Відгодівельні ознаки чистопородного і гібридного молодняка свиней у залежності від їх походження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відгодівельні ознаки чистопородного і гібридного молодняка свиней у залежності від їх походження

Наведений стан свинарства України, згідно якого у першому кварталі 2014 року загальна кількість свиней в усіх категоріях господарств становила 8010 тис. голів свиней, а на сільськогосподарських підприємствах - 3860 тис. голів. Середньодобовий приріст свиней в усіх категоріях господарств за вказаний період становив 465г.

Результати відгодівлі свиней, які одержані за різних варіантів поєднання вихідних батьківських порід м'ясного напряму продуктивності французької та німецької селекції, вказують на можливість одержання середньодобових приростів на рівні 570,4…775,6г та досягнення тваринами живої маси 100 кг за 163,6…192,4 доби.

Встановлено, що найбільш високою інтенсивністю росту під час відгодівлі характеризувався молодняк, одержаний за: внутріпородного підбору свиноматок породи ландрас французької селекції з кнурами даної породи німецької селекції; схрещування маток породи ландрас французької селекції з кнурами синтетичної лінії Maxter та великої білої породи французької селекції; схрещування маток породи ландрас французької селекції з кнурами порід ландрас і п'єтрен німецької селекції й маток великої білої породи французької селекції з кнурами породи ландрас німецької селекції. Використання молодняка свиней, одержаного за вищевказаних варіантів вітрі-та міжпородного підбору кнурів і маток французької та німецької селекції у сумі з належним рівнем годівлі сприятиме підвищенню рентабельності галузі.

Постановка проблеми. Розведення свиней, не залежно від потужності та спрямованості господарства, підпорядковується вирішенню основної мети: одержання молодняка бажаного генотипу для відтворення та відгодівлі [2, 4, 7]. При цьому економічну ефективність використання тих чи інших порід свиней визначають саме за відгодівельними ознаками, серед яких: вік

досягнення живої маси 100 кг, середньодобові прирости й витрати корму на одиницю приросту продукції. Безперечно, на продуктивність свиней впливають багато генотипових та паратипових чинників, серед яких найбільшої ваги мають рівень годівлі, порода, поєднуваність батьківських пар, метод розведення, вік, умови утримання тварин [ 1, 3, 8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми. За даними багатьох науковців, відгодівля свиней різного напряму продуктивності вітчизняної та зарубіжної селекції переконливо вказує на економічну ефективність використання свиней саме зарубіжної селекції, які за однакових умов утримання і годівлі проявляють вищі середньодобові прирости й швидше досягають живої маси 100кг. Значне підвищення відгодівельних і м'ясних ознак у помісного чи гібридного молодняка забезпечує використання свиней порід ландрас, дюрок і п'єтрен, особливо за їх схрещування з генотипами аналогічного напряму продуктивності. Проте і серед різних варіантів схрещування свиней м'ясних порід отримують значну варіабельність ознак продуктивності, що змушує аналізувати різні поєднання генотипів та добирати найбільш високопродуктивні [2, 4, 5,7].

Мета досліджень та методика їх проведення. Метою наших досліджень був пошук найбільш високопродуктивних варіантів внутрі-та міжпородних поєднань свиней м'ясних генотипів французької і німецької селекції, які б забезпечили у молодняка прояв гетерозису за відгодівельними ознаками. Оцінювання молодняка різного походження, який одержаний в результаті чистопородного розведення, схрещування чи внутріпородного підбору батьківських форм м'ясного напряму продуктивності зарубіжної селекції за відгодівельними ознаками, було проведено в двох дослідах в різних господарств по виробництву свинини. Для проведення першого досліду в умовах ФОП «Мартиненко» Полтавської області було сформовано 4 піддослідні групи, молодняк яких належав до генотипів: І група (контрольна) - чистопородні свині породи ландрас (ЛФП), ІІ група (дослідна) - Ѕ (ЛФП + ВБФП) ; ІІІ група (дослідна) - Ѕ (ЛФП + Maxter) і ІV група (дослідна) -ј (ЛФП + ВБФП) +1/2 Maxter. Вихідне батьківське поголів'я належало до свиней французької селекції. Відгодівлю проводили методом груп за утримання в станку 15-20 голів тварин за вільного доступу до корму і води. Обліковий період розпочинали згідно прийнятої технології у господарстві - з 72 денного віку і проводили до досягнення тваринами живої маси 100 кг.

Для проведення другого досліду в умовах ТОВ «Агрікор-Холдинг» Чернігівської області використовували свиноматок великої білої породи і ландрас французької породи при їх схрещуванні з кнурами великої білої породи, дюрок, ландрас і п'єтрен німецької селекції. Піддослідний молодняк, у залежності від генотипу, був розподілений на 8 піддослідних груп серед яких перша група контрольна, а друга-восьма - дослідні: І група - Ѕ (ВБФП + ВБНП), ІІ група -Ѕ (ВБФП+ДНП), ІІІ група -Ѕ (ВБФП+ЛНП), IV група -Ѕ (ВБФП+ПНП), V група - Ѕ (ЛФП+ВБНП), VI група - Ѕ (ЛФП+ДНП), VII група -Ѕ (ЛФП+ЛНП), VIII група -Ѕ (ЛФП+ПНП). Особливістю відгодівлі свиней у даному господарстві було утримання тварин великими групами (до 300 голів) на глибокій незмінній підстилці з 80-денного віку до досягнення ними живої маси 100 кг. Свині мали вільний доступ до корму і води.

Рівень годівлі свиней в обох господарств забезпечував високу енергію їх росту. Вік досягнення живої маси 100 кг визначали з дати народження тварин і до досягнення ними живої маси 100 кг, а середньодобовий приріст - за період відгодівлі. Матеріали опрацьовані методами варіаційної статистики з використанням комп'ютерної програми «Statistika 6.0».

Результати досліджень. Наявні в Україні породи свиней, навіть в умовах племінних господарств, мають значну різницю за вищевказаними ознаками, що з одного боку дає можливість для одержання високопродуктивного молодняка за рахунок поєднання кращих вітчизняних порід, а з іншого - змушує імпортувати поголів'я для підвищення продуктивності не перспективного генофонду. Ще більша мінливість ознак продуктивності характерна для свиней, які розводяться в умовах сільськогосподарських підприємств та господарств населення. За даними Мінагрополітики України, станом на 01.04.2014 року, в усіх категоріях господарств загальна численність свиней становила 8010 тис. голів. При цьому в господарствах населення утримувалося 4151тис. голів свиней проти 3860 тис. голів у сільськогосподарських підприємствах. На численність поголів'я свиней впливають різні важелі, у результаті яких найбільша кількість тварин у господарствах усіх категорій зосереджена в Донецькій (595,9 тис. гол.) та Дніпропетровській (554,9 тис. гол.) областях. До областей, де свинарство не має значного розповсюдження, відносяться Миколаївська (133,2 тис. гол.) і Луганська (106,2 тис. гол.) області. За перший квартал 2014 року в усіх категоріях господарств на одну основну свиноматку отримано 506 поросят.

При цьому найбільше поросят на одну свиноматку отримано в Івано-Франківській, Донецькій і Полтавській областях, відповідно, 953, 641 і 593 голів, а найменше - в Рівненській, Тернопільській і Луганській областях - 188, 268 і 292 голови, відповідно. При середньодобовому прирості свиней в усіх категоріях господарств України за вказаний період на рівні 465г, найвищу інтенсивність росту мали тварини в Івано-франківській області -673г, а найменшу - Миколаївській і Луганській, 277 і 338г, відповідно. Проте, не дивлячись на перевагу в кількості свиней в господарствах населення, остання категорія господарств за перший квартал 2014 року здала на переробні підприємства лише 0,2 тис. т свинини в живій масі, тоді як сільськогосподарські підприємства - 55,9тис.т. [6].

Оцінювання свиней різних генотипів, у тому числі й молодняка, одержаного за використання свиноматок і кнурів породи ландрас французької селекції, вказує на їх різну інтенсивність росту, яка в кінцевому результаті забезпечила значну мінливість віку досягнення тваринами живої маси 100 кг. Аналіз відгодівлі піддослідного молодняка в умовах ФОП «Мартиненко» Полтавської області свідчить, що тварини різного походження живої маси 100 кг досягали за 163,6…192,4 доби (табл. 1). При цьому найбільшу інтенсивність росту мали тварини, які об'єднали спадкову основу маток породи ландрас та кнурів лінії Maxter французької селекції (ІІІ дослідна група). Живої маси 100 кг молодняк генотипу Ѕ (Л + Maxter ) (ІІІ дослідна група) досягнув за 163,6 доби, що швидше, порівняно із чистопородними тваринами породи ландрас контрольної групи на 8,9% (Р > 0,999), молодняком ІІ дослідної групи (1/2 (Л+ ВБ) - на 5,6% (Р > 0,999) й ІV дослідної (ј (ландрас + велика біла)+1/2 Maxter) - на 15,0% (Р > 0,999). Середньодобовий приріст піддослідного молодняка в першому досліді корелював із інтенсивністю їх росту за найвищого значення ознаки у молодняка ІІІ дослідної групи - 738,8 г і найменшого - 570,4г у тварин ІV дослідної групи.

Таблиця 1. Відгодівельні ознаки піддослідного молодняка у першому досліді

свиня селекція м'ясний

У якості однозначного висновку можна вказати, що для ФОП «Мартиненко» Полтавської області не ефективним буде схрещування маток Ѕ (ландрас + велика біла) з кнурами лінії Maxter французької селекції та чистопородне розведення свиней породи ландрас французької селекції з метою одержання високопродуктивного відгодівельного молодняка. Більш доцільно використовувати молодняк, одержаний за схрещування свиноматок породи ландрас з кнурами лінії Maxter та великої білої породи.

Аналіз відгодівлі свиней різних генотипів в умовах ТОВ «Агрікор-Холдинг» Чернігівської області (другий дослід) дав змогу встановити аналогічну тенденцію швидкості росту молодняка, одержаного за різних варіантів як внутріпородного, так і міжпородного підборів батьківських пар. Вік досягнення живої маси 100 кг у піддослідних тварин у другому досліді варіював у межах 169,2…192,4 доби, вказуючи, що найдовше відгодовувався молодняк контрольної групи, одержаний за внутріпородного підбору кнурів і маток великої білої породи (Ѕ (ВБФП+ВБНП) (табл. 2).

свиня селекція м'ясний

Таблиця 2. Відгодівельні ознаки піддослідного молодняку у другому досліді

Серед піддослідного молодняка найвищою інтенсивністю росту, яка забезпечувала найшвидше досягнення живої маси 100 кг, характеризувалися свині породи ландрас ( VІІ дослідна група) -169,2 діб, що ймовірно обумовлено генетичним потенціалом та поєднуваністю батьківської основи, яка навіть за внутріпородного підбору тварин різної селекції забезпечує потомкам прояв гетерозису.

Серед реципрокних варіантів схрещування великої білої породи і ландрас у якості материнської та батьківської форми, кращою скоростиглістю характеризувалися тварини генотипу Ѕ (ВБФП+ЛНП) (ІІІ дослідна група), які на 2,5 доби швидше досягали живої маси 100 кг, порівняно із молодняком походження Ѕ (ЛФП+ВБНП) (V дослідна група). Проте молодняк походження Ѕ (ВБФП + ЛНП) поступався за досліджуваною ознакою на 6,7 діб чистопородному молодняку породи ландрас ( VІІ дослідна група) . Загалом слід зазначити, що в другому досліді, крім молодняка породи ландрас (VII дослідна група) досить високу скороспілість мали свині походження Ѕ (ЛФП + ПНП) (VIII дослідна група), Ѕ (ВБФП + ЛНП) (III дослідна група) та Ѕ (ЛФП + ДНП) (VI дослідна група), які живої маси 100 кг досягали, відповідно, за 172,1; 175,9 та 176,4 доби. Найвищі середньодобові прирости за період відгодівлі мали свині породи ландрас -775,6г, а найменші - великої білої породи, 625,0 г. Тобто, в одному випадку поєднання батьківської основи однієї породи, але різної селекції забезпечує високу інтенсивність росту потомків, як це було у свиней породи ландрас, а в іншому випадку - з великою білою породою, навпаки, приводить до зниження ознаки.

Ймовірно свині великої білої породи зарубіжної селекції, які були використані в другому досліді, генетично запрограмовані на високі материнські якості, які не корелюють із відгодівельними ознаками, про що свідчать одержані в наших дослідженнях не високі показники відгодівельних ознак свиней даної породи навіть за поєднання особин різної селекції. Найбільш високі показники відгодівельних ознак у свиней породи ландрас у другому досліді можна пояснити комбінацією генів, які забезпечують ефект гетерозису навіть за внутріпородного підбору.

Висновки

свиня селекція м'ясний

В умовах промислових господарств найбільш доцільно відгодовувати молодняк, одержаний при:

- внутріпородному підборі маток породи ландрас французької селекції з кнурами даної породи німецької селекції (ЛФП х ЛНП);

- схрещуванні маток породи ландрас французької селекції з кнурами синтетичної лінії Maxter та великої білої породи французької селекції (ЛФП х Maxter та ЛФП х ВБФП);

- схрещуванні маток породи ландрас французької селекції з кнурами

порід ландрас і п'єтрен німецької селекції (ЛФП х ЛНП та ЛФП х ПНП) , а також маток великої білої породи французької селекції з кнурами породи ландрас німецької селекції (ВБФП х ЛНП).

Тварини вищевказаних генотипів матимуть високу скоростиглість, що сприятиме підвищенню прибутковості галузі.

Бібліографія

1. Дарьин А. Использование хряков разных пород при сочетании с матками крупной белой породы / А. Дарьин // Свиноводство. - 2008. - № 6. - С.7-10.

2.Лісний В.А. Ефективність використання перспективного генофонду свиней у системі гібридизації / В. А. Лісний, Т. М. Лісна, В. І. Новицька // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць Херсонського ДАУ. - Херсон, 2011. - Вип. 76. - Ч. 2. - С. 15-18.

3. Лобан Н.А. Влияние линейной принадлежности на откормочные и мясные качества свиней заводского типа «Заднепровский» крупной белой породы / Н. А. Лобан, О. Я. Василюк, А. С. Чернов // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, 2005. - Вип. 31. - С. 45-46.

4. Михайлов Н.В. Проблемы селекции и гибридизации свиней / Н.В.Михайлов, Н.Т.Момонтов //Современные проблемы интенсификации производства свинины : междунар. науч. - практ. конф., 11- 13 июля 2007 г.: тезисы докл. - Ульяновск, 2007. - Т. 1. - С. 265-266.

5. Соколов Н. Перспективы использования генетического потенциала свиней отечественного и импортного происхождения / Н. Соколов // Свиноводство. - 2007. - № 3. - С. 5-7.

6.Тенденції розвитку галузі тваринництва та ринків м'ясо-молочної продукції України/ І. М. Демчак, Д. М. Микитюк, В. О. Завалевська та ін. - К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2014. - 63 с.

7. Тимофеев Л. Эффективность гибридизации в свиноводстве в условиях интенсивной технологи / Л. Тимофеев, А. Рябов, Н. Пусыкова // Зоотехния. - 2004. - № 2. - С. 23.

Размещено на Allbest.ru