Еутіреоїдний зоб як фактор ризику перинатальних ускладнень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еутіреоїдний зоб як фактор ризику перинатальних ускладнень

Відповідно до результатів дослідження, у 22 областях України має місце помірний дефіцит йоду [2,7]. Нестача йоду призводить до розвитку йододефіцитних станів, які є важливою медико-соціальною проблемою [1,3,4]. Розповсюдженість захворювань щитоподібної залози серед жінок фертильного віку постійно зростає. Частота еутіреоїдного зобу займає одне з перших місць серед вагітних і складає за даними різних авторів від 30% до 40% [3,4]. Це, в свою чергу, несприятливо впливає на здоров'я майбутньої матері та небезпечне для розвитку плода та новонародженого [2,4,6]. Разом з тим, вагітність сама по собі може впливати на розвиток даної патології щитоподібної залози. Як відомо, фізіологічна адаптація тіреоїдної системи під час вагітності зумовлена впливом декількох факторів, які підвищують потребу організму в тіреоїдних гормонах і призводять до значної стимуляції щитоподібної залози [1,4,5,8]. До таких специфічних факторів відносяться гіперпродукція хоріонічного гонадо - тропіну, естрогенів і тироксинзв'язуючого глобуліну, підвищення ниркового кліренсу йоду та зміна метаболізму тіреоїдних гормонів матері у зв'язку з активним функціонуванням фетоплацентарного комплексу [1,2,4,5]. Взаємозв'язок цих процесів до кінця ще не вивчено. Захворювання щитоподібної залози, як наслідок дефіциту йоду, є найбільш частою ендокринологічною проблемою і викликають особливу зацівленість акушер-гінекологів, так як впливають на перебіг вагітності, пологів і стан новонароджених.

Вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок з еутіреоїдним зобом.

Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у 50 жінок з наявністю еутіреоїдного зобу (основна група). Контрольну групу склали 20 соматично здорових вагітних.

Для визначення стану щитоподібної залози проведено її ультразвукове дослідження (УЗД) з наступною консультацією лікаря-ендокринолога. Ра - діоімунним методом визначався рівень тіреоїдного гормону (ТТГ) і вільного тіроксіну (Т4) у крові.

З метою оцінки стану фетоплацентарної системи вивчали показники фетометрії, кількості та якості навколоплідних вод, параметрів мат - ково-плацентарно-плодового кровоплину, оцінювали результати морфологічного дослідження плацент.

Стан новонароджених оцінювали за шкалою Апгар і по результатам огляду.

Отримані результати опрацьовані методом варіаційного статистичного аналізу з визначенням парного критерію Стьюдента.

Вік обстежених коливався від 20 до 30 років і в середньому складав 24,51±2,71 роки в основній групі і 25,12±2,21 - у контрольній (р>0,05). З'ясовано, що жінки основної групи мали екс - трагенітальну патологію: хронічний пієлонефрит виявлено у 10 (30,3%) пацієнток, захворювання шлунково-кишкового тракту - у 3 (9,9%), нейроциркуляторну дистонію - у 17 (15,9%), захворювання органів дихання - у 3 (9,9%). При аналізі гінекологічного анамнезу з'ясовано, що порушення менструального циклу мало місце у 10 (20%) пацієнток основної групи і у 1 (5%) - в контрольній, пізнє менархе - у 5 (10%) і у 1 (5%) відповідно, хронічні запальні процеси жіночих статевих органів - у 15 (30%) і у 2 (10%), відповідно (р<0,05).

Під час ультразвукового дослідження щитоподібної залози у пацієнток основної групи виявлено збільшення її розмірів. Об'єм щитоподібної залози коливався від 19,29 до 38,71 см³. У залежності від ступеня збільшення щитоподібної залози був діагностований зоб І ст. у 50% обстежених, зоб ІІ ст. - у 30%, третього ступеня - у 20%.

Рівень ТТГ у вагітних із зобом був у межах 0,43-4,0 мМЕ/мл, що відповідає еутіреоїдному стану. Рівень Т4 реєструвався в межах від 6,5 до 18,2 нг/мл у 80% випадків, що відповідає нормальним показникам. У решти пацієнток (20%) рівень Т4 вільний був дещо нижчим за норму (від 4,3 до 6,5 нг/мл) при нормальних показниках ТТГ, що свідчить про наявність суб - клінічного гіпотіреозу.

Аналіз перебігу теперішньої вагітності показав, що ускладнений її перебіг мав місце у 40 (80%) жінок основної групи і у 5 (25%) контрольної. Серед ускладнень вагітності частіше всього зустрічались: пієлонефрит - 20% (10) і 5% (1), анемія - 52%(26) і 15% (3), пре - еклампсія - 8% (4) і 5% (1) в основній і контрольній групах відповідно.

За даними УЗД в основній групі плацента мала нормальну локалізацію у 88% обстежених, порушення плацентації (крайове, центральне передлежання плаценти) зустрічалось в 12%. Передчасне старіння плаценти, як ознака плацентарної дисфункції, виявлено у 10% вагітних основної групи. Маловоддя було діагностовано в 22% випадків, багатоводдя - у 12%. Порушення параметрів доплерометрії матково-плацентарного кровообігу мало місце у кожної четвертої пацієнтки основної групи і у 5% (1) - в контрольній (р<0,05). Отримані результати підтверджують, що наявність еутіреоїдного зобу змінила показники материнської гемодинаміки, які приводили до порушення матково-плацентарного кровоплину і розвитку плацентарної дисфункції.

Теперішня вагітність у контрольній групі в 100% випадків завершилась пологами, а в основній - в 88% (44). У жінок основної групи самовільне переривання вагітності в ранньому терміні відбулось у 6 (12%) пацієнток, передчасні пологи - у 4 (8%). У контрольній групі в 1 (5%) жінки мав місце передчасний розрив плідних оболонок (ПРПО). У пацієнток основної групи спостерігались наступні ускладнення в пологах: слабкість пологової діяльності - у 4% (2) випадків, ПРПО - у 2% (1), кровотеча в пологах - у 4% (2), важка пре еклампсія - у 2% (1), дистрес плода - у 4% (2).

Вивчення серцевої діяльності плода під час кардіотокографії у вагітних із зобом показало, що базальна частота серцевих скорочень середньому складає 139,4±1,2 уд/хв., у контрольній групі - 142,4±1,3 уд/хв. (р>0,05). Нормальний стан новонароджених при народженні (8 балів за шкалою Апгар) було відмічено у 40% основної групи, зниження адаптації (6-7 балів) - у 56%, асфіксія новонароджених (менше 5 балів) була зареєстрована в 4% випадків. Середня оцінка новонароджених за шкалою Апгар в основній групі склала 7,1±0,1 бали, що достовірно нижче, ніж в контрольній групі - 7,9± 0,1 бали (р<0,05). При співвставленні функції щитоподібної залози за даними гормональних досліджень і показникам стану плода з'ясовано, що чим нижче середній рівень вільного тірок - сину у матері, тим нижча бальна оцінка стану плода (р<0,05).

З метою вивчення стану фетоплацентарної системи у жінок із зобом була проведена оцінка результатів гістологічного дослідження плаценти. У 20% випадків плацента відповідала ІІІ триместру вагітності, що розцінювалось як норма, у 80% обстежених мала місце плацентарна дисфункція, з них хронічна плацентарна дисфункція сформувалась у 54%. Ознаки плацентиту спостерігались в 18% випадків. Це дозволяє розглядати тіреоїдну патологію як фактор ризику розвитку хронічної плацентарної дисфункції [2,4].

Висновки

1. Перебіг вагітності і пологів у жінок з патологією щитоподібної залози ускладнюється достовірно частіше, ніж у здорових жінок.

2. У вагітних з еутіреоїдним зобом часто розвивається плацентарна дисфункції, що призводить до порушення стану новонароджених.

3. Потрібні подальші дослідження і розробка науково-обґрунтованої тактики ведення вагітності у жінок з еутіреоїдним зобом.

Література

новонароджений щитоподібний залоза еутиреоїдний

1. Бичевская Р.Г. Особенности течения первого триместра беременности у женщин с невынашиванием на фоне йоддефицита / Р.Г. Бичевская, Н.А. Фирсова // Зб. наук. пр. Асоц. акуш.-гінекол. України. - 2010. - С. 58-61.

2. Бутова Е.А. Йоддефицитные заболевания и беременность / Е.А. Бутова, А.А. Головин, Е.А. Кочергина // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2010. - Т.1. - С. 12-17.

3. Дедов И.И. Стратегия ликвидации йоддефицитных заболеваний в Российской Федерации / И.И. Дедов, Н.Ю. Свириденко // Проблемы эндокринологии. - 2011. - Т.47, №6. - С. 1-10.

4. Дёмина Т.Н. Состояние фетоплацентарной системы у беременных с эутиреоидным зобом / Т.Н. Дёмина,

H. В. Асмолова // Зб. наук. пр. Асоц. акуш.-гінекол. України. - 2009. - С. 192-194.

5. Касаткина Э.П. Роль йодного обеспечения в неонатальной адаптации тиреоидной системы / Э.П. Касаткина, Д.Е. Шилин, Л.М. Петрова // Проблемы эндокринологии. - 2010. - Т.47, №3. - С. 10-15.

6. Мацынин А.Н. Проблема йоддефицита у беременных промышленной зоны Донбасса / А.Н. Мацынин // Зб. наук. пр. Асоц. акуш.-гінекол. України. - 2009. - С. 440-443.

Размещено на Allbest.ru