Інноваційні підходи в організації телемедичної допомоги, її засоби та перспективи розвитку
Використання сучасних медичних приладів для реєстрації та моніторингу фізіологічних показників пацієнтів. Оцінка переваг та недоліків засобів дистанційної медицини. Застосування спеціалізованого обладнання для відео-, теле- та аудіоконсультацій хворих.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.10.2020 |
| Размер файла | 39,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
14
ДВНЗ «Тернопільський національний медичний університет
імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»
Інноваційні підходи в організації телемедичної допомоги, її засоби та перспективи розвитку
Павлишин Андрій Володимирович,
кандидат медичних наук,
Цвях Андрій Іванович,
доктор медичних наук,
Герасимчук Петро Олександрович,
доктор медичних наук,
Господарський Андрій Ярославович,
кандидат медичних наук
Анотація
Інноваційні підходи в організації телемедичної допомоги, її засоби та перспективи розвитку
Павлишин Андрій Володимирович,кандидат медичних наук, керівник патентно-інформаційного відділу ДВНЗ «Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»,
Цвях Андрій Іванович,доктор медичних наук, зав. кафедри травматології та ортопедії з ВПХ ДВНЗ «Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»,
Герасимчук Петро Олександрович,доктор медичних наук, професор кафедри загальної хірургії «Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»,
Господарський Андрій Ярославович,
кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної хірургії ДВНЗ «Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»,
Мета статті полягає в аналізі перспективи розвитку дистанційної медичної допомоги (телемедицини) та аналізі технічних засобів для її впровадження. Оцінка переваг та недоліків телемедичної допомоги населенню.
Методологія дослідження полягає в аналізі сучасного стану телемедичної допомоги населенню, засобів надання висококваліфікованої медичної допомоги, переваги та перспективи розвитку.
Огляд існуючих на сьогодні методик дистанційної медичної допомоги; аналіз обладнання; оцінка переваг та недоліків засобів дистанційної медицини.
Висновки. Телемедична допомога вже сьогодні має ряд значних незаперечних переваг: економія часу лікаря та пацієнта, економія коштів, консультативна допомога висококваліфікованих спеціалістів, дистанційний і тривалий моніторинг життєвих показників пацієнта. Дистанційна допомога доступна на різних рівнях, від простого використання месенджерів для відео- та аудіоконсультацій, пересилки фотокопій результатів аналізів і до застосування спеціалізованого обладнання з можливістю під'єднання сучасних медичних приладів для реєстрації фізіологічних показників хворих. Однак, новітні технології медицини ні в якому рані не повинні заміняти живе спілкування з пацієнтом, а мають його доповнювати та покращувати методику і результати лікування.
Ключові слова: телемедицина, дистанційний моніторинг, засоби телемедицини.
Аннотация
Инновационные подходы в организации телемедицинской помощи, ее средства и перспективы развития
Павлишин Андрей Владимирович,кандидат медицинских наук, руководитель патентно-информационного отдела ДВНЗ «Тернопольский национальный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МОЗ Украины»
Цвях Андрей Иванович, доктор медицинских наук, зав. кафедры травматологии и ортопедии с ВПХ ДВНЗ «Тернопольский национальный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МОЗ Украины»
Герасимчук Петр Александрович, доктор медицинских наук, профессор кафедры общей хирургии «Тернопольский национальный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МОЗ Украины»
Господарский Андрей Ярославович,кандидат медицинских наук, доцент кафедры общей хирургии ДВНЗ «Тернопольский национальный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МОЗ Украины»
Цель статьи заключается в анализе перспективы развития дистанционной медицинской помощи (телемедицины) и анализе технических средств для ее внедрения. Оценка преимуществ и недостатков телемедицинской помощи населению.
Методология исследования заключается в анализе современного состояния телемедицинской помощи населению, средств оказания высококвалифицированной медицинской помощи, преимущества и перспективы развития.
Обзор существующих сегодня методик дистанционной медицинской помощи; анализ оборудования; оценка преимуществ и недостатков средств дистанционной медицины.
Выводы. Телемедицинская помощь уже сегодня имеет ряд значительных неоспоримых преимуществ: экономия времени врача и пациента, экономия средств, консультативная помощь высококвалифицированных специалистов, дистанционный и длительный мониторинг жизненных показателей пациента.
Дистанционная помощь доступна на различных уровнях, от простого использования мессенджеров для видео- и аудиоконсультаций, пересылки фотокопий результатов анализов до использования специализированного оборудования с возможностью подключения современных медицинских приборов для регистрации физиологических показателей больных. Однако, новейшие технологии медицины ни в коем случае не должны заменять живое общение с пациентом, но должны его дополнять и улучшать методику, а также результаты лечения.
Ключевые слова: телемедицина, дистанционный мониторинг, средства телемедицины.
Abstract
Innovative approaches in the organization of telemedical assistance its means and prospects of development
Pavlyshyn Andrii,Ph.D., Head of the Patent Information Department of “Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachevsky Ministry of Health of Ukraine
Tsvyakh Andrii,MD. Sciences, Head Department of Traumatology and Orthopedics of “Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachevsky Ministry of Health of Ukraine
Gerasymchuk Petro,MD. Sciences, Professor of the Department of General Surgery “Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachevsky Ministry of Health of Ukraine»
Hospodarskyy Andrii,Ph.D., Associate Professor of the Department of General Surgery,“Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachevsky Ministry of Health of Ukraine»
The purpose of the article is to analyze the prospects of development of remote medical care (telemedicine) and analysis of technical means for its implementation. Evaluating the advantages and disadvantages of telemedicine to the population.
The methodology of the study is to analyze the current state of telemedicine to the population, the means of providing highly qualified medical care, benefits and prospects for development. An overview of the existing methods of remote medical care; equipment analysis; evaluation of the advantages and disadvantages of the means of remote medicine.
Conclusions. Telemedicine still has a number of significant advantages: physician and patient time savings, cost savings, advice from highly skilled specialists, remote and long-term monitoring of patient's vital signs. Remote assistance is available at various levels, from the simple use of instant messengers for video and audio consultation, the transfer of photocopies of the results of analyzes and the use of specialized equipment with the ability to connect modern medical devices for the registration of physiological indicators of patients.
However, the latest technology in medicine should never replace “live” communication with the patient, but should complement it, improve the methodology and results of treatment.
Key words: telemedicine, remote monitoring, telemedicine.
Сьогодні, в епоху стрімкого розвитку цифрових та ІТ-технологій, у медицині виникає необхідність іти в ногу з часом і впроваджувати принципово нові підходи до надання медичних послуг. Одним із таких новітніх напрямків є телемедицина [1,3,6,8,10].
Телемедицина являє собою широкий спектр можливостей надання дистанційної професійної медичної допомоги в різних галузях охорони здоров'я, використовуючи цифровий мобільний та інтернет-зв'язок, бази даних, розроблені програми дистанційної візуалізації та контролю за життєвими показниками пацієнтів [1,2,3,7,8,10,34].
Вищеозначений дистанційний напрям медичної допомоги має на меті значно покращити рівень медичного забезпечення населення, полегшити зв'язок між пацієнтами з обмеженими фізичними можливостями, з віддалених населених пунктів та висококваліфікованими медичними спеціалістами.
Вже сьогоні дистанційна допомога пацієнтам має ряд вагомих переваг, а саме:
- нівелює просторовий бар'єр (географічний) між пацієнтом та високоякісним спеціалістом, що особливо важливо в сільській місцевості, гірських районах та віддалених населених пунктах;
- економить час пацієнта та лікаря (пацієнту не потрібно витрачати час, аби дістатися в медичний заклад, не потрібно очікувати в чергах і т. д.);
- дистанційна методика уможливлює покращення якості консультативних та лікувальних послуг за рахунок залучення декількох високоякісних спеціалістів (з різних спеціалізованих клінік);
- оптимізує якість профілактичних заходів та диспансеризації населення;
- дає значний економічний ефект (економія коштів пацієнтів та лікувальних установ);
- обмін досвідом між спеціалістами різних рівнів і т. д. [1,3,4,6,7,9,10,14].
Телемедичну допомогу хворим можна надавати за допомогою розроблених цифрових засобів для аудіально-візуальної комунікації (спеціально розроблених та загальноуживаних на базі андроїд і т. д.), які дозволяють здійснити опитування пацієнта в реальному часі, почути всі його скарги, надати консультативну допомогу, призначити та інтерпритувати лабораторні й інструментальні методи обстеження [1,2,3,9,10].
Однак дана методика теледопомоги не повинна заміняти «живого» обстеження хворого та спілкування з пацієнтом. Одним із її суттєвих недоліків є неспроможність достовірно отримати показники життєдіяльності організму: стан шкірних покривів, слизових, дистанційно неможливо здійснити аускультацію, перкусію та пальпацію і т. д.
Таким чином, якісні телемедичні послуги неможливі при використанні тільки аудіально-візуальних засобів комунікації, дистанційна допомога повинна включати окрім вищезгаданих методів ще й застосування спеціально розроблених приладів та датчиків з можливістю реєстрації життєво важливих показників людського організму та передачі спеціалісту їх числових даних в реальному часі. медичний дистанційний моніторинг
Для дистанційної допомоги консультативного характеру застосовують засоби фото- та відеофіксації в реальному часі або з записом на оптичні цифрові носії з наступною передачею даних на комп'ютер чи безпосередньо спеціалісту за допомогою ІЧ-порту чи USB [4,5,14]. Ці можливості забезпечує система PACS (Picture Archiving and Communication System) та система RIS (Radiology Information System) компанії Dr Systems [17,23].
Система The Dominator (Diagnostic Reading Station) може реєструвати, відображати та інтерпритувати фотозображення усіх типів обстежень [24]. Телесистема дистанційної допомоги Physician Clinical Review дозволяє спеціалістам аналізувати фотокопії результатів обстежень, передавати текстові файли, що стосуються пацієнтів, отримувати на надсилати аудіофайли, консультативні висновки та програми реабілітацій [17].
Дистанційно з відеозображенням працюють наступні системи: система VSS компанії JedMed, система DigiCAM 2.0, система TotalExam Cam компанії GlobalMedia, рентгенографічна система CMDR-1S-MIL компанії MinXRay Inc., система Cerner на базі MultiMedia Foundation, дистрибутивна система PaccCube на базі DatCard Systems, системи відеоконференцій PAS, включаючи AGNES і Avizia telemedicine від AMD Telemedicine, Intouch Health, апарати фото- і відеокомунікації AMD 2500, GlobalMed Total Exam 3, Horus HD Digital Scope System компанії AMD Telemedicine та інші [22,35].
Однак, фото та відеофіксація вимагає виконання ряду важливих умов, які пацієнт не завжди може забезпечити, а саме: наявність апаратури високої роздільної здатності, наявність гарного освітлення, наявність високошвидкісного інтернету (необхідний для передачі великих об'ємів даних фото- чи відеофайлів), наявність постійного і стабільного джерела живлення [4].
Сьогодні одним із важливих показників для якісної дистанційної допомоги є показники серцевої діяльності, а саме: моніторинг серцевого ритму, показники артеріального тиску (АТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС). Забезпечити якісну реєстрацію числових показників серцевої діяльності та виведення їх на дисплеї комп'ютера допомагає система POLAR, яка відслідковує вищезгадані показники не тільки одного пацієнта, але й цілої групи хворих з однотипними захворюваннями, за оздоровчими і реабілітаційними програмами.
Ця система складається з програмного забезпечення та нагрудного датчика, який фіксується на хворому. Дані, що зчитуються з датчика за допомогою USB-порту, передаються на комп'ютер та обробляються спеціально розробленою програмою POLAR Precision Performance. Отримані дані виводяться на моніторі комп'ютера та зберігаються в архіві. Відповідно до заявлених виробником даних, точність вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС) системи POLAR відповідає точності ЕКГ [14,17].
Серед важливих недоліків даної системи потрібно відмітити досить обмежену пам'ять для зберігання отриманих показників (не більше 11 годин), великі проміжки між вимірюваннями показників пульсу (кожні 5 секунд), а також обмежений радіус використання (в межах спеціалізованих відділень закладу та його прилеглої території).
Дещо більший спектр можливостей забезпечує прилад компанії «Garmin», який, окрім реєстрації показників серцевої діяльності, (ЧСС) визначає темп, швидкість та подолану пацієнтом відстань під час виконання реабілітаційної програми за допомогою вбудованого GPS модуля супутникової навігації.
Отримані з датчиків показники обробляються програмою Training Center і виводяться на екран комп'ютера у вигляді числових значень та графічних схем і діаграм [5].
Однак «Garmin», незважаючи на досить велику точність вимірювання (похибка - не більше 1% при визначенні ЧСС і не більше 3% при визначенні GPS параметрів), теж має ряд недоліків: обмежений радіус використання (лікувально-профілактиний заклад та прилегла територія), похибка GPS параметрів значно збільшується при застосуванні в закритих приміщеннях та за наявності погодніх умов, що ускладнюють роботу системи геопозиціювання.
Також широко використовується монітор серцевого ритму типу RS800 системи Polar, виготовлений у вигляді наручного годинника, який розміщуєься на зап'ясті пацієнта та дозволяє реєструвати ЧСС, середні та пікові значення (при будь-якій формі рухової активності), середню довжину кроку, темп та ритм бігових кроків, швидкість та дистанцію ходьби [5,25].
Незважаючи на гарну точність вимірювання, значний радіус дії та велику вбудовану пам'ять, даний пристрій не здатний передавати отримані з датчиків показники в реальному часі на віддалений монітор комп'ютера, телефона чи планшета. Апарат монітору серцевого ритму RS800 виводить числові показники тільки на свій екран.
А пацієнт, для надання лікарю даних, отриманих за допомогою цього пристрою, повинен самостійно їх зареєструвати чи оголосити за допомогою програм аудіально-візуальної комунікації, що в свою чергу збільшує процент погрішності та зменшує достовірність отриманих результатів.
З метою надання спеціалізованої медичної допомоги у віддалених і важкодоступних місцях (гірських місцевостях, зонах відчуження та ін.), особливо під час стихійних лих, техногенних аварій та транспортних катастроф, застосовуують мобільний телемедичний комплекс «STEL TKmobile» [13].
Основною метою цього мобільного комплексу є надання дистанційної консультивно-діагностичної допомоги постраждалим.
До його складу входять апаратура та програмне забезпечення: система забезпечення відеоконференцій, комп'ютерний кардіограф на 12 відведень, пульсоксиметр, автоматичний вимірювач АТ, глюкометр та цифровий термометр.
Вбудований кодек відеозв'язку забезпечує високоякісний відео- та аудіозв'язок і підтримує роботу в ІР мережах на швидкості до 2 Мбіт/c з використанням протоколу H.323. Збір і зберігання персоніфікованої медичної інформації здійснюється за допомогою комп'ютера, який підключений до базавої точки доступу WiFi 802.11g.
Недоліками даної телемедичної системи «STEL TKmobile» є необхідність постійного перебування спеціально навченого медичного працівника безпосередньо біля пацієнта під час надання допомоги, великий об'єм системи (2 валізи). До того ж, контролювати життєві показники хворого можна тільки обмежений час (під час надання допомоги), а робота «STEL TKmobile» напряму залежить від стану заряду акумуляторів.
Добре себе зарекомендували телемедичні комплекси STEL TKP5, TKP6, TKP7 і TKP8, які забезпечують телеконсультації та телефонсиліуми, допомагають у проведенні дистанційної діагностики, моніторингу складних маніпуляцій з відеозв'язком у реальному часі [13]. Зазначені відеокомунікаційні комплекси працюють на базі комп'ютера з програмним апаратним кодеком компанії Polycom в IP-мережах до 2 Мбіт/c з можливістю підключення 4*BRI ISDN до 512 Кбіт/c у відповідності до протоколів Н.320, Н.323.
Система відеозабезпечення IP Extension Gateway (IEG) компанії Rivulet також забезпечує веб-інтегровані можливості для відеомоні- торингу виконання медичних процедур, обмін відеофайлами та фотофайлами, відеозв'язок для навчання та тренінігів й інше [17].
Але ці комплекси працюють тільки в закритих приміщеннях, вимагають постійного живлення від електромережі, допомога надається тільки під час зв'язку спеціаліста з пацієнтом, вони об'ємні і не здатні в реальному часі реєструвати показники життєздатності пацієнта. Тобто основна функція цих приладів - високоякісний відео- та аудіозв'язок для консультативної допомоги, а також забезпечення навчального процесу (інтерактивні лекцї, тренінги, конференції, симпозіуми і т. д.).
Аналогічно з вищезгаданими комплексами медичне телеобладнан- ня компанії DiViSy, TM21 спеціалізується на високоякісній обробці та передачі фото-, відео- (вбудований модуль DiViSy IP21 Image Processing з можливістю масштабувати та збільшувати зображення в 2, 4, 8, 16 разів) та аудіосигналів (з пропускною здатністю 8, 16, 32, 64 і 128 Кбіт в секунду), які адаптовані для консультацій та дистанційного навчання як в реальному часі, так і у віддаленому, із застосуванням будь-яких каналів зв'язку (супутникові канали, канали Radio Ethernet 2,4ГГц, 5,25-5,35 ГГЦ і 5,7-5,8 ГГц, канали мобільного зв'язку стандартів GSM, CDMA, GPRS, радіоканали УКВ, Wi-Fi та інші). Також застосовують video home telehealth system для покращення результатів лікування та моніторингу астматичного статусу у дітей [14,31,32].
Серед позитивних характеристик систем DiViS TM21, які вирізняють їх з-поміж інших, потрібно виділити наступні: надійний зв'язок, можливість під'єднувати медичне обладнання, яке має цифрові виходи (відеокамери, цифрові мікроскопи, цифрові електрокардіографи, енцефалографи і т.п.).
Недоліками систем TM21 є їх громіздкість, можливість працювати лише в межах лікувально-профілактичних закладів, допомога хворому надається тільки безпосередньо під час консультацій чи діагностичних процедур.
Також для дистанційної медичної допомоги використовують і телемедичні системи Aerotel Heartline T компанії Aerotel Medical Systems, основним напрямком діяльності яких є віддалений моніторинг серцевої діяльності, а саме - контроль електрокардіосигналу пацієнта, як в одному, так і в 12 відведеннях [14].
Сильною стороною даної системи є її високоточний і якісний контроль серцевої діяльності, наявність єдиного віддаленого аналітичного центру отриманих показників, але система Aerotel Heartline T здійснює реєстрацію показників серця впродовж обмеженого часового проміжку, для фіксації сенсорів у 12 відведеннях необхідний медичний спеціаліст для їх коректної постановки.
Цікаву розробку для телемедицини пропонує компанія Vitaphone, суть якої полягає в розміщенні пристроїв контролю та спостереження за серцевою діяльністю в мобільному телефоні [26]. Пристрій Vitaphone 2300 дозволяє реєструвати електрокардіограму пацієнта в трьох відведеннях з наступним її записом та дистанційною передачею спеціалісту для інтерпритації за допомогою мережі GSM/GPRS. Vitaphone 2300 досить зручний у користуванні, невеликий, портативний, добре працює як у закритих приміщеннях, так і на відкритих просторах. Для реєстрації електрокардіограми пацієнту достатньо лише притулити його тильною стороною до проекції серця на грудній клітці [103].
Однак його використання залежить від покриття та стабільності роботи мережі GSM/GPRS, пристрій моніторить тільки серцеву діяльність у той момент, коли пацієнт прикладає його зворотню сторону до своїх грудей, а похибка в розміщенні апарату на тілі хворого вагомо впливає на достовірність отриманого результату.
Для дистанційного моніторингу та експрес-діагностики серцевої діяльності також застосовують апарати «КАРДЮТЕСТ-01» та «Теле- Корд-01» [14,27]. «КАРДЮТЕСТ-01» переважно застосовують для домашнього контролю стану серцевої діяльності, в амбулаторіях та санаторно-оздоровчих центрах. Апарат здатен визначати адаптаційний резерв серцево-судинної системи пацієнта, порушення ритму та провідності [14,27]. Прилад реєструє ЕКГ в одному відведенні, вираховує ЧСС, варіабельність серцевого ритму та його порушення, він здатен запам'ятовувати частину ЕКГ. Реєстрація ЕКГ здійснюється як за допомогою електродів, що розміщені на самому апараті, так і за допомогою стандартних електродів, які можна за необхідності під'єднати. Отримані показники «КАРДІОТЕСТ-01 » передає на комп'ютер лікаря за допомогою інтернет-мережі [14,27].
«ТелеКорд-01», як і попередній апарат, являє собою мобільний пристрій для контролю серцевої діяльності. Він призначений для реєстрації ЕКГ у 12 відведеннях з наступною передачею отриманих результатів мережами GSM-GPRS (тип модуля SIM300DZ з діапазоном частот 900/1800/1900 МГц) на коп'ютер спеціаліста для аналізу [14,28]. Спектр застосування апарату - ідентичний до пристрою «КАРДІОТЕСТ-01».
Ці дві діагностично-профілактичні телесистеми також далекі від досконалості, їх робота залежить від рівня заряду акумуляторів, потрібен високоефективний стабілізатор напруги або low-drop стабілізатор DA1, контролювати роботу серцево-судинної системи можна обмежений проміжок часу (тільки, коли під'єднані електроди до пацієнта), робота апаратів змушує пацієнтів перебувати певний час у спокої та значно обмежує їх соціальну і фізичну активність (неможливо впродовж тривалого часу відстежувати показники серцевої діяльності пацієнта під час його звичного робочого чи вихідного дня), розташування або підключення електродів вимагає присутності медичного працівника.
Цікавим рішенням забезпечення телемедичної допомоги в режимі «лікар-пацієнт» є безпровідна діагностична мережа PMP4, розроблена компанією LifeWatch Corp. Система PMP4 надає можливості ряду медико-діагностичних приладів реєструвати показники життєдіяльності пацієнта та передавати отримані дані за допомогою Bluetooth на спеціальний комутатор, який з'єднаний з коп'ютером.
Отримані дані аналізуються висококваліфікованим спеціалістом з наступним висновком та лікувально-діагностичною тактикою [20,21]. Серед приладів, які працюють на основі даної діагностичної мережі, є: ЕКГ реєстратор із записом 12 відведень, пристрій для реєстрації показників глюкози та артеріального тиску, спірометр (з можливістю визначати VC, FVC, volume-time and flowvolume curves, FVC, FEV1, FEV3, PEF, FEF25%, FEF50%, FEF75%, FEF25%-75%, extrapolated volume), оксиметр для вимірювання рівня кисню в крові та пульсу, Bluetooth-вага [17,20,21].
Окрім спеціально розробленого медичного обладнання для надання дистанційної телемедичної допомоги, застосовують типове інструментально-апаратне обладнання. Один із новітніх напрямків дистанційної медичної допомоги - телерадіологія застосовує звичайну апаратуру для отримання рентгенівських знімків чи інших радіологічних зображень. Отримані дані надсилаються спеціалістам для наступного аналізу та консультативного висновку [15].
Напрям телепатології також використовує відомі методики електронної мікроскопії, а отримані фотографії клітин та тканин при різних патологіях та патологічних процесах надсилає спеціалісту для аналізу та інтерпритації [18,19].
Теледерматологія застосовує спосіб дистанційної передачі спеціалістам фотофіксації стану уражених шкірних покривів і результати лабораторних та інструментальних аналізів [11,12,13]. Телемедичний напрям психіатрії - телепсихіатрія - також використовує програмні аудіально-візуальні комунікації для оцінки психологічного стану та здійснення дистанційної консультативної підтримки хворих [16,17].
Також стрімко розвиваються ще й інші напрямки дистанціної медичної допомоги і реабілітації: кардіологія/електрокардіографія, УЗД, мамографія, хірургія, травматологія та ортопедія, алергологія, офтальмологія, нефрологія, гінекологія, акушерство, педіатрія, неврологія, урологія, отоларингологія та інші [3, 4, 14, 17, 29, 30, 31, 33, 35]. Спільною рисою цих вищезгаданих напрямків є застосування телемедичної допомоги переважно тільки для комунікативного спілкування з пацієнтом та передача спеціалісту через месенджери фотокопій результатів лабораторних та інструментальних обстежень.
Основним недоліком цих напрямків є відсутність контролю життєвих показників діяльності організму хворого в реальному часі впродовж тривалого періоду, неможливість дистанційно контролювати стан здоров'я пацієнта після надання консультативної допомоги.
Висновки
Сьогодні завдяки розвитку цифрових технологій телемедицина все більше і більше застосовуюється з метою покращення якості надання медичної допомоги населенню. Дистанційна допомога має ряд значних незаперечних переваг: економія часу лікаря та пацієнта, економія коштів, консультативна допомога висококваліфікованих спеціалістів, дистанційний і тривалий моніторинг життєвих показників пацієнта.
Телемедична допомога вже зараз доступна на різних рівнях, від простого використання месенджерів для відео- та аудіоконсультацій, пересилки фотокопій результатів аналізів і до застосування спеціалізованого обладнання з можливістю під'єднання сучасних медичних приладів для реєстрації фізіологічних показників хворих. Новітні технології медицини ні в якому разі не повинні замінити живе спілкування з пацієнтом, але повинні його доповнювати та покращувати методику і результати лікування.
Перспективи подальших досліджень полягають у розробці та впровадженні новітніх телемедичних методик надання високопрофесійної дистанційної допомоги населенню, створенні засобів для віддаленого контролю за перебігом патологічних процесів та оптимізації диспансерного нагляду.
Список використаних джерел
1. Можейко В. Ч. Телемедицина: от прошлого к настоящему, перспективы развития при оказании первичной медицинской помощи // Военная медицина. - 2018. - №1. С. 108-114.
2. Жарко В. И., Малахова И. В., Новик И. И., Сачек М. М. Здравоохранение Республики Беларусь: прошлое, настоящее и будущее // Минск, «Минск- типпроект», 2012 - С. 290.
3. Телемедицина. Возможности и развитие в государствах-членах. Доклад о результатах второго глобального обследования в области электронного здравоохранения. // Серия «Глобальная обсерватория по электронному здравоохранению». Том 2.
4. Атлас истории телемедицины / Ю.В. Думанский, А.В. Владзимирский, В.М. Лобас, Ф.Ливенс. - Донецк: Изд-во «Ноулидж», 2013. - 72 с.
5. Афанасьев В.В., Муравьев А.В., Осетров И.А., Михайлов П.В. Спортивная метрология // Ярославль, 2009 - С. 244.
6. Владзимирский А.В., Дорохова А.Т. Телемедицина в управлении здравоохранением // Медицинское образование. - 2012. - №2. - С. 15-17.
7. Волынский Ю.Д. Телемедицина - составляющая часть информационного общества // «Информационное общество». - 2009. - № 5. - С. 15-17.
8. Наказ МОЗ України №681 від 19.10.2015 р. Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров'я [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: www.zakon5.rada.gov.ua/ lows/show/z1400-15.
9. Alliance for Connected Care. 2015: Another Unstoppable Year for Telehealth. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www. connectwithcare.org/2015-another-unstoppableyear-telehealth/.
10. Дубчак Л.О. Телемедицина: сучасний стан та перспективи розвитку // Системи обробки інформації. - 2017. - №1(147). - С. 144-146.
11. Степаненко В.І., Короленко В.В. Телемедицина, теледерматологія: реалії та перспективи в Україні // Український журнал дерматології, венерології, косметології - 2012. - №4 (47). - С. 19-24.
12. Lamminen H. A feasibility study of realtime teledermatology in Finland /
Lamminen H, Tuomi ML, Lamminen J, Uusitalo H. // J. Telemed. Telecare.-- 2000.-- Vol. 6.-- P. 102--107.
13. Lim D. Better, sooner, more convenient: A successful teleder_ moscopy service / Lim D., Oakley A.M.M., Rademaker M. // Austral. J. of Dermatol.-- 2012.-- Vol. 53.-- P. 22--25.
14. Конюхов В.Н. Основы телемедицинских систем // Самара 2012- С. 103.
15. Маркварде М.М. Телерадиология -- современное направление в медицинской диагностике // Журнал «Медицинские новости» - 2003. - №12. - С. 15-17.
16. https://neuronews.com.ua/ua/issue-article-1903/Socialna-psihiatriya-u- sviti-yakiy-shvidko-zminyuietsya#gsc.tab=0
17. Марценюк В.П., Ковальчук О.Л., Лепявко А.А. Телемедичні технології в США: організаційне, програмне та апаратне забезпечення // Медична інформатика та інженерія - 2009. - №2. - С. 22-31.
18. https://books.google.com.ua/books?id=hm-hDAAAQBAJ&pg=PA578&lp g = PA5 78&dq = телепатологія&source=bl&ots = GrFDgS_mae&sig = X- BOW9rUrmqjs-ccKvdUO3EkOt0&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwi5refZn8reAhXwk 4sKHTVtAdYQ6AEwDXoECAcQAQ#v=onepage&q=телепатологія&f=false
19. Щудло М.М., Варсегова Т.Н., Ступина Т.А., Борисова И.В., Гордичук С.В., Воинкова Л.В., Кобелев А.В. Проблема эффекта Холмса в количественной телепатологии (методические аспекты) / / Известия Челябинского научного центра - 2003. - №1(18). - С. 130-134.
20. https://books.google.com.ua/books?id=_3hFAgnkvHIC&pg=PA421&lpg= PA421&dq=LifeWatch+Corp.%2BPMP4&source=bl&ots=mrTZ7SC2Mf&sig=Z9q oNgJ5pAqb_gMzkS3HcGjWdeE&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj0s-OL787eAhVLp YsKHSf HAqIQ6AEwA3oECAIQAQ#v = onepage&q = Life Watch %20 Corp.%2BPMP4&f=false
21. https://books.google.com.ua/books?id=Jzm3BAAAQBAJ&pg=PA89&lpg =PA89&dq=LifeWatch+Corp.%2BPMP4&source=bl&ots=1CTnbGmpji&sig=Tctq nAxh99vzClS5Q7V6qvr5VEc&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj0s-OL787eAhVLpYs KHSfHAqIQ6AEwB3oECAAQAQ#v = onepage&q = Life Watch % 2 0 Corp.%2BPMP4&f=false
22. https://www.healthimaging.com/topics/advanced-visualization/pacs- gain-tools-speed-reading-and-diagnosis
23. https://www.indiamart.com/proddetail/radiology-reading-station- 4343245630.html
24. http://merge.com/MergeHealthcare/media/support/Radiology/UPAX- 2683_Unity-11-0-RelDoc-RelNotes.pdf
25. https://meryl.com.ua/pulsometr_polar_rs800.html
26. https://www.teltarif.de/arch/2003/kw47/s12085.html
27. http://medic.studio/tehnologii-meditsine-informatsionnyie/personalnyiy- kardiomonitor-kardiotest-59337.html
28. http://medic.studio/tehnologii-meditsine-informatsionnyie/pribor- telekardiodiagnostiki-telekord-59338.html
29. A.I. Tsvyakh, A.Ja. Hospodarskyy. Telerehabilitation of patients with injuries of the elbow joint of the upper extremities. Telemed J E Health 2018; 24: A1-A64 doi.org/10.1089/tmj.2018.29004-A.abstracts.index
30. Andriy I. Tsvyakh, Andriy J. Hospodarskyy Telerehabilitation of Patients with Injuries of the Lower Extremities. Telemedicine and e-Health.- Mary Ann Liebert, Inc.- VOL. 23 NO. 12. 2017 DOI: 10.1089/tmj.2016.0267
31. Chan DS, Callahan CW, Sheets SJ, Moreno CN, Malone FJ. An Internet- based store-and-forward video home telehealth system for improving asthma outcomes in children. Am J Health Syst Pharm. 2003;60(19):1976-81.
32. Waller M, Stotler C. Telemedicine: a primer. Curr Allergy Asthma Rep.
2018;18(In Press). https://doi.org/10.1007/s11882-018-08075. A review of the regulatory issuessurroundingthepractice of telemedicine.
33. Matimba A, Woodward R, Tambo E, Ramsay M, Gwanzura L, Gura- matunhu S. Tele-ophthalmology: opportunities for improving diabetes eye care in resource- and specialist-limited sub-Saharan African countries. J Telemed Telecare. 2016;22(5):311-6. https:// doi.org/10.1177/1357633X15604083.
34. Or C, Tong E, Tan J, Chan S. Exploring factors affecting voluntary adoption of electronic medical records among physicians and clinicalassistantsofs mallorsoloprivategeneralpracticeclinics.JMed Syst. 2018;42(7):121. https://doi. org/10.1007/s10916-018-0971-0.
35. John Baker1 & Anthony Stanley2 Telemedicine Technology: a Review of Services, Equipment, and Other Aspects. TELEMEDICINE AND TECHNOLOGY (J PORTNOY AND M HERNANDEZ, SECTION EDITORS) // Current Allergy and Asthma Reports (2018) 18:60 https://doi.org/10.1007/s11882-018-0814-6
References
1. Mozheyko V. Ch. Telemeditsina: ot proshloga k nastoyaschemu, perspektivyi razvitiya pri okazanii pervichnoy meditsinskoy pomoschi // Voennaya meditsina.- 2018.- #1. S. 108-114 [in Russ].
2. Zharko V. I., Malahova I. V., Novik I. I., Sachek M. M. Zdravoohranenie Respubliki Belarus: proshloe, nastoyaschee i buduschee / / Minsk, «Minsktipproekt», 2012 - S. 290 [in Russ].
3. Telemeditsina. Vozmozhnosti i razvitie v gosudarstvah-chlenah. Doklad o rezultatah vtorogo globalnogo obsledovaniya v oblasti elektronnogo zdravoohraneniya. // Seriya «Globalnaya observatoriya po elektronnomu zdravoohraneniyu» Tom 2 [in Russ].
4. Atlas istorii telemeditsinyi / Yu.V. Dumanskiy, A.V. Vladzimirskiy, V.M. Lobas, F.Livens. - Donetsk: Izd-vo «Noulidzh», 2013. - 72 s. [in Russ].
5. Afanasev V.V., Muravev A.V., Osetrov I.A., Mihaylov P.V. Sportivnaya metrologiya // Yaroslavl, 2009 - S. 244 [in Russ].
6. Vladzimirskiy A.V., Dorohova A.T. Telemeditsina v upravlenii zdravo- ohraneniem // Meditsinskoe obrazovanie. - 2012. - #2. - S. 15-17[in Russ].
7. Volyinskiy Yu.D. Telemeditsina - sostavlyayuschaya chast informatsion- nogo obschestva // «Informatsionnoe obschestvo». - 2009. - # 5. - S. 15-17[in Russ].
8. Nakaz MOZ Ukrayiny' #681 vid 19.10.2015r. Pro zatverdzhennya normaty'vny'x dokumentiv shhodo zastosuvannya telemedy' cy'ny' u sferi oxorony' zdorov'ya [Elektronny'j resurs]. - Rezhy'm dostupu do resursu: www. zakon5.rada.gov.ua/lows/show/z1400-15 [in Ukranian].
9. Alliance for Connected Care. 2015: Another Unstoppable Year for Telehealth. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www. connectwithcare.org/2015-another-unstoppableyear-telehealth/.
10. Dubchak L.O. Telemedy'cy'na: suchasny'j stan ta perspekty'vy'
rozvy'tku // Sy'stemy' obrobky' informaciyi. - 2017. - #1(147). - S. 144-146 [in Ukranian].
11. Stepanenko V.I., Korolenko V.V. Telemedy'cy'na, teledermatologiya: realiyi ta perspekty'vy' v Ukrayini // Ukrayins'ky'j zhurnal dermatologiyi, venerologiyi, kosmetologiyi - 2012. - #4 (47). - S. 19-24 [in Ukranian].
12. Lamminen H. A feasibility study of realtime teledermatology in Finland /
Lamminen H, Tuomi ML, Lamminen J, Uusitalo H. // J. Telemed. Telecare.-- 2000.-- Vol. 6.-- P. 102--107.
13. Lim D. Better, sooner, more convenient: A successful teleder_ moscopy service / Lim D., Oakley A.M.M., Rademaker M. // Austral. J. of Dermatol.-- 2012.-- Vol. 53.-- P. 22--25.
14. Konyuhov V.N. Osnovyi telemeditsinskih sistem // Samara 2012- S. 103[in Russ].
15. Markvarde M.M. Teleradiologiya -- sovremennoe napravlenie v meditsin- skoy diagnostike // Zhurnal «Meditsinskie novosti» - 2003. - #12. - S. 15-17 [in Russ].
16. https://neuronews.com.ua/ua/issue-article-1903/Socialna-psihiatriya-u- sviti-yakiy-shvidko-zminyuietsya#gsc.tab=0
17. Marcenyuk V.P., Koval'chuk O.L., Lepyavko A. A. Telemedy'chni texnologiyi v SShA: organizacijne, programne ta aparatne zabezpechennya // Medy'chna informaty'ka ta inzheneriya - 2009. - #2. - S. 22-31 [in Ukranian].
18. https://books.google.com.ua/books?id=hm-hDAAAQBAJ&pg=PA578&lp g = PA5 78&dq = TeaenaToaoria&source=bl&ots = GrFDgS_mae&sig = X- BOW9rUrmqjs-ccKvdUO3EkOt0&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwi5refZn8reAhXwk 4sKHTVtAdYQ6AEwDXoECAcQAQ#v=onepage&q=TeaenaToaoria&f=false
19. Schudlo M.M., Varsegova T.N., Stupina T. A., Borisova I.V., Gordichuk S. V., Voinkova L.V., Kobelev A.V. Problema effekta Holmsa v kolichestvennoy telepatologii (meiodicheski aspektyi) // Izvestiya Chelyabinskogo nauchnogo tsentra - 2003. - #1(18). - S. 130-134 [in Russ].
20. https://books.google.com.ua/books?id=_3hFAgnkvHIC&pg=PA421&lpg= PA421&dq=LifeWatch+Corp.%2BPMP4&source=bl&ots=mrTZ7SC2Mf&sig=Z9q oNgJ5pAqb_gMzkS3HcGjWdeE&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj0s-OL787eAhVLp YsKHSf HAqIQ6AEwA3oECAIQAQ#v = onepage&q = Life Watch %20 Corp.%2BPMP4&f=false
21. https://books.google.com.ua/books?id=Jzm3BAAAQBAJ&pg=PA89&lpg =PA89&dq=LifeWatch+Corp.%2BPMP4&source=bl&ots=1CTnbGmpji&sig=Tctq nAxh99vzClS5Q7V6qvr5VEc&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj0s-OL787eAhVLpYs KHSfHAqIQ6AEwB3oECAAQAQ#v = onepage&q = Life Watch % 2 0 Corp.%2BPMP4&f=false
22. https://www.healthimaging.com/topics/advanced-visualization/pacs- gain-tools-speed-reading-and-diagnosis
23. https://www.indiamart.com/proddetail/radiology-reading- station-4343245630.html
24. http://merge.com/MergeHealthcare/media/support/Radiology/UPAX- 2683_Unity-11-0-RelDoc-RelNotes.pdf
25. https://meryl.com.ua/pulsometr_polar_rs800.html
26. https://www.teltarif.de/arch/2003/kw47/s12085.html
27. http://medic.studio/tehnologii-meditsine-informatsionnyie/personalnyiy- kardiomonitor-kardiotest-59337.html
28. http://medic.studio/tehnologii-meditsine-informatsionnyie/pribor- telekardiodiagnostiki-telekord-59338.html
29. A.I. Tsvyakh, A.Ja. Hospodarskyy. Telerehabilitation of patients with injuries of the elbow joint of the upper extremities. Telemed J E Health 2018; 24: A1-A64 doi.org/10.1089/tmj.2018.29004-A.abstracts.index
30. Andriy I. Tsvyakh, Andriy J. Hospodarskyy Telerehabilitation of Patients with Injuries of the Lower Extremities. Telemedicine and e-Health.- Mary Ann Liebert, Inc.- VOL. 23 NO. 12. 2017 DOI: 10.1089/tmj.2016.0267
31. Chan DS, Callahan CW, Sheets SJ, Moreno CN, Malone FJ. An Internet-
based store-and-forward video home telehealth system for improving asthma outcomes in children. Am J Health Syst Pharm. 2003;60(19):1976-81.
32. Waller M, Stotler C. Telemedicine: a primer. Curr Allergy Asthma Rep. 2018;18(In Press). https://doi.org/10.1007/s11882-018-08075. A review oftheregulatory issuessurroundingthepractice of telemedicine.
33. Matimba A, Woodward R, Tambo E, Ramsay M, Gwanzura L, Gurama- tunhu S. Tele-ophthalmology: opportunities for improving diabetes eye care in resource- and specialist-limited sub-Saharan African countries. J Telemed Telecare. 2016;22(5):311-6. https:// doi.org/10.1177/1357633X15604083.
34. Or C, Tong E, Tan J, Chan S. Exploring factors affecting voluntary adoption of electronic medical records among physicians and clinicalassistantsofs mallorsoloprivategeneralpracticeclinics.JMed Syst. 2018;42(7):121. https://doi. org/10.1007/s10916-018-0971-0.
35. John Baker1 & Anthony Stanley2 Telemedicine Technology: a Review of Services, Equipment, and Other Aspects. TELEMEDICINE AND TECHNOLOGY (J PORTNOY AND M HERNANDEZ, SECTION EDITORS) // Current Allergy and Asthma Reports (2018) 18:60 https://doi.org/10.1007/s11882-018-0814-6
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Ін'єкційні лікарські засоби як стерильні розчини, емульсії або суспензії. Розчини для ін'єкцій мають бути прозорими та позбавленими частинок. Загальна характеристика лікарських засобів для парентерального застосування, розгляд переваг та недоліків.
курсовая работа [512,1 K], добавлен 17.03.2019Форми розвитку лікарського забезпечення населення в світі та в Україні. Фармакоекономічні принципи організації медичної та фармацевтичної допомоги за умов сімейної медицини. Проблеми рецептурного відпуску ЛЗ та обігу наркотичних лікарських засобів.
автореферат [90,6 K], добавлен 24.03.2009Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.
автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009Міська поліклініка як спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. Служби сімейних лікарів та медичних сестер, надання пацієнту медичної допомоги на вторинному і третинному рівнях. Суть Концепції розвитку охорони здоров’я населення України.
контрольная работа [27,4 K], добавлен 23.11.2009Лікування артеріальної гіпертензії як одна з найактуальніших проблем сучасної медицини, знайомство з причинами розповсюдженості. Загальна характеристика сучасного арсеналу лікарських засобів для лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
реферат [28,8 K], добавлен 25.05.2015Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013Джерела отримання лікарських речовин. Поняття хіміко-фармацевтичної фармакології. Основні види медичних препаратів. Механізм дії аналгезуючих (знеболюючих), снодійних, антибактеріальних і хіміотерапевтичних засобів. Значення вітамінів для організму.
презентация [119,4 K], добавлен 07.02.2013Основні патогенетичні механізми у розвитку діабетичної нефропатії. Доцільність застосування просталаду як допоміжного фітотерапевтичного препарату у хворих з діабетичною нефропатією. Заспокійливий, загальнозміцнюючий, антимікробний вплив на організм.
статья [30,1 K], добавлен 06.09.2017Основні принципи лікування артеріальної гіпертензії. Застосування різних засобів і прийомів для зниження підвищеного м'язового тонусу. Регулярні заняття аеробної спрямованості для нормалізації АТ. Методи фізичної реабілітації хворих на гіпертензію.
курсовая работа [74,7 K], добавлен 20.05.2015Аналіз вікового аспекту суїцидальних дій. Зростання числа суїцидентів похилого віку з психічними розладами непсихотичного рівня. Дослідження суїцидальної поведінки у хворих похилого віку та оптимізування психіатричної допомоги даній категорії пацієнтів.
автореферат [64,0 K], добавлен 21.02.2009
