Вміст ліпідів у паравертебральних м'язах пацієнтів з дегенеративними захворюваннями хребта
Визначення вмісту загального холестеролу, загальних ліпідів та фосфоліпідів у м'язовій тканині пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта. Наслідки зменшення рухливості поперекового відділу хребта внаслідок тривалого больового синдрому.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.10.2018 |
Размер файла | 18,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Вміст ліпідів у паравертебральних м'язах пацієнтів з дегенеративними захворюваннями хребта
Скіданов А. Г.
У статті було розглянуто питання вмісту ліпідів у паравертебральних м'язах пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта. Фрагменти паравертебральних м'язів (багатороздільний м'яз, m. multifidus) відбирали у 21 пацієнта, з них: із нестабільністю хребтово-рухових сегментів - 4 особи, грижами міжхребцевих дисків - 4 особи, спондилолістезом - 5 осіб та стенозом хребтового каналу - 8 осіб. Фрагменти м'язової тканини (m. multifidus) видаляли під час декомпресивно- стабілізуючих операцій в процесі скелетування хребців під час доступу до поперекового відділу хребта у групах хворих, яким проводили оперативні втручання. Для визначення вмісту загального холестеролу, загальних ліпідів і фосфоліпідів у м'язовій тканині проводили їх екстракцію, в якості рідини для дослідження використовували екстракт. Вміст загальних ліпідів у тканині паравертебральних м'язів у пацієнтів стенозом хребтового каналу і спондилолістезом поперекового відділу хребта був підвищеним. При килах та нестабільності поперекового відділу хребта вміст загальних ліпідів не відрізнявся від нормативних показників. У тканині багатороздільного м'яза було встановлено найвищий вміст загальних ліпідів при стенозі хребтового каналу поперекового відділу хребта, що свідчить про збільшення кількості жирової тканини в м'язах у даної категорії пацієнтів. Очевидно, що таке зростання вмісту загальних ліпідів зумовлено збільшенням вмісту у м'язовій тканині нейтрального жиру, тобто, її жировою дистрофією, оскільки спостерігається збільшення жирової тканини у м'язах, підтверджене статистичним аналізом результатів комп'ютерної томографії всіх паравертебральних м'язів поперекового відділу хребта. Це можна пов'язати з тим, що стеноз є найважчими ускладненнями перебігу остеохондрозу хребта, які часто розвиваються після тривалого часу захворювання і супроводжуються зниженням локомоторної активності та зниженням кровообігу у м'язах. Зменшення рухливості поперекового відділу хребта внаслідок тривалого больового синдрому сприяє відкладанню в паравертебральних м'язах підвищеної кількості жиру, що є одним із провідних механізмів розвитку дистрофічних порушень при дегенеративних захворюваннях хребта. Таким чином, вміст фосфоліпідів та холестеролу у тканинах багатороздільних м'язів у пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта не відрізнявся від нормативних показників. Найвищий вміст загальних ліпідів у багатороздільних м'язах спостерігався у хворих на стеноз хребтового каналу та спонділолістез поперекового відділу хребта, що можна пояснити розвитком м'язової жирової дистрофії.
Ключові слова: дегенеративні захворювання хребта, m. multifidus загальні ліпіди, фосфоліпіди, холестерол, жирова дистрофія.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у рамках науково-дослідної роботи ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» за 2016-2018 рр. «Дослідити структурно- метаболічні порушення у м'язовій та сполучній тканинах у хворих на дегенеративні захворювання поперекового відділу хребта та вплив на них коморбідної патології», № державної реєстрації 0116U002241.
Вступ
Ліпіди є важливими енергетичними субстратами для метаболізму скелетних м'язів, їх внесок в загальний енергетичний метаболізм залежить від різних чинників, що включають інтенсивність і тривалість м'язової діяльності, особливості харчування і рівень тренованості людини [1]. До ліпідних енергетичних джерел відносяться тригліцериди, вільні жирні кислоти і тригліцериди, що містяться у м'язах [2]. При фізичних навантаженнях, як і при голодуванні, активність ліпопротеїнліпази підвищується в серцевому і скелетних м'язах, але знижується в жировій тканині. Однак внесок тригліцеридів плазми в загальний метаболізм ліпідів при м'язової діяльності незначний, захват вільних жирних кислот, що утворюються при гідролізі ліпопротеїдів, незначний, і вони постачають тільки близько 5,0% енергії при тривалій м'язовій діяльності [3]. При нормальному стані в скелетному м'язі невелика кількість ліпідів. Але при гострій травмі скелетних м'язів, м'язовій дистрофії та атрофії, ожирінні, цукровому діабеті та інших патологічних станах вміст жиру в скелетних м'язах збільшується, що свідчить про його важливу роль в патогенезі цих захворювань. Однак механізми розвитку і регуляції відкладання жиру в скелетних м'язах не до кінця з'ясовані. Роз'яснення ключових сигнальних шляхів і регуляторних факторів, які впливають на відкладення жиру в скелетних м'язах не тільки допоможе поглибити наше розуміння патогенезу захворювань, але і надати нові ідеї для лікування пацієнтів [4]. Тому можна вважати актуальним напрям досліджень щодо визначення вмісту ліпідів у скелетних м'язах пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта.
Мета дослідження - визначити вміст ліпідів у паравертебральних м'язах пацієнтів з дегенеративними захворюваннями хребта.
Об'єкт і методи дослідження. Дослідження проводилися у клініці відділу інструментальної та малоінвазивної хірургії хребта, відділі лабораторної діагностики та імунології ДУ «Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» у 2017 році. Фрагменти паравертебраль- них м'язів (багатороздільний м'яз, m. multifidus) відбирали у 21 пацієнта, з них: із нестабільністю хребтово-рухових сегментів - 4 особи, грижами міжхребцевих дисків - 4 особи, спондилолістезом - 5 осіб та стенозом хребтового каналу - 8 осіб. Фрагменти м'язової тканини (m. multifidus) видаляли під час декомпресивно-стабілізуючих операцій в процесі скелетування хребців під час доступу до поперекового відділу хребта у групах хворих, яким проводили оперативні втручання. Для визначення вмісту загального холестеролу, загальних ліпідів і фосфоліпідів у м'язовій тканині проводили їх екстракцію, в якості рідини для дослідження використовували екстракт [5, 6].
Дослідження виконані з дотриманням основних положень «Правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини», затверджених Гельсінською декларацією (19642013 рр.), ICH GCP (1996 р.), Директиви ЄЕС № 609 (від 24.11.1986 р.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р., № 944 від 14.12.2009 р., № 616 від 03.08.2012 р. Кожен пацієнт підписував інформовану згоду на участь у дослідженні.
Статистичний аналіз даних був здійснений за допомогою можливостей табличного процесору Microsoft Excel та програмного пакету Statsoft Statistics 10.0. Порівняння груп пацієнтів проводили за непараметричним критерієм Вілкоксона із розрахунком медіани (Me) та процентілів (25%-75%) [7].
Результати досліджень та їх обговорення
За даними наших досліджень, вміст загальних ліпідів у тканині паравертебральних м'язів у пацієнтів стенозом хребтового каналу і спондилолістезом поперекового відділу хребта був підвищеним. При килах та нестабільності поперекового відділу хребта вміст загальних ліпідів не відрізнявся від нормативних показників. При цьому вміст фосфоліпідів та холестеролу при різних захворюваннях вірогідно не відрізнявся і не виходив за межі нормативних показників при всіх захворюваннях (табл.).
Таблиця - Вміст ліпідів у тканинах паравертебральних м'язів пацієнтів із захворюваннями поперекового відділу хребта (Me, 25% - 75%)
Захворю вання |
Загальні ліпіди, мг/1000 мг |
Фосфолі піди, мг/1000 мг |
Холестерол, мг/1000 мг |
|
Стеноз, n = 8 |
48,50 38,00 - 65,5 |
0,98 0,675 - 1,77 |
0,88 0,535 - 1,085 |
|
Спондилолістез, n = 5 |
35,70 31,00 - 39,00 |
0,74 0,43 - 1,38 |
0,77 0,49 - 0,89 |
|
Кили, n = 4 |
15,50 *? 13,00 - 17,50 |
1,63 0,67 - 3,33 |
0,63 0,48 - 0,97 |
|
Нестабільність, n = 4 |
13,50 *? 11,50 - 19,50 |
1,19 0,65 - 1,965 |
0,81 0,53 - 1,025 |
|
Нормативні показники [8] |
20,00 10,0 - 30,0 |
5,10 0,20 - 10,0 |
1,25 0,20 - 2,30 |
Примітки: * - значуща різниця порівняно з хворими на стеноз; ? - статистично значуща різниця порівняно з хворими на спондилолістез.
У м'язах містяться як нейтральні жири, так і фосфоліпіди. Нейтральні жири входять у простір між структурами м'язових волокон і відіграють роль резервного жиру. Особливістю їх є те, що кількість нейтральних жирів є дуже непостійною величиною. Проте холестерол і фосфоліпіди є обов'язковими компонентами, які входять до складу клітинних мембран. Вміст фосфоліпідів і холестеролу може збільшуватися в м'язовій тканині під час тренування [9].
За допомогою розробленої комп'ютерної програми нами було встановлено, що з віком у паравертебральних м'язах відбувається зменшення м'язової тканини на фоні збільшення сполучної та жирової. До закінчення росту людини вміст м'язової тканини з віком значно не змінюється, але підвищується відсоток сполучної тканини у всіх м'язах, але по закінченні росту вікові зміни перебігають по-іншому. У дорослих виявлено зменшення вмісту м'язової тканини з віком та на цьому фоні помітне збільшення відсотка жирової. Вік менше впливає на вміст сполучної тканини. Так само, як і до закінчення росту, в дорослих зміни більш виражені у випрямлячі хребта та багатороздільному м'язах [10].
За результатами біохімічних досліджень, у тканині багатороздільного м'яза було встановлено найвищий вміст загальних ліпідів при стенозі хребтового каналу поперекового відділу хребта, що свідчить про збільшення кількості жирової тканини в м'язах у даної категорії пацієнтів. Очевидно, що таке зростання вмісту загальних ліпідів зумовлено збільшенням вмісту у м'язовій тканині нейтрального жиру, тобто, її жировою дистрофією, оскільки спостерігається збільшення жирової тканини у м'язах, підтверджене статистичним аналізом результатів комп'ютерної томографії всіх паравертеб- ральних м'язів поперекового відділу хребта. Це можна пов'язати з тим, що стеноз є найважчими ускладненнями перебігу остеохондрозу хребта, які часто розвиваються після тривалого часу захворювання і супроводжуються зниженням локомоторної активності та зниженням кровообігу у м'язах. Зменшення рухливості поперекового відділу хребта внаслідок тривалого больового синдрому сприяє відкладанню в паравертебральних м'язах підвищеної кількості жиру, що є одним із провідних механізмів розвитку дистрофічних порушень при дегенеративних захворюваннях хребта.
хребет дегенеративний ліпід м'язовий
Висновки
Вміст фосфоліпідів та холестеролу у тканинах багатороздільних м'язів у пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта не відрізнявся від нормативних показників.
Найвищий вміст загальних ліпідів у багатороздільних м'язах спостерігався у хворих на стеноз хребтового каналу та спонділолістез поперекового відділу хребта, що можна пояснити розвитком м'язової жирової дистрофії.
Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Планується створення алгоритмів діагностичної оцінки стану паравертебральних м'язів у хворих на дегенеративні захворювання хребта за допомогою клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження.
References
Hawley JA, Jeukendrup AE, Brouns F. Fat metabolism during exercise. Nutrition in Sport. The Encyclopedia of Sports Medicine. 1998; 231-44.
Gorski J. Muscle triglyceride metabolism during exercise. Can J Physiol Pharmacol. 1992; 70: 123-31. PMID: 1581846. https://doi.org/10.1139/y92-019.
Turcotte LP, Richer EA, Kiens B. Lipid metabolism during exercise. H Exercise metabolism. Ed M Hargreaves. Champaign, IL; Human Kinetics, 1995. p 99-130.
Zheng LF, Chen PJ, Zhou YZ, Xiao WH. Fat deposition in skeletal muscle and its regulation. Sheng LiXue Bao. 2017 Jun 25; 69 (3): 344-50.
Laboratorni metody doslidzhen u biologiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni: dovidnyk. Za red VV Vlizla. Lviv: SPOLOM; 2012. 764 s. [Ukrainian].
Goryachkovskyy AM. Klynycheskaya byokhymyya v laboratornoy dyagnostyke. Odessa: Ekologyya; 2005. 616 s. [Russian].
Glants S. Medyko-byologycheskaya statystyka: Per s angl. M: Praktyka; 1998. 459 s. [Russian].
Khmelevskyy YuV, Usatenko OK. Osnovnye byokhymycheskye konstanty cheloveka v norme y pry patologyy. K: Zdorove; 1987. 160 s. [Russian].
Gonskyy YaI, Maksymchuk TP, Kaminskyy MI. Biokhimiya lyudyny. Ternopil: Ukrmedknyga; 2002. 744 s. [Ukrainian].
Radchenko VO, Skidanov AG, Zmiyenko YuA, Mishchenko LP, Nessonova MM, Morozenko DV. Vidnosnyy vmist riznykh tkanyn u paravertebralnykh m'yazakh poperekovogo viddilu khrebta za umov degeneratyvnykh zakhvoryu- van ta u zdorovykh zalezhno vid viku. Ortopedyya, travmatologyya y protezyrovanye. 2017; 1: 80-6. [Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Будова шийного відділу хребта та анатомія хребетної артерії. Остеохондроз шийного відділу хребта як фактор виникнення синдрому хребетної артерії. Консервативне лікування синдрому хребетної артерії: лікувальна фізична культура, масаж та самомасаж.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 02.03.2012Анатомія, механізми та патогенез пошкоджень хребта та спинного мозку. Методи лікування і фізичної реабілітації переломів хребта. Ушкодження тораколюмбарного відділу. Використання методики електромагнітного поля низької частоти у відновному лікуванні.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.06.2009Патогенез розвитку остеохондрозу хребта. Клінічні прояви остеохондрозу хребта. Використання масажу в загальному комплексі відновного лікування остеохондрозу хребта. Поліпшення живлення міжхребетних дисків, зменшення і ліквідація дистрофічних явищ.
курсовая работа [52,6 K], добавлен 09.11.2011Аналіз результатів тестування м'язової сили за п'ятибальною шкалою Медичної науково-дослідної ради Великобританії. Лікувальна фізична культура поперекового відділу хребта. Розробка зразкового комплексу фізичних вправ після накладення гіпсового корсета.
история болезни [71,4 K], добавлен 23.05.2019Анатомо-фізіологічні особливості хребетного стовпа. Види та причини переломів хребта. Методи лікування і фізичної реабілітації хворих після неускладнених компресійних переломів поперекового відділу хребта. Лікувальна гімнастика, масаж, гідрокінезотерапія.
курсовая работа [112,6 K], добавлен 08.06.2015Анатомо-фізіологічні особливості хребта та прилеглих тканин. Види та клінічні прояви остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, етіопатогенез захворювання. Способи його лікування. Оцінка ефективність фізичної реабілітації при даній патології.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 28.11.2011Дегенеративні процеси шийного відділу хребта. Метод лікування: консервативний або хірургічний. Удосконалення розробки методів діагностики та хірургічного лікування радикулопатії, мієлопатії, радикуломієлопатії з використанням мікрохірургічної техніки.
автореферат [72,6 K], добавлен 12.04.2009Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України, рівень інвалідизації населення після таких травм. Проведення експериментального аналізу факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.12.2010Вибір виду та методики проведення масажних процедур. Масаж і лікувальна гімнастика при захворюваннях хребта. Масаж при шийному і грудному остеохондрозі і радикуліті. Зниження больового порогу за допомогою масажу спини. Дегенеративні захворювання хребта.
реферат [84,4 K], добавлен 09.06.2011Актуальність проблеми деформуючого артрозу. Корінцеві та судинні спинальні синдроми. Хірургічні методи лікування деформуючого артрозу. Остеохондроз грудного відділу хребта. Консервативні методи лікування. Синдром Стейнброкера або синдром "плече-рука".
реферат [33,8 K], добавлен 23.04.2014