Розвиток лікувальної фізичної культури та спортивної медицини Харківщини в другій половині ХХ - на початку ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Розвиток лікувальної фізичної культури та спортивної медицини Харківщини в другій половині ХХ - на початку ХХІ століття

Козубенко Ю.Л.

Постановка проблеми. У наш час надзвичайно актуальною проблемою суспільства України є стан здоров'я населення. Останнім часом збільшилася кількість різноманітних видів травм не тільки у спорті, а й у повсякденному житті. Вирішення проблем фізичної реабілітації в Україні здійснюється спеціальними фізкультурно-реабілітаційними закладами. Харківщина представлена низкою закладів даного профілю, які відіграють визначальну роль в реаліях сьогодення. З огляду на теперішні ситуації збройних протистоянь в Україні, наслідком яких є значна кількість травм різного ступеню важкості, висвітлення діяльності фізкультурно-реабілітаційних закладів є особливо актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З огляду на останні дослідження та публікації вітчизняних науковців, які стосуються даної тематики, слід звернути увагу на працю Ю. П. Дехтярьо- ва, який провів визначну роботу з висвітлення історії закладів лікувальної фізичної культури та спортивної медицини по всій Україні [2]. В. М. Мухін у своїй роботі, присвяченій фізичній реабілітації, перший розділ присвятив дослідженню історії розвитку лікувальної фізичної культури на теренах України [3]. В. В. Абрамов, В. В. Клапчук, О. Б. Неханевич на початку свого підручника наводять історичні факти стосовно діяльності закладів лікувальної фізичної культури в нашій країні [1]. В. С. Соколовський, Н. О. Романова, О. П. Юшков- ська [4] та В. М. Сокрут [5] у своїх дослідженнях спортивної медицини та лікувальної фізичної культури також звертають увагу на історії розвитку даних галузей у різних регіонах, зокрема й у Східній Україні.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На жаль, не зважаючи на значну поширеність в наш час закладів лікувальної фізичної культури та спортивної медицини, висвітленню їхньої діяльності в Україні крізь історичну ретроспективу присвячено незначну кількість наукових досліджень. Саме тому, у даному дослідженні показано становлення, розвиток та висвітлено діяльність даних закладів на теренах Харківщини.

Формулювання цілей статті. У ході дослідження було поставлено наступні цілі: висвітлити діяльність закладів лікувальної фізичної культури та спортивної медицини на теренах Харківщини; показати етапи становлення лікувальної фізичної культури та спортивної медицини в Східній Україні у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття.

Виклад основного матеріалу дослідження. Комунальний заклад охорони здоров'я «Харківський обласний лікувально-фізкультурний диспансер».

У 20-х роках XX століття в м. Харкові почався поступовий розвиток лікарського контролю за особами, які займалися фізичною культурою і спортом. У місті в 1920-30 роках була побудована мережа спортивних майданчиків та стадіонів: «Динамо», «ХТЗ», «Металіст» (колишній «Авангард») та ін. При стадіонах працювали кабінети лікарського контролю, які втілювали в життя тезис першого наркома охорони здоров'я М. О. Семашка: «Без лікарського контролю немає радянської фізкультури».

Великий внесок в організацію і становлення спортивної медицини та лікувальної фізкультури в Харкові зробив перший завідувач кафедри фізкультури Харківського медичного інституту професор В. А. Блях, який у той час був одним із провідних спеціалістів України в галузі лікарського контролю [2, с. 208].

У 1948 році в Харківському медичному інституті була заснована кафедра фізичного виховання та лікувальної фізкультури, і вперше розпочалося викладання лікарського контролю та лікувальної фізкультури як навчальної дисципліни. Першим завідувачем цієї кафедри став лікар А. П. Маляренко.

У 1951 році було відкрито обласний лікарсько- фізкультурний диспансер, а головним лікарем диспансеру призначили доцента Д. Л. Котельмана.

У березні 1953 року диспансер очолив головний лікар О. О. Ложнікова, але в січні 1959 року обласний лікарсько-фізкультурний диспансер було реорганізовано у відділення лікарського контролю та відділення лікувальної фізкультури при обласній клінічній лікарні.

Значний внесок у розвиток спортивної медицини та лікувальної фізкультури регіону зробила

М. Максимова - завідувач кафедри лікарського контролю та лікувальної, фізкультури Харківського медичного інституту, яка багато років очолювала науково-медичне товариство фахівців зі спортивної медицини й лікувальної фізкультури.

У грудні 1965 року завідувачем лікарсько-фізкультурного відділення обласної клінічної лікарні було призначено І. М. Рибака. З цього розпочалася нова епоха в розвитку служби спортивної медицини в Харківській області.

Важливим кроком у подальшому розвитку служби спортивної медицини Харківщини стало переведення лікарсько-фізкультурного відділення в окремий будинок по вул. Тобольській, 63, де і розпочалася робота фахівців із лікувальної фізкультури, лікарського контролю, функціональної та лабораторної діагностики, фізіотерапії, масажу тощо.

1 липня 1973 року лікарсько-фізкультурне диспансерне відділення обласної клінічної лікарні було реорганізовано в самостійний Харківській обласний лікарсько-фізкультурний диспансер (ХОЛОД). Головним лікарем закладу призначили І. М. Рибака, який протягом 15 років був ще й співробітником кафедри лікарського контролю та лікувальною фізкультури Харківського медичного інституту. Майже 40 років на посаді керівника диспансеру як позаштатний спеціаліст управління охорони здоров'я він очолював службу спортивної медицини і лікувальної фізкультури в Харківській області.

Період з 1970 по 1991 рр. був особливим у розвитку служби спортивної медицини та відзначився великими досягненнями радянських спортсменів на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи, а також залученням до фізичної культури широких верств населення. Все це надало можливість для поширення та подальшого розвитку служби спортивної медицини та лікувальної фізкультури, організації в лікувально-профілактичних установах кабінетів лікарського контролю, а на спортивних базах - реорганізації медичних кабінетів у ме- дико-відновлювальні центри [3].

На спортивній базі при Харківській обласній раді «Динамо» у 1977 році розпочав роботу ме- дико-відновлювальний центр під керівництвом

М. Некрутова. Одним із напрямків його діяльності можна назвати втілення наукових досягнень спортивної медицини у практику підготовки спортсменів різного віку. Плідна співпраця С. М. Некрутова з професором С. А. Душаніним відкрила шлях до оцінки фізичних можливостям спортсменів, прогнозування та індивідуалізації навчально-тренувального процесу [2, с. 210].

У 1986 році медико-відновлювальний центр було реорганізовано в лікарсько-фізкультурний диспансер при ХОР «Динамо». Його очолив В. П. Корж, який продовжив науково-практичний напрямок у діяльності диспансеру. На превеликий жаль, експеримент із відкриттям на спортивній базі універсального медичного закладу закінчився у 1994 році за відсутності фінансування.

У льодовому Палаці спорту з 1977 року розпочав роботу медичний пункт, який у 1980 році розширився до медико-відновлювального центру, де на практиці втілювалися напрямки медичного забезпечення спорту вищих досягнень. Організував і очолив роботу цього центру лікар спортивної медицини В. П. Кириллов. Співробітництво центру з кафедрою нормальної фізіології Харківського медичного інституту та особисто професором Ф. П. Ве- дяєвим з питань розробки критеріїв, з використанням корелят емоційного напруження у спортсменів показало напрямки подальшого розвитку співробітництва науковців, лікарів спортивної медицини та тренерів| спрямовані на досягнення високих результатів у спорті. Медико-відновлювальний центр плідно співпрацював і з професором В. Ф. Трубні- ковим, завідувачем кафедри ортопедії та травматології Харківського медичного інституту, кафедрою лікарського контролю та лікувальної фізкультури Українського інституту удосконалення лікарів під керівництвом професора Є. М. Клепікова.

Однією із баз, де проводилися практичні заняття, був і медико- відновлювальний центр харківського Палацу спорту. Колектив кафедри зробив значний внесок у підготовку фахівців - лікарів зі спортивної медицини. На жаль, на початку 1990х кафедра припинила підготовку фахівців зі спортивної медицини.

З метою підготовки фахівців з лікувальної фізкультури і спортивної медицини у 2004 році на базі Харківської медичної академії післядипломної освіти була створена кафедра «Артрології, лікувальної фізкультури та спортивної медицини», яку у 2008 році реорганізували в кафедру «Травматології, вертебрології, лікувальної фізкультури та спортивної медицини». Очолив кафедру ректор ХМА- ПО професор О. М. Хвисюк. Кафедра займається підготовкою нових лікарських кадрів та своєчасним підвищенням кваліфікації за фахом лікувальна фізкультура та спортивна медицина [4].

У 1981 році на базі Харківського спортивного факультету Київського інституту фізичної культури розпочинає свою роботу кафедра «Спортивної медицини та фізичної реабілітації» під керівництвом к. м. н., доцента Г. П. Пєшкової Тут майбутні тренери і керівники спортивних організацій отримували основи знань зі спортивної медицини. У 1998 році завідувачем кафедри «Спортивної медицини та фізичної реабілітації» Харківської академії фізичної культури обрано к. м. н., доктора філософії, професора О. В. Пєшкову [2, с. 210].

Починаючи з 2006 року колектив ХОЛФД очолює В. П. Кирилов.

Сьогодні диспансер має 2 відділення спортивної медицини, відділення лікувальної фізкультури, до складу якого входять фізіотерапевтичний кабінет, кабінет масажу, клініко-діагностична лабораторія, кабінет функціональної діагностики та тран- скраніальної доплерографії судин головного мозку.

Кафедра фізичної реабілітації та спортивної медицини з курсом фізичного виховання та здоров'я Харківського національного медичного університету.

1928 року згідно з наказом Народного комісаріату охорони здоров'я України (НКОЗУ) було засновано кафедру фізичної культури в Харківському медичному інституті. На чолі кафедри став професор В. А. Блях. Після нього кафедру у різні роки очолювали: доцент В. А. Московкін, П. Л. Пелепейченко, В. А. Цоцоха, В. І. Заря, доцент Н. Є. Тесленко, І. Т. Станіславський, А. Г. Єссі-Єзінг, М. Б. Мач- ковський, М. І. Коваль, В. М. Максімова, старший викладач А. І. Харченко, С. О. Клепікова, доцент

М. Шаповал. Починаючи з 2008 року кафедру фізичної реабілітації, спортивної медицини з курсом фізичного виховання та здоров'я очолює лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, д. м. н., професор А. Г. Істомін.

Курс лікувальної фізичної культури й лікарського контролю було засновано 1932 року як кафедру факультетсько-госпітальної терапії санітарно-гігієнічного факультету. Кафедру очолив професор В. М. Коган-Ясний. Із 1939 року цією кафедрою керували: С. Д. Рейзельман, М. Я. Кальф- Каліф, Л. Т. Малая, М. П. Козловська, В. Г. Почеп- цов. А. А. Дубинський, І. П. Бондаренко. Протягом 1988-2006 рр. завідувачем кафедри був професор К. Латогуз [2, с. 214].

У 2007 році з метою оптимізації викладання обох дисциплін - лікувальної фізичної культури й лікарського контролю, фізичного виховання та здоров'я - було створено кафедру відповідно до концепції Болонського процесу у вищій медичній освіті. Заняття з дисципліни «Фізичне виховання» проводяться на І та ІІ курсах медичних і стоматологічного факультетів, а із дисципліни «Фізична реабілітація та спортивна медицина» - на ІІІ й IV курсах.

Планова робота кафедри включає розробку, апробацію та впровадження критеріїв оцінки адаптаційних можливостей та їх корекцію відповідно до фізичних навантажень, оцінку фізичної працездатності. Останнім часом колектив кафедри працює над темою «Дослідження і апробація різних методів визначення працездатності».

Основна база кафедри - науково-практичний медичний центр «Спеціалізована медична частина». Починаючи з 2009 року кафедра зосереджується у відділенні відновного лікування, в якому проходять фізичну реабілітацію як стаціонарні, так і амбулаторні хворі.

Клінічною базою кафедри зі спортивної медицини є комунальний заклад охорони здоров'я «Харківський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер», зокрема відділення лікувальної фізкультури й реабілітації спортсменів, а також відділення спортивної медицини, медико- біологічного забезпечення збірних команд, резерву області й відділення спортивної медицини, медичного забезпечення тих, хто займається фізкультурою та спортом [5]. лікувальний спортивний медицина клінічний

Кафедра фізичної реабілітації та здоров'язберігаючих технологій Харківської державної академії фізичної культури.

Кафедра рекреації та фізичної реабілітації була створена за наказом ректора Харківської державної академії фізичної культури (ХДАФК) (№198 від 26 серпня 2006 року) і стала функціонувати з 1 вересня 2006 року. Однак у зв'язку з введенням у навчальний процес нових дисциплін «Охорона праці» і «Цивільна оборона» за наказом академії (№34 У від 26 серпня 2011 року) з 1 вересня 2011 року кафедру перейменовано на «Фізичної реабілітації та здоров'язберігаючих технологій».

Основний пріоритетний науковий напрям роботи кафедри: «Теоретико-методологічні проблеми здоров'яформуючих технологій в процесі фізичної реабілітації і рекреації різних верств населення». Високий рівень захворюваності серед дошкільнят, школярів, студентів, спортсменів та дорослих, безумовно, потребує ;не тільки вивчення, а й розробки рекреаційних заходів, які сприяють формуванню, відновленню, зміцненню та збереженню здоров'я. Ця проблема є особливо актуальною для фахівців з фізичної культури і спорту, працівників охорони здоров'я, освіти і науки.

У зв'язку з вищевикладеним, науково-учбовими напрямками кафедри стали: фізична реабілітація, фізична рекреація, масаж (лікувальний, спортивний, сегментарно-рефлекторний тощо), а з 2011-2012 навчального року - охорона праці.

Вагомий внесок у розвиток наукової діяльності кафедри зробив завідувач В. П. Зайцев, який сформулював проблеми та напрями дослідження з фізичної рекреації та здоров'язберігаючих технологій. П. Б. Ефіменко розробив та втілив у практику навчального процесу кафедри сучасні інноваційні технології з лікувального, спортивного, сегментарно-рефлекторного та інших видів масажу [1].

У Європі проблему рекреації почали вивчати з 60-х років XX століття, а у США - ще раніше. Спочатку на кафедрі планувався навчальний процес тільки з іноземними студентами, але завдяки розробці В. П. Зайцевим і С. В. Манучарян нової навчальної дисципліни «Фізична рекреація» і введення її в навчальний процес на IV та V курсах денного та заочного відділень, а також на III курсі спеціалізації «Фізична реабілітація», кафедра отримала можливість долучити до оздоровчого процесу всіх студентів Харківської державної академії фізичної культури [2, с. 218].

За час існування кафедри професорсько-викладацький колектив створив робочі програми, забезпечив іноземних і вітчизняних студентів клінічними базами, медико-біологічною літературою, залучив їх до участі у науково-практичних конференціях і наукових форумах, а також до написання курсових, кваліфікаційних та магістерських робіт. Також були виконані кафедральні індивідуальні теми: «Пошук засобів, форм і методів фізичної рекреації та реабілітації студентів у вищому навчальному закладі», «Організація рекреаційних та реабілітаційних заходів для вагітних жінок в умовах санаторію. Професорсько-викладацький колектив кафедри:

здійснює консультативну та практичну допомогу студентам, спортсменам. тренерам та викладачам Харківської державної академії фізичної культури, ДЮСШ м. Харкова (Палац спорту), шкіл вищої спортивної майстерності (ШВСМ) з шорттреку, легкої атлетики;

надає наукову, навчально-науково-методичну допомогу студентам, викладачам з проблеми ме- дико-біологічного забезпечення фізичної культури, спорту і здоров'я;

проводить лікарсько-педагогічні спостереження за студентами ХДАФК, що займаються футболом [2, с. 221].

У перспективі професорсько-викладацький колектив кафедри планує проводити дослідження по вдосконаленню навчально-методичної та наукової діяльності з метою впровадження їх результатів у практику навчального процесу.

Висновки

Таким чином у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. на теренах Харківщини можна прослідкувати значний розвиток закладів з лікувальної фізичної культури та спортивної медицини. Шляхом впровадження новітніх технологій та методів, кожного року десятки тисяч спортсменів та учасників бойових дій отримують належне лікування, реабілітацію, та мають змогу проходити обстеження функціональних систем організму. У подальшому існує можливість проведення порівняльного аналізу з врахуванням переваг та недоліків тих чи інших закладів фізичної реабілітації та спортивної медицини на теренах Східної України у різні проміжки часу. Також можливе розширення тематики дослідження із включенням інших регіонів України.

Список використаних джерел

1. Абрамов В. В., Клапчук В. В., Неханевич О. Б. Фізична реабілітація, спортивна медицина: підручник для студ. вишцх мед. навч. закладів. Дніпропетровськ: Жур- фонд, 2014. 456 с.

2. Дехтярьов Ю. П. Спортивна медицина та лікувальна фізкультура України. К.: «Друкарня Вольф», 2013. 286 с.

3. Мухін В. М. Фізична реабілітація. К.: Олімпійська література, 2005. 424 с.

4. Соколовський В. С., Романова Н. О., Юшковська О. П. Лікувальна фізична культура. Одесса : Одес. держ. мед. ун-т, 2005. 234 с.

5. Сокрут В. М. Спортивна медицина. Донецьк: Каштан, 2013. 472 с.

Анотація

У статті досліджено діяльність закладів лікувальної фізичної культури та спортивної медицини на теренах Східної України в другій половині ХХ -- на початку ХХІ століття. Крізь історичну ретроспективу показано становлення даних закладів в Харківській області. У дослідженні висвітлено діяльність вищезгаданих інстанцій, зокрема: комунального закладу охорони здоров'я «Харківський обласний лікувально-фізкультурний диспансер», кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини з курсом фізичного виховання та здоров'я Харківського національного медичного університету, кафедри фізичної реабілітації та здоров'язберігаючих технологій Харківської державної академії фізичної культури.

Ключові слова: лікувальна фізична культура, спортивна медицина, заклади, становлення, історія.

The article examines the activities of institutions of therapeutic physical culture and sports medicine in Eastern Ukraine in the second half of the XX - early XXI century. The formation of these institutions in the Kharkiv region is shown through a historical retrospective. The study highlights the activities of the above instances, in particular: municipal health care institution “Kharkiv Regional Medical and Physical Dispensary”, Department of Physical Rehabilitation and Sports Medicine with a course of physical education and health of Kharkiv National Medical University, Department of Physical Rehabilitation and Health Technologies of Kharkiv State Academy of Physical Culture.

Keywords: medical physical culture, sports medicine, institutions, formation, history.

Размещено на Allbest.ru