Фактори ризику формування серцево-судинних розладів у новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК:616.12-053.1-02:618.33-007.12-073.432.19

Фактори ризику формування серцево-судинних розладів у новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку

М.О. Гончарь,

А.Д. Бойченко

Харківський національний медичний університет (м. Харків, Україна)

Резюме

З метою поліпшення ранньої діагностики серцево-судинних розладів у новонароджених із за-тримкою внутрішньоутробного розвитку шляхом співставлення особливостей акушерського та перинатального анамнезу з наявністю міокардіальної дисфункції, обстежено 167 новонароджених, з них 62 доношених новонароджених з затримкою внутрішньоутробного розвитку та 105 здорових доношених новонароджених, у яких ранній неонатальний період проходив без ускладнень. Проводився аналіз даних акушерського анамнезу та клініко-інструментального обстежень.

Результатами дослідження встановлено частота народження дітей з асиметричним варіантом ЗВУР значимо більше, ніж з симетричним варіантом ЗВУР (р=0,0003). За гендерним розподілом переважали ново-народжені жіночої статі (64,52±6,08%, р=0,028 та 35,48±6,08% відповідно). Патологічний перебіг вагітності спостерегався у 44/62 (70,97±5,76%), р=0,0001 жінок, з них у 30/44 (68,18±7,02%, р=0,002) матерів новонароджених з аЗВУР та у 14/44 (31,82±7,02%) - з сЗВУР. Гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) під час вагітності перенесли 11/62 (17,74±4,85%) жінок. На соматичну патологію (захворювання серцево-судинної, ендокринної системи, дихальної та сечовивідної систем) страждали 43/62 (69,35±5,86%, р=0,0007) жінок, з них у 9/43 (20,93±6,2%) матерів мала місце коморбідність соматичної патології (сполучення кардіальної з іншою соматичною патологією) та у 100% новонароджених цих матерів мала місце міокардіальна дисфункція. Встановлено, що у групі новонароджених зі ЗВУР існує статистично значущий зв'язок між перенесеним ГРЗ жінкою під час вагітності та наявністю у неї екстрагенітальної патології, тобто кожна четверта жінка (25,58±6,65%, р=0,011) з соматичною патологією перенесла ГРЗ.

У 30/62 (48,39±6,35%) новонароджених зі ЗВУР у ранній неонатальний період виявлена міокардіальна дисфункція шлуночків серця, з них порушення систолічної функції - у 9/30 (30,0±8,37%) дітей та 21/30 (70,0±8,37%, р=0,007) новонародженого - діастолічної функції. Клінічно важливим є встановлений факт наявності статистично значущого зв'язку між розвитком серцево-судинних розладів та наявністю екстра- генітальної патології у матері (р = 0,02). серцевий судинний патологія

Обтяжена спадковість по серцево-судинним захворюванням (гіпертонічна та/або ішемічна хвороба серця, вроджені вади серця у родичів першого та другого рівня споріднення) визначалась у 11/62 (17,74±4,85%) об-стежених дітей. 24/62 (38,71±6,19%) матерів страждали на патологію серцево-судинної системи (вроджена вада серця, гіпертонічна хвороба, порушення ритму серця, вторинна кардіоміопатія). У 12/24 (50,0±10,21%) новонароджених були зареєстрована міокардіальна дисфункція шлуночків. Частіше реєструвалася патологія серцево-судинної системи у матерів новонароджених з аЗВУР (74,07±8,43%, р=0,03). Специфічних ознак по- стнатальної дизадаптації серцево-судинної системи не виявлено; при клінічному обстеженні звертало увагу наявність мармуровості шкіряного покрову у 18/62 (29,03±5,76%) новонароджених. При аускультації систо-лічний шум у проекції клапану легеневої артерії вислуховувався у 37/62 (59,68±6,23%) дітей, трикуспідального клапану - у 7/62 (11,29±4,02%). Тенденція до брадикардії (ЧСС 114,84±6,30 уд/хв.) спостерігалась у 32/62 (51,61±6,35%) новонароджених.

Висновки: 1. Виявлено наявність міокардіальної дисфункції у 100% новонароджених з ЗВУР, які народилися від матерів з коморбідною соматичною патологією (сполучення кардіальної та іншої соматичної патології. 2. У новонароджених зі ЗВУР анте- та перинатальні фактори з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх впливів можуть бути факторами ризику формування серцево-судинних розладів у неонатальний період. 3. Найбільш значущими факторами ризику розвитку серцево-судинних розладів у новонароджених зі ЗВУР є: со-матичні захворювання матері, перенесені жінкою під час вагітності ГРЗ, патологічний перебіг вагітності та коморбідність соматичних захворювань. 4. Отримані дані можуть використовуватися з метою прогнозування ризику формування серцево-судинних розладів у новонароджених з урахуванням особливостей акушерського та перинатального анамнезу.

Ключові слова: новонароджені з затримкою внутрішньоутробного розвитку; серцево-судинні розлади; фактори ризику; перинатальний анамнез.

Резюме

С целью улучшения ранней диагностики сердечно-сосудистых расстройств у новорожденных с задержкой внутриутробного развития путем сопоставления особенностей акушерского и перинатального анамнеза с наличием миокардиальной дисфункции, обследовано 167 новорожденных, из них 62 доношенных новорожденных с задержкой внутриутробного развития и 105 здоровых доношенных новорожденных, у которых ранний неонатальный пе-риод проходил без осложнений. Проводился анализ данных акушерского анамнеза и клинико-инструмен-тального обследования.

По результатам исследования установлено, что частота рождения детей с асимметричным вариантом ЗВУР (аЗВУР) значимо больше, чем с симметричным вариантом ЗВУР (сЗВУР) (р=0,0003). По гендерному распределению преобладали новорожденные женско-го пола (64,52±6,08%, р=0,028 и 35,48±6,08% соответ-ственно). Патологическое течение беременности было у 44/62 (70,97±5,76%), р=0,0001 женщин, из них у 30/44 (68,18±7,02%, р=0,002) матерей новорожденных с аЗВУР и у 14/44 (31,82±7,02%) - с сЗВУР Острое респираторное заболевание (ОРЗ) в течение беременности перенесли 11/62 (17,74±4,85%) женщин. Соматическую патологию (заболевания сердечнососудистой, эндокринной системы, дыхательной и мочевыводящей систем) имели 43/62 (69,35±5,86%, р=0,0007) женщины, из них у 9/43 (20,93±6,2%) матерей имела место коморбидность соматической патологии (сочетание кардиальной с другой сомати ческой патологией) и у 100% новорожденных этих матерей имела место миокардиальная дисфункция. Установлено, что в группе новорожденных с ЗВУР существует статистически значимая связь между перенесенным ОРЗ женщиной во время беременности и наличием у нее экстрагенитальной патологии, то есть каждая четвертая женщина (25,58±6,65%, р=0,011) с соматической патологией перенесла ОРЗ. У 30/62 (48,39 ± 6,35%) новорожденных со ЗВУР в ранний неонатальный период обнаружена миокардиальная дисфункция желудочков сердца, из них нарушение систолической функции - у 9/30 (30,0 ± 8,37%) детей и у 21/30 (70,0±8,37%, р=0,007) новорожденного - ди-астолической функции. Клинически важным является установленный факт наличия статистически значимой связи между развитием сердечно-сосудистых расстройств и наличием экстрагенитальной патологии у матери (р = 0,02).

Отягощенная наследственность по сердечно-сосудистым заболеваниям (гипертоническая и/или ишемическая болезнь сердца, врожденные пороки сердца у родственников первого или второго уровня родства) установлена у 11/62 (17,74 ± 4,85%) обследованных детей. 24/62 (38,71±6,19%) матери страдали патологией сердечно-сосудистой системы (врожденный порок сердца, гипертоническая болезнь, нарушения ритма сердца, вторичная кардиомиопатия). У 12/24 (50,0±10,21%) новорожденных была зарегистрирована миокардиальная дисфункция желудочков. Чаще регистрировалась патология сердечно-сосудистой системы у матерей новорожденных с аЗВУР (74,07 ± 8,43%, р = 0,03). Специфических признаков постнатальной дизадап- тации сердечно-сосудистой системы не выявлено; при клиническом обследовании обращало внимание наличие мраморности кожных покровов у 18/62 (29,03±5,76%) новорожденных. При аускультации систолический шум в проекции клапана легочной артерии выслушивался у 37/62 (59,68±6,23%) детей, трикуспидального клапана - у 7/62 (11,29±4,02%). Тенденция к брадикардии (ЧСС 114,84±6,30 уд/мин.) наблюдалась у 32/62 (51,61±6,35%) новорожденных.

Выводы. 1. Выявлено наличие миокардиальной дисфункции у 100% новорожденных с ЗВУР, родив-шихся от матерей с коморбидной соматической пато-логией (сочетание кардиальной и другой соматической патологии. 2. У новорожденных с ЗВУР анте- и перинатальные факторы с учетом как внутренних, так и внешних воздействий, могут быть факторами риска формирования сердечно-сосудистых расстройств в неонатальный период. 3. Наиболее значимыми факторами риска развития сердечно-сосудистых расстройств у новорожденных со ЗВУР являются: соматические заболевания матери, перенесенные женщиной во время беременности ОРЗ, патологическое течение беременности и комарбидность соматических заболеваний. 4. Полученные данные могут использоваться с целью прогнозирования риска формирования сердечно-сосудистых расстройств у новорожденных с учетом особенностей акушерского и перинатального анамнеза.

Ключевые слова: новорожденные с задержкой внутриутробного развития; сердечно-сосудистые рас-стройства; факторы риска; перинатальный анамнез.

Summary

In order to improve early diagnosis of cardiovascular disorders in newborns with intrauterine growth restriction by comparing obstetric and perinatal history data with the presence of myocardial dysfunction, the study involved examination of 167 newborns, of whom 62 full-term newborns were found to have intrauterine growth restriction and 105 healthy newborns with uncomplicated early neonatal period.

The study implied assessment of obstetric history and clinical and instrumental examination.

The study showed that the incidence of asymmetric IUGR was significantly higher than of symmetric IUGR (p = 0.0003). The gender distribution was dominated by female newborns (64.52 ± 6.08%, p = 0.028 and 35.48 ± 6.08% respectively).

Abnormal pregnancy was observed in 44/62 (70.97 ± 5.76%), p = 0.0001 women, of whom 30/44 (68.18 ± 7.02%, p = 0.002) were mothers of newborns with aIUGR and 14/44 (31.82 ± 7.02%) with sIUGR. Acute respiratory disease (ARD) during pregnancy was diagnosed in 11/62 (17.74 ± 4.85%) women. Somatic disorders (cardiovascular, endocrine, respiratory and urinary diseases) were found in 43/62 (69.35 ± 5.86%, p = 0.0007) women, of whom 9/43 (20.93 ± 6.2%) of mothers had a comorbidity of somatic pathology (a combination of cardiac with other somatic disorders) and 100% of newborns of these mothers had myocardial dysfunction. Neonatal group with IUGR was found to have a statistically significant relationship between ARD during pregnancy and extragenital pathology, that is, every fourth woman (25.58 ± 6.65%, p = 0.011) with a somatic pathology suffered from ARD.

In 30/62 (48.39 ± 6.35%) newborns with IUGR in the early neonatal period examination showed myocardial dysfunction of the heart ventricles, namely systolic dysfunction in 9/30 (30.0 ± 8.37%) children and diastolic dysfunction in 21 / 30 (70.0 ± 8.37%, p = 0.007) of the newborns. Clinically important was a statistically significant relationship between the development of cardiovascular disorders and the presence of extragenital pathology in mothers (p = 0.02).

Hereditary cardiovascular diseases (hypertonic and / or coronary heart disease, congenital heart defects in first and second degree relatives) were determined in 11/62 (17.74 ± 4.85%) of the examined children. Moreover, 24/62 (38.71 ± 6.19%) of mothers suffered from cardiovascular disorders (congenital heart disease, hypertensive disease, heart rhythm disturbances, secondary cardiomyopathy). Myocardial dysfunction of the ventricles was diagnosed in 12/24 (50.0 ± 10.21%) of newborns. Cardiovascular disorders were more frequently found in mothers of newborns with alUGR (74.07 ± 8.43%, p = 0.03).

Examination did not reveal any specific signs of postnatal dysadaptation of the cardiovascular system, but showed “marble skin” in 18/62 (29.03 ± 5.76%) newborns. Auscultation showed systolic noise in the projection of the pulmonary artery valve in 37/62 (59.68 ± 6.23%) children, of the tricuspid valve in 7/62 (11.29 ± 4.02%). The tendency to bradycardia (heart rate 114.84 ± 6.30 beats / min) was observed in 32/62 (51.61 ± 6.35%) newborns.

Conclusions: 1) The study showed the presence of myocardial dysfunction in 100% of newborns with IUGR that were born from mothers with comorbid somatic disorders (a combination of cardiac and other somatic diseases) 2) in newborns with IUGR, ante- and perinatal factors, taking into account both internal and external influences may be a risk factor for the development of cardiovascular disorders in the neonatal period. 3) the most significant risk factors for the development of cardiovascular disorders in newborns with IUGR include somatic maternal diseases, ARD during pregnancy, abnormal pregnancy, and comorbid somatic diseases. 4) the obtained data can be used to predict the risk of cardiovascular disorders in newborns, taking into account the characteristics of obstetric and perinatal history.

Key words: neonates with intrauterine growth restriction; cardiovascular disorders; risk factors; perinatal history.

Затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) є однією з причин захворюваності та смертності новонароджених. Проблемними моментами перинатального періоду за наявності ЗВУР є перинатальна асфіксія, гіпотермія, гіпоглікемія, поліцитемія. Встановлено, що до 14% від всіх спостережень ЗВУР може сполучатися з вродженими вадами розвитку. До довгострокових наслідків відносять уповільнення зростання і нерринатального анамнезу з наявністю міокардіаль- ної дисфункції.

Матеріали і методи

Обстежено 167 новонароджених, з них 62 до-ношених новонароджених із затримкою внутріш- ньоутробного розвитку, які народилися в терміні гестації від 37 повних тижнів (середній термін гестації 38,43±0,81 тижні) і мали показники фізичного розвитку менше, ніж ті, що повинні бути для даного гестаційного віку (<10 перцентиля за перцентільними таблицями) у сукупності з мор- фо-функціональними ознаками зрілості новонародженого з включенням критеріїв оцінки стану глибоко недоношених немовлят (за оновленою шкалою J.Ballard) [2] відповідно Додатку 1 до Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні [20]. Контрольну групу склали 105 здорових доношених новонароджених, у яких ранній неона- тальний період проходив без ускладнень.

Проводився аналіз даних акушерського анамнезу, клініко-інструментального обстежень. Доппле- рехокардіографічне дослідження (ДЕХОКГ) про-водилося з використанням блоку «MyLab25Gold» фірми «Esaote» (Італія) за стандартними методиками відповідно до Recommendations for neonatologist performed echocardiography in Europe: Consensus Statement endorsed by European Society for Pediatric Research (ESPR) and European Society for Neonatology (ESN) [14].

Для діагностики ЗВУР використовували Між-народну статистичну класифікацію хвороб Х пере-гляду (1997), де наводиться така рубрикація ЗВУР: Р05.0. Плід з «малою масою» за гестаційним віком (маса нижче, а довжина тіла вище 10-го перцентиля за гестаційним віком). Р05.1. Малий розмір плода за гестаційним віком (маса і довжина тіла нижче 10-го перцентиля). Р05.2. Недостатність живлення плода без згадування про «малу масу» або маленького за гестаційним віком (немає зниження маси тіла, але відзначаються сухість, лущення шкіри та неповноцінність підшкірної клітковини). Р05.9. Сповільнений ріст плода неуточнений.

Асиметричний (гіпотрофічний) варіант ЗВУР (аЗВУР) [Р05.0.] встановлено за наявності дефіциту ваги відносно довжини тіла та за розрахунком ваго-ростового показника (відношення ваги при народженні у грамах до довжини тіла у сантиметрах). Для симетричного (гіпопластичного, диспластичного) варіанту ЗВУР (сЗВУР) [Р05.1.] було характерним пропорційне зменшення всіх параметрів фізичного розвитку за відповідності гестаційному віку [2, 4, 5, 11, 15].

Для статистичної обробки отриманих результатів оброблені за допомогою пакету програм SPSS Statistics 17.0 та програми STATISTICA-10.

Результати дослідження та їх обговорення

Розподіл обстежених новонароджених за статтю та варіантом ЗВУР подано в таблиці спряженості (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл новонароджених за статтю та варіантом затримки внутрішньоутробного розвитку

Примітка: вірогідність відзнак відповідно точного критерію Фішера, р=0,0003

Наведені дані свідчать, що частота народження дітей з асиметричним варіантом ЗВУР значимо більше, ніж із симетричним варіантом ЗВУР (р=0,0003), що відповідає загальносвітовим ста-тистичним показникам щодо розподілу варіантів ЗВУР впродовж останніх десяти років [5, 6, 20, 21]. Під час проведення порівняльного аналізу частоти зустрічальності новонароджених з симетричним та асиметричним варіантами ЗВУР виявлені значущі відмінності за статтю. За гендерним розподілом переважали новонароджені жіночої статі (64,52±6,08%, р=0,028 та 35,48±6,08% відповідно).

При вивченні анамнезу новонароджених з аЗ- ВУР виявлено, що діти були народжені від матерів, середній вік яких складав 26,97±4,59 років, у той же час вік матерів новонароджених з сЗВУР 26,75±5,0, (р=0,89) років. Звертає увагу наявність більшої частоти зустрічальності матерів старше 30 років у групі новонароджених з аЗВУР - 8/42 (19,05±6,06%) жінок, вік яких був більшим за 30 років та у 2/42 (4,76±3,29%) матерів - більшим за 40 років. У групі новонароджених з сЗВУР тільки у 3/20 (15,0±7,98%, р=0,02) жінок вік на момент пологів складав більше 30 років.

Патологічний перебіг вагітності спостерігався у 44/62 (70,97±5,76%), р=0,0001 жінок, з них у 30/44 (68,18±7,02%, р=0,002) матерів новонароджених з аЗВУР та у 14/44 (31,82±7,02%) - з сЗВУР. Плацентарна дисфункція мала місце у 11/44 (25,0±6,53%) жінок, що призвело до зниження здатності плаценти підтримувати адекватний обмін між організмом матері і плоду, внаслідок чого порушилася транспортна, трофічна, ендокринна, метаболічна і інші найважливіші функції плаценти та стало одним із вагомих факторів народження дитини зі ЗВУР [3, 7]. Антенатальний дистрес плоду встановлено у 5/44 (11,36±4,78%) жінок. Синдром затримки росту плода встановлено у 15/44 (34,09±7,15%), з них у 6/15 (40,0±12,65%) дітей після народження діагностовано аЗВУР, а у 9/15 (60,0±12,65%, р=0,3) - сЗВУР. Екперти групи TRUFFLE (Trial of Randomized Umbilical and Fetal Flow in Europe) і PORTO (Prospective Observational Trial to Optimize Pediatric Health in Intrauterine Growth Restriction) заявили, що синдром затримки росту плоду було визначено в кореляції з плацентарною недостатністю, тобто патологічна фетоплацентарна перфузія є одним із факторів високого ризику перинатальних ускладнень [8, 18, 12, 16].

Протікання вагітності на тлі маловоддя спо-стерігалось у 8/44 (18,18±5,81%) породіль. Анемія вагітних була у 9/44 (20,45±6,08%) жінок, тільки у двох - важкого ступеню. Загроза передчасних пологів у другому триместрі вагітності мала місце у 18/44 (40,91±7,41%) матерів і частіше реєструвалася у жінок, що народили дітей с асиметричним варіантом ЗВУР (12/18 (66,67±11,11%, р=0,09)). Вагітність, що протікала з гестозом І та/або ІІ половини мала місце у кожної третьої жінки (29,55±6,88%); частота зустрічальності преекламсії складала 15,91±5,51%. Передчасний розрив плідних оболонок з тривалим безводним проміжком мав місце у 9/44 (20,45±6,08%) породіль. Гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) на протязі вагітності перенесли 11/62 (17,74±4,85%) жінок. Вагітні жінки є групою ризику по захворюванню на гострі респіраторні інфекції. Стан жінок ускладнюється наявністю фізіологічної імуносупресії вагітних. Якщо у вагітних попередньо були коморбідні стани, то ризики захворіти на ГРЗ набагато вище. [13, 19].

На соматичну патологію (захворювання серцево-судинної, ендокринної системи, дихальної та сечовивідної систем) страждали 43/62 (69,35±5,86%, р=0,0007) жінок, з них у 9/43 (20,93±6,2%) матерів мала місце коморбідність соматичної патології (сполучення кардіальної з іншою соматичною патологією) та у 100% новонароджених цих матерів мала місце міокардіаль- на дисфункція. Встановлено, що у групі новонароджених з ЗВУР існує статистично значущий зв'язок між перенесеним ГРЗ жінкою під час вагітності та наявністю у неї екстрагенітальної па-тології, тобто кожна четверта жінка (25,58±6,65%, р=0,011) з соматичною патологією перенесла ГРЗ.

У 30/62 (48,39±6,35%) новонароджених зі ЗВУР у ранній неонатальний період виявлена міокарді- альна дисфункція шлуночків серця, з них порушення систолічної функції - у 9/30 (30,0±8,37%) дітей та у 21/30 (70,0±8,37%, р=0,007) новонародженого - діастолічної функції. Клінічно важливим є встановлений факт наявності статистично значущого зв'язку між розвитком серцево-судинних розладів та наявністю екстрагенітальної патології у матері (р=0,02) (табл. 2).

Таблиця 2. Частоти розподілу наявності міокардіальної дисфункції у новонароджених з ЗВУР за наявності екстрагенітальної патології у матері

Примітка: вірогідність відзнак відповідно точного критерію Фішера, р=0,02

Виявлено, що 13/62 (20,97±5,17%) жінок у ми-нулому палили, а 3/13 (23,08±11,69%) - продо-вжували палити у І триместрі вагітності.

Обтяжена спадковість по серцево-судинним за-хворюванням (гіпертонічна та/або ішемічна хвороба серця, вроджені вади серця у родичів першого та другого рівня споріднення) визначалась у 11/62 (17,74±4,85%) обстежених дітей. 24/62 (38,71±6,19%) матерів страждали на патологію серцево-судинної системи (вроджена вада серця, гіпертонічна хвороба, порушення ритму серця, вторинна кардіоміопатія). У 12/24 (50,0±10,21%) новонароджених були зареєстрована міокардіаль- на дисфункція шлуночків. Частіше реєструвалася патологія серцево-судинної системи у матерів новонароджених з аЗВУР (74,07±8,43%, р=0,03).

Статистично значущих відзнак за частотою зустрічальності різних нозологічних форм соматичної патології у матерів дітей з аЗВУР та сЗВУР не виявлено. Відомо, що наявність соматичної патології, захворювання серцево-судинної системи матері та спадковість супроводжується вегетативним дисбалансом, що надає перспективи для пощуків нових ланок патогенезу розвитку серцево-судинних розладів у новонароджених. На гінекологічні захворювання (лейоміома матки, ерозія шийки матки, кольпіт, істміко-цервікаль- на недостатність, ендометріоз) страждали 9/62 (14,52±4,47%). Статистично значущих відзнак за частотою зустрічальності патології статевої системи у матерів дітей з аЗВУР 6/62 (9,68±3,76%) та сЗВУР 3/62 (4,84±2,73%), р=0,26 не виявлено.

Від першої вагітності народилися 36/62 (58,06±6,27%, р>0,05) дітей, з них 26/36 (72,22±7,47, р=0,01) - це діти з аЗВУР. Від другої вагітності народилися 19/62 (30,65±5,86%) дітей і 7/62 (11,29±4,02%) - від третьої і наступних ва-гітностей. Більше половини 49/62 (79,03±5,17%, р=0,0001) новонароджених народились від перших пологів, 10/62 (16,13±4,67%) - від других, 3/62 (4,84±2,73%) - від третіх пологів. Пологи шляхом кесареву розтину відбувались у 18/62 (29,03±5,76%) жінок. Причиною проведення пологів хірургічним шляхом були антенатальний дистрес плода, плацентарна дисфункція та клінічно вузький таз жінки [17].

Значущих відмінностей за шкалою Апгар на 1-ій та 5-ій хвилинах між групами новонароджених з аЗВУР і сЗВУР не виявлено. Новонароджені з аЗВУР за шкалою Апгар на 1-ій хвилині мали 7,64±0,52 балів, на 5-ій хвилині - 8,74±0,38 балів. На 1-ій хвилині у дітей з сЗВУР встановлено 7,40±0,66, на 5-ій - 8,45±0,60 балів.

За результатами t-тесту Ст'юдента встановлено, що вага новонароджених з сЗВУР складала 2285,65±185,72 г, а дітей з аЗВУР - 2403,92±152,21 г, р=0,039, що відповідає середньостатистичним показникам [5, 20]. Фізіологічна втрата ваги у новонароджених з аЗВУР складала 2,48±0,76%, з сЗВУР - 3,76±0,46%, р=0,01. Отримані значущі відмінності у групах з аЗВУР та сЗВУР за ростом (46,95±1,01 см та 45,95±1,35 см, р=0,023, відповідно). Статистично значущих відзнак у групах новонароджених з аЗВУР (окружність голови - 32,24±1,02 см, окружність груді - 30,47±1,09 см) та сЗВУР (окружність голови - 31,90±1,10 см, окружність груді - 30,05±1,16 см) за окружністю голови та груді не виявлено.

Таким чином, вірогідність відзнак за антро- метричними даними (за вагою та ростом) була інтегральним показником у визначенні у новона-роджених варіантів аЗВУР та сЗВУР. За даними провідних фахівців встановлено, що ЗВУР має наслідки для нервово-психічного та фізичного розвитку дитини [1, 9].

Специфічних ознак постнатальної дизадаптації серцево-судинної системи не виявлено. При клінічному обстеженні звертало увагу наявність марму- ровості шкіряного покрову у 18/62 (29,03±5,7б%) новонароджених. При аускультації систолічний шум у проекції клапану легеневої артерії вислуховувався у 37/62 (59,68±6,23%) дітей, трикуспідаль- ного клапану - у 7/62 (11,29±4,02%). Тенденція до брадикардії (ЧСС 114,84±6,30 уд/хв.) спостерігалась у 32/62 (51,61±6,35%) новонароджених.

У той же час, значущі відмінності між групами аЗВУР і сЗВУР за показниками ЧСС наочно підтвер-джуються графіками «Box&Whisker», де Mean - середні значення, SE - стандартні відхилення і 95% довірчі інтервали (Mean±1,96*SE (рис. 1.).

Примітки: 1 - асиметричний варіант ЗВУР; 2 - симетричний варіант ЗВУР

Рис. 1. Розподіл новонароджених з аЗВУР та сЗВУР за ЧСС.

Висновки

1. Виявлено наявність міокардіальної дисфункції у 100% новонароджених з ЗВУР, які народилися від матерів з коморбідною соматичною патологією (спо-лучення кардіальної та іншої соматичної патології.

2. У новонароджених зі ЗВУР анте- та перинаталь- ні фактори з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх впливів можуть бути факторами ризику формування серцево-судинних розладів у неонатальний період.

3. Найбільш значущими факторами ризику розвитку серцево-судинних розладів у новонароджених зі ЗВУР є: соматичні захворювання матері, перенесені жінкою під час вагітності ГРЗ, патологічний перебіг вагітності та комарбідність соматичних захворювань.

4. Отримані дані можуть використовуватися з ме-тою прогнозування ризику формування серцево-судин-них розладів у новонароджених з урахуванням особливостей акушерського та перинатального анамнезу.

Перспективи подальших наукових досліджень

Вважаємо доцільним провести клініко-інстру- ментальні дослідження стану серцево-судинної системи новонароджених із затримкою внутрішньо- утробного розвитку в катамнезі 6-12 місяців життя.

Література

1. Antonides A, Schoonderwoerd AC, Nordquist RE, van der Staay FJ. Very low birth weight piglets show improved cognitive performance in the spatial cognitive holeboard task. Front Behav Neurosci. 2015;9:43. doi: 10.3389/fnb eh.2015.00043.

2. Ballard JL, Khoury JC, Wedig K, Wang L, Eilers-Walsman BL, Lipp R. New Ballard Score, expanded to include extremely premature infants. J Pediatr. 1991;119(3):417-23.

3. Cohen E, Baerts Wa, van Bel F. Brain-Sparing in Intrauterine Growth Restriction: Considerations for the Neonatologist. Neonatology. 2015;108(4):269-76. doi: 10.1159/000438451.

4. Sharma D, Shastri S, Sharma P. Intrauterine growth restriction: antenatal and postnatal aspects. Clin Med Insights Pediatr. 2016;10:67-83. doi: 10.4137/CMPed.S40070.

5. Sharma D, Sharma P, Shastri S. Postnatal complications of intrauterine growth restriction. Neonatal Biol. 2016;5:232. doi: 10.4172/2167- 0897.1000232

6. Delpisheh A, Brabin L, Drummond S, Brabin BJ. Prenatal smoking exposure and asymmetric fetal growth restriction. Ann Hum Biol. 2008;35(6):573-83. doi: 10.1080/03014460802375596.

7. Demicheva E, Crispi F. Long-Term Follow-Up of Intrauterine Growth Restriction: Cardiovascular Disorders. Fetal Diagn Ther. 2014;36:143-53. https://doi.org/10.1159/000353633

8. Gutaj P, Wender-Ozegowska E. Diagnosis and Management of IUGR in Pregnancy Complicated by Type 1 Diabetes Mellitus. Curr Diab Rep. 2016;16:39. doi: 10.1007/s11892-016-0732-8.

9. Ivanov DO, Derevtsov VV. Modern Technologies of improving output outcome of delay of intra-growth and development in babies. J Pregn & Chi Birth. 2017;3(3):00067. doi: 10.15406/ipcb.2017.03.00067.?

10. Puccio G, Giuffre M, Piccione M, Piro E, Rinaudo G, Corsello G. Intrauterine growth restriction and congenital malformations: a retrospective epidemiological study. Ital J Pediatr. 2013;39:23. doi: 10.1186/1824-7288-39-23.

11. Robinson JJ. The effects of asymmetric and symmetric fetal growth restriction on human capital development [Internet]. MPRA Paper .№34175; 2011 [cited 2018 Feb 3]. 76р. Available from: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/34175/1/ MPRA_paper_34175.pdf

12. Lees C, Marlow N, Arabin B, Bilardo CM, Brezinka C, Derks JB, et al. Perinatal morbidity and mortality in early- onset fetal growth restriction: Cohort outcomes of the trial of randomized umbilical and fetal flow in Europe (TRUFFLE). Ultrasound Obstet Gynecol 2013;42(4):400-8. doi: 10.1002/uog.13190.

13. Мурашко ЮИ, Спичак ИВ. Медико-социальные характеристики беременных женщин. Материалы науч. конф. студентов и молодых ученых с международным участием Молодежная наука и современность, посвященная 79-летию КГМУ 2014 Апр 16-17; Курск. Курск; 2014. 416 с.

14. de Boode WP, Singh Y, Gupta S, Austin T, Bohlin K, Dempsey E, et al. Recommendations for neonatologist performed echocardiography in Europe: Consensus Statement endorsed by European Society for Paediatric Research (ESPR) and European Society for Neonatology (ESN). Pediatr Res. 2016;80(4):465-71. doi: 10.1038/pr.2016.126.

15. Murki S, Sharma D. Intrauterine Growth Retardation. Neonatal Biol. 2014;3:135. doi:10.4172/2167-0897.1000135.

16. Unterscheider J, Daly S, Geary MP, Kennelly MM, McAuliffe FM, O'Donoghue K, et al. Optimizing the definition of intrauterine growth restriction: the multicenter prospective PORTO Study. Am J Obstet Gynecol. 2013;208(4):290.e1-6. doi: 10.1016/j.ajog.2013.02.007.

17. Kohli UA, Singh S, Dey M, Bal HK, Seth A Antenatal risk factors in emergency caesarean sections done for fetal distress. IJRCOG. 2017;6(6):2421-6.

18. Visser GH, Bilardo CM, Lees C. Fetal growth restriction at the limits of viability. Fetal Diagn Ther. 2014;36(2):162-5

19. Давыдова ЮВ, Лиманская АЮ. Безопасность применения препаратов интерферона в лечении ОРВИ у беременных высокого риска. Перинатология и педиатрия. 2016;1(65):27-32.

20. Черненков ЮВ, Нечаев ВН, Дудукина ЕС. Особенности новорожденных детей с задержкой внутриутробного развития (по данным перинатального центра Саратовской области). Бюллетень медицинской Интернет-конференции. 2016;6(6):1246-9.

21. Макаренко МВ. Сравнительный анализ причин задержки внутриутробного развития плода. Здоровье женщины. 2014;6(92):103-5.

22. Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні. Наказ МОЗ України від 29.08.2006 № 584 [Інтернет]. Київ: МОЗ України; 2006 [цитовано 2018 Січ 15]. Доступно: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20060829_584.html

Размещено на Allbest.ru