Особливості короткочасної зорової пам’яті в залежності від стану системного та церебрального кровообігу в чоловіків зрілого віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості короткочасної зорової пам'яті в залежності від стану системного та церебрального кровообігу в чоловіків зрілого віку

Актуальність дослідження пам'яті полягає в тому, що ця функція у людей працездатного віку з порушеннями системної та церебральної гемодинаміки визначають ефективність і надійність учбової та професійної діяльності, що пов'язана з певним фізичним та психічним навантаженням для індивіду. Порушення у системі кровообігу клінічно виявляється у різних хворобах серцево-судинної системи, але найбільшого поширення у теперішній час набула артеріальна гіпертензія (АГ) [16]. Симптоми, що пов'язані з функціональними та органічними змінами судин головного мозку, займають ведуче місце в клініці гіпертонічної хвороби. Тобто існує міцний зв'язок між стійким підвищеним артеріальним тиском та виникненням цереброваскулярних порушень. Останні призводять до пригнічення вищих психічних функцій, зокрема функції пам'яті. В розвитку порушення мозкового кровообігу значне місце відводиться системним механізмам, а саме, порушенням центральної гемодинаміки [8; 9; 10; 15].

На зменшення обсягу короткочасної пам'яті з віком у практично здорових людей вказує ряд авторів [7; 11; 17], котрі вивчали формування психофізіологічних функцій. Вони показали, що зміни, які відбуваються у психічній сфері, визначаються морфологічними і функціональними перебудовами, що проходять у мозкових структурах, та формуванням компенсаторно-пристосувальних механізмів у людей зрілого віку. Особливості функцій пам'яті у зрілому віці визначаються перебудовою на мікро- та макрорівнях організації мозку [1], зниженням функціональної активності лімбіко-ретикулярних структур та мозкової кори [12; 13].

Матеріал і методи дослідження. Протягом двох років із врахуванням сезонних біоритмів, тобто в весняні місяці (березень, квітень), ми проводили комплексне дослідження на базі кардіологічних відділень Херсонського обласного кардіологічного диспансеру та лікарні ім. О. С. Лучанського м. Херсона. Обстежено всього 183 особи зрілого віку (40-59 років) чоловічої статі. Експериментальну групу складали чоловіки (97 осіб), що мали клінічний діагноз - гіпертонічна хвороба ІІ ступеню (ГХІІ). Контрольну групу склали практично здорові чоловіки, що співвідносились з експериментальною групою досліджених за віком, у кількості 86 осіб. Експериментальну та контрольну групи розподілили на дві вікових підгрупи: 40-49 та 50-59 років. Розподіл здійснювався на основі вікової періодизації Аршавського І. А. [4].

В процесі дослідження враховували також зміни коливання розумової працездатності в продовж робочого дня і тижня, тобто обстеження проводили з 9 до 13 години у дні високої працездатності (вівторок, середа та четвер) [2; 3].

Вивчали короткочасну зорову пам'ять за допомогою загальноприйнятих бланкових методик. Виходячи з правила Дж. Міллера (1964), а також досліджень Р. Аткінсона (1980); Г. А. Вартаняна (1987), які визначили продуктивність короткочасної пам'яті числом 7±2 одиниць матеріалу [5; 6; 14], ми використовували таблиці, на яких експонувався різний за складністю матеріал (двозначні числа від 00 до 99 та одно-, двоскладові слова, не зв'язані смисловим змістом) по 10 елементів в кожному пред'явленні. Час пред'явлення становив 30 секунд. Відтворення матеріалу здійснювалося після наступних 30 секунд протягом хвилини у довільному порядку.

Системний кровообіг вивчали за допомогою ультразвукового метода дослідження в М-модальному режимі на апараті Alloka 500 (Японія) та тонометрії. Визначали такі ехокардіографічні показники, як кінцевий систолічний та кінцевий діастолічний розміри лівого шлуночка серця з наступним розрахунком об'ємів лівого шлуночка: кінцевий систолічний, кінцевий діастолічний, уданий та хвилинний об'єм, а також фракції викиду крові. АТ ми вимірювали найбільш поширеним із непрямих методів дослідження кров'яного тиску, аускультативним методом за способом Короткова і визначали наступні величини: максимальний (систолічний), мінімальний (діастолічний) та середній динамічний АТ.

Для вивчення церебральної гемодинаміки був застосований метод реоенцефалографії (РЕГ), яка забезпечує дослідження функціональних параметрів кровообігу в системах внутрішньої сонної та хребетної артерій при синхронному записі РЕГ та її першої похідної. До складу системи входять реограф Р4-О2 та 8-канальний енцефалограф, з'єднані з IBM- сумісним комп'ютером через послідовний порт. За отриманими результатами розраховували наступні параметри: амплітуду артеріальної компоненти, периферійний опір, тонус судин артеріального типу, тонус судин венозного типу, венозний відтік із даної області та об'ємний кровоток.

Весь отриманий експериментальний матеріал обробили методами математичної статистики за допомогою пакетів комп'ютерних програм STATISTIKA 6. та EXCEL 2005.

Результати дослідження. При аналізі результатів дослідження обсягу короткочасної зорової пам'яті (КЗП), що представлені в табл. 1. і на рис. 1. у людей від 40 до 59 років, виявлено, що у гіпертонічних хворих ці показники мають суттєві відмінності від осіб “здорової” групи.

артеріальний тиск цереброваскулярний пам'ять

Таблиця 1.Статистичні показники (М±m) обсягу КЗП у чоловіків 40-59 років з порушеннями системного та церебрального кровообігу і в нормі

Примітка:

1. *-р<0,05 - достовірність різниць між середніми показниками короткочасної зорової пам'яті експериментальної і контрольної групи чоловіків 40-49 років;

2. ^#- р<0,05 - достовірність різниць між середніми показниками короткочасної зорової пам'яті експериментальної групи чоловіків 40-49 і 50-59 років;

3. ?- р<0,05- достовірність різниць між середніми показниками короткочасної зорової пам'яті експериментальної і контрольної групи чоловіків 50-59 років;

4. ^¤- р<0,05 - достовірність різниць між середніми показниками короткочасної зорової пам'яті контрольної групи чоловіків 40-49 і 50-59 років.

З представлених даних видно, що найвищі показники обсягу короткочасної зорової пам'яті були виявлені у віці 40-49 років чоловіків контрольної групи. Ці дані достовірно відрізнялись від показників обсягу пам'яті чоловіків контрольної групи вікового періоду 50-59 років (p<0,05. Кількість слів яку запам'ятали обстежувані 40-49 років експериментальної групи достовірно відрізнялась від обсягу пам'яті 50-59 річних чоловіків тієї ж групи. Статистичний аналіз середніх показників пам'яті на числа показав відсутність достовірної різниці між обстеженими 40-49 та 50-59 років експериментальної групи, при p>0,05. З наведених даних видно, що незважаючи на вік та стан кровообігу, тобто у всіх групах досліджених, достовірно вищі показники обсягу запам'ятовування були встановлені на вербальну інформації, тобто на слова, ніж на числа (невербальна інформація).

Рис. 1. Середні показники короткочасної зорової пам'яті у чоловіків 40-59 років з порушеннями системного та церебрального кровообігу і в нормі

Результати порівняльного аналізу показників системного та мозкового кровообігу представлені в табл. 2. і 3.

Таблиця 2. Статистичні показники системної гемодинаміки у чоловіків 40-59 років з порушеннями системного та церебрального кровообігу і в нормі

За даними тонометрічного обстеження у чоловіків з різним функціональним станом серцево-судинної системи було виявлено достовірно значимі різниці між всіма показниками артеріального тиску в чоловіків контрольної та експериментальної груп. При чому, у хворих людей 40-59 років зафіксовано більш високі середньостатистичні значення систолічного, діастолічного і середнього артеріального тиску. Відповідно з'ясовано, що істотні різниці мали місце між чоловіками різного віку, як в групі «хворих» так й в групі «здорових» чоловіків. Частота серцевих скорочень (ЧСС), як показник, що характеризує функціональний стан синусового вузла у чоловіків 40-49 років експериментальної групи була дещо вища ніж у досліджених віком 50-59 років тієї ж групи, але ця різниця не виявилася статистично вірогідною, на відміну від середньостатистичних значень ЧСС чоловіків 40-49 років контрольної групи, що мали достовірну вікову різницю від показника ЧСС осіб у віці 50-59 років. При чому в чоловіків обох вікових груп з АГ виявлені достовірно менші показники ЧСС (р<0,05) ніж у чоловіків контролю. Зменшення ЧСС у гіпертоніків вказує на можливе зниження тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Як виходить з отриманих даних, виражена різниця виявилася при аналізі показників кінцевого систолічного об'єму лівого шлуночка (КСОЛШ) у чоловіків 40-49 та 50-59 років з нормотонічним статусом. В експериментальній групі показники КСОЛШ між чоловіками обох вікових груп достовірно не відрізнялись. Достовірно значимі різниці КСОЛШ (р<0,05) встановлені між показниками КСО у чоловіків одного вікового періоду з підвищеним та нормальним АТ. Дослідження кінцевого діастолічного об'єму лівого шлуночка (КДОЛШ) з'ясувало, що достовірна різниця (р<0,05) між цими показниками встановлена в групі «здорових» чоловіків різного віку, на відміну від показників КДОЛШ “хворих” чоловіків 40-49 та 50-59 років, які неістотно відрізнялись. При цьому, між гіпертоніками та нормотоніками одного віку КДОЛШ відрізнявся на рівні вірогідності р<0,05. Збільшення кінцевого діастолічного об'єму ЛШ можна розглядати як свідчення відносного «погіршення» процесу розслаблення міокарду. Нами також проаналізовані показники ударного об'єму (УО), як різниця між КДОЛШ та КСОЛШ. Так, у осіб різного віку з ГХІІ ці показники недостовірно відрізнялись, на відміну від істотних різниць показників УО чоловіків з нормальним АТ. Достовірна різниця між показниками УО була визначена у чоловіків 40-49 років контрольної та експериментальної групи, на відміну від показників УО в чоловіків 50-59 років з різним АТ, де достовірної різниці не було встановлено. Порівнюючи показники хвилинного об'єму крові (ХОК) виявилося, що у гіпертонічних хворих 40-49 років, цей показник був дещо нижчим і достовірно не відрізнявся від ХОК “здорових” чоловіків цього віку. Але він істотно відрізнявся (р<0,05) від ХОК чоловіків 50-59 років з АГ. У віці 50-59 років чоловіків з нормальним АТ показник ХОК був достовірно вищим, ніж ХОК осіб 50-59 років з ГХІІ. Таким чином, у практично здорових чоловіків зміни показника, що визначали характер гіперфункції серця - ХОК, з віком мало помітні. Так, в контрольній групі показники ХОК між обстеженими достовірно не відрізнялися, тобто у “здорових” людей ХОК з віком залишається незмінним за рахунок збільшення УО та зниження ЧСС. Однак, у хворих з АГ з віком відмічена тенденція до зменшення цього показника внаслідок того, що гіперкінетичний варіант гіпертензії у деяких з них трансформується в еу- і гіпокінетичний, більш енергоємний. Про стан скорочення лівого шлуночка (насосна здатність) судили за показником фракції викиду (ФВ) ЛШ. Вона має діапазон фізіологічної норми 60-75 %. Аналіз значень ФВ виявив певну тенденцію до зменшення цього показника з віком у практично здорових людей. Так, у чоловіків 40-49 років ФВ була достовірно менша (р<0,05) ніж у чоловіків 50-59 років. Така ж тенденція спостерігалась і в експериментальній групі чоловіків, де ФВ у віці 40-49 років достовірно відрізнялась від цього показника у чоловіків 50-59 років. Слід відмітити, що в порівнянні з контрольною групою чоловіків фракція викиду була достовірно нижче у всіх вікових групах чоловіків з АГ.

Таким чином, при аналізі результатів ультразвукового дослідження серця з'ясовано, що нормальна картина ЕхоКГ не виявлена у жодного чоловіка з ГХІІ на відміну від показників “здорових” чоловіків, центральний кровообіг яких теж потерпав вікових змін. При цьому у нормотоніків спостерігалась тенденція до збільшення об'ємних показників серця та зменшення фракції викиду крові та частоти серцевих скорочень, але ці показники змінювались в межах вікової норми. Відповідно з'ясовано, що у більшості гіпертоніків гемодинамічні показники суттєво не відрізнялись в залежності від віку, що можна пояснити однаковим ремодулюючим впливом стабільно високого АТ на серце і судини та виявлялось у дилатації лівого шлуночка, гіпертрофії міокарда, зниженні скоротливості міокарда та ЧСС.

В результаті реоенцефалографічного дослідження (РЕГ) встановлено, що особи з підвищеним та нормальним артеріальним тиском мають значні розбіжності в показниках мозкового кровообігу, що представлені в табл. 3.

Таблиця 3. Статистичні показники мозкової гемодинаміки у чоловіків 40-59 років з порушеннями системного та церебрального кровообігу і в нормі

Дослідження периферичного судинного опору (В/А) з'ясувало, що середньостатистичні величини цього показника у людей з порушеним кровообігом достовірно більші, ніж в досліджених контрольної групи в обох відведеннях, як правої, так й лівої півкуль. Виявлено також, що величини периферичного судинного опору в правій півкулі здорових чоловіків вищі, ніж у лівій півкулі, на відміну від чоловіків з серцево-судинною патологією, де більші показники встановлені в лівій гемісфері. У людей експериментальної групи високі показники периферичного судинного опору переважають в каротидній системі, тоді як у людей контрольної групи показники В/А розподілені майже рівномірно між каротидної та вертебро-базилярною системами головного мозку. Тонус судин артеріального типу дрібного калібру визначається дикротичним індексом (І/А). Цей показник в правій півкулі фронтомастоідального відведення у досліджених з АГ у віці 40-49 років достовірно відрізнявся від дикротичного індексу в експериментальній групі чоловіків 50-59 років і був значно більшим, ніж І/А «здорових» чоловіків 40-49 років. Достовірність різниць показника тонусу артеріол була встановлена також і в контрольній групі чоловіків. Він з віком стає достовірно меншим, як в експериментальній, так й в контрольній групі досліджених, окрім показників у лівій півкулі окципітомастоідального відведення. При цьому, достовірно нижчі показники тонусу артеріол були зафіксовані у практично здорових людей 40-49 та 50-59 років, ніж в чоловіків експериментальної групи того ж віку. Слід відмітити, що у каротидній системі отримано значно більші величини артеріального тонусу, ніж у вертебро-базилярній системі головного мозку. Така тенденція спостерігалась, як в експериментальній, так й в контрольній групі піддослідних. Нами також проаналізовані показники діастолічного індексу (D/А), що відображає тонус судин венозного типу дрібного калібру. Так, в експериментальній та контрольній групах чоловіків 40-49 і 50-59 років ці показники в правій півкулі каротидного та вертебро-базилярного бассейну виявили достовірну різницю. Показники судинного тонусу вен в лівій півкулі достовірно не відрізнялись (р>0,05) між чоловіками 40-49 і 50-59 років контрольної групи, як у лобно-скроневій області, так і в потично-скроневій ділянці мозку. Показники діастолічного індексу тих самих ділянок лівої півкулі у чоловіків з гіпертонічним статусом виявилися достовірно більшими в старшій віковій групі, на відміну від осіб 40-49 років. Слід зазначити, що у нормотоніків обох вікових груп тонус судин венозного типу дрібного калібру був достовірно нижчим у всіх судинних системах головного мозку правої і лівої півкуль, ніж у гіпертоніків того ж віку. Дослідження венозного відтоку (ВОА) з'ясувало, що у чоловіків з ГХ вікової групі 40-49 років цей показник був більшим в правій півкулі фронтомастоідального відведення. Слід зазначити, що венозний відтік як лівої так і правої півкуль експериментальної групи 40-49 років достовірно відрізняється від ВОА чоловіків контрольної групи того ж віку. При чому більші значення цього показника отримані теж в правій півкулі каротидного басейну головного мозку. Така ж тенденція зберігалась і в групі практично здорових осіб 50-59 років при достовірній різниці показників з попередньою віковою групою чоловіків тільки між венозним відтоком правої півкулі фронтомастоідального відведення та лівої півкулі окципітомастоідального відведення. Значний інтерес має вивчення церебрального артеріального кровотоку (А), що визначається амплітудою артеріальної компоненти. Люди з підвищеним АТ мають краще кровонаповнення артеріального русла в басейні каротидної артерії обох півкуль. При цьому достовірні різниці між цими показниками у чоловіків різних вікових груп з артеріальною гіпертензією були встановлені тільки для артеріального кровонаповнення в правій півкулі фронтомастоідальної області та в лівій півкулі окципітомастоідального відведення. При порівнянні параметрів кровонаповнення артеріального русла в контрольній групі обстежених виявлено, що у чоловіків 40-49 років вони були вищими в правій півкулі обох відведень. Відповідно з'ясовано, що всі показники кровонаповнення артеріального русла в практично здорових людей обох вікових груп були достовірно більшими ніж в обстежених експериментальної групи. Не менш важливим виявилося співставлення показників швидкості об'ємного кровотоку в головному мозку (F). З таблиці видно, що найвірогідніші різниці між цими реоенцефалографічними показниками контрольної та експериментальної групи було встановлено в чоловіків 50-59 років. Так, в групі здорових чоловіків ці показники були достовірно більшими, як в лобно-висковій, так й в потилично-висковій області обох півкуль. Статистично доведено вірогідну різницю між дослідженими 40-49 і 50-59 років експериментальної групи за показниками швидкості об'ємного кровотоку в лівій півкулі обох відведень. Відповідно з'ясовано, що в контрольній групі чоловіків ці показники достовірно не відрізнялись в залежності від віку. Таким чином, при реоенцефалографічному дослідженні гіпертоників було виявлено порушення церебральної гемодинаміки, що проявлялося у підвищенні судинного тонусу та периферичного опору дрібних судин головного мозку, явищами венозного застою. Показники мозкового кровообігу практично здорових осіб коливались в межах вікової норми. При кореляційному аналізі показників функції пам'яті з параметрами системної гемодинаміки отримано багато взаємозалежних достовірних зв'язків, що представлені на мал. 2. З представленої схеми видно, що більша кількість достовірних взаємозв'язків між обсягом пам'яті на різні види пред'явленої інформації та параметрами центральної гемодинаміки отримано в експериментальній групі чоловіків з більш вірогідними коефіцієнтами кореляції в обстежених 50-59 років. Так, САТ людей з ГХІІ достовірно корелював з КЗП на числа в обох вікових групах, а з обсягом запам'ятовування вербального матеріалу, тільки в осіб 50-59 років.

Рис. 2. Кореляційні зв'язки між обсягом КЗП та параметрами системної гемодинаміки у чоловіків з порушеннями кровообігу і в нормі

При чому, в цих досліджених показники КЗП, як на слова, так й на числа, істотно залежали і від ДАТ. Від об'ємних показників ЛШ, а саме від КСО та КДО, залежність КЗП (тільки на числа) виявлена в чоловіків обох вікових груп. При цьому, ХОК високо корелював з обсягом пам'яті на слова в осіб 50-59 років. В цій групі також визначені високі коефіцієнти кореляції КЗП з ФВ крові. З ЧСС в експериментальній групі залежність встановлена тільки з пам'яттю на числа. В контрольній групі більш високі коефіцієнти кореляції визначені у чоловіків 40-49 років, де КЗП (тільки на числа) виявила достовірні зворотні зв'язки з ХОК та ЧСС на рівні. В обстежених 50-59 років показники КЗП, при чому теж на невербальний матеріал, достовірно корелювали тільки з КСО та КДО.

Особливості кореляційних зв'язків між показниками обсягу короткочасної зорової пам'яті та мозкового кровообігу надані на мал. 3.

Рис. 3. Кореляційні зв'язки між обсягом КЗП та параметрами мозкової гемодинаміки у чоловіків з порушеннями кровообігу і в нормі

Зі схеми видно, що КЗП в більшості випадків залежить від параметрів церебральної гемодинаміки, зареєстрованих в праві півкулі, як фронто-, так й окципітомастоідального відведення. Так, показник периферичного опору судин правої півкулі лобно-вискової області достовірно корелює з пам'яттю на числа в усіх групах обстежених та на слова - в 50-59-річних осіб з ГХ. В потично-висковій області цей показник достовірний тільки в досліджених з ГХ обох вікових груп. Тонус судин артеріального типу правої півкулі обох відведень в цих людей виявив високу зворотну кореляцію тільки з пам'яттю на числа. Достовірний взаємозв'язок тонусу судин венозного типу в правих відділах, як каротидної, так й вертебро-базилярної системи, встановлений з обсягом пам'яті на невербальну інформацію в експериментальній групі чоловіків різного віку та в осіб 40-49 років групи контролю. Показники венозного відтоку правої півкулі обох відведень обумовлюють КЗП на числову інформацію в осіб з високим АТ обох вікових груп та у практично здорових чоловіків 50-59 років. Окрім того, вірогідний коефіцієнт кореляції був отриманий з КЗП на слова в обстежених 40-49 років експериментальної групи. Зв'язок функції пам'яті встановлений зі швидкістю кровонаповнення артеріального русла в правій півкулі лобно-вискової ділянки, де достовірні коефіцієнти кореляції виявилися у чоловіків з порушеним кровообігом обох вікових груп, як для пам'яті на числа, так й на слова і в 50-59-річних осіб контрольної групи - тільки на числа. В лівій півкулі того ж відведення ця залежність мала місце тільки в чоловіків експериментальної групи різного віку. Швидкість артеріального кровонаповнення в правій півкулі потилично-вискової ділянки високо корелювала з показниками пам'яті на різні види пред'явленої інформації в досліджених експериментальної групи 50-59 років і з обсягом пам'яті на невербальну інформацію - в досліджених 40-49 років тієї ж групи. В лівій півкулі цей зв'язок був достовірний лише в обстежених експериментальної групи. Такий параметр, як швидкість об'ємного кровотоку, виявив достовірну кореляцію з показниками пам'яті на числа в правій півкулі каротидної системи мозку осіб з артеріальною гіпертензією обох вікових груп. В лівій півкулі він був достовірний тільки в «хворих» осіб 50-59 років. В вертебро-базилярній системі цей показник обумовлював пам'ять на числа та слова в чоловіків 40-49 років експериментальної групи.

Отже, за результатами дослідження можна заключити, що особи з порушеннями в системі кровообігу мають значно нижчі показники обсягу КЗП, ніж досліджені без виявленої серцево-судинної патології, як на вербальну так й невербальну інформацію. Розбіжності в показниках короткочасної пам'яті у практично здорових чоловіків першого та другого зрілого віку свідчать про тенденцію зниження об'єму пам'яті з віком. Найменш чутливою до змін є пам'ять на слова. Крім того, більш високі та численні достовірні та різноспрямовані взаємозв'язки КЗП з більшістю параметрів, як системного, так й мозкового кровообігу встановлені в групі чоловіків з ГХІІ, а також в старшій віковій групі «здорових» чоловіків.

Література

1. Ананьев Б. Г., Степанова Е. И. Развитие психофизиологических функций взрослых людей. - М.: Педагогика, 1977. - 198 с.

2. Антропова М. В. Работоспособность учащихся и ее динамика в процессе учебной и трудовой деятельности. - М.: Просвещение, 1968. - 232 с.

3. Антропова М. В., Козлов В. И. Методические рекомендации по физиолого-гигиеническому изучению учебной нагрузки учащихся. - М., 1984. - 67 с.

4. Аршавский И. А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития. - М.: Наука, 1982 - 268 с.

5. Аткинсон Р. Человеческая память и обучение. - М.: Прогресс, 1980.- 528 с.

6. Вартанян Г. А., Лохов М. И. Проблема транспорта памяти // Механизмы памяти. - Л.: Наука, 1987. - С. 87-131

7. Клацки Р. Память человека. - М.: Мир, 1978. - 320 с.

8. Коркушко О. В., Шатило В. Б., Антонюк-Щеглова И. А. Компьютерный психоэмоциональный стресс в выявлении гиперреакторов, как группы риска развития гипертонической болезни. Тези наукових доповідей «Нові напрямки профілактики та лікування серцево-судинних захворювань». Київ, 1999. - С. 157-161

9. Кушаковский М. С. Гипертоническая болезнь. - Москва: Медицина, 1977. - С.8-34

10. Ланг Г. Ф. Гипертоническая болезнь. - М.: Медицина, 1950. - С. 55 - 76

11. Ливанов М. Н. Нейронные механизмы памяти // Успехи физиол. наук. - 1975. - Т. 6, № 3. - 66 с.

12. Маньковский Н. Б., Минц А. Я. Старение и нервная система. - Киев: Здоровье, 1972. - 279 с.

13. Маньковский Н. Б., Минц А. Я., Кузнецова С. М. и др. Долгожители (нейрофизиологические аспекты) - Л.: Наука, 1985. - 159 с.

14. Миллер Дж. Магическое число семь плюс минус два // Инженерная психология за рубежом. - М.: Прогресс, 1964. - С. 192-226

15. Мясников А. Л. Гипертоническая болезнь и атеросклероз. - М.: Медицина, 1965. - С. 112-119

16. Хвороби системи кровообігу і стан здоров'я населення України. Статистичний довідник // За ред. В. М. Коваленка, В. М. Корнацького. - Київ, 2002. - 32 с.

17. Хоффман И. Активная память. - М.: Прогресс, 1986. - 312 с.

Размещено на Allbest.ru