Досвід проведення навчання на курсах інформації та стажування з питань клінічної аудіології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Досвід проведення навчання на курсах інформації та стажування з питань клінічної аудіології

Д.І. ЗаболотниЙ, І.А. Бєлякова, В.І. Луценко, ТЮ. Холоденко, С.П. Чайка, ТП. Лоза, Н.М. Градюк ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», (дир. - акад. НАМН України, проф. Д.І. Заболотний)

В Україні, згідно статистичних даних Міністерства охорони здоров'я, практично кожна десята людина страждає тими чи іншими вадами слуху. Так, в 2017 р. в медичних закладах країни було зареєстровано більше 130 тисяч звернень осіб з приводу порушень слухової функції різного ступеня тяжкості. І з кожним роком продовжує зростати кількість людей з приглухуватістю та глухотою внаслідок перенесених захворювань, травм або вроджених вад розвитку [13, 15, 17].

Спеціалізована медична допомога таким хворим надається в профільному науково-дослідному інституті, отоларингологічних відділеннях та кабінетах державних лікарень та поліклінік. Крім того, в останні 15-20 років було відкрито численні приватні медичні та слухові центри в різних містах та регіонах України. Всі вони потребують значної кількості висококваліфікованих спеціалістів в галузі отоларингології, аудіології та сурдології. Але, на жаль, такі заклади та центри не завжди мають достатньо кваліфікованих та обізнаних в даній сфері працівників, які можуть не тільки визначити ступінь втрати слуху, але і провести диференціально-топічну діагностику порушення звукопровідного чи звукосприймаючого апарату, а також визначити, який відділ слухового аналізатору уражений - периферичний чи центральний.

Допомогу у вирішенні даної проблеми можуть забезпечити існуючі навчальні курси з аудіології та підвищення кваліфікації медичних працівників. Пройти навчальний курс інформації та стажування з клінічної аудіології та слухопротезування можна в ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України». Курси створено при лабораторії клінічної аудіології та вестибулології в 1965 р. Засновником і першим керівником курсів був кандидат медичних наук, доцент Є.М. Харшак. В подальшому курси очолювали Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор В. Г. Базаров; доктор медичних наук, професор А.І. Розкладка, в даний час - кандидат медичних наук І.А. Бєлякова. Для проведення занять долучені доктора і кандидати наук, лікарі вищої категорії, висококваліфіковані спеціалісти в галузі аудіології, сурдології, вестибулології, фізіології, акустики та лаборанти аудіометристи вищої категорії зі значним досвідом роботи.

Курси успішно функціонують на даний час. Так, в період з 2003 по 2018 рр. на курсах інформації та стажування з питань клінічної аудіології і слухопротезування було підготовлено 317 спеціалістів (в середньому - 25 курсантів щорічно). Серед них були лікарі-сурдологи, сурдопедагоги, медичні сестри, інженери-акустики, клінічні ординатори, лікарі-інтерни, психологи, вчителі-дефектологи, менеджери. За ці роки пройшли курс навчання особи як з Києва, так і практично з усіх обласних центрів України - Вінниці, Львова, Чернігова, Рівного, Дніпра, Одеси, Сімферополя, Запоріжжя, Харкова, Ужгорода, Луцька, Житомира, Миколаєва, Маріуполя, Кривого Рога, Чернівців, Тернополя, Полтави, а також з інших країн - Узбекистану (Самарканд), Азербайджану (Баку).

В цілому курс занять складається з теоретичного лекційного матеріалу, включає групову роботу під керівництвом викладачів та лаборантів в аудіометричних кабінетах, а також заняття з перевірки рівня засвоєння матеріалу та набутих практичних навичок.

По закінченню навчання курсанти повинні оволодіти навичками самостійного проведення аудіометричного обстеження осіб з вадами слуху та заповнення бланку аудіограми пацієнтів з різними типами та ступенями порушення слухової функції.

Навчання курсантів починається з лекційного матеріалу, який дає уявлення про загальні фізичні характеристиками і основні види акустичних сигналів та їх представлення. Далі розглядаються анатомічні особливості будови слухової системи людини, які обумовлюють фізіологічні механізми та закономірності проявів проведення звукових сигналів в різних відділах органа слуху та їх кодування від рецепторних утворень внутрішнього вуха до слухової зони кори головного мозку. Після цього розглядаються питання стосовно загальних положень психоакустики - меж абсолютної та диференціальної чутливості слухової системи людини та психофізіологічних корелят головних фізичних характеристик звуку [3, 6, 18].

Після висвітлення цих важливих теоретичних питань переходять до лекційного матеріалу, який безпосередньо дає уявлення про всі методи та способи дослідження стану слухової функції [1, 5, 7, 9, 12, 19-21]. Викладач роз'яснює, що при суб'єктивному аудіометричному обстеженні необхідно проводити акуметрію - дослідження слуху «живою» мовою (шепітною та розмовною) і камертонами, виявляти мовно-тональні співвідношення, виконувати досліди Вебера, Швабаха, Рінне, Бінга, Федеричі, Желлє. Особливості та методики проведення даних тестів досконально розбираються.

Курсанти вивчають призначення, типи, конструктивні особливості, аудіометрів, їх міжнародну класифікацію, особливості експлуатації та обов'язкової калібровки.

Практичні заняття в аудіометричних кабінетах по засвоєнню методик і техніки дослідження стану слуху проводять кваліфіковані лаборанти-аудіометристи безпосередньо на робочих місцях, один лаборант працює лише з 2-3 курсантами.

Детально в теоретичному і практичномуплані розбираються питання проведення тональної аудіометрії: порогової та надпорогової, маскування, мовної аудіометрії з використанням різноманітних мовних таблиць, показників порогів розбірливості в нормі та при різних порушеннях слуху; співвідношення між рівнем сприйняття тональних сигналів та мови.

Велика увага і значний час приділяються заняттям в аудіометричних кабінетах по засвоєнню та закріпленню навичок виконання тональної порогової, надпорогової, мовної аудіометрії. Це найбільш розповсюджені методи суб'єктивної діагностики, важлива частина повного аудіометричного обстеження для оцінки стану слухової функції. Вони необхідні для визначення напрямку подальших обстежень, постановки діагнозу, для призначення необхідного курсу лікування і т. ін. Тому правильність виконання та достовірність результатів аудіометрії дуже важлива і необхідна. І цьому при проведенні занять на наших курсах приділяється першочергова увага.

Наступні лекції присвячені ознайомленню з основами об'єктивних методів дослідження - динамічної імпедансометрії, реєстрації отоакустичної емісії та слухових викликаних потенціалів. На практичних заняттях проводиться ознайомлення з апаратурою, методиками дослідження, оцінкою отриманих результатів [2, 4, 7, 8, 10, 11, 14, 16-18]. Розглядаються питання особливостей порушень слуху в дитячому віці та їх діагностики. Вивчаються питання диференційної діагностики захворювань органу слуху - звукопровідної, звукосприймаючої частин слухової системи та центральних порушень слухової функції. Також курсанти вивчають питання слухової реабілітації осіб з глухотою та приглухуватістю, основні напрямки слухової реабілітації, показання та протипоказання до слухопротезування.

Завершальний етап - це численні заняття в учбовому класі по інтерпретації аудіометричних даних хворих з різними порушеннями слуху; аналіз результатів аудіометрії, оцінка вірогідності, описання аудіограм, розгляд варіантів консультативних висновків.

В останнє десятиріччя при проведенні лекційних занять широко використовують засоби комп'ютерної техніки, що дозволяє підвищити наочність представлення та ефективність засвоєння матеріалу.

Лекційний матеріал постійно доповнюється даними сучасних досягнень в галузі аудіології. Розширюється спектр представлень про методи, які використовуються при обстеженні слухової функції (об'єктивна аудіометрія, яка включає отоакустичну емісію, імпедансометрію, коротко-, середньо- та довголатентні слухові викликані потенціали) та про найефективніший метод реабілітації слухової функції у дітей та дорослих з тяжкою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою - кохлеарну імплантацію.

Програма курсів розрахована на місячний термін і складається з 58 годин лекційних та 90 годин практичних занять.

Багаторічний науково-практичний досвід в галузі аудіології та досвід викладання на курсах дає нам змогу зробити висновки щодо деяких правил, яких неодмінно треба дотримуватись при виконанні аудіометричних обстежень для об'єктивної оцінки стану слухової функції пацієнтів.

Обов'язково необхідно:

забезпечити щорічну метрологічну повірку та періодичну біологічну калібровку апаратури (аудіометра), щоб виключити недостовірність результатів обстеження;

проводити отоскопію для виявлення сірчаної пробки, стороннього тіла, щоб не було діагностичних помилок;

забезпечити детальний інструктаж пацієнта, не допускати його перевтоми, виключити неправильне технічне виконання тестів (наприклад, слабке притискання або зміщення кісткового телефону, що може бути причиною підвищення дійсних порогів слуху до 15-20 дБ), і призводить до розбалансування даних та неможливості їх співставлення;

забезпечити виконання мовної аудіометрії, мовного тесту Ріне, показників шепітної (ШМ) і розмовної мови (РМ), оклюзійних тестів, що дає можливість достовірної оцінки результатів тональної аудіометрії;

враховувати необхідність маскування краще чуючого вуха при наявності асиметрії слуху та переслуховування;

враховувати співвідношення показників тональної аудіометрії та рівня сприйняття ШМ та РМ;

проводити тест Вебера для визначення вуха, де наявні більші резерви слуху, менше ураження завитки внутрішнього вуха та слухового нерву;

використовувати криві вікової норми слуху при обстеженні пацієнтів віком від 40 років;

на бланку аудіограми повинні бути нанесені криві максимальних рівнів звукового тиску по кістково-тканинній та повітряній провідності для правильної інтерпретації результатів тональної аудіометрії;

виключити помилки при проведенні запису мовних тестів, дотримуватись правил експлуатації апаратури та зберігання носіїв мовної інформації;

на заключному етапі проведення аудіометрії обов'язковим є проведення аналізу та співставлення всіх отриманих даних, а також опис і консультативний висновок лікаря сурдолога.

Виконання цих настанов і правил забезпечить належне проведення процедури аудіометрії, а також точність і вірність оцінки стану слухової функції обстеженої особи.

Після закінчення курсу навчання проводиться екзаменаційна атестація курсантів. Вони отримують свідоцтва про проходження курсів. Курсанти заповнюють бланк-опитувальник, де висловлюють свої враження та побажання щодо проведених курсів. Зазвичай курсанти підкреслюють високий рівень подання лекційного матеріалу, змістовні практичні заняття. Основні побажання стосуються збільшення терміну проведення практичних занять для удосконалення досвіду роботи на аудіометричній техніці для закріплення навичок обстеження пацієнтів.

Література

слух аудіометричний методика ріне

1. Базаров ВГ, Лисовский ВА, Мороз БС, Токарев ОП. Основы аудиологии и слухопротезирования. Москва: Медицина, 198;256 с.

2. Бєлякова ІА, Луценко ВІ, Холоденко ТЮ, Лоза ТП, Градюк НМ. Стан слухової функції у дітей - кандидатів на кохлеарну імплантацію за даними суб'єктивної та об'єктивної аудіометрії до та після кохлеарної імплантації. XII з'їзд отоларингологів України. 2015 травня 18-20. Львів. 2015; 187-8.

3. Гельфанд СА. Слух: введение в психологическую и физиологическую акустику. Москва: Медицина. 1985;352 с.

4. Заболотний ДІ, Луценко ВІ, Бєлякова ІА, Холоденко ТЮ, Лоза ТП, Градюк НМ, та ін. Ефективність кохлеарної імплантації за даними суб'єктивної аудіометрії у дітей з тяжкою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою різного генезу. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2018;3:4-18.

5. Заболотний ДІ, Розкладка АІ, Бєлякова ІА, Холоденко ТЮ, Микитенко ДО, Луценко ВІ, та ін. Клініко-діагностична характеристика тяжких порушень слуху у дітей на основі комплексного клінічного та молекулярно-генетичного обстеження. Журн. Національної Академії Медичних наук України. 2014;20(1):74-81.

6. Лимар БЯ, Базаров ВГ, Тышкевич ЗС. Объем и методика исследования слуховой функции в аудиометрических кабинетах поликлиник и стационаров. Методические рекомендации. Киев, 1977;36.

7. ЛуценкоВІ, Бєлякова ІА, Градюк НМ. Розбірливість мови у дітей з тяжкою сенсоневраль- ною приглухуватістю та глухотою після кохлеарної імплантації за даними мовної аудіометрії на фоні завад Матеріали ХІІ з'їзду отриноларингологів України: 2015 травня 18-20; Львів. 2015:226-7.

8. Ольховський ВО, Гуров ОМ, Гарюк ГІ, Губівн ВМ, Губін МВ. Сучасні судово-медичні діагностичні критерії визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що пов'язані з порушенням слуху. Методичні рекомендації. Київ. 2010;23.

9. Розкладка АІ, Бєлякова ІА, Лоза ТП. Показники прямої та зворотної адаптації у хворих з однобічним ураженням слуху. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2008;6:18-23.

10. Розкладка АІ, Бєлякова ІА, Луценко ВІ, Холоденко ТЮ, Лоза ТП. Значення отоакустичної емісії у ранньому виявленні порушень слуху у недоношених дітей. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2014;5-с:136.

11. Розкладка АІ, Бєлякова ІА, Холоденко ТЮ, Луценко ВІ, Лоза ТП, Чайка СП. Скринінгове обстеження слуху у новонароджених та дітей раннього віку. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2013;3-с:263-4.

12. Розкладка АІ, Бєлякова ІА, Холоденко ТЮ, Микитенко ОД, Луценко ВІ, Лоза ТП. Особливості молекулярно-генетичних змін у дітей з вродженою долінгвальною сенсоневральною приглухуватістю та глухотою. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2013;3-с:262-263.

13. Розкладка АІ, Лоза ТП, Бєлякова ІА, Холоденко ТЮ, Луценко ВІ, Чайка СП. Аналіз порушень слуху у дітей за статистичними даними МОЗ України. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2013;3-с:262.

14. Розкладка АІ, Луценко ВІ, Бєлякова ІА, Лоза ТП. Стан слухової функції у хворих з вестибулярною дисфункцією судинного ґенезу. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2010;1:20-27.

15. Розкладка АІ, Луценко ВІ, Бєлякова ІА, Холоденко ТЮ, Лоза ТП. Поширеність тяжких вроджених та прелінгвальних порушень слуху у дітей згідно звернень до поліклініки ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. ОС Коломійченка НАМНУ». Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2012;3-с: 191-2.

16. Розкладка АІ, Луценко ВІ, Бєлякова ІА, Холоденко ТЮ, Лоза ТП. Слухова функція у дітей з вродженою і долінгвальною сенсоневральною приглухуватістю та глухотою. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2012;3-с:193-4.

17. Тімен ГЄ, Розкладка АІ, Савчук ЛА, Чемеркін ОС, Писанко ВМ, Білякова ІА, та ін. Виявлення порушення слуху серед новонароджених та дітей раннього віку. Метод. рекомендації. Київ, 2005;16 с.

18. Хечинашвили СН, Кеванишвили ЗШ. Слуховые вызванные потенциалы человека. Тбилиси: Сабчота Сакартвело, 1985;366 с.

19. Шидловська ТА, Шидловська ТВ, Куреньова КЮ, Шевцова ТВ, Пойманова ОС. Діагностика порушень у різних відділах слухового аналізатора за даними об'єктивних методів дослідження у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції. Методичні рекомендації. Київ, 2017;16.

20. Шидловська ТА, Шидловська ТВ, Шевцова ТВ, Пойманова ОС. Діагностика сенсоневральних порушень за даними суб'єктивної аудіометрії у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції. Методичні рекомендації. Київ, 2017;16.

21. Kats J, Chasin M, English K, Hood LJ, Tillery KL. Handbook of Clinical Audiology. Seventh edition Wolters Kluwer. Philadelphia, Baltimore, New York, London, Buenos Aires, Hong Kong, Sydney. Tokyo. 2015;927.

22. Bazarov VG, Lisovsky VA, Moroz BS, Tokarev OP. Fundamentals of audiology and hearing aids. Moscow: Medicine. 1984;256 p. [Article in Russian].

23. Belyakova IA, Lutsenko VI, Kholodenko TYu, Loza TP, Gradyuk NM. Condition of auditory function in children - candidates for cochlear implantation according to the data of subjective and objective audiometry before and after cochlear implantation. Materials of the XII Congress of Otolaryngologists of Ukraine. Lviv. 2015;187-8. [Article in Ukrainian].

24. Gelfand SA. Hearing: an introduction to psychological and physiological acoustics. Moscow: Medicine. 1985; 352 s. [Article in Russian].

25. Zabolotny DI, Lutsenko VI, Belyakova IA, Kholodenko TYu., Loza TP, Gradyuk NM, Situcho MI, Chaika SP. Effectiveness of cochlear implantation according to subjective audiometry in children with severe sensorineural hearing loss and deafness of different genesis. Zhurnal vushnyh, no- sovyh i gorlovyh hvorob. 2018;3:4-18. [Article in Ukrainian].

26. Zabolotny DI, Rozkladka AI, Belyakova IA, Kho- lodenko TYu, Mikitenko DO, Lutsenko VI, et al. Clinical and diagnostic characteristics of severe hearing impairment in children on the basis of complex clinical and molecular genetic testing. Zhurnal Nationaljnoi AMS of Ukraine. 2014;20(1):74-81. [Article in Ukrainian].

27. Lymar BYa, Bazarov VG, Tyshkevich ZS. Volume and method of study of auditory function in the audiometric offices of the clinic and hospitals (methodical recommendations). Kiev.1977;36 p. [Article in Russian].

28. Lutsenko VI, Belyakova IA, Gradyuk NM. Explanation of language in children with severe sensorineural inferiority and deafness after cochlear implantation according to speech audiometry against the background of obstruction. Materials of the XII Congress of the Otolarinologists of Ukraine. Lviv. 2015;226-7. [Article in Ukrainian].

29. Olkhovsky VO, Gurov OM, Garyuk GI, Gubivn VM, Gubin MV. Modern forensic diagnostic criteria for determining the degree of severity of bodily injuries associated with hearing impairment (methodical recommendations). Kiev. 2010;23p. [Article in Ukrainian].

30. Rozkladka AI, Belyakova IA, Loza TP. Indicators of direct and inverse adaptation in patients with one-sided hearing impairment. Zhurnal vushnyh, nosovyh i gorlovyh hvorob. 2008;6:18-23. [Article in Ukrainian].

31. Rozkladka AI, Belyakova IA, Lutsenko VI, Kholodenko TYu., Loza TP. The value of otoacoustic emission in the early detection of hearing impairmentin preterm infants. Zhurnal vushnyh, no- sovyh i gorlovyh hvorob. 2014;5-s:136. [Article in Ukrainian].

32. Rozkladka AI, Belyakova IA, Kholodenko TYu, Lutsenko VI, Loza TP, Chaika SP. Screening hearing in newborns and infants. Zhurnal vushnyh, no- sovyh i gorlovyh hvorob. 2013;3-s:263-4. [Article in Ukrainian].

33. Rozkladka AI, Belyakova IA, Kholodenko TYu, Mykytenko OD, Lutsenko VI, Loza TP. Peculiarities of molecular genetic changes in children with congenital dulling sensory nevral hearing loss and deafness. Zhurnal vushnyh, nosovyh i gorlovyh hvorob. 2013;3-s:262-3. [Article in Ukrainian].

34. Rozkladka AI, Loza TP, Belyakova IA, Kholoden- ko TYu, Lutsenko VI, Chaika SP. Analysis of hearing impairments in children by statistical data of the Ministry of Health of Ukraine. Zhurnal vushnyh, nosovyh i gorlovyh hvorob. 2013;3- s:262. [Article in Ukrainian].

35. Rozkladka AI, Lutsenko VI, Belyakova IA, Loza TP. Condition of auditory function in patients with vestibular dysfunction of vascular genesis. Zhurnal vushnyh, nosovyh i gorlovyh hvorob. 2010;1:20- 27. [Article in Ukrainian].

36. Rozkladka AI, Lutsenko VI, Belyakova IA, Kholodenko TYu, Loza TP. Auditory function in children with congenital and dulling sensory neural hearing loss and deafness. Zhurnal vushnyh, nosovyh i gorlovyh hvorob. 2012;3-s:193-4. [Article in Ukrainian].

37. Rozkladka AI, Lutsenko VI, Belyakova IA, Kholodenko TYu, Loza TP. The prevalence of severe congenital and prelingual hearing impairment in children according to appeals to the clinic of the Institute of Otolaryngology named after prof. O.S.Kolomyychenko NAMU. Zhurnal vushnyh, nosovyh i gorlovyh hvorob. 2012;(3):190-192. [Article in Ukrainian].

38. Timen GE, Rozkladka AI, Savchuk LA, Chemer- kin OS, Pysanko VM, Bilyakova IA, et al. Detection of hearing impairment among newborns and infants (methodical recommendations). Kiev, 2005;16 p. [Article in Ukrainian].

39. Khechinashvili SN, Kevanishvili ZSh. Auditory evoked potentials of the human. Tbilisi: Sabochota Sakartvelo. 1985;366 p. Russian.

40. Shidlovskaya TA, Shidlovskaya TV, Kurenova KYu, Shevtsova TV, Poimanova OS. Diagnosis of disturbances in different parts of the auditory analyzer based on objective research methods in military personnel who received an acute trauma in the area of the antiterrorist operation (methodical recommendations). Kyiv. 2017:16. [Article in Ukrainian].

41. Shidlovskaya TA, Shidlovskaya TV, Shevtsova TV, Poimanova OS. Diagnosis of sensorineural

42. disorders according to subjective audiometry data for servicemen who received an acute trauma in the area of antiterrorist operation (methodical recommendations). Kyiv; 2017:16. [Article in Ukrainian].

43. Kats J, Chasin M, English K, Hood LJ, Tillery KL. Handbook of Clinical Audiology. Seventh edition Wolters Kluwer. Philadelphia, Baltimore, New York, London, Buenos Aires, Hong Kong, Sydney. Tokyo. 2015;927.

Размещено на Allbest.ru