Реабілітація та репродуктивний прогноз юних первородящих, розроджених шляхом кесарського розтину

Болі при коітусі

16,7

20,0

10,0

13,3

Зниження сексуальної функції

20,0

20,0

16,7

16,7

Болі, що не піддаються лікуванню

20,0

20,0

13,3

13,3

Достовірність p відносно 1 групи

0,05

0,01

0,001

Дані табл. 3.10 свідчать, що нейроендокринні симптоми у юних первородящих, розроджених абдомінальним шляхом через півроку після розродження мали місце в поодиноких випадках (від 3,3% до 6,7%). Через 1 рік достовірна різниця зустрічалась тільки при оцінці частоти депресії, яка складала 13,3% в 1 групі і 6,7% (p0,01) - в 2.

Таблиця 3.10

Нейроендокринні симптоми (%)

Показники	Групи жінок та терміни обстеження
	1 n=30	2 n=30
	0,5 року	1 рік	0,5 року	1 рік
Втомленість	3,3	10,0	3,3	6,7
Нервозність	3,3	10,0	3,3	6,7
Депресія	3,3	13,3	3,3	6,7
Дратівливість	6,7	10,0	3,3	6,7
Порушення пам'яті	3,3	6,7	6,7	6,7
Пітливість	3,3	6,7	3,3	3,3
Збільшення ваги	6,7	10,0	3,3	6,7
Дизуричні розлади	6,7	10,0	3,3	6,7
Неспання	3,3	10,0	3,3	3,3

Достовірність p відносно 1 групи

0,05

0,01

0,001

На наступному етапі через 1,5 року (табл. 3.11) достовірні відмінності зустрічалися набагато частіше, в тому числі з боку таких симптомів, як нервозність (20,0% проти 13,3%; p0,05), депресія (20,0% проти 10,0%; p0,05) та втомленість (16,7% порівняно з 10,0%; p0,05). До заключного моменту - через 2 роки ця тенденція зберігалася, а додатково в 1 групі достовірно частіше зустрічалося неспання (16,7% проти 10,0%; p0,05).

Таблиця 3.11

Нейроендокринні симптоми (%)

Показники	Групи жінок та терміни обстеження
	1 n=30	2 n=30
	1,5 року	2 роки	1,5 року	1 роки
Втомленість	16,7	23,3	10,0	13,3
Нервозність	20,0	23,3	13,3	13,3
Депресія	20,0	23,3	10,0	10,0
Дратівливість	20,0	20,0	10,0	13,3
Порушення пам'яті	10,0	10,0	6,7	10,0
Пітливість	10,0	10,0	6,7	6,7
Збільшення ваги	13,3	16,7	10,0	13,3
Дизуричні розлади	10,0	13,3	10,0	10,0
Неспання	10,0	16,7	6,7	10,0

Достовірність p відносно 1 групи

0,05

0,01

0,001

Безумовно, така виражена різниця патологічної симптоматики відобразилася і на частоті нової генітальної патології (табл. 3.12). При цьому, упродовж першого року після абдомінального розродження вона зустрічалася в поодиноких випадках (від 3,3% до 6,7%) і за групами достовірно не відрізнялася (p0,05).

Таблиця 3.12

Генітальна патологія (%)

Показники	Групи жінок та терміни обстеження
	1 n=30	2 n=30
	0,5 року	1 рік	0,5 року	1 рік
Бактеріальний вагіноз	3,3	10,0	3,3	6,7
Ендоцервіцит	-	6,7	-	3,3
Ерозія шийки матки	-	3,3	-	6,7
Сальпінгоофорит	3,3	10,0	3,3	6,7
Ендометрит	-	3,3	-	-
Дисфункціональні маткові кровотечі	3,3	10,0	3,3	6,7

Достовірність p відносно 1 групи

0,05

0,01

0,001

Через 1,5 року (табл. 3.13) найбільш виражені достовірні відмінності мали місце з боку бактеріального вагінозу ( 20,0 % порівняно з 10,0%; p 0,01), дисфункціональних маткових кровотеч (20,0% проти 10,0%; p0,01) та сальпінгоофоритів (16,7% порівняно з 10,0%; p0,05). Надалі, через 2 роки, ця різниця стала більш відчутною, практично, з боку всіх показників, що вивчаються, але більш виражена за рахунок дисфункціональних маткових кровотеч (26,7% проти 10,0%; p0,01); бактеріального вагінозу (23,3% порівняно з 13,3%; p0,05) та сальпінгоофоритів (23,3% проти 13,3%; p0,05). Неможна обійти увагою і високий рівень ендометритів у пацієнток, які отримували загальноприйняте відновне лікування - (16,7% порівняно з 6,7%; p0,01).

Таблиця 3.13

Генітальна патологія (%)

Показники	Групи жінок та терміни обстеження
	1 n=30	2 n=30
	1,5 року	2 роки	1,5 року	2 роки
Бактеріальний вагіноз	20,0	23,3	10,0	13,3
Ендоцервіцит	13,3	20,0	6,7	13,3
Ерозія шийки матки	10,0	20,0	6,7	10,0
Сальпінгоофорит	16,7	23,3	10,0	13,3
Ендометрит	6,7	16,7	3,3	6,7
Дисфункціональні маткові кровотечі	20,0	26,7	10,0	10,0

Достовірність p відносно 1 групи

0,05

0,01

0,001

Відносно високий рівень супутньої екстрагенітальної патології (табл. 3.14) був зумовлений значною її частотою ще до розродження. Через 0,5 року достовірних відмінностей за групами ми не спостерігали (p0,05). Через 1 рік у жінок 1 групи була достовірно вище тільки частота пієлонефриту (20,0% проти 13,3%; p0,05).

Таблиця 3.14

Екстрагенітальна патологія (%)

Показники	Групи жінок та терміни обстеження
	1 n=30	2 n=30
	0,5 року	1рік	0,5 року	1 рік
Нейроциркуляторна астенія	13,3	23,3	3,3	13,3
Тиреотоксикоз	6,7	10,0	6,7	13,3
Гіпотиреоз	3,3	3,3	3,3	3,3
Пієлонефрит	13,3	20,0	13,3	13,3
Ожиріння	10,0	13,3	10,0	13,3
Гепатохолецистит	10,0	13,3	10,0	13,3
Обструктивний бронхіт	3,3	6,7	-	3,3

Достовірність p відносно 1 групи

0,05

0,01

0,001

Надалі, як через 1,5 року, так і через 2 роки (табл. 3.15), додатково став достовірно вище рівень нейроциркуляторної астенії (30% порівняно з 16,7%; p0,05) та тиреоїдної патології (20,0% проти 13,3%; p0,05). Використання розробленого нами комплексу лікувально-профілактичних заходів на підставі використання антигомотоксичної терапії не дозволило суттєво збільшити частоту основних нозологічних форм соматичної захворюваності, що додатково свідчить про ефективність запропонованого відновного лікування.

Таблиця 3.15

Екстрагенітальна патологія (%)

Показники	Групи жінок та терміни обстеження
	1 n=30	2 n=30
	1,5 року	2роки	1,5 року	2 роки
Нейроциркуляторна астенія	30,0	30,0	16,7	16,7
Тиреотоксикоз	20,0	10,0	20,0	10,0
Гіпотиреоз	3,3	3,3	3,3	3,3
Пієлонефрит	13,3	13,3	13,3	13,3
Ожиріння	10,0	10,0	10,0	10,0
Гепатохолецистит	10,0	10,0	10,0	10,0
Обструктивний бронхіт	3,3	6,7	-	3,3

Достовірність p відносно 1 групи

0,05

0,01

0,001

Оцінюючи клінічний перебіг віддаленого післяопераційного періоду необхідно відмітити, що випадків вагітності у жінок 2 групи у досліджуваний період ми не спостерігали, в той час, як в 1 групі цей показник складав 20,0%, що, природньо, є достатньо високим, враховуючи молодий вік, 2-річний період після кесарського розтину і має негативне значення для репродуктивного здоров'я молодих жінок.

Отже, використання розробленого комплексу відновного лікування після кесарського розтину у юних первородящих дозволяє знизити частоту розвитку порушень менструального циклу в 2,67 рази, ендометриту - в 2,5, бактеріального вагінозу - в 1,75,сальпінгоофориту - в 1,75, нейроциркуляторної астенії - в 1,8, тиреоїдної патології - в 1,4 та пієлонефриту -в 1,4 рази.

РОЗДІЛ 4

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Згідно з одержаними нами результатами середній вік в контрольній групі складав 16,50,8 року, в 1 - 16,90,3 і в 2 - 16,40,2 року, що достовірно не відрізняється між собою (p0,05). При оцінці соціального статусу обстежених дівчат-підлітків встановлено, що у всіх трьох групах переважали школярки (контрольна група - 63,3%; 1 - 66,7% і 2 - 73,3%) і дещо рідше зістрічалися дівчата, що вчаться в технікумах, ліцеях і вузах (контрольна група - 26,7%; 1 - 23,3% і 2 - 20,0%). Дуже показовим є той факт, що не працюючі дівчата-підлітки зустрічалися набагато рідше (контрольна група - 10,0%; 1 - 10,0%і 2 - 6,7%).

За даними сучасної літератури [27, 92] особливе значення в клінічній оцінці перебігу гестаційного періоду і пологів у юних первородящих мають особливості становлення менструальної функції. За нашими даними середній вік настання менархе у юних первородящих складав в контрольній групі 12,9±0,3 року, в 1 - 12,8±0,6 і в 2 - 12,6±0,2 року, що достовірно не відрізняється між собою (p0,05) і відповідає настанню першої менструації у дівчат Сумського регіону.

Вік початку статевого життя у сексуально активних підлітків складав 14,9±0,3 року. В 100% випадків статеве життя починалося без вступу до шлюбу. Моногамних відносин дотримувалися 70% обстежених, а 30% указували на наявність двох і більше партнерів (до п'яти). При цьому, чим раніше дівчата починали статеве життя, тим активніше вони його вели, тим більшу кількість партнерів вони указували. Гінекологічний вік дівчат-підлітків, які живуть статевим життям, на момент початку статевого життя складав 3,9±0,2 року, причому практично всі не використовували контрацептивні методики. Одержані результати підтверджують думку провідних фахівців як у нас в країні, так і за рубежем [50], що відсутність чітких рекомендацій з питань планування сім'ї у дівчат-підлітків призводить до ранньої вагітності, яка в більшості випадків (за нашими даними в 73,3%) є небажаною і її прогресування зумовлено рядом суб'єктивних причин медико-соціального характеру.

Вивчення соматичного здоров'я юних первородящих дозволило виявити, що більшість (83,3%) дівчат обох груп мали обтяжений соматичний анамнез. Провідні місця серед них займали: аденовірусні інфекції (контрольна група - 30,0%; 1 - 33,3% і 2 - 36,7%), патологія ЛОР-органів (контрольна група - 20,0%; 1 - 23,3% і 2 - 26,7%), захворювання шлунково-кишкового тракту (контрольна група - 23,3%; 1 - 20,0% і 2 - 16,7%), ендокринна патологія (контрольна група - 10,0%; 1 - 13,3% і 2 - 10,0%) і захворювання нирок (контрольна група - 6,7%; 1 - 10,0% і 2 - 10,0%), що погоджується з даними сучасної літератури про високий рівень соматичної захворюваності у юних первородящих [2].

Отже, як показали результати клінічної характеристики юних первородящих, ці пацієнтки відносяться до групи високого ризику щодо розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, що диктує необхідність індивідуального підходу при розробці тактики ведення у них вагітності і пологів.

Дані вітчизняної і зарубіжної літератури [75] свідчать про високу частоту ускладнень гестаційного періоду у первородящих до 18 років. При оцінці одержаних нами результатів основними ускладненнями були бактеріальний вагіноз (контрольна група - 3,3%; 1 - 23,3% та 2 - 20,0%), загроза переривання вагітності (1 група - 10,0% та 2 - 13,3%), анемія (1 група - 13,3% та 2 група - 10,0%) і респіраторна вірусна інфекція (контрольна група - 3,3%; 1 - 16,7% і 2 - 20,0%). На такому несприятливому фоні після 20 тижнів вагітності слід відмітити суттєвий рівень в обох основних групах анемії вагітних (контрольна група - 20,0%; 1 - 53,3% та 2 - 56,7%), плацентарної недостатності (контрольна група - 10,0%; 1 - 33,3% та 2 - 30,0%) та прееклампсії (контрольна група - 3,3%; 1 - 20,0% і 2 - 23,3%).

Серед основних ускладнень клінічного перебігу пологів у юних первородящих переважали передчасний розрив плодових оболонок (контрольна група - 10,0%; 1група - 33,3% і 2 - 30,0%) і як наслідок цього - різні варіанти аномалій пологової діяльності (контрольна група - 6,7%; 1 - 20,0% та 2 - 23,3%), в структурі яких переважала дискоординована пологова діяльність (в 5 з13 випадків - 38,5%).

Особливий інтерес представляють дані про структуру показів до операції кесарського розтину, що широко обговорюються в сучасній літературі [11, 84]. При цьому можна виділити чотири основні варіанти: клінічно вузький таз (1 група - 20,0% і 2 - 23,3%), гострий дистрес плода (1 група - 23,3% і 2 - 20,0%), неефективне лікування аномалій пологової діяльності (1 група - 16,7% і 2 - 13,3%) і тазове передлежання великовагового плода (1 група - 13,3% і 2 - 16,7%). Решта варіантів показів мали місце в поодиноких випадках. В плановому порядку (тазове передлежання великовагового плода, екстрагенітальна патологія, передлежання плаценти) було прооперовано 20,0% юних первородящих 1 групи і 26,7% - в 2 групі. Всі інші були прооперовані в ургентному порядку. При недоношеній вагітності (тяжкі форми прееклампсії і передчасне відшарування плаценти) було прооперовано 13,3% з 1 групи і 10,0% - з 2 групи. Дуже важливим є той факт, що суттєвих відмінностей між основними групами щодо варіанту показів нами не було відмічено.

Аналізуючи безпосереднє використання запропонованої лікувально-профілактичної методики у юних первородящих 2 групи необхідно відзначити відсутність алергічних реакцій і індивідуальної непереносимості антигомотоксичних препаратів.

Безумовно, основним підтвердженням клінічної ефективності комплексного підходу до зниження післяопераційних захворювань є результати клінічного перебігу післяопераційного періоду [32, 98]. Завдяки такому підходу нам вдалося суттєво зменшити рівень ранової інфекції (з 13,3% в 1 групі до 6,7% в 2 групі), ендометриту (з 10,0% до 3,3% відповідно) та порушень контрактильної активності матки у вигляді її субінволюції та лохіометри (з 16,7% до 6,7% відповідно). У свою чергу, це сприяло зниженню тривалості післяопераційного перебування в стаціонарі з 10,6±1,0 днів до 7,0±0,5 (p0,01), що свідчить про економічну ефективність запропонованої лікувально-профілактичної методики.

Таким чином, як показали результати проведених досліджень, комплексний підхід до профілактики післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у юних первородящих, розроджених шляхом кесарського розтину, дозволяє суттєво знизити післяопераційну захворюваність та перебування хворих у стаціонарі. Разом з тим, особливий інтерес представляють віддалені результати, особливо в плані стану репродуктивного здоров'я юних жінок.

Одним з головних моментів, що впливають на початок використання лікувально-профілактичних заходів, є припинення лактації. Цей показник був ідентичним в 1 та 2 групах та складав 4,2±0,2 і 4,1±0,3 місяця відповідно (p0,05). Час відновлення менструальної функції після припинення лактації складав 1,7±0,1 місяця в обох групах (p0,05). Тут слід додати, що алергічних реакцій та випадків індивідуальної непереносимості антигомотоксичних препаратів ми не спостерігали.

При оцінці клінічного перебігу віддаленого післяпологового періоду ми опирались на частоту основної патологічної симптоматики, яка описана в сучасній літературі [70, 75]. Виходячи з отриманих даних, через 0,5 року після розродження клінічні симптоми мали місце в поодиноких випадках (від 3,3% до 6,7%) незалежно від методики веденя хворих. Однак, вже через рік після кесарського розтину, при використанні антигомотоксичної терапії можна було відмітити достовірну різницю з боку ряду показників: больовий синдром (20,0% порівняно з 10,0%; p0,01), порушення циклічності (20,0% проти 10,0%; p0,01) та болі, що не піддаються лікуванню (16,7% порівняно з 10,0%; p0,05).

Через 1,5 року ця різниця ставала більш відчутною, але найбільш виражена вона спостерігалася на заключному етапі через 2 роки після абдомінального розродження. При цьому, найчастіше зустрічалися різні порушення менструального циклу: порушення циклічності (36,7% в 1 групі проти 13,3% в 2; p0,01 ), альгоменорея (26,7% в 1 групі порівняно з 13,3% в 2; p0,01), міжменструальні кров'янисті виділення (26,7% в 1групі проти 10,0% в 2; p0,01), та больовий синдром (30,0% в 1 групі порівняно з 13,3% в 2 групі; p0,01).

Особливий інтерес представляє динаміка нейроендокринної симптоматики, особливо з урахуванням віку обстежених пацієнток. Одержані нами результати свідчать, що нейроендокринні симптоми у юних первородящих, розроджених абдомінальним шляхом через півроку після розродження мали місце в поодиноких випадках (від 3,3% до 6,7%). Через 1 рік достовірна різниця зустрічалась тільки при оцінці частоти депресії, яка складала 13,3% в 1 групі і 6,7% (p0,01) - в 2.На наступному етапі через 1,5 року достовірні відмінності зустрічалися набагато частіше, в тому числі з боку таких симптомів, як нервозність (20,0% проти 13,3%; p0,05), депресія (20,0% проти 10,0%; p0,05) та втомленість (16,7% порівняно з 10,0%; p0,05). До заключного моменту - через 2 роки ця тенденція зберігалася, а додатково в 1 групі достовірно частіше зустрічалося неспання (16,7% проти 10,0%; p0,05). Тут необхідно відзначити, що наявність нейроендокринної симптоматики було зумовлено не тільки перенесеною операцією кесарського розтину, але і рядом соціальних моментів, пов'язаних з вагітністю в ранньому віці, що також описано в літературі [5, 15].

Безумовно, така виражена різниця патологічної симптоматики відобразилася і на частоті нової генітальної патології (табл. 5.1.5). При цьому, упродовж першого року після абдомінального розродження вона зустрічалася в поодиноких випадках (від 3,3% до 6,7%) і за групами достовірно не відрізнялася (p0,05). Проте, вже через 1,5 року найбільш виражені достовірні відмінності мали місце з боку бактеріального вагінозу ( 20,0 % порівняно з 10,0%; p 0,01 ), дисфункціональних маткових кровотеч (20,0% проти 10,0%; p0,01) та сальпінгоофоритів (16,7% порівняно з 10,0%; p0,05). Надалі, через 2 роки, ця різниця стала більш відчутною, практично, з боку всіх показників, що вивчаються, але більш виражена за рахунок дисфункціональних маткових кровотеч (26,7% проти 10,0%; p0,01); бактеріального вагінозу (23,3% порівняно з 13,3%; p0,05) та сальпінгоофоритів (23,3% проти 13,3%; p0,05). Неможна обійти увагою і високий рівень ендометритів у пацієнток, які отримували загальноприйняте відновне лікування - (16,7% порівняно з 6,7%; p0,01).

Відносно високий рівень супутньої екстрагенітальної патології був зумовлений значною її частотою ще до розродження. Через 0,5 року достовірних відмінностей за групами ми не спостерігали (p0,05). Через 1 рік у жінок 1 групи була достовірно вище тільки частота пієлонефриту (20,0% проти 13,3%; p0,05). Надалі, як через 1,5 року, так і через 2 роки, додатково став достовірно вище рівень нейроциркуляторної астенії (30% порівняно з 16,7%; p0,05) та тиреоїдної патології (20,0% проти 13,3%; p0,05). Використання розробленого нами комплексу лікувально-профілактичних заходів на підставі використання антигомотоксичної терапії не дозволило суттєво збільшити частоту основних нозологічних форм соматичної захворюваності, що додатково свідчить про ефективність запропонованого відновного лікування.

Оцінюючи клінічний перебіг віддаленого післяопераційного періоду необхідно відмітити, що випадків вагітності у жінок 2 групи у досліджуваний період ми не спостерігали, в той час, як в 1 групі цей показник складав 20,0%, що, природньо, є достатньо високим, враховуючи молодий вік, 2-річний період після кесарського розтину і має негативне значення для репродуктивного здоров'я молодих жінок.

Отже, використання розробленого комплексу відновного лікування після кесарського розтину у юних первородящих дозволяє знизити частоту розвитку порушень менструального циклу в 2,7 рази, ендометриту - в 2,5, бактеріального вагінозу - в 1,75, сальпінгоофориту - в 1,75, нейроциркуляторної астенії - в 1,8, тиреоїдної патології - в 1,4 та пієлонефриту - в 1,4 рази.

Всі ці отримані результати дозволяють нам рекомендувати запропонований комплекс у практичну охорону здоров'я, що дозволяє поліпшити стан репродуктивного здоров'я юних первородящих, розроджених шляхом кесарського розтину.

ВИСНОВКИ

По результатам наших клінічних досліджень, юні первородящі складають групу високого ризику щодо розвитку акушерських ускладнень.

1. Клінічний перебіг вагітності у юних первородящих характеризується високою частотою анемії вагітних (56,7%), плацентарної недостатності (33, 3%) та прееклампсії (23,3%), що призводить до значного рівня передчасного розриву плодових оболонок (33,3%) і аномалій пологової діяльності (23,3%), в структурі яких переважає дискоординована пологова діяльність (38,5%).

2. У структурі показів до кесарського розтину у юних первородящих переважають клінічно вузький таз (23,3%), гострий дистрес плода (23,3%), неефективне лікування аномалій пологової діяльності (16,7%) і тазове передлежання великовагового плоду (16,7%). В плановому порядку виконується тільки 20,0% операцій і при доношеній вагітності - 86,7%.

3. Абдомінальне розродження у юних первородящих супроводжується високою частотою післяопераційних ускладнень у вигляді ранової інфекції (13,3%), ендометриту (10,0%) та порушень контрактильної активності матки (16,7%).

4. Кесарський розтин у юних первородящих є чинником ризику розвитку генітальної патології впродовж 2 років після розродження з переважанням дисфункціональних маткових кровотеч (26,7%), бактеріального вагінозу (23,3%), хронічного сальпінгоофориту (23,3%) й ендометриту (16,7%) .

5. Використання запропонованих лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів дозволяє знизити у юних первородящих, розроджених шляхом кесарського розтину, частоту як ранніх ускладнень (ранової інфекції - в 2 рази, ендометриту - в 3, порушень контрактильної активності матки - в 2,5 рази), так і віддалених (порушень менструального циклу в 2,7 рази, хронічного ендометриту - в 2,5, бактеріального вагінозу - в 1,8 і хронічного сальпінгоофориту - в 1,8 рази).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Кесарський розтин у юних первородящих є чинником ризику порушень репродуктивного здоров'я і призводить до зростання гінекологічної захворюваності і нейроендокринної симптоматики.

2. Для зниження частоти патологічних змін з боку репродуктивної системи у юних первородящих необхідно використовувати додатково до загальноприйнятих лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів антигомотоксичну терапію: в ранньому післяопераційному періоді препарати траумель й енгістол, а для відновного лікування - коензим-композитум і оваріум композитум в загальноприйнятому дозуванні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александр Ольгин. Кесарю - кесарево. "Медицинские аспекты здоровья женщины". №3. - 2006.

2. Астахов В.М. До питання про психоемоційний статус юних вагітних // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1995. - №5. - С. 37-38.

3. Байтерян И.К., Яруллин А.Х. Продолжительность родовой деятельности в различных возрастных группах. //Казанский медицинский журнал. - 2003. - Т.64. - №4. - С.305.

4. Бакуленко Л.П., Нестерова А.А., Захарова Л.В. Некоторые показатели иммунной системы при нефропатии беременных. // Тезисы докладов Пленумаправления Всесоюзного научного общества акушеров-гинекологов "Пути снижения материнской и перинатальной заболеваемости и смертности при поздних токсикозах беременных". - М., 2005. - С. 8-9

5. Бедный М.С. Беременность и роды у юных первородящих // Демографические факторы здоровья. - М., 2004. - С. 16-18

6. Венцковский Б.М. Некоторые дискуссионные вопросы кесарева сечения // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Сімферополь. - 1998. - С.40-43

7. Веренич Г.И., Кузьменкова И.К. Лечение и профилактика патологических состояний у детей в период новорожденности. - Минск. - 2006. - С. 11-12

8. Воронин К.В., Козинец Г.И., Сердюк В.Н. Ранние гемореологические нарушения у беременных с риском развития позднего токсикоза // Акушерство и гинекология - 1999. - №10. - С. 34-36

9. Гайдуллина Э.А., Шадрина Т.Н. Течение беременности и родов у юных женщин и особенности адаптации их новорожденных по материалам 4 родильного дома // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. - Казань. - 2001. - С. 31-32

10. Григоренко А.П., Жилко О.Л., Якубовський А.Ф., Шинкарчук В.В. / Роль та місце кесаревого розтину при передчасному розродженні. Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 2001. - С. 168-171

11. Григоренко П.П., Приймак І.А., Григоренко А.П. Проблеми і перспективи кесарева розтину в сучасному акушерстві // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2000. - №1. - С.68-69

12. Джаникян И.О., Саарян С.В. Особенности течения родов и состояние новорожденных у возрастных первородящих женщин // Актуальные вопросы акушерства. - Ереван. - 2005. - С. 78-83

13. Диагностика и лечение инфекций половых органов у беременных: Метод. рекомендации/ Одес. гос. мед. ун-т, Укр. центр науч. мед. информ. и пат. - лиценз. работы; Сост.: В.Ф. Нагорная, Ж.А. Краснова. - К., 2004. - 32 с.

14. Дидина Н.М. Беременность после 30 лет // Здоровье. - 2005 - №5. - С.16

15. Дідух Т.E., Козодой Г.В., Корчинська P.A. Особливості перебігу вагітності та пологів у юних першонароджуючих Київської області. // Тези доповідей конференції молодих вчених "Актуальні питання акушерства та гінекології". - Київ. - 2003. - С. 51

16. Добровольська JI.M. Ультразвукова діагностика фетоплацентарної недостатності // Тези доповідей Науково- практичної конференції акушерів-гінекологів України. "Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінек-ології". - Донецьк. - 2004. - С 66-67

17. Дрампян Г.Х. Сравнительное изучение морфологических особенностей миометрия нижнего сегмента матки пожилых и старых первородящих женщин на тканевом, клеточном и субклеточном уровнях // Актуальные вопросы акушерской и перинатальной патологии в группах высокого риска. - 2005. - Вып. 2. - С. 139-151

18. Дубосарська З.М. Сучасні методи діагностики затримки внутрішньоутробного розвитку плода // Тези доповідей науково-практичної конференції акушерів-гінекологів України. - Донецьк. - 2000. - С. 69

19. Евлакова В. Вырождение?Роды у юных // Мед. газета. - 2004. - 21 декабря. - C. 4

20. Желпакова М.С., Мезинова H.H. Факторы риска перинатальной смертности у первородящих старшего возраста и их профилактика // Здравоохранение Казахстана. - 2001. - №10. - С. 73-75

21. Зайдиева З.Н., Мусаева О.Х., Нурмагомедов С.Н. Течение беременности и исходы родов у первородящих старше 30 лет // Акушерство и гинекология. - 2000. - №8. - С. 37-38

22. Иващенко Л.А. Беременность и роды у несовершеннолетних // Тезисы Всесоюзной конференции по акушерству и гинекологии у подростков, 2-я.М., 2000. - С. 33

23. Игнатьева Р.К., Инагомова Д.А. Беременность и роды в подростковом возрасте // Советское здравоохранение. - 2000. - №5. - С. 38-42

24. Караулова A.B. Клиническая иммунология: Учебник для студентов медицинских вузов. - М.: МИА, 1999. - 604с.

25. Каюпова Л.C. Профилактика перинатальной патологии у первородящих старшего возраста. // Перинатальная охрана плода. - Алма-Ата. - 1989. - С. 65-67

26. Квашенко Б.К., Возняк I.М., Галенда М.П. Вагітність та пологи у неповнолітніх жінок, мешканок сільської місцевості // Тези доповідей X з'їзду акушерів-гінекологів України. - Одеса. - 1996. - С. 24

27. Кобозева Н.В., Кузнецова M.H., Гуркин Ю.А. Особенности течения беременности и родов в юном возрасте // Гинекология детей и подростков. - М.: Медицина, 2001. - С. 234-243

28. КозинГ.А. Беременность и роды у первородящих женщин старшего возраста // Актуальные вопросыакушерства и гинекологии на современном этапе. - Пермь. - 2000. - С. 71-72

29. КозинГ.А. Течение беременности и родов у юных первородящих. // Тезисы докладов 1 съезда акушеров- гинекологов Пермской области "Актуальные вопросы акушерства и гинекологии на современном этапе". - 1989. - С. 72-74

30. КоколинаВ. Особенности течения беременности и родов у юных первородящих // Врач. - 2003. - №7. - С. 42-44

31. Коломейчук Л.B., Резніченко Г.І., Резніченко Ю.Г. Функціональні методи дослідження при переношеній вагітності // Тези доповідей науково-практичної конференції акушерів-гінекологів України "Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінекології". - Донецьк. - 2004. - С. 100

32. КомиссароваЛ.М., ЧернухаЕ.А., Пучко Т.К. Оптимизация кесарева сечения // Акушерство и гинекология. - 2000. - №1. - С.14-16

33. Колочун Г.В. Імунокорекція та ентеросорбція у жінок з факторами ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень, розроджених операцією кесарського розтину: Автореф. дис. канд.мед.наук: 14.01.01/ МОЗ України, Він. держ. мед. університет. - В. - 2000. - 20 с.

34. Конке С.В. Реакция на родовой стресссимптоматико--адреналовой и гипоталамо-надпочечниковой систем молодых первородящих // Акушерство и гинекология. - 1996. - №1. - С. 41-42

35. Кузьменкова І.К. Частота рождения детей с различной массой тела в зависимости от возраста родителей // Тезисыдокладов XI Всесоюзного съезда детских врачей. М. - 1982. - С. 169

36. Леонов И.Т., Орел В.И. Медикосоциальная характеристика здоровья юных матерей в период беременности и родов // Вопросы охраны материнства и детства. - 2000. - №4. - С. 15-17

37. Леонов И.Т. Состояние здоровья детей, рожденных юными женщинами // Педиатрия. - 2000. - №3. - С. 65-67

38. Летучих A.A., Бокарева Т.В., Крайс Л.Н. Беременность и роды у первородящих старше 30 лет. // Вопросы охраны материнства и детства. - 1979. - №11. - С. 79

39. Лисакович М.В., Шейбак М.П. Состояние новорожденных, рожденных юными матерями // Педиатрия. - 2002. - С. 54-55

40. Малаев А.Б. Состояние фетоплацентарной системы у "старых" первородящих // Тезисы X конференция молодых ученых медиков Укр.ССР. "Актуальные вопросы акушерства и гинекологии". - Киев. - 1999. - С. 81-82

41. Малахова Е.Т., Анихимовский. Течение беременности и родов у первородящих 15-18 лет // Здравоохранение Белоруссии. - 1989. - №3. - С. 12-14

42. Мамутова Д.М. Течение и исход беременности и родов у юных, пожилых и старых первородящих женщин: Автореф. дисертации.канд. мед. наук. - Фрунзе. - 1996. - 25 с.

43. Маркін Л.Б., Ощуркевич О.Є., Каритко О.О. Оцінка перинатальних факторів ризику перинатальної патології у первородящих літнього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №2. - С. 55-56

44. Маркин Л.Б., Ощуркевич O.E. Морфофункциональныепатологии в эксперименте и клинике. - Львов. - 2005. - С. 134

45. Маркін Л.Б., Ощуркевич О.Є. Програмовані роди у первородящих похилого віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1988. - №5. - C. 54-56

46. Маркин Л.Б. Состояние плода у пожилых первородящих по данным кардиотокографии и ультразвукового исследования // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. - 1989. - 133 с.

47. Марчук Н.І., Соколова І.І., Луньков О.Г. Варіант ушивання тіла матки при кесаревому розтині // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - №3. - С.125-126

48. Масенко В.В. Діагностика та профілактика пізніх гестозів у юних жінок на доклінічному етапі // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2006. - №4. - С.96-98

49. Минцер А.П. Новые информационные технологии в медицине // Журнал практического врача. - 2005. - №2. - C.33-35

50. Мордухович A.C. Ведение беременности и родов у юных, пожилых и старых первородящих. Методические рекомендации Ташкенского медицинского института. - Ташкент. - 1987. - 16 с.

51. Назаренко Г.И., Кишкун A.A. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. - М.: Медицина, 2000. - 544 с.

52. Новикова З.В., Николаев Е.И., Чернуха Е.А. Тактика ведения родов у пожилых первородящих женщин. // Вопросы охраны материнства и детства. - 1999. - №5. - С. 45-47

53. Окоев Г.Г., Ванецян A.JI. Морфологические особенности миометрия и плаценты пожилых и старых первородящих // Актуальные вопросы акушерской и перинатальной патологии в группах высокого риска. - 1999. - Вып.2. - С.119-126

54. Окоев Г.Г. Ведение беременности и родов у возрастных первородящих // Тезисы научных сообщений IV Закавказской конференции геронтологов и гериатров. - Ереван. - 2000. - С. 248-250

55. Ощуркевич O.E. Программированные роды. Авт.дисс. канд.мед.наук. - Киев. - 2000. - 16 с.

56. Радзінський В.О., Ткачова І.І., Тареева Т.Г. Вагітність і пологи у жінок після 40 років // Тези доповідей X з'їзду акушерів-гінекологів України. - Одеса. - 1996. - С. 36

57. Рудюк М.П., Жученко П.Г., Сытник И.А. Беременность и роды у первородящих женщин. - Киев. - 1975. - С. 125

58. Стрижаков A.H., Баев O.P., Рыбин М.В. Выбор оптимального метода родоразрешения в снижении перинатальных потерь // Акушерство и гинекология. - 2000. - №5. - С.12-17

59. Саруханова A.A. Структурная характеристика плаценты у первородящих различного возраста // Компенсаторно-приспособительные процессы внутренних органов в клинике и эксперименте. - Ташкент. - 1999. - С. 50-53

60. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. Практическое акушерство: (Руководство для врачей). - М.: Медицина. - 1999. - 250 с.

61. СлепокуроваЛ.И. Социально-гигиенические характеристики первородящихженщин старше 30 лет // Советское здравоохранение. - 1990. - №1. - С.30-33

62. Соколова Н.С. Вопросы изучения исходов беременности у женщин // Здравоохранение Российской Федерации. - 1990. - №3. - С. 13-15

63. Степанковская Г.К., Мельник А.П., Богданова Г.Ю. Особенности течения и ведения родов у пожилых первородящих // Соматическая патология у научных работников. - Киев. - 1999. - С. 77-80

64. Тимошенко Л.В., Хименко М.В., Герасимова Т.В. Особливості перебігу пологів, послідового та післяпологового періодів, а також деяких показників ен-докринологічного стану у первородящих старших вікових груп // Тези доповідей X з'їзду акушерів-гінекологів України. - Одеса. - 1996. - С. 39

65. Тучкіна І.О. Використання сучасних ультразвуковихметодів обстеження в підготуванні юних вагітних до раціонального ведення пологів // Тези доповідей X з'їзду акушерів-гінекологів України. - Одеса. - 1996. - С. 40-41

66. Уразаева Л.И., Сюндюкова А.Х. Исход беременности и родов у юных первородящих // Организация акушерско- гинекологической помощи: Поздние токсикозы беременных. - Уфа. - 1999. - С. 55-56

67. Фролов Р.В., Егорова Т.Г., Пономарева O.K. Беременность и роды у юных первородящих. // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии на современном этапе. - Пермь. - 2001. - С. 86

68. Шадрина Т.П., Гайдуллина Э.А., Тухватуллина Л.М. Течение беременности, родов у юных женщин и состояние здоровья их детей // Казанский медицинский журнал. - 2002. - Т.73. - №3. - с. 203-205

69. Шадрин Т.Н., Тухватуллина Л.М. Особенности беременности и родов у юных женщин // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. - Казань. - 2001. - С. 69-70

70. Шорлуян А.П. Особенности течения беременности и родов у молодых первородящих //Актуальные проблемы хирургии. - Ставрополь. - 2000. - С. 194-198

71. Юзько О. Передчасний розрив плідних оболонок у вагітних жінок // Чернівці, 1996. - С 49-122

72. Яковлева Е.В. Особливості перебігу вагітності та пологів у підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекології. - 1994. - №2. - С. 55-57

73. Яковлева Э.Б. Патология у новорожденных, рожденных юными первородящими // Педиатрия. - 2001. - №3. - С. 62-65

74. Яковлева Э.Б. Прогнозирование состояния здоровья новорожденных у юных беременных // Тезисы докладов XV Всесоюзного съезда акушеров-гинекологов "Пути снижения материнской и перинатальной заболеваемости и смертности". - Донецк. - 1989. - С. 798

75. Яковлева Э.Б. Юные беременные, как группа риска акушерской и перинатальной патологии. Автореф.дисс. доктора мед. наук. - Киев. - 1991. - С. 35

76. Якубовський А.Ф. Протікання вагітності і пологів у юних первородок // Тези доповідей конференції молодих вчених "Актуальні питання акушерства та гінекології". - Київ. - 2001. - С. 206

77. Якубовський А.Ф., Шатківська Н.С. Вагітність і пологи в юних первородок // Тези доповідейX з'їзду акушерів- гінекологів України. - Одеса. - 1996. - С. 43

78. Якута В.И., Малахова Е.Т., Бошко Н.М. Особенности родов, осложненных токсикозом у женщин до 20 лет //Поздние токсикозы беременных. - Минск, 1986. - С. 143- 144

79. Ярощук Л.A. Течение беременности и родов у юных первородок // Актуальные проблемы практической медицины. - Ставрополь. - 1999. - С. 180-182

80. Baird P.A., Sadovnick A.D., Yee M.L. Maternal age and birth defects a population study // Lancet. - 2001. - No.8. - P. 527-530

81. Chittacharoen A., Suthutvoravut S., Pongthai S. Manual removal of placenta at Ramathibodi Hospital // J. of the Medical Association of Thailand. - 2003. - No.l. - P. 52-55

82. Cullough M., Scherman A. Adolescent pregnancy: contributing factors and strategies for prevention // Adolescence. - 2001. - No.l. - P. 806-816

83. Davis R.L., Tollestrup K., Milham S. Trends in teenage smoking during pregnancy // Am. J. Dis. Child. - 1999. - No. 12. - P. 1297-1301

84. Dey N., Hatai S.K. A study of caesarean section cases with special reference to maternal and neonatal outcome. // J. of the Indian Medical Association. - 2002. - No.6. - P. 149-151

85. Earlier W., Hoff C, Zonsky S. Earlier maturation of pregnant black and white adolescents // Am. J. Dis. Child. - 2004. - No. 10. - P. 981-986

86. Elster A.B. Young mothers // Amer. J. Obstet. Gynec. - 1999. - No.8. - P. 845-847

87. EstelC, IllgensteinE., SterchK. SchwangershaftsundGeburtsverlaufbeijugendlicherPlazentauntersuchungen// Z. arztl. Fortbild. - 2005. - No.7 - P. 853-855

88. Fleissing A. Are women given enough information by staff during labour and delivery // Midwifery. - 2001. - No.6. - P. 70-75

89. Garn S.M., Petzold A.S. Characteristics of the Mother and Child in Teenage Pregnancy // Am. J. Dis. Child. - 2003. - No.4. - P. 365-368

90. Haskett M.E., Johnson C.A., Miller J.W. Individual differences in rick of child abuse by adolescent mothers: assessment in the perinatal period // J. of Child Psychology and Psychiatry and Allied Disciplines. - 2004. - No.3. - P. 461- 476

91. Holden G.W., Nelson P.B., Velasquez J. Cognitive, psychosocial, and reported sexual behavior differences between pregnant and nonpregnant adolescents // Adolescence. - 2003. - Fall. - P. 557-572

92. Hollingsworth D.R., Felice M. Teenage pregnancy: A multiracial sociologic problem // Amer. J. Obstet. Gynec. - 2006. - No.4. - P. 741-746

93. Jacobsen L., Wilkinson C, Owen P. Teenage pregnancy, Seek the views of teenagers // BMJ. - 2003. - No.6. - P. 1750

94. Kovacs M., Krol R.S., Voti L. Early onset psychopathology and the risk for teenage pregnancy among clinically referred girls // J. of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. - 2004. - No. 1. - P. 106-113

95. Lorenz. U., Grindel B., Rothe J. Jugendsexualitat und Schwangerschaftein besonderer Aspekt in der prophylaktischen. Betrenung Jugendlicher // Z. artl. Fortbild. - 2005. - 79, I. - P. 17-20

96. Maciak B.J., Spitz A.M., Strauss L.T. Pregnancy and birth rates among sexually experienced US teenagers // JAMA. - 2005. - No.15. - P. 2069-2071

97. Matsuhashi Y., Felice M.E. Adolescent body image during pregnancy // J. of Adolescent Health. - 2001. - No.6. - P. 313-315

98. Newton R.W., Hunt L.P. Maternal growth during pregnancy // Brit. med. J. - 2004. - P. 1191-1194

99. Resmick M.D. Adolescent pregnancy options // J. of School Health. - 2002. - No.9. - P. 298-303

100. Robinson R.B., Frank D.I. The relation between self-esteem, sexual activity, and pregnancy // Adolescence. - 2004. - Spring. - P. 27-35

101. Ryan G.H., Sweeney P,J, Attitudes of adolescents toward pregnancy and contraception // Amer. J. Obstet. Gynec. - 2004. - No.3. - P. 358-362

102. Samad M.A., Begum N., Ahmed M.U. Serological diagnosis of Toxoplasma gondii infection in women associated with gyneco-obstetric problems // Southeast Asian J. of Tropical Medicine & Public Health. - 2003. - No.3. - P. 102-106

103. Schepp K.G. Correlates of mothers, who prefer control over their hospitalized children's care // J. of Pediatric Nursing. - 2002. - No.4. -P. 83-89

104. Seitz V., Apfel N.H., Rosenbaum L.K. Effects of an intervention program for pregnant adolescents: educational outcomes at two years postpartum // Am. J. of Community Psychology. - 2001. - No.12. - P. 911-930

Размещено на Allbest.ru