Державна кадрова політика у сфері охорони здоров'я: сутність понять

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна кадрова політика у сфері охорони здоров'я: сутність понять

Д.С. Гайдаш,

ТОВ "МсД Україна"

Ключові слова: кадрова політика, система охорони здоров'я, кадрова політика у сфері охорони здоров 'я, медичні кадри, менеджери охорони здоров'я, кадри системи охорони здоров'я.

D. Gajdash,

Master of Public Administration Market Access Director, MSD UKRAINE LLC

PUBLIC PERSONNEL POLICY OF PUBLIC HEALTH SERVICES: ESSENCE OF TERMS

The article analyzes essence of terms of public personnel policy of public health services in the scientific papers of scientists. The article explores and summarizes theoretical and methodological approaches to the definition of "personnel policy", "personnel policies in health care” and ”health care personnel".

Питання вдосконалення кадрового забезпечення органів державної влади вже стало предметом розгляду багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників. Серед них слід назвати Н. Гончарук [6], Ю. Ковбасюка [7], В. Лугового [20], Н. Нижник [23], В. Олуйка [8], О. Оболенського [24], В. Сороко [13] та інших науковців. Особливості кадрової політики системи охорони здоров'я досліджують Т. Авраменко [14], М. Банчук [2], М. Білинська [15], Ю. Вороненко [5], Д. Карамишев [16], В. Москаленко [22], Я. Радиш [15; 27], І. Рожкова [15], І. Солоненко [28] та інші науковці.

Серед невирішених повністю частин загальної проблеми є дослідження актуальних питань державної кадрової політики у сфері охорони здоров'я, які б відповідали сучасному рівню науки "Державне управління", практики і вимогам демократичного суспільства.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ (ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)

Дослідити та узагальнити теоретичні та методологічні підходи до визначення понять "кадрова політика", "кадрова політика у сфері охорони здоров'я", "кадри системи охорони здоров'я".

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

кадровий політика охорона здоров'я

Одним із основних чинників функціонування системи охорони здоров'я України є оптимальне забезпечення населення кваліфікованими кадрами. Можна погодитися із М. Банчуком, що з метою реформування системи охорони здоров'я в галузі кадрової політики необхідно здійснити такі заходи [2]:

— розробити, узгодити з відповідними відомствами та подати на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Концепції кадрової політики;

— визначити цілі запровадження державної кадрової політики залежно від результатів наукового довгострокового прогнозування потреби у фахівцях медичного профілю та напрямків їх підготовки;

— укласти контракти між закладами та регіональними управліннями охорони здоров'я щодо підготовки спеціалістів, визначити освітньо-кваліфікаційні рівні та основні спеціальності, обов'язково підтвердити можливості фінансування підготовки медичних кадрів за держзамовленням;

— доопрацювати пакет нормативних документів юридичного супроводження розподілу медичних кадрів, які закінчили освітні заклади відповідного рівня атестації, за рахунок коштів держзамовлення.

О. Левицька визначає, що наукове трактування кадрової політики у сфері охорони здоров'я вимагає комплексного підходу до удосконалення її векторного спрямування як генерального напрямку роботи з людськими ресурсами в галузі охорони здоров'я, що визначається системою теоретичних поглядів, ідей, імперативів та прикладних правил, форм і методів кадрової роботи з різним її функціональним наповненням у конкретних соціально-економічних умовах [18].

Дослідження проблеми кадрової політики у сфері охорони здоров'я, зумовило необхідність проаналізувати поняття "кадрова політика", "кадрова політика у сфері охорони здоров'я", "кадри системи охорони здоров'я".

Основна увага в наукових працях, що розкривають сутність кадрової політики, приділялася, як правило, безпосередньо проблематиці кадрового забезпечення окремих сфер державного управління або відповідних державних органів [7; 8].

У 30-ті роки ХХ століття в кадровій політиці замість професійної, кваліфікаційної й психофізіологічної придатності на перший план вийшла політична. В той час кадровій політиці, насамперед, намагалися надати політичне (ідеологічне) забарвлення. Оскільки партія фактично була партією державною й усі інші суб'єкти кадрової політики лише виконували її директивні вказівки, то практично не розрізнювалися поняття "кадрова політика" і "державна кадрова політика", хоча вони й різні за змістом [9].

"Кадрова політика" -- значно ширше поняття, тому що її суб'єктами виступають підприємства, установи, організації, політичні партії, органи державної влади та місцевого самоврядування [8].

Енциклопедичний словник з державного управління визначає "кадрову політику" як один з найважливіших напрямів державного управління, орієнтований на потребу публічної адміністрації у кадрах, що полягає у стратегічній діяльності із цілевизначення, ідеологічного та програмного забезпечення формування, розвитку та використання кадрових ресурсів як визначального чинника ефективності системи органів публічної влади. Кадрова політика в регіонах -- складова державної кадрової політики, яка базується на державних пріоритетах, потребах регіонального розвитку й відповідних ресурсах [10].

Г. Щокін зазначає, що "кадрова політика" -- це комплексна система управління людськими ресурсами, система управління людьми в масштабах держави, регіону, галузі чи окремої організації, провідний напрямок діяльності держави, що охоплює розробку організаційних принципів роботи з людьми, формування й раціональне використання людських ресурсів Кадрова політика -- це розрахована на тривалий період лінія розвитку людських ресурсів, один із провідних напрямків діяльності держави, що охоплює розробку організаційних принципів роботи з людьми, формування і раціональне використання людських ресурсів, забезпечення ефективного розвитку кадрового потенціалів [30].

Можна погодитись із визначенням В. Весніна, що "кадрова політика" -- система теоретичних поглядів, ідей, вимог, принципів, що визначають основні напрями роботи з персоналом, її форми й методи [4].

І. Хентце стверджує, що формування кадрової політики можна розуміти як процес прийняття рішень [29].

Отже, сучасна кадрова політика покликана відрегулювати функціонування дієвих в суспільстві соціальних механізмів відбору та оптимального розподілу людських ресурсів, направлених на формування організаційної, господарської і культурної еліти, яка б відповідала сформованим умовам і цілям соціального розвитку [30].

Т. Курило зазначає, що роль державної кадрової політики в охороні здоров'я населення України значною мірою підвищується у зв'язку з інтеграцією медичної освіти держави в єдиний європейський освітній простір на засадах Болонського процесу, зміною нормативно-правових основ медичного обслуговування, раціоналізацією використання медичних ресурсів. Автор визначає "державну кадрову політику з підготовки керівників для охорони здоров'я України" як це комплекс прийнятих загальнодержавних рішень чи взятих зобов'язань щодо забезпечення системи охорони здоров'я України висококваліфікованими фахівцями шляхом реалізації сукупності політичних, економічних, правових та наукових методів і критеріїв роботи з медичним персоналом [17].

В. Жаховським у дисертаційному дослідженні було запропоновано визначення терміну "державна кадрова політика військово-медичної служби" як комплекс прийнятих загальнодержавних рішень чи взятих зобов'язань щодо забезпечення ЗС України висококваліфікованими медичними фахівцями шляхом реалізації сукупності політичних, економічних, правових та наукових методів і критеріїв роботи з медичним персоналом [11].

Концепцією розвитку військово-медичної служби України основними напрямами удосконалення кадрової політики в галузі визначені такі:

— оптимізація нормативно-правової бази з питань кадрової політики;

— підвищення ефективності використання кадрового потенціалу;

— удосконалення системи органів кадрової роботи;

— удосконалення системи комплектування та організації роботи органів державної влади;

— підвищення соціально-правового захисту працівників;

— патріотичне виховання громадян;

— удосконалення системи підготовки кадрів.

Кадрові ресурси є найважливішим активом, необхідним для забезпечення надання медичної допомоги населенню, які в охороні здоров'я складаються з широкого спектру фахівців: медичного, немедичного та управлінського профілю. Медична професія домінує у визначенні політики охорони здоров'я та визначенні умов праці всіх медичних спеціалістів, тож немедичний персонал має дуже низький статус. У рамках існуючого підходу традиційною реакцією на вже зазначені проблеми є забезпечення підготовки достатньої кількості та якості кадрів для гарантування зайнятості всіх наявних посад та посилення управлінського контролю [19; 21; 25].

Аналіз наукових праць українських учених свідчить про те, що в сфері охорони здоров'я існують поняття "спеціаліст з державного управління охороною здоров'я", "менеджер в охороні здоров'я", "керівник медичного закладу", "керівні кадри системи охорони здоров'я".

Особливість галузі охорони здоров'я полягає в необхідності двох типів керівників: менеджерів та управлінців. Це пов'язано з тим, що на сьогодні в галузі охорони здоров'я функціонують два типи організацій: державні заклади охорони здоров'я та заклади охорони здоров'я недержавної форми власності [1].

Н. Васюк удосконалено та узагальнено зміст дефініції поняття "керівні кадри системи охорони здоров'я", а саме: це посадові особи (державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування), яким делеговані права і обов'язки владного характеру, що формують державну політику і стратегію в системі охорони здоров'я; це професійно підготовлені працівники, які покликані виконувати функції управління системи охорони здоров'я; це особи, які здійснюють керівництво інфраструктурою з метою ефективної організації діяльності надання медичних послуг[3].

У Програмі реорганізації медичної допомоги на Україні "Перспектива -- 2010" наведені наступні визначення [26]:

— менеджер у сфері охорони здоров'я -- це не державний службовець; він виконує організаційну роботу по виконанню замовлення на умовах контракту;

— головний лікар (керівник, директор) повинен мати можливість самостійно встановлювати штатний розпис, розміри зарплати співробітників лікувально-профілактичних закладів, заключати контракти, змінювати співвідношення потрібних спеціальностей, кількість ліжок та ін. Тільки за таких умов він зможе успішно вирішувати поставлені задачі.

Глибоко вивчав сутність і зміст понять "спеціаліст з державного управління охороною здоров'я" і "менеджер охорони здоров'я" Я. Радиш, який зазначає, що ці поняття є різні. Перше з них належить до державного службовця -- лікаря за фахом, який працює на державної служби у сфері охорони здоров'я. Менеджер охорони здоров'я -- це, насамперед, не державний службовець, часто і не лікар, який працює в лікувально-профілактичному закладі або його діяльність пов'язана з системою охорони здоров'я. Автором визначено основні характеристики менеджера ХХІ ст. та зазначено, що менеджер майбутнього -- це глобальний стратег, який повинен розуміти і знати, як керувати в конкурентному міжнародному середовищі; він знавець технологій, передусім комп'ютерних, оскільки комп'ютерна грамотність буде виключно важливою для наступного покоління вищих керівників [27].

Т. Курило з'ясовано сутність і зміст понять "керівник", "спеціаліст з державного управління охороною здоров'я" і "менеджер охорони здоров'я". Автор показує, що існує певна тенденція застосовувати термін "менеджер охорони здоров'я" до локально обмежених людських спільнот і колективів, а також тлумачити менеджмент як менш регламентований офіційними правилами, процедурами і технологіями спосіб управління. Менеджер охорони здоров'я -- це фахівець технологічного профілю, діяльність якого найчастіше пов'язана з медичним бізнесом, тобто спрямована на отримання прибутку (грошей) шляхом створення і реалізації медичних послуг. Дослідження змісту й цілей діяльності керівників лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров'я дало підстави стверджувати, що стосовно цієї категорії управлінців доцільніше використовувати термін "керівник". Адже керівник -- це особа, на яку офіційно покладені функції управління колективом і організації його діяльності; керівник несе юридичну відповідальність за функціонування групи (колективу) перед вищою інстанцією і має певні регламентовані можливості санкціонування -- покарання і заохочування підлеглих з метою впливу на їхню виробничу (наукову, творчу тощо) діяльність. Керівник володіє формально регламентованими правами і обов'язками, а також представляє групи (колектив) в інших установах [17].

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши теоретико-методологічні напрацювання щодо сутності кадрової політики, дослідженням встановлені різні підходи до визначення цього терміну.

Комплексний аналіз літературних джерел за темою дослідження показує, що суть кадрової політики системи охорони здоров'я полягає у забезпеченні підготовки відповідних управлінських кадрів та медичних працівників до зайняття посад, що з'являються в організаціях системи охорони здоров'я в певний (прогнозований) час їх становлення, функціонування й розвитку.

Аналіз наукової літератури показав, що, незважаючи на теоретичну розробленість понять "кадрова політика", "кадрова політика системи охорони здоров'я" термін "державна кадрова політика системи охорони здоров'я" потребує додаткового дослідження та уточнення.

Перспективами подальших розвідок є дослідження питань стосовно формування та розвитку державної кадрової політики системи охорони здоров'я в сучасних умовах.

Література

1. Баєва О.В. Менеджмент в галузі охорони здоров'я [Електронний ресурс] / О.В. Баєва. -- Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1781040937372/ meditsina/ menedzhment_u_galuzi_ohoroni_zdorovya_-_bayeva_ov

2. Банчук М. Гармонізація державної кадрової політики в управлінні охороною здоров'я України / М. Банчук // Електронне наукове фахове видання "Державне управління: удосконалення та розвиток" [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.dy.na- yka.com.ua/?op=1&z=325

3. Васюк Н.О. Механізми державного управління підготовкою керівних кадрів для системи охорони здоров'я в Україні: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 "Механізми держ. упр." / Н.О. Васюк; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. -- К., 2013. 20 с.

4. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала / В.Р. Веснин. -- М.: 1998. -- С. 104.

5. Вороненко Ю. Кадри забезпечують успіх / Ю. Вороненко, І. Фещенко // Ваше здоров'я № 49 за 2011 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.vz.kiev.ua/?p=3813. -- Назва з екрана.

6. Гончарук Н.Т. Формування й реалізація державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки України: автореф. дис. ... канд. держ. упр. 25.00.03 / Гончарук Н.Т. -- К., 2002. -- 20 с.

7. Державна кадрова політика в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку: наук. доп. / авт. кол.: Ю.В. Ковбасюк, К.О. Ващенко, Ю.П. Сурмін та ін.; за заг. ред. д-ра держ. упр., проф. Ю.В. Ковбасюка, д-ра політ. наук, проф. К.О. Ващенка, д-ра соц. наук, проф. Ю.П. Сурміна (кер. проекту). -- К.: НАДУ, 2012. -- 72 с.

8. Державна кадрова політика: теоретико-мето- дологічне забезпечення: монографія / В.М. Олуйко, В.М. Рижих, І.Г. Сурай та ін.; за заг. ред. В.М. Олуйка; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. -- К.: НАДУ, 2008. -- 418 с.

9. Дьомін О. Державна кадрова політика: система роботи з кадрами державної служби / О. Дьомін, Г. Ле- ліков, В. Сороко // Вісн. держ. служби України. -- 2001. -- № 2. -- С. 65 -- 84.

10. Енциклопедичний словник з державного управління: довідк. вид. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; уклад.: Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, М. Михненко [та ін.]; за ред. Ю.В. Ковбасюка, П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. -- К.: НАДУ, 2010. 819 с.

11. Жаховський В.О. Державне управління системою формування кадрового потенціалу медичної служби Збройних Сил у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України: автореф. дис. ... канд. держ. упр.: 25.00.02 / Жаховський В.О.; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. -- К., 2005. -- 20 с.

12. Інноваційна і кадрова політика у системі охорони здоров'я [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.likar.info/biblioteka/article-43278-innovatsiyna-i-kadrova-politika-u-sistemi-ohoroni-zdorovya/

13. Кадрова політика і державна служба: конспект лекцій / уклад.: В.М. Сороко. -- К.: НАДУ, 2009. -- 104 с.

14. Кадрова політика у реформування сфери охорони здоров'я: аналіт. доп. / Т.П. Авраменко. -- К.: НІСД, 2012. -- 35 с.

15. Кадрова політика у сфері охорони здоров'я в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку / [М.М. Білинська, Н.О. Васюк, Я.Ф. Радиш, І.В. Рожкова] // Державна політика у сфері охорони здоров'я: кол. мо- ногр.: у 2 ч. [кол. авт.; упоряд. проф. Я.Ф. Радиш; пе- редм. та заг. ред. проф. М. М. Білинської, проф. Я.Ф. Радиша]. -- К.: НАДУ, 2013. -- Ч. 1 -- 396 с. -- С. 284-- 319.

16. Карамишев Д.В. Реалізація державної політики щодо професійної підготовки керівних кадрів галузі охорони здоров'я [Електронний ресурс] / Д.В. Карамишев, Н.М. Федак. -- Режим доступу: http://www.nbuv.-

17. gov.ua/ portal/Soc_Gum/Vamsu_du/2011 1 /KarFed.htm

18. Курило Т.М. Державне управління підготовкою керівників для охорони здоров'я України в умовах європейської інтеграції: автореф. дис. ... канд. держ. упр.: 25.00.02 / Курило Т.М.; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. -- К., 2006. -- 20 с.

19. Левицька О.О. Формування кадрової політики у системі охорони здоров'я регіону: автореф. дис ... канд. екон. наук / О. О. Левицька . -- Львів: Б.в., 2011 . -- 20 с.

20. Лисак У. Нетрадиційні методи підбору персоналу / У. Лисак // Довідник кадровика. -- 2010. -- № 5. -- С. 78 -- 80.

21. Луговий В.І. Підготовка компетентних, конкурентоспроможних фахівців у контексті європейських просторів вищої освіти, досліджень, визнання -- найважливіший компонент Стратегії державної кадрової політики / В.І. Луговий // Стратегія державної кадрової політики -- основа модернізації країни: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2012 р.: до 15-річчя галузі науки "Державне управління". -- К.: НАДУ, 2012. -- С. 3--5.

22. Люди -- важнейший ресурс в бизнесе // Кадровик Украины. -- 2011. -- № 4. -- С. 110--114.

23. Москаленко В.Ф. Система професійної безперервної підготовки фахівців для охорони здоров'я України / В.Ф. Москаленко, М.В. Банчук, Т.Д. Бахтєєва та ін. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.kdpu-nt.gov.ua/work/sistema-profesiinoyi- bezperervnoyi-pidgotovki-fakhivtsiv-dlya-okhoroni- zdorov%E2%80%99ya-ukrayini-0?page=2

24. Нижник Н. Управлінець ХХІ століття: організатор чи термінатор? / Н. Нижник, Л. Пашко // Соціальна психологія. -- 2005. -- № 5. -- С. 28--37.

25. Оболенський О.Ю. Державна служба: навч. посіб. / О.Ю. Оболенський. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 344 с.

26. Патєряхін О. Стадії життя людини та практичні проблеми кадрової роботи / О. Патєряхін // Довідник кадровика. -- 2009. -- № 7. -- С.104--108.

27. Програма реорганізації медичної допомоги в Україні: Перспектива -- 2010 // Матеріали Першого Всеукр. з'їзду мед. працівників. -- К., 1999. -- 96 с.

28. Радиш Я.Ф. Державне управління охороною здоров'я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування: монографія / Я.Ф. Радиш; передм. і заг. ред. проф. Н.Р. Нижник. -- К.: Вид-во УАДУ, 2001. -- 360 с.

29. Солоненко І. Проблеми якості підготовки кадрів управління змінами в системі охорони здоров'я в Україні / І. Солоненко, Л. Жаліло // Державне управління в Україні: реалії та перспективи: зб. наук. пр. -- К.: Вид- во НАДУ, 2005. -- № 2. -- С. 89 -- 96.

30. Хентце И. Теория управления кадрами в рыночной экономике / И. Хентце. -- М.: 1997. -- С. 50.

31. Щокін Г.В. Соціальна теорія та кадрова політика: монограф. / Г.В. Щокін. -- К.: МАУП, 2000. -- 576 с.

References

1. Baeva, O. V. "Management in Health", [Online], available at: http://pidruchniki.ws/1781040937372/ meditsina/menedzhment_u_galuzi_ohoroni_zdorovya_- _bayeva_ov (Accessed 15 July 2014).

2. Banchuk, M. "Harmonisation of personnel policy in Healthcare Management Ukraine"[Online], available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=325 (Accessed 15 July 2014).

3. Vasiuk, N. O. (2013), "Mechanisms of public administration of leadership training for health care system in Ukraine", Ph.D. Thesis, Mechanisms of public administration, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine of Kyiv, Kyiv, Ukraine.

4. Vesnin, V. R. (1998), Practicheskij menedzhment personala [Practical management personnel], Moskow, Russia.

5. Voronenko, Yu. (2011), "Staff ensure success", Your Health, [Online], vol. 49, available at: http://www.vz.ki- ev.ua/?p=3813. (Accessed 15 July 2014).

6. Goncharuk, N. T. (2002), "Development and implementation of personnel policy institutions, organizations and enterprises of the agrarian sector of economy of Ukraine", Ph.D. Thesis, Civil service, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine of Kyiv, Kyiv, Ukraine.

7. Kovbasiuk, U.V. Vaschenko, K.O. and Surmin, U.P. (2012), Derzhavna kadrova polityka v Ukraini: stan, problem ta perspektyvy rovytku [Public personnel policy in Ukraine: state, problems and prospects], NAPA, Kyiv, Ukraine.

8. Olujko, V. M. Ryzhyh, V. M. and Suraj I. G. (2008), Derzhavna kadrova polityka: teoretyko-metodologicne zabezpechennia [Public personnel policy: theoretical and methodological support], NAPA, Kyiv, Ukraine.

9. Demin, O. Lelikov, G. and Soroko, V. (2001), "Public personnel policy: the system work in the public service", Public personnel policy: the system work in the public service", Visnyk derzhavnoi sluzhby, vol. 2, pp. 65 -- 84.

10. Kovbasiuk, U.V. Troschynskyj, V.P. and Surmin, U.P. (2010), Encyklopedechnyj slovnyk z derzhavnogo upravlinnia Encyclopedic Dictionary of Public Administration , Vydavnytstvo NADU, Kyiv, Ukraine.

11. Zhahovskyj, V. O. (2005), "Public administration of system forming human resources of medical service of the Armed Forces in the context of European and Euro- Atlantic integration of Ukraine", Ph.D. Thesis, Mechanisms of public administration, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine of Kyiv, Kyiv, Ukraine.

12. "Innovation and personnel policies in health care", [Online], available at: http://www.likar.info/biblioteka/ article-43278-innovatsiyna-i-kadrova-politika-u-sistemi- ohoroni-zdorovya/ (Accessed 15 July 2014).

13. Soroko, V. M. (2009), Kadrova polityka i derzhavna sluzhba [Personnel policy and civil service], NAPA, Kyiv, Ukraine.

14. Avramenko, T. P. (2012), Kadrova polityka u reformuvanni sfery ohorony zdorov'ia [Personnel policy in healthcare reform], NISD, Kyiv, Ukraine.

15. Bilynska, M. M. and Radysh, !А. F. (2013), Derzhavna polityka u sferi ohorony zdorov'ia [Public policy of health], NAPA, Kyiv, Ukraine.

16. Karamyshev, D. V. and Fedak, N. M. "The implementation of the state policy on professional leadership training health", [Online], available at: http://www.nbuv.- gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu_du/2011_1/ Kar_Fed.htm (Accessed 29 June 2013).

17. Kurylo, T. M. (2006), "Public administration of training for managers of Health of Ukraine in terms of European integration", Ph.D. Thesis, Mechanisms of public administration, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine of Kyiv, Kyiv, Ukraine.

18. Levytska, O. O. (2011), "Personnel policy in health care in the region", Ph.D. Thesis, Demography, labor economics, social economics and politics, National Academy of Sciences of Ukraine Institute for Regional Studies, Lviv, Ukraine.

19. Lysak, U. (2010), "Alternative recruitment", Dovid- nyk kadrovika, vol. 5, pp. 78 -- 80.

20. Lugovyj, V. I. (2012), "Preparation of competent and competitive professionals in the context of the European area of higher education, research, recognition a key component of the strategy of personnel policy", Materialy vseukrainskoi naekovo-praktychnoi konferentcii za mizhnarodnoiu uchastiu [Materials of the All-Ukrainian scientific conference praktychnoy for myzhnarodnoyu with], Strategia derzhavnoi kadrovoi polityky -- osnova modernizatcii krainy [Strategy for public personnel policy the basis of modernization], National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine, pp. 3--5. (2011), "People -- the most important resource in business", Kadrovik Ukraine, vol. 4. pp. 110--114.

21. Moskalenko, V. F. Banchuk, M. V. and Bahteeva, T. D. "The system of continuous professional training for healthcare Ukraine" [Online], available at: http://www.kdpu-nt.gov.ua/ work/sistema-profesiinoyi-bezperervnoyi-pidgotovki- fakhivtsiv-dlya-okhoroni-zdorov%E2%80%99ya-ukrayini- 0?page=2. (Accessed 15 July 2014).

22. Nyzhnyk, N. and Pashko, L. (2005), "Manager of XXI century: the organizer or terminator?", Sotcialna psyhologiia, vol. 5, pp. 28--37.

23. Obolenskyj, O. IU. (2003), Derzhavna sluzhba [Civil services], МЕ^ Kyiv, Ukraine.

24. Pateriahin, O. (2009), "Stages of life and practical problems of Personnel", Dovidnyk kadrovyka, vol. 7, pp.104--108.

25. "Program restructuring health care in Ukraine: Prospects -- 2010", (1999), Materialy Pershogo Vseukrain- skogo zizdu medychnyh pratsivnekiv, pp. 96 с.

26. Radysh, Ya. F. (2001), Derzhavne upravlinnia ohoronou zdorovia v Ukraini: genesis, problem ta shliahy reformuvannia [State Department of Health in Ukraine: genesis, issues and ways to reform], NAPA, Kyiv, Ukraine.

27. Solonenko, I. M. and Zhalilo, L. I. "Problems of quality training change management in the health system in Ukraine", Zbirnyk naukovyh prats NADU, vol. 2, pp. 89--96.

28. Khenttse, I. (1997), Teoriia upravleniia kadrami v rynochnoj economike [The theory of human resource management in a market economy], Moskow, Russia.

29. Schokin, G. V. (2000), Sotsialna teoriia ta kadrova polityka [Social Theory and personnel policies], MAUP, Kiev, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru