Вплив алкоголю та його сурогатів на організм людини. Перша медична допомога при алкогольному отруєнні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально - науковий інститут економіки і права

Кафедра анатомії, фізіології та фізичної реабілітації

РЕФЕРАТ

На тему: «Вплив алкоголю та його сурогатів на організм людини. Перша медична допомога при алкогольному отруєнні»

Зміст

Вступ

Що таке алкоголь? Історія виникнення

Стадії і форми сп'яніння й алкоголізму

Вплив алкоголю та його сурогатів на організм людини

Вплив алкоголю на нервову систему; утримання алкоголю в крові

Корисний та шкідливий вплив алкоголю

Ознаки алкогольного отруєння та перша медична допомога при отруєнні алкоголем

Висновок

Список використаних джерел

алкоголь отруєння допомога медичний

Вступ

Проблема вжитку алкоголю дуже актуальна у наші дні. Зараз споживання спиртних напоїв у світіхарактеризується величезними цифрами. Від цього страждає все суспільство, але в першу чергу під загрозуставиться підростаюче покоління: діти, підлітки, молодь, а також здоров'я майбутніх матерів. Адже алкоголь особливо активно впливає на організм , що не сформувався, поступово руйнуючи його.

Шкода алкоголю очевидна. Доведено, що при попаданні алкоголю усередину організму, він розноситься по крові до всіх органів і шкідливо діє на них аж до руйнації.

При систематичному вжитку алкоголю розвивається небезпечна хвороба - алкоголізм. Алкоголізм небезпечний для здоров'я людини, але він виліковний, як і інші хвороби.

Але головна проблема складається в тому, що велика частина алкогольної продукції, що випускається недержавними підприємствами, містить велику кількість отруйних речовин. Недоброякісна продукція нерідко призводить до отруєнь і навіть смертей.

Все це завдає великої шкоди суспільству, його культурним цінностям.

Що таке алкоголь? Історія виникнення

Алкоголь - це летюча прозора рідина, що має своєрідний пекучий смак. За своїми фармакологічними властивостями (наприклад, здатність пригнічувати центральну нервову систему (ЦНС)) є близьким до барбітуратів. Алкоголь є складовою частиною різних алкогольних напоїв.

Викрадач розуму - так іменують алкоголь із давніх часів. Про оп'яняючі властивості спиртних напоїв люди дізналися не менше чим за 8000 років до нашої ери - із появою керамічного посуду, що дала можливість виготовлення алкогольних напоїв із меду, плодових соків і винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник Н.Н. Миклухо-Маклай спостерігав папуасівНової Гвінеї, що не вміли ще добувати вогонь, але що знали вже прийоми готування хмільних напоїв. Чистий спирт почали одержувати в 6-7 сторіччях араби і назвали його «аль коголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для одержання спирту різко збільшила пияцтво. Не виключено, що саме це послужило приводом для заборони вжитку спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухамедом. Ця заборона ввійшла згодом і в збір мусульманських законів - Коран (7 сторіччя). З тих пір протягом 12 сторіч у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступники цього закону (п'яниці) жорстоко каралися.

Але навіть у країнах Азії, де споживання вина заборонялася релігією (Кораном), культ вина все ж процвітав і оспівувався у віршах.

У середньовіччі в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом сублімації вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди, уперше цю операцію учинив італійський чернець алхімік Валентіус. Спробувавши щойно отриманий продукт і прийшовши в стан сильного алкогольного сп'яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старця молодим, стомленого бадьорим,сумуйочого веселим.

З тих пір міцні алкогольні напої швидко поширилися по країнах світу, насамперед за рахунок промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва і т.п.). Алкоголь настільки швидко ввійшов у побут, що практично не один художник, письменник або поет не обходив цю тему. Такі картини пияцтва є на полотнинах старих голландських, італійських, іспанських і німецьких художників.Люту силу алкоголізму розуміли передові люди свого часу. Відомий релігійний реформатор тих років Мартін Лютер писав: «Кожна країна повинна мати свого диявола, наш німецький диявол - добра бочка вина».

Поширення пияцтва на Русі пов'язано з політикою панівних класів. Була навіть створена думка, що пияцтво єнібито стародавньою традицією російського народу. При цьому посилалися на слова літопису: «Веселие на Руси - есть пити». Але це обмова на російську націю. Російський історик і етнограф, знавець звичаїв і вдач народу, професор Н.И. Костомаров (1817-1885) цілком спростував цю думку. Він довів, що в Древній Русі пилидуже мало. Лише на обрані свята варили медуху, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градусів. чарка пускалася по колу і з неї кожний надпивав декілька ковтків. У будень ніяких спиртних напоїв не покладалося, і пияцтво рахувалося найбільшою ганьбою і гріхом.

Але з 16-го сторіччя почалося масове завезення через кордон горілки і вина. При Іванові IV і Борисові Годунову засновуються «царські шинки», що приносили масу грошей у скарбницю. Проте, уже тоді намагалися обмежити споживання спиртних напоїв. Так у 1652 році вийшов указ «продавати горілку по одній чарці налюдину». Заборонялося видавати вино питущим, а також усім під час постів, по середам, п'ятницям і неділям. Проте через фінансові розуміння незабаром була внесена поправка: «чтобы великого государя казне учинить прибыль, питухов с кружечного двора не отгонять», чим фактично підтримувалося пияцтво.

З 1894 року продаж горілки став царською монополією.

Однією із темних плям минулого, сліди якого ще збереглися в нас, є пияцтво й алкоголізм.

Чи треба говорити, що Росія в змісті вжитку спиртного країна більш ніж особлива. Тут свої, на жаль, сумні традиції, свої стандарти. Переважає в нас вжиток у виді «ударних доз»: велика кількість випитого в стислий термін. Частіше вдень. Інакше кажучи, у Росії домінує самий несприятливий, так називаний «північний» тип пиття. І п'ємо ми історично усе більше і більше. Якщо в1913 року продавалося 3,4 літри на людину в рік, то в 1927 - 3,7. До кінця 1940 року держпродаж, правда знизився до 2,3 літри, а до 1950 впав до 1,9 літра. Але зате потім тільки стрімке зростання, і кожний сплеск рекордний.

Офіційно ми наблизилися до світових «питтєвих стандартів». А неофіційно? Держкомстат СРСР у той час проводив секретні дослідження на предмет самогоноваріння. Самогон давав прибавку ще в розмірі 5 із зайвимлітрів. Разом 13,2 літри на кожного.

Чотирнадцятого червня 1985 року ЦК КПРС оголосив війну пияцтву, що потрясла всі основи суспільства. Бюджет загубив 50 мільярдів не теперішніх, а ще тих повноцінних рублів, у два рази зросло споживання самогону. Проте, саме до 1987 року зросла середня тривалість життя. Це відбулося без зменшеннясмертності від отруєнь і нещасних випадків. У результаті, як би ми не лаяли кампанію, вона зберегла життя приблизно 700 тисячам росіян, та й захворюваність знизилася.

За даними Держторгінспекції, у 1992 році кожна десята пляшка була фальсифікацією гарячливого напою, у 1993 - кожна четверта.

На сьогодні споживання спиртних напоїв на земній кулі характеризується колосальними цифрами. Які ж саме алкогольні напої споживають у даний час.

Стадії і форми сп'яніння й алкоголізму

Як часто деякі люди з гордістю відзначають в себе і у своїх товаришів підвищену стійкість до спиртного, рахуючи, що це пов'язано з фізичним здоров'ям. А насправді підвищена стійкість до спиртного - перша ознакаалкоголізму, що починається, симптом серйозного захворювання. Для алкоголіка що чарка, що стакан, що пляшка вина - усе єдино. Вже від чарки спиртного він приходить у своєрідний стан ейфорії - порушення, що тільки посилює його прагнення випити, потім наступні дози мало змінюють його зовнішній вигляд, хоча ворганізмі відбуваються помітні зсуви. Спочатку алкоголік виявляє надзвичайну активність, намагаючись «позачергово» випити чергову стопку, починає буйствувати або дурачитись. Але остання крапля переповнює межі стійкості, алкоголік «відключається» від зовнішнього світу, впадаючи в забуття. Втрата контролю за кількістю випитого, непомірна жадібність до спиртного і супровідне цим неконтрольоване, розв'язне, нерідко цинічне поводження - стійкі ознаки алкоголізму.

Нерідко під час святкових застіль можна спостерігати, як люди після випитих спиртних напоїв поводяться розв'язно, їхні дії стають більш незграбними. Відразу помітно вплив на них алкоголю. І якщо запитати його учасників як часто вони випивають, більшість відповість, що нерегулярно. Проте навіть після однократного прийому алкоголю в людей ніч проходить неспокійно, а на ранок вони прокидаються розбитими, з опухлим лицем і хворою головою. Робочий день, як правило, стає зіпсованим, а якщо людина по роботі пов'язана з механізмами, наприклад із верстатом або автомашиною, вважай, що в цей день у нього різко підвищується ризик аварії або навіть катастрофи. У робітників розумової праці після прийому алкоголю грунтовно погіршуються розумові процеси, падає швидкість і точність обчислень, як говорять, робота валиться з рук.

Отже, навіть після нерегулярного, випадкового вжитку алкоголю наступають серйозні неполадки в організмі, що свідчать про важке його отруєння. Якщо ж вжиток алкоголю приймає систематичний характер, людина п'є в будь-якому випадку, знаходячи будь-який привід, щоб напитися, то це вже називається побутовим пияцтвом. Для п'яниці не має значення зміст святкової події, йому байдуже чи схвалюють його поводження інші. У цій стадії прилучення до спиртного значною мірою змінюється відношення питущого до навколишніх, до узвичаєних і припустимих норм поводження. Для п'яниці найближчими людьми стають "собутильники",нехай навіть вони уперше виявилися за одним столом. Час, місце й обстановка, у якому люди п'ють, утрачають значення. Таким чином, різниця між епізодичним прийомом спиртного і пияцтвом полягає не тільки в кількості випитого за один раз, але й у психологічному установленні питущого. У першому випадку людина відзначає будь-яку урочисту або значну подію, а в другому - п'є тільки щоб привести себе в стансп'яніння. Якщо вчасно утримати людину від пияцтва, це попередить її падіння і розвиток алкоголізму. Щоб зрозуміти розвиток алкоголізму потрібно знати вплив алкоголю на нервову систему.

Вплив алкоголю та його сурогатів на організм людини

Глибокі зміни особистості людини, яка зловживає алкоголем, і, тим більше, хворого-алкоголіка розвиваються поступово. У їх основі - безпосередня дія етанолу на процеси обміну, що протікають у клітинах організму. Тому шкідливий вплив алкоголю поширюється не лише на нервову систему, а й практично на усі органи та тканини людини.

У організмі постійно міститься невелика кількість етилового спирту, що утворюється на проміжкових етапах обміну вуглеводів, або внаслідок бродильних процесів у травному тракті. Концентрація його у крові не перевищує 0,1-0,3 г/л. Невелика кількість етанолу, що надходить до крові у результаті вказаних процесів, не є небезпечною, оскільки швидко знешкоджується ферментними системами печінки та інших тканин.

Інакше проходять реакції при надходженні до організму великих доз алкоголю із зовнішнього середовища. Алкоголь швидко всотується слизовою оболонкою порожнини роту, шлунку та кишечнику. У шлунку всотується близько 20% прийнятого алкоголю та біля 80% - у тонкому кишечнику. Після споживання алкоголю знижується серцебиття до 60 ударів в хвилину. Після споживання їжі концентрація алкоголю у крові зростає повільніше, тому її максимум спостерігається після 1,5-2 годин. При цьому, частина алкоголю (до 30%) зв'язується із їжею і не потрапляє у кров. Вільний алкоголь повністю зникає із організму після 5-15 годин після споживання. Найбільша кількість поглинутого етанолу концентрується у головному мозку та печінці, менша - у інших органах (легені, нирки, м'язи, тощо).

Близько 90-95% спожитого алкоголю окиснюється і лише незначна частина виводиться із сечею (2-4%) та через легені із видихуваним повітрям (3-7%). Швидкість окиснення алкоголю коливається залежно від індивідуальних особливостей організму, вона генетично детермінована та становить у різних людей від 4 до 14 г/год.

Початкова стадія розпаду етанолу здійснюється головним чином у печінці під впливом ферменту алкогольдегідрогенази, який перетворює алкоголь у ацетальдегід. Потім ацетальдегід розноситься потоком крові до усіх органів та тканин, де і проходить його подальше хімічне перетворення: під дією ферменту ацетальдегіддегідрогенази утворюється вільний ацетат і зв'язаний - у формі ацетилкоензиму А. Ці сполуки вступають у цикл Кребса (цикл лимонної кислоти) та через ряд проміжкових стадій розпадаються до СО2 та Н2О.

Окрім основного процесу етиловий спирт руйнується й іншими шляхами, також, перетворюючись у ацетальдегід. Ці шляхи метаболізму етанолу набувають великого значення при хронічному споживанні алкоголю. Саме тому у алкоголіків зростає максимально переносима доза етилового спирту.

Ацетальдегід - хімічно активна та дуже токсична сполука. Тому вплив алкоголю на біохімічні та функціональні процеси в організмі, на структуру клітин та тканин складається по суті із ефектів двох речовин - етилового спирту та ацетальдегіду, що із нього утворюється.

4.1 Вплив алкоголю на нервову систему; утримання алкоголю в крові.

Алкоголь із шлунка потрапляє в кров через дві хвилини після вжитку. Кров розносить його по всім клітинам організму. У першу чергу страждають клітини великих півкуль головного мозку. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, сповільнюється формування складних дій, змінюється співвідношення процесів порушення і гальмування в центральній нервовій системі. Під впливом алкоголю порушуються довільні дії, людина втрачає спроможність управляти собою.

Проникнення алкоголю до клітин лобової частки кори розкріпачує емоції людини, з'являються невиправдана радість, дурний сміх, легкість у судженнях. Слідом за порушенням, що посилюється, у корі великих півкуль мозку виникає різке ослаблення процесів гальмування. Кора перестає контролювати роботу нижчих відділів головного мозку. Людина втрачає стриманість, соромливість, вона говорить і робить те, чого ніколи не сказала і не зробила б будучи тверезою. Кожна нова порція спиртного усе більше паралізує вищі нервові центри, немов зв'язуючи їх і не дозволяючи втручатися в діяльність нижчих відділів мозку: порушується координація рухів, наприклад рух очей (предмети починають двоїтися), з'являється незграбна хитка хода.

Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вжитку алкоголю: одноразовому, епізодичному і систематичному.

Відомо, що порушення роботи нервової системи напряму пов'язані з концентрацією алкоголю в крові людини. Коли кількість алкоголю складає 0,04-0,05 процента, виключається кора головного мозку, людина втрачає контроль над собою, утрачає спроможність розумно міркувати. При концентрації алкоголю в крові 0,1 процента гнітяться більш глибокі відділи головного мозку, що контролюють рухи. Рухи людини стають невпевненими і супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Проте в 15 процентів людей алкоголь може викликати зневіру, бажання заснути. В міру збільшення утримання алкоголюв крові послабляється спроможність людини до слухових і зорових сприйняттів, притупляється швидкість рухових реакцій.

Концентрація алкоголю, що складає 0,2 проценти, впливає на області мозку, що контролюють емоційне поводження людини. При цьому пробуджуються низинні інстинкти, з'являється раптова агресивність.

При концентрації алкоголю в крові 0,3 проценти людина хоча і знаходиться у свідомості, але не розуміє того,що бачить і чує. Цей стан називають алкогольним отупінням.

Концентрація алкоголю в крові 0,4 проценти веде до утрати свідомості. Людина засипає, подих її стає нерівним, відбувається мимовільне звільнення сечового міхура. Чутливість відсутня.

При концентрації алкоголю в крові 0,6-0,7 процента може наступити смерть. У результаті епізодичного прийому алкоголю часто розвивається хвороблива пристрасть, невтримний потяг до алкоголю - алкоголізм.

Корисний та шкідливий вплив алкоголю

Після споживання алкоголь концентрується у мозку (концентрація етилового спирту у мозку виходить у 1,75 разів більша, ніж у крові). Після концентрації, алкоголь чинить на мозок наступну дію:

зменшує збудженість нервових клітин - заспокійлива дія;

покращує настрій, викликає стан ейфорії.

Отож, під впливом алкоголю організм людини розслабляється, людина хоче веселитись. Це і є основною причиною вживання людьми алкогольних напоїв. Звісно, споживання алкоголю призводить до безлічі негативних наслідків, проте:

невеликі порції алкоголю є доступним та поширеним засобом для зняття нервових перевантажень, втоми та скутості при спілкуванні;

регулярні медичні дослідження стверджують, що помірні порції алкоголю мають позитивний вплив на діяльність серцево-судинної системи, попереджують старече слабоумство, імпотенцію, тощо.

Шкідливий вплив алкоголю

Алкоголь - отрута, що знищує клітини (цим обумовлюється оброблення спиртом порізів та ран, щоб вбити мікроби). Етиловий спирт накопичується у мозку та печінці (якщо прийняти стандартний вміст спирту у крові за 1, то у печінці дорівнюватиме 1,5, а у мозку - 1,75) - відповідно, у першу чергу вбиваючи клітини у цих органах. Концентрація етанолу, після якої клітини мозку починають відмирати, досягається після споживання понад усього 20 мл етилового спирту чоловіками та 10 мл жінками. Відповідно, після споживання від 20 мл етилового спирту, розслаблюючий вплив алкоголю стає вираженим, але клітини печінки і мозку ще не гинуть - так стверджують особи, коли говорять про можливості “помірного споживання алкоголю”.

Загроза для потомства

Ці порушення полягають не у мутаціях, а у неправильній взаємодії клітин плоду, який розвивається. Найбільша небезпека для мозку: діти алкоголіків дуже часто є розумово відсталими. Окрім того, можливе і виникнення спотворень: ураження серця, недорозвинення кінцівок, нирок, тощо.

Алкоголь - наркотик

Після споживання він концентрується у мозку, де діє на 2 групи нейромедіаторів.

Активізує рецептори гама-аміномасляної кислоти (ГАМК) - один із основних гальмівних медіаторів нервової системи. Збудження клітин знижується, організм людини заспокоюється.

Посилює синтез власних опіатів організму людини: ендорфінів (гормони задоволення), а, також, дофаміну - медіатор, що активує центри задоволення. У людини виникає стан ейфорії.

Регулярне споживання алкоголю модифікує обмін речовин у організмі:

Етанол стає штатним виробником енергії, так як отримати енергію із спирту набагато простіше, ніж із їжі. Але усі інші необхідні поживні речовини та вітаміни із алкогольних напоїв отримати не можна, тому алкоголіки страждають на дистрофію та авітамінози.

Штучне стимулювання приводить до того, що організм виробляє менше власних опіатів та ГАМК. Без цих речовин людина є незадоволеною, що проходить після вживання алкоголю. Це приводить до розвитку психічної залежності, а потім і інших наркоманських синдромів.

Ознаки алкогольного отруєння та перша медична допомога при отруєнні алкоголем

* нездатність критично оцінювати свій стан, переоцінка власних можливостей, зокрема в споживанні алкоголю (людина може не помітити перших симптомів отруєння та продовжувати вживати алкогольні напої);

* порушення координації рухів;

* розлад уваги;

* голосне незв'язне мовлення;

* уповільнення пульсу менш ніж до 60 на 1 хв;

* посилене потовиділення, почервоніння шкіри;

* нудота, блювання.

Блювання - звичайне явище при алкогольному отруєнні, проте, якщо блювання не припиняється протягом тривалого часу, це може бути ознакою черепно-мозкової травми або іншого важкого захворювання. У такому випадку необхідна госпіталізація хворого з метою обстеження

1. Профілактика порушень із боку дихальної системи: санація ротоглотки, відсмоктування вмісту з верхніх дихальних шляхів, введення повітроводу, проведення інтубації трахеї зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ) (при підозрі на аспірацію).

2. Промивання шлунка водою чи фізіологічним розчином до «чистих» промивних вод після попередньої інтубації трахеї.

3. Ентеросорбенти (ентеросгель по 15 г 3 рази на добу, активоване вугілля в дозі 1-2 г на кг маси тіла на добу).

4. Форсований діурез завжди проводять у три етапи:

* попереднє водне навантаження (сольові розчини, 3-4% гідрокарбонат натрію, 10% глюкоза в об'ємі 1,5-2,0 л);

* швидке введення діуретиків (маннітол - 1-1,5 г/кг, а потім фуросемід - 40-80 мг) із попереднім уведенням катетера в сечовий міхур;

* замісна інфузія розчинів електролітів (0,9% розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, глюкозо-калій-магній-інсулінова суміш, хлорид кальцію).

5. Прискорити окислення етанолу, ацетальдегіду та ацетату: 40% розчин глюкози в дозі 20-40 мл в/в, тіамін (кофермент піруватдегідрогенази, альфа-кетоглутаратдегідрогенази та транскеталази) у дозі 200-250 мг на добу в/в перед уведенням глюкози (профілактика синдрому Гайє-Верніке), піридоксин (кофермент глутаматдекарбоксилази, аспартат декарбоксилази, кінуренази - синтез нікотинової кислоти, гідрокситриптофандекарбоксилази - синтез серотоніну та ін.) у дозі 150 мг на добу в/м, аскорбінова кислота в дозі 500-1000 мг на добу в/в.

Таким чином, проблема діагностики та надання невідкладної допомоги при алкогольному сп'янінні чи отруєнні алкоголем є проблемою не тільки токсикологів, а й лікарів інших спеціальностей.

Висновок

Алкоголь є провідним чинником ризику для здоров'я українців.

Наука чітко говорить нам: що алкоголь,це наркотична отрута.

Але як ця речовина отримує- сертіфікат для харчових продуктів. Як алкоголь отримує сертіфікат ,що засвідчує придатність для споживання людиною.

Підтверджено канцерогенну дію алкоголю.

Майже через 30 років після відкриття взаємозв'язку між вживанням алкоголю і розвитком раку вчені отримали перші експериментальні свідчення того, як і чому етиловий спирт сприяє виникненню онкологічних захворювань у людини. Про це повідомляє Американське хімічне товариство8.

Одним із продуктів розпаду етанолу в організмі є альдегід оцтової кислоти (ацетальдегід). Речовини цього класу мають не тільки загальноотруйну дію, але і здатні викликати серйозні пошкодження ДНК. Зокрема, формальдегід - давно відомий людський канцероген. Вплив ацетальдегіду на формування ракових клітин також експериментально підтверджувалося, але до цих пір лише у тварин.

«Тепер, завдяки добровольцям, у нас є докази того, що ацетальдегід і в людському організмі вражає ДНК», - говорить керівник дослідження доктор Сільвія Бальбо (Silvia Balbo) з університету Міннесоти. Вона пояснює, що спільно з основним «будівельним матеріалом» хромосом альдегід утворює так звані аддукти, які і ведуть до трансформації звичайної клітки на ракову.

В експерименті брали участь 10 добровольців, з інтервалом у тиждень їм давали по три дози горілки, що відповідали одній, потім двох і трьох чарках. Аналізи показали, що після кожної дози кількість ДНК-адуктів в тканинах ротової порожнини у випробовуваних може зростати майже в сто разів, але приблизно через добу, якщо не випивати повторно, воно знижується. Та ж реакція спостерігалася і в клітинах крові.

Список використаних джерел

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. - Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 123-155.

2. Клиническая токсикология детей и подростков / Под ред. Марковой И.В., Афанасьева В.В., Цыбулькина Э.К. - Санкт-Петербург: «ИНТЕР-МЕДИКА», 1999. - Т. 2. - С. 63-76.

3. Невідкладні стани / За ред. доктора медичних наук М.С. Регеди. - Львів, 2001. - С. 535-537.

4. Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем / За ред. П.Л. Шупика. - 2004.

5. Органічна хімія: У 3 кн. / В.П. Черних, Б.С. Зименковський, І.С. Гриценко. Кн. 2. Вуглеводні та їх функціональні похідні: Підручник для студентів фарм. вузів. - Х.: Основа, 1996. - С. 241-269.

6. Швидка та невідкладна медична допомога / За ред. І.С. Зозулі та І.С. Чекмана. - К.: Здоров'я, 2002. - С. 653-658.

7. Intensivmedizin / hrsg. Von H. Van Aken… Mit Beitr. von H.A. Adams… - Stuttgart; New-York: Тhieme, 2001. - S. 1064-1068.

Размещено на Allbest.ru