Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Показники мінеральної щільності кісткової тканини, фізичної активності та якості життя в жінок старших вікових груп із переломами тіл хребців залежно від їх локалізації

Показники мінеральної щільності кісткової тканини, фізичної активності та якості життя в жінок старших вікових груп із переломами тіл хребців залежно від їх локалізації

Аналіз результатів дослідження щодо показників функціонального тестування залежно від кількості попередніх вертебральних переломів. Вивчення методів оцінки клініко-анамнестичних показників у жінок залежно від локалізації вертебральних переломів.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.12.2020
Размер файла 35,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМИ України»

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Показники мінеральної щільності кісткової тканини, фізичної активності та якості життя в жінок старших вікових груп із переломами тіл хребців залежно від їх локалізації

Наталія Григор'єва

Владислав Поворознюк

Римма Баннікова

Олена Рибіна

Київ

Анотації

Провідне місце серед захворювань кістково-м'язової системи, за оцінками експертів ВООЗ, посідає остеопороз - системне захворювання скелета, яке характеризується зниженням кісткової маси й структурними змінами кісткової тканини, котрі виражені настільки, що навіть при незначній травмі можуть виникати переломи. В Україні в останні десятиріччя ця проблема набула особливого значення внаслідок значного погіршення екологічної ситуації і двох тісно пов'язаних демографічних процесів: різкого збільшення в популяції людей літнього й старечого віку та, зокрема, кількості жінок у постменопаузальному періоді життя. На сьогодні в літературних джерелах існують лише поодинокі дослідження щодо показників функціонального тестування залежно від кількості попередніх вертебральних переломів, проте дослідження щодо вивчення показників фізичної активності у хворих залежно від локалізації вертебральних переломів не знайдено. Тому мета нашого дослідження - вивчення показників мінеральної щільності кісткової тканини та фізичної активності в жінок старших вікових груп із переломами тіл хребців залежно від їх локалізації. Дані, отримані в ході проведеного дослідження, дають підставу стверджувати, що показники мінеральної щільності кісткової тканини й фізичної активності в жінок старших вікових груп мають свої особливості залежно від локалізації вертебральних переломів, які слід ураховувати в процесі розробки реабілітаційних програм для використання в лікувально-реабілітаційних центрах травмотолого-ортопедичного профілю.

Ключові слова: вертебральні переломи; функціональне тестування; мінеральна щільність кісткової тканини.

Наталья Григорьева, Владислав Поворознюк, Римма Банникова, Елена Рыбина. Показатели минеральной плотности костной ткани, физической активности и качества жизни у женщин старших возрастных групп с переломами тел позвонков в зависимости от их локализации. Ведущее место среди заболеваний костно-мышечной системы, по оценкам экспертов ВОЗ, занимает остеопороз - системное заболевание скелета, характеризующееся снижением костной массы и структурными изменениями костной ткани, которые выражены настолько, что даже при незначительной травме могут возникать переломы. В Украине в последние десятилетия данная проблема приобрела особое значение вследствие значительного ухудшения экологической ситуации и двух тесно связанных демографических процессов: резкого увеличения в популяции людей пожилого и старческого возраста и, в частности, количества женщин в постменопаузальном периоде жизни. На сегодняшний день в литературных источниках существуют лишь единичные исследования по показателям функционального тестирования в зависимости от количества предыдущих вертебральных переломов, однако исследования по изучению показателей физической активности у больных в зависимости от локализации вертебральных переломов не найдены. Поэтому цель нашего исследования - изучение показателей минеральной плотности костной ткани и физической активности у женщин старших возрастных групп с переломами тел позвонков в зависимости от их локализации. Данные, полученные в ходе проведенного исследования, позволяют утверждать, что показатели минеральной плотности костной ткани и физической активности у женщин старших возрастных групп имеют свои особенности в зависимости от локализации вертебральных переломов, которые следует учитывать при разработке реабилитационных программ для использования в лечебно-реабилитационных центрах травмотолого-ортопедического профиля.

Ключевые слова: вертебральные переломы; функциональное тестирование; минеральная плотность костной ткани.

Natalia Hryhorieva, Vladyslav Povoroznyuk, Rymma Bannikova, Olena Rybina. Indicators of Bone Mineral

Density, Physical Activity and Life Quality of Women of Older age Groups with Fractures of the Vertebral Bodies

Depending on Their Location. Osteoporosis is a systemic disease of the skeleton characterized by the reduction of the bone mass and structural changes in bone tissue, which is expressed so much that even fractures can occur even with a minor trauma. Osteoporosis takes the leading place among the diseases of the musculoskeletal system. In recent decades, this problem has gained special significance in Ukraine owing to a significant deterioration of the ecological situation and two closely related demographic processes: sharp increase ofpopulation of elderly and old aged people , and in particular, the number of women in the postmenopausal period of life. For today in literature there are only isolated studies on physical performance depending on the number of previous vertebral fractures, but studies of physical activity in patients depending on localization of vertebral fractures have not been found. Therefore, the purpose of our research was to study the indices of the bone mineral density and physical activity in women of the older age groups with vertebral fractures depending on their localization. The data of our study suggest that indices of the bone mineral density and physical performance in women of the older age groups have some particularities depending on the localization of vertebral fractures which should be taken into account while developing of rehabilitation programs for the use in therapeutic and rehabilitation centers of orthopedic profile.

Key words: vertebral fractures; physical performance; bone mineral density.

Вступ

Постановка наукової проблеми та її значення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні одними з ускладнень системного остеопорозу є переломи тіл хребців, які призводять до виникнення вертебрального больового синдрому (ВБС), обмеження фізичної активності чи втрати працездатності, збільшення показників захворюваності й смертності [1, 7, 8]. Хоча часто переломи тіл хребців є асимптомними чи малосимптомними, виникнення ВБС і пов'язане з ним обмеження фізичної активності хворих із переломами тіл хребців негативно впливає на розвиток захворювання й життєвий прогноз, оскільки знижений рівень фізичної активності є самостійним фактором розвитку остеопорозу та його ускладнень [4, 6]. На сьогодні існують лише поодинокі дослідження щодо показників функціональної активності і їх зв'язку з мінеральною щільністю кісткової тканини (МЩКТ) у хворих із переломами тіл хребців [4], а дані щодо їх особливостей у хворих залежно від локалізації вертебральних переломів у літературних джерелах відсутні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з планом ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» на 2015-2017 рр. з теми «Розробка та впровадження комплексної системи діагностики, лікування й профілактики системного остеопорозу та його ускладнень у населення України на різних рівнях надання медичної допомоги», (шифр 613, номер держреєстрації 0115Ш00613).

Мета роботи - визначення особливостей структурно-функціонального стану кісткової тканини та фізичної активності в жінок старших вікових груп із переломами тіл хребців залежно від їх локалізації.

Методи та організація дослідження. Дослідження виконано на базі Українського науково- медичного центру проблем остеопорозу Інституту геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України. Обстежено 139 жінок віком 50-89 років, яких розподілено на дві групи: перша (контрольна) - пацієнтки без будь-яких остеопоротичних переломів в анамнезі (п=60), друга (основна) - хворі з переломами тіл хребців на рівні грудного та/чи поперекового відділу хребта (п=79). У подальшому жінки другої групи були розподілені на підгрупи: ІІ а - особи з переломами тіл хребців на рівні грудного відділу хребта (п=24); ІІб - жінки з вертебральними переломами на рівні поперекового відділу хребта (п=26); ІІв - пацієнтки з поєднаними вертебральними переломами на рівні грудного й поперекового відділів хребта (п=29).

Під час аналізу клініко-анамнестичних показників залежно від наявності вертебральних деформацій установлено, що обстежені жінки достовірно не відрізнялися між собою за показниками віку, віку менархе, менопаузи та тривалості постменопаузального періоду. Проте в осіб із переломами тіл хребців достовірно нижчими були показники зросту, маси тіла й, відповідно, індексу маси тіла (ІМТ).

Мінеральну щільність кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта, стегнової кістки та її шийки, променевої кістки й усього скелета вимірювали за методом рентгенівської абсорбціометри (ДРА) за допомогою двохфотонного рентгенівського денситометра Prodigy (GELunar, Madison, 2005, USA).

Функціональні можливості організму оцінювали за допомогою стандартних статичних і динамічних функціональних тестів (ФТ), які характеризують, зокрема, рухливість хребта (проби Томаєра, Шобера, екскурсія грудної клітки, бокові нахили тулуба), швидкість ходи (3 -, 4- і 15-метрові тести) та ризик падінь (тест «встати зі стільця»).

Тест Шобера [5, 10] використовують для оцінки рухомості поперекового відділу хребта. Під час його визначення пацієнт перебуває у вертикальному положенні, дослідник визначає п'ятий поперековий хребець (L5), помічає його точкою, вимірює 10 см уверх та відзначає другу точку. Після того, як пацієнт нахиляється вперед, не згинаючи колінні суглоби, виконується друге вимірювання в ідстані між двома точками. Відстань менша ніж 4-5 см свідчить про обмеження рухомості поперекового відділу хребта.

Тест Томайера [10] оцінює загальну рухливість хребта. Цей тест, як і попередній, проводиться у вертикальному положенні обстежуваного. Дослідник вимірює відстань від кінця 3 -х (середніх) пальців витягнутих верхніх кінцівок до підлоги при максимальному нахилі обстежуваного вперед. У нормі результат дорівнює нулю й збільшується при обмеженні згинання хр ебта.

Екскурсію грудної клітки [5, 10] вимірювали сантиметровою стрічкою на рівні 4 -х ребер. Крім того, її показники оцінювали при максимальному вдосі та видиху. Зазвичай різниця в окружності грудної клітини між максимальним вдохом і видихом становить 6-8 см.

Силу скелетної мускулатури оцінювали за допомогою кистьового пружинистого динамометра, який обстежений стискає кистю витягнутої верхньої кінцівки. Силу стискання (кг) вказано стрілкою на спеціальній шкалі динамометра [11].

Швидкість ходи вимірювали за допомогою 3-, 4- і 15-метрових тестів. Результатами їх був час, за який пацієнти подолали ці відстані при ході вздовж коридору. Найкращий результат, досягнутий під час двох вимірювань ходи звичайним темпом, фіксували в м/с. Пацієнтам давали змогу використовувати будь-які додаткові пристрої (тростини, ходунки тощо) [ 9, 12].

Координацію та силу вимірювали тестом «встати зі стільця», який реєструє час (с). Учасникам пропонували встати й сісти п'ять разів якомога швидше, верхні кінцівки обстежуваних повинні бути опущені вздовж тулуба. Також вимірювати 8-кроковий тест (пацієнт іде вперед і розміщує одну нижню кінцівку перед іншою, п'ятку до носка, проходячи вісім кроків [9, 12].

Статистичну обробку результатів дослідження здійснювали за допомогою пакета програм «STATISTICA- 7.0». Використовували однофакторний дисперсійний аналіз Anova та критерій Ст'юдента для не пов'язаних вибірок. Результати подано у вигляді M±SD. Критичним рівнем значущості вважали р<0,05.

Результати дослідження

Під час оцінки клініко-анамнестичних показників у жінок залежно від локалізації вертебральних переломів установлено, що особи з переломами на рівні грудного чи поперекового відділів хребта достовірно не відрізнялися від контрольної групи за показниками зросту й лише у хворих із комбінованими вертебральними переломами ці показники були достовірно нижчими, порівняно з відповідними в контролі (155,4±7,5 см; t=2,0; р=0,04).

Під час аналізу показників маси тіла й ІМТ у жінок залежно від локалізації переломів установлено що вони були достовірно нижчими у хворих із вертебральними деформаціями. Так, показник маси тіла в жінок контрольної групи склав 80,4±15,8 кг, в осіб із переломами на рівні грудного відділу хребта 69,6±13,3 кг (t=3,2; р=0,001), поперекового відділу хребта - 69,7±12,4 кг (3,2; р=0,001), комбінованими вертебральними переломами - 69,6±14,7 кг (t=3,3; р=0,001). Відповідні показники ІМТ склали 32,2±5,9 ум. од., 28,5±4,9 ум од. (t=3,0; р=0,003), 28,6±4,9 ум. од. (2,9; р=0,005) та 28,7±4,6 ум. од. (t=2,9; р=0,004).

Під час аналізу показників рентгенівської денситометрії в жінок залежно від наявності та локалізації переломів тіл хребців установлено, що як у жінок із переломом на рівні грудного відділу хребта (підгрупа ІІа), так і поперекового (підгрупа ІІб), усі вимірювані показники (на рівні поперекового відділу хребта, стегнової кістки та її шийки) були достовірно нижчими, порівняно з відповідними параметрами контрольної групи. Проте достовірних відмінностей у пацієнток залежно від локалізації переломів (грудний чи поперековий відділ хребта) у цьому дослідженні не виявлено (табл. 1). вертебральний перелом анамнестичний жінка

Показники рентгенівської денситометрії в жінок віком 50-89 років залежно від локалізації вертебральних переломів, см

Пока лшк/Група

Без переломів

Перелом грудного відділу хребта

Перелом поперекової о відділу хребта

Комбіновані нереломн

М±т

ІМ±ш

і*

Р*

М±ш

1*

Р*

М±ш

1*

Р*

МЩКТ ПВХ (Ьі-Ид), г/см1

1,10±0,20

0,89*0,25

4,4

0.00002

0,92*0,23

4,1

0,00007

0,83*0,17

6,7

0.0000001

Показник Т ПВХ (Ьі-ІЩ.у.м. од.

-0,69*1,71

-2,40*2,13

4,5

0,00002

-2,20*1,94

4,1

0,00007

-2,95*1,41

6,7

0,0000001

Показник 7 ПВХ, ум. од.

0,30±1,61

-1,04*1,88

3,7

0.0003

-0,84*1,92

3,2

0,002

-1,56*1,26

5,9

0.0000001

МЩКТ пішки стегнової кістки, г/см'

0,86±0,12

0,73*0,10

5,2

0.000001

0,73*0,11

5,2

0,000001

0,68*0,09

7,5

0,0000001

Показник Т ШСК, ум. од.

-1,26*0.89

-2,23*0,73

5,2

0,000001

-2,23*0,79

5,2

0.000001

-2,56*0,65

7,5

0,0000001

Показник 7 ШСК, ум. од.

-0,04±0,77

-0.69*0,65

4,0

0.000101

-0,74*0,60

4,4

0,00002

-1,02*0,76

6,2

0,0000001

МЩКТ стегнової кістки, г/см1

0,94±0,14

0,80*0,13

5,0

0,000002

0,80*0,13

5,0

0,000001

0,73*0,10

7,9

0,0000001

Показник Т стегнової кістки, ум. од.

-0,51*1.09

-1,67*1,02

5,0

0,000002

-1,68*1,06

5,0

0.000001

-2,20*0,82

7,9

0.0000001

Показник 7 стегнової кістки, ум. од.

0.42*0,90

-0,39*0,86

4,2

0,00005

-0,44*0,78

4,6

0,000009

-0,90*0,88

7,2

0,0000001

МЩКТ променевої кістки, г/см2

0.60*0.10

0,48*0.09

5,4

0.0000001

0,50*0,11

4,6

0,000008

0,94*0,09

7,6

0,0000001

Показник Т променевої кістки, ум. од.

-1.41*1,59

-3,25*1.48

5,4

0.0000001

-3,00*1,74

4,6

0.000007

-2,31*1,10

7,5

0,0000001

Показник 7 променевої кістки, ум. од.

0,08*1,42

-1,50*1.47

5,1

0,000001

-1,33*1,54

4,6

0.000008

-1,17*0,90

6,9

0,0000001

МЩКТ усього скелета, г/см1

1,10*0,11

0.97*0,10

5,9

0.0000001

0,98*0,09

5,4

0.0000001

0,46*0.09

6,6

0,0000001

Показник Т усього скелета, ум. од.

-0,31*1,32

-1,98*1,30

5,9

0.0000001

-1,81*1,18

5,4

0.000000

-3,56*1,52

6,6

0,0000001

Показник 7 усього скелета, ум. од.

0,28*1,05

-0.94*0,95

5,4

0.0000001

-0,77*0,94

4,8

0.000003

-1,89*1,24

6.9

0,0000001

Примітки. ПВХ-поперековий відділ хребта; ШСК- шийка стегнової кістки.

Крім того, усі вимірювані показники кісткової денситометрії в осіб із комбінованими вертебральними переломами (підгрупа ІІв) вірогідно не відрізнялися від відповідних у жінок ІІа та ІІб підгруп (із переломами на рівні грудного чи поперекового відділу хребта), за винятком показників МЩКТ на рівні стегнової кістки, які були достовірно нижчими, порівняно з відповідними в жінок ІІв підгрупи (МЩКТ: 1=2,1; р=0,04; показник Т: 1=2,1; р=0,04; показник Ъ - t=2,2; р=0,04) та ІІб групи (МЩКТ: 1=2,1; р=0,04; показник Т: 1=2,0; р=0,04; показник Ъ: 1=2,0; р=0,04).

Під час аналізу показників функціонального тестування у хворих залежно від локалізації перелому нами не виявлено достовірних відмінностей показників проби Томаєра, яка характеризує загальну рухливість хребта (табл. 2). Крім того, нами не встановлено достовірних відмінностей показників проби Шобера, порівняно з відповідними параметрами контролю у хворих із вертебральними переломами на рівні грудного відділу хребта (відповідно, 3,5±2,4 і 4,6±2,5 см; 1=1,9; р=0,1), на відміну від показників пацієнток із переломами тіл хребців на рівні поперекового відділу хребта (відповідно, 2,5±2,3 см; 1=3,8; р=0,0002).

Подібні відмінності отримано також і в процесі аналізу показників, що демонструють можливості виконання бокових нахилів тулуба, які достовірно не відрізнялися, порівняно з відповідними в контролі в жінок із переломами на рівні грудного відділу хребта, проте ці параметри були достовірно нижчими в жінок із переломами на рівні поперекового відділу хребта (боковий нахил праворуч: 11,8±4,4 см; 1=2,4; р=0,02) чи поєднаними деформаціями на рівні грудного й поперекового відділів хребта (відповідно, 12,1±5,8 см; 1=2,2; р=0,03) (табл. 2).

Під час аналізу показників екскурсії грудної клітки нами не отримано достовірних відмінностей показників як у хворих із вертебральними переломами на рівні грудного відділу хребта, так і в пацієнток із переломами на рівні поперекового відділу хребта (табл. 2). На відміну від вищезазначеного, в осіб із комбінованими вертебральними переломами встановлено достовірно нижчі, порівняно з контролем, показники екскурсії грудної клітки (середній показник - 101,3±8,9 см; 1=2,4; р=0,02; на вдосі - 102,9±9,0 см; 1=2,7; р=0,009; на видиху - 99,3±8,7 см; 1=2,4; р=0,02).

Проте при аналізі показника затримки дихання нами отримано достовірні відмінності, порівняно з показниками контролю, лише в групі пацієнток із переломами тіл хребців у грудному відділі (відповідно, 16,7±9,0 та 23,1± 11,4 с; 1=2,6; р=0,01). Вірогідних відмінностей у хворих із переломами на рівні поперекового відділу хребта й комбінованими переломами в цьому дослідженні не встановлено (табл. 2).

Аналіз показників динамометрії у хворих залежно від локалізації вертебральних переломів виявив їх достовірне зменшення, порівняно з контролем, лише в підгрупах жінок із переломами на рівні поперекового відділу хребта (відповідно, 12,7±8,4 та 17,3±9,8 кг; 1=2,1; р=0,04) і комбінованими вертебральними переломами (відповідно 13,0±7,3 кг; 1=2,2; р=0,03).

При оцінці показників 3- і 4-метрових тестів нами не встановлено вірогідних відмінностей показників залежно від локалізації переломів тіл хребців, проте аналіз показників 15 -метрового тесту виявив достовірно вищі його параметри в жінок із переломами на рівні грудного відділу хребта (відповідно 16,0±4,6 та 13,7±4,5 с; 1=2,1; р=0,03) й у хворих із комбінованими переломами на рівні грудного та поперекового відділів хребта (відповідно, 17,3±7,8 с; 1=3,3; р=0,00 1). На відміну від вищезазначеного, нами не отримано вірогідних відмінностей показників тесту «встати зі стільця» у хворих із переломами на рівні грудного відділу хребта й комбінованими переломами. Достовірні відмінності зареєстровано лише в жінок із переломами на рівні поперекового відділу хребта, порівняно з контролем (відповідно, 17,9±7,3 і 13,9±6,8 с; 1=2,6; р=0,01).

Проведений у літературних джерелах аналіз показників функціонального тестування засвідчує їх достовірне погіршення в жінок навіть без остеопоротичних, зокрема й вертебральних деформацій, що свідчить про важливий вплив фактора віку на їх динаміку [ 2, 3]. Так, із віком установлено достовірне збільшення показників 15-метрового тесту й тенденцію до зниження даних динамометрії й збільшення часу виконання 3-, 4-метрових і 8-крокового тестів, а також тесту «встати зі стільця» [ 2]. Також продемонстровано тенденцію до погіршення показників статичного балансування («дві ступні разом» «напівтандем», «на одній нозі» та вірогідне зниження показників під час виконання тесту «тандем»). В іншому дослідженні, проведеному Adedoyin R. A. зі співав. [3], продемонстровано, що найбільші показники екскурсії грудної клітки спостерігаються в чоловіків і жінок у віці 20-29 років, після чого достовірно зменшуються з віком.

Показники функціонального тестування в жінок віком 50-89 років залежно від локалізації вертебральннх переломів, см

ІІоказішк/і руна

Без переломів

Перелом грудною відділу хребта

Перелом поперекового відділу хребта

Комбіновані переломи

М±т

М±ш

ї*

Р*

М±щ

ї*

Р*

\1±ш

х*

Р*

Проба Томаєра, см

7,8±12,0

7,1±13,7

0,2

0.8

11,5±18,1

1,2

0,2

9,3±13,6

0,6

0,6

Проба Шобера вперед, см

4,6±2,5

3,5±2,4

1,9

0.1

2,5±2,3

3,8

0.0002

4,0±3,4

1,1

0,3

Нахил тулуба вправо, см

14,3±4,6

13,7±4,4

0,6

0,6

11,8±4,4

2,4

0,02

12,1±5,8

2,2

0,03

Нахил тулуба вліво, см

14,0±4,6

13,2±4,4

0,8

0,4

11,8±5,7

2,0

0,04

11,1±5,0

2,9

0,004

Екскурсія грудної клітки, см

107,1±11,7

102,0±12,4

1,9

0,1

104,6±9,2

0,9

0,3

101,3±8,9

2,4

0,02

Екскурсія грудної клітки на вдосі, см

109,5±12,0

104,0±12,4

2,0

ол

106,4±9,6

1,1

0,3

102,9±9,0

2,7

0,009

Екскурсія грудної клітки на видиху, см

105,1±11,6

100,6±12,6

1,7

0.1

103,0±9,0

0,8

0,4

99,3±8,7

2,4

0,02

Затримка дихання, с

23,1±11,4

16,7±9,0

2,6

0,01

18,7±8,8

1,8

0,1

21,3±11,1

0.8

0,4

Частота дихання, п/с

17,7±2,8

18,1±3,4

0,7

0,5

16,7±2,6

1,5

од

17,5±3,8

0,2

0,8

Динамометрія правої верхньої кінцівки, кг

17,3±9,8

14,9±9,5

1,1

0,3

12,7±8,4

2,1

0,04

13,0±7,3

2,2

0,03

3-метровий тест, с

9,6±3,9

9,5±3,6

0,2

0.8

10,6±3,6

ІД

0,3

10Д±3,5

0,5

0,6

4-метровий тест, с

5,5±1,8

5,6±2,3

0,3

0.8

5,4±2,2

0,3

0,7

5,9±1,5

ІД

0,3

15-метровий тест, с

13,7±4,5

16,0±4,6

2,1

0,03

15,5±4,2

1,8

од

17,3±7,8

3,3

0,001

Тест «встати зі стільця», с

13,9±6,8

13Д±5,3

0,5

0.6

17,9±7,3

2,6

0,01

16,9±9,9

1,9

од

Примітка. * - Порівняно з показниками групи осіб без переломів. Жирним шрифтом виділено достовірні відмінності показників.

Отже, установлено, що в жінок із ВП показники МЩКТ були достовірно нижчими, порівняно з контролем, незалежно від локалізації переломів тіл хребців. В осіб із ВП на рівні грудного відділу хребта достовірно гіршими, порівняно з контролем, були показники затримки дихання та 15-метрового тесту, тоді як в осіб із ВП на рівні поперекового відділу хребта - показники проби Шобера, бокових нахилів тулуба, динамометрії кисті та тесту «встати зі стільця». У хворих із комбінованими ВП більшість показників функціонального тестування (бокові нахили тулуба, екскурсія грудної клітки, динамометрія кисті та 15-м тест) були достовірно гіршими, порівняно з показниками осіб без переломів.

Висновки

Результати проведених досліджень щодо вивчення вікових особливостей показників мінеральної щільності кісткової тканини та функціонального тестування в жінок старших вікових груп із переломами тіл хребців виявили достовірно гірші показники в осіб із переломами, порівняно з показниками здорових осіб. Достовірного впливу віку на показники варіабельності більшості функ - ціональних тестів не виявлено, на відміну від показників осіб без будь -яких переломів в анамнезі, у яких із віком спостерігаємо достовірне погіршення динамічних функціональних (4 -, 15-метрового) тестів.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою програми фізичної реабілітації для постменопаузальних жінок з остеопоротичними переломами тіл хребців.

Джерела та література

1. Поворознюк В. В. Остеопороз в практике врача-интерниста / В. В. Поворознюк, Н. В. Григорьева, Т. В. Орлик и др. - Киев, 2014. - 198 с.

2. Поворознюк В. В. Стан скелетної м'язової тканини в жінок української популяції / В. В. Поворознюк, Н. І. Дзерович, А. С. Белінська та ін. // Біль. Суглоби. Хребет. - 2015. - № 4. - С. 15-18.

3. Adedoyin R A. Reference Values for Chest Expansion among Adult Residents in Ile-Ife / R A. Adedoyin, O. E. Adeleke, A. O. Fehintola et al. // Journal of Yoga & Physical Therapy. - 2012. - 2. - Р. 3 http://dx.doi.oigT0.4172/2157-7595.1000113

4. Arima K. 1. Association of vertebral compression fractures with physical performance measures among communitydwelling Japanese women aged 40 years and older / K. 1. Arima, Y. Abe, T. Nishimura et al. // BMC Musculoskelet. Disord. - 2017. - 28. - 18 (1). - P. 176.

5. Buckup K. Clinical Tests for the Musculoskeletal System. Examinations-Signs-Phenomena / K. Buckup. - Thieme Stuttgart New York, 2004. http://fhs.mcmaster.ca/surgery/documents/clinical_test.pdf

6. Cauley J. A. Long-term risk of incident vertebral fractures / J. A. Cauley, M. C. Hochberg, L. Y. Lui et al. // JAMA. - 2007. - 298. - Р. 2761-2767.

7. Chen P. Vertebral Fracture Status and the World Health Organization Risk Factors for Predicting Osteoporotic Fracture Risk / P. Chen, J. H. Krege, J. D. Adachi, J. C. Prior et al. // J. Bone Miner. Res. - 2009. - 24. - P. 495-502.

8. Griffith J. F. Vertebral fracture / J. F. Griffith, G. Guglielmi // Radiol. Clin. North. Am. - 2010. - 48. - Р. 519-529.

9. Guralnik J. M. Assessing physical performance in the older patient [CD-ROM] Bethesda, MD: National Institutes of Aging ; [Accessed October 31, 2017]. URL: http://www.grc.nia.nih.gov/branches/leps/sppb/. Updated June 5, 2013.

10. Main symptoms and syndromes in rheumatology. URL: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/vnutrmed2/ classes_stud/en/med/lik/ptn/Internal%20medicme/5%20course/12.%20Mam%20symptoms%20and%20syndromes%2 0in%20rheumatology.htm

11. Massy-Westropp N. M. Hand Grip Strength: age and gender stratified normative data in a population-based study / N. M. Massy-Westropp, T. K. Gill, A. W. Taylor et al. // BMC Res. Notes. - 2011. - 4. - 127. doi: 10.1186/1756-0500-4-127.

12. Veronese N. Association between Short Physical Performance Battery and Falls in Older People: The Progetto Veneto Anziani Study / N. Veronese, F. Bolzetta, E. D. Toffanello et al. // Rejuvenation Res. - 2014. - 17 (3). - Р. 276-284. doi: 10.1089/rej.2013.1491.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены