Санітарно-протиепідемічний режим у протитуберкульозних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Санітарно- протиепідемічний режим у протитуберкульозних закладах

Вимоги щодо умов праці медичного персоналу в основних функціональних, виробничих приміщеннях і на робочих місцях медичного й іншого обслуговуючого персоналу мають бути забезпечені нормативні параметри мікроклімату та повітря (температура, вологість, швидкість руху повітря, хімічний і бактеріологічний склад), а також нормативний повітрообмін відповідно до чинних Практика управління медичним закладом № 12/2013. В операційних не рекомендується застосування наркозних й інших апаратів, не обладнаних системами для видалення і поглинання парів наркотиків, що надходять у повітряний простір з видихуваним повітрям санітарних норм. Обладнання слід розташовувати та експлуатувати відповідно до правил техніки безпеки та охорони праці. В операційних не рекомендується застосування наркозних й інших апаратів, не обладнаних системами для видалення і поглинання парів наркотиків, що надходять у повітряний простір з видихуваним повітрям. Такі системи слід обладнати відвідними шлангами або поглинаючими фільтрами з активованим вугіллям та бактерицидними фільтрами. Не допускається використання наркозних і дихальних апаратів з порушеною герметизацією системи подання газів. У кожному відділенні мають бути передбачені санітарно-побутові приміщення для обслуговуючого персоналу й інших працівників.

Санітарно-побутові приміщення для обслуговуючого персоналу обладнують з дотриманням таких вимог:

а) кількість шаф у гардеробних визначається числом працівників, тобто для кожного працівника має бути передбачена окрема шафа;

б) площу гардеробних для домашнього і робочого одягу персоналу визначають з розрахунку не менш як 0,4 кв. м на одну шафу. У гардеробних встановлюють двосекційні вентильовані шафи, що зачиняються, для забезпечення окремого зберігання особистого (домашнього) і робочого (санітарного) одягу, взуття і головних уборів. Періодичність миття шаф з використанням розчинів дезінфікуючих засобів -- не рідше двох разів на тиждень;

в) кількість душових кабін і санітарних приладів для персоналу визначають відповідно до чинних санітарних норм і правил;

г) для жінок мають бути передбачені приміщення (кімнати) особистої гігієни, обладнані гігієнічними душами з гнучкими шлангами і змішувачами гарячої і холодної води. Розмір приміщення (кімнати) особистої гігієни має бути не менш як 1,8 Ч 1,2 м. У кабінах повинні бути вішалки для білизни й одягу. Для забезпечення обслуговуючого персоналу гарячим харчуванням у протитуберкульозних закладах передбачають їдальні або роздаточні (залежно від кількості працівників). Кількість місць у їдальнях або роздаточних визначають з розрахунку 10-12 місць на 100 працівників. У кожному структурному підрозділі протитуберкульозного закладу мають бути передбачені кімнати для персоналу площею не менш як 12 кв. м, обладнані холодильниками, електрочайниками та умивальниками з підведеною гарячою та холодною протічною водою. Адміністрація повинна розробляти і здійснювати комплекс заходів щодо поліпшення умов праці персоналу, створювати оздоровчо-по бутові приміщення відповідно до чинних методичних рекомендацій. Практика управління медичним закладом № 12/2013 САНЕПІДРЕЖИМ України, профспілки медпрацівників. Кожен медичний працівник несе відповідальність за особисту безпеку, безпеку своїх колег і зобов'язаний виконувати заходи з профілактики внутрішньолікарняного інфікування пацієнтів. Медичний персонал, який працює зі шкідливими хімічними речовинами, або перебуває під впливом несприятливих виробничих факторів, повинен проходити необхідні медичні обстеження відповідно до чинних нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України. Перед прийомом на роботу співробітник має пройти інструктаж щодо режиму роботи з хворими (далі підготовка один раз на шість місяців), а також флюорографічне обстеження (далі один раз на шість місяців) і медичний огляд, результати якого заносяться до особистої медичної книжки відповідно до чинних нормативних документів.

Особиста гігієна хворих та медичного персоналу

Поступаючи у відділення, хворий повинен мати предмети особистої гігієни (зубну щітку, пасту, мило, бритву тощо) відповідно до вимог санепідрежиму. У боксі або напівбоксі ліжко, приліжкову тумбочку, підставку для підкладного судна протирають ганчіркою, змоченою в розчині дезінфекційного засобу. Ліжко застилають постільними речами, що пройшли камерну дезінфекцію. Туберкульозні хворі обов'язково повинні дотримуватись правил особистої гігієни. Тяжкохворих вмивають у ліжку, а один раз на день підмивають. У відділенні хворому виділяються індивідуальні засоби догляду: склянка (чашка, кухоль), за необхідності -- поїльник, плювальниця, підкладне судно. Кожен хворий повинен користуватися плювальницею, яку замінюють у міру заповнення, але не рідше одного разу на день. Проводиться постійне навчання хворих правил поведінки та важливості дотримання етикету при кашлі і зборі харкотиння в стаціонарі, на вулиці, у громадських місцях. Гігієнічні миття хворих проводяться не рідше одного разу в сім днів з відміткою в історії хвороби (за відсутності медичних протипоказань). Гігієнічний догляд за тяжкохворими (умивання, протирання шкіри обличчя, частин тіла, полоскання порожнини рота тощо) проводиться щоденно, а також після прийому їжі і у разі забруднення тіла. Слід організувати Адміністрація повинна розробляти і здійснювати комплекс заходів щодо поліпшення умов праці персоналу, створювати оздоровчо-побутові приміщення відповідно до чинних методичних рекомендацій МОЗ України, профспілки медпрацівників . Після виписки хворого постіль збирають у спеціальні мішки для дезінфекції і прання. Верхній лікарняний одяг направляють для камерного знезараження, ліжко протирають дезінфекційним засобом і до госпіталізації нового хворого не застилають безоплатні стрижку і гоління хворих. Кожного хворого необхідно забезпечити індивідуальним рушником і милом. Кожен хворий повинен виходити з приміщення палати в супроводі медичного персоналу за медичними призначеннями (рентген-обстеження тощо) тільки в масці одноразового використання (чотири прошарки), що закриває ніс і рот. На кожного хворого треба мати запас масок з розрахунку їх заміни через чотири години світлої частити доби. Маски збирають в ємності з кришкою, після чого знезаражують і спалюють. Знезаражують маски шляхом автоклавування або замочування у розчині дезінфекційного засобу. Чисті маски зберігають у закритих біксах або інших закритих ємностях. Після виписки хворого постіль збирають у спеціальні мішки для дезінфекції і прання. Верхній лікарняний одяг направляють для камерного знезараження, ліжко протирають дезінфекційним засобом і до госпіталізації нового хворого не застилають. Зміну білизни хворим слід проводити в міру забруднення, але не рідше одного разу на сім днів. Забруднена виділеннями хворих білизна підлягає заміні. Хворим після операцій білизну змінюють систематично до припинення виділень з ран. Брудну білизну від хворих слід збирати в спеціальну щільну тару (клейончасті або поліетиленові мішки, спеціально обладнані білизняні візки або інші аналогічні пристосування) і передавати в центральну «брудну» білизняну. Не рекомендується сортування брудної білизни у палатних відділеннях. Тимчасово (не більше 12 годин) брудну білизну у відділеннях можна зберігати в санітарних кімнатах або інших спеціально відведених для цієї мети приміщеннях у закритій тарі (металевих, пластмасових бачках, щільних шухлядах тощо), яка піддається дезінфекції. Для роботи з брудною білизною персонал повинен бути забезпечений змінним санітарним одягом (халати, фартухи, косинки, рукавички, мас- ки для захисту органів дихання). Після перенесення (перевезення) лікарняної білизни в пральню слід проводити вологе прибирання приміщення з використанням дезінфекційного засобу. Після прибирання доцільно, щоб санітарка приймала гігієнічний душ. Білизну, забруднену виділеннями хворого, знезаражують у відділенні в окремих ємностях у спеціально виділених для цього приміщеннях і в мокрому вигляді в клейончастих мішках перевозять у пральню. Чисту білизну слід зберігати в спеціально виділених приміщеннях (білизняних). У відділеннях залишається добовий запас чистої білизни, який зберігають в окремих приміщеннях у спеціально виділених для цієї мети обладнаних або звичайних шафах. Білизну і тару слід промаркувати, обов'язково зазначити назву відділення. Збереження у відділеннях немаркованої білизни не допускається. Тумбочку й інші предмети, що використовувались хворим, знезаражують розчином дезінфекційного засобу. Палату знезаражують шляхом зрошення із гідропульта дезінфекційним розчином з наступним протиранням ганчіркою та УФ-опроміненням. Використаний аптечний посуд відправляють у спеціально виділеній тарі (відро, баки, клейончаста сумка) в аптеку, де і посуд, і тару знезаражують у мийній кип'ятінням у 2 % розчині соди протягом 30 хвилин чи замочуванням у розчині дезінфекційного засобу за режимами, передбаченими для туберкульозу. Потім посуд миють і стерилізують. Санітарки під контролем лікаря або медичної сестри проводять поточну дезінфекцію відділень протягом усього перебування хворого у палаті щоденно, а завершальну - після виписки хворих з палати чи ізольованого боксу, перед поточним ремонтом, при перепрофілюванні палати, відділення, перед капітальним ремонтом. Завершальну дезінфекцію проводить персонал лікарні (відділення). Медичний та обслуговуючий персонал має бути забезпечений комплектами змінного робочого (санітарного) одягу для обов'язкового щоденного використання, що складається з піжами, халата, шапочки або косинки, респіратора, змінного взуття (тапочки із нетканого матеріалу, доступного для дезінфекції, із закритим носком) у кількості, що забезпечує щоденну зміну санітарного одягу. Чистий запасний спецодяг зберігається в шафах. Після кожної робочої зміни комплекти використаного змінного санітарного одягу збираються у спеціальну тару для подальшої дезінфекції та прання. Перед кожною робочою зміною персонал отримує комплекти чистого спецодягу на робочу зміну. Для кожного працівника слід передбачити додатковий комплект санітарного одягу для його заміни у випадку забруднення. Прання санітарного одягу має здійснюватися централізовано і окремо від білизни хворих. Весь медичний персонал повинен бути бездоганно охайним і акуратним. Волосся слід повністю закривати шапочкою або косинкою, органи дихання - респіратором, в якому фільтруючим матеріалом є поліпропілен, прокладкою - поліуретан, що затримує частинки до 0,5-1,0 мікрона, або чотирьохшаровими марлевими масками. Технічний, адміністративно-господарський, обслуговуючий персонал, консультанти, викладачі, курсанти, співробітники науково-дослідних інститутів тощо, що виконують роботу (у тому числі тимчасову) у підрозділах стаціонарів, як і працівники установи, переодягаються у комплект спецодягу, що пройшов дезінфекцію і підлягає щоденній заміні. Технічний, адміністративно-господарський, обслуговуючий персонал, консультанти, викладачі, курсанти, співробітники науково-дослідних інститутів тощо, що виконують роботу (у тому числі тимчасову) у підрозділах стаціонарів, як і працівники установи, переодягаються у комплект спецодягу, що пройшов дезінфекцію і підлягає щоденній заміні Лікарі, медичні сестри, санітарки під час миття рук намилюють їх двічі, потім миють у проточній теплій воді і витирають рушником одноразового використання або висушують з допомогою електрорушників. Руки необхідно мити перед оглядом кожного хворого або виконанням процедур, а також після виконання брудних процедур (прибирання приміщень, зміна білизни хворим, відвідування туалету тощо). Хірургічний персонал, що бере участь в операціях і перев'язуванні ран, та інші медпрацівники, що працюють в умовах дотримання суворої асептики й антисептики, мають обробляти руки відповідно до спеціальних інструкцій і наказів Міністерства охорони здоров'я України. Персоналу категорично забороняється вживати їжу в коридорах. Після закінчення роботи обслуговуючий персонал проходить санітарну обробку, обов'язково приймає душ. Обслуговуючий персонал, що працює в одному відділенні, не має права заходити в інше відділення без заміни спецодягу. При вході у бокс, де лежить хворий, у шлюзі вивішуються халати, косинки чи шапочки для обслуговуючого персоналу та ємність з дезінфекційним розчином. При вході у бокс персонал має надіти халат, шапочку (косинку), а при виході -- зняти і повісити на те саме місце. Перед виходом з боксу слід обов'язково протерти взуття поролоновою губкою чи ганчіркою, змоченою дезінфікуючим розчином. Обслуговуючому персоналу протитуберкульозному закладу заборонено:

* заходити у відділення чи бокс, бути на робочому місці без спецодягу;

* виходити у спецодязі за межі стаціонару чи надягати верхній одяг на спецодяг, а також виносити спецодяг додому для будь-яких цілей;

* курити у палатах, лабораторіях тощо;

* сідати на постіль хворого;

* без потреби переходити з одного відділення в інше або входити в бокси і напівбокси. Завідувач відділення не допускає до роботи осіб із симптомами грипу, респіраторного захворювання чи іншого, в тому числі інфекційного захворювання. Господарський персонал (слюсар, завгосп, столяр та ін.), заходячи у відділення, повинен одягти санітарний халат, взуття, а, виходячи, залишити його у відділенні.

Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень

Усі приміщення, обладнання, медичний та інший інвентар мають утримуватися в чистоті. Вологе прибирання приміщень (миття підлоги, протирання меблів, обладнання, підвіконників, дверей тощо) здійснюється не рідше двох разів на добу, а за необхідності частіше, із застосуванням миючих (мильно-содових розчинів й інших, дозволених органами й установами державної санітарно-епідеміологічної служби) та дезінфікуючих засобів (відповідно до інструкції щодо дезінфекційного режиму в протитуберкульозних закладах, затвердженої МОЗ України). Протирання віконних шибок проводитися не рідше одного разу на місяць зсередини і в міру забруднення, але не рідше одного разу на 4-6 місяців, ззовні. Використання для вологого прибирання приміщень порошкоподібних синтетичних миючих засобів не допускається. Весь інвентар для прибирання (відра, тази, ганчірки, швабри тощо) маркуються із зазначенням приміщень і призначення (види робіт), використовуються суворо за призначенням і зберігаються окремо. Генеральне прибирання приміщень проводиться за графіком не рідше одного разу на 7-10 днів. Ретельне миття стін, підлоги, всього обладнання, а також протирання меблів, світильників, захисних жалюзі і т. ін. здійснюється з використанням дезінфекційних засобів та подальшим опроміненням протягом 45 хвилин УФ-опромінювачами. Завершальна дезінфекція боксованих палат має здійснюватись після виписки хворих. Необхідно застосовувати циклічне заповнення палат хворими. Генеральне прибирання (мийка і дезінфекція) операційного блоку, перев'язувальних, процедурних проводиться один раз на тиждень зі звільненням приміщень від обладнання, меблів й іншого інвентарю. В установі повинен бути постійний незнижуваний тримісячний запас мийних і дезінфікуючих засобів. Для сміття й різноманітних відходів у туалетах та допоміжних приміщеннях мають бути встановлені урни, у процедурному кабінеті та інших приміщеннях, пов'язаних з медико-технічним процесом, - педальні відра. Приміщення провітрюють не менше чотирьох разів на добу. Приміщення, що потребують дотримання особливого режиму стерильності, асептики й антисептики (операційні, перев'язувальні, палати реанімації, процедурні, бокси бактеріологічних лабораторій тощо), після кожного прибирання, а також в процесі поточної експлуатації необхідно періодично опромінювати ультрафіолетовими стаціонарними або пересувними бактерицидними лампами з розрахунку 1 Ват потужності лампи на 1 куб. м приміщення. В оглядових, процедурних кабінетах, боксованих відділеннях розміщують бактерицидні опромінювачі настінні із розрахунку один опромінювач . В оглядових, процедурних кабінетах, боксованих відділеннях розміщують бактерицидні опромінювачі настінні із розрахунку один опромінювач на 30 куб. м приміщення, пересувні - на 60 куб. м. Опромінювачі бактерицидні настінні розміщують на висоті не менше двох метрів від підлоги на 30 куб. м приміщення, пересувні -- на 60 куб. м. Опромінювачі бактерицидні настінні розміщують на висоті не менше двох метрів від підлоги. У приміщеннях постійного перебування хворих та персоналу УФ-опромінювачі обладнують екранами для захисту хворих та персоналу. При недостатній вентиляції приміщення через дві години безперервної роботи лампи вимикають на 40 хвилин і провітрюють приміщення. Неекрановані лампи встановлюють з розрахунку 2,5 вт на куб. м і вмикають на 40 хвилин у спеціально визначений час і тільки за відсутності людей. Під час вмикання ламп допускається короткочасна присутність у приміщенні персоналу в спеціальних окулярах. Щороку у відділеннях та інших підрозділах рекомендується проводити косметичний ремонт приміщень. Поточні дефекти (протікання та промокання стелі, сліди вологості, цвілі, тріщини, щілини, вибоїни, пошкодження облицювальної плитки, покриття підлоги тощо) слід усувати негайно в присутності відповідальних працівників лікувального закладу. Капітальний ремонт будинків і приміщень із заміною непридатного або застарілого інженерного обладнання, систем опалення, вентиляції, каналізаційно-водопровідних мереж, санітарно-технічного обладнання і приладів, електромереж тощо слід проводити залежно від санітарно-технічного стану. У разі потреби капітальний ремонт може бути об'єднаний з реконструкцією. Відремонтований будинок протитуберкульозного закладу або його окремі приміщення починає знову функціонувати після обстеження представниками територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України з проведенням інструментально-лабораторних досліджень та оформленням акта. Щороку, але не пізніше як за два тижні до опалювального сезону, має бути проведена підготовка усіх приміщень до зими (профілактична перевірка і ремонт систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря, теплових повітряних завіс, засклення, утеплення й обклеювання вікон, утеплення дверей, тамбурів тощо). Адміністрація протитуберкульозного закладу вживає заходів для запобігання проникненню гризунів і комах у приміщення, організовує постійне проведення профілактичної обробки приміщень стаціонарів проти комах і гризунів за угодами з організаціями, що мають ліцензію МОЗ на проведення цих робіт і забезпечує відповідну підготовку (звільнення) приміщень.

Вимоги до обладнання пралень та дезінфекційних відділень

медичний персонал протитуберкульозний санітарний

Прання лікарняної білизни має здійснюватися централізовано в спеціальних пральнях. Чисту і брудну білизну доставляють у пральню в запакованому вигляді і у закритій тарі зі щільної тканини або у спеціально закритих контейнерах на колесах. Тара має бути без дефектів, що спричиняють забруднення білизни при транспортуванні. Тару слід промаркувати, тобто зробити написи «чиста білизна» або «брудна білизна» і зазначити назву закладу. Перевезення брудної і чистої білизни в тій самій тарі по допускається. Прання тари із тканини (мішків) здійснюється одночасно з білизною. Усі процеси, пов'язані з транспортуванням, навантаженням, розвантаженням білизни, мають бути максимально механізовані. Перед пранням білизна проходить дезінфекцію у спеціально виділеному для цього приміщенні, що складається з двох зон: «чистої» та «брудної». Приміщення для дезінфекції обладнують окремим входом з вулиці. Білизну обробляють у пральних машинах з використанням розчинів дезінфекційних засобів, дозволених МОЗ України, або із застосуванням дезінфекційної камери. Площа приміщень пральні має відповідати вимогам ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров'я. Будинки і споруди».

Планування пралень, набір приміщень у них мають забезпечувати:

* поточність приймання інфекційної і видачі чистої білизни;

* знезараження м'якого інвентарю (ковдр, матраців, подушок), верхнього одягу, речей хворих тощо в дезінфекційних камерах;

* дезінфекційну обробку лікарняного транспорту, що використовується для перевезення м'якого інвентарю в пральню. Стічні води з протитуберкульозних закладів перед викидом у зовнішню каналізацію після механічного та біологічного очищення мають знезаражуватися на локальних очисних спорудах. Контроль за якістю знезараження стічних вод здійснює баклабораторія протитуберкульозного закладу з періодичністю, узгодженою із територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Дезінфектори, у той час коли вони перебувають у завантажувальній половині приміщення дезінфекційної камери чи інших приміщеннях, де проводять знезараження виділень хворих та інших предметів, повинні об обов'язково надівати халат, косинку, прогумований фартух, гумові рукавички, респіратори, гумові чоботи, окуляри. Після проведеної роботи дезінфектори залишають на брудній половині дезінфекційної камери чи приміщення, де проводили знезараження, спецодяг, ретельно миють і дезінфікують руки, після чого можуть переходити в чисте відділення, де надівають інший одяг.

Размещено на Allbest.ru