Стан репродуктивного здоров’я жінок раннього фертильного віку (на прикладі Сумської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан репродуктивного здоров'я жінок раннього фертильного віку (на прикладі Сумської області)

Загальновідомо, що репродуктивне здоров'я є одним із основних критеріїв ефективності соціальної і економічної політики держави, фактором національної безпеки. У Концепції Загальнодержавної програми «Здоров'я - 2020: український вимір» зазначено, що медико-демографічна ситуація, що склалася останнім часом в Україні, ставить під загрозу майбутнє країни і зумовлює посилення уваги до стану репродуктивного здоров'я (РЗ) населення [1]. При цьому серед основних принципів визначається посилення профілактичної спрямованості охорони здоров'я, орієнтація на збереження здоров'я людини, підвищення значимості у життєдіяльності суспільства інституту сім'ї, охорони материнства та дитинства [2].

Дослідження, що проведені в останні десятиліття фахівцями профілактичної медицини, спрямовані на вивчення загального впливу чинників навколишнього середовища на репродуктивне здоров'я населення [3-5; 10; 11], розробку системи медико-соціальної профілактики порушень формування репродуктивного здоров'я населення [5; 6]. Виконані клінічні дослідження щодо патології вагітності і пологів, хвороб репродуктивної системи у підлітків [2; 5]. У наукових дослідженнях останніх років спостерігається значна увага до аналізу пове - дінкових чинників у формуванні РЗ [7; 12].

На регіональному рівні динаміка чисельності населення має свою особливість як природного так і механічного походження. Зокрема Сумська область належить до найстаріших областей у демографічному відношенні (Вінницька, житомирська, Чернігівська, Черкаська). Якщо у Закарпатській, Рівненькій областях та м. Києві у 2016 році зафіксовано приріст від 1,0 до1,8%о, то в Сумській області реєструвався найбільший коефіцієнт природного зменшення населення з 2011 по 2016 роки (від -7,2 до -8,2%), а остатньою за рангом є Чернігівська область із показниками від -9,2 до -10,3% відповідно [8, с. 19; 37, 38, 40].

У країнах СНД за результатами узагальнення багаторічного досвіду роботи педіатричної служби та міжнародних медичних організацій щодо охорони та зміцнення здоров'я дітей, підлітків та молоді установлено, що протягом двадцятирічного періоду зберігається тенденція до зростання захворюваності за зверненнями на 2-4% в рік, збільшується поширеність хронічної патології, знижується кількість здорових дітей в усіх вікових і статевих групах, що підтверджується даними і офіційної статистики і результатами вибіркових наукових досліджень [9].

Не зважаючи на наявність широкого кола наукових досліджень стосовно репродуктивного здоров'я населення, залишається актуальним аналіз даних про поширеність хвороб репродуктивної системи жінок раннього фертильного віку у регіональному аспекті. Очевидно, що для покращення громадського здоров'я необхідно зменшити негативні тенденції репродуктивного процесу за рахунок поліпшення загального і репродуктивного здоров'я жінок. До медичних чинників народжуваності належать: вік матері до 18 і після 35 років, короткий інтервал між вагітностями, екстрагенітальна патологія, дисгармонійний фізичний розвиток та стан репродуктивного здоров'я.

Дослідження виконано згідно плану науково-дослідної роботи міжвідомчої наукової лабораторії гігієни навчальної діяльності та вікової фізіології кафедри медико - біологічних основ фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макарен-ка у межах теми «Оцінка репродуктивного здоров'я підлітків і молоді з різними типами гендерної ідентичності» (номер державної реєстрації 046Ш07542 (09.2016-12.2020 рр.)

Мета статті. Головною метою цієї роботи є вивчити багаторічну динаміку поширеності хвороб репродуктивної системи жінок раннього фертильного віку на регіональному рівні.

Згідно з метою дослідження було проведено оцінку і спів - ставлення багаторічної динаміки показників репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку різних районів Сумської області. Репродуктивне здоров'я на регіональному рівні розглядали з точки зору методології наукових досліджень у галузі громадського здоров'я з дослідженням показників, що характеризують стан здоров'я населення регіону (частота безпліддя, поширеність генітальної та екстрагенітальної патології, поширеність ІПСШ) та статистичні дані про використання методів контрацепції і частота штучного переривання вагітності.

Проведено аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміки протягом останніх років свідчить про наявність в Сумській області, як і в Україні, глибокої демографічної кризи, більш інертної та практично некерованої, негативні наслідки якої для подальшого розвитку країни важко передбачити.

Головною ознакою сучасної демографічної кризи є те, що в Україні відбуваються негативні зміни не тільки у кількості, але й у якості населення.

Для аналізу стану репродуктивного здоров'я жінок використано показники діяльності установ охорони здоров'я Сумської області щодо надання лікувально-профілактичної допомоги населенню, зокрема обрано три групи показників, що характеризують РЗ жіночого контингенту: стан репродуктивної системи (запальні хвороби жіночих тазових органів (N70^77) - сальпінгіт, оофорит (N70), запальні хвороби шийки матки (N72); незапальні хвороби жіночих статевих органів (N80^98) - ендометріоз (N80), розлади менструацій (N91^92, N94), жіноча безплідність (N97)) як такі, що мають високий ступінь ризику за чинниками несприятливого стану довкілля.

Проаналізовано показники патології вагітності, пологів (згідно МКХ - 10 Клас XV: Вагітність, пологи й післяпологовий період (000-099): вагітність із абортивним результатом, набряки, протеінурія та гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді, медична допомога матері у зв'язку зі станом плоду, ускладнення пологів, ускладнення, пов'язані переважно з післяпологовим періодом).

Для опосередкованої характеристики впливу РЗ матері на стан здоров'я новонародженого обрано нозологічну групу МКХ - 10 «Клас XVI: Окремі стани, що виникають у перинатальному періоді (Р00-Р96)» (ураження плоду та немовляти, зумовлені станами матері, ускладненнями вагітності, пологів, розлади, пов'язані із тривалістю вагітності та ростом плоду, дихальні та серцево-судинні порушення, характерні для перинатального періоду, геморагічні та гематологічні порушення у плода та немовляти, інші порушення, що виникають у перинатальному періоді).

Крім того ретроспективно (за показниками 2011-2015, 2008-2010 рр.) досліджували стан репродуктивного здоров'я дівчат 15-17 років, які на сьогодні входять у вікову групу «18-22 роки» і є групою раннього репродуктивного віку та демографічним резервом країни на найближче десятиліття.

У структурі поширеності захворювань за класами хвороб серед населення України у 2015 році хвороби сечостатевої системи займали четверте місце (5,5%; 9 382,3%).

Ретроспективний аналіз щорічних звітів щодо діяльності галузі охорони здоров'я у Сумській області дозволив проаналізувати динаміку деяких нозологічних груп хвороб, що характеризують РЗ жіночого населення.

У результаті дослідження встановлено, що за період 1996-2016 рр. поширеність хвороб сечостатевої системи серед дорослого жіночого населення Сумської області збільшилася на 3 439,2% (з 5 939,2 на 100 тис. населення у 1996 році до 9 378,4 на 100 тис. населення у 2016 році). Серед цієї групи хвороб (станом на 1.01.2017 р) сальпінгіти, оофорити становили 10,33%, запальні хвороби шийки матки - 17,48%, ендометріоз - 3,31%, ерозія шийки матки, ектропіон - 9,48%, розлади менструацій - 7,37%, жіноча безплідність - 3,11% від усіх хвороб сечостатевої системи.

Загальновідомо, що суттєвий вплив на реалізацію репродуктивного потенціалу населення має рівень гінекологічної захворюваності жінок у віці 18 років і старше, який протягом останніх десяти років залишається стабільно високим.

Запальні захворювання придатків матки (саль - пінгоофорити) є однією з провідних медичних, соціальних і економічних проблем, що істотно впливають на здоров'я жінки. В останні роки у структурі запальних захворювань жіночих статевих органів сальпінгоофорити знаходиться на першому місці і виявляються у 60-80% жінок, що звертаються до жіночих консультацій. За останні роки (згідно з офіційними статистичними даними) у Сумській області частота запальних хвороб репродуктивної системи залишається майже на одному рівні без значних коливань (рис. 1). Можна зазначити, що за десятилітній період частота запальних хвороб шийки матки збільшилася на 31,58% зі збереженням майже стабільних показників.

Доброякісні гіперпластичні процеси матки включають в себе різні нозологічні форми гор-монозалежних захворювань статевих органів жінки. Усі вони мають певну спільність етіопатогенетичних факторів, що пояснює значний відсоток їх поєднаного розвитку. Ендометріоз зустрічається у поєднанні з фіброміомою та іншими гіперпластичними процесами матки в 60-80%, а неплідність може бути наслідком хронічного неспецифічного або специфічного (атипового) запалення.

За статистичними даними протягом періоду дослідження частота ендометріозу серед жінок має тенденцію до збільшення з 186,66% у 2008 році до 291,95% у 2016 році, що підтверджує загальнодержавні дані про поширення патології та якість діагностичних підходів (рис. 2).

Пошкодження багатошарового плоского епітелію шийки матки та його десквамація у нозологічних формах ерозії та ектропіону шийки матки зустрічалися з майже постійною частотою від 997,7% у 2006 році до 889,28% у 2016 році.

Контингент жінок з розладами менструацій за статистичними даними поширеності збільшився з 2009 року до 2016 року на 46,56% (рис. 3). Загальновідомо, що гормональний дисбаланс внаслідок порушення регулятивного впливу гіпоталамічно - гіпофізарної системи, різні патологічні стани, що викликають овуляторні проблеми є причинами безпліддя. За останніми даними Європейського товариства репродуктології та ембріології людини (ESHRE), в Україні на безпліддя страждає близько 1 млн. подружніх пар, тобто 15-17%. За даними досліджень, причиною безпліддя у пари в 39-40% випадків є порушення фертильності у жінок; чоловічий фактор неплідності має місце у 20-30% випадків; поєднання жіночого і чоловічого - у 20-26%. У 10-15% осіб причина безпліддя залишається не виявленою.

Аналіз показників статистичної звітності дозволив констатувати стабільні показники чоловічої безплідності протягом періоду спостереження, на відміну від показників жіночої безплідності,

яка має постійну тенденцію до зростання станом на початок 2017 року (на 55,6% порівняно з 2008 роком). Причому зростання поширеності жіночої безплідності відбувається аналогічно із показником розладів менструацій, що доводить пріоритетність гормонального компоненту у патогенезі безплідності.

Частота патологічних змін на початок 2017 року, що пов'язані із вагітністю, пологами та ускладненнями у післяпологовий період, починаючи з 2014 року, збільшилася на 8,13%. Ймовірно, негативна динаміка пов'язана із збільшенням частоти геніальної, екстрагенітальної патології, що у результаті впливає на закінчення вагітності абортивним результатом, виникнення гіпертензивних розладів під час вагітності, пологів та ускладнень у післяпологовому періоді.

Важливою характеристикою РЗ жінок є показник ураження плоду та новонародженого, зумовлені станами матері, ускладненнями вагітності, пологів та розродження. Незважаючи на те, що протягом 2011-2016 роки показник ускладнень пологів залишається майже стабільним (з незначним зростанням за період 2014-2016 рр.), патологія перинатального періоду (за вказаний період) збільшилася на 57,30%, що є надзвичайно загрозливим показником якості здоров'я дитячого населення.

Однією з причин погіршення репродуктивного потенціалу населення є зниження фертильності, що проявляється зростанням частоти безплідності. За даними попередніх наукових досліджень у структурі причини безплідності зростає частка патологічних змін репродуктивної системи, виявлених у дитячому та підлітковому віці, що свідчить про ймовірні першопричини порушень її формування у діапазоні від моменту утворення зиготи до реалізації дітородної функції.

Для опосередкованої оцінки популяційного РЗ дівчат старше 17 років (на момент проведення дослідження) виконано аналіз показників поширеності хвороб сечостатевої системи дівчат підліткового віку за 2010-2015 рр. (період підлітковості досліджуваного контингенту). Установлено, що поширеність сальпінгоофоритів на той час мала тенденцію до зменшення (з 175,85% у 2010 році до 143,49% - у 2015 році). На противагу порушенням менструацій, показник поширеності яких з 2013 року до 2015 року стабільно збільшувався (з 468,49% та 562,09% відповідно) (рис. 4).

Зменшення поширеності запальних процесів репродуктивної системи у дівчат-підлітків (на тлі стабільних показників поширеності сальпінгоофоритів серед жінок 18 років і старше), ймовірно, можна пояснити ефективністю впровадження Державної програми «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року, та зменшенням випадків ІПСШ, що часто є причиною запалення органів репродуктивної системи. Частота сальпінгітів та оофоритів у дівчат-підлітків Сумщини у 2015 році знаходилася на рівні загальнодержавного показника (143,49 та 134,4 на 10 тис. дівчат відповідно).

Зважаючи на те, що найбільші групи ризику за поширеністю ІПСШ становлять підлітки і молодь, санітарно-просвітницька робота була орієнтована на вказаний контингент, тому отримані дані мажуть слугувати підтвердженням дієвості заходів Державної програми і необхідність затвердження Загальнодержавної програми «Репродуктивне та статеве здоров'я нації на період до 2021 року».

Показник поширеності порушень менструацій у дівчат 15-17 років Сумської області за період з 2011-2015 рр. знаходився у межах загальнодержавних показників (512,00% та 608,55%; 646,40% і 590,60% відповідно) з тенденцією до зростання.

Станом на початок 2017 року частота порушень менструацій у дівчат і жінок старше 17 років співпадає з показником дівчат 15-17 років (600,5 та 608,75 на 100 тис. відповідного населення), навіть з незначною перевагою останніх (рис. 5). Починаючи з 2013 року динаміка змін показника жіночої безплідності аналогічна динаміці показника порушення менструальних функцій у підлітковому віці, а з 2015 року порушення менструацій серед жіночого населення обох визначених вікових груп співпадають за тенденціями з жіночою безплідністю, що підтверджує особливу значимість гормонального статусу у збереженні природної фертильності.

Частка абортів серед дівчат підліткового віку зменшилася з 4,98 (2011 р.) до 1,72 на 1 000 дівчат відповідного віку (2015 р.), що може свідчити про ефективність просвітницької роботи і використання контрацептивних засобів.

Висновки і пропозиції. У результаті дослідження встановлено, що за період 1996-2016 рр. поширеність хвороб сечостатевої системи серед дорослого жіночого населення Сумської області збільшилася на 3 439,2%. Серед цієї групи хвороб (станом на 01.01.2017 р.) сальпінгіти, оформити становлять 10,33%, запальні хвороби шийки матки - 17,48%, ендометріоз - 3,31%, ерозія шийки матки, ектропіон - 9,48%, розлади менструацій - 7,37%, жіноча безплідність - 3,11% від хвороб сечостатевої системи.

Результати наукового дослідження можуть бути використані для вирішення завдання здоров'язбереження серед жіночого населення шляхом використання наукових даних для інформування населення про первинні ознаки гінекологічних захворювань, їх наслідки та можливості попередження, а також виховання у населення відповідального ставлення до свого здоров'я, як найвищої цінності життя, а також прищеплення підростаючому поколінню навичок відповідального ставлення до питань сім'ї та сексуальних відносин, до планування вагітності, що гарантує народження здорового дитини і збереження репродуктивного здоров'я.

Список літератури

сечостатевий репродуктивний фертильний хвороба

1. Концепція Загальнодержавної програми «Здоров'я - 2020: український вимір» / Кабінет Міністрів України. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd? docid=244717787

2. Пирогова В.І., Цьолко О.Р., Чайківська Е.Ф. Взаємозв'язок порушення менструального циклу з інфекціями, що передаються статевим шляхом та початком статевого життя підлітків. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2012. №2. С. 92-95.

3. Сердюк А.М., Білецька Е.М., Стусь В.П., Онул Н.М. Репродуктивне здоров'я чоловіків промислових територій: фактори ризику, донозологічна діагностика, профілактика. Медичні перспективи. 2016. Т. 21. №1. С. 109-116.

4. Курило І.О., Аксьонова С.Ю., Крімер Б.О. Народжуваність та материнство в Україні: регіональний аспект. Демографія та соціальна економіка. 2016. №1 (26). С. 65-79.

5. Жабченко И.А., Писарева С.П., Шамаева Е.В., Могилевская С.И. Данные научного исследования о наиболее существенных факторах осложненного течения беременности и родов у женщин Украины. Репродуктивное здоровье Восточная Европа. 2012. №4. С. 43-50.

6. Медведев М.В., Давыдова Ю.В. Профилактика перинатальных потерь: на пути к персонализированной медицине. Перинатология и педиатрия. 2016. №1. С. 59-67.

7. Полька Н.С., Бердник О.В., Добрянская О.В. Подходы к формированию гендерориентированных программ в области охраны здоровья детей и подростков. Довкілля та здоров'я. 2015. №2. С. 20-23.

8. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я України. 2016 рік / МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». Київ, 2017. 516 с.

9. Баранов А.А. Сохранение и укрепление здоровья подростков - залог стабильного развития общества и государства (состояние проблемы). Вестн. Рос. академии мед. наук. 2014. №5-6. С. 65-70.

10. Jasienska G., Bribiescas R.G., Furberg A.S., Helle S., Nunez-de la Mora A. (2017). Human reproduction and health: an evolutionary perspective. The Lancet. 2017. №90. Р. 510-520.

11. Maryam Hajizade-Valokolaee, Fereshteh Yazdani-Khermandichali, Zohreh Shahhosseini, Zeinab Hamzehgardeshi. Adolescents' sexual and reproductive health: an ecological perspective. International Journal of Adolescent Medicine and Health. 2017. Vol. 29. Issue 4. Р. 1-12.

12. Villa-Torres L, Svanemyr J. Ensuring youth's right to participation and promotion of youth leadership in the development of sexual and reproductive health policies and programs. J. Adolesc Health. 2015. №56. Р. 51-57.

Размещено на Allbest.ru