявність ВШК шляхом проведення новонародженим нейросонографії.
Для ідентифікації достовірних факторів ризику використовували покроковий логістичний регресій- ний аналіз. На першому етапі встановлено фактори ризику, які з достовірністю р <0,1 асоціювалися з летальними наслідками. На наступному етапі поступово виключено фактори ризику, які при множинному логістичному регресійному аналізі не асоціювалися з летальними наслідками у передчасно народжених дітей з важкими ВШК (р>0,05). Для кожного з потенційних факторів ризику визначено відношення шансів 95% довірчий інтервал (ВШ; 95% ДІ). Після ідентифікації достовірних факторів ризику розроблена прогностична модель за допомогою множинного логістичного аналізу з подальшим оцінюванням операційних характеристик зазначених моделей та виявлення з них моделі з найбільшим коефіцієнтом С (площею над ROC кривою) за допомогою пакету прикладних програм STATA 11.0. Аналіз операційних характеристик прогностичної моделі включав: розрахунки чутливості, специфічності, позитивного предиктивного значення, негативного предиктивного значення та побудови ROC-кривої з розрахунками площі над нею.
Результати та їх обговорення
Вивчення демографічних характеристик дітей в досліджуваних групах показало, що гестаційний вік та маса тіла при народженні у дітей, які померли, є значно нижчими, ніж у новонароджених, які вижили (табл. 1).
Таблиця 1
Демографічні характеристики новонароджених дітей обстежених груп
|
Показники |
Перша група (n=36) |
Друга група (n=40) |
р |
ВШ (95% ДІ) |
р |
|
|
Гестаційний вік (тижн.); М±т |
28,09±0,37 |
26,15±0,34 |
0,0003 |
0,66 (0,51-0,85) |
0,001 |
|
|
Маса тіла (г); М±т |
1187,3±58,6 |
903,72±56,61 |
0,0009 |
1,0 (0,996-1,0) |
0,003 |
|
|
Центиль (од); М±т |
52,59±3,78 |
46,82±3,95 |
0,299 |
0,99 (0,97-1,01) |
0,296 |
|
|
Стать жіноча; n (%) |
17 (47,2) |
19 (47,5) |
0,981 |
1,01(0,41-2,49) |
0,981 |
Аналізуючи термін виникнення летального випадку в досліджуваній групі виявлено, що медіана доби ВШК- індукованої смерті передчасно народжених дітей становила 11-ту постнатальну добу, що є свідченням того, що у передчасно народжених дітей важкий ступінь ВШК є захворюванням, яке значно погіршує їх стан у ранньому неонатальному періоді та є причиною смерті [2,15]. Тому нами були розглянуті фактори, які б могли погіршити прогноз перебігу ВШК в ранньому неонатальному періоді, призводячи до смерті новонародженого (табл. 2).
Таблиця 2
Асоціації між материнськими, акушерськими, антенатальними чинниками та виникненням летальних випадків у передчасно народжених дітей з ВШК ІІІ - IV ст.
|
Фактори ризику (так, ні) |
Перша група (n=36) |
Друга група (n=40) |
Р |
ВШ (95% ДІ) |
Р |
|
|
Материнські стани та акушерський анамнез: |
||||||
|
Захворювання серцево-судинної системи, п (%) |
1 (2,78) |
4 (10,0) |
0,205 |
3,89 (0,41-36,54) |
0,235 |
|
|
Захворювання нирок; п (%) |
1 (2,78) |
3 (7,50) |
0,357 |
2,84 (0,28-28,59) |
0,376 |
|
|
Метаболічний синдром; п (%) |
3 (8,3) |
2 (5,0) |
0,460 |
0,44 (0,007-8,81) |
0,495 |
|
|
Ускладнення під час вагітності: |
||||||
|
Бактеріурія; п (%) |
7 (19,44) |
3 (7,50) |
0,124 |
0,33 (0,08-1,14) |
0,137 |
|
|
Акушерський гіпертензій ний синдром; п (%) |
11 (30,5) |
14 (35) |
0,334 |
1,2 (0,42 - 3,59) |
0,680 |
|
|
Анемія; п (%) |
7 (19,44) |
7 (17,50) |
0,827 |
0,88 (0,28-2,80) |
0,827 |
|
|
Плацентарна недостатність; п (%) |
5 (13,89) |
5 (12,5) |
0,858 |
0,89 (0,23-3,35) |
0,858 |
|
|
Хоріоамніоніт; п (%) |
4 (11,11) |
3 (7,50) |
0,587 |
0,65 (0,14- 3,12) |
0,589 |
|
|
Інтранатальні фактори |
||||||
|
Відшарування плаценти |
4 (11,11) |
1 (2,50) |
0,131 |
0,21 (0,02-1,93) |
0,166 |
|
|
Прееклампсія |
1 (2,78) |
1 (2,50) |
0,940 |
0,9 (0,05-14,89) |
0,940 |
|
|
Дистрес плода |
3 (8,33) |
1 (2,50) |
0,255 |
0,28 (0,03-2,84) |
0,283 |
|
|
Кровотеча у матері |
9 (25,0) |
3 (7,50) |
0,037 |
0,24 (0,06-0,98) |
0,047 |
|
|
Стрімкі пологи |
7 (19,44) |
14 (35,0) |
0,130 |
2,23 (0,78-6,38) |
0,134 |
|
|
Безводний проміжок меньше 24 год. |
1 (2,78) |
2 (5,0) |
0,619 |
1,84 (0,16-21,22) |
0,624 |
|
|
Кесарів розтин |
22 (70,97) |
17 (47,22) |
0,042 |
0,36 (0,13-1,00) |
0,052 |
При вивченні факторів материнського анамнезу щодо виникнення летальних випадків у передчасно народженої дитини з ВШК, нами не виявлено жодного фактора, який би погіршував прогноз перебігу даної патології (табл. 2).
Аналіз клінічного стану новонародженого одразу після пологів засвідчив відсутність відмінностей в оцінці за шкалою Апгар на 1-й та 5-й хвилинах (табл. 3). Застосування заходів первинної реанімації з однаковою частотою потребували діти з обох досліджуваних груп. Проте дітям, які померли, достовірно частіше, ніж дітям, які вижили, проводилась інтубація трахеї та введення фізіологічного розчину хлориду натрію. Також дітям, які вижили, достовірно частіше вводились сурфактант-замісні препарати у пологовій залі.
Таблиця 3
Оцінка стану дитини при народженні та в ранньому неонатальному періоді
|
Фактори ризику |
Перша група (n=36) |
Друга група (n=40) |
Р |
ВШ (95% ДІ) |
Р |
|
|
Оцінка за шкалою Апгар (бали);М±т: |
||||||
|
1 хвилина |
4,27±0,29 |
3,9 ±0,29 |
0,465 |
0,9 (0,68 - 1,19) |
0,459 |
|
|
5 хвилина |
5,7±0,22 |
5,59±0,20 |
0,735 |
0,9 (0,64 - 1,37) |
0,731 |
|
|
Обсяг |
реанімаційних заходів, n (%): |
|||||
|
ШВЛ |
29 (80,56) |
31 (77,50) |
0,744 |
0,83 (0,27 - 2,52) |
0,744 |
|
|
Інтубація трахеї |
25 (69,44) |
19 (47,50) |
0,053 |
0,4(0,16 - 1,02) |
0,055 |
|
|
Масаж серця |
3 (8,33) |
3 (7,50) |
0,893 |
0,89 (0,17 - 4,73) |
0,893 |
|
|
Адреналін |
2 (5,56) |
2 (5,00) |
0,914 |
0,9 (0,12 - 6,70) |
0,914 |
|
|
0,9 % розчин NaCl |
11 (30,56) |
5 (12,5) |
0,054 |
0,32 (0,10 - 1,05) |
0,061 |
|
|
Сурфактант у пологовій залі |
9 (25,0) |
2 (5,0) |
0,013 |
0,16 (0,03 - 0,79) |
0,025 |
|
|
Коморбідні захворювання передчасно народжених, n (%): |
||||||
|
РДС І ст. |
8 (26,67) |
1 (3,13) |
0,009 |
0,09 (0,01 - 0,76) |
0,027 |
|
|
РДС ІІ ст. |
9 (30,0) |
3 (9,38) |
0,04 |
0,24 (0,06 - 1,00) |
0,05 |
|
|
РДС ІІІ-ІУ ст. |
12 (40,0) |
27 (84,38) |
0 |
8,1 (2,44 - 26,94) |
0,001 |
|
|
Сепсис |
9 (27,27) |
18 (54,55) |
0,024 |
3,2 (1,14 - 8,94) |
0,027 |
|
|
НЕК |
2 (5,56) |
4 (10,0) |
0,473 |
1,89 (0,32 - 10,99) |
0,479 |
|
|
Анемія на 1-шу добу |
6 (16,67) |
3 (7,50) |
0,217 |
0,41(0,09 - 1,76) |
0,228 |
|
|
Кесарів розтин |
22 (70,97) |
17 (47,22) |
0,042 |
0,36 (0,13-1,00) |
0,052 |
Виявлено, що поєднання ВШК важкого ступеня з РДС ІІІ - IV ступеня у немовлят значно збільшує їх шанси померти (табл. 3). На нашу думку, це пояснюється використанням жорстких параметрів ШВЛ внаслідок зниження комплаенсу легень у передчасно народжених дітей та гіпоксією, що в подальшому призводить до звуження судин зародкового матриксу та пошкодження їх стінок. Також нами виявлено достовірні асоціації між поєднанням у дитини важких ВШК та сепсису, що втричі збільшує ризик летального випадку у дітей (ВШ 3,2; р=0,027). Аналогічні дані наводять й інші вчені [16,17].
Для проведення покрокового множинного ло- гістичного аналізу нами визначені фактори ризику, які достовірно асоціювались з розвитком летальних випадків при простому регресійному аналізі (малий ГВ та маса тіла при народженні, проведення реанімаційних заходів, а саме, інтубації трахеї та введення фізіологічного розчину хлориду натрію, наявність супутньої патології - важкого РДС, сепсису, а також біомаркери, що свідчать про наявність у дитини набутої інфекції). Виявлено, що розвиток летальних випадків достовірно асоціюється з інтубацією під час реанімаційних заходів одразу після народження, наявністю у дитини РДС важкого ступеня, кількістю лейкоцитів та кількістю тромбоцитів на 6-ту добу життя (табл. 4).
Таблиця 4
Асоціації між летальними випадками та загальними запальними біомаркерами у передчасно народжених дітей при простому регресійному логістичному аналізі, М±m
|
Фактори ризику |
Перша група (n=36) |
Друга група (n=40) |
Р |
ВШ (95% ДІ) |
Р |
|
|
1 доба |
||||||
|
1 хвилина |
4,27±0,29 |
3,9 ±0,29 |
0,465 |
0,9 (0,68 - 1,19) |
0,459 |
|
|
5 хвилина |
5,7±0,22 |
5,59±0,20 |
0,735 |
0,9 (0,64 - 1,37) |
0,731 |
|
|
Обсяг реанімаційних заходів, n (%): |
||||||
|
Лейкоцити (109 /л); М±т |
16,7±1,75 |
16,5±2,64 |
0,937 |
1,0 (0,96-1,04) |
0,935 |
|
|
Паличкоядерні нейтрофіли (%); М±т |
8,2±1,33 |
10,5±1,11 |
0,199 |
1,05 (0,97-1,14) |
0,206 |
|
|
Тромбоцити (109 /л); М±т |
207,8±12,2 |
176,6±16,0 |
0,128 |
0,99 (0,99 - 1,0) |
0,135 |
|
|
6 доба |
||||||
|
Лейкоцити (109 /л); М±т |
13,8±1,55 |
23,6±2,72 |
0,004 |
1,1(1,02-1,18) |
0,01 |
|
|
Паличкоядерні нейтрофіли (%); М±т |
5,8±0,86 |
9,7±1,07 |
0,009 |
1,22(1,04-1,43) |
0,017 |
|
|
Тромбоцити (109 /л); М±т |
249,7±19,93 |
167,3±15,29 |
0,002 |
0,99(0,98 - 1,0) |
0,007 |
|
|
СРБ >6 мг/л; п (%) |
9 (25,0) |
18 (45,0) |
0,069 |
2,45(0,92-6,53) |
0,072 |
|
|
НЕК |
2 (5,56) |
4 (10,0) |
0,473 |
1,89 (0,32 - 10,99) |
0,479 |
|
|
Анемія на 1-шу добу |
6 (16,67) |
3 (7,50) |
0,217 |
0,41(0,09 - 1,76) |
0,228 |
|
|
Кесарів розтин |
22 (70,97) |
17 (47,22) |
0,042 |
0,36 (0,13-1,00) |
0,052 |
Таким чином, для розроблення прогностичної моделі незалежною перемінною було визначено летальний випадок, а залежними - вище вказані дихотомічні та постійні змінні. Таким чином, в остаточній прогностичній моделі, в якій усі фактори ризику є достовірними, залишились такі змінні, як інтубація під час проведення реанімаційних заходів, наявність у дитини важкого РДС, рівень тромбоцитів та рівень лейкоцитів (табл. 4).
Аналіз операційних характеристик прогностичної моделі розвитку летальних наслідків, що включають різну кількість факторів ризику, показав, що зі збільшенням факторів ризику підвищуються її характеристики (табл. 5).
Як свідчать представлені дані, операційні характеристики прогностичної моделі розвитку летальних випадків, яка містить 4 фактори ризику, є досить високими, зокрема, площа під ROC кривою - 0,9373. Аналізуючи такі характеристики новонароджених в групі дослідження, як ГВ і маса тіла при народженні, ми припускаємо, що незрілість є одним з основних чинників, які впливають на результат, що підтверджується дослідженням нео- натологів Нового Південного Уельса та Австралійської території [18]. Аналогічні результати простежуються в дослідженнях інших неонатологів, які вказали, що незрілість систем органів є основною причиною смертей передчасно народжених дітей з низькою масою тіла при народженні [5, 19]. Згідно літературних даних, наявність асфіксії при народженні підвищує шанси геморагічного пошкодження центральної нервової системи [5, 20, 21], однак наше дослідження не виявило достовірної різниці в оцінці за шкалою Апгар на 1-й і 5-й хвилинах між групою дітей, які померли, та групою дітей, які вижили.
Респіраторний дистрес з подальшим розвитком хвороби гіалінових мембран у дітей з низькою масою тіла при народженні та пневмотораксу часто є супутньою патологією ВШК. Це пояснюється зниженням комплаенса легень у передчасно народжених і використанням жорстких параметрів ШВЛ, що в подальшому призводить до звуження судин гермінального матриксу та пошкодження стінок судин головного мозку. У нашому дослідженні наявність у немовляти РДС важкого ступеня достовірно збільшує його шанси померти (ВШ 8,1;р=0,001).
Таблиця 5
Прогностична модель розвитку летальних випадків у передчасно народжених дітей з важкими ВШК та її операційні характеристики
Висновки
Прогностична модель розвитку летальних випадків у новонароджених з ВШК, яка включає: ін- тубацію під час проведення реанімаційних заходів (Р=-4,16), наявність у дитини важкого РДС (Р=4,4), рівень тромбоцитів (Р=-0,02) та рівень лейкоцитів (Р=0,11) на 6 добу життя, має чутливість - 71,43 %, специфічність - 100,0 %, позитивне предиктив- не значення - 100 %, негативне предиктивне значення - 76 % та площу під ROC-кривою - 0,9237.
Перспективи подальших досліджень
Наше дослідження виявило зв'язок летальних випадків з сепсисом тільки при проведенні простого регресійного аналізу, а також з набутим інфікуванням при множинному регресійному аналізі, проте, для остаточного висновку щодо ролі інфікування у виникненні летальних випадків у передчасно народжених дітей з важкими ВШК необхідне проведення подальших досліджень на більшій когорті пацієнтів.
Література
1. Adegoke SA, Olugbemiga AO, Bankole KP, Tinuade OA. Intraventricular hemorrhage in newborns weighing <1500g: Epidemiology and short-term clinical outcome in a resource-poorsetting. Ann Trop Med Public Health [Internet]. 2014[cited 2019 Feb 2];7(1):48-54. Available from: http://www.atmph.org/article.asp? spage=48;epage=54;aulast=Adegoke
2. Ahn SY, Shim SY, Sung IK. Intraventricular Hemorrhage and Post Hemorrhagic Hydrocephalus among Very-Low- Birth-Weight Infants in Korea. J Korean Med Sci [Internet]. 2015[cited 2019 Feb 2];30(1):52-8. Available from: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4641064/ doi: 10.3346/jkms.2015.30.S1.S52
3. Mulindwa MJ, Sinyangwe S, Chomba E. The Prevalence of Intraventricular Haemorrhage and Associated Risk Factors in Preterm Neonates in the Neonatal Intensive Care Unit at the University Teaching Hospital, Lusaka, Zambia. Med J Zambia. 2014;39(1):16-21.
4. Schmid MB, Reister F, Mayer B, Hopfner RJ, Fuchs H, Hummler HD. Prospective risk factor monitoring reduces intracranial hemorrhage rates in preterm infants. Dtsch Arztebl Int. 2013;110(29-30):489-96. doi: 10.3238/arztebl.2013.0489.
5. Szpecht D, Szymankiewicz M, Nowak I, Gadzinowski J. Intraventricular hemorrhage in neonates born before 32 weeks of gestation-retrospective analysis of risk factors. Childs Nerv Syst. 2016;32(8):1399-404. doi: 10.1007/s00381-016-3127-x.
6. Han RH, McKinnon A, CreveCoeur TS, Baksh BS, Mathur AM, Smyser CD, et al. Predictors of mortality for preterm infants with intraventricular hemorrhage: a population-based study. Child's Nerv Syst. 2018;34(11):2203-13. doi: 10.1007/ s00381-018-3897-4.
7. Schindler T, Koller-Smith L, Lui K, Bajuk B, Bolisetty S. Causes of death in very preterm infants cared for in neonatal intensive care units: a population-based retrospective cohort study. BMC Pediatr. 2017;17(1):59. doi:10.1186/s12887-017-0810 3.
8. Patel RM, Kandefer S, Walsh MC, Bell EF, Carlo WA, Laptook AR, et al. Causes and Timing of Death in Extremely Premature Infants from 2000 through 2011. New Engl J Med. 2015;372(4):331-40. doi: 10.1056/NEJMoa1403489.
9. Артьомова НС. Епідеміологія внутрішньошлуночкових крововиливів у передчасно народжених дітей, що народились в Полтавській області протягом 2006-2014 рр. Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». 2015(3-1):62-7.
10. Калюжка ЕА, Артемова НС, Гасюк НИ, Цвиренко СН, Похилько ВИ. Динамика частоты интравентрикулярных кровоизлияний и их исходов среди преждевременно рожденных детей Полтавской области за 2007-2016 гг. In: National scientific and practical conference with international participation Organizational and legal optimization bases of the healthcare system in Ukraine and abroad in modern conditions; 2017 May 25-26; Poltava, Ukraine. Wiadomosci Lekarskie. 2017;70(3 Cz I):493-8.
11. Bolisetty S, Legge N, Bajuk B, Lui K. Preterm infant outcomes in New South Wales and the Australian Capital Territory. J Paediatr Child Health. 2015;51(7):713-21. doi: 10.1111/jpc.12848.
12. Schmid MB, Reister F, Mayer B, Hopfner RJ, Fuchs H, Hummler HD. Prospective Risk Factor Monitoring Reduces Intracranial Hemorrhage Rates in Preterm Infants. Dtsch Arztebl Int. 2013;110(29-30):489-96. doi: 10.3238/ arztebl.2013.0489.
13. Vogtmann C, Koch R, Gmyrek D, Kaiser A, Friedrich A. Risk-adjusted intraventricular hemorrhage rates in very premature infants: towards quality assurance between neonatal units. Dtsch Arztebl Int. 2012;109(31-32):527 33. doi: 10.3238/arztebl.2012.0527.
14. Pohlandt F, Artlich A, Freihorst A, Radlow U, Schдdel G, Schneider A, et al. Regionalisation of preterm births in county districts? Yes we can! Z Geburtshilfe Neonatol. 2009;213(4):135-7. doi: 10.1055/s-0029-1233451.
15. Radic JA, Vincer M, McNeely PD. Temporal trends of intraventricular hemorrhage of prematurity in Nova Scotia from 1993 to 2012. J Neurosurg Pediatr. 2015;15(6):573-9. doi: 10.3171/2014.11.PEDS14363.
16. Szpecht D, Wiak K, Braszak A, Szymankiewicz M, Gadzinowski1awid J. Role of selected cytokines in the etiopathogenesis of intraventricular hemorrhage in preterm newborns. Childs Nerv Syst. 2016;32(11): 2097-103. doi: 10.1007/s00381-016-3217-9.
17. Sood BG, Shankaran S, Schelonka RL, Saha S, Benjamin DK Jr, Sanchez PJ, et al. Cytokine Profiles of Preterm Neonates with Fungal and Bacterial Sepsis. Pediatr Res. 2012;72(2):212-20. doi: 10.1038/pr.2012.56.
18. Bolisetty S, Dhawan A, Abdel-Latif M, Bajuk B, Stack J, Lui К. Intraventricular hemorrhage and neurodevelopmental outcomes in extreme preterm infants. Pediatrics. 2014;133(1):55-62. doi: 10.1542/peds.2013-0372.
19. Khalessi N, Farahani Z, Shariat M, Rezaeizadeh G. Risk Factors of Intracranial Hemorrhage in Premature Neonates. Acta Med Iran. 2014;52(9):687-9.
20. Kong XY, Xu FD, Wu R, Wu H, Ju R, Zhao XL, et al. Neonatal mortality and morbidity among infants between 24 to 31 complete weeks: a multicenter survey in China from 2013 to 2014. BMC Pediatr. 2016;16(1):174. doi: 10.1186/ s12887-016-0716-5.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.
дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010Особливості гломерулонефриту в дітей. Принципи диспансеризації дітей. Лікування основних ускладнень щеплень. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей та заходи щодо лікування анафілактичного шоку. Вакцинація дітей, які мали реакцію на попереднє щеплення.
реферат [389,3 K], добавлен 12.07.2010Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.
автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009Фактори ризику (генеалогічні, аліментарні, імунологічні, імуногенетичні) та визначення маркерів гастродуоденальної патології у дітей. На формування гастродуоденальної патології у дітей значний вплив мають аліментарні, імуногенетичні, імунологічні чинники.
автореферат [50,2 K], добавлен 18.03.2009Діагностика, лікування та профілактика ранніх і пізніх хірургічних ускладнень аспірацій сторонніх тіл у дітей. Обстеження, лікування та реабілітація дітей зі сторонніми тілами дихальних шляхів. Застосування медикаментозної підготовки до бронхоскопії.
автореферат [61,1 K], добавлен 12.03.2009Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.
реферат [490,7 K], добавлен 12.07.2010Алергологічне обстеження 61 пацієнта шкільного віку з переметуючою бронхіальною астмою. Низька атопічна реактивність хворих, народжених з малою відносно терміну гестації масою тіла. Лікувально-профілактичні заходи проведення специфічної алерговакцинації.
статья [61,2 K], добавлен 11.09.2017Визначення діагностичної значимості кількісного аналізу вільних амінокислот крові в поєднанні з оцінкою фенотипу у виявленні спадкових порушень обміну в дітей. Співставлення біохімічного та клінічного фенотипів дітей з ознаками метаболічних захворювань.
автореферат [42,1 K], добавлен 07.03.2009Механізми виникнення вторинних імунодефіцитів при карієсі у дітей та змін в бронхо-легеневому змиві у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Сучасні погляди на імунну систему у дітей. Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан.
научная работа [84,6 K], добавлен 29.03.2011Поняття загального недорозвитку мовлення і причини його виникнення. Порушення звуковимови, ритму і темпу мовлення. Діагностична модель дослідження порушення мовного розвитку у дітей. Дислалія, ринолалія, дизартрія, тахілалія, брадилалія, заїкання.
курсовая работа [26,1 K], добавлен 12.11.2014
