Регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями

Таким чином, у всіх дітей в гострому періоді ГП спостерігається зменшення кількості лактобактерій та ешеріхій, проте рівень стафілококів та кандид мав тенденцію до зростання, порівняно з даними до початку терапії. У динаміці стандартного лікування ГП концентрація біфідобактерій у всіх дітей достовірно зменшувалася, а показники кількості УПМ підвищувалися (р < 0,01). При цьому найбільш значні зміни при ГОБ спостерігалися у дітей ІІ групи.

Отже, вищезазначені дані доводять наявність якісних та кількісних порушень мікробіоценозу кишківника у дітей з ГП та ТМ. Проведення стандартного лікування та клінічне видужання дітей з пневмонією не приводить до повної нормалізації мікробіоти кишківника.

5. Аналіз і узагальнення результатів досліджень

Хвороби органів дихання перебувають у центрі уваги лікарів не тільки в нашій країні, але й в усьому світі [17, 16, 18, 43]. У структурі захворюваності населення України ця патологія посідає перше місце, серед причин смертності - четверте [43].

Незважаючи на значні досягнення в розробці нових антибактеріальних, противірусних, протигрибкових препаратів, проблема успішного лікування пневмонії остаточно не вирішена й до тепер є однією з актуальних у практичній педіатрії. Триваючий ріст захворюваності й летальності свідчить про недостатнє використання тільки антибактеріальної терапії при цій патології.

Здоров'я дитини в значній мірі залежить від повноцінності імунного захисту, який в ранньому віці забезпечується загрудинною залозою. Саме тому патологія тимусу, а саме тимомегалія, відіграє значну роль в перебігу бронхолегеневої патології.

В той же час, одним із індукторів різноманітних патологічних станів у дітей раннього віку, у тому числі й респіраторної системи, все частіше виступає порушення мікробіоцинозу кишківника. У зв'язку з цим, вивчення стану мікробіоценозу товстої кишки у дітей, хворих на ГП та ТМ залишається досить актуальним на сучасному етапі, що зумовлено вдосконаленням профілактики, діагностики даної патології та вибору адекватного лікування.

Всім дітям проводилася рентгенографія органів грудної клітини з метою постановки клінічного діагнозу пневмонії та верифікації стану загрудинної залози. При використанні рентгенологічного методу оцінка величини тимусу проводилася на рентгенограмах грудної клітини в прямій проекції з обчисленням КТТІ.

Основну групу склало 102 дитини, які буди розподілені на дві групи.

Першу групу складали діти віком від 1-го місяця до 3-х років, хворих на гостру пневмонію без супутньої тимомегалії - 53 хворих ( з них 31 хлопчик та 22 дівчинки).

До другої групи ввійшло 49 дітей ( з них - 28 хлопчиків та 21 дівчина) віком від 1-го місяця до 3-х років з гострою пневмонією та тимомегалією І ступеня.

Групу порівняння склали 30 практично здорових дітей відповідного віку та статі.

Для вивчення стану кишкової флори проводили мікробіологічні дослідження випорожнень з визначенням видового складу та популяційного рівня мікрофлори за методикою Р.Б. Епштейн-Літвак (1977).

Дослідження проводили всім хворим у гострий період захворювання, а також у період ранньої реконвалесценції після відміни лікування (на 12-14 добу).

Для визначення стану мікробіоценозу кишечника проводили мікробіологічні дослідження випорожнень з визначенням видового складу та популяційного рівня мікрофлори за методикою Р.Б. Епштейн-Літвак (1977).

Аналізуючи клінічну симптоматику та особливості перебігу захворювання, було встановлено, що на момент госпіталізації більше ніж у половини дітей (56,86 ± 3,48 %) відмічалися клінічні прояви дисбіозу кишківника у вигляді диспептичного синдрому, основними симптомами якого були: нашарування на язиці - у (62,93 ± 4,50) % дітей, зригування - у (31,90 ± 4,35) % дітей, блювання - у (12,93 ± 3,13) %, здуття живота і метеоризм - у (61,21 ± 4,54) % та пронос - у (16,38 ± 3,45) % хворих на ГП дітей.

Необхідно зауважити, що кишечний дисбактеріоз клінічно був більш виражений у дітей з пневмонією, асоційовною з тимомегалією, і, вірогідно, може бути пов'язаний з більш значними змінами в організмі хворої дитини з боку імунної системи та мікроелементного гомеостазу, що в свою чергу призвело до більш тяжких змін і у складі кишкової мікрофлори.

Аналіз показників мікробіоти у період розпалу хвороби у дітей з ГП виявив достовірну різницю даних між основними групами. Так, нами було виявлено, що у дітей І групи рівень біфідобактерій достовірно знижувався, а вміст УПМ значно підвищувався за відповідний показник іншої групи (р < 0,05).

Було проаналізовано динаміку показників кишкового мікро біоценозу у дітей, хворих на ГП у результаті проведеного лікування.

Після проведеного комплексного стандартного лікування ГОБ у дітей ІІ групи під час лабораторного дослідження виявлялося подальше зменшення кількості біфідо- та лактобактерій (відповідно 2,80 ± 0,29 lgКУО/г та 3,79 ± 0,28 lgКУО/г, р < 0,01), спостерігалося зниження загальної кількості кишкової палички до (4,28 ± 0,27) lgКУО/г, (р < 0,01) та подальше збільшення кількості УПМ (р < 0,001), стафілококів та грибів роду Candida (р < 0,05).

Подібна динаміка спостерігалася і серед дітей з ГП без ТМ. Порівнюючи динамічні зміни концентрації досліджуваних показників після проведеного лікування було встановлено, що рівень біфідобактерій залишався достовірно нижчим за відповідний показник в гострому періоді (р < 0,05), поряд з тим концентрація лактобактерій та ехеріхій мала подальшу тенденцію до зниження, а вміст УПМ достовірно підвищувався порівняно з даними в гострому періоді (р < 0,05).

Таким чином, у всіх дітей в гострому періоді ГП спостерігається зменшення кількості лактобактерій та ешеріхій, проте рівень стафілококів та кандид мав тенденцію до зростання, порівняно з даними до початку терапії. У динаміці стандартного лікування ГП концентрація біфідобактерій у всіх дітей достовірно зменшувалася, а показники кількості УПМ підвищувалися (р < 0,01). При цьому найбільш значні зміни при ГОБ спостерігалися у дітей ІІ групи.

Отже, підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що еубіота кишківника сприяє формуванню протиінфекційного імунітету, впливає на структуру та функції слизової оболонки. Тому, порушення імунного статусу, ускладнений перебіг гострої пневмонії в дітей з супутньою тимомегалією, можуть бути пов'язані з розвитком дисбактеріозу товстої кишки. Саме тому дослідження стану мікробіоцену кишківника у дітей раннього віку, хворих на пневмонію є досить актуальною проблемою на сучасному етапі, що дозволить підвищити ефективність терапії дітей з даною патологією та покращити якість життя хворих у подальшому.

Висновки

У дітей, хворих на пневмонію в гострому періоді захворювання виявляються дизбіотичні порушення еубіоти кишечника, що проявлявся якісними та кількісними змінами його мікрофлори.

Більш значні зміни кишкового мікробіоценозу були виявлені у дітей з супутньою тимомегалією.

Дисбіоз мікрофлори кишечника дітей, хворих на гостру пневмонію проявлявся кількісними змінами анаеробної флори, серед яких характерне зниженням вмісту біфідобактерій. Так, рівень біфідобактерій у дітей, хворих на пневмонію без тимомегалії при госпіталізації був достовірно нижчою - (4,05 ± 0,36) lgКУО/г, ніж у дітей групи порівняння (5,27 ± 0,29) lgКУО/г (р<0,05). Між тим титри УПМ зростав і на відміну від І групи становили 4,06 ± 0,22 lgКУО/г (р < 0,001).

Рівень біфідобактерій у пацієнтів з тимомегалією був достовірно нижчим ніж у дітей контрольної групи та складав (4,05 ± 0,36) lgКУО/г (р < 0,001). Вміст лактобактерій не перевищував (4,89 ± 0,25) lgКУО/г проти (8,80 ± 0,34) lgКУО/г в осіб контрольної групи (р < 0,001). У всіх хворих даної групи спостерігалося також достовірне зменшенням загальної кількості E.coli (5,36 ± 0,26 lgКУО/г) порівняно з групою контролю -- 6,50 ± 0,24 lgКУО/г (р < 0,01).

Між тим титри УПМ у пацієнтів з пневмонією та супутньою тимомегалією зростав і на відміну від здорових дітей (2,52 ± 0,33 lgКУО/г) становили 4,06 ± 0,22 lgКУО/г (р < 0,001). У порівнянні з контрольною групою рівень патогенних стафілококів був значно підвищений (1,76 ± 0,17 lgКУО/г), (р < 0,01). Гриби роду Candida також виявлялися в значній кількості (4,08 ± 0,29 lgКУО/г) та в майже 2 рази перевищували показники контрольної групи (2,16 ± 0,17) lgКУО/г (р < 0,001).

У дітей з пневмонією без тимомегалії вміст як біфідо- так і лактобактерій був значно знижений порівняно з практично здоровими дітьми (відповідно (5,27 ± 0,29) lgКУО/г, (р < 0,001) та (5,19 ± 0,45) lgКУО/г, (р < 0,001)). Якісні та кількісні зміни в популяції ешерихій характеризувалися достовірним зменшенням загальної кількості E.coli (5,39 ± 0,40 lgКУО/г) порівняно з групою контролю -- (6,50 ± 0,24) lgКУО/г (р < 0,001), тоді як гриби роду кандида (р < 0,001) та представники УПМ значно перевищували відповідні показники у здорових дітей (р < 0,05).

Аналіз показників мікробіоти у період розпалу хвороби у дітей з ГП виявив достовірну різницю даних між основними групами. Так, нами було виявлено, що у дітей І групи рівень біфідобактерій достовірно знижувався, а вміст УПМ значно підвищувався за відповідний показник іншої групи (р < 0,05).

Після проведеного комплексного стандартного лікування ГОБ у дітей ІІ групи під час лабораторного дослідження виявлялося подальше зменшення кількості біфідо- та лактобактерій (відповідно 2,80 ± 0,29 lgКУО/г та 3,79 ± 0,28 lgКУО/г, р < 0,01), спостерігалося зниження загальної кількості кишкової палички до (4,28 ± 0,27) lgКУО/г, (р < 0,01) та подальше збільшення кількості УПМ (р < 0,001), стафілококів та грибів роду Candida (р < 0,05).

Подібна динаміка спостерігалася і серед дітей з ГП без ТМ. Порівнюючи динамічні зміни концентрації досліджуваних показників після проведеного лікування було встановлено, що рівень біфідобактерій залишався достовірно нижчим за відповідний показник в гострому періоді (р < 0,05), поряд з тим концентрація лактобактерій та ехеріхій мала подальшу тенденцію до зниження, а вміст УПМ достовірно підвищувався порівняно з даними в гострому періоді (р < 0,05).

Перелік посилань

1. Марушко Ю.В. Профілактика та терапія частих і рецидивних респіраторних захворювань у дітей - актуальна проблема педіатрії //Современная педиатрия. - 2006. - №2. - С. 32-36.

2. Володин Н. Н. Иммунология перинатального периода: проблемы и перспективы / Н. Н. Володин, М. В. Дегтярева // Педиатрия. -- 2001. -- N 3 . -- С. 4-8.

3. Тяжка О.В. Педіатрія (видання друге) - Вінниця: Нова Книга, 2008. - 402 - 421 с.

4. Savino W. Neuroendocrine control of thymus physiology / W Savino, М Dardenne // J. Virol. - 09/2004. - Vol. 21, №4. P. 412-43

5. Сарилова И.Л. Морфофункциональная характеристика структур тимуса при экспериментальной тестоктемии: автореф. дис. канд. мед. наук. / И.Л. Сарилова // Саранск. -- 2009. - 26 с.

6. Ткаченко Ю.П. Тимомегалия (Этиология, патогенез, диагностика, клинические проявления, влияние на течение болезни, лечение) // Сб. науч. трудов МЗ Украины. Запорожский госуд. мед.университет. - 1995. - 101с.

7. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей. - Донецк: Регина, 2005. - 389с.

8. Марушко Ю.В. Профілактика та терапія частих і рецидивних респіраторних захворювань у дітей - актуальна проблема педіатрії //Современная педиатрия. - 2006. - №2. - С. 32-36.

9. Юлиш Е.И., Волосовец А.П. Клиника, диагностика и лечение внебольничных пневмоний у детей. - Донецк: Регина, 2004.-215с.

10. Weil-Olivier C. Community acquired pneumonia in children // Rev. Part. - 2003. - Vol.15, №53(13). - P.1428-1433.

11. Стинич О.А., Співак М.Я., Серденко Б.Б. та ін. Показники гуморального імунітету у дітей раннього віку із синдромом гіперплазії тимусу // Імунологія та алергологія. - 2002. - №1. - С.22-25.

12. Стинич О. А. Показники гуморального імунітету у дітей раннього віку з синдромом гіперплазії тимусу / Співак М.Я., Серденко Б.Б., Лазаренко Л.М., Корніліна О.М., Білак М.Ю. // Імунологія та алергологія. - 2002. - №1. - С.22-25.

13. Усачова О.В. Клініко-патогенетичні особливості перебігу гострого та обструктивного бронхіту у дітей раннього віку з тимомегалією // Педіатрія, акушерство і гінекологя. - 2003. - №1. - С.83-84.

14. Кузьменко І.В. Диференційована терапія бронхообструктивного синдрому у дітей першого року життя з тимомегалією // Автореф. дис...канд.мед.наук.-К., 2004. - 18с.

15. Майданник В.Г. Клинические рекомендации по диагностике и лечению острой пневмонии у детей. - К.: Знання України, 2002. - 106с.

16. Buckingham S.C. Incidence and etiologies of complicated pneumonic effusion in children 1996-2001// Pediatr. Infect. Dis. J.- 2003.- 22.- 6.- P. 499-504.

17. Juven T., Mertsola J., Waris M. et al. Etiology of community-acquired pneumonia in 254 hospitalized children// Pediatr. Infect. Dis. J.- 2000.- 19.- P. 293-296.

18. Крамарев С.А., Выговская О.В., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Защитные функции микрофлоры кишечника // Новости медицины и фармации. -- 2008.- № 251. -- С. 62-67.

19. Корниенко Е.А. Современные принципы выбора пробиотиков // Детские инфекции. -- 2007. -- Т. 5, № 3. -- С. 63-68.

20. Мазанкова Л.Н, Чеботарева Т.А., Майкова И.Д. Пробиотики и иммунитет (концепция иммунобиологической терапии) // Consilium medicum. Экстравыпуск. -- 2007. -- С. 16-19.

21. Янковский Д. С., Дымент С.Г. Пробиотики -- лекарства ХХI столетия // Здоров'я України. -- 2006. -- № 7 (140). -- С. 1-11.

22. Бондаренко В.М., Мацулевич Т.В. Дисбактериоз кишечника как клинико-лабораторный синдром: современное состояние проблемы. М., 2007.

23. Коровина Н.А., Захарова И.Н., Костадинова В.Н. и др. Пребиотики и пробиотики при нарушениях кишечного микробиоценоза у детей. М.: Медпрактика, 2004.

24. Бондаренко В. М., Воробьев А. А. Дисбиозы и препараты с пробиотической функцией // Журнал микробиологии. - 2004. - № 1. - С. 84-92

25. Сучасні погляди на проблему дисбіозу кишечника та терапевтичні аспекти відновлення еубіозу: Посібник для лікарів/ За ред. Г. В. Дзяка, І. І. Гриценко, Л. Р. Шостакович-Корецької, В. І. Залевського. - К., 2004.

26. Наказ МОЗ України № 18 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» від 13.01.2005 р. - Київ, 2005. - 58 с.

27. Сиротина О. Б. Ультразвуковое исследование тимуса у детей в норме, при некоторых заболеваниях и состояниях: автореф. дис… канд. мед. наук / О. Б. Сиротина. - Москва, - 2011. - 50 с.

28. «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» Наказ МОЗ України № 149 від 20.03.2008 р. - Київ, 2008. - 94 с.

29. Корниенко Е. А. Роль кишечной микрофлоры и пробиотиков в развитии иммунитета у грудных детей / Е. А. Корниенко, О. К. Нетребенко, С. Е. Украинцев // Педиатрия. - 2009. - Т. 87, № 1. - С. 77-83.

30. Белоусова Е. А. Синдром избыточного бактериального роста в тонкой кишке в свете общей концепции о дисбактериозе кишечника: взгляд на проблему / Е. А. Белоусова // Фарматека. -- 2009. -- № 2. - С. 8-16.

31. De Greef E. Probiotics and IBD / De Greef E, Y. Vandenplas, B. Hauser, T. Devreker, G. Veereman-Wauters // Acta Gastroenterol Belg. - 2013. - Vol. 1, № 76. - P. 9-15.

32. Madan J. C. Serial analysis of the gut and respiratory microbiome in cystic fibrosis in infancy: interaction between intestinal and respiratory tracts and impact of nutritional exposures / J. C. Madan, D. C. Koestler, B. A. Stanton, L. Davidson, L. A. Moulton at all. // MBio. - 2012. - Vol. 4, № 3. - P. 212-251.

33. Сміян О. І. Стан мікробіоценозу кишечника та оцінка ефективності застосування Лактовіту Форте при гострих обструктивних бронхітах у дітей раннього віку / О. І. Сміян, В. В. Слива, О. П. Мощич //Здоровье ребенка. - 2011. - №8 (35). - С. 37-44.

34. Szajewska H. Probiotics in the prevention of antibioticassociated diarrhea in children: a meta-analysis of randomized controlled trials / H. Szajewska, M. Ruszczynski, A. Radzikowski // J. Pediatr. - 2006. - Vol. 149 (367). - P. 72.

35. Fitzpatrik L. R. Effects of the probiotic formulationVSL3 on colitis in weanling rats / L. R. Fitzpatrik // J. Ped. Gastroenterol. Nutr. - 2007. - V. 44, № 5. - P. 561-570.

36. Backlied F., Ding H., Wang T. et al. The gut microbiota as an environmental factor that regulates fat storage // Proc. Nat. Acad. Scienses. - 2004. - Vol. 101, № 11. - P.15718 - 15723.

37. Stratiki Z. The effect of bifidobacter supplemented bovine milk on intestinal permeability of preterm infants / Z. Stratiki, C. Costalos, C. Sevastiadou // Early Hum Dev. - 2007. - Vol. 83. - P. 575-579.

Размещено на Allbest.ru