Традиційні методи лікування в українців та румунів Буковини у друкованих матеріалах та архівних джерелах XVIII-ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Традиційні методи лікування в українців та румунів Буковини у друкованих матеріалах та архівних джерелах XVIII-ХХ ст.

Антоній Мойсей

Буковинський державний медичний

університет, Чернівці (Україна)

Antoniy Moysey. TRADITIONAL METHODS OF TREAMENT OF UKRAINIAN AND RUMANIAN OF BUKOVINA'S WRITTEN MATERIALS AND ARCHIVAL SOURCES XVIII - XX CENTURIES

The article presents the results of studies of folk medical practices in the XVIII - XX centuries. That survived thanks to ethnographic descriptions, ethnology collections, data from questionnaires of the various subjects and archival materials. For the first time systematically covered Romanian historiography and source base of the problem. Research localized area of Bukovina and in ethnic terms of Romanian and Ukrainian population.

Key words: Bukovina, Romanian of Bukovina, Ukrainian of Bukovina, traditional medicine, traditional therapies, spell.

Antoniy Moysey. LES METHODES TRADITIONNELLES DE TRAITEMENT CHEZ LES UKRAINIENS ET ROUMAINS DE BUCOVINE DANS LES DOCUMENTS IMPRIMES ET LES SOURCES D'ARCHI- VES DU XVIII - XX SIECLES

L 'article presente les resultats d'une recherche de la pratique de medecine populaire dans les siecles XVIII - XX, qui est parvenue jusqu'a nos jours, grace aux descriptions ethnographiques, aux recueils de medecine traditionnelle et aux documents d'archives. Pour la premiere fois on a eclairee de maniere systemique l'historiographie roumainophone et les origines de ce probleme. Les etudes sont localisees sur la region de Bucovine, au plan ethnique - par la population roumaine et ukrainienne.

Mots-cles: Bucovine, les roumains de Bucovine, les ukrainiens de la region de Bucovine, la medecine traditionnelle, les methodes traditi- onnelles de traitement, les incantations.

Мойсей Антоний. ТРАДИЦИОННЫЕ МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ УКРАИНЦЕВ И РУМЫН БУКОВИНЫ В ПЕЧАТНЫХ МАТЕРИАЛАХ И АРХИВНЫХ ИСТОЧНИКАХ XVIII - ХХ В.

В статье представлены результаты исследований народной лечебной практики в XVIII-ХХ в., которая дошла до наших дней, благодаря этнографическим описаниям, народоведческим сборникам, данным анкет различной тематики и архивным материалам. Впервые системно описана румыноязычная историография и источниковая база проблемы. Исследование проведено на территории Буковины среди румынского и украинского населения.

Ключевые слова: Буковина, румыны Буковины, украинцы Буковины, народная медицина, традиционные методы лечения, заклинания.

Народна медицина, будучи складовою частиною традиційно-побутової культури, має історію ідентичну еволюції людства. Вона передавалася з покоління в покоління, зберігаючи цінні знання про лікування людей, набуваючи нові методики, експериментальним шляхом додаючи крупиці нових знань. В наш час вивчення історії етномедицини є немовливим без дослідження друкованих джерел та архівних матеріалів. В цьому плані стають у нагоді матеріали, зібрані прискіпливою працею різних генерацій етнографів XVIII - ХХ ст. Слід підкреслити, що народна медицина тісно пов'язана з іншими компонентами народознавства. Без врахування цього взаємозв'язку неможливо зрозуміти багато аспектів функціонування народної медицини і тим більше визначити її місце в етнічній системі. Тому етнографічне вивчення народної медицини, як і інших компонентів традиційно-побутової культури, передбачає тісні контакти з такими суміжними культурознавчими дисциплінами, як фольклористика, мистецтвознавство, лінгвістика, історія матеріальної культури, релігієзнавство та ін.

В статті робиться спроба аналізу історіографії та джерел, з яких створюється певна картина стану народної медицини у XVIII-XX ст. на теренах Буковини, як Північної, так і Південної. Увага буде приділена румуномовній літературі, як менш відомій в українських наукових колах.

Сільське населення Буковини було позбавлене можливості користуватися кваліфікованою медичною допомогою навіть при австрійській адміністрації (1774-1918 рр.), хоча вона існувала в той час. Прості люди зверталися до звичних для себе методів лікування, які акумулювалися народом тисячоліттями і були прив'язані до конкретних місцевих природних умов та базувались на певних світоглядних уявленнях. Народна лікарська практика містила магічний компонент, міфічне сприйняття світу та гармонійне пристосування до довкілля, глибоке знання властивостей рослин і тварин. В цій практиці домінували емоції, фантазії, уяви, інтуїція. Такий підхід був цілком закономірним для образу світосприйняття людиною традиційної культури. В XIX ст. на терені краю дві лікарські практики (народна і науково-раціональна) існували паралельно, причому традиційна використовувалась частіше через незадовільний матеріальний стан народу, а також через малу чисельність фахових лікарів та лікарських установ. Це створювало підґрунтя для вивчення традиційних методів лікування українців та румунів Буковини.

Наукова новизна запропонованих в статті матеріалів обумовлена тим, що при дослідженні етнографії Буковини як складової загальноукраїнської проблематики недостатньо використовується весь комплекс джерельної бази та історіографічної літератури. На сьогоднішній день залишилася невикористаною дослідниками інформація, яка міститься в румуномовній літературі, в матеріалах музейно-архівних установ України та Румунії. Крім того, проблема ускладнюється тим, що в сучасній етнографічній науці Румунії буковинська регіональна локалізація виражена недостатньо, і це не дозволяє практично охопити дану тематику комплексно.

Такий широкий інтерес до цієї ділянки народної культури закономірний і зрозумілий. Він викликаний перш за все прикладними аспектами народної медицини, можливостями використання багатовікового, надзвичайно багатогранного досвіду народу в галузі медичних знань. В останні роки значно активізувалась зацікавленість природними лікарськими засобами, їм віддається перевага перед синтетичними. Дедалі більш очевидною стає доцільність багатьох засобів, які ввійшли в наукову медицину з народної лікарської практики.

Слід відмітити, що увага до народознавчих знань у галузі лікарських засобів з'явилася задовго до того періоду, коли загальний інтерес до проблеми став поширеним в наукових колах. Ще на початку ХУІІІ ст. такі дані зафіксовані у відомому творі Д. Кантеміра „Опис Молдавії” (1716). Автор з багатьма подробицями описує магічний танець „келушарів”, який виконувався у період між Великоднем і Зеленими святами для виліковування різноманітних хвороб. За його словами, хворого клали на землю, навколо нього келушари витанцьовували, після цього його топтали ногами з голови до ніг, шепочучи йому на вухо певні заклинання. Процедуру повторювали тричі, і за твердженням Д.Кантеміра, „результат відповідав жаданням хворого”¹. У цій праці при опису чотирьох видів магічного впливу на людину звертає на себе увагу четвертий вид: заклинання (descantec) - за його допомогою можна вилікувати несмертельні хвороби².

Цікаві етнографічні матеріали містяться також на сторінках архівних документів. Серед них слід згадати колекцію „Документів старого Молдавсько-Кимпулунзького околу”³, зібраного Т.В.Штефанеллі у 1915 р. В збірці привертають увагу судові рішення ХУІІІ ст., в яких засуджуються особи, що займаються чарівництвом, переписи худоби для сплати „гоштини” (данина на худобу), опис звичаєвого права, пов'язаного з соціальною стороною цього явища. У збірці архівних документів Т.Штефанеллі міститься судова постанова 1761 р., з якої можна дізнатися, що мешканка Кимпулунга-Молдавського (південна частина Буковини) Тудора Флочє подала до суду на одного вівчаря, який за допомогою заговореної води та меду, якогось волосся (нерозбірливо - А.М.) та лісових трав причарував її доньку та сина, в результаті чого дівчина оніміла, а хлопець помер⁴. Наукове зацікавлення викликає також документ 1750 р., в якому міститься інформація про те, що навіть боярину були відомі лікарські рослини, які він збирав для виліковування власної хвороби⁵. Тобто знання у галузі народної медицини були розповсюджені у всіх соціальних прошарках населення, будучи повсякденною необхідністю.

Інші документи дають змогу дізнатись про поширеність практики народного лікування у всьому ареалі проживання східних романців. Так, за документальними даними, 1805 р. Правитель країни надав у Бухаресті привілеї Іону Турбату (Скаженому) з с. Ретунда Романацького повіту, який безкоштовно виліковував від сказу людей та тварин як у своєму, так і у сусідніх повітах.

Серед опублікованих джерел слід згадати також „Опис Буковини” (1775) першого австрійського військового адміністратора Буковини генерала Г. Сплені⁷, де він оцінив стан краю наприкінці ХУІІІ ст. Саме санітарному стану та рівню медичного забезпечення населення була приділена увага.

Народна медицина описується на сторінках інших робіт, а саме у монографії І. Будай- Деляну „Короткий огляд Буковини”, яка була написана за вимогою австрійського уряду у 1803 році⁸.

У вказаних документах знаходимо фрагментарні згадки про місце і роль народної медицини в житті буковинців.

На Буковині бурхливе зростання інтересу до етнографії спостерігається з середини XIX ст. За даний період традиційна культура буковинців стала об'єктом вивчення для більш ніж 100 українських, румунських, австрійських дослідників.

Об'ємний та системно зібраний матеріал про народну медицину східнороманського населення Буковини міститься у народознавчих працях румунських дослідників другої половини ХІХ - І половини ХХ ст. Серед робіт, які акумулюють величезний емпіричний матеріал з вивчаємої проблематики, слід відзначити етнографічні збірки А.Горовея „З психології румунського селянина. Звичаї та вірування парубків і дівчат нашої країни в період любові та напередодні шлюбу”⁹ (1909), „Вірування та забобони румунського народу”¹⁰ (1915), „Ботаніка румунського народу”¹¹ (у співавторстві з М.Лупєску) (1915), „Заклинання у румунів”¹² (1931); серія статей Д.Дана „Народні вірування буковинців”¹³ (18941895); С.Ф. Маріана: „Румунські народні закли- нання”¹⁴ (1886), „Ворожіння, чари та відведення”¹⁵ (1893), „Родини у румунів”¹⁶ (1892), 3-том- не видання „Свята у румунів”¹⁷ (1898-1901); Є.Нікуліце-Воронки „Звичаї і вірування румунського народу”¹⁸ (1903), „Фольклорні студії”¹⁹ (1908-1913); Т.Памфіле „Свята у румунів. Літні свята у румунів”²⁰ (1911), „Свята у румунів. Різдво”²¹ (1914), „Свята у румунів. Осінні свята та Різдвяний піст”²² (1914), „Румунська міфологія. За віруваннями румунського народу”²³ (19161924), „Хвороби і лікування людей, тварин, птахів”²⁴ та ін.

Крім зазначених праць, у другій половині ХІХ ст. вийшло друком ряд робіт з даної тематики, які розкривали сутність проблем епізодично. Певні спроби у цьому напрямку зробив румунський дослідник Б.П. Хаждеу. Зокрема, у 1850 р. він надрукував любовне заклинання, зафіксоване у с. Керстенці Хотинського повіту (сьогодні - Хотинського району Чернівецької області); І.Бераріу опублікував три заклинання лікувального спрямування з Буковини у журналі „Румунське сяйво” („Aurora Romana”): від більма, злого пухиря, ієлє ²⁵. В.Александрі опублікував п'ять заклинань у збірці „Румунські народні вірші”²⁶ (1866): від пристріту, від ієлє, від потвори (страхіття), від зміїного укусу і від кольки; Г.Точілеску - тексти трьох заклинань (від ієлє, гарячки та пристріту) і двох любовних ворожінь²⁷; Ат.М.Марієнеску - ворожіння, чаклування та заклинання з Банату²⁸, Т.Бурада - деякі тексти з Добруджі: заклинання від сказу, від злого пухиря, зміїного укусу. За оцінкою румунського етнографа С.Ф.Маріана, лише Г.Дем.Теодореску та Ат.М.Марієнеску займалися даною проблематикою систематично³⁰. Так, Г.Дем.Теодорєску опублікував у 80-х рр. ХІХ ст. заклинання від бешихи, пристріту, збуреторула (укр. літун), бліх, зміїного укусу тощо³¹.

Джерельну основу проблематики становлять неопубліковані архівно-музейні матеріали, друковані роботи та статті у періодиці, що стосуються досліджуваного періоду. Особливе місце серед них посідають матеріали, що зберігаються у фондах Державного архіву Чернівецької області. Зокрема, представляють інтерес документи, що зберігаються у фондах Окружного управління Буковини (фонд № 1), Крайового управління Буковини (ф. № 3), Генерального санітарного інспекторату м. Чернівці (ф. № 286), Буковинської митрополії (ф. № 320) та примарії села Магала (ф. № 401).

У фонді № 320 цінність становить справа № 2311 „Доповідні записки і листування з Синодом, Крайовим управлінням Буковини, Генеральною дирекцією культів про вживання заходів щодо боротьби з сектантством, алкоголізмом і марновірством”, у якій міститься пастирське послання православного єпископа Буковини Досифєя Херескула (1788), спрямоване проти традиційної практики звернення віруючих у випадку хвороб „не до лікарів, а до різних бабок та ворожок, чим шкодять своєму здоров'ю”³². Цінні відомості про наявність в буковинських селах наприкінці ХІХ ст. баб-повитух („моаш”) вміщено у архівній справі № 67 „Свідчення про народження дітей за 1892 рік”³³. В цьому ж фонді у справі № 68 „Свідчення про смерть мешканців, видані санітарними органами у 1878 р.” подаються документи з переліком найбільш розповсюджених у 1878 році на Буковині хвороб та причин смерті³⁴.

В справі про наявність на Буковині акушерок³⁵, їхню діяльність³⁶, про діяльність генерального санітарного інспекторату Буковини³⁷, про діяльність акушерських шкіл, лікарень, пологових будинків³⁹ тощо. Ці відомості представляють цінність у контексті процесу поступового переходу населення від послуг баб-повитух до акушерок, заснування лікарень та пологових будинків, який інтенсивно проходив саме у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Окремий корпус документів складають матеріали рукописних фондів наукового архіву Чернівецького музею народної архітектури та побуту (НАЧМНАП). Зокрема, серед матеріалів рукописних фондів НАЧМНАП інтерес представляють „Звіт про етнографічну наукову розвідку по вивченню народних традицій і побуту румунського населення Герцаївського району: Велика Буда, Байраки, Годинівка, Горбова, Тарнавка, Остриця, м. Герца”, в яких вміщено цікаві матеріали про різноманітні заборони та застереження щодо вагітних, народні поради для полегшення пологів і першої купелі дитини, дані про обряд хрещення дитини, профілактичні засоби тощо,⁴⁰ а також „Звіт про етнографічну наукову розвідку з дослідження традиційних новорічних свят”⁴¹, що надає можливість почерпнути багато цінної інформації. У згаданих музейних матеріалах знаходимо також відомості про інформаторів, від яких був зібраний польовий матеріал, як-от: Чобану Екатерина, 1920 р. н. (с. Велика Буда), Малуга Марія, 1929 р. н. (с. Годинівка) та ін.

Значна колекція матеріалів про народну медицину румунів Буковини у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. зберігається у меморіально-документальному фонді будинку-музея С.Ф. Маріана у Сучаві (Румунія). Нашу увагу привертає його робота „Румунська народна ботаніка”.⁴² Рукописні матеріали С.Ф.Маріана про народну ботаніку складаються з 12 шкільних зошитів (по 10 сторінок кожний), які містять відомості про 525 видів рослин та оздоблень гербарієм. Крім рецептів народної фармацевтики, тут записані звичаї, вірування, балади, дойни, казки, примовляння, магічна практика, пов'язані з описаними рослинами. Автор охарактеризував кожну рослину, згадав автохтонні назви рослин, поширені в різних етнографічних зонах Румунії, вказав місцевість, де росте кожна рослина, спосіб її використання у різноманітних галузях, а також етнофольклорні матеріали, пов'язані з конкретною рослиною (повір'я, звичаї, заклинання). У них згадуються такі найпоширеніші рослини, як ліщина, волошка, коноплі, папороть, мак, беладона, глід, полин, перець, бузина, тютюн, часник тощо⁴³.

Серед рукописних матеріалів про народну ботаніку С.Ф.Маріана зберігається також праця автора „Румунська флора”, датована 1870 р., що містить 46 аркушів. Поданий також алфавітний покажчик рослин⁴⁴.

Аналізуючи рукописні матеріали та статті вченого, присвячені народній міфології, слід зазначити, що вони ґрунтувалися на 80 міфах, зібраних і розташованих у хронологічному порядку. У рукописних матеріалах докладно охарактеризовано багато міфологічних істот, серед яких духи хвороб: чума, самка, холера тощо. Вони надають можливість вивчити релігійно-містичні уявлення народу про хвороби⁴⁵.

Наукову цінність дослідженої проблематики становлять буковинські етнографічні матеріали, зібрані за допомогою анкет Б.П. Хаждеу та Н. Денсушану⁴⁶ в останній чверті ХІХ ст. Так, Б.П.Хаждеу розповсюдив дві анкети: „Правові звичаї румунського народу” (1878) та „лінгвісттично-міфологічну анкету” (1884-1885). Про зміст відповідей на анкети вченого можна дізнатися з праці І. Мушлі та О. Бирлі „Типологія фольклору з відповідей на анкети Б.П.Хаждеу”⁴⁷, де було систематизовано матеріал, що становив 17000 сторінок рукопису отриманих відповідей від представників міської та сільської інтелігенції. Якщо відповіді на першу анкету стосуються в основному сімейної обрядовості та суспільного життя румунського села: вечорниці, посиденьки, ворожильні обряди, то на другу - матеріальної культури, календарної обрядовості та міфології. Відповідей на другу анкету є в двадцять разів більше, ніж на першу, і записані вони з 701 населеного пункту Румунії (всіх повітів) та інших місцевостей, де проживали румуни. У південній частині Буковини матеріали були зібрані групою інформаторів з таких населених пунктів: Бая, Богденешти, Борка, Броштени, Брустурь, Долхаска, Долхєшти, Дорна-Гура-Негрій, Фаркаша, Форешти, Геїнешти, Джюрджешти, Городнічени, Ротопенешти, Лемешени, Лєспєзь, Літени, Меліни, Мірослевешти, Пашкани-Столнічени, Преутешти, Менестіря Пробота, Редешени, Руджіноаса, Васкани, Шару-Дорней, Тетеруш, Цолешти, Валя-Глодулуй (сучасного Сучавського повіту Румунії) та Тарнавка (сучасного Герцаївського району Чернівецької області). На основі матеріалів анкет Б.П. Хаждеу можна виокремити вірування буковинських румунів у духів хвороб (самка, чума, холера, динсєлє), дані про свята, які дотримувались простим народом з метою захисту себе та ближніх від хвороб, епідемій тощо. Крім того, у відповідях на анкети Б.П.Хаждеу містяться також матеріали про магічні об'єкти, використані знахарями у лікувальних цілях.

Значний матеріал з народної медицини румунів Буковини є у праці ясської дослідниці Сільвії Чуботару „Медичний фольклор з Молдови. Типологія та корпус текстів”⁴⁸ (2005). Основу роботи складає етнофольклорний матеріал, що зберігається у фондах Ясської філії Румунського філологічного інституту імені Александру Філіпіде Румунської академії наук під назвою „Фольклорного архіву Молдови і Буковини” (ФАМБ). Документальна база роботи була зібрана протягом більш ніж трьох десятиріч зусиллями великого колективу дослідників. Відповіді були отримані з-понад 800 населених пунктів румунської Молдови та Буковини. Акумулювання даних, які відносились до народної медицини, тривало до 1971 р. До цієї титанічної праці доклали свої зусилля такі відомі румунські етнологи, як Лучія Бердан, Лучія Чіреш, Іон Чуботару, Мірча Фотя та Штефан Попа.

Структурно робота поділена на чотири частини. Перша частина вбирає у себе вступні студії, в яких особливості феномену народної медицини на терені румунської Молдови та Буковини проаналізовані у часовому відрізку від перших подібних занять до наших днів. Друга частина роботи присвячена типологізації. В ній польові матеріали з етномедицини, зафіксовані автохтонними терапевттичними агентами, класифіковані у відповідності до їхньої належності до хвороб людей або тварин. У третій частині подана антологія поетичних текстів, що впорядковані в залежності від хвороби, для лікування яких застосовувалися. Остання частина монографічного дослідження знайомить нас з науковим апаратом - бібліографією, покажчиком скорочень назв населених пунктів, покажчиком імен інформаторів, назв рослин, міфологічних уявлень та глосарієм.

Матеріал був зібраний під час польових експедиційних досліджень у понад 119 селах південної частини Буковини. Найкраще висвітлений матеріал з таких сіл, як Нижній Віков, Думбревени, Ботош, Літень-Моара, Шкея, Ботошана, Великі Долхешти, Ботешти, Міговени, Нижні Фратівці, Ватра Молдовіцей.

Інформацію про застосування лікарських рослин та інших засобів у народній медицині румунів Буковини можна знайти у працях Е.Цопи „Методичне та раціональне використання лікарських рослин на Буковині”⁴⁹ (Чернівці, 1942) та С.Релі „Чернеча медицина у минулому румунів”⁵⁰ (Чернівці, 1935).

Не позбавлені наукового значення цілий ряд робіт, які дають змогу провести порівняльну характеристику основних аспектів народної медицини румунів та українців Буковини. Так, у публікаціях Григорія Купчанко⁵¹ знаходимо фрагментарні згадки, які стосуються традиційного лікування на Буковині. Це, зокрема, примівки від „уроків”, проти „золотухи” („на жовни”), „на болячку”, від „уровища”, пухлини на шиї („від душі”), проти рожі („на бешегу”), „на більмо”, проти шлункового корча („на сонці”), „на плакси”, „коли вкусить гадина”⁵².

У публікаціях австрійського історика та етнографа Раймунда Фрідріха Кайндля⁵³ знаходимо відомості про стан медицини на Буковині у ХІХ ст. Представляє певний інтерес для дослідника порівняння записів Г.Сплені із даними Р.Ф.Кайндля щодо санітарного стану краю. За Кайндлем вже само собою зрозумілими стали факти спорудження міської лазні (1830), нового військового шпиталю (1849), єврейського шпиталю (1855). У 2000 році була перевидана праця Р.Ф. Кайндля „Гуцули”, де окремим третім розділом „Цілительство” подані численні домашні лікувальні засоби⁵⁴. Це ще раз відкриває завісу над фактом співіснування двох медицин - офіційної та народної.

Цінні відомості про носіїв знахарських знань, про етіологію хвороб, багато примовок і замовлянь з Буковини були зібрані етнографом з с. Плоскої В. Козарищуком⁵⁵, які були опубліковані в газеті „Буковински Въдомости” (1896 р.). За його твердженням, „сільські знахарі відпровадили вже немало жертв на той світ своїми отруйними напоями і отруйними рослинами”⁵⁶. Характеризуючи цей жанр традиційної магії, В. Козарищук цілком слушно відзначив, що „примівки складають в середовищі простого народу свого роду культ, містять в собі багато цікавого для науки матеріалу. Але записати примівки дуже важко”⁵⁷, бо носії традиції покривають їх таємницею. Тим не менш, дослідникам ХІХ ст. вдалося зібрати у різних місцевостях Буковини низку давніх примовлянь. Серед них варто згадати замовляння від холери, болю у шлунку, кровотечі, гикавки та ін.

У працях українського народознавця О. Манастирського містяться дані про традиційне лікування при народженні дитини, чарівництві, ліки, знахарство та про ворожок у русинів Буковини⁵⁸. Певний інтерес представляє також стаття О. Монастирського „На Великдень”⁵⁹, опублікована у газеті „Буко- вински Въдомости” (1895 р.), в якій зустрічаються оказіональні вказівки на народну медицину в контексті свята Великодня.

Чимало матеріалів про народну медицину у зв'язку з календарною та сімейною обрядовістю буковинців, різні забобони, які стосуються профілактики захворювань, та про стан здоров'я населення Буковини зустрічаємо у Людвіга Адольфа Сімігіновича⁶⁰. Його праця „Die Volkergrnppern der Bukowina” вміщує етнографічний опис звичаїв та обрядів українців, румунів та гуцулів Буковини. В ній подаються дані про народні засоби лікування, про ставлення буковинського населення до народних цілителів (баб-ворожок, відьом, моаш), наводяться різного роду заклинання при різноманітних хворобах та інформація про способи і час їх застосування; про людей, які володіють „мистецтвом” лікування, та про різноманітні зілля, час і місце їх збирання.

У 70-80-ті роки ХХ ст. основна увага зверталася на практичний бік народної медицини. Тоді почали укладати різноманітні збірники народних рецептів приготування та використання лікарських засобів.

У цей період з'явився також цілий ряд наукових досліджень, присвячених народній медицині українців. Це, зокрема, праця З. Болтарович „Народне лікування українців Карпат кінця ХІХ - початку ХХ ст.” (Київ, 1980)⁶¹. В роботі дослідниця торкається подекуди і території Буковини. В монографії висвітлено народні методи профілактики захворювань, лікувальні засоби рослинного, тваринного, мінерального походження тощо. Народна медицина розглядається в тісному зв'язку з соціально-економічним становищем населення українських Карпат, акцентується увага на негативних сторонах знахарства, магії і разом з тим підкреслюється все раціональне, що накопичила народна медицина протягом багатьох століть. Помітний внесок у дослідженні питань народної медицини українців Буковини зробили праці З. Болтарович „Загальнослов'янські і специфічні риси народної медицини українського населення Карпат”⁶² та „Народ і засоби лікування на Буковині”⁶³.

Інформацію про деякі аспекти народної медицини можна почерпнути з етнографічних досліджень буковинських науковців. Серед них, зокрема, праці Г. Кожолянка „Етнографія Буковини”⁶⁴, „Родинно-христинна обрядовість українців Буковини”⁶⁵; І. Чеховського „Вогонь і вода в антропеїчній календарній магії українців Буковини”⁶⁶, „Демонологічні вірування і народний календар українців Карпатського регіону”⁶⁷; Л. Іонець, І. Бульбук та І. П'яза „Етнографічні аспекти народної медицини українців Буковинського Припруття”⁶⁸; С.Д. Кобилянського, В.П. Пішак, Б.Я. Дробніс „Історія медицини Буковини, цифри і факти”⁶⁹, В. Грябан „Очисна функція вогню в календарних святах українців Буковини”⁷⁰, „Очисні Властивості вогню в сімейній обрядовості, господдарсько-побутовій і лікувальній магії наприкінці ХУЛІ - XX ст. на Буковині”⁷¹ та ін. Потрібно також відзначити працю І. Нандрі- ша „Наше село Магала на Буковині”⁷², в якій окремим розділом „Народна медицина” подані відомості про різноманітні хвороби, їх етнологію, народні назви та способи лікування, про діяльність та спеціалізацію ворожок, знахарок та мош-повитух і відомості про народну ветеринарію.

Однак в названих роботах дані про народну медицину східнороманського населення Буковини висвітлені недостатьньо, не використаний матеріал, який би розглянув цю тематику в історичній динаміці.

Дані узагальнюючого характеру про народну медицину східнороманського населення Буковини були вміщені у монографічному дослідженні „Традиційна культура населення Буковини у працях румунських дослідників другої половини ХІХ - початку ХХ ст.” автора цієї статті⁷³. Вперше в українській науці була здійснена спроб наукового дослідження етнографічної спадщини С.Ф.Маріана, І.Г.Сбієри, Д.Дана, Є.Нікуліце-Воронки, Л.Боднерєску, А.Горовея, Т.Памфіле та ін. румунських дослідників; були введені вперше до наукового обігу музейно-архівні матеріали меморіально-документального фонду С.Ф.Маріана з Сучави (Румунія), фонду рукописів С.Ф.Маріана Національної бібліотеки Румунської академії наук (м. Бухарест), фондів Державного архіву Чернівецької області.

Таким чином, огляд літератури засвідчує, що попри ряд оказіональних згадок і окремих невеликих розвідок, переважно описового характеру, спеціального комплексного дослідження про традиційну медицину української і молдавської етнічних спільнот Буковини досі немає. А ряд проблем взагалі не знайшли наукового висвітлення, серед них, зокрема, залишилися недослідженими семантика примовлянь, носії езотеричної традиції, традиційні способи профілактики хвороб та лікувальної магії в сімейно-побутовій обрядовості тощо.

Всі ці питання вимагають в подальшому докладніших студій.

Література

1. Кантемир Д. Дескриеря Молдовей / Димитрие Кантемир. - Кишинеу: Література артистикэ, 1982, п. 174-175;

2. Кантемир Д. Дескриеря Молдовей..., вказ. праця, С. 187-191;

3. §tefanelli T.V. Documente din vechiul ocol al Campulungului Moldovenesc / T.V. §tefanelli. - Bucure§ti: Librariile Socec & Comp. §i C.Sfetea, 1915. - 240 p.;

4. §tefanelli T.V. Documente din vechiul ocol..., вказ. праця, С. 65;

5. Iorga N. Documente privitoare la familia Callimachi / Nicolae Iorga. - Bucure§ti, 1903, р. 12;

6. Pamfile T. Boli §i leacuri la oameni, vite §i pasari / text stabilit de P.Florea. - Bucure§ti: Saeculum, 1999, р. 91;

7. Сплені Г. фон. Опис Буковини. (Beschreibung der Bukowina.) / Переклад з нім. О.Д. Огуя, М.М. Сайка. - Чернівці: Рута, 1995;

8. Budai-Deleanu I. Scurte observatii asupra Bucovinei, prezentat guvernului austriac,1803 // Dragnev D., Purici §., Ungureanu C., Gumenai I. Din istoria tinutului natal (regiunea Cernauti), p. 75;

9. Gorovei A. Din psihologia taranului roman. Datinile §i credintele flacailor §i fetelor noastre din tara in preajma dragostei §i insuratoarei. - Bucure§ti: Ramuri, 1909. - 250 p.;

10. Gorovei A. Credinti §i superstitii ale poporului roman. - Bucure§ti: Librariile Socec & comp., Pavel Sum, C. Sfetea, 1915. - 465 p.; Gorovei A. Credinti §i superstitii ale poporului roman / Editie ingrijita de I.Datcu. - Bucure§ti: Editura „Grai §i suflet - Cultura nationala, 1995. - 344 p.

11. Gorovei A., Lupescu M. Botаnica poporului roman / Artur Gorovei, Mihai Lupescu. - Falticeni: Tipografia Iosif Bendit, 1915. - 166 p.

12. Gorovei A. Descantecele romanilor. Studiu de folclor / Artur Gorovei. - Bucure§ti: Regia M. O., Imprimeria Nationala, 1931. - 423 p.;

13. Dan D. Credinte poporale bucovinene / Dimitrie Dan // Gazeta Bucovinei. - 1894. - A. 4. - № 30. - P. 1-2; № 63. - P. 1-2; № 67. - P. 1-2; № 70. - P. 1-2; № 74. - P. 1-2; № 79. - P. 1-2; № 84. - P. 1-2; № 97. - P. 1-2; № 99. - P. 1-2; 1895. - A. 5. - № 2. - P. 1-2; № 5. - P. 1-2; № 12. - P. 1-2; № 17. - P. 1-2; № 19. - P. 1-2; № 23. - P. 1-2; № 30-31. - P. 2; № 32. - P. 1-2; № 37. - P. 1-2; № 40. - P. 1-2; № 43. - P. 1-2.

14. Marian S.Fl. Descantece poporane romane / Simion Florea Marian. - Suceava: Tipografia lui R.Eckhardt in Cernauti, 1886. - 352 p.;

15. Marian S.Fl. Vraji, farmece §i desfaceri / Simion Florea Marian. - Bucure§ti: Lito - Tipografia Carol Gobl. - 1893. - 242 p.;

16. Marian S.F. Na§terea la romani: Studiu etnografic / Simion Florea Marian.- Bucure§ti: Lito-Tipografia Carol Gobi, 1892. - 441 p.;

17. Marian S.F. Sarbatorile la romani / Simion Florea Marian. - Bucure§ti, 1898.- Vol. I. - 290 p.; 1899. - Vol. II. - 307 p.; 1901. - Vol. III. - 346 p.;

18. Voronca E.N. Datinele §i credintele poporului roman / Elena Niculita-Voronca. - Cernauti: Tipografia Isidor Wiegler, 1903;

19. Voronca E.N. Studii in folclor / Elena Niculita- Voronca. - Bucure§ti: Tipografia G.A.Lazareanu, 1908. - Vol. I. - 303 p.; Cernauti: Gutenberg, 1912-13. Vol. II. - 450 p.;

20. Pamfile T. Sarbatorile la romani: Sarbatorile de vara la romani. Studiu etnografic / Tudor Pamfile.- Bucure§ti: Librariile Socec & Comp., C.Sfetea §i Libraria Nationala, 1911. - 234 p.;

21. Pamfile T. Sarbatorile la romani: Craciunul. Studiu etnografic / Tudor Pamfile.- Bucure§ti: Librariile Socec & Comp., C.Sfetea, 1914. - 249 p.;

22. Pamfile T. Sarbatorile la romani: Sarbatorile de toamna §i postul Craciunului. Studiu etnografic / Tudor Pamfile. - Bucure§ti: Librariile Socec & Comp. §i C.Sfetea, 1914. - 216 p.;

23. Pamfile T. Mitologie romaneasca. Dupa credintele poporului roman / Tudor Pamfile. - Bucure§ti: Academia Romana, 1916. - Vol. I. - 401 p.; 1916. - Vol. II. - 71 p.; 1924. - Vol. III. - 61 p.;

24. Pamfile T. Boli §i leacuri la oameni, vite §i pasari / / Tudor Pamfile, text stabilit de P.Florea/. - Bucure§ti: Saeculum, 1999. - 221 p.;

25. Berariu I. Descantece / Ion Berariu // Aurora romana. Cernauti. - 1881. - A. I. - P. 57;

26. Alecsandri V. Poezii poporale ale romanilor / Vasile Alecsandri. - Bucure§ti: Tipografia lucratorilor asociati, 1866, p. 10, 271;

27. Tocilescu G. Descantece / G. Tocilescu // Revista pentru istorie, arheologie §i filologie. - Bucure§ti. - 1884. - A. II. - Vol. I. - P. 384;

28. Marienescu At.M. Descintece / Atanasie M. Ma- rienescu // Foaia Gazetei. - 1858. - august.; Marienescu At.M. Descintece // Familia. - Pesta. - 1866. - A. II. - P. 370, 371, 406-407; Marienescu At.M. Descintece // Familia. - Pesta. - 1867. - A. III. - P. 69, 205, 265;

29. Burada T.T. O calatorie in Dobrogea / Teodor Burada. - Ia§i, 1880, p. 269-277;

30. Marian S.Fl. Precuvintare // Marian S.Fl. Descantece poporane romane / Simion Florea Marian. - Suceava: Tipografia lui R.Eckhardt in Cernauti, 1886. - P. VI;

31. Teodorescu G.Dem. Poezii populare romane / G.Dem. Teodorescu. - Bucure§ti, 1885, p. 358-398;

32. Державний архів Чернівецької області (ДАЧО). - Ф. № 320. - Оп. 3. - Спр. 2311. - Арк. 1.;

33. ДАЧО. - Ф. № 401. - Оп. 1. - Спр. 67. - 29 арк.;

34. ДАЧО. - Ф. № 401. - Оп. 1. - Спр. 68. - 51 арк.;

35. ДАЧО. - Ф. № 1. - Оп. 2. - Спр. 311;

36. ДАЧО. - Ф. № 401. - Оп. 1. - Спр. 67; ДАЧО. - Ф. № 3. - Оп. 2. - Спр. 12612;

37. ДАЧО. - Ф. № 286. - Оп. 2. - Спр. 305;

38. ДАЧО. - Ф. № 3. - Оп. 2. - Спр. 10915;

39. ДАЧО. - Ф. № 3. - Оп. 4. - Спр. 2198.

40. Науковий архів Чернівецького музею народної АПСНІМ. - 2014. - № 4 (4) архітектури та побуту (НАЧМНАП). - НФ. - 01-0395 а. - 33 арк.;

41. НАЧМНАП. - НФ. - 01-03-19. - 20 арк.;

42. Мойсей А.А. Сіміон Флоря Маріан - Етнограф Буковини. - Чернівці: Рута, 2003, с. 123-128; Мойсей А.А. Традиційна культура населення Буковини у наукових працях румунських дослідників другої половини ХІХ - початку ХХ ст. - Чернівці: Рута, 2005, с. 113-120;

43. Меморіально-документальний фонд будинку- музею С.Ф.Маріана в Сучаві (Румунія) (МДФ БММС). Фонд рукописів - № 3. - Рук. «Румунська народна ботаніка» (12 томів та гербарій);

44. МДФ БММС. - Фонд рукописів № 3. - Інв. Номер 112. Румунська флора. - 46 арк.;

45. МДФ БММС. Фонд рукописів - Рук. „Румунська народна міфологія”;

46. Fochi A. Datini §i eresuri populare de la sfar§itul secolului al XIX: Raspunsurile la chestionarele lui Nicolae Densu§ianu / Adrian Fochi. - Bucure§ti: Minerva, 1976. - 392 p.;

47. Mu§lea I., Barlea O. Tipologia folclorului din raspunsurile la chestionarele lui B.P.Ha§deu / Ion Mu§lea, Ovidiu Barlea. - Bucure§ti: Minerva, 1970. - 634 p.;

48. Ciubotaru S. Folclorul medical din Moldova. Tipologie §i corpus de texte / Silvia Ciubotaru. - Ia§i: Editura Universitatii „Alexandra Ioan Cuza”, 2005. - 576 p.

49. Jopa E. Exploatarea metodica §i rationala a plantelor medicinale din Bucovina / E. Jopa. - Cernauti: Editura politehnica G.Asachi, Tipografia Mitropolitul Silvestru, 1942;

50. Reli S. Medicina calugareasca in trecutul romanesc / S. Reli. - Cernauti, 1935;

51. Купчанко Г. Изъ сборника буковинських простонародних пъсен, сказок, повъстей, пословицъ, суевърий и пр. // Буковинская Зоря. - 1870. - 9 февраля; Купчанко Г. Нъкоторыя историко-гео- графическія свъдъшя о Буковинъ. - К.: Типография М.П. Фрица, 1875. - 315 с.; Kupczanko G. Kran- kheitsbeschworungen bei russischen Bauern in der Bukowina// Am Ur-Quell. - Hamburg, 1891. - B. II. - Hf. 1. - S. 12-14;

52. Купчанко Г. Нъкоторыя..., вказ. праця. - С. 101 - 108.

53. Kaindl R.F. Geschichte von Czernowitz von den altesten Zeit bis zu Gegenwart. - Czernowitz: Uniwersitats - Buchhandlung H.Pardini, 1908. - 227 s.; Kaindl R.F. Zauberglaube bei den Ruthenen in der Bukowina und Galizien// Globus. - Braunschweig, 1892. - LXI. Band. S. 279 - 282; Kaindl R.F. Die Huzulen// Herzogthum Bukowina in Wort und Bild. - Wien, o. j. - S. 171-282;

54. Кайндль Р. Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази / Р.Ф. Кайндль. - Чернівці: Молодий буковинець, 2000. - 208 с.;

55. Козарищукъ В. Буковинко - руски примовки / В. Козарищукъ // Буковински Въдомости. - 1896.- 14 (26) января; 21 января (2 февраля); 25 февраля (8 марта); 9 (21) июня;

56. Козарищук В.М. Изъ буковинскихъ карпатскихъ горъ / В. Козарищукъ // Наука. Ежемъсячный иллюстрированный журналъ для русского народа за 1889-й годъ. Годъ издания XVIII. - Въна, 1889. - С. 729-744;

57. Козарищукъ В. Буковинко - руски..., вказ. праця, С. 1;

58. Manastyrski A. Die Ruthenen / A. Manastyrski // Herzogthum Bukowina in Wort und Bild. - Wien: Verlag von Eduard Beiyer, o. J. - S. 228-271;

59. МанастьірскІй А. Д. На Великдень / А. Мана- стьірскІй // Буковински Въдомости. - 1895. - 25 марта (6 апреля); 2 (14) апреля. - С. 3-4;

60. Simiginowicz-Staufe L.A. Die Volkergruppern der Bukowina. Ethnographisch-culturhistorische Skitzzen. - Czernowitz: Buchdruckerei H.Czopp, 1884.- 203 s.;

61. Болтарович З.Є. Народне лікування українців Карпат кінця ХІХ - початку ХХ ст. / Зоряна Болтарович. - Київ: Наукова думка, 1980. - 120 с.;

62. Болтарович З.Е. Общеславянские и специфические черты народной медицины украинского населения Карпат / Зоряна Болтарович // Этнические и этнографические группы в СССР и их роль в современных этнокультурных процесах. (Тезисы довладов). - Уфа, 1989. - С. 15-17;

63. Болтарович З. Є. Народ і засоби лікування на Буковині / Зоряна Болтарович // 50 років возз'єднання Північної Буковини з Радянською Україною у складі СРСР.: Тез. доп. Конф./ травень, 1990р./. - С.243-244;

64. Кожолянко Г. Етнографія Буковини / Георгій Кожо- лянко. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. - т. 2. - 424 с.;

65. Кожолянко Г.К. Родинно-христинна обрядовість українців Буковини / Георгій Кожолянко // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць / ЧНУ ім. Ю. Федьковича. - Чернівці: Золоті литаври, 2002. - Том 2. - С. 172-186;

66. Чеховський І. Вогонь і вода в апотропеїчній календарній магії українців / Ігор Чеховський // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць / ЧНУ ім. Ю. Федьковича. - Чернівці: Золоті литаври, 2002. - Том 1. - С. 187-205;

67. Чеховський І. Демонологічні вірування і народний календар українців Карпатського регіону / Ігор Чеховський. - Чернівці: Зелена Буковина, 2001. - 303 с.;

68. Іонець Л.А., Бульбук І.І., П'яза І.Д. Етнографічні аспекти народної медицини українців Буковинського Припруття // Буковина - мій рідний край: Третя історико-краєзнавча конференція молодих дослідників, студентів та науковців. Чернівці, 17 травня 1998 р. Матеріали. - Чернівці, 2000. - С. 83-84;

69. Кобилянський С.Д., Пішак В.П., Дробніс Б.Я. Історія медицини Буковини. Цифри і факти. - Чернівці: Медакадемія, 1999. - 249 с.;

70. Грябан В. Очисна функція вогню в календарних святах українців Буковини / Вікторія Грябан // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць / ЧНУ ім. Ю. Федьковича. - Чернівці: Золоті литаври, 2002. - Том 2. - С. 228-240;

71. Грябан В. Очисні властивості вогню в сімейній обрядовості, господарсько-побутовій і лікувальній магії наприкінці XVIII - XX ст. на Буковині / Вікторія Грябан // Буковинський журнал. - 2002. - ч. 3-4. - С. 202-212;

72. Nandri§ I. Satul nostru Mahala din Bucovina / Ion Nandri§. - Sibiu: Tribuna, 2001. - 95 p.;

73. Мойсей А.А. Традиційна культура населення Буковини у наукових працях румунських дослідників другої половини ХІХ - початку ХХ ст. / Антоній Мойсей - Чернівці: Рута, 2005;

Размещено на Allbest.ru