Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Житомирський базовий фармацевтичний коледж

ім. Г.С. Протасевича

Пошуково-дослідницька робота

на тему: «Супозиторії як перспективні ліки»

Виконав:

Сакун Павло Петрович

Керівник:

Мороз Ольга Григорівна

Житомир 2016 р



Зміст

1. Загальні відомості про супозиторії. Історія супозиторіїв

2. Загальна характеристика супозиторіїв

2.1 Гідрофобні основи

2.2 Гідрофільні основи

3. Способи прописування супозиторіїв

4. Палички-бужі

5. Засоби механізації у технології ректальних лікарських форм

6. Оцінка якості супозиторіїв, їх пакування і умови зберігання

Література



1. Загальні відомості про супозиторії. Історія супозиторіїв

Супозиторії (suрpositоria; від лат. supponere -- підкладати) -- дозовані лікарські пгрепарати, тверді при кімнатній температурі, які розплавляються або розчиняються при температурі тіла, призначені для введення в природні та патологічні порожнини тіла.

Супозиторії - дисперсні системи, що складаютъся з дисперсійного середовищ (супозиторна основа) і дисперсної фази (лікарські речовини у твердомy чи рідкому стані - розчин, емульсія, суспензія або комбінація цих систем), яка рівномірно розподілена у дисперсійному середовищі. Виробляються в промислових і аптечних умовах.

До складу супозиторіїв. можуть входити лікарські речовини майже всіх фармакологічних груп з різноманітними фізико-хімічними властивостями. Лікарські речовини, введені у формі супозиторіїв, надходять у кров швидше. ніж при підшкірному введенні. При цьому вони всмоктуютъся у нижній частині прямої кишки через лімфатичну і венозну системи малого таза, потрапляючи в кров'яне русло, минаючи печінку, через середні та нижні гемороїдальні вени (на 1-му етапі), зумовлюють як загальну, так і місцеву дію на організм. Через зручність, простоту застосування та ефективністъ супозиторіїв їх доцільно призначати для лікування хворих дитячого і похилого віху, для швидкої доставки лікарських речовин з метою купірування гіпертонічних кризів, спазму кровоносних судин і бронхів, при серцево-судинних патологіях і захворюваннях органів травлення. Отже необхідно здійснювати контроль за дозуванням отруйних, сильнодіючих і наркотичних речовин, використовуючи дані ДФУ про ЛП для перорального застосування.



2. Загальна характеристика супозиторіїв

Супозиторії - складна лікарська форма, так само як і мазі складається з лікарських і допоміжних речовин.

3 технологічної точки зору в історії супозиторіїв можна розрізняти:

· перший період - час до введення масла какао як супозиторної основи і приблизно до XVІІІ століття;

· другий - час його безроздільнoї переваги як основи, приблизно до кінця другого десятиліття ХХ століття;

· третій - час широких пошуків, замінників масла какао (теперішній час).

Така періодизація в історії супозиторіїв цілком природна і необхідна, бо, з одного боку, властивості, введення супозиторіїв, головним чином, визначаються основою, а з другого - характер використовуваної основи в ці:лому обумовлюеться розвитком фармації та медицини, успіхами в галузі створення лікарських препаратів і їх впровадження в практику.

В останні роки в нашій країні збільшився промисловий випуск і номенклатура супозиторіїв. Випускаються супозиторії з іхтіолом, екстрактом беладони, ністатином, натрію гідрокарбонатом з кордигітом, димедролом для дітей.

Позитивні характеристики супозиторіїв

· велика швидкість всмоктування, що забезпечує надання швидкої допомоги;

· відсутність впливу на них шлункових ферментів;

· можливість застосування лікарських засобів неприємних на смак, агресивних щодо слизової оболонки травного тракту;

· низький рівень алергічних реакцій, зменшення або повна відсутність побічної дії;

· висока ефективність при лікувані хворих у педіатрії і геріатрії.

Вимоги до супозиторіїв

Супозиторії повинні мати:

· точно дозовані лікарські засоби;

· правильну, однакову форму;

· достатню твердість, механічну міцність, що забезпечує зручність їх застосування;

· однорідну масу, яка визначається візуально на подовженому зрізі, за відсутністю вкраплень, блискіток, мармурованості;

· відхилення в масі дорівнює 5% , і лише 2 свіячки - 7,5% (середню масу визначають зважуванням 20 супозиторіїв з точністю до 0,01);

· температуру плавлення не більшy 37?С (для супозиторіїв, виготовлених на ліпофільних основах);

· точно зазначену в прописі лікарем масу основи.

Супозиторні основи

Свічки, вагінальні супозиторії і палички складаються із основи і лікарських речовин, рівномірно розподілених в основі.

До супозиторних основ висувають такі вимоги:

· основа повинна плавитися (або розчинятися) при температурі тіла, щоб забезпечити максимальний контакт між лікарською речовиною і смуговою оболонкою;

· основа повинна бути достатньо тверда в момент введення свічок, кульок і паличок, щоб можна було зaпобігти пружності мязів, які закривають отвори. Інакше кажучи, супозиторна основа повинна володіти властивостями розм'якшення «м'язевидну стадію»;

· основа повинна сприймати приписані лікарські речовини;

· основа не повинна змінюватися від дії повітря, світла і реагувати з введеними в неї лікарськими речовинами;

· основа повинна бути індиферентна в фармакологічному відношенні.

Супозиторні основи, які використовгють в аптечній практиці можна віднести до двох груп:

1) нерозчинні в воді (жировими речовинами);

2) водорозчинні (желатинові і мильні мильця і інші речовини).

2.1 Гідрофобні основи

Основи нерозчинні у воді:

· швидко плавитися в прямій кишці, при чому температура їх плавлення не повина перевищувати 37 градусів за Цельсієм;

· мати достатню твердість і невеликий інтервал між температурою плавлення і застигання;

· достатню в'язкість, щоб усунути застосування згущувачів;

· бути стабільними при зберіганні;

· добре поглинати рідини( розчини лікарських речовин).

Олія какао (Oleum Cacao)

Рослинний жир щільної консистенції отриманий із насіння шоколадного дерева, в насіннях яких його міститься близько 50%. Масло какао при кімнатній температурі являє собою шматочки світло- жовтого кольору із слабким ароматним запахом і приємним смаком. Температура плавлення 30-34?С. Кислотне число не повинно бути більше 2,25. Масло какао -- хороша старовинна супозиторна основа, але імпортна, тому на заміну їй використовують інші основи.

Жир кориці японської (Cleum Cinnatoti pedunculati)

Твердий жир з ядра плодів кориці японської. Запропонований Л.І. Єристовим (1957) в якості повноцінного аналога масла какао. Методом пресування із плодів можна отримати близько 30% жиру твердої консистенції жовто-білого кольору, зі слабким ароматним запахом. Температура плавлення 34-55?С. При цьому жир кориці японської, як і олія какао, відразу перетворюється в рідину.

Твердий жир плодів зонтичних

Досліди, проведені Ю.Г. Борисюком і З.А. Непомнящою, показали, що щільна частина жирної коріалурової олії, яка складається в основному із тригліцеридів петрозелінової кислоти -- СН3Н5[CH3(CH2)10CH=CH(CH2)4COO]3, що мають температуру плавлення 30-31?С, може бути використана в якості супозиторної основи замість oлiї какао. Корундова жирна олія утворюється в якості побічного продукту із залишків після відгонки ефірної олії жирної олії утворюється при цьому до 25%, вихід твердої фракції до 50%. Пізніше І.М. Федор, Ю.Г. Борисюк показали, що щільні фракції жирних олій фенхеля, анісу, тміну і укропу городнього також придатні для приготовлення супозиторіїв і складаються із тригліцеридів петрозелінової кислоти.

Бутирол (Butyrolum) являє собою сплав гідрогенізованих жирів і парафіну. Запропонований А.Г.Босіним. На початку (1934) ним був запропонований сплав, який складається з 85-88% гідрогенізованого жира з температурою плавлення 32-35?С, 8-11% високоплавкого гідрогенізованого жиру з температурою плавлення 41-45?С і 4% парафіна з температурою плавлення 56 градусів за Цельсієм. Така основа плавилась при 34,7-36 градуси за Цельсієм, бо володіла твердістю 60-77% (по відношенню до олії какао) і була придатна для утворення свічок, кульок і паличок методом виливання.

Гідрогенізовані жири

Гідрогенізовані жири - це найбільш поширена і перспективна rрупа речовин, які можуть утворити супозиторні основи, які відповідають вимогам клінічного застосування і виробництва, що також можливо з олією какао. Необхідно відзначити, що наші дослідники були піонерами використання гідрогенізованих жирів у фармації. Ще в 1936 р. М.Б. Шваруман запропонував в якості супозиторної основи сплав харчового жиру з парафіном і ланоліном. На сьогоднішній час гідрогенізовані жири наряду з ДФХ прийняті в якості супозиторних основ багатьма фармакопеями світу. Наприклад, Швейцарською фармакопеєю прийнято гідроване арахісове масло, Британською -- гідрована соняшникова олія і т.д.

Продукти термічного фракціювання жирів.

В основі виробництва цих продуктів лежить виділення із природних або гідрогенізованих жирів по температурній належності вузьких фракцій гліцеридів, близьких за своїми властивостями до олії какао.

Першим продуктом такого типу був Себувінол (Sebuvinolum), який представляє собою фракцію бичачого жиру, що плавиться при 36-37 ?С. Був запропонований Центральною науково-дослідницькою аптечною лабораторією ГАПУ УССР (1948) і виявився придатним лише для утворення свічок і вагінальних супозиторіїв за методом виливання. Без консервантів швидко псується.

Ацетонорозчинні фракції гідрогенізованих жирів І.С. Ажгіхін в І968р. запропонува.в в якості супозиторних основ ацетонорозчинні фракції гідрогенізатів яловичого жира і пальмоядрової олії. Після видалення ацетону утворюються дуже тверді і ламкі при кімнатній температvрі продукти без смаку і запаху, білого кольору. Гідрогенізат яловичого жиру складається в основному із стеаринової кислоти, пaльмітинової і олеїнової кислоти і за своїм складі близький до олії какао. Гідрогенізат пальмоядрової олії складається в основному з лауринової і міристинової кислоти і за своїм складом близький до імпортної основи (імхаузен). Додаванням поверхнево-активних речовин авторам вдалося покращити властивості пластичних та інших речовин запропонованих основ. В якості поверхнево-активних речовин вони використовували емульгатор Т2, сахарогліцериди (СГ), дістеарат сахарози (ДСС) і пропіленгліколь-моностеарат (ПГМС).

Продукти переробки жирів. Мається на увазі продукти етерифікації гліцерину та інших багатоатомних спиртів з вибраними жирними кислотами. Із ефірів гліцерину найбільш цікаві ефір гліцерину і лауринової кислоти, ефір гліцерину і лауринової кислоти і стеаринової кислоти, гліцеринові ефіри насичених кислот з моно- або дистеаратом амонію та інші.



2.2 Гідрофільні основи

Вимоги до гідрофільних основ:

· швидко і повністю розчинитися в секретах слизових оболонок;

· не виявляти подразнювальної дії на слизову;

· змішуватися з рідкими гідрофобними речовинами або поглинати їх;

· не взаємодіяти з лікарськими субстанціями і мати інші властивості, які уможливлюють їх використання з метою приготування супозиторниз ліків в умовах виробництва.

Желатино-гліцеринові драглі. В склад цих основ ДФ-Х входять: желатину 1 частина, гліцерину 5 частин і води 2 частини. Склад желатину в основі по наші фармакопейній статті -- 12,5%, в статтях фармакопеї інших країн вона коливається в межах від 10% (Франція) до 20% (Угорщина). Маси з більш високим складом желатину володіють більшою міцністю і пружністю. 3 зменшенням кількості желатину збільшується м'якість маси і вона швидше плавиться. Збільшення складу гліцерину попереджує висихання маси. Внаслідок малої механічної міцності желатино--гліцеринові драглі використовуються в основному для приготування вагінальних форм. Великою перспективою цих основ являється легка всмоктуваність із них лікарських речовин. Необхідно, все таки, мати на увазі, що введення в желатино--гліцеринові драглі електролітів (солей) веде за собою їх синергізм, кислоти і луги також розрихлюють желатинові маси (пептизація гелю). Свічки і кульки, приготовані на основі желатинових гелів, необхідно розглядати як насичені зв'язано-дисперсні системи. Дана група дисперсних систем представляє собою пористий твердий каркас, утворений переплетенням тонких або найтонших нитковидних утворень або взаємодією всебічно диспергованих твердих частин, просочених (наповнених) іммобілізованою рідиною.

Мильно-гліцеринові драглі

Мильно-гліцеринові драглі. Використовують для приготування супозиторіїв, які призначають в якості послаблюючих речовин. Статті цих мас такі ж різноманітні, як і в гліцерино-желатинових.

За ДФ-Х супозиторна основа виготовляється таким чином: в 60 г гліцерину розчиняють 2,6 г кристалічноrо карбонату натрію при нагріванні на водяній бані, після чoгo поступово додають 5 г стеаринової кислоти; коли виділився вуглекислий газ і зникла піна масу розливають у форми з таким розрахунком, щоб кожна свічка мала 3 г гліцерину. Свічки приготовлені на основі твердих мил, необхідно розглядати так як і просочених зв'язано-дисперсні системи.

Поліетиленоксидні основи

Відомо, що консистенція поліетиленоксидів залежить від ступеня їх полімеризації. Поряд з м'якими масами, придатними в якості мазевих основ, можуть бути синтезовані також поліетиленоксиди в'язкої „супозиторної" консистенції.

В закордонній фармацевтичні практиці популярністю користуються поліетиленоксидні основи: постонап, карбовіск (США), екурол (Франція). Поліетиленоксидні супозиторні основи володіють повною фармакологічною індиферентністю і доброю розчинністю в секретах слизових оболонок.

Поліетиленоксиди мають ряд недоліків. Перш за все вони несумісні з широким колом препаратів (фенол, резорцин, танін, саліцилати, йодиди, солі ртуті, вісмуту, срібла та ін.). Поліетиленоксидні основи лікарських засобів повільно засвоюються. Супозиторії із поліетиленоксидів вимагають для розчинення в прямій кишці більше часу (30 хв. і більше), ніж жирові свічки для свого розплавлення. І, на кінець, внаслідок малої в'язкості розчин поліетиленоксиду легко витікає назовні.

Все це загалом є причиною зменшення використання поліетиленоксидів для ректальних супозиторіїв. Їх широко використовують тільки для вагінaльних форм і в якості основи для супозиторіїв в тропічних краях.

3. Способи прописування супозиторіїв

Розподільний	Роздільний
Rp.: Extract Belladonnae 0,015 Novocaini 0,2 Butyri Cacao q.s. Ut fiat suppositorium rectale Da tales doses N10 Signa: по 1 свічці 2 рази на день у пряму кишку	Rp.: Extract Belladonnae 0,15 Novocaini 0,2 Butyri Cacao q.s. Misce fiant suppositorium rectale la N10 Signa: по 1 свічці 2 рази на день у пряму кишку

Способи прописування паличок:

· не позначають кількість основи;

· вказують довжину і діаметр паличок;

· розраховують кількість основи за формулою:

1) для жирової основи:

Х=3,14*(d/2)2 *0,95*L*n

2) для желатино-гліцеринової основи:

Х=3,14*(d/2)2 *1,15*L*n

X - кількість основи (г);

d - діаметр паличок (см)

L - довжина паличок (см)

n - кількість паличок.

Наприклад:

Rp.: Aethacridini lactatis

Novocaini ana 0,02

Butyri Cacao q.s.

Ut fiat bacillus longitudine 4 sm

Et diametro 4 mm

Da tales doses N10

Signa: вводити в сечовід по 1 паличці 2 рази на день

Х = 3,14(0,4/2)2 *0,95*4* 10 = 4.77

Методи виготовлення супозиторіїв:

1. Викачування - ручне формування;

2. Виливання у форми;

3. Пресування.

Виготовлення супозиторіїв методом викачування:

· Тільки в умовах аптеки із пластичних основ( масла какао або його замінників).

· З точки зору санітарного режиму цей метод поступається перед методом виливання і пресування.

· Примітивний

· Економічно неефективний.

· Трудомісткий

· Продукція має гірший зовнішній вигляд

Стадії приготування супозиторіїв методом викачування:

· Підготовка основи.

· Введення лікарських засобів.

· Дозування.

· Формування супозиторіїв.

· Пакування.

· Маркування.

Виготовлення супозиторіїв методом виливання

Переваги:

· дозволяє готувати супозиторії:

Ш однакової форми;

Ш використовувати всі основи (жирні, жироподібні, водорозчинні).

· зручніший, швидший і більш гігієнічний у приготуванні;

· свічки точно дозовані, однакової форми, естетичного вигляду.

Недоліки:

· порушення однорідності суміші при застиганні (за рахунок різної питомої ваги субстанцій).

Стадії приготування:

· Підготовка і розплавлення основи.

· Змішування з розплавленою основою лікарських засобів.

· Підготовка форм (змащування).

· Виливання у форми приготовленої напівзастиглої маси.

· Охолодження.

· Випробування супозиторіїв.

· Пакування.

· Маркування.

При виготовленні супозиторіїв методом виливання їх маса залежить від:

· об'єму гнізда;

· щільності основи;

· маси лікарських речовин.

Коли лікарських речовин прописано в кількості до 5 %, можна не брати до уваги об'єм, який вони займають у формах.

Якщо лікарських речовин прописано в кількості більше 5 %, потрібно знайти точне співвідношення між об'ємом, який займає лікарський засіб і основа, інакше точність дозування буде порушена. Це співвідношення виражається коефіцієнтом заміщення (Еж) чи зворотним коефіцієнтом заміщення (1/Еж) .

Коефіцієнт заміщення (Еж) показує кількість лікарського засобу, яка заміщає одну вагову частину жирової основи з щільністю 0,95. Тобто дана кількість лікарського засобу займає такий самий об'єм, як і одна вагова частина жирової основи.

Наприклад: коефіцієнт заміщення вісмуту нітрату основного за жировою основою (Еж) дорівнює 4,8. Це означає, що 4,8 вісмуту нітрату основного займають такий же об'єм, як і 1,0 жирової основи.

Зворотний коефіцієнт заміщення (1 /Еж) показує кількість жирової основи, що заміщає одну вагову частину лікарського засобу, тобто кількість жирової основи еквівалентну за об'ємом 1,0 лікарського засобу.

Наприклад: (1/Еж) вісмуту нітрату основного за жировою основою дорівнює 0,21. Це означає, що 0,21 жирової основи займає об'єм, рівний об'єму 1,0 вісмуту нітрату основного. При розрахунках кількості основи зручніше користуватися зворотним коефіцієнтом заміщення.



4. Палички-бужі

Палички-бужі (cereolі) готують методом викачування або пресування із пластичних основ або методом виливання на желатиново-гліцериновій основі.

Кількість основи для паличок у рецепті не зазначається, тому їх розраховують за формулою:

а) для жирової основи: х= 3,14 (d/2)2 *0,95*l*n;

б) для желатиново-гліцеринової основи: х= 3,14 (d/2)2 *1,15*l*n

Х-- кількість основ у грамах, або х= 0, 785*d2*0,95*б*10

d -- діаметр паличок у сантиметрах

n -- кількість паличок;

І-- довжина паличок у сантиметрах.

Наприклад:

Rp.: Aethacridini lactatis 0,01

Butyti Сасао q.s.

Ut fiat bacillus Iongitudine 6 sm.

et diametro 4 mm

Da tales doses № 10

Signa: по 1 паличці 2 рази на день.

Лікарський препарат -- палички, до складу яких входить етакридину лактат - сильнодіючий засіб та гідрофобна основа -- масло какао.

Перевірити правильність прописування рецепта, дози і порівняти їх з ВРД та ВДД для ліків орaльного застосування:

Назва лікарського засобу	РД	ДД	ВРД	ВДД
Aethacridini lactatis	0,01	0,02	0,05	0,15

Дози не завищені.

· 3робити розрахунки: х= 3,14 (d/2)2 *0,95*l*n;

Ш m масла какао = 3,14 (0,4 /2)2 *0, 95*6 *10 = 7,159~7,16

Ш m етакридину лактату = 0,01*10 = 0,1;

Ш m заг.=7,16+0,1=7,26;

Ш m 1 свічки = 7,26 : 10 = 0, 72

· Приготувати палички методом виливання.

Метод пресування

Метод пресування використовується тільки для супозиторних основ що мають необхідну пластичність. Гліцерогелі мають значну щільність і не піддаються пресуванню.

Преси бувають недозvючими і з механічним чи автоматичним дозуванням. В аптечних умовах свічі одержують за допомогою спеціальних пресів без дозування. При розрахунках користуються коефієцінтом заміщення, як і при методі виливання.

Стадії приготування:

· вводять лікарські засоби, як і при методі викачування, змішують з основою;

· розважують на дози;

· кожну дозу пресують.

Цей метод відрізняється точністю дозування, гігієнічністю.

Недоліком є те, що він займає багато часу.



5. Засоби механізації у технології ректальних лікарських форм

Форми для виливання супозиторіїв виготовляються п'яти типорозмірів. Опис приладу приведенний у розділі «Супозиторії». Форми розраховані на одноразовс виливання до 30 супозиторіїв.

А. І. Чирков i П.А. Муштуков розробили і виготовили в індивідуальному порядку форми для супозитиріїв з нетоксичного, індиферентного до розплавленої супозиторної маси aлюмінієвого сплаву. Їх характерна особливість - швидке формування супозиторіїв за рахунок використання алюмінієвого сплаву з високою теплопровідністю, а також наявність каналів у формі, якими пропускається холодна вода, що подається спеціальним шлангом.

Рисунок 1. Універсальна фасувальна машина

Пристрій для готування супозиторіїв фірми «Ервека» (ФРН) Входить у комплект лабораторних приладів, має термостатовану посудину з мішалкою, розташованою на кришці, електричним приводом мішалки и електронагрівальними елементами, електроконтактним термометром, тримачем супозиторних форм, механізмом переміщення форми, набором супозиторних форм. Пристрій монтується на універсальному приводі. Постійно перемішувана супозиторна маса через зливальний наконечник у нижніи частині посудини надходить послідовно в чарунки форми. До набору супозиторних форм входять чарунки для виливання торпедоподібних, циліндричних і конічних супозиторіїв об'ємом 1, 2, 3 см3, а також глобулів сферичної, яйцеподібної та інших конфігурацій, число чарунок у формі від шести до п'ятдесяти.

Певний інтерес представляє прес для готування в аптечних умовах супозиторіїв. Прес складається з масивного металевого циліндра, поршня, який приводиться в рух за допомогою гвинта, матриці на три форми супозиторіїв для дорослих або на шість форм для дітей та спеціального упора. супозиторій аптечний гідрофільний гліцериновий

Супозиторії готують методом пресування. Супозиторну масу поміщають у циліндр і поршнем через канали під тиском подають ії в порожні матриці. Після їх заповнення відкручують упор і спресовані свічки виштовхують із преса.

Застосування преса значно підвищує продуктивність праці, поліпшує якість і зовнішній вигляд супозиторіїв і сприяє дотриманню санітарних правил при їх технології.

Рисунок 2. Форма з полістиролу з роз'ємними елементами для виливання супозиторіїв:



Рисунок 3. Пристрій для подрібнення жирових основ

Рисунок 4. Метод виливання. Виливання у форми

Рисунок 5. Супозиторний прес:



1) мірний циліндр;

2) поршень;

3) гвинт;

4) матриця;

5) упор;

6) спресовані свічі.

Супозиторії як лікарська форма мають постійну тенденщію до розвитку й удосконалювання як у вітчизняній так і в закордонній медичній практиці. Тривалий час їх помилково застосувувапи лише як засіб для лікування локальних захворювань. Сучасна медична практика все в більшій мірі використовує загальнотерапевтичний ефекг даної лікарської форми.

В більшості передових европейських країн (lталії, Франції, Німеччині) номенклатура супозиторїїв складас близько 1000 найменувань.

ВАТ "Монфарм" освоено декілька напрямків супозиторних лікарських форм:

· супозиторії для дітей ;

· супозиторіїв місцевої дії для застосування в акушерстві, гінекології та проктології;

· супозиторіїв системної дії для лікування алергії, органів дихання, серцево-судинних, шлунково-кишкових, урологічних та інших захворювань.

Особливе місце займають супозиторії, що застосовуються як лікарські препарати системної дії, що зумовлено анатомічною будовою прямої кишки.

Особливості відтоку крові і лімфи від прямої кишки створюють значні переваги застосування ректальної терапії в порівнянні з іншими шляхами ліків:

· препарат надходить безпосередньо в загальний кровообіг, що забезпечує відсутність несприятливого впливу на шлунково-кишковий тракт та печінку;

· високий рівень засвоєння препаратів (при проходженні лікарської речовини через печінку на 12-20% знижується ефективність);

· висока швидкість всмоктування (швидкість всмоктування багатьох лікарських речовин, що вводяться ректально значно вище, ніж тих, що приймаються всередину;

· у ряді випадків вона може бути прирівняна до швидкості надходження препарату в загальний кровообіг при внутрішньом'язевих, а в деяких випадках при внутрішньовенних ін'єкцій); призначення високоактивних лікарських речовин у мінімальних дозах (що зменшує їх токсичний вплив на організм).

Крім цього, простота і безболісність введення лікарських речовин, відсутність небезпеки занесення інфекцій, можливість використання препаратів з неприємним смаком і запахом створюють переваги для широкого застосування супозиторіїв. Їхнє використання також економічно вигідне, тому що не вимагає спеціального медичного обладнання.

Необхідно, також, відзначити соціальну значимість національного виробництва супозиторіїв - основної продукції ВАТ "Монфарм". Адже до 1994 р. промислове виробництво супозиторіїв в Україні було відсутнє. Потреба населення задовольнялася частково за рахунок імпорту з Росії та далекого зарубіжжя. 3 огляду на перераховані вище переваги супозиторіїв, у 1994 році, після проведення разом із ДКЦЛЗ (м. Харків), комплексу наукових досліджень щодо розробки нової номенклатури лікарських засобів у формі супозиторіїв, ВАТ «Монфарм» успішно освоїло їх випуск. В даний час підприемство виробляє близько 30 найменувань супозиторіїв, обсяг продажу котрих щорічно зростає. Але для повного забезпечення потреб населення країни цього явно недостатньо. Тому ВАТ «Монфарм» постійно розширює номенклатуру супозиторіїв за рахунок впровадження принципово нових препаратів та препаратів - генериків. Підприємство прагне цілком задоволънити потреби населення України в високоефективних лікарських засобах у формі супозигоріїв за доступними цінами (в порівнянні з імпортниии аналогами ціни на вітчизняну продукцію нижчі на 20-50%). В 2004 році досягнення ВАТ «Монфарм» у виробництві супозиторіїв було відзначено Асамблеєю ділових кіл України.

За впровадження сучасних технологій та виробництво якісних лікарських препаратів у формі супозиторіїв ВАТ «Монфарм» стaло лауреатом загальнонаціонального конкурсу «Вища проба» та переможцем регіонального етапу конкурсу «100 кращих товарів України" в номінації «Промислові товари для населення».

Схема збуту продукції дозволяє в найбільшій мірі задовольнити вимоги всіх операторів ринку. Завод мінімізує свої збутові витрати, аптеки вчасно отримують необхідний асортимент продукції, споживач забезпечений необхідними лікарськими препаратами та впевнений в х якості. Адже протягом всього транспортного ланцюга забезпечуються необхідні умови зберігання, замовленням займаються тільки професіонали, які тонко відчувають потреби споживачів (більшість співробітників оптових компаній - фармацевти).

Оптові структури можна поділити на декілька груп:

· 85% загaльного обсягу реалізації - комерційні оптові фармацевтичні

· компанії;

· 12% - комунальні регіональні аптечні бази "Фармації";

· 2% - прямі поставки фармацевтичної продукції в аптеки;

· 1°/о - поставки фармаиевтичної продукиії безпосередньо до лікарських

· установ.

ВАТ "Монфарм" - провідне фармацевтичне підприемство Черкащини, що підтверджується почесними грамотами Фармацевтичної асоціації України та результатами національного рейтингу "Фармексперт", за даними якого ВАТ "Монфарм" за обсягом виробництва посідає 13 місце серед 162 вітчизняних фармацевтичних виробників. На даний момент продукція заводу "Монфарм" є в кожній аптеці нашої країни, з більшістю аптечних мереж у підприємства встановилися дружні партнерські відносини, провізори знають продукцію ВАТ "Монфарм", вона добре реалізовується, претензії щодо якості відсутні. Також проводиться робота по виходу підприємства на фармацевтичні ринки країн СНД, на сьогоднішній день налагоджено співпрацю з республікою Білорусь, зареєстровано препарати в Молдові, Туркменістані.

Завдяки вигідному географічному розташуванню (практично центр України, безпосередня близькість найбільтих транспортних артерій України - автодороги Київ - Одеса та Львів - Луганськ), забезпечується своєчасна доставка продукції в будь-яку точку точку України. Щотижня завантажені продукцією автомобілі вирушають в напрямку Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Львова, Одеси, Сімферополя, Луганська та інших обласних міст нашої країни.

Але успішний збут продукції неможливий без розробки та здійснення ефективної стратегії маркетингової підтримки. Насамперед, зважаючи на високу конкуренцію на ринку та низьку інформованість лікарів, щодо нових препаратів, було створено службу медичних представників. В обов'язки медичних представників входить донесення інформації про лікарські засоби виробництва ВАТ "Монофарм" до лікарів, провізорів на місцях та забезпечення максимальної наявності промоційних препаратів в аптечних мережах. Проводяться виступи представників підприємства на наукових семінарах, симпозіумах, що дозволяє з одного боку запропонувати лікарям нові вітчизняні ефективні препарати, з іншого вислухати побажання учасників, їх проблеми.

Інформація про продукцію ВАТ "Монофарм" розміщується в спеціалізованих фармацевтичних та медичних виданнях. Для підтримання зворотнього зв'язку із кінцевими споживачами, заключення нових контрактів, підприємство приймає активнy участь у галузевих виставках.



6. Оцінка якості супозиторіїв, їх пакування і умови зберігання

Якість супозиторіїв зумовлена їх технологією і дотриманням вимог санітарного режиму. Вона оцінюється відповідно до вимог ДФУ. Супозиторії повинні мати однакову масу, однакову форму, певну - твердість.

Однорідність супозиторної маси визначають візуально за відсутністю включень на повздовжньому зрізі. Допускається повітряний стрижень або лійкоподібне заглиблення.

Супозиторії ректальні повинні мати форму конуса у вигляді стрижня із загостреним кінцем, снаряда або торпеди з максимальним діаметром 1,5 см. Вагінальні супозиторії можуть бути сферичними (кульки), яйцеподібної форми (овулі) або у вигляді плоского тіла з закругленим кінцем (песарії).

Палички мають форму стержні із загостреним кінцем.

Маса одного ректального супозиторія повинна перебувати в межах 1-- 4 г. Якщо маса не позначена, то готують супозиторії масої 3 г. Маса супозиторія для дітей повинна становити 0,5-1,5 г. Маса вагінального супозиторія може коливатися від 1,5 до 6 г. Якщо маса не позначена, то супозиторій готують масою не менше 4 г. Маса палички може коливатися від 0,5 до 1 г.

Середню масу визначають зважуванням 20 супозиторіїв з точні тю до 0,01 г. Відхилення в масі супозиторіїв не повинне перевищувати ±5%, а два супозиторії можуть дати відхилення тільки ±7,5%.

Для супозииторіїв приготовлених на ліпофільних основах, визначають температру плавлення, яка не повинна перевищувати 37° якщо немає інших вказівок у приватних статтях. Якщо при визначенні температури плавлення виникають труднощі, то визначають час повної деформації супозиторіїв, який не повинен перевищувати 15 хв, якщо немає інших вказівок у приватних статтях.

Для супозиторіїв, приготовлених на гідрофільних основах, визначають час розчинення. Супозиторій повинен розчинятися 60 хв, якшо немає інших вказівок у приватних статтях.

Зберігають супозиторії в сухому прохолодному місці, якщо немає інших вказівок у приватних статтях, щоб уникнути зміни консистенції і розмноження мікроорганізмів.



Література

1. Технологія ліків: навч. Посіб./О.О. Марчук, Н.Б. Андрощук.- К.: Медицина, 2008.-488с.

2. Нормативні акти з організації. роботи аптечних установ та фармацевтичних підприємств. Ч.2. Запоріжжя 1992 р.

3. Государственная фармакопея СССР. - 1 1-е изд. - М.: Медицина, 1987. - Т.1. - ЗЗбс. - Т.2. - 40с.

4. Машковський М.Д. Лекарственные средства. - М.: Медицина, 2000. - Т.1- 2.

5. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И. Тенцовой - 2-е изд. - М.: Медицина, 1981. - 184 с.

6. Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600 с.

7. Н-з №583 від 19.07.72 р. Единственные правила оформлении лекарств,изготовляемых в аптеках.

Размещено на Allbest.ru