Порівняльна характеристика анаеробної продуктивності у юнаків з різним соматотипом, які проживають у гірських та низинних районах Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльна характеристика анаеробної продуктивності у юнаків з різним соматотипом, які проживають у гірських та низинних районах Закарпатської області

Вступ

соматотип юнак анаеробний лактатний

Відомості про вікову динаміку анаеробної продуктивності організму людини суперечливі. Існують дані, які свідчать про зростання анаеробної алактатної і лактатної продуктивності до 18 років і її стабільність до 30 років. В осіб, молодших 18 і старших 30 років, анаеробна продуктивність знижується в середньому на 1-2% на кожен рік життя [11, 12]. На рівномірне вікове зниження анаеробної продуктивності вказують К. Бушард і співав. [12]. За їх даними, таке зниження досягає приблизно 6% на десятиріччя. Причому, динаміка зниження анаеробної продуктивності не залежить від статі [2, 10, 12]. Існують відомості, що у молоді 10-14 років потужність анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення, яку визначали за відносним показником максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 30 с, не відрізняється від дорослих [2, 9]. Разом з тим, результати досліджень C.A. Gaul з співав. [8] переконують у тому, що лактатна та алактатна анаеробна продуктивність дітей до завершення пубертатного періоду значно нижча, ніж у дорослих.

У серії робіт вітчизняних та іноземних вчених переконливо доведено, що складові фізичного здоров'я зумовлені соматотипічною приналежністю. З огляду на те, що людині притаманна велика розбіжність морфологічних та фізіологічних ознак, пов'язаних із типом конституції, суттєву роль в адаптації організму, яка характеризує рівень фізичного здоров'я, відіграють індивідуальні соматотипологічні особливості [3, 7, 12].

Фізичне здоров'я людини визначається спадковістю. Однак, суттєву роль при цьому відіграє тривалий вплив екзогенних чинників [2]. З огляду на це, національні та популяційні відмінності морфофункціональних показників організму, стимулюють науковців до пошуку відносних стандартів для жителів окремих регіонів [1, 2, 5, 6]. В Україні існують території з екологічними особливостями, які визначають гормональний статус мешканців цих регіонів, соматометричні параметри, окремі компоненти соматотипу, компонентний склад маси тіла, функціональний стан організму [3, 12]. Одним з таких регіонів є Закарпатська область.

Тому, для здійснення об'єктивного аналізу стану фізичного здоров'я осіб різного віку і статі необхідно чітко визначити, які значення й межі фізіологічних коливань показників анаеробної продуктивності організму, залежно від соматотипу, притаманні здоровому населенню Закарпатської області.

Мета роботи. Встановити здатність юнаків різного соматотипу гірських та низинних районів Закарпатської області адаптуватися до фізичної роботи в анаеробному режимі енергозабезпечення.

Матеріали та методи. Проведено порівняльний аналіз рівня фізичного здоров'я у 236 юнаків постпубертатного періоду онтогенезу, віком від 17 до 21 років. Кількість обстежених юнаків гірських районів Закарпатської області становила 124 особи (52,5%), а низинних районів - 112 осіб (47,5%). Рівень фізичного здоров'я оцінювали за показниками анаеробної продуктивності організму. Для цього визначали потужність анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення організму за максимальною кількістю роботи, виконаної за 10 с (ВАнТ₁₀), а також потужність анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму за максимальною кількістю роботи, виконаної за 30 с (ВАнТ₃₀), використовуючи метод Вінгатського анаеробного тесту, описаного Ю.М. Фурманом зі співавторами [6]. Для оцінки ємності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму, тобто максимальної кількості зовнішньої роботи за 1 хв (МКЗР), використовували методику Shogy A., Cherebetin G. [11]. Соматотип визначали за методом Хіт-Картера, який вважається універсальним, тому рекомендується для обстежень людей різної расової приналежності, різної статі, широкого вікового діапазону (від 14 до 70 років), а також забезпечує трьохкомпонентну (жирову, м'язову та кісткову) антропометричну оцінку.

Результати дослідження та їх обговорення

Результати досліджень потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення організму за абсолютною величиною ВАнТ₁₀ виявили перевагу (на 8%) цього показника у юнаків гірських районів Закарпатської області у порівнянні з юнаками низинних районів (р<0,05) (табл. 1). Відносний показник потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення організму ВАнТ₁₀ також достовірно був вищий у юнаків гірських районів на 11% (р<0,01).

Аналіз результатів досліджень потужності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму за абсолютною величиною ВАнТ₃₀ свідчить про його вірогідну (р<0,01) перевагу у представників гірських районів (на 13%) у порівнянні з юнаками низинних районів. Рівень потужності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму за відносною величиною ВАнТ₃₀ виявився також достовірно вищим у юнаків гірських районів на 17% (р<0,01).

Аналіз результатів досліджень ємності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму за абсолютною величиною МКЗР за 1 хв свідчить про його вірогідну (р<0,01) перевагу у представників низинних районів (на 10%) у порівнянні з юнаками гірських районів. Відносний показник МКЗР не виявив достовірної різниці.

Таблиця 1 Анаеробна продуктивність організму юнаків гірських та низинних районів Закарпатської області

Примітка: Р - вірогідність відмінності між показниками у юнаків низинних і гірських районів

В усіх досліджуваних за методом Хіт-Картера визначили соматотип і умовно розподілили їх на п'ять груп. Найбільшу кількість серед юнаків гірських районів виявлено з ендомезоморфним соматотипом (33,9%), а найменшу - з ектоморфним соматотипом (4,8%). Серед юнаків низинних районів зустрічаються переважно особи з мезоморфним (49,1%), а менша кількість юнаків - з ектоморфним (6,3%) соматотипом (табл. 2).

Таблиця 2 Розподіл юнаків гірських та низинних районів Закарпатської області за соматотипами

Результати досліджень потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення організму за абсолютною величиною ВАнТ_{10 абс.} у представників мезоморфного соматотипу юнаків гірських районів (4913,8109,1 кгм•хв^-1) та у юнаків низинних районів (4505,9105,3 кгм•хв^-1) виявили суттєву перевагу цього показника порівняно з особами інших соматотипів. Дослідження потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення організму за відносною величиною ВАнТ₁₀ у представників гірських районів засвідчило вірогідно нижчий рівень даного показника у юнаків ектоморфного соматотипу 54,51,38 кгм·хв^-1·кг^-1, що на 23,9% нижче, ніж у осіб з мезоморфним соматотипом 67,51,62 кгм·хв^-1·кг^-1. У представників низинних районів вірогідно нижчий рівень даного показника у юнаків ендомезоморфного соматотипу 50,31,18 кгм·хв^-1·кг^-1, що на 25,4% нижче середнього значення ВАнТ_{10 відн.} у осіб з мезоморфним соматотипом 63,11,15 кгм·хв^-1·кг^-1.

Аналіз результатів досліджень анаеробної продуктивності за абсолютною величиною показника потужності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму (ВАнТ₃₀) показав, що у юнаків гірських районів з мезоморфним соматотипом цей показник становить 4880,5108,9 кгм•хв^-1 і є найвищим, ніж у представників інших соматотипів. Натомість у юнаків низинних районів найвищі середні значення абсолютного показника ВАнТ₃₀ спостерігаються у представників мезоектоморфного соматотипу 4462,7105,3 кгм•хв^-1_.

Особливості прояву анаеробної продуктивності у представників гірських районів різних соматотипів виявлено також при визначенні відносної величини потужності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму. Найвище середнє значення ВАнТ_{30 відн.} мають представники гірських районів мезоморфного соматотипу 67,01,68 кгм·хв^-1·кг^-1. Звертає на себе увагу те, що найнижчі середні значення ВАнТ_{30 відн.} спостерігаються у представників гірських районів ектоморфного соматотипу 53,51,53 кгм·хв^-1·кг^-1. Натомість у представників низинних районів найнижчі середні значення ВАнТ_{30 відн.} у юнаків ендомезоморфного (50,11,48 кгм·хв^-1·кг^-1) соматотипу, що на 24% вірогідно нижче, ніж у представників мезоектоморфного соматотипу (62,11,51 кгм·хв^-1·кг^-1, р<0,01).

Результати досліджень ємності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму за абсолютною величиною МКЗР виявили суттєву перевагу цього показника у юнаків гірських районів мезоектоморфного 2204,343,4 кгм•хв^-1 та ектоморфного соматотипів 2111,451,2 кгм•хв^-1, що в середньому на 10,1% перевищує значення представників з ендомезоморфним (2003,641,2 кгм•хв^-1) та мезоморфним соматотипом (2061,242,5 кгм•хв^-1), (р<0,05). Так само цей показник у юнаків низинних районів з мезоектоморфним соматотипом 2418,763,1 кгм•хв^-1 є найвищим, порівняно з представниками інших соматотипів. Найнижчі значення середньої величини МКЗР_абс. у юнаків гірських районів зі збалансованим соматотипом 1921,846,8 кгм·хв^-1, що на 14,7% нижче ніж у осіб з мезоектоморфним соматотипом (р<0,05).

Дослідження ємності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення організму за відносною величиною МКЗР засвідчило вірогідно нижчий рівень даного показника у представників з ендомезоморфним соматотипом як у юнаків гірських районів 26,70,8 кгм·хв^-1·кг^-1, так і у юнаків низинних районів 22,60,77 кгм·хв^-1·кг^-1. А найвищі показники МКЗР_відн. спостерігаються у юнаків гірських районів з мезоектоморфним 29,01,01 кгм·хв^-1·кг^-1 та ектоморфним соматотипом 29,70,9 кгм·хв^-1·кг^-1 і так само є вищими у юнаків низинних районів з мезоектоморфним соматотипом 33,61,43 кгм·хв^-1·кг^-1.

Висновки

Рівень анаеробної продуктивності юнаків гірських та низинних районів Закарпаття залежить від соматотипу:

1. потужність анаеробних алактатних і лактатних процесів енергозабезпечення у юнаків гірських районів вищий з мезоморфним соматотипом, у юнаків низинних районів найвищий з мезоморфним та мезоектоморфним соматотипом. Найнижчими ці показники виявились у юнаків з перевагою ектоморфії, які проживають в гірських районах, та у юнаків з ендомезоморфним соматотипом, які проживають в низинних районах;

2. значення абсолютних та відносних показників максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв у юнаків гірських та низинних районів виявилися вірогідно вищими у представників мезоектоморфного та ектоморфного соматотипу, найнижчими є значення абсолютних показників у юнаків гірських районів зі збалансованим соматотипом, а значення відносних показників виявилися найнижчими у представників ендомезоморфного соматотипу. Тоді як у юнаків низинних районів значення абсолютних та відносних показників максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв є найнижчими у представників з ендомезоморфним соматотипом.

Отримані дані свідчать про те, що:

1. юнаки-мешканці гірських та низинних районів із соматотипом, в якому переважає м'язовий компонент, мають вищі показники потужності анаеробних алактатних та лактатних процесів енергозабезпечення організму, ніж юнаки інших соматотипів;

2. виконання фізичних навантажень в анаеробному режимі потребує енергії, що накопичена в м'язах, а наявність жирового компоненту у представників чоловічої статі як в низинній, так і в гірській місцевості (в умовах гіпоксії) є певним баластом, так як існує потреба у збільшенні об'єму кисню для процесів окислення жиру і, як наслідок, у ендомезоморфів знижується кількість виконаної максимальної зовнішньої механічної роботи за 1 хв, яка є показником ємності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення.

Література

1. Бондарчук Н.Я. Ефективність застосування диференційованого підходу у процесі фізичного виховання студентів з різних біогеохімічних зон Закарпаття / Н.Я. Бондарчук, В.Д. Чернов // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету, серія: „Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт”. 2009. Вип.64. С. 433 436.

2. Гунас І.В. Взаємозв'язки сонографічних параметрів нирок із анропосоматометричними показниками здорових міських юнаків та дівчат Поділля з ектоморфним соматотипом / І.В. Гунас, Ю.Г. Шевчук, Д.Б. Болюх // Вісник морфології. 2010. №2. С. 437 441.

3. Дуло О.А. Порівняльна характеристика анаеробної продуктивності дівчат із різним соматотипом, які проживають у гірських та низинних районах Закарпатської області / О.А. Дуло//Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». - 2015. - Вип. 1(51). - С. 284 - 289.

4. Макарова Г.А. Спортивная медицина: учебник / Г.А. Макарова. М.: Советский спорт, 2003. 480 с.

5. Сарафинюк П.В. Особливості ультразвукових розмірів серця у здорових міських підлітків різних соматотипів / П.В. Сарафинюк, І.Д. Кухар // Вісник морфології. 2004. №1. С. 193 197.

6. Фурман Ю.М. Кореляційні взаємозв'язки аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму з якісними параметрами рухової діяльності студентів чоловічої статі (17 - 19 років) / Ю.М. Фурман, С.П. Драчук // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр./ За ред. Єрмакова С.С. Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. №15. С. 51 55.

7. Anaerobic capacity determined by maximal accumulated O₂ deficit / J.I. Medbo, A.C. Mohn, J. Tabata [and others] // J. Appl. Physiol. 1988. P. 50 60.

8. Gaul C.A. Differences in anaerobic performance between boys and men / C.A. Gaul, D. Docherty, R. Cicchini // Int. J. Obes Relat. Metab. Disord. - 2000. - Vol. 24. - P.7841-7848.

9. Green S. Measurement of anaerobic work capacities in humans / S. Green // Sports Med. - 1995. - Vol. 19. - P.132-142.

10. Habitual physical activity and peak anaerobic power and in elderly women / T. Kostka, M. Bonnefoy, L. Arsac [and others] // Eur. J. Appl. Physical. 1997. Vol. 76. P. 181 187.

11. Shogy A. Minutentest auf dem fanradergometer zur bestimmung der anaeroben capazitar Eur / A. Shogy, G. Cherebetin // J. Appl. Physiol. - 1974. - Vol. 33. - P. 171 - 176.

12. Testing Anaerobic Power and Capacity / C. Bouchard, A.W. Taylor, G. - A. Simon [and others] // Physiological Testing of the High-Performance Athlete. - Human Kinetics. - 1992. - P.185-222.

References

1. Bondarchuk N.Y. Efectyvnist zastosuvanja diferentsiyovanogo pidhodu u procesi physychnoho vyhovannya studentiv z riznyh bioheohimichnyh zon Zakarpattya [Efficacy of a differentiated approach to the physical education of students from different biogeochemical areas of Transcarpathia] / N.Y. Bondarchuk, V.D. Chernov // Visnyk Chernihivskoho derzavnogo pedahohichnogo universitetu, seria “Pedahohichni nauky. Physichne vyhovannya ta sport”. - 2009. - Vyp. 64. - S.433 - 436.

2. Gunas I.V. Vzaemozvjazky sonografichnych parametriv nyrok iz antropocomatometrychnymy pocaznycamy zdorovych miskych yunakiv i divchat Podillya z ektomorfnym somatotypom [Relationship sonographic parameters of renal antroposomatometrychny indicators of healthy urban boys and girls of Podillya with ektomorf somatotype]/I.V. Gunas, Y.G. Shevchuk, D.B. Boluch// Visnyk morfologii. 2010. №2. S. 437 441.

3. Dulo O.A. Porivnyalna characterystyca aerobnoy productyvnosty divchat z riznym somatotypom, yaki prozhyvaut u girskyh ta nyzynnyh rayonah Zakarpattya [Comparative characteristic of aerobic productivity of girls with different somatotyps who live in mountain and lowland areas of Transcarpathia]/O.A. Dulo // Naukovyi visnyk Uzghorodskoho universytetu, seria “Medicina”. - 2015. - №1(51). - 284 - 289 s.

4. Makarova G.A. Sportyvna medicina: uchebnik [Sport medicine: textbook] / G.A. Makarova. - M.:Sovetskyi sport, 2003. - 480 s.

5. Sarafynuk P.V. Osoblyvosti ultrazvukovyh rozmiriv sertsya u zdorovyh miskyh pidlitkiv riznyh somatotypiv [Features of ultrasound heart size of healthy city adolescents with different somatotypes] / P.V. Sarafynuk, I.D. Kuhar // Visnyk morfologii. 2004. №1. S. 193 197.

6. Furman Y.M. Korelyatsiyni vzaemozvyazki aerobnoi ta anaerobnoi (laktatnoi) productyvnosti organismu z yakisnymy parametramy ruhovoi diyalnosti studentiv cholovichoi stati (17-19 rokiv) [Correlation relationship of aerobic and anaerobic (lactate) productivities of organism with qualitative parameters of motor activity of male students (17-19 years)] / Y.M. Furman, S.P. Drachuk // Pedagogika, psychologia ta medico-biologichni problemy physychnoho vyhovannya I sportu: Zb. nauk. pr./ Za red. Yermakova S.S. - Kharkiv: HDADM (HHPI), 2005. - №15. - S. 51-55.

7. Anaerobic capacity determined by maximal accumulated O₂ deficit / J.I. Medbo, A.C. Mohn, J. Tabata [and others] // J. Appl. Physiol. 1988. P. 50 60.

8. Gaul C.A. Differences in anaerobic performance between boys and men / C.A. Gaul, D. Docherty, R. Cicchini // Int. J. Obes Relat. Metab. Disord. - 2000. - Vol. 24. - P.7841-7848.

9. Green S. Measurement of anaerobic work capacities in humans / S. Green // Sports Med. - 1995. - Vol. 19. - P.132-142.

10. Habitual physical activity and peak anaerobic power and in elderly women / T. Kostka, M. Bonnefoy, L. Arsac [and others] // Eur. J. Appl. Physical. 1997. Vol. 76. P. 181 187.

11. Shogy A. Minutentest auf dem fanradergometer zur bestimmung der anaeroben capazitar Eur / A. Shogy, G. Cherebetin // J. Appl. Physiol. - 1974. - Vol. 33. - P. 171 - 176.

12. Testing Anaerobic Power and Capacity / C. Bouchard, A.W. Taylor, G. - A. Simon [and others] // Physiological Testing of the High-Performance Athlete. - Human Kinetics. - 1992. - P.185-222.

Размещено на Allbest.ru