Інвалідність унаслідок професійних захворювань у Львівській області: проблеми і вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інвалідність унаслідок професійних захворювань у Львівській області: проблеми і вирішення

І.С. Борисова, В.Й. Решота, З.М. Николишин

Ключевые слова: показатели инвалидности, профессиональные заболевания, медико-социальная экспертиза.

Key words: indexes of disability, professional diseases, medical and social examination.

Інвалідність - це соціальний феномен, уникнути якого не може жодне суспільство. Водночас, держава, відповідно до рівня свого економічного розвитку, матеріально-технічного забезпечення медичної галузі, профілактичних пріоритетів, через формування соціальної політики може вплинути на показники інвалідності. Можливості суспільства в боротьбі зі зростанням інвалідності - соціальним злом - визначаються не тільки ступенем розуміння даної проблеми, але й, економічними ресурсами. Масштаби підвищення показників інвалідності залежать від безлічі чинників, як-то: стан здоров'я нації; розвиток системи охорони здоров'я; соціально-економічний розвиток держави; стан екологічного середовища; історичні та політичні причини, в тому числі участь у військових конфліктах [16].

За даними доповіді робочої групи ВООЗ «Всесвітнього огляду в галузі охорони здоров'я», кількість осіб з інвалідністю становить близько 785 мільйонів, що складає 15,6 % населення світу. Між тим, у тому ж документі з посиланням на «Доповідь про глобальний тягар хвороб» за 2011 рік Міжнародної організації праці наведена інша цифра щодо кількісного складу осіб з інвалідністю - 975 мільйонів чоловік, що складає 19,4 % населення світу [2]. Серед безлічі причин стійкої втрати працездатності особливе місце посідають професійні захворювання. Виникнення та прогресування професійного захворювання настає насамперед через обмеження професійної працездатності, а з плином часу - порушення критеріїв життєдіяльності та інвалідизація хворого. Особливістю проблеми осіб з інвалідністю внаслідок професійних захворювань є те, що інвалідність настає частіше у працездатному віці. Міжнародна організація праці повідомляє, що практично 400 млн осіб з інвалідністю - це особи працездатного віку.

Дана ситуація погіршується через те, що частіше роботодавці вважають їх недієздатними, у зв'язку з цим більшість осіб з інвалідністю не працюють. За статистичними даними, безробітними є 80 % осіб з інвалідністю і лише 20 % від загального числа працюють [2]. При цьому, економічний тягар від інвалідності у разі професійних захворювань досить тяжкий. Так, наприклад, щорічні економічні втрати, зумовлені несприятливими умовами праці в Російській Федерації, оцінюються в сумі 500 млрд рублів, що складає 1,9 %

ВВП даної держави [8]. В країнах Євросоюзу через професійні хвороби в середньому втрачається до 10 робочих днів на одного працюючого. З урахуванням загальної кількості працівників, зайнятих в економіці, втрати робочого часу, за експертними оцінками, складають близько 700 млн робочих днів. Чисельність працюючих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, збільшилася з 17,1 % в 1997 році до 23,4 % в 2006-му. Приблизно 200 тис. осіб щорічно достроково виходять на пенсію, через тяжкі та шкідливі умови праці [3, 8]. В Україні, за статистичними даними, щорічно реєструється близько 2,5 тис. осіб, в яких виявлені професійні захворювання [3, 7].

Мета роботи - вивчення динаміки і структури інвалідності внаслідок професійних захворювань у Львівській області за 2015-2017 рр.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз динаміки інвалідності внаслідок професійних захворювань за матеріалами КЗ ЛОР «Львівський обласний Центр медико-соціальної експертизи» за період із 2015 рік до 2017 року. Аналізувалися медико-соціальні справи та направлення на медико-соціальну експертизу (Форма 088/о) хворих, котрі були оглянуті лікарями міжрайонної спеціалізованої профпатологічної МСЕК. Статистична обробка проводилась методами параметричної та непараметричної статистики, реалізованих у пакетах програмних продуктів STATISTICA 6.1 та у програмному пакеті Med. Calc. Statistical Software 17.4.

Результати дослідження та їх обговорення. Міжрайонна спеціалізована профпатологічна МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний Центр медико-соціальної експертизи» проводить медико-соціальну експертизу пацієнтів з професійними захворюваннями та трудовим каліцтвом. Зону обслуговування складають усі міста та райони Львівської області. Основний контингент спеціалізованої профпатологічної МСЕК - пацієнти з захворюваннями професійного генезу, виявленими внаслідок роботи в шкідливих умовах на шахтах Львівської області.

Основні показники роботи спеціалізованої міжрайонної профпатологічної МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний Центр медико-соціальної експертизи» упродовж 2015-2017 рр. представлені в табл. 1.

Таблиця 1 Основні показники роботи спеціалізованої міжрайонної профпатологічної МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний Центр медико-соціальної експертизи» упродовж 2015-2017 рр.

Як випливає з даних, наведених у табл. 1, питома вага первинно визнаних інвалідами зросла упродовж 2015-2017 рр. із 26,1 до 35 %. Важливим є і той факт, що в абсолютних числах кількість первинно визнаних інвалідами зросла з 240 до 348 осіб.

Питома вага первинно визнаних інвалідами внаслідок професійних захворювань зросла упродовж 2015-2017 рр. з 77,7 до 91,6 %. При цьому, в абсолютних числах кількість первинно визнаних інвалідами зросла з 240 до 348 осіб. Показник визнаних інвалідами повторно залишається відносно стабільним і становить від 74,9 до 65 %.

Лікарі спеціалізованої МСЕК широко практикують установлення первинним хворим ІІІ групи інвалідності. У 2017 році, як і упродовж 20152016 рр., переважній більшості хворих було встановлено ІІІ групу інвалідності. Такі хворі становили 98,8 %. Встановлення первинно ІІІ групи інвалідності особам працездатного віку обумовлено необхідністю адекватної адаптації хворих до соціально-економічних умов, реінтеграції їх у суспільне життя; можливої профреабілітації з отриманням нової професії.

Кількість первинного встановлення професійного захворювання обумовлює збільшення випадків установлення як груп інвалідності, так і стає причиною збільшення кількості хворих, яким на комісії МСЕ установлюють ступінь втрати професійної працездатності у відсотках. У 2017 році вперше встановлено відсотки втрати професійної працездатності 615 хворим (за 2016 рік - 337 хворим, за 2015 рік - 440 хворим). У 2017 році також зросла кількість хворих, направлених для визначення групи інвалідності, на 93 особи: з 392 осіб у 2016 році до 485 осіб - у 2017-му.

Отже, помітне зростання (на 109 осіб) абсолютної кількості хворих, яким уперше було встановлено групу інвалідності: з 239 осіб у 2016 році до 348 осіб у 2017 році. Із загальної кількості вперше оглянутих у 2017 році 13 особам інвалідність установлено безтерміново у зв'язку зі значними обмеженнями критеріїв життєдіяльності.

Таким чином, з 485 осіб, направлених для визначення групи інвалідності, кількість хворих, уперше визнаних інвалідами, становить 71,7 % (348 осіб) і є більшою на 10,8 % від кількості первинно визнаних за аналогічний період 2016 року, який становив 60,9 %.

Також спостерігається тенденція до збільшення кількості хворих уперше направлених на МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, без установлення групи інвалідності. Аналогічно зросла і кількість хворих, яким вперше визначено ступінь втрати працездатності у відсотках. Отже, проаналізувавши результати експертних справ осіб з інвалідністю, встановлено, що у Львівській області збільшився показник первинної інвалідності, як і показник інвалідності, пов'язаної з професійними захворюваннями.

Показники інвалідності внаслідок професійних захворювань у Львівській області упродовж 2015-2017 рр. представлені в табл. 2.

Таблиця 2 Показники інвалідності внаслідок професійних захворювань у Львівській області упродовж 2015-2017 рр.

В Україні на виробництві щоденно травмуються у середньому 160 осіб, з них понад 20 стають інвалідами, а 4-5 гинуть. Кожен мільйон тонн вугілля, видобутого в Україні, коштує життя п'яти шахтарів. Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому у світі на 100 тис. працюючих щорічно припадає близько 6 нещасних випадків із смертельними наслідками. В Україні цей показник майже вдвічі вищий [3].

Унаслідок трудового каліцтва групи інвалідності були встановлені в 2015 р. - 38 хворим; у 2016 р. - 42; у 2017 р. - 11 хворих; серед них частіше було встановлено ІІІ групу інвалідності 28, 37 та 11 хворим, відповідно.

Під час проведення дослідження ми визначили важливу причину, яка нині погіршує надання своєчасної медико-соціальної допомоги хворим та особам з інвалідністю і стає непрямою причиною підвищення показників інвалідності внаслідок травм та дії зовнішніх чинників, у тому числі через трудове каліцтво, що полягає у неврегулюванні та наявних розбіжностях у діючих нормативно-правових актах. Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 23 листопада 2016 р. № 876-р «Про уповноваження посадових осіб Державної служби з питань праці на затвердження та підписання окремих видів документів», в якому уряд уповноважив посадових осіб Державної служби з питань праці на затвердження та підписання документів щодо гігієни праці та дозиметричного контролю. Результатом цього стало, що для 103 потерпілих від нещасних випадків на виробництвах Львівської області Акти розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (Форма П-4) були складені лише в грудні 2016 р., хоча зв'язок захворювання із шкідливими умовами праці (встановлено «професійне захворювання») їм було встановлено у квітні-травні 2016 р. Через це, такі хворі (потерпілі від нещасних випадків) були оглянуті значно пізніше. Це стало причиною запізнього отримання хворими (особами з інвалідністю) грошових компенсацій.

Для попередження та усунення причин виробничого травматизму повинні бути вжиті заходи з виробничої гігієни, що передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи і засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих факторів. Це - створення комфортного мікроклімату шляхом облаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціювання повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного устаткування [4, 12]. З техніки безпеки передбачаються - система організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів, до яких належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокуючих засобів; правильно організовувати роботи, навчання та контроль з питань охорони праці [12, 15].

Серед основних причин нещасних випадків в Україні є такі: незадовільна підготовка робітників і роботодавців з питань охорони праці; відсутність належного контролю за станом безпеки та виконанням установлених норм на робочих місцях; недостатнє забезпечення працюючих.

Таблиця 3 Розподіл уперше визнаних інвалідами за основними професійними захворюваннями у Львівській області упродовж 2015-2017 рр.

Як випливає з даних, наведених у табл. 3, захворювання легень та хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини, в тому числі остеохондроз хребта та радикулопатії є основними нозологічними формами, що формують інвалідність унаслідок професійних захворювань у Львівській області. Це захворювання, що мають шахтарі у зв'язку із особливими умовами праці, дії на організм працюючого несприятливих виробничих факторів. Відомо, що ризик розвитку професійних захворювань у вугільній промисловості в 5-10 разів вищий, ніж в інших галузях. В Україні в несприятливих умовах працюють близько 3 млн осіб, у тому числі 60,0 % шахтарів. Вугільна промисловість лишається найнебезпечнішою галуззю виробництва для здоров'я працівників [1, 9, 10]. Професійна захворюваність у Львівській області упродовж останніх років має тенденцію до зростання. Станом на 2017 рік Львівська область посідає друге місце в країні (після Дніпропетровської) за розповсюдженістю та захворюваністю щодо професійних захворювань. Щороку 600-700 шахтарів Львівщини отримують підтвердження професійного генезу захворювання. З них 90% - випадки, що припадають на місто Червоноград та Сокальський район. Дані факти свідчать про підвищення показників первинної інвалідності внаслідок професійних захворювань. Саме тому більшість осіб, які первинно визнані інвалідами, - особи, котрі проживають у місті Червоноград та Сокальському районі.

Зростання захворюваності, а звідси підвищення показників інвалідності можна сьогодні пояснити як причинами, які неможливо усунути, - виробничі шкідливі чинники, так і чинниками, на які можливо вплинути. До таких належать: посилення правил безпеки у вугільних шахтах; посилення відповідальності за порушення правил безпеки, як з боку шахтарів (паління, ігнорування засобів безпеки), так і роботодавця. Такі кроки визначені законодавчо [5, 6, 11, 13, 14, 15]. Але, на жаль, у зв'язку із переходом більшості шахт у приватну власність окремі вимоги щодо додержання гігієнічних норм нині неможливо контролювати державі. Важливо також зазначити, що більшість гігієнічних норм та правил безпеки досить застарілі і тривалий час не переглядались [4, 10, 11, 12, 13, 14]. Механізм регулювання та профілактика професійної захворюваності через обов'язкові професійні огляди працівників особливих професій сьогодні також працює не повною мірою.

Сьогодні на українських шахтах використовують застаріле обладнання, яке не сприяє покращанню стану здоров'я шахтарів. Вагому роль відіграє також соціально-економічний стан у країні та важке матеріальне становище гірників, які з набуттям професійного захворювання втрачають роботу. А це зазвичай особи працездатного віку. У зв'язку з цим одним з напрямків вирішення питань, щодо запобігання інвалідності є професійна робота реабілітолога МСЕК. Перспективними формами роботи повинні стати подальше покращення взаємозв'язку, співпраці лікарів МСЕК та лікувально-профілактичних установ у відновному лікуванні хворих та інвалідів, раціональному їх працевлаштуванню, перенавчанню, що сприятиме соціальній та трудовій реабілітації осіб з інвалідністю.

професійний захворювання інвалід працездатність

Висновки

1. Результатами дослідження визначено, що показники інвалідності Львівської області упродовж 2015-2017 років унаслідок професійних захворювань мають тенденцію до зростання. Основною причиною цього є зростання професійної захворюваності.

2. Шляхами подолання тенденції підвищення показників інвалідності внаслідок професійної захворюваності повинні стати державні заходи щодо удосконалення нормативних та правових документів, узгодженості між різними державними установами та посилення дієвого державного контролю за гігієнічними нормативами на виробництвах із шкідливими факторами.

3. Робота лікарів медико-соціальних комісій - це констатація факту наявності у хворого порушень життєдіяльності і визначення групи інвалідності без можливості вплинути на показники інвалідності. Робота реабілітолога комісії МСЕ - це державне направлення хворого або особи з інвалідністю по шляху реабілітації. Медикаментозний вплив, психологічна допомога, професійна реабілітація через отримання нової професій або праця у спеціально створених умовах - дієві засоби сприяння соціальній інтеграції в суспільство осіб з інвалідністю.

Література

1. Вєтров С. Шахтарська праця - екстремальні умови мінус профілактика [Текст] / С. Вєтров // СЕС Профілактична медицина. - 2008. - № 3. - С. 90-91.

2. Всемирный доклад об инвалидности, 2011

3. Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці. Навч. посіб. 2-е вид.- К.: Центр учбової літератури, 2011. - 280 с.

4. Єдині правила безпеки при веденні підривних робіт / Державний комітет України по нагляду за охороною праці. - К., 1992. - 242 с.

5. Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI.

6. Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків.

Наказ МОЗ України від 05.06.2012 № 420, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 р. за № 1388/21700.

7. Кундієв Ю.І. Професійна захворюваність в Україні у динаміці довгострокового спостереження / Ю.І. Кундієв, А.М. Нагорна // Укр. журн. з пробл. медицини праці. - 2005. - № 1. - С. 3-11.

8. Малеева Т.М., Васин С.А., Голодец О.Ю., Бесфамильная С.В. Инвалиды в России: причины и динамика инвалидности, противоречия и перспективы социальной политики. Бюро экономического анализа. М.: РОССПЭН, 1999. 368 с.

9. Офіційний сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

10. Охорона праці. Підручник для вузів / К.З. Ушаков, Б.Ф. Кирин, В.Н. Ножкин та ін. - М.: Надра 1986. - 624 с.

11. Правила безпеки при будівництві метрополітенів і підземних споруджень / Державний комітет України по нагляду за охороною праці. - К., 1995. - 241 с.

12. Правила безпеки у вугільних шахтах / Державний комітет України по нагляду за охороною праці. Том 1. - К., 1996. - 420 с.

13. Правила будови електроустановок. - М: Энергоатомиздат, 1987. - 648 с.

14. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. - М.: Энергоатомиздат. 1988. - 427 с.

15. Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 березня 2010 року № 62; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 р. за № 398/17693 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 7 вересня 2011 року № 960, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24 вересня 2014 року № 661).

16. Социально-экономические аспекты инвалидности / Под ред. Ю.В. Михайловой, А.Е. Ивановой. - М. РИО ЦНИИОИЗ, - 2006. - 136 с.

Размещено на Allbest.ru