Вплив гіперурикемії на стан тромбоцитарного гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет імені О.О.Богомопьця,

ВПЛИВ ГІПЕРУРИКЕМІЇ НА СТАН ТРОМБОЦИТАРНОГО ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІІ СТАДІЇ

Вапігура М.С.

м. Київ

Резюме

сечовий тромбоцитарний гемостаз гіпертонічний

В роботі було вивчено вплив сечової кислоти на тромбоцитарний гемостаз у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ). В дослідженні було обстежено 65 пацієнтів на ГХІ-ІІ стадії і 1-3 ступеню підвищення артеріального тиску. Гіперурикемія діагностувалась при рівні сечової кислоти > 420 мкмоль/л. З метою вивчення тромбоцитарного гемостазу проводилась оцінка спонтанної агрегації тромбоцитів та індукованої агрегації з аденозиндифосфатом (АДФ), арахідоновою кислотою (АК), колагеном, адреналіном до та після проведення манжеткової проби. Також було проведено оцінку ендотеліальноїдисфункиії під час проведення манжеткової проби. Гіперагрегація була виявлена у всіх пацієнтів на ГХ, та була більш виражена у пацієнтів на ГХ з супутньою гіперурикемію і залежала від рівня сечової кислоти у плазмі крові.

Ключові слова: гіпертонічна хвороба, гіперурикемія, тромбоцитарний гемостаз, манжеткова проба, ен- дотеліальнадисфункція.

Аннотация

ВЛИЯНИЕГИПЕРУРИКЕМИИ НА СОСТОЯНИЕ ТРОМБОЦИТАРНОГО ГЕМОСТАЗА У БОЛЬНЫХ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ II СТАДИИ

Валигура М.С.

Национальный медицинский университет имени АА Богомольца, Киев, Украина В работе было изучено влияние мочевой кислоты на тромбоцитарный гемостаз у пациентов с гипертонической болезнью (ГБ). В исследовании было обследовано 65 пациентов с ГБ І-ІІ стадии и 1-3 степени повышения артериальногодавления. Гиперурикемия диагностировалась при уровне мочевой кислоты >420 мкмоль / л. С целью изучения тромбоцитарного гемостаза проводилась оценка спонтанной агрегации тромбоцитов и индуциро- ваннойагрегации с аденозиндифосфатом (АДФ), арахи- доновой кислотой (АК), коллагеном, адреналином до и после проведения манжеточной пробы. Также была проведена оценка эндотелиальной дисфункции при проведении манжетковой пробы. Гиперагрегация была обнаружена у всех пациентов ГБ, и была более выражена у пациентов с ГБ с сопутствующей гиперурикемией и зависела от уровня мочевой кислоты в плазме крови.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, гиперурикемия, тромбоцитарный гемостаз, манжеткова проба, эндотелиальная дисфункция. ризику атеросклерозу та серцево-судинних ускладнень а й фактором ризику розвитку тромбозів у хворих на ГХ.

Annotation

HYPERURICEMIA INFLUENCE ON THE STATE OF PLATELET HEMOSTASIS IN PATIENTS WITH STAGE II HYPERTENSION

M.S. Valigura Bogomolets National Medical University, Kiev, Ukraine

The effect of uric acid on platelet hemostasis in patients with hypertension (HT) was studied. 80 patients with the HT I-II stage and 1-3 degrees of increased blood pressure was examined. Hyperuricemia was diagnosed with a uric acid level of>420 Mmol/L. In order to study platelet hemostasis, an estimate of spontaneous aggregation of platelets and induced aggregation with adenosine diphosphate (ADP), arachidonic acid (AA), collagen, and adrenaline before and after cuff tests was performed. An assessment of endothelial dysfunction during cuff tests was also performed. Hyperaggregation was detected in all patients on HT. It was more significant in hypertensive patients with hyperuricemia and it was dependent on the level of uric acid in plasma.

Key words: hypertension, hyperuricemia, platelet hemostasis, cuff test, endothelial dysfunction.

Вступ

На сьогоднішній день все частіше діагностується підвищення рівня сечової кислоти, що скоріше може бути пов'язане з нераціональним харчуванням та навколишнім середовищем. Хоча фізіологічна розчинність сечової кислоти відбувається при рівні 380 мкмоль/л, присутність зв'язуючих сечову кислоту білків збільшує цю розчинність до 420 мкмоль/л до досягнення перенасиченого стану. Тому гіперурикемія виникає тоді коли рівень сечової кислоти перевищує 420 мкмоль/л і в цей час вона починає кристалізуватись в організмі людини. Гіперурикемія у пацієнтів ГХ є одним з найбільш актуальних медичних проблем та є одним з головних факторів ризику розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи [1,2]. ГХ є бага- тофакторним захворюванням і розвивається внаслідок взаємодії нейрогуморальних, гемодинамічних та метаболічних факторів. В рандомізованому плацебо контрольованому дослідженні за участю підлітків з артеріальною гіпертензією був підтвереджений зв'язок високого рівня сечової кислоти з підвищенням артеріального тиску. Пацієнтів рандомізували на дві групи терапії - плацебо та алопуринол. Алопуринол знижував гіперурикемію, що в свою чергу привело до зменшення рівня артеріального тиску [3].

Підвищений рівень сечової кислоти асоціюється не лише з серцево-судиними захворюваннями, але і серцево-судинною смертністю. При когортному дослідженні за участю 40 тис. пацієнтів з гіперурикемією, зниження рівня сечової кислоти дозволило зменшити ризик серцево-судинної смерті [4].

Останім часом все частіше приділяється увага ко- морбідним станам, в тому числі гіперурикемії та її впливу на розвиток атеросклерозу та ендотеліальної дисфункції.

В патогенезі атеросклерозу тромбоцити займають важливу роль. Активація, адгезія та агрегація тромбоцитів займають важливе значення при розвитку тромбозів багатих тромбоцитами, що веде до таких ускладнень як інфаркт міокарда та гостре порушення мозкового кровообігу [5].

Якщо рівень сечової кислоти у сироватці крові перевищує 420 ммоль/л, сечова кислота, яка залишається не розчиненою в кровоносній судині, осідає як кристали моноурату натрію. Кристали моноурату натрію осідають на судинній стінці та впливають на коагуляцію крові, що, ймовірно призводить до артеріосклерозу. У кровоносних судинах кристали моноурату натрію осідають на стінці судин внаслідок механічних подразників, викликаних артеріальним тиском. Кристали моноурату натрію зв'язуються з IgG плазми, розпізнаються рецепторами Fc на тромбоцитах крові та стимулюють тромбоцити для індукції коагуляції; цитокіни і тромби, які утворюються під час цього процесу, беруть участь у прогресії атеросклерозу [6].

Тромбоз та агрегація тромбоцитів грають важливу роль в патогенезі атеросклерозу, з того часу як тромбо- цитарні агреганти та тромботичні маси було виявлено в місці розриву бляшки коронарної артерії. Тромбоцити після їх активації, далі залучають додаткові тромбоцити, вивільнивши тромбоксан А2, аденозиндифосфат та цитокіни, які сприяють та виробляють поверхневому утворенню тромбіну і вивільнення судиннозвужуючих речовин [7, 8].

Враховуючи те, що було проведено багато досліджень ендотеліальної дисфункцію у хворих на ГХ з супутньою гіперурикемією, залишається недостатньо вивчене питання тромбоцитарного гемостазу у данної категорії пацієнтів.

Мета роботи: вивчити стан тромбоцитарного гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з супутньою гіперурикемією та гіпертонічну хворобу без гіпе- рурикемії.

Матеріали та методи дослідження

В ході дослідження нами було проведено обстеження 65 пацієнтів які знаходились на лікуванні у терапевтичному та кардіологічному відділенні на базі Київської клінічної лікарні № 2 на залізничному транспорті ПАТ “Укрзалізниця”. Пацієнти були поділені на 2 групи. Перша група включала 30 пацієнтів з ГХ та рівнем сечової кислоти в плазмі крові <420/ мкмоль/л, друга група - 35 пацієнтів з ГХ та рівнем сечової кислоти > 420 мкмоль/л та третя група (контрольна) - 15 пацієнтів. З обстежених хворих було 35 чоловіків та 30 жінок. Середній вік пацієнтів складав 53±6,3 роки. Групи були співставні за віком і статтю.

Гемостатичні показники крові проводили після госпіталізації хворого у терапевтичне або кардіологічне відділення. Забір крові здійснювали з ліктьової вени, з дотриманням всіх правил асептики, 9 мл крові змішували з 1 мл стабілізатора (3,8% розчином лимоннокислого натрію). Після чого було проведено манжеткову пробу з визначенням потік залежної вазодилатації за методом D. Celermajer [9] на УЗД сканері General Electric Vivid P3. Через 3 хв, після манжетової проби, було проведено повторний забір венозної крові з вени на досліджуваній руці для дослідження тромбоцитарного гемостазу після вазоконстрикції.

Дослідження агрегації тромбоцитів проводили у збагаченій тромбоцитами плазмі, яку отримували внаслідок центрифугування цитратної крові протягом 3 хв на швидкості 1000 обертів за хвилину, бідну тромбоцитами плазму отримували під час центрифугування цитратної крові протягом 20 хв на швидкості 3000 обертів за хвилину, що є загальноприйнятим для даного дослідження. Агрегацію тромбоцитів вивчали за допомогою лазерного аналізатора агрегації “Біола” турбідиметрич- ним методом.

Статистичний аналіз проводився з використанням статистичного пакета Statistica 10. Достовірність відмінностей середніх показників оцінювали за допомогою U-тестаМанна-Уітні.

Результати та їх обговорення

При дослідженні стану активності агрегації тромбоцитів у хворих на ГХ з рівнем сечової кислоти <420/ мкмоль/л та ГХ з рівнем сечової кислоти > 420 мкмоль/л ми виявили такі зміни. Ступінь спонтанної агрегації тромбоцитіву І групі (ГХ) достовірно не відрізнявся відконтрольної групи, хоча після вазоконстрикції спонтанна агрегація тромбоцитів підвищилась на 20,1% (р<0,05), а в ІІ групі (ГХ з гіперу- рикемією) агрегація тромбоцитів достовірно була підвищенана 48,5% (р<0,05), як при вихідних значенях (р<0,05), так і після манжетової проби (р<0,001). Агрегація тромбоцитів з АДФ індуктором у групі пацієнтів з ГХ без гіперурикемії мала тенденцію до зниження агрегації тромбоцитівна 32% (р<0,01). в порівнянні з контрольною групою, а у групи пацієнтів з ГХ ІІ та гіперу- рикемією спостерігалась зворотня ситуація, посилення агрегації на 28,4% (р<0,05). Після манжетової проби АДФ індукована агрегація тромбоцитів у І групі статистично незмінилася а у ІІ групі збільшилась на 42,6% (р<0,001).Також при аналіз іагрегації тромбоцитів з ко- лагеномта адреналіном статистично значуща різниця була після манжеткової проби у групі пацієнтів з ГХ та гіперурикемією (<0,001) (табл.1).

Таблиця 1

Значення тромбоцитарного гемостазу у хворих на ГХ з гіперурикемією та без

Примітка: різниця показників достовірна порівняно з такими в контрольній групі: *- р<0,05, **- р<0,01, *** - р<0,001 (за критерієм Манна-Уітні)

Враховуючи описані вище показники гіперурикемії та ендотеліальної дисфункції, можна сказати, що стимуляція тромбоцитів АДФ, адреналіном та колагеном може відображати зміни активності судинно-тромбоци- тарного гемостазу та може свідчити про ступінь пошкодження ендотелію судин та високого ризику розвитку серцево-судинних ускладнень.

Для дослідження ендотелій залежної вазодилатації на верхню третину плеча накладали манжету сфігмоманометра (вище локалізації плечевої артерії), після чого визначався діаметр артерії за допомогою лінійного датчика ультразвукового сканера СепегаІЕІесІгісУІУІДРЗ (США). Потім нагніталось повітря в манжету сфігмоманометра на 50 мм.рт.ст. вище від зникнення пульсації плечової артерії. Компресія тривала 5 хв. Після чого манжета знімалася і повторно визначався діаметр плечової артерії через 1 хв після зняття манжети. Розрахунок ендотелій залежної вазодилатації проводився за показниками діаметра просвіту плечової артерії вихідного рівня та через 1 хв після компресії. За нормальну реакцію плечової артерії приймалося розширення її більше як на 10% від вихідного рівня (табл. 2).

Таблиця 2

Показники ендотелій залежної вазодилатації