Актуальні питання фізичної терапії в умовах євроінтеграції України

Анотації

Мета: дослідження актуальних проблемних питань фізичної терапії в умовах євроінтеграції України. Матеріал і методи: проблемні питання фізичної терапії визначалися з використанням системного підходу, методів порівняльного аналізу наукових та практичних розробок з досліджуваної тематики, наукового спостереження тощо. Результати: розглянуто актуальні проблеми фізичної реабілітації в сучасних умовах, а також основні аспекти і напрями подальшого її розвитку. Висновки: доведено роль та значимість фізичної терапії та фізичної реабілітації в сучасних умовах, визначені шляхи наукового та практичного спрямувань фізичної терапії в умовах євроінтеграції України, які засновані на комплексному використанні сутнісно-термінологічного; організаційно-методичного; оздоровчого та лікувально-профілактичного аспектів.

Ключові слова: євроінтеграція, фізична терапія, фізична реабілітація, Україна, тенденції розвитку

Відомості про авторів

Єршова А.О., студентка, Харківська державна академія фізичної культури, м. Харків, Україна

Полковник-Маркова Вікторія Сергіївна, старший викладач кафедри фізичної реабілітації і рекреації. Харківська державна академія фізичної культури фізичний реабілітація терапія

За останнє десятиріччя тенденції розвитку медицини та фізичної терапії України характеризуються помірними успіхами становлення реабілітаційного напряму, цільовим спрямуванням якого було й залишається поетапне, відновне комплексне лікування патологічних процесів, захворювань й ушкоджень організму людини. На сьогодні в Україні існують законодавчі і нормативні документи, що визначають вимоги до проведення занять з фізичного виховання, збереження і зміцнення здоров'я молоді. При цьому наголошується, що мета цих занять - це створення умов для забезпечення оптимальної рухової активності кожної людини протягом життя, сприяння благополуччю, покращенню стану здоров'я, профілактиці захворювань і фізичної реабілітації (Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту (Указ Президента України № 1148/2004 від 28.08.2004 р.).

Забезпечення евроінтеграційного напряму для України пов'язано з впровадженням в лікувальну практику та практику фізичного виховання інноваційних технологій, оскільки змінюється характер медичної інформації, її обсяг.

Сучасні умови ставлять перед фахівцями з фізичної терапії завдання економічно обґрунтованого вибору методів фізичної реабілітації з максимальним клінічним ефектом. Слід зазначити, що сьогодні в Україні не в достатній кількості висвітлено та досліджено таке поняття як фізична реабілітація у якості цілісної, загальної теоретичної й практичної системи знань, вмінь та навичок. Необхідність застосування комплексного підходу обумовлює можливість розширення меж застосування сучасних методів дослідження та розгляд поняття "фізична реабілітація" через призму його комплексної систематизації, що потребує перш за все виявлення сучасних тенденцій та розкриття актуальних питань розвитку фізичної реабілітації в умовах євроінтеграції України [1; 2; 3].

Мета дослідження. Метою є аналіз та систематизація актуальних проблемних питань фізичної терапії в умовах євроінтеграції України

Матеріал і методи дослідження. Проблемні питання фізичної терапії визначалися з використанням системного підходу, методів порівняльного аналізу наукових та практичних розробок з досліджуваної тематики, наукового спостереження тощо.

Результати дослідження та їх обговорення. Фізична терапія, ерготерапія (Фізична реабілітація) покращує якість лікування, прискорює процес відновлення функцій органів та систем, повертає працездатність, допомагає хворому розвинути навички самообслуговування, у випадках інвалідності пристосуватися до максимально активного життя у нових умовах, що відбулися внаслідок хвороби чи травми, а також до більш повної інтеграції в усі сфери його діяльності.

Формування фізичної реабілітації як окремої галузі професійної підготовки фахівців почалося у вищих навчальних закладах фізкультурного профілю в Україні, Польщі, Росії, Білорусі, Литві в 90-х роках минулого сторіччя. Протягом цього періоду відкрито спеціальності і створено або реорганізовано (з кафедр лікувальної фізкультури) кафедри з підготовки фахівців з фізичної реабілітації у ВНЗ ІІІ--IV рівнів акредитації.

На наш погляд, проблема фізичної терапії в умовах євроінтеграції України передбачає аналіз таких аспектів:

1* сутнісно-термінологічного;

2* організаційно-методичного;

3* оздоровчого та лікувально-профілактичного.

Розглянемо їх детальніше.

1. Сутнісно-термінологічний аспект проблеми фізичної терапії в умовах євроінтеграції України.

Дослідження з термінологічних питань науковця зі Львівського державного університету фізичної культури А.М. Герцика допомогли розкрити вітчизняне тлумачення термінів "фізична реабілітація" і "фахівець з фізичної реабілітації", а також виявили подібність між національним трактуванням терміну "фізична реабілітація" та інтернаціональним трактуванням терміну "фізична терапія" (physical therapy). Було виявлено, що словосполучення "фізична реабілітація" не використовується в економічно розвинутих країнах як назва галузі чи спеціальності. Знайти визначення фізичної реабілітації взагалі не вдалося. Терміни "фізична терапія" і "фізіотерапія" в англомовних літературних джерелах є синонімами, а у вітчизняній науково-методичній літературі термін "фізична терапія" не поширений [3, с. 342-346]. Для назви медичної галузі в англомовних джерелах замість прийнятого в нашій державі терміну "фізіотерапія" використовують інші терміни, наприклад "фізіатрія". За визначенням сучасних медичних словників фізіатрія є розділом медицини, що займається профілактикою, діагностикою та лікуванням хвороби чи травми, а також реабілітацією наявних порушень або аномалій психосоматичного розвитку з використанням фізичних (світло, тепло, холод, вода, струм, терапевтичні вправи, механічні прилади) та інколи фармацевтичних засобів. Використовуються також такі назви, як фізіатрікс, фізична медицина, фізична медицина і реабілітація, фізична та реабілітаційна медицина [4].

Згідно Закону України № 2961-IV від 06.10.2005 "Про реабілітацію інвалідів в Україні" поняття "фізична реабілітація" розглядається як система заходів, спрямованих на вироблення і застосування комплексів фізичних вправ на різних етапах лікування і реабілітації, що забезпечують функціональне відновлення особи, виявляють і розвивають резервні і компенсаторні можливості організму шляхом вироблення нових рухів, компенсаторних навичок, користування технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення [5].

За даними українсько-латинсько-англійського медичного словника, фізична реабілітація - це "комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених функцій організму й працездатності хворих та інвалідів" [6].

Т.Ю. Круцевич, визначає поняття "фізична реабілітація", як "комплекс заходів, скерований на відновлення втраченої або послабленої функції після захворювання або травми" [7].

A. Г. Шевцов вважає, що фахівці з фізичної реабілітації повинні готуватись як "педагоги у сфері відновлення чи переробки рухової діяльності і неповносправних осіб" [8].

B. Г. Савченко та В.В. Клапчук у своїй роботі вказують, що фізична реабілітація здійснюється не лише в рамках медичної реабілітації [9]. Це твердження підтримують автори інших наукових праць, які не схильні протиставляти фізичну реабілітацію і медикаментозно-фармакологічне лікування та вважають, що робота фахівців з фізичної реабілітації повинна плануватися в партнерстві з лікарями і тільки така спільна діяльність дозволить значно покращити рівень здоров'я нації [10].

В. Клапчук, Г. Тумілович досліджують актуальні питання і сучасні тенденції розвитку фізичної реабілітації Україні [11]. Автори зазначають, що з кожним роком фізична реабілітація набуває значного поширення у всіх галузях, чому сприяє заснована у 2007 році Українська Асоціація фахівців фізичної реабілітації, адже визначила новий етап розвитку фізичної реабілітації в Україні. Організація Асоціації - це спроба заохочувати та запроваджувати високі стандарти реабілітаційної діяльності, освіти та практики, створення єдиного загальноукраїнського інформаційного середовища, партнерства та співпраці з владою, національними та міжнародними організаціями [1].

Отже на думку багатьох вчених, фізична реабілітація посідає одне з основних місць у комплексі реабілітаційних заходів, заснована на широкому використанні засобів фізичної культури й спрямована на лікування травм і захворювань, профілактику ускладнень, відновлення психологічної сфери хворого, відновлення побутових і трудових навичок. Значна кількість наукових поглядів сконцентрована саме навколо обговорення та визначення засобів фізичної реабілітації та особливостей й механізмів їх застосування. Автори багатьох наукових праць стверджують, що майбутня перспектива даних досліджень забезпечить підвищення якості та ефективності комплексного процесу реабілітації населення нашої країни [11; 12].

2. Організаційно-методичний аспект проблеми фізичної терапії в умовах євроінтеграції України.

Проблема професійної підготовки фахівців із фізичної реабілітації знайшла відображення у багатьох дослідженнях. Зокрема, розроблено понятійний апарат підготовки фахівців із фізичної реабілітації (О. Вацеба, Г. Верич, Т. Круцевич, В. Мухін, В. Мурза, С. Попов, Є. Приступа), висвітлено загальні питання професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичної реабілітації у вищих навчальних закладах (Н. Бєлікова, А. Герцик, Т. Д'яченко, В. Кукса, О. Міхеєнко, Л. Сущенко); конкретизовано окремі аспекти медичної та соціальної реабілітації [13-18].

Обговорення проблем професійної підготовки фахівців із фізичної реабілітації відбуваються на щорічних конференціях. Наприклад:

У Тернопільському державному медичному університеті імені І. Горбачевського 19-20 жовтня 2017 року відбулася Всеукраїнська науково- практична конференція "Актуальні питання медичної та фізичної реабілітації". Професор Харківської медичної академії післядипломної освіти Л. Васильєва-Лінецька детально зупинилася на використанні компетентнісного підходу у підготовці фахівців фізичної і реабілітаційної медицини. З доповіддю "Перспективи розвитку медичній реабілітації" виступив професор Донецького національного медичного університету імені М. Горького В. Сокрут.

17-18 травня 2018 р. на базах кафедр медицини та фізичної терапії й туризму факультету природознавства, здоров'я людини і туризму Херсонського державного університету відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю "Рекреація, фізична терапія, туризм: досвід, проблеми, перспективи". Детально обговорені шляхи підвищення якості підготовки фахівців у сфері фізичної терапії, ерготерапії. Рекреаційні ресурси та історико-культурний потенціал: стан, проблеми та особливості використання.

Багато питань професійної підготовки фахівців із фізичної реабілітації висвітлено у доповідях на конференціях, тезах та статтях. Так, Н.О. Бєлікова досліджує питання організації практичної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації [19].

Т.М. Бугеря використовує нові методи при формуванні готовності фахівців з фізичної реабілітації до професійної діяльності на основі міжпредметних зв'язків [20].

А.С. Вовканич та С.І. Городинський акцентують увагу власних досліджень на багатогранності процесу практичної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації [21; 22].

Низка авторів досліджують проблеми та практичні аспекти підготовки бакалаврів фізичної реабілітації в різних країнах [23;24;25] (табл. 1).

Таблиця 1