Характеристика перинатального періоду дітей, народжених від матерів, які вживають алкоголь

Нами проведено ретроспективно аналіз перебігу вагітності матерів та неонатального періоду летальних випадків у 85 дітей раннього віку, народжених від матерів, які вживають алкоголь та які перебували в КЗОЗ "Харківський обласний спеціалізований будинок дитини №1" (ХОСБД №1) упродовж 2011 - лютий 2017 рр. Серед них 45 хлопчиків та 40 дівчаток. Вивчали особливості перинатального анамнезу, перебіг неонатального періоду, фізичний розвиток дітей при народженні. Дітей було розділено на групи: І група - діти з ВДПА (п=44) та ІІ група - діти з ФАСП без вроджених дефектів (п=41). Для статистичного опрацювання матеріалу використовувався пакет програми STATISTICA 7.0.

Результати та їх обговорення

Більше половини дітей - 55 (64,7%) надійшло до ХОСБД№1 на першому році життя: у віці до 6-х місяців - 41 дитина, у віці 6-12 місяців - 14 дітей, понад 12 місяців - 30 дітей. У медичній документації дітей були свідчення про те, що їхні матері зловживають алкоголь та позбавлені батьківського піклування. Серед них 53 (62,3%) дитини були мешканцями сільської місцевості.

Оскільки багато жінок не перебували під медичним наглядом та деякі з них мали пологи поза медичним закладом, іноді пологи відбувалися в стадії алкогольного сп'яніння. Інформацію стосовно перинатального анамнезу було проаналізовано із медичної документації (виписних епікризів з карти розвитку дитини) дитячих стаціонарів. Особливості перинатального анамнезу дітей, народжених від матерів, які вживають алкоголь, наведено в табл. 1.

Інформацію щодо оцінки за шкалою Апгар на перших хвилинах життя з'ясовано лише у 26 дітей І групи та у 19 дітей ІІ групи. Медіанами та інтерквартильним розмахом оцінки за шкалою Апгар були відповідні значення 8 [7;8] та 8 [6; 8]. Помірну асфіксію в пологах мали 2 (7,6%) дитини І групи та 4 (21%) дитини ІІ групи (р=0,2141). Тяжку асфіксію в пологах не зареєстровано.

Бронхолегенева дисплазія, внутрішньошлу ночкові крововиливи ІІ-^ ступеня, перивентри- кулярна лейкомаляція 2 стадії біла діагностована у 4 (4,7%), 6 (7,0%) та 2 (2,3%) дітей обох груп відповідно в пізній неонатальний період.

Отже, відмінностей перинатального анамнезу у дітей з ВДПА та ФАСП не визначено.

Подальший аналіз проводився для визначення гестаційного віку при народженні у дітей груп спостереження. ВООЗ класифікує дітей в залежності від гестаційного віку: пізні недоношені діти, помірно недоношені діти, дуже недоношені діти, екстремально недоношені діти [10]. Розподіл дітей, народжених від матерів, які зловживають алкоголь, наведено в табл.2.

Перинатальний анамнез дітей, народжених від матерів, які вживають алкоголь

Таблиця 1

Інформацію щодо оцінки за шкалою Апгар на перших хвилинах життя з'ясовано лише у 26 дітей І групи та у 19 дітей ІІ групи. Медіанами та інтер- квартильним розмахом оцінки за шкалою Апгар були відповідні значення 8 [7;8] та 8 [6; 8]. Помірну асфіксію в пологах мали 2 (7,6%) дитини І групи та 4 (21%) дитини ІІ групи (р=0,2141). Тяжку асфіксію в пологах не зареєстровано.

Бронхолегенева дисплазія, внутрішньошлу- ночкові крововиливи ІІ-^ ступеня, перивентрикулярна лейкомаляція 2 стадії біла діагностована у 4 (4,7%), 6 (7,0%) та 2 (2,3%) дітей обох груп відповідно в пізній неонатальний період.

Отже, відмінностей перинатального анамнезу у дітей з ВДПА та ФАСП не визначено.

Подальший аналіз проводився для визначення гестаційного віку при народженні у дітей груп спостереження. ВООЗ класифікує дітей в залежності від гестаційного віку: пізні недоношені діти, помірно недоношені діти, дуже недоношені діти, екстремально недоношені діти [10]. Розподіл дітей, народжених від матерів, які зловживають алкоголь, наведено в табл.2.

Таблиця 2

Перинатальний анамнез дітей, народжених від матерів, які вживають алкоголь

Частота народження в різні терміни вагітності дітей з вродженими дефектами, асоційованими з пренатальним алкоголем, не відрізняється від частоти народження в різні терміни вагітності дітей без вроджених дефектів на тлі вживання жінкою алкоголю під час вагітності.

Вплив пренатального алкоголю може призвести до структурних вроджених дефектів, які зазвичай виникають у поєднанні з іншими клінічними даними ФАСП [11]. Наступним кроком було визначення структурних вроджених дефектів у дітей з ВДПА (табл.3).

Таблиця 3

Вроджені дефекти, пов'язані з алкоголем

Генетичне обстеження дозволило у 1 дитини діагностувати синдром П'єра-Робена, у 2-х дітей - спадкові факоматози.

Варто зазначити, що дві дитини з ВДПА надійшли в ХОСБД №1 з травмами внаслідок насилля батьків: одна дитина - із закритою черепно-мозковою травмою, друга - з переломом плечової кості, що потребує вивчення та профілактики синдрому жорстокого поводження з дітьми.

Ще один момент, на який хотілося б наголосити, це діагностика фенотипічних варіантів РФАС.

У клінічних діагнозах та медичній документації жодній дитині не було відмічено ФАСП, або ЧАСП, або НРПА, або ВДПА. У більшості дітей зазначено було ФАС, у решти - вживання жінкою алкоголю, позбавлення батьківських прав, незважаючи на клінічні прояви РФАС.

Як зазначають декілька досліджень, факторами материнської та психосоціальної небезпеки для РФАС є низький рівень освіти; великий материнський вік; великі за рахунком вагітність та пологи; викидні та мертвонародження; погане харчування матері під час вагітності; наявність РФАС у попередніх дітей, тютюнопаління; проблеми психічного здоров'я; соціальна ізоляція, включаючи життя в сільській місцевості під час вагітності; насильство; вживання алкоголю та іншими членами сім'ї матері; бідність. Незважаючи на ці фактори ризику, всі жінки ризикують народжувати дитину з РФАС, якщо вони споживають алкоголь під час вагітності. [11, 12, 13].

Ще одним з проявів синдрому жорстокого поводження з дитиною є усвідомлене вживання алкоголю під час вагітності, яке призводить до народження дитини з вродженими дефектами. Результати систематичного огляду та мета-аналізу, проведеного у 2011 році, хоча й не показали значного збільшення ризику низького ваги дитини або народження маленького для гестаційного віку малюка для споживання алкоголю до 10 г чистого алкоголю на день або збільшення кількості передчасного народження алкоголю до 18 г чистого алкоголю на день, ризик цих наслідків поступово збільшувався і став статистично значущим при збільшенні споживання алкоголю [14]. Але цей огляд не оцінював ризик пошкодження плоду, пов'язаного з алкоголем (ВДПА, ФАС), що є важливим обмеженням до висновків мета-аналізу.

Крім того, дослідження, включені в метааналіз, спиралися на самостійні повідомлення про споживання алкоголю та не враховували особливості вживання алкоголю. Таким чином, він не містив остаточної інформації про ризики, пов'язані з легким помірним пренатальним алкоголем.

Серед інших факторів, тератогенні ефекти можуть відрізнятись залежно від кількості та характеру вживання алкоголю, генетики матері та плода, віку материнства, материнського харчування та куріння [11 - 15].

Якщо у дитини відсутні дефекти розвитку, а мати вживала алкоголь під час вагітності, то які інші, так звані "мінорні" особові риси та незначні вроджені аномалії, та з якою частотою вони зустрічаються? Ці аномалії не включено в діагностичні критерії ФАС, але вивчено на когорті 370 дітей, зокрема: гіпоплазія середньої частини обличчя (58%), складки "епікант" (55%); зниження відстані між зіницями (<25-й процентиль) (55%); плаский носовий міст (48%); зміна конфігурації долоні (47%); клинодактилія п'ятого пальця (40%); довгий фільтр (>90-й процентиль) (33%); розвернуті ніздрі (2%); камптодактилія (31%); зниження відстані між кутами очей (<25-й процентиль) (28%); птоз (17%); деформація вуха (15%); страбізм (9%); обмежена ліктьова супінація (8%); гіпопластичні нігті (6%); мікроаномалії серця (17%); (6 %); гіпертрихоз (5%) [16].

Висновки