Внутрисинусные образования верхнего сагиттального синуса твёрдой оболочки головного мозга человека

Используя макро-микроскопический метод исследования установлено наличие разнообразных внутрисинусных образований верхнего сагиттального синуса твёрдой оболочки головного мозга чело-века. Обнаружено, что они являются постоянными образованиями люменальной поверхности верхне-го сагиттального синуса, отличаются количеством, размерами, конструкцией и местом прикрепле-ния к стенкам синуса. Исполненный морфометрический анализ дал возможность разделить их за группами с последующей морфологической характеристикой разнообразия представительства в груп-пе. Предложенная классификация внутрисинусных образований создаёт условия для понимания и обос-нования особеностей венозного оттока от головного мозга человека.

В статті розглянуто 20 видів мохоподібних парку «Ліски». Вони ростуть переважно в деревних насадженнях різного віку та складу, а також заселяють антропосубстрати. Більшість мохів мешка-ють на грунтових екотопах. Проаналізовано бріофлору за екологічними, таксономічними, екологічни-ми характеристиками та життєвими формами. Специфічними рисами даної бріофлори, порівняно з іншими, є досить значна кількість космополітних видів.

Постановка проблеми. Парк «Ліски» роз-міщений в мікрорайоні Ліски, є пам'яткою садово-паркового мистецтва та має природо-охоронне значення. В даний час на території парку переважають насадження Robinia pseud-oacacia L., Sophorajaponica L., Platanus occident-als Acer, Morus, Tilia, Рісеа, Thuja, Betula, Popul- us, Salix та ін. У геоморфологічному відношен-ні заповідний об'єкт розташований на першій надзаплавній терасі р. Південний Буг, яка має невеликий нахил з Півночі на Південь, у на-прямку до річки. За геоботанічним району-ванням України територія парку належить до смуги типчаково-ковилових степів Причорно-морської степової провінції Європейсько- азіатської степової зони, а за флористичним - до Нижньобузького підрайону Нижньодніп-ровського флористичного району [11].

Прогнозується, що в результаті проведе-них досліджень і аналізу отриманих матеріа-лів буде встановлено видовий склад бріофло- ри парку «Ліски», виявлено таксономічну, та екологічну структури бріофлори. Враховуючи те, що територія парку «Ліски» в бріологічно- му відношенні майже не вивчена та територія дослідження розташована на березі річки і має значне ландшафтне, ценотичне та екото- пічне різноманіття тому тема дослідження щодо вивчення мохоподібних парку «Ліски» є безперечно актуальною.

Бріофлора м. Миколаїва налічує 52 види, серед яких переважає родина Pottiaceae [10].

Постановка завдань: встановити видо-вий склад мохоподібних штучного біоценоти- чного комплексу парку «Ліски», дослідити таксономічну характеристику мохоподібних, дослідити екологічну характеристику мохо-подібних, охарактеризувати життєві форми мохоподібних парку.

Матеріали і методика досліджень.

Об'єктом досліджень були мохоподібні парку «Ліски» міста Миколаєва. В основу роботи по-кладені флористичні матеріали, зібрані про-тягом 2012-2013 рр., у кількості 32 гербарних пакетів. Вивчення флористичних та гербар-них показників мохоподібних проводили ме-тодом маршрутних досліджень і на стаціонар-них ділянках. Гербарні зразки визначали ста-ндартним порівняльно-морфологічним мето-дом за визначниками і флорами [1, 2, 3, 4] та порівнювали зі зразками бріологічного ге-рбарію.

Ідентифікацію мохоподібних та анатомо- морфологічні дослідження проводили за до-помогою бінокулярів МБС-1 та мікроскопу «Біолам Lomo Д 1», за загальноприйнятою методикою. Використовували окуляри зі збі-льшенням 15х та об'єктиви зі збільшенням 20х і 90х з апертурою 0,20 і 0,65, відповідно. сагиттальный синус головной мозг