Особливості застосування кінезіологічного тейпування

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 615.825

Особливості застосування кінезіологічного тейпування

Вертебна Анастасія

Науковий керівник - доцент Гурова А.І.

У наш час у спорті вищих досягнень із зростанням фізичних навантажень і їх інтенсивності виникають проблеми пов'язані з захворюваннями та травмами, які вимагають своєчасної кваліфікованої допомоги спортсменам або реабілітації. Найбільш розповсюдженими методами фізичної реабілітації є лікувальна фізкультура та її різні форми, масаж, фізіотерапія, механотерапія та інші, але у 1973 році японський лікар Кензо Касе розробив стрічку, яка мала текстуру і еластичність, наближену до людської шкіри, як альтернативу жорстким та не еластичним спортивним стрічкам, з якими він зіткнувся при лікуванні своїх пацієнтів. Таким чином був започаткований зовсім новий, більш сучасний метод допомоги спортсменам, який називається кінезіотейпування. Велику популярність кінезіотейпінг отримав після Олімпійських ігор у Сеулі (1988 рік), коли увесь світ дізнався про нього і почав використовувати.

Необхідно відзначити те, що переважно кінезіотейпування використовується у спортивній практиці, але на сьогодні ця методика поступово впроваджується у клінічну медицину, а саме: педіатрія і геріатрія, травматологія, ортопедія, спортивна медицина, лімфологія, неврологія, гінекологія, фізіотерапія, післяопераційне і посттравматичне відновне лікування, болі всіх типів [1].

Кінезіотейпінг- технологія накладання спеціальних еластичних пластирів (кінезіотейпів), що застосовуються для профілактики та природнього прискорення процесу відновлення та реабілітації при травмах суглобів, м'язів, зв'язок і забиттях м'яких тканин. Термін «кінезіотейпування» утворений з двох слів: «кінезіо», що означає рух та «тейп» - стрічка. Цей метод направлений на активацію здатності організму людини до самовідновлення, сприяє підтримці м'язів протягом всього періоду використання, а за рахунок своєї еластичності тейп скорочується і підтримує травмовану ділянку [2].

Зокрема, застосування кінезіотейпа дозволяє усунути біль від розтягнення зв'язок, забиття м'яких тканин, гематом або інших травм набагато швидше аналогічних методів лікування. При застосуванні кінезіотейпування відсутні такі «побічні» ефекти як, відчуття дискомфорту і нестабільності в ділянці опорно-рухового апарату, де воно застосовується.

кінезіотейпінг еластичний пластир травма

Рис. 1. Приклад кінезіотейпування

Кінезіологічне тейпування має дуже широкий спектр показань і може з успіхом застосовуватися на різних етапах лікування і реабілітації. Ця методика доповнює більшість видів традиційного лікування, дозволяє починати ранню реабілітацію і, в свою чергу, лікувальний ефект від застосування кінезіотейпування залежить від техніки накладання тейпу [3].

Виділяють такі основні техніки і механізми дії кінезіологічного тейпування:

- м'язова техніка тейпування створює постійну підтримку і легке розтягнення м'язів. Це швидко призводить до зменшення болю, розслаблення перенапружених м'язів і прискорення процесу їх відновлення. Залежно від техніки накладання, м'яз можна не тільки розслабити, але і тонізувати, що дуже важливо при деяких станах, що супроводжуються слабкістю або гіпотонусом м'язів;

- при використанні корекційних технік створюється положення функціональної корекції відповідного анатомічного утворення: суглоб, кістка, зв'язка, відділ хребта;

- зв'язкова техніка тейпування створює додаткову підтримку зв'язкового апарату суглоба та сухожиль. Це дозволяє стабілізувати і розвантажити хворий суглоб і його зв'язковий апарат, при цьому зберігаючи рухливість у суглобі практично в повному обсязі;

- при використанні технік фасціальної корекції можна домогтися зміщення фасціальних листків, що беруть участь у формуванні зон міофасціальної напруги. Такі зони часто формуються в області великих і навантажених суглобів (епікондиліти, плечо-лопатковийперіартроз ) і погано піддаються лікуванню;

- дренажні лімфатичні техніки тейпування дозволяють успішно боротися з набряками практично будь-якого походження та локалізації [1].

Найбільш широко використовувані для кінезіотейпінга Y; Х; I-подібні, віялоподібні, «павутиноподібні» аплікації і смужки з отвором. Вибір типу смужки залежить від бажаного лікувального ефекту.

Якщо зупинитися саме на впливі кінезіотейпування на організм людини, то треба відзначити, що до основних фізіологічних ефектів належать:

- зменшення болю та тиску всередині тканин;

- підтримка м'язів;

- усунення застійних явищ;

- коригування біомеханіки рухів;

- боротьба з набряками і гематомами;

- м'яка стабілізація суглобів.

Основний механізм роботи тейпів полягає в моделюванні м'язово-фасціального сегмента, що відбувається завдяки еластичності тейпа і його здатності підтримувати, відновлювати травмовану ділянку, полегшувати лімфодренаж [4].

Кінезіологічний тейп впливає на різні структура нашого організму, а саме:

- на шкіру: сенсорна стимуляція механорецепторів, зменшення явищ запального процесу;

- на м'язи: знижує стомлюваність м'язів, полегшує біль, зменшує перерозтягнення і надмірне скорочення м'язів, тонізує ослаблені м'язи, сприяє розсмоктуванню крововиливів і гематом, сприяє швидкому відновленню ослаблених м'язів;

- на лімфатичну систему: оптимізує лімфо- і кровообіг, збільшує лімфодренаж дерми і гіподерми, знімає запалення, що супроводжується зниженням внутрішньотканинного тиску і больових імпульсів, підтримує прохідність лімфатичних судин шкіри;

- на суглоби: корегує біомеханіку суглобів, порушену в результаті м'язового спазму і укорочення м'язів, збільшує об'єм рухів, зменшує біль [1].

Як відзначалося раніше, кінезіотейпування має широкий спектр застосування, який постійно розширюється. Наприклад, якщо говорити про таку галузь медицини, як педіатрія, то тейпування застосовується для дітей з ДЦП та аутизмом задля досягнення стимуляції м'язового тонусу, якщо м'язи в стані гіпотонусу; розслаблення м'язів, якщо м'язи в стані гіпертонусу; захисту м'язів від перенавантаження; зменшення болю; поліпшення пропріорецепції; збільшення обсягу руху; корекції постави. Також не є винятком й використання цього методу при наявності кривошиї, дисплазії, порушень постави, кишкових кольок у дітей. Вагітні застосовують цей метод задля зменшення навантаження на нижні кінцівки, спину та суглоби, що реалізується за рахунок еластичності тейпа, а також з метою зменшення набряків (лімфатична техніка) [3].

У спортивній практиці кінезіологічне тейпування застосовується достатньо тривалий проміжок часу, що в свою чергу призвело до того, що розроблені різноманітні види аплікацій, які характерні для певного видуспорту і залежать від специфічності травматизму. Застосування кінезіотейпування у спорті дозволяє:

- підвищувати ефективність м'язового скорочення за рахунок нормалізації тонусу м'язів;

- прискорювати процес відновлення між змаганнями, оскільки дозволяє м'язам швидше вивільнятися від метаболітів (продуктів підвищеного обміну речовин в ході інтенсивної роботи мускулатури). Ця властивість кінезіотейпування широко використовується у спорті з тривалими навантаженнями (триатлон, марафон);

- знижувати вірогідність отримання спортивної травми;

- знижувати інтенсивність больового синдрому під час виступу з травмою або у стані перенавантаження певної групи м'язів [2].

Кінезіологічні тейпи можуть використовуватися разом з іншими видами терапії, наприклад, кріотерапією, гідротерапією, масажем і електростимуляцією[2]. В даний час вони використовуються в лікарнях, поліклініках, реабілітаційних центрах, у професійних спортивних командах і навчальних закладах, але для більш активного використання цієї методики у клінічній практиці ще мало науково доведених і достовірних досліджень, та попри це, ті дослідження, які проводилися підтверджують ефективність цього методу, а головне - його безпеку для пацієнтів.

Література

1. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина / В.А. Епифанов. - М.: Медицина, 2004. - 304 с.

2. Клюйков А.И. Тейпирование и применениекинезиотейпа в спортивнойпрактике. Методическоепособие / А.И. Клюйков. - М.: РАСМИРБИ, 2009. - 140 с.

3. Козлова Л.В. Основы реабилитации / Л.В. Козлова, С.А. Козлов, Л.А. Семененко. - Ростов н/Д.: Феникс, 2003. - 480 с.

4. Kase K. Effect of kinesio taping on proprioception in the ankle / H K. Kase. // J Orthop Sports PhysTher. - 2001, vol.31, № 1, p. 14-37.

Размещено на Allbest.ru