До проблеми сучасного простатиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

До проблеми сучасного простатиту

В.П. Шевченко

Мажед Ейса Маді, клін. ординатор

В.М. Пащенко

Г.І. П'ятиков

Викладення проблеми

Простатит, як гострий, так і хронічний, - хвороба, яка, на перший погляд, є досить банальним процесом, що суттєво не впливає на здоровя пацієнта. Дійсно, процес не є смертельним та таким, що викликає небезпечні ускладнення. Разом з тим, токсично впливаючи на вегетативний відділ нервової системи гематогенним та контактним шляхом, хвороба викликає значні порушення функцій різних органів і систем, що знижує працездатність та якість життя, особливо з погляду на порушення копулятивної та репродуктивної функцій організму [1]. Це ставить перед науковцями і, особливо перед клініцистами все нові питання у вирішенні цієї ненової проблеми.

Аналіз даних літератури

Відомо, що хвороба розвивається у працездатному віці, найчастіше у 20-45 років [2]. Етіологічним фактором є неспецифічні бактерії (стафілококи, стрептококи, E.coli, протей, синьогнійна паличка) у 92,7% хворих [3,4]. Рідше спостерігаються специфічні простатити, етіологічним фактором яких є гонококи та мікобактерії туберкульозу [2]. Але відомі і асептичні форми простатиту, зокрема, застійного, який описаний G.Posner (1869) і має його ім'я.

Невирішені частини проблеми

Разом з цим є дані, за якими етіологічні фактори значного впливу на клінічний перебіг простатиту, стан місцевого імунітету та показники фертильності не мають [1]. Мова йшла про гострі процеси. Коли ж вивчаються хронічні простатити, при яких морфологічні зміни нівелюються, етіологія хвороби на прояви запалення передміхурової залози, напевне, матиме ще менше значення. Такі загальноклінічні припущення.

Мета роботи

Отже, метою даної роботи є з'ясування впливу характеру праці на розвиток гострого та хронічного простатиту. Особливості роботи, як відомо, впливають на просторове положення людини (стоячи, сидячи, рухливе, з підйомом вантажу і т.ін.) протягом робочого дня, а це близько 8 годин. До цього слід додати позаробочий час та вихідні дні.

Викладення основного матеріалу

Ми вивчили історії хвороб 3389 пацієнтів урологічного відділення, серед яких було 182 із ураженням передміхурової залози (5,37%). Пацієнтів інтелектуальної праці виявилось 73 (40,1%). Віковий показник поданий у табл. 1.

З таблиці 1 бачимо, що найчастіше простатит спостерігається у двох вікових групах, а саме: у чоловіків 20-29 та 40-49 років.

Серед осіб, які не мають постійної роботи, простатит спостерігали у 48 чоловіків (26,3%). Вікові дані наведені у таблиці 2.

Найчастіше процес захворювання спостерігався як і у першому випадку у чоловіків 20-29 та у 40-49 років.

Некваліфіковані робітники, більшість з яких допоміжні робітники, склали 35 чоловік (19,2%). Простатит у них проявлявся найчастіше у віці 20-29 років. Привертає увагу те, що найчастіше процес захворювання мав місце серед пацієнтів тих же вікових груп, що і у двох перших випадках (20-29 та 40-49), хоча і не так показово (табл. 3).

Таблиця 1. Захворювання на простатит у чоловіків, що займаються інтелектуальною працею

Таблиця 2. Захворювання на простатит у непрацюючих чоловіків

Таблиця 3. Захворювання на простатит у чоловіків, що займаються некваліфікованою працею

Найменше ураження простати спостерігалося у механізаторів, водіїв та кваліфікованих робітників (слюсарі, токарі). Таких пацієнтів було 26 (14,2%) (табл. 4).

Таблиця 4. Захворювання на простатит у чоловіків, що працюють механізаторами

Найбільш часто серед цих хворих були чоловіки віком від 20 до 49 років, що нагадує попередні випадки.

Клінічна симптоматика та перебіг процесу дещо відрізнялися у пацієнтів перших двох груп від 3-ї та 4-ї. Із трьох головних синдромів хвороби (больовий, дизуричний та фертильний) у перших двох групах превалювали больовий (94%) та фертильний. Больовий синдром мав виражений характер: біль за і над лобком (від ниючих до пекучих), ниючий біль в промежині, в крижах, попереку, який змушував хворого підніматись зі стільця чи крісла та розминатись, робити масаж крижів. Біль в кульшових суглобах нерідко змушував водив хворого часто відвідувати терапевта, невропатолога, ортопеда. Неприємні відчуття і біль під час оргазму зупиняли деяких хворих від копулятивної функції, яка в тій чи іншій мірі страждала практично в усіх хворих. Дизуричні явища мали менш виражені прояви. Навпаки, у хворих 3-ї та 4-ї груп превалювали порушення сечовиділення (78%), які вдень проявлялись частим і болісним сечовипусканням, ніктурією, яка змушувала хворих ходити в туалет по 3-4 рази за ніч. Після сечовипускання залишався пекучий біль над лобком. Порушення фертильності спостерігалося у різних проявах майже в усіх пацієнтів.

Таким чином, хворі інтелектуальної праці та ті, що взагалі не працюють, а сьогодні це знову ж таки найчастіше люди інтелектуальної праці, які в тій чи іншій мірі інтенсивніше займаються розумовою працею, хворіють на простатит значно частіше. У наших спостереженнях запалення передміхурової залози у цієї категорії чоловіків траплялось у 66,4% випадків, що зумовлено, на нашу думку, більш частими застійними явищами в органах малого таза та зокрема, випорожнення, що більш характерно для осіб такої праці. Перелічене сприяє повнокровю венозного басейну, гіпоксії та ацидемії простати, набряку і, як наслідок, асептичному запаленню. Разом з тим серед цих хворих (див. таблиці) превалювали чоловіки віком 20-29 років (35%), що можна пояснити утриманням чи обмеженням фізіологічної функції і застоєм еякуляту.

Наступна за частотою захворювання група була віком 40-49 років (42%). У неї процес може зумовитися наростаючою гіпокінезією і гіпофункцією кишечника, що веде до порушень випорожнення, тиску на судини з усіма наслідками. Звідси профілактичні заходи з попередження запалення залози знаходяться у стадії розширення використання фізичної культури, основними елементами якої в цьому комплексі повинні бути рухи в кульшових суглобах, попереку та крижах. Великого значення треба надавати харчуванню природними продуктами зі значним вмістом клітковини та регулярній роботі кишечника.

У третій і четвертій групах простатит спостерігали в 19,2% та 14,2%. Найчастіше хвороба вражала некваліфікованих робітників (3-тя група), праця яких нерідко супроводжувалася статичним напруженням (піднімання та перенесення тягарів), яке впливає на застій в органах таза. Нерідко ці пацієнти працюють на подвір'ї, що пов'язано з промоканням та промерзанням ніг. Останнє веде до спазмів у басейні нижньої порожнистої вени і сприяє запаленню залози. Наведені чинники повинні формувати відповідні елементи профілактики простатиту у хворих цієї категорії.

Больовий синдром у хворих 1-ї та 2-ї груп ми пояснюємо застійними явищами у залозі і тазу, а дизуричні прояви у 3-й та 4-й групах - власне елементами запалення в залозі і сім'яних пухирцях.

Список літератури

простатит клінічний хвороба

1. Арнольди Э.К. Хронический простатит. - Ростов-на Дону, 1999. - 185 с.

2. Бардов П.В., Лебедюк М.Н., Степаненко В.І. Комплексна діагностика хронічного простатиту, ускладненого порушенням копулятивної та репродуктивної функцій //Лікарська справа.-2001.-№ 3.-С. 77-81.

3. Руководство по дидрологии /Под ред. О.Л. Тиктинского. - Л.: Мед. Ленингр.отд.-1990.-С. 65-78.

4. Юнда И.Ф. Болезни мужских половых органов. - К.: Здоров'я, 1987. - 247 с.

Размещено на Allbest.ru