Особливості мікроелементного обміну у дітей з вегетативними дисфункціями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості мікроелементного обміну у дітей з вегетативними дисфункціями

Н.О. Савельєва-Кулик

Вступ

Стабільність хімічного складу організму є однією з найважливіших і обов'язкових умов його нормального функціонування. Макро- та мікроелементи є абсолютно необхідними та незамінними речовинами для організму людини. Вони беруть активну участь у складних біохімічних та фізіологічних процесах і забезпечують підтримку гомеостазу організму. Мікроелементний гомеостаз - лиш часткова форма загальної гомеостатичної системи, що регулює діяльність усіх систем організму. В нормі у функціонуванні мікроелементної гомеостатичної системи відсутній хаос завдяки упорядкованості у надходженні, утилізації та елімінації мікроелементів (МЕ) [1, 2]. вегетативна дисфункція мікроелемент есенційний

На сучасному етапі обсяг досліджень у галузі біоелементології досить значний. Відомо, що відхилення у вмісті хімічних елементів, викликані екологічними, професійними, кліматогеографічними факторами чи захворюваннями, призводять до широкого спектру порушень стану здоров'я. У більшості випадків мікроелементози (МЗ) спричиняють ушкодження не лише одного органу або однієї анатомо-фізіологічної системи. За даними численних досліджень, патоморфологічний субстрат МЗ може проявлятися як на органному та тканинному, так і на клітинному рівнях [8, 9]. Порушення обміну МЕ є не лише самостійними нозологіями, але й можуть видозмінювати клініку багатьох захворювань. Характерною особливістю екопатологій, а отже, пов'язаних з ними МЗ, є висока частота поєднаної патології органів та систем, ріст алергізації, інтоксикаційного синдрому, вегетативних дисфункцій (ВД), що нерідко обумовлює резистентність до традиційної медикаментозної терапії і складність підбору адекватного лікування [4, 5, 10, 11].

На сьогоднішній день ВД у дітей є значною медичною та соціально-економічною проблемою. Це обумовлено їх широкою розповсюдженістю (20-82% дітей, за даними різних авторів), труднощами діагностики внаслідок поліморфізму клінічних симптомів, неможливістю радикального лікування [3, 7].

Метою даної роботи було вивчення особливостей обміну деяких есенційних та умовно есенційних МЕ у дітей різного віку з вегетативними розладами, а також тих, що мають додаткові (радіаційні) фактори ризику в порівнянні з контрольною групою.

Матеріали та методи

Під наглядом знаходилось 20 дітей з ВД, що мають обтяжений радіаційний анамнез (діти, батьки яких були ліквідаторами аварії на ЧАЕС, - 1 група) і 20 дітей, які не віднесені до групи радіаційного ризику, і перебували на лікуванні з приводу вищевказаної патології в Сумській міській дитячій клінічній лікарні в 2005-2006 р.р. (2 група). Середній вік дітей був 14,59±0,16 р.р. Контрольну 3 групу склали 20 практично здорових дітей відповідного віку. Домінуючою серед клініко - патогенетичних форм ВД в перших двох групах була вегетативно-судинна дисфункція. З метою вивчення балансу есенційних (Cu, Mn, Zn, Cr) та деяких умовно есенційних (Ni, Cd) елементів було проведене атомно-абсорбційне спектрофотометричне дослідження кількісного мікроелементного складу плазми крові у дітей визначених груп. Статистичне опрацювання результатів проводили згідно з загальноприйнятими правилами варіаційної статистики за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel 2000 [6].

Результати та їх обговорення

Результати проведеного дослідження дозволили констатувати значні зміни балансу біоелементів. Так, у дітей з ВД відносно групи контролю виявлено достовірно підвищений вміст таких есенційних МЕ як мідь, марганець і хром. Середній вміст Cu у дітей 1 групи склав 0,0283±0,0013 ммоль/л, в 2 групі - 0,0234±0,0011 ммоль/л, а в контрольній - 0,0163±0,001 ммоль/л (p<0,05). Середні показники рівню Mn в 1 групі становили 0,031±0,0014 мкмоль/л, в 2 групі дітей - 0,0209±0,0016 мкмоль/л, в групі контролю - 0,0133±0,0007 мкмоль/л (p<0,001). Рівень Cr у дітей визначених груп також відрізнявся: 0,0442±0,002 мкмоль/л, в 2 групі - 0,0183±0,003 мкмоль/л, і в контрольній - 0,0065±0,0005 мкмоль/л (p<0,01).

Вивчення вмісту Zn в плазмі крові виявило достовірно знижений вміст цього МЕ у дітей 1 групи (0,0057±0,0009 мкмоль/л) відносно другої та контрольної груп (0,0159±0,0013 мкмоль/л та 0,0126±0,0009 мкмоль/л відповідно, p<0,001). Виявлені порушення балансу Cu, Mn, Cr та Zn у дітей з ВД можуть слугувати потенційною біохімічною основою клінічних проявів у вигляді психосоматичної та неврологічної симптоматики. Це обумовлено участю зазначених МЕ в процесах ділення, росту, диференціації нервових клітин (Zn), нейромедіаторному обміні та мієлінізації (Mn, Cu), процесах енергетичного забезпечення мозку в цілому та вуглеводному обміні зокрема (Cr).

Нікель - есенційний мікроелемент, що відіграє важливу роль окисного каталізатора, але токсичний ефект надлишку Ni в організмі супроводжується посиленням перекисного окислення ліпідів, що є можливим предиктором розвитку оксидантного стресу. Дослідження концентрацій Ni в плазмі крові дітей з ВД виявило підвищений його вміст у 1 і 2 групах відносно контролю (0,0261±0,001 мкмоль/л, 0,0213±0,001 мкмоль/л та 0,0086±0,0007 мкмоль/л відповідно, p<0,01), при цьому середні рівні вказаного елементу були вищими в групі радіаційного ризику відносно 2 групи (p<0,01). Незважаючи на те, що есенційність малих доз Cd продовжує вивчатись, більшість літературних джерел свідчать про генотоксичні та канцерогенні ефекти даного МЕ [9, 10, 12]. Дослідження плазми крові у дітей з вегетативними розладами виявило підвищений вміст Cd в 1 групі спостереження (1,8625±0,1018 мкмоль/л) відносно 2 та 3 груп (1,0389±0,0902 мкмоль/л та 0,7594±0,1086 мкмоль/л відповідно, p<0,01). Різниця показників 2 та контрольної груп не була достовірною (p>0,05) (табл. 1).

Таблиця 1 - Вміст досліджуваних МЕ в плазмі крові дітей з вегетативними дисфункціями

Таким чином, за результатами проведеного дослідження виявлено підвищений вміст міді, марганцю, хрому і нікелю в перших двох групах дітей відносно контрольної, при цьому у дітей із групи радіаційного ризику вміст зазначених МЕ був найвищим та достовірно відрізнявся від аналогічних показників в групах порівнянь (друга та контрольна). Рівень кадмію був підвищеним, а цинку - зниженим в першій групі спостереження відносно другої та третьої груп порівнянь. Зазначені особливості статусу деяких МЕ у дітей з ВД, і особливо у тих, що мають обтяжений радіаційний анамнез, є важливими з огляду на раціональність лікування вказаної патології саме на етапі функціональних змін, а не органічних перетворень.

Висновки

1. Результати спектрофотометричного дослідження плазми крові у дітей з ВД в поєднанні з радіаційними факторами ризику виявили дисбаланс деяких есенційних та умовно есенційних МЕ (підвищений вміст міді, марганцю, хрому, нікелю, кадмію, значно знижений рівень цинку).

2. Зважаючи на отримані дані, актуальним в терапії ВД, особливо у дітей з обтяженим радіаційним анамнезом, є корекція мікроелементного статусу, враховуючи не середньодобові потреби в МЕ, а результати вивчення біохімічної забезпеченості ними дитячого організму.

Проведення аналізу захворюваності дітей на вегетативні розлади у співставленні з забезпеченістю організму МЕ є перспективним для вивчення окремих ланок патогенезу та проведення обґрунтованої терапевтичної корекції вищевказаної патології.

Список літератури

1. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроэлементозы человека. - М.: Медицина. - 1991. - 496 с.

2. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение // Микроэлементы в медицине. - 2001. - №2 (1). - с. 2-5.

3. Бережний В.В., Корнєва В.В., Козачук В.Г. Пароксизмальна вегетативна недостатність у дітей. Діагностика та лікування: Метод. рекомендації. - К.: СПД Коляда О.П., 2004. - 32 с.

4. Кома И.Э., Ших Е.В. Обеспеченность микроэлементами детского коренного населения Чукотского автономного округа // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2005. - №5. - с. 61-64.

5. Копанев В.А. Роль социально-гигиенических факторов в нарушении макро- и микроэлементного статуса у детей школьного возраста в промышленном городе // Информационно-аналитический обзор. - Новосибирск: Изд-во Новосибирского научно-исследовательского института гигиены, 2001. - 56 с.

6. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - К.: Морион. - 2000. - 320 с.

7. Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.Г., Кухта Н.М. Вегетативні дисфункції у дітей: нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію// ПАГ. - 2000. - №1. - с. 10-12.

8. Ребров В.Г., Громова О.А. Витамины и микроэлементы. - М.: Алев-В. - 2003. - 648 с.

9. Скальный А.В. Микроэлементозы человека: гигиеническая диагностика и коррекция // Микроэлементы в медицине. - 2000. - №1. - с. 2-8.

10. Alesse E., Santoni A., Guilino A., Citone M.G. Effects of cadmium on p53 levels in human limphocytes // J. Trace Elem. Exp. Med. Vol.8. 1995, № 2. p. 64.

11. Costa M., Salnikow K., Cosentino S., Klem C.B., Huang X., Zhuang Z. Molecular mechanisms of nickel carcinogenesis // Environ. Health Perspect. Vol. 102. Suppl.3. 1997, p. 127-130.

12. Oberdorster G., Cherman M.G., Baggs R.B. Correlation between cadmium- induced pulmonary carcinogenicity, metallothionein expression and inflammatory processes: a species comparison // Environ. Health Perspect. Vol.102. Suppl.3. 1994, p.257-263.

Размещено на Allbest.ru