Медична реформа в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Медична реформа в Україні

Гетманець І.Л. 4 курс,

економіко-правовий факультет

Серед найголовніших подій квітня цього року, мабуть, найголовніші - це продовження карантину через світову пандемію COVID-19 та другий етап медичної реформи, який передбачає введення безкоштовних медичних гарантій українцям.

На першому етапі відбулася реформа першої ланки. До неї належали підписання декларацій із сімейними лікарями та створення і робота електронної системи eHealth. Реформа вторинної ланки запланована була на 1 квітня 2020 року. Після такого реформування можливо було б звернутися за безкоштовною допомогою до лікарів вторинної і третинної ланки, за умови направлення від сімейного лікаря. При цьому мед заклад можливо обрати будь-який, тобто місце реєстрації не впливає на вибір такого. Якщо ж пацієнт має намір піти до вузького спеціаліста без направлення сімейного лікаря, тоді від буде зобов'язаний сплатити за надані послуги. Медична картка пацієнта буде існувати в електронному вигляді.

Але не всі послуги будуть безкоштовними, кожна лікарня буде обирати свій власний пакет послуг. Безкоштовними обов'язково ті послуга, від яких саме залежить життя. Це пологи та допомога новонародженим, лікування серцево-судинних хвороб, інсульту, діагностика онкологічних захворювань. Усього на даний момент є 27 розсортованих пакетів. Є окремі послуги, за які Нацслужба здоров'я платитиме лікарням за підвищеним тарифом: лікування гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомога в пологах і неонатальна допомога, ендоскопічні обстеження для ранньої діагностики раку. У НСЗУ пояснюють, що це пріоритет, бо смертність від них найбільша. Але Міністерства фінансів ще не до кінця сформувало цінову політику на всі медичні послуги. Та тут маємо загвіздку в тому, що кінцевий перелік послуг, за які буде сплачувати держава, буде побудований у у залежності від бюджету на рік. На 2020 рік держава виділила 72 млрд грн.

Відповідно виникає питання, де будуть брати гроші лікарі після початку реформи? Отже, до реформи вторинної ланки долучаться заклади, які вже стали комунальними неприбутковими підприємствами, тобто вони автономізувалися та мають відповідні ліцензії. Ті, що не змінять свій статус, не зможуть долучитися до реформування. Як і залишилось із реформи першої ланки, гроші будуть поступати за пацієнтом, тобто фінансування буде залежатиме не від кількості місць у лікарні загалом, а від того, скільки пацієнтів користуються послугами даної лікарні. І що найголовніше, за послуги буде платити не пацієнт, а Національна служба здоров'я України за встановленими тарифами. І саме для того, щоб отримати гроші, лікарня повинна надати до електронної системи охорони здоров'я звіт про надані медичні послуги та обсяг використаних ліків та інших засобів.

Вважаю, що значний плюс реформи в тому, що надавати медичні послуги абияк стане невигідно з фінансової точки зору. Адже пацієнт може обрати до якої лікарні та до якого лікаря звернутися по консультацію чи піти на операцію. НСЗУ у свою чергу заплатить гроші за надані послуги тій лікарні, яку обере пацієнт. Що більше послуг надасть лікарня, то більше грошей заробить.

З приводу роботи швидких - теж відбудуться деякі зміни. Із службами екстреної допомоги НСЗУ вже підписала договори. Швидку можна буде викликати, навіть якщо до цього пацієнт не укладав декларацію із сімейним лікарем. Номер телефону залишається таким як і був, а саме - 103 і теж безкоштовним з будь яких операторів. Але відтепер усі центри екстреної медичної допомоги підключені до єдиної аналітичної системи «Централь-103». Завдяки їй диспетчер одразу зможе вирішити, в яку лікарню краще та швидше везти людину. З одного боку це безмовний плюс, але я вважаю, що це буде один із мінусів реформи. На аналог із поліцією, де зараз також діє Єдиний центр з прийняття викликів, який знаходиться в обласному центрі і саме туди надходять усі виклики по області, це створю значну накладку. Центри не справляються із своєю роботою, для того, аби просто додзвонитися до оператора потрібно 30-40 хвилин, бо перед тобою ще черга таких охочих. А ще плюс час на зв'язок оператора з дільничим, час на дорогу і т.д. А для швидкої час - це найважливіше у роботі.

На даний момент, заяви на підписання угод подав 1 771 заклад -- це майже всі державні та комунальні заклади, а також близько 200 приватних і діагностичних центрів.

Залишається питання, чи дійсно запрацює дана реформа в умовах карантину. КабМін запевнив, що карантин та пандемія короно вірусу ніяк не вплинуть на перебіг реформи.

Та голова комітету ВР з охорони здоров'я Михайло Радуцький зазначив, що інфекційні лікарні поки залишаться поза реформою. НСЗУ підтвердила, що у квітні надасть інфекційним лікарням повну передоплату за їх роботу. У Нацслужбі здоров'я вважають, що скасувати або перенести реформу не можна, бо з 1 квітня передбачений лише один тип фінансування медзакладів. Щоб його змінити, Верховна Рада має внести поправки до бюджету.Депутатка фракції «Голос» Ольга Стефанишина має думку, що саме завдяки реформі гроші з бюджету будуть йти у ті лікарні, де це найбільш необхідно. медичний охорона здоров'я україна пандемія

Отже, карантин все ж торкнувся медичної реформи, хоча і не в тій мірі, як могло здатись. Все ж таки, сподіваємось, що 1 квітня залишиться остаточною датою та новітні зміни у медицині не змусять на себе чекати.

Размещено на Allbest.ru