Клініко-результативні ризики виникнення інвалідності серед постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України»

Клініко-результативні ризики виникнення інвалідності серед постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод

Гур'єв С.О.

Яровий Д.М.

Мета дослідження - визначення клініко-результативних ризиків виникнення інвалідності серед постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод з метою формування принципів реабілітації, направлених на зниження рівня та ступеню інвалідності даного контингенту.

Матеріали та методи. Проведений ретроспективний науковий аналіз 219 випадків встановлення групи інвалідності, що настала в результаті ДТП на базі Київського міського центру медико-соціальноїекспертизи та відділення політравми з блоком інтенсивної терапії Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України».

Резюме. Визначено клініко-результативні ризики настання інвалідності на основі аналізу 219 випадків серед постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод, які отримали інвалідність. Визначення клінічних результативних ризиків виникнення інвалідності серед постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод є важливим етапом розробки комплексної системи реабілітації направленої на зниження рівня та ступеня інвалідності серед постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Найбільші ризики мають особи чоловічої статі, вікова група яких 46-75 років, та пішоходи, постраждалі з комбінованими механізмами травми. Найбільші ризики мають клініко-анатомічні групи «кінцівки» та «хребет», клініко- нозологічні групи «КТАСТ», «КСТ», «КТАТ» та пошкодження, що оцінені за шкалою ISS від 25 до 75 балів. Необхідно та доцільно притримуватись принципу індивідуалізації вибору та проведення заходів реабілітації залежно не тільки від клініко-нозологічної характеристики пошкодження, але й від рівня показника ризику настання інвалідності. Особливістю проведення реабілітації постраждалих в результаті ДТП є початок процесу реабілітації починаючи із стадії нестабільної адаптації та необхідність забезпечення безперервності реалізації реабілітаційних заходів.

Ключові слова: реабілітація, принципи реабілітації, інвалідність , дорожньо-транспортні пригоди, клінічні результативні ризики.КЛИНИКО-РЕЗУЛЬТАТИВНЫЕ РИСКИ

ВОЗНИКНОВЕНИЯ ИНВАЛИДНОСТИ

СРЕДИ ПОСТРАДАВШИХ В РЕЗУЛЬТАТЕ

ДОРОЖНО-ТРАНСПОРТНЫХ ПРОИСШЕСТВИЙ

Гурьев С.Э., Яровой Д.М.

Госубарственное учреждение «Украинский научнопрактический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев, Украина Резюме. Определены клинико-результативные риски наступления инвалидности на основе анализа 219 случаев среди пострадавших в результате дорожнотранспортных происшествий, которые получили инвалидность. Определение клинических результативных рисков возникновения инвалидности среди пострадавших в результате дорожно-транспортных происшествий является важным этапом разработки комплексной системы реабилитации направленной на снижение уровня и степени инвалидности среди пострадавших в результате дорожно-транспортных происшествий. Наибольшие риски имеют лица мужского пола, возрастная группа которых 46-75 лет, и пешеходы, пострадавшие с комбинированными механизмами травмы. Наибольшие риски имеют клинико-анатомические группы «конечности» и «хребет», клинико-нозологические группы «КТАСТ», «КСТ», «КТАТ» и повреждения, оцененные по шкале ISS от 25 до 75 баллов. Необходимо и целесообразно придерживаться принципа индивидуализации выбора и проведения мероприятий реабилитации в зависимости не только от клинико-нозологической характеристики повреждения, но и от уровня показателя риска наступления инвалидности. Особенностью проведения реабилитации пострадавших в результате ДТП есть начало процесса реабилитации начиная со стадии нестабильной адаптации и необходимость обеспечения непрерывности реализации реабилитационных мероприятий.

Ключевые слова: реабилитация, принципы реабилитации, инвалидность, дорожно-транспортные происшествия, клинические результативные риски.

CLINICAL AND EFFECTIVE RISKS OF DISABILITY AMONG VICTIMS OF ROAD TRAFFIC ACCIDENTS

S.O.Guryev, D.M. Yaroviy

State institution «Ukrainian scientifically-practical centre emergency medical help and medicine of the catastrophes Ministry of Public Health of Ukraine»,

Kyiv, Ukraine

Summary. Clinical and effective risks of disability incidence have been determined on the basis of analysis of 219 cases among the victims of road accidents that have suffered from disability. Determination of the clinical outcome of the risk of invalidity among the victims as a result of traffic accidents is an important stage in the development of a comprehensive rehabilitation system aimed at reducing the level and degree of disability among the victims as a result of road traffic accidents. The highest risks are male, age group of which is 46-75, and pedestrians who have been injured with combined trauma mechanisms. The highest risks are the clinic-anatomical groups of the limbs and the backbone, the clinical and nosological groups “KTAST”, “KST”, “KATAT” and the damage, assessed on the scale of ISS from 25 to 75 points. It is necessary and appropriate to adhere to the principle of individualizing the choice and carrying out rehabilitation activities, depending not only on the clinical and nosological characteristics of the injury, but also on the level of the risk of incidence of disability. The peculiarity of the rehabilitation of victims as a result of an accident is the beginning of the rehabilitation process from the stage of unstable adaptation and the need to ensure the continuity of the implementation of rehabilitation measures.

Keywords: rehabilitation, rehabilitation principles,

disability, road accidents, clinical outcomes.

Вступ

ризик інвалідність реабілітація

За даними «Глобальної доповіді про стан безпеки дорожнього руху 2018 р.», щорічно у світі внаслідок ДТП гине 1,35 млн осіб, ще близько 10 млн. осіб отримують травми різного ступеня тяжкості, що є важливою причиною інвалідності. У наш час ДТП займають 9 місце серед усіх причин смертності, а згідно з прогнозами світових експертів до 2020 р. Можуть зайняти третє. ДТП є головною причиною смертності та інвалідизації серед осіб працездатного віку. Майже третина потерпілих - це молоді люди у віці 15-29 років. Якщо середній вік серед померлих внаслідок серцево-судинної патології складає 79 років, онкологічних захворювань - 68,8 років, то від травматичних ушкоджень - 34,4 роки [144]. В Україні середній вік травмованих у ДТП - 34,5 роки, а загиблих - на 5 років більше. В останні роки спостерігається тенденція до зниження середнього віку потерпілих від ДТП, як серед чоловіків, так і серед жінок. Із загальної кількості загиблих 76 % - чоловіки, 24 % - жінки. В умовах зростання інтенсивності дорожнього руху медико- соціальною проблемою залишається інвалідизація пост- раждалих внаслідок травм, отриманих в результаті ДТП, оскільки серед несприятливих наслідків ДТП спостерігається подальше її збільшення. Так, за даними І. Г. Петрової та співавт. (2007), кожен десятий випадок первинного виходу на інвалідність серед дорослого населення обумовлений отриманням важкої травми в результаті ДТП. У Європейському регіоні через ДТП понад 2,3 млн. щорічно осіб унаслідок ДТП отримують травми і стають інвалідами. Як відмічає більшість авторів, саме внаслідок ДТП постраждалі отримують найбільш серйозні, важкі травми з грубими пошкодженнями опорно-рухового апарату, інших органів і систем організму, що призводять до стійкої інвалідизації.

Результати та обговорення

Теорія клінічного управління ризиками передбачає, що ризикстворюючими факторами можуть бути всі будь-які клініко-нозологічні або клініко-епідеміологічні явища або процеси, при чому піддається оцінці динаміка показників під впливом клінічних та клініко-організаційних ризиків. Загальний ризик клініко-результативних ризиків масиву дослідження складає 0,52, що може бути оцінено як критичний. Зважаючи з вищевикладеного, нами була проведена оцінка клініко-результативних ризиків виникнення тяжкого ступеню інвалідності серед постраждалих, інвалідизованих внаслідок ДТП.

Дані, що наведено в таблиці 4.3 свідчать, що існує певна різниця у розподілі, так клінічні результативні ризики у віковій групі 61-75 років у чоловіків та 46-60 років у жінок в межах однієї якісної групи - катастрофічні, в інших вікових групах у чоловіків та жінок показник якісної характеристики знаходиться в межах критичний та суттєвий, а саме чоловіки у віковій групі до 30 років, 31-45 років показник ризику складає 0,42 та 0,44 - суттєвий. А у вікових групах 46-60 років показник ризику складає 0,61 - критичний. У жінок у віковій групі до 30 років показник ризику 0,21 - не суттєвий. У віковій групі 31-45 років та 61-75 років показник ризику 0,7 та 0,75 - критичний. Отже, можна зробити висновок, що при порівнянні показника клініко-результатив- ного ризику в чоловіків та жінок у всіх вікових групах тяжкі групи інвалідності серед постраждалих внаслідок ДТП переважають у чоловіків, особливо молодого та працездатного віку (до 60 років).

Аналіз даних, що наведено в таблиці 2 вказує на те, що найбільший показник клініко-результативних ризиків мають пішоходи та пасажири 4-х колісного транспортного засобу, де показник ризику становить 0,81 та 0,64 - катастрофічний та критичний відповідно, а щодо інших учасників руху - водії 4-х колісного транспортного засобу та водії/пасажири 2-х колісного транспортного засобу показник ризику становить 0,32 та 0,32 - суттєвий. Можна зробити висновок, що пасажири 4-х колісного транспорту та пішоходи, які постраждали у результаті ДТП, мають більший клінічний результативний ризик виникнення тяжких груп інвалідності.

Аналіз даних наведених в таблиці 3 вказує на те, що найбільший показник клініко-результативних ризиків мають пішоходи та пасажири 4-х колісного транспортного засобу, де показник ризику становить 0,81 та 0,64 - катастрофічний та критичний відповідно, а щодо інших учасників руху - водії 4-х колісного транспортного за-

собу та водії/пасажири 2-х колісного транспортного засобу показник ризику становить 0,32 та 0,32 - суттєвий. Можна зробити висновок, що пасажири 4-х колісного транспорту та пішоходи, які постраждали у результаті ДТП, мають більший клінічний результативний ризик виникнення тяжких груп інвалідності.

Дані, що наведено в таблиці 4 свідчать, що суто прямого зв`язку між кількістю пошкоджених анатомічних областей та величиною ризиків не існує, але має значення якість та характер поєднання. Катастрофічний ризик виникнення тяжких груп інвалідності має клініко-нозо- логічна група КТАСТ (1,3), такі клініко-нозологічні групи, як КСТ, КТАТ (0,75-0,78) мають показник ризику - критичний, такі клініко-нозологічні групи, як КТСТ та ТСТ (0,3-0,35) мають показник ризику суттєвий, а група КАСТ (0,20) має показник ризику несуттєвий.

Дані, що наведено в таблиці 5 свідчать, що при тяжкості пошкодження до 15 балів, 16-24 бали ризик виникнення тяжкої інвалідності внаслідок ДТП є «суттєвий» (0,28 та 0,25 відповідно), при тяжкості пошкодження 25-34 бали показник ризику є «критичний» (0,6), а при тяжкості пошкодження 35-44 бали та 45-75 бали показник ризику «катастрофічний». Тобто із збільшенням показника тяжкості пошкодження за шкалою ISS збільшується ризик виникнення більш тяжких груп інвалідності серед постраждалих внаслідок ДТП.

Висновки

Визначення клінічних результативних ризиків виникнення інвалідності серед постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод є важливим етапом розробки комплексної системи реабілітації направленої на зниження рівня та ступеня інвалідності серед постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Найбільші ризики мають особи чоловічої статі, вікова група яких 46-75 років, та пішоходи, постраждалі з комбінованими механізмами травми.

Найбільші ризики мають клініко-анатомічні групи «кінцівки» та «хребет», клініко-нозологічні групи «краніо-торако-абдомено-скелетна травма», «краніо- скелетна травма», «краніо-торако-абдомінальна травма» та пошкодження, що оцінені за шкалою ISS від 25 до 75 балів.

Необхідно та доцільно притримуватись принципу індивідуалізації вибору та проведення заходів реабілітації залежно не тільки від клініко-нозологічної характеристики пошкодження, але й від рівня показника ризику настання інвалідності.

Особливістю проведення реабілітації постраждалих в результаті ДТП є початок процесу реабілітації починаючи із стадії нестабільної адаптації та необхідність забезпечення безперервності реалізації реабілітаційних заходів.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Література

Global status report on road safety. 2013: supporting a decade of action / World Health Organization. --Geneva : WHO, 2013. -- 303 p.

Youth and road safety in Europe: policy briefing / D. Sethi,

Racioppi, F. Mitis [et al.]. -- Copenhagen : WHO Regional office for Europe, 2007. -- 34 p.

Ступницький M. А. Порівняння прогностичної цінності об'єктивних шкал оцінки тяжкості політравми для тяжкої поєднаної торакальної травми /M. А. Ступницький // Укр. журн. медицини, біології та спорту. -- 2016. -- Не 1. -- С. 91-95.

Панков Н. О. Тяжелая политравма. специализированная медицинская помощь пострадавшим в дорожно-транспортных происшествиях / Н. О. Панков, С. В. Кривошапко, С. Д. Сиразитдинов // Соврем. пробл. науки и образования. -- 2015. -- Не 3. -- С. 123--130.

Каримов Ж. M. Совершенствование системы учета и создания единой информационной системы о пострадавших в дорожнотранспортных происшествиях /Ж. M. Каримов //Наука и новые технологии. -- 2014. -- Не 1.

Walker C. Road trauma among young Australians: Implementing policy to reduce road deaths and serious injury / C. Walker, J. Thompson, M. Stevenson // Traffic Inj. Prev. --2017. -- Vol. 18, N 4. -- P. 363--368.

Экспертная оценка причин неблагоприятных исходов дорожно-транспортных травм / M. Н. Губайдуллин, Ю. А. Тюков, С. Н. Зар- ков, Р. Я. Сафин // Вестн. Новосиб. гос. ун-та. Сер. Биология, клин. медицина. -- 2011. -- Не 2. -- С. 240--242.

References

Global status report on road safety. 2013: supporting a decade of action / World Health Organization. --Geneva : WHO, 2013. -- 303 p.

Youth and road safety in Europe: policy briefing / D. Sethi, F Racioppi, F. Mitis [et al.]. -- Copenhagen : WHO Regional office for Europe, 2007. -- 34 p.

Stupnitskiy M. А. Shares ofprognostic attitudes of obesity scales estimated for severity for severe traumatic injuries / M. А. Stupnitskiy // Ukr. Journal of medicine, biologyandsport. -- 2016. -- He 1. -- p. 91--95.

Pankov I. О. Тяжелая политравма. Специализированная медицинская помощь пострадавшим в дорожно-транспортных происшествиях /1. О. Pankov, S. V Kryvoshapko, S. D. Syrazitdinov // modern problems of science and education. -- 2015. -- He 3. -- p. 123--130.

Karimov G. Mmproving the system of accounting and creating a unified information system about the victims of road accidents/

M. Karimov // Science and new technology. -- 2014. -- He 1.

Walker C. Road trauma among young Australians: Implementing policy to reduce road deaths and serious injury / C. Walker, J. Thompson, M. Stevenson // Traffic Inj. Prev. --2017. -- Vol. 18, N 4. -- P. 363--368.

Expert assessment of the causes of adverse outcomes of road traffic injuries.M. I. Gubaidullin, U. А. Tiukov, S. I. Zarkov, R. Y. Safin // Bulletin of Novosibirsk State University. -- 2011. -- He 2. -- p. 240--242.

Размещено на Allbest.ru