Порівняльна характеристика стоматологічного статусу у дітей з гострими запальними процесами щелепно-лицевої ділянки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Порівняльна характеристика стоматологічного статусу у дітей з гострими запальними процесами щелепно-лицевої ділянки

Доброскок В.О.

Актуальність проблеми запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки пояснюється тим, що в останні роки значно знизилися матеріально-побутові умови життя населення, погіршився стан та характер харчування, що призвело до зниження опірності організму. Відсутність же планової санації порожнини рота у населення, зниження рівня та якості санітарно-гігієнічних заходів, включаючи особисту гігієну, є одними з основних причин високого рівня стоматологічної захворюваності і поширення випадків прояву одонтогенної інфекції. Адже саме раціональна гігієна порожнини рота, особливо в дитячому віці, виконуючи свою важливу профілактичну функцію, має превалююче значення в попередженні виникнення каріозного ураження твердих тканин зубів і запобігає розвитку різних ускладнень [2; 6; 8].

Слід зауважити, що досить велика кількість запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки як одонтогенного, так і неодонтогенного походження зумовлена анатомо-фізіологічними особливостями будови зубів, щелепних кісток та м'яких тканин у дітей в різні вікові періоди, оскільки вони знаходяться на стадії структурного формування і мають значне функціональне навантаження [1; 7; 10].

Досить вагоме значення при цьому має ротова рідина, яка виконує важливу функцію у підтриманні гомеостазу порожнини рота, володіє здатністю корегувати кислотну рівновагу, пригнічує біологічну активність патогенних мікроорганізмів, які викликають захворювання твердих тканин зубів, тканин пародонту та слизової оболонки порожнини рота, що інколи призводить до розвитку запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки.

Мета дослідження

Порівняти стоматологічний статус дітей з гострим гнійним піднижньощелепним лімфаденітом та гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток.

Матеріали та методи дослідження

Матеріалом для написання даної роботи слугувало обстеження 51 дитини з гострим гнійним піднижньощелепним лімфаденітом та 32 дітей з гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток віком від 7 до 15 років, що і склали 2 групи порівняння. Всі пацієнти знаходилися на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави, яка являється базою кафедри дитячої хірургічної стоматології ВДНЗУ «УМСА». Контрольну групу склали 25 клінічно здорових дітей.

При первинному обстеженні на час госпіталізації і перед випискою зі стаціонару оцінювали показники стоматологічного статусу КПВ+кп та стан гігієни порожнини рота, який вивчали за допомогою гігієнічного індексу Green-Vermillion та індексу Silness-Loe. Наявність і ступінь вираже- ності змін в тканинах пародонта встановлювали застосовуючи папілярно-маргінально-альвеолярний індекс РМА (Parma, 1960), індекс кровоточивості міжзубного сосочка (SBI) оцінювали за методикою Muhleman i Son. Виявлення наявності хронічного запалення в яснах проводилось за допомогою проби Шиллєра-Писарева [2].

Статистичну обробку отриманих цифрових даних виконували із застосуванням програмного забезпечення Microsoft Office Excel та Statictica 6,0. Для порівняння використовувався U- критерій Уілкоксона-Манна-Уітні [5].

Результати дослідження та їх обговорення

При аналізі даних стосовно гострого гнійного піднижньощелепного лімфаденіту, встановлено, що у 16 хворих (31,3%) етіологічним фактором його виникнення був причинний зуб. При цьому гнійному запаленні в лімфатичному вузлі у 10 дітей (62,5%) передувала наявність клінічних проявів гострого періодонтиту чи загострення хронічного в тимчасових і постійних зубах, а у 6 хворих (37,5%) були наявні зуби уражені карієсом та його ускладненими формами, але без явних клінічних ознак запалення пульпи чи періодонту. У інших 35 хворих (68,7%) запальний процес в лімфатичному вузлі мав неодонтогенне походження. У 15 дітей (42,9%) він супроводжувався гострим респіраторним вірусним захворюванням, у 12 - (34,3%) він виникав на тлі гострих запальних процесів ЛОР-органів чи при їх черговому загостренні, у 2 дітей (5,7%) він співпав з бронхопневмонією і у 6 випадках, що склало 17,1%, причинний фактор виявити не вдалося.

Встановлено, що етіологічним чинником виникнення гнійно-некротичного процесу в щелепних кістках у 15 дітей із 32 (46,9%) слугували перші молочні моляри, а другі стали причиною захворювання у 9 пацієнтів (28,1%). У інших 8 хворих (25,0%) розвитку запалення сприяли перші постійні моляри. Причому у всіх випадках цьому передувало чергове загострення в них хронічного періодонтиту.

Стоматологічне обстеження дітей з гострим гнійним піднижньощелепним лімфаденітом в день госпіталізації дозволило з'ясувати, що після появи перших симптомів запального процесу 31 хворий (60,8%) із 51, які раніше регулярно проводили гігієну порожнини рота, перестали виконувати цю процедуру у зв'язку з погіршанням загального стану і появою больових відчуттів. Інші 20 пацієнтів (39,2%) продовжували гігієнічні заходи, але робили це дуже обережно. Що ж стосується хворих з гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток, то переважна більшість дітей - 26 (81,2%) відмовилися від чищення зубів в зв'язку з наростанням больових відчуттів, і лише 6 пацієнтів (18,8%) продовжували проводили гігієнічні заходи, спрямовані на підтримання належного стану порожнини рота.

Вивчення стоматологічного статусу на день госпіталізації в обох групах порівняння дозволило встановити, що показник кПв+кп зубів суттєво не різнився між ними, але був вищий за показники контрольної групи.

При дослідженні гігієнічних індексів вдалося визначити, що на час госпіталізації показники в групі дітей з гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток були вищими в порівнянні з групою хворих з гострим гнійним піднижньощелепним лімфаденітом: індекс Green-Vermillion в 1,4 рази, індекс Silness-Loe в 1,3, індекс РМА в 1,2, індекс кровоточивості ясенної борозни за Muhleman i Son в 2,5 рази, при негативній пробі Писарєва - Шиллєра в обох групах. При цьому слід відмітити, що показники в обох груп були значно вищими і в порівнянні з результатами, отриманими в контрольній групі дітей (табл 1).

Таблиця 1. Інтенсивність карієсу, показники стану гігієни порожнини рота та тканин пародонта на час госпіталізації

Примітка: р₁ - вірогідність різниці між показниками контрольної групи і хворими з гострим гнійним підщелепним лімфаденітом; р₂ - вірогідність різниці між показниками контрольної групи і хворими з гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток; р₃ - вірогідність різниці між показниками у хворих з гострим гнійним підщелепним лімфаденітом та хворими з гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток.

Повторні дослідження, які були проведені на час клінічного одужання, встановили, що гігієнічний стан порожнини рота у дітей обох груп значно погіршився. Це пов'язано з відсутністю постійного і належного догляду на нею, не дивлячись на загальне лікування і ліквідацію явищ гострого запалення. При цьому показники і хворих з гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток, були гіршими, ніж у дітей з гострим гнійним піднижньощелепним лімфаденітом. Зокрема, індекс Green-Vermillion і Silness-Loe буми вищими в 1,9 і 1,8 рази, відповідно. Індекс РМА в 1,4 рази, а індекс кровоточивості ясенної борозни за Muhleman i Son в 2,8. Проба Писарєва - Шиллєра у обох групах обстеження була негативною (табл. 2).

Таблиця 2. Інтенсивність карієсу, показники стану гігієни порожнини рота та тканин пародонта на час одужання

Примітка: р₁ - вірогідність різниці між показниками контрольної групи і хворими з гострим гнійним підщелепним лімфаденітом; р₂ - вірогідність різниці між показниками контрольної групи і хворими з гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток; р₃ - вірогідність різниці між показниками у хворих з гострим гнійним підщелепним лімфаденітом та хворими з гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток.

Таким чином, дослідження стоматологічного статусу у хворих з гострим гнійним піднижньощелепним лімфаденітом і гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток дозволило встановити погіршення показників в обох групах, в порівнянні з контрольними величинами, як на час госпіталізації, так, особливо, і на час одужання. При цьому пацієнти з гострим одонтогенним остеомієлітом щелепних кісток мали значно вищі показники, ніж діти з гострим гнійним під- нижньощелепним лімфаденітом. Це пов'язано з відсутністю належного догляду за порожниною рота протягом періоду перебування на лікарняному ліжку, що потребує розробки лікувально- профілактичних заходів у хворих з даними нозологічними формами захворювань з метою покращення умов для загоювання рани та якості їх життя на період нестандартного варіанту перебування в стаціонарі.

Література

стоматологічний статус лімфаденіт остеомієліт

1. Доброскок В.О. Гострий гнійний лімфаденіт щелепно-лицьової ділянки у дітей: стоматологічний статус, фізико-хімічні та біохімічні властивості ротової рідини / В.О. Доброскок // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2013. - Т. 13, № 1. - C. 339-341.

2. Доброскок В.О. Перебіг ранового процесу та клітинний склад ексудату при гострому одонтогенному остеомієліті тіла нижньої щелепи у дітей / В.О. Доброскок // Світ медицини та біології. - 2013. - № 1 (36). - С. 31-34.

3. Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки у дітей: [навчальний посібник для студентів вищ. мед. навч. закладів IV рівня акредитації, субординаторів, лікарів-інтернів, хірургів-стоматологів, дитячих стоматологів та лікарів-стоматологів] / П.І. Ткаченко, С.О. Білоконь, М.П. Митченок, О.В. Гуржій; МОЗ України, УМСА, Буковин. ДМУ. - Полтава; Чернівці, 2014. 191 с.: іл.

4. Неспецифічні лімфаденіти щелепно-лицевої ділянки у дітей (клініко-морфологічні аспекти) [Текст]: монографія / Ткаченко П.І., Старченко І.І., Білоконь С.О. та ін.; вДнЗу «УМСА». - Полтава: ТОВ «АСМІ», 2018. - 120 с.

5. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - М.: Медиа Сфера, - 2002. - 312 с.

6. Ткаченко П.І. Рівень прозапальних і протизапальних інтерлейкінів у сироватці крові при гострому гнійному лімфаденіті та гострому одонтогенному остеомієліті нижньої щелепи в дітей / П.І. Ткаченко, Л.Е. Весніна, В.О. Доброскок, М.В. Микитюк // Український стоматологічний альманах. - 2013. - № 2. - C. 83-85.

7. Ткаченко П.І. Клінічна характеристика гострого гнійного піднижньощелепного лімфаденіту в дітей та морфологічні зміни структури ясенного краю / П.І. Ткаченко, Г.А. Єрошенко, Ю.Б. Лобач // Український стоматологічний альманах. - 2013. - № 1. C. 88-92.

8. Ткаченко П.І. Клініко-мікробіологічна характеристика гострого остеомієліту тіла нижньої щелепи у дітей / П.І. Ткаченко, С.О. Білоконь, Н.М. Лохматова // Український стоматологічний альманах. - 2007. - № 6. - C. 55-58.

9. Ткаченко П.І. Особиста точка зору на етіологію на патогенез гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у дітей / П.І. Ткаченко // Український стоматологічний альманах. - 2006. № 5. - С. 38-43.

10. Ткаченко П.І. Роль ротової рідини в адаптивних реакціях організму при гострому одонтогенному остеомієліті тіла нижньої щелепи у дітей / П.І. Ткаченко, В.О. Доброскок // Український стоматологічний альманах. - 2013. - № 1. - С. 105-108.

11. Ткаченко П.І. Стоматологічний статус та клініко-морфологічна характеристика хронічного гіперпластичного піднижньощелепного лімфаденіту і ясеневого краю у дітей / П.І. Ткаченко, Ю.Б. Лобач, К.М. Шатрова // Світ медицини та біології. - 2013. - № 1 (36). - C. 63-66.

Размещено на Allbest.ru