Розробка методик контролю якості засобу противірусної дії "Імуно-вірал з вітаміном С"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Розробка методик контролю якості засобу противірусної дії «Імуно-вірал з вітаміном С»

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

Напраснікова Ганна Сергіївна

Харків - 2012

Анотація

Вперше розроблено методики контролю якості твердої лікарської форми «Імуно-вірал з вітаміном С». Стандартизовано траву парила звичайного, траву плакуна верболистого, траву гадючника в'язолистого, листя чаю китайського, шкірку плодів гранату та плоди анісу зірчастого. Розроблено та визначено валідаційні характеристики методик контролю якості сухих екстрактів. За допомогою методів тонкошарової хроматографії та спектрофотометрії ідентифіковано дубильні речовини та флавоноїди, визначено їх кількісний вміст. Розроблено методики контролю якості капсул «Імуно-вірал з вітаміном С». Доведена противірусна активність засобу «Імуно-вірал з вітаміном С». Розроблені проекти монографій Державної фармакопеї України «Парила трава» та «Плакуну трава».

Ключові слова: лікарська рослинна сировина, капсули, методики контролю якості, грип, парило звичайне, плакун верболистий, чай китайський, гранат звичайний, аніс зірчастий.

Аннотация

Впервые проведено комплексное исследование по разработке методик контроля качества капсул «Иммуно-вирал с витамином С», промежуточных продуктов производства - сухих экстрактов (1:10 водных), лекарственного растительного сырья: репейничка аптечного, дербенника иволистого, лабазника вязолистного, чая китайского и аниса звёздчатого, которые входят в состав лекарственной формы, а также граната обыкновенного.

Проведена стандартизация травы репейничка аптечного и травы дербенника иволистого, которые были заготовлены в период 2009-2010 года. Нами были проанализированы макро- и микроскопические признаки исследуемых видов сырья, а также числовые показатели. Методом ТСХ в траве репейничка аптечного были идентифицированы флавоноиды - рутин и изокверцитрин, а в траве дербенника иволистого - витексин, рутин, гиперозид, хлорогеновая кислота. В листьях чая китайского и кожуре плодов граната обыкновенного методом двумерной БХ были идентифицированы (±) катехин, (-) эпикатехин, (±) галлокатехин, (-) эпигаллокатехин, (-) эпикатехингаллат, (-) эпигаллокатехингаллат, (±) галлокатехингаллат, флавоноиды - рутин, кверцетин; хлорогеновая кислота.

Содержание дубильных веществ составило 2,00-2,42% в траве репейничка аптечного и 5,00-5,68% в траве дербенника иволистого, что было определено с помощью методики спектрофотометрического определения (ДФУ 1.2. п. 2.8.14). Содержание дубильных веществ было определено также в листьях чая китайского, траве лабазника вязолистого, кожуре плодов граната и плодах аниса звёздчатого.

Для осуществления входного контроля на производстве были разработаны методики количественного определения флавоноидов для всех видов исследуемого сырья методом абсорбционной спектрофотометрии в УФ- и видимой области. Расчет содержания флавоноидов рассчитывали по методу стандарта с использованием фармакопейного стандартного образца (ФСО) рутина. Все расчеты проводили в пересчете на доминирующее вещество, которое принимали за стандарт.

Для предложенной методики количественного определения были определены некоторые валидационные параметры: показатели линейной зависимости, стабильность и сходимость аналитического раствора. Полученные результаты свидетельствуют о выполнении требований к параметрам линейной зависимости: линейность методики подтверждается на всём исследованном диапазоне концентраций. Систематическая погрешность и относительное стандартное отклонение не превышают относительный доверительный интервал и критическое значение для сходимости результатов, что свидетельствует о корректности методики.

Для получения сухих экстрактов и разработки состава твёрдой лекарственной формы на их основе были изучены технологические параметры сырья. На основе полученных экспериментальных данных были выбраны и обоснованы оптимальные значения показателей для каждого из исследуемых видов растительного сырья.

Разработаны методики идентификации и количественного определения дубильных веществ и флавоноидов в экстрактах. Для контроля качества экстрактов в условиях производства предложены методики идентификации дубильных веществ и флавоноидов методом тонкослойной хроматографии, для количественного определения выбранных маркеров были разработаны методики абсорбционной спектрофотометрии. В ходе проведенных исследований были предложены параметры стандартизации исследуемых промежуточных продуктов производства - сухих экстрактов.

Для идентификации дубильных веществ и флавоноидов в капсулах «Иммуно-вирал с витамином С» был предложен метод тонкослойной хроматографии, а для количественного определения этих веществ - методика спектрофотометрического определения в видимой области. В результате проведенных исследований было осуществлено нормирование содержания флавоноидов и дубильных веществ в капсулах «Иммуно-вирал с витамином С» - 0,007 г и 0,010 г на 1 капсулу соответственно. Корректность разработанных методик подтверждалась валидационными характеристиками.

Доказана противовирусная активность твёрдой лекарственной формы - капсул «Иммуно-вирал с витамином С» относительно прототипного штамма вируса гриппа А/Виктория.

Разработаны проекты монографий ГФУ «Репейничка трава» и «Дербенника трава».

Ключевые слова: лекарственное растительное сырьё, капсулы, методики контроля качества, грипп, репейничек аптечный, дербенник иволистый, чай китайский, гранат обыкновенный, анис звёздчатый.

Summary

A complex research of development of methods of the quality control of the remedy «Immuno-viral with vitamin C» was carried out for the first time. Standardization of the herb of Agrimony eupatoria, of the herb Lythrum salicaria, of the herb Filipendula ulmaria maxim., of the leaves of Chinese tea, peel Рomegranate and fruit of Illicium verum. Methods of the quality control of the dry extracts were developed and their validation characteristics were studied: identification and assay of the tannins and flavonoids was carried out by the method of TLC and spectrophotometry accordingly. Methods of quality control of the solid dosage forms - capsules "Immuno-viral with vitamin C" were developed. The antiviral activity of remedy "Immuno-viral with vitamin C" was proved. The project of the monographs of the State Pharmacopoeia of Ukraine "Agrimoniae herba" and "Lythri herba" were developed.

Keywords: plant raw material, solid dosage forms, methods of quality control, influenza, Agrimony eupatoria, Lythrum salicaria, Filipendula ulmaria maxim., Chinese tea, Рomegranate, Illicium verum.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інфекційні захворювання залишаються актуальною проблемою у всіх без винятку країнах світу в ХХІ столітті. Поширеною групою інфекційних вірусних захворювань верхніх дихальних шляхів|колій|, де провідну роль відіграють численні|багаточисельні| респіраторні|респіратор| віруси, тропні до епітелію респіраторного|респіратор| тракту, є гострі респіраторно-вірусні захворювання (ГРВЗ). Лікування цих захворювань до сьогодні залишається складною проблемою у зв'язку з тим, що захворювання органів дихання, маючи різну етіологію, подібні за клінічними проявами. Для фітотерапії ГРВЗ найбільш ефективним є комплексне поєднання різних лікарських рослин. Тому, у пошуках ефективних засобів боротьби з цими небезпечними інфекціями одним з найбільш перспективних напрямків є впровадження лікарських засобів, які мають в своєму складі лікарську рослинну сировину (ЛРС), яка поряд з антибактеріальною дією також виявляє противірусну, протизапальну, в'яжучу, жарознижувальну, спазмолітичну, репаративну, загальнозміцнювальну та імунотропну дію.

Одним з найбільш важливих етапів у розробці та впровадженні у виробництво нових лікарських засобів є розробка методик контролю їх якості, що забезпечує ефективність та безпечність. Для фітопрепаратів необхідною умовою є адекватний вибір БАР у якості ідентифікаційних маркерів як для готової продукції, так і для вхідної ЛРС та для напівпродуктів. Невизначеною на сьогодні є і процедура валідації аналітичних методик для визначення БАР у ЛРС. Тому актуальною задачею є розробка методик контролю якості для потенційного комплексного фітозасобу противірусної дії «Імуно-вірал з вітаміном С», а також для ЛРС, що використовується для його виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом наукових досліджень, що проводяться співробітниками хімічних кафедр Національного фармацевтичного університету в напрямку розробки та валідації методик контролю якості лікарських препаратів, в тому числі рослинного походження. Робота виконана згідно з планом НДР НФаУ за темами «Розробка та валідація методів контролю якості лікарських засобів аптечного та промислового виробництва» (№ державної реєстрації 0108U000376) та «Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення засобів рослинного походження» (№ державної реєстрації 0103U000476) та планом проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України.

Мета і завдання дослідження. Метою нашої роботи було обґрунтування та розробка методик контролю якості потенційного противірусного засобу - капсул «Імуно-вірал з вітаміном С», а також ЛРС та сухих екстрактів, що використовуються в його виробництві.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

· провести аналіз літературних даних для виявлення сучасних поглядів на діагностику та лікування ГРВІ з метою визначення БАР, які є найбільш ефективними у комплексній терапії простудних захворювань;

· провести дослідження зі стандартизації ЛРС та розробити проекти монографій ДФУ «Парила трава» та «Плакуну трава»;

· обрати маркери та розробити методики ідентифікації ЛРС: трави парила звичайного, трави плакуна верболистого, трави гадючника в'язолистого, листя чаю китайського, шкірки плодів гранату звичайного та плодів анісу зірчастого;

· довести наявність та характер фенольних речовин за допомогою загальноприйнятих методик хімічного аналізу;

· визначити кількісний вміст дубильних речовин у досліджуваних видах ЛРС методом абсорбційної спектрофотометрії;

· за допомогою визначення валідаційних характеристик опрацювати методику кількісного визначення флавоноїдів та довести можливість її використання для вхідного контролю сировини в умовах виробництва;

· встановити технологічні параметри ЛРС та визначити оптимальні умови для одержання водних екстрактів. Розробити методики контролю якості ідентифікації та визначення кількісного вмісту флавоноїдів та дубильних речовин сухих екстрактів як напівпродуків у виробництві капсул;

· розробити методики ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин у капсулах “Імуно-вірал з вітаміном С”. Довести прийнятність розроблених методик за результатами валідаційних характеристик відповідно до вимог ДФУ;

· встановити противірусну активність розробленої твердої лікарської форми.

Об'єкт дослідження. Розробка методик контролю якості капсул «Імуно-вірал з вітаміном С», ЛРС та сухих екстрактів на її основі.

Предмет дослідження. Дослідження показників якості ЛРС трави парила звичайного, трави плакуна верболистого, трави гадючника в'язолистого, плодів анісу зірчастого, шкірки плодів гранату звичайного - втрата в масі при висушуванні, загальна зола, сторонні домішки, хімічні реакції ідентифікації БАР; вибір маркерів, розробка методик ідентифікації та кількісного визначення ЛРС, сухих екстрактів на її основі та твердої лікарської форми - капсул «Імуно-вірал з вітаміном С».

Методи дослідження. Елементний склад вивчали методом атомно-адсорбційної спектрометрії. Якісний склад і кількісний вміст БАР визначали з використанням тонкошарової хроматографії (ТШХ), хроматографії на папері (ПХ), специфічними якісними реакціями, титриметричними та спектрофотометричним методами. В роботі використаний морфолого-анатомічний, мікрохімічний, гістохімічний аналіз ЛРС; визначення валідаційних характеристик відповідно до вимог ДФУ; статистичні методи обробки результатів хімічних та фізико-хімічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі вперше проведено комплексне наукове дослідження щодо розробки методик контролю якості капсул «Імуно-вірал з вітаміном С», вхідної ЛРС та сухих екстрактів (1:10 водних). Вперше вивчено анатомічну будову сировини - надземної частини парила звичайного та плакуна верболистого та визначені їх діагностичні ознаки.

Вперше проведено системне вивчення якісного складу та кількісного вмісту БАР (дубильних речовин та флавоноїдів) в траві парила звичайного, траві плакуна верболистого, листі чаю китайського, траві гадючника в'язолистого, шкірці плодів гранату звичайного, плодах анісу зірчастого та отриманих сухих екстрактів.

Для досліджуваних видів сировини запропоновано методики кількісного визначення флавоноїдів та дубильних речовин методом абсорбційної спектрофотометрії в УФ- та видимій області та вивчено їх валідаційні характеристики.

Визначено оптимальні умови і розроблено способи одержання сухих екстрактів (1:10 водних), розроблено технологію отримання капсул з екстрактами парила звичайного, плакуна верболистого, чаю китайського, гадючника в'язолистого та анісу зірчастого.

Вперше встановлено, що спиртові настойки та сухі екстракти (1:10 водні) з досліджуваних видів ЛРС мають антибактеріальну активність, суміш сухих екстрактів - антивірусну активність.

Новизна отриманих результатів підтверджується патентом на корисну модель № 62918 від 26.09.2011 р.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено технологію отримання з трави парила звичайного, трави плакуна верболистого, трави гадючника в'язолистого, листя чаю китайського, шкірки плодів гранату звичайного, плодів анісу зірчастого сухих екстрактів (1:10 водних) та твердої лікарської форми. Розроблено ТУ У 15.8-31062507-039:2010 від 01.02.2011 р. «Добавка дієтична. Імуно-вірал з вітаміном С». Технологія одержання капсул «Імуно-вірал з вітаміном С» апробована в умовах виробництва на ТОВ «Дослідний завод «ДНЦЛЗ»».

Розроблено методики кількісного визначення флавоноїдів та дубильних речовин у ЛРС та сухих екстрактах методом абсорбційної спектрофотометрії в УФ- та видимій області, а також у капсулах «Імуно-вірал з вітаміном С». Прийнятність розроблених методик кількісного визначення дубильних речовин та флавоноїдів доведено валідаційними характеристиками. Розроблені методики можуть бути включені до реєстраційного дос'є при підготовці препарату до реєстрації.

Проведені дослідження дозволили визначити параметри стандартизації ЛРС, що може бути використано при розробці відповідних фармакопейних статей та стандартів підприємства для вхідного контролю.

Результати дисертаційних досліджень використовуються у науковій та навчальній роботі кафедри фармакогнозії, технології ліків та медичної ботаніки Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького; кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Луганського державного медичного університету.

Результати дослідження зі стандартизації ЛРС трави парила звичайного та трави плакуна верболистого використані при розробці монографій ДФУ «Парила трава» та «Плакуну трава» (Акт впровадження №11/2803-5 від 16.06.2011 р).

Особистий внесок здобувача. Усі експериментальні дослідження, наведені у дисертаційній роботі, виконані дисертантом особисто, а саме:

· інформаційний пошук та аналіз літературних даних за темою дисертації;

· аналіз основних діагностичних макро- та мікроскопічних ознак трави парила звичайного та трави плакуна верболистого;

· хімічний аналіз сировини, сухих екстрактів та готової лікарської форми та визначено їх параметри стандартизації;

· вивчення технологічних параметрів сухих екстрактів та капсул з екстрактами з трави парила звичайного, трави плакуна верболистого, трави гадючника в'язолистого, листя чаю китайського, шкірки плодів гранату та плодів анісу зірчастого;

· розробка методик ідентифікації та кількісного визначення дубильних речовин, флавоноїдів, визначення валідаційних характеристик.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених «Молодь - медицині майбутнього» (22-23 квітня 2010 р., м. Одеса); the 14^th international congress Phytopharm 2010 (1-3 July 2010, Saint-Petersburg); VII національний з'їзд фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (15-17 вересня 2010 р., м. Харків); VII міжнародна медико-фармацевтична конференція студентів і молодих вчених (8-9 квітня 2010 р., м. Чернівці); науково-практична конференція студентів і молодих учених за участю міжнародних спеціалістів «Працюємо, творимо, презентуємо» (7-8 квітня 2011 р., м. Івано-Франківськ); всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (21-22 квітня 2011 р., м. Харків); ІІ міжнародна науково-практична конференція молодих вчених (17-18 травня 2011 р., м. Вінниця).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, з них 6 статей та 7 тез доповідей, 1 патент на корисну модель.

2. Основний зміст роботи

Розділ 1. Сучасні підходи до фітотерапії гострих респіраторно-вірусних інфекції (огляд літератури). У розділі наведено стислу характеристику про інфекційні захворювання в цілому, зокрема гострі респіраторно-вірусні інфекції, проведений аналіз загальних методик їх лікування та профілактики. За результатами проведеного аналізу сучасного стану терапії грипу встановлено, що основними БАР для терапії є фенольні сполуки, зокрема, дубильні речовини та флавоноїди, які були обрані нами в якості маркерів (флавоноїди: для трави парила звичайного - наявність рутину, гіперозиду, ізокверцитрину, кверцитрину, для трави плакуна верболистого - наявність рутину, гіперозиду, вітексину; дубильні речовини (катехіни) для листя чаю китайського та шкірки плодів гранату; шикімова кислота - для плодів анісу зірчастого).

Розділ 2. Об'єкти та методи дослідження. У розділі наведено опис та властивості ЛРС, допоміжних речовин, описано загальні методи дослідження, які використовувались при виконанні експериментальної частини дисертаційної роботи, наведено обладнання та матеріали для проведення дослідження.

Розділ 3. Розробка методик контролю якості на лікарську рослинну сировину, що входить до складу твердої лікарської форми. У третьому розділі наведено основні етапи і результати стандартизації досліджуваних видів сировини.

Одним з головних завдань нашої роботи була розробка проектів монографій «Парила трава» та «Плакуну трава» у ДФУ. У ЄФ 6.0 наявні монографії «Agrimony» та «Loosestrife». Гармонізація вимог ДФУ до ЄФ дозволяє використовувати дані монографії при розробці вітчизняної статті на сировину. ЄФ пропонує стандартизувати цю сировину за макро- і мікроскопічними ознаками, а також числовими показниками - втрата в масі при висушуванні, загальна зола і сторонні домішки, які нормуються.

У траві парила звичайного були виявлені товстостінні трихоми, паренхіма з призмами і кристалами оксалату кальцію, наявність крохмальних зерен і друз, і численні продихи, в більшості аномоцитного типу, які і є основними діагностичними ознаками; у траві плакуна верболистого - дрібні трихоми з нижнього епідермісу листка і стебла; паренхіма з друзами; численні продихи аномоцитного типу; пилкові зерна з трьома порами, окремі цілісні волоски.

В досліджуваних зразках трави парила звичайного втрата в масі при висушуванні коливалась в межах 6,31-9,78% (нормування - не більше 10%), загальна зола - 5,33-7,52% (нормування - не більше 10%), сторонні домішки - 0,47-1,33% (нормування 2%); в досліджуваних зразках трави плакуна верболистого втрата в масі при висушуванні коливалась в межах 8,53-10,53% (нормування - не більше 12%), загальна зола - 5,56-6,92% (нормування - не більше 7%), сторонні домішки - 0,23-1,17% (нормування 2%), які відповідають вимогам ЄФ.

Враховуючи, що всі об'єкти дослідження увійшли до складу твердої лікарської форми, нами було вирішено провести визначення числових показників для кожного виду сировини: в листі чаю китайського, шкірки плодів гранату звичайного, траві гадючника в'язолистого, плодах анісу зірчастого - втрата в масі при висушуванні - 6,35±0,07%, 10,56±0,11%, 11,53±0,84%, 8,15±0,06% відповідно; загальна зола 5,23±0,64%, 3,66±0,06%, 8,13±0,49%, 2,03±0,02% відповідно; сторонні домішки - 0,05±0,01%, 0,11±0,02%, 0,03±0,02%, 0,02±0,01% відповідно.

З метою визначення БАР, які є найбільш ефективними у комплексній терапії простудних захворювань, нами були вибрані маркери, які надають загальнозміцнюючу дію при захворюваннях, що супроводжуються зниженням імунітету. До таких маркерів ми віднесли дубильні речовини і флавоноїди. З цією метою було проведено ідентифікацію та кількісне визначення діючих речовин в траві парила звичайного та траві плакуна верболистого. ЄФ пропонує ідентифікувати в траві парила звичайного наявність флавоноїдів - рутину і ізокверцитрину, у траві плакуна верболистого - рутину, гіперозиду, вітексину та хлорогенової кислоти (рис. 1).

Кількісно ЄФ пропонує визначати в даній сировині вміст дубильних речовин методом абсорбційної спектрофотометрії. Дана методика полягає у визначенні суми поліфенолів і поліфенолів, які не абсорбуються шкірним порошком, і по різниці цих показників ми визначаємо справжній вміст дубильних речовин в ЛРС. В якості стандарту ЄФ пропонує використовувати пірогалол. Як відомо, дубильні речовини характеризуються поглинанням в області спектру при 760 нм. Тому для аналізу спектрів поглинання витяжок з лікарської рослинної сировини був обраний діапазон хвиль 500-950 нм.

Рис. 1. Схема хроматограми випробовуваного розчину з трави парила звичайного (1) та з трави плакуна верболистого (2). 1 - розчин порівняння - розчин рутину та ізокверцитрину; 2 - розчин порівняння - розчин рутину, гіперозиду, вітексину та хлорогенової кислоти.

Вміст дубильних речовин повинен бути не менше 2% - для трави парила звичайного та не менше 5% - для трави плакуна верболистого, що регламентується ЄФ 6.0.

Всі зразки трави парила звичайного та трави плакуна верболистого відповідають вимогам ЄФ.

За результатами стандартизації парила звичайного та плакуна верболистого були розроблені проекти монографій ДФУ, в яких були нормовані основні показники стандартизації даної ЛРС (табл. 1).

Таблиця 1 Підготовка проекту монографії у ДФУ

Параметри	«Парила трава»	«Плакуну трава»
Опис	висушені квітучі верхівки Agrimonia eupatoria L.	висушені квітучі верхівки Lythrum salicaria L.
Ідентифікація	аналіз макро- та мікроскопічних характеристик, тонкошарова хроматографія (склад флавоноїдів)
Випробування на чистоту	1) втрата в масі при висушуванні - не більше 10 %; 2) зола - не більше 10 %; 3) сторонні домішки - не більше 2 %	1) втрата в масі при висушуванні - не більше 12 %; 2) загальна зола - не більше 7 %; 3) сторонні домішки - не більше 2 %
Кількісне визначення	Таніни у перерахунку на пірогалол
	не менше 2 %	не менше 5 %

Достатнє надходження макро- і мікроелементів в організм людини є обов'язковою умовою для нормального розвитку і функціонування імунної системи. Дисбаланс того чи іншого елементу негативно впливає на активність ферментів, гормонів, білків-переносників, фізико-хімічні властивості мембран клітин, не дає можливості реалізувати лікувальну дію ліків. Силіций, манган, купрум, та цинк приймають активну участь у запобіганні приєднання вторинної інфекції та розвитку ускладнень зі сторони різних органів, пригнічують діяльність хвороботворних мікроорганізмів (стрептококів, стафілококів) та захищають клітини від отруєння токсинами, що виділяються при розмноженні вірусів. З цією метою нам важливо було дослідити кількісний вміст даних елементів у досліджуваних видах ЛРС.

Вивчення елементного складу проводили на базі «Інституту монокристалів» НАН України методом атомно-адсорбційної спектрометрії. В ході проведеного експерименту було встановлено в траві плакуна верболистого, траві парила звичайного, шкірки плодів гранату звичайного, листя чаю китайського та плодів анісу зірчастого найбільший вміст|вмістом| силіцію (308-320 мкг/100 г, 435-510 мкг/100 г, 64 мкг/100 г, 147 мкг/100 г, 130 мкг/100 г відповідно) та мангану (31-40 мкг/100 г, 7,3-23,6 мкг/100 г, 0,3-0,47 мкг/100 г, 82 мкг/100 г, 16 мкг/100 г відповідно). В усіх досліджуваних зразках вміст купруму та цинку коливався у межах 0,3-1,6 мкг/100 г, 0,3-4 мкг/100 г. Даний комплекс елементів дає можливість застосування досліджуваних видів ЛРС не тільки в етіотропній та симптоматичній терапії ГРВЗ, але і з метою регулювання різних порушень макро- і мікроелементного балансу в організмі при даних захворюваннях.

Для ідентифікації дубильних речовин у досліджуваних зразках ЛРС були проведені загальні якісні реакції, в ході яких були ідентифіковані дубильні речовини як конденсовані так і ті, які гідролізуються, а також використаний метод двомірної ПХ та ТШХ для листя чаю китайського та шкірки плодів гранату звичайного.

На хроматограмі (ПХ) з листя чаю китайського були ідентифіковані: (±)катехін, (-) епікатехін, (±) галокатехин, (-) епігалокатехін, і (-) епікатехінгалат,

(-)епігалокатехінгалат і (±) галлокатехінгалат, флавоноїди - рутин, кверцетин, а також хлорогенова кислота (рис. 2).

Рис. 2. Схема хроматограми (ПХ) листя чаю китайського: 1. (-) епігалокатехін, 2. (+) галокатехін, 3. галокатехінгалат, 4. (-) епігалокатехінгалат, 5.(-) епікатехінгалат, 6. (+) катехін, 7. (-) епікатехін, 8. рутин, 9. кверцетин, 16. хлорогенова кислота, 10-15 - сполуки фенольної природи - флавоноїди та гідроксикоричні кислоти, які не ідентифіковані.

Одним з важливих компонентів плодів анісу зірчастого є шикімова кислота, яка була нами ідентифікована методом ТШХ. З природної шикімової кислоти в ході багатоступінчастого синтезу отримують осельтамівір - активну речовину препарату проти грипу Tamiflu. Шикімова кислота проявляє противірусну, знеболюючу дію. Отриману витяжку з плодів анісу зірчастого наносили на стартову лінію хроматографічної пластини «Sorbfil» та хроматографували у системі розчинників - бензол - метанол - оцтова кислота (60:35:10).

Пластинки висушували при 100-105° С та обробляли 0,1 % розчином KMnO₄ в 1% H₂SO₄. Переглядали в УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм. На хроматограмі спостерігали флуоресценцію синьо-зеленого кольору, яка свідчить про наявність шикімової кислоти (рис. 3).

Рис. 3. Схема хроматограми випробовуваного розчину з плодів анісу зірчастого.

Справжній вміст дубильних речовин ми можемо визначити за методикою з шкірним порошком, як вже описувалося раніше. Для всіх досліджуваних зразків було визначено кількісний вміст дубильних речовин даним методом (табл. 2).

Таблиця 2 Метрологічні характеристики методики кількісного визначення дубильних речовин у досліджуваних видах ЛРС методом абсорбційної спектрофотометрії

ЛРС	X	S	X?x (%)	е, %
Трава парила звичайного	2,01	0,01	2,01±0,02*	0,50
Трава плакуна верболистого	5,20	0,04	5,20±0,08*	1,54
Листя чаю китайського	5,90	0,02	5,90±0,04*	0,68
Трава гадючника в'язолистого	2,71	0,07	2,71±0,14*	5,17
Плоди анісу зірчастого	0,47	0,01	0,47±0,02*	4,25
Шкірка плодів гранату	7,50	0,14	7,50±0,28*	3,73

^* p?0,05; t (P, v) = 2,02, n=5

Враховуючи, що окрім дубильних речовин в досліджуваних видах ЛРС також були ідентифіковані флавоноїди, і вони були визначені як маркери, метою наших досліджень була розробка експресного та інформативного методу аналізу, яким був обраний метод абсорбційної спектрофотометрії. При розробці методики кількісного визначення суми флавоноїдів нами були експериментально розраховані наважки подрібненої сировини, концентрація спирту етилового, його кількість і кратність екстракції. Розрахунок вмісту флавоноїдів розраховували за методом стандарту з використанням фармакопейного стандартного зразка рутину (рис. 4-5) (табл. 3).

Рис. 4. Спектр поглинання випробовуваного розчину з трави парила звичайного після додавання розчину алюмінію хлориду за розробленою методикою.



Рис. 5. Спектр поглинання випробовуваного розчину рутину (1,25 мг/мл), після додавання розчину алюмінію хлориду.

Таблиця 3 Метрологічні характеристики методики кількісного визначення флавоноїдів у досліджуваних видах ЛРС методом абсорбційної спектрофотометрії

ЛРС	X	S	X?x (%)	е, %
Трава парила звичайного	1,62	0,01	1,62±0,02*	1,23
Листя чаю китайського	5,43	0,02	5,43±0,04*	0,74
Трава гадючника в'язолистого	4,20	0,05	4,20±0,10*	2,38
Плоди анісу зірчастого	0,35	0,01	0,35±0,02*	5,71
Шкірка плодів гранату	6,58	0,03	6,58±0,06*	0,46

^* p?0,05; t (P, v) = 2,02; n=5

Для методики кількісного визначення, яка була розроблена доцільно встановити валідаційні параметри (лінійна залежність та збіжність), що демонструють наскільки методика визначення вмісту флавоноїдів у траві парила звичайного є коректною та відтворюваною при використанні наважок ЛРС від 3,0 до 5,0 г.

Отримані результати (рис. 6) свідчать про наявність лінійної залежності, тобто виконується закон Бугера-Ламбера-Бера, в діапазоні наважки сировини від 3,0 до 5,0 г.

Кутовий коефіцієнт лінійної залежності (b) дорівнює 0,9861, а вільний член лінійної залежності (а) - 0,4882.



Рис. 6. Дослідження лінійної залежності методики кількісного визначення флавоноїдів у траві парила звичайного

Наявність лінійної залежності характеризує величина коефіцієнту кореляції (r), який дорівнює 0,9981. Величина RSD_o характеризує стандартне відхилення прямої по відношенню до номінальних значень концентрації та величини, яка вимірюється. Стандартне відхилення RSD_range характеризує розкид точок і від середніх величин і відповідно та дорівнює 14,5815.

Результати вивчення статистичних характеристик (табл. 3) свідчать, що дана методика дозволяє коректно визначити показники якості сировини.

В ході проведених досліджень нами були запропоновані параметри стандартизації досліджуваних видів сировини, які використовуються при вхідному контролі на виробництві. Також нами були нормовані числові показники і показники кількісного визначення діючих речовин (табл. 4).

Таблиця 4 Параметри стандартизації ЛРС, які пропонуються для вхідного контролю сировини

Параметри стандартизації	Об'єкти дослідження
	Парило звичайне, трава	Плакун іволистий, трава	Чай китайський, листя	Гранат звичайний, шкірка	Гадючник в'язолистий, трава	Аніс зірчастий, плоди
Числові показники Втрата в масі при висушуванні	Не більше 10 %	Не більше 12 %	Не більше 10 %	Не більше 10 %	Не більше 13 %	Не більше 9 %
Загальна зола	Не більше 10 %	Не більше 7 %	Не більше 7 %	Не більше 5 %	Не більше 9 %	Не більше 3 %
Сторонні домішки	Не більше 2 %
Ідентифікація діючих речовин якісні реакції	Дубильні речовини-з розчином желатини, з ваніліном у кислому середовищі, з розчином залізоамонієвого галуну. Флавоноїди - Ціанідинова проба в модифікації за Бріантом.
Ідентифікація діючих речовин ТШХ та ПХ	ТШХ - флавоноїди - рутин, ізокверцитрозид; фенольні сполуки	ТШХ - флавоноїди - рутин, гіперозид, вітексин та хлорогенова кислота; фенольні сполуки	ПХ - катехіни та флавоноїди; ТШХ - катехіни, фенольні сполуки	ПХ - катехіни та флавоноїди, ТШХ - катехіни, фенольні сполуки	ТШХ - флавоноїди, фенольні сполуки	ТШХ - шикімова кислота
Дубильні речовини методом абсорбційної спектрофотометрії	Не менше 2 %	Не менше 5 %	Не менше 5 %	Не менше 7 %	Не менше 2 %	Не менше 0,4 %
Флавоноїди методом абсорбційної спектрофотометрії	Не менше 1 %	Не менше 2 %	Не менше 5 %	Не менше 6 %	Не менше 4 %	Не менше 0,3 %

Розділ 4. Розробка методик контролю якості проміжних продуктів виробництва - сухих екстрактів 1:10 водних. Для отримання сухих екстрактів і розробки складу лікарської форми на їх основі нами були визначені технологічні параметри сировини. На основі отриманих експериментальних даних нами були вибрані і обгрунтовані оптимальні значення показників для кожного з досліджуваних видів рослинної сировини: оптимальне співвідношення сировини та екстрагенту 1:10 (з урахуванням коефіцієнта водопоглинання сировини); кратність екстракції - двічі при температурі 70-80° С протягом 1,5-2 год.; ступінь подрібненості сировини - 3-5 мм.

Як і в ЛРС у сухих екстрактах були ідентифіковані катехіни, фенольні сполуки, флавоноїди та шикімова кислота методом ТШХ. На хроматограмі випробовуваного розчину сухого екстракту з трави парила звичайного були ідентифіковані: кверцитрин, ізокверцитрин, гіперозид та рутин. На хроматограмі випробовуваного розчину сухого екстракту з трави плакуна верболистого були ідентифіковані: рутин, гіперозид, вітексин, хлорогенова кислота. Виявлені послідовні зони на хроматограмах за величиною Rf відповідали значенням Rf достовірних зразків стандартних речовин стандартів.

Кількісне визначення дубильних речовин в сухих екстрактах також визначали методом абсорбційної спектрофотометрії (табл. 5).

Таблиця 5 Метрологічні характеристики методики кількісного визначення дубильних речовин у сухих екстрактах спектрофотометричним методом

Сухі екстракти	X	S	X?x (%)	е, %
з трави парила звичайного	6,27	0,12	6,27±0,24*	3,83
з трави плакуна верболистого	9,10	0,04	9,10±0,08*	0,88
з листя чаю китайського	11,19	0,01	11,19±0,02*	0,18
з трави гадючника в'язолистого	4,96	0,04	4,96±0,08*	1,61
з плодів анісу зірчастого	1,64	0,01	1,64±0,02*	1,22
з шкірки плодів гранату	9,96	0,01	9,96±0,02*	0,20

^* p?0,05; t (P, v) = 2,02; n=5

Як і в ЛРС, в сухих екстрактах також було визначено загальний вміст флавоноїдів методом абсорбційної спектрофотометрії (табл. 6).

Таблиця 6 Метрологічні характеристики методики кількісного визначення флавоноїдів у сухих екстрактах спектрофотометричним методом

Сухі екстракти	X	S	X?x (%)	е, %
з трави парила звичайного	3,10	0,02	3,10±0,04*	1,29
з трави плакуна верболистого	3,77	0,07	3,77±0,14*	3,71
з листя чаю китайського	3,03	0,01	3,03±0,02*	0,66
з трави гадючника в'язолистого	6,48	0,04	6,48±0,08*	1,23
з плодів анісу зірчастого	1,01	0,02	1,01±0,04*	3,96
з шкірки плодів гранату	5,35	0,02	5,35±0,04*	0,37

^* p?0,05; t (P, v) = 2,02; n=5

В ході проведених досліджень нами були запропоновані параметри стандартизації досліджуваних проміжних продуктів виробництва - сухих екстрактів. Також нами були нормовані числові показники, і показники кількісного визначення діючих речовин (табл. 7).

Розділ 5. Розробка методик контролю якості твердої лікарської форми - капсул «Імуно-вірал з вітаміном С». При стандартизації твердої лікарської форми нами були враховані основні показники стандартизації капсул, які вимагає ДФУ. Серед них - органолептичні показники (опис, запах, смак), мікробіологічна чистота, однорідність маси, розпадання, а також ідентифікація дубильних речовин і флавоноїдів методом ТШХ, і визначення їх кількісного вмісту.

Таблиця 7 Параметри стандартизації сухих екстрактів

Параметри стандартизації	Об'єкти дослідження (сухі екстракти)
	Парило звичайне	Плакун іволистий	Чай китайський	Гранат звичайний	Гадючник в'язолистий	Аніс зірчастий
Числові показники втрата в масі при висушуванні	Не більше 10 %	Не більше 12 %	Не більше 10 %	Не більше 10 %	Не більше 13 %	Не більше 9 %
Ідентифікація діючих речовин ТШХ та ПХ	ТШХ - флавоноїди - рутин, ізокверцитрин; фенольні сполуки	ТШХ - флавоноїди - рутин, гіперозид, вітексин та хлорогенова кислота; фенольні сполуки	ПХ - катехіни та флавоноїди; ТШХ - катехіни, фенольні сполуки	ПХ - катехіни та флавоноїди, ТШХ - катехіни, фенольні сполуки	ТШХ - флавоноїди, фенольні сполуки	ТШХ - шикімова кислота
Дубильні речовини методом абсорбційної спектрофотометрії	Не менше 6 %	Не менше 9 %	Не менше 11 %	Не менше 9 %	Не менше 4 %	Не менше 1 %
Флавоноїди методом абсорбційної спектрофотометрії	Не менше 3 %	Не менше 3 %	Не менше 3 %	Не менше 5 %	Не менше 6 %	Не менше 1 %

Раніше нами були проведені дослідження з ідентифікації цих речовин у вихідній сировині та у проміжних продуктах виробництва (сухих екстрактах) за допомогою методу ТШХ, було вирішено проаналізувати можливість використання цього методу і для стандартизації капсул.

За допомогою методу ТШХ у капсулах були ідентифіковані катехіни, фенольні сполуки, шикімова кислота та флавоноїди.

Для визначення кількісного вмісту дубильних речовин був адаптований метод абсорбційної спектрофотометрії (табл. 8).

Таблиця 8 Метрологічні характеристики методики кількісного визначення дубильних речовин у капсулах «Імуно-вірал з вітаміном С» методом абсорбційної спектрофотометрії

Об'єкт	X	S	X?x (%)	е, %
Капсули «Імуно-вірал з вітаміном С»	0,015	0,8·10-3	0,015±0,002*	9,77

* р?0,05; t (P;v) = 2,02; n=5

Враховуючи те, що розробка будь-якої методики потребує проведення її валідації як доказу того, що дана методика придатна для розв'язання поставлених завдань, було проведено дослідження валідаційних характеристик - лінійності та збіжності методики спектрофотометричного визначення дубильних речовин у капсулах.

Для визначення лінійної залежності необхідно було знайти числові значення констант b і а, тобто провести градуювання. В нашому випадку кутовий коефіцієнт лінійної залежності (b) дорівнює 0,9324, а вільний член лінійної залежності (а) - 7,0301. Наявність лінійної залежності характеризує величина коефіцієнту кореляції (r), який дорівнює 0,9983.

Величина RSD_o характеризує стандартне відхилення прямої по відношенню до номінальних значень концентрації та величини, яка вимірюється.

Стандартне відхилення RSD_range дорівнює 14,6385.

Отримані результати (рис. 7) свідчать про наявність лінійної залежності, тобто виконується закон Бугера-Ламбера-Бера, в діапазоні об'ємів розчину А від 0,8 до 1,2 мл.

Рис. 7. Дослідження лінійної залежності методики кількісного визначення дубильних речовин у капсулах "Імуно-вірал з вітаміном С"

Результати вивчення статистичних характеристик (табл. 8) свідчать, що дана методика дозволяє коректно визначити вміст дубильних речовин в капсулах.

Оскільки флавоноїди вважаються одними з основних груп біологічно активних речовин, що входять до складу добавки дієтичної, було актуальним провести стандартизацію по цій групі БАР. Аналіз вмісту флавоноїдів у капсулах було вирішено проводити за вже розробленою методикою. Результати кількісного визначення флавоноїдів наведені у табл. 9.

Таблиця 9 Метрологічні характеристики методики кількісного визначення флавоноїдів у капсулах «Імуно-вірал з вітаміном С» методом абсорбційної спектрофотометрії

Об'єкт	X	S	X?x (%)	е, %
Капсули «Імуно-вірал з вітаміном С»	0,008	0,4·10-3	0,008±0,001*	9,10

* р?0,05; t (P;v) = 2,02; n=5

Визначення валідаційних характеристик проводили аналогічно як для ЛРС. Кутовий коефіцієнт лінійної залежності (b) дорівнює 1,0451, а вільний член лінійної залежності (а) - -2,5566, коефіцієнт кореляції (r) склав 0,9995.

Стандартне відхилення RSD_range характеризує розкид точок і від середніх величин і відповідно та дорівнює 14,6385.

Одержані результати (рис. 8) свідчать про наявність лінійної залежності, тобто виконується закон Бугера-Ламберта-Бера для методики визначення вмісту флавоноїдів в діапазоні об'ємів розчину А від 0,8 до 1,2 мл.

Рис. 8. Дослідження лінійної залежності методики кількісного визначення флавоноїдів у капсулах "Імуно-вірал з вітаміном С"

Збіжність методики вивчали за результатами аналізу тих самих модельних розчинів. Результати вивчення збіжності не перевищують критеріїв прийнятності методики та відповідають вимогам до параметрів збіжності.

Результати стабільності досліджуваного розчину з капсул «Імуно-вірал з вітаміном С» представлені у табл. 10.

Таблиця 10 Результати визначення стабільністі досліджуваного розчину

термін дослідження стабільності nt, хв.(Aj*)	середнє	RSDt, %	Дt, %	maxд, %
20	30	40	50	60
0,5583*	0,5561*	0,5575*	0,5586*	0,5601*	0,5581	0,26	0,56	1,02

* Значення оптичної густини є середнім 3-х вимірів розчину

Результати вивчення статистичних характеристик (табл. 9), свідчать, що дана методика дозволяє коректно визначити вміст флавоноїдів у капсулах.

В ході проведених досліджень нами були запропоновані параметри стандартизації твердої лікарської форми - капсул та були нормовані органолептичні показники, мікробіологічні показники, однорідність, розпадання, ідентифікація діючих речовин і показники кількісного визначення дубильних речовин і флавоноїдів (табл. 11).

Таблиця 11 Параметри стандартизації капсул «Імуно-вірал з вітаміном С»

Параметри стандартизації	Об'єкт дослідження капсули «Імуно-вірал з вітаміном С»
Органолептичні показники опис	однорідний порошок рослинного походження від світло-бурого до темно-бурого кольору в твердих желатинових капсулах
Запах	специфічний, обумовлений наявністю рослинної сировини. Сторонні запахи цвілі не дозволяються
Смак	специфічний, обумовлений наявністю рослинної сировини. Сторонні присмаки цвілі не дозволяються
Мікробіологічні показники	Загальна кількість життєздатних аеробних бактерій (КОЕ г/мл) - 104, загальна кількість життєздатних грибів (КОЕ г/мл) - 102 , бактерії роду Enterobacteriaceae, Staphylococcus, Pseudomonas aeruginosa - відсутність
Однорідність маси	Середня маса капсули - не менше 0,25 г, максимальне та мінімальне відхилення від середньої маси ± 10 %
Розпадання	Капсули мають витримувати випробування на розпадання - повинні розпадатися не більш як за 30 хв
Ідентифікація діючих речовин ТШХ та ПХ	ТШХ - флавоноїди, дубильні речовини
Дубильні речовини методом абсорбційної спектрофотометрії	Не менше 0,010 г
Флавоноїди методом абсорбційної спектрофотометрії	Не менше 0,007 г

З метою перевірки фармакологічної активності (антибактеріальної та противірусної) нами були досліджені спиртові настойки різної концентрації спирту етилового та сухі екстракти (1:10 водні) з трави парила звичайного, трави плакуна верболистого, листя чаю китайського, плодів анісу зірчастого та шкірки плодів гранату звичайного на виявлення антибактеріальної активності у лабораторії біохімії мікроорганізмів та живильних середовищ ДУ «ІМІ ім. І. І. Мечникова НАМНУ» під керівництвом Волянського Д. Л. В ході досліджень були отримані такі результати: діаметр зон затримки росту для S. Аureus та B. Subtilis був у рамках 15-25 мм, що свідчило про середню чутливість даних мікроорганізмів до досліджуваних зразків; P. Aeruginosa - зони затримки росту усіх зразків (11-15 мм) вказували на малу чутливість культури до вивчаємих об'єктів; по відношенню до E. Сoli, активність зразків виявилась середнє вираженою, зони затримки росту 15,6-18,6 мм. C. Albicans виявилась мало чутливою до всіх зразків 11,3-12,6 мм.

Для отриманої лікарської форми була вивчена противірусна активність проти штаму вірусу грипу А/Вікторія на базі ДУ «ІМІ ім. І. І. Мечникова НАМНУ» під керівництвом д.ф.н. Мартинова А. В. В ході досліджень були отримані такі результати: отримана лікарська форма не токсична для курячих ембріонів в розведеннях від 1:10 до 1:80, має противірусну активність щодо прототипного штаму вірусу грипу А/Вікторія в розведеннях від 1:10 до 1:20; летально токсична доза - розведення 1:40. Даний експеримент підтверджує ефективність комплексного поєднання даних видів ЛРС, дія яких направлена на пригнічення основних механізмів розвитку ГРВІ.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці методик контролю якості засобу противірусної дії «Імуно-вірал з вітаміном С», вхідної ЛРС та напівпродуктів у виробництві - сухих екстрактів.

1. За результатами досліджень щодо стандартизації ЛРС розроблено проекти монографій ДФУ «Парила трава» та «Плакуну трава».

2. Обрані ідентифікаційні маркери для вхідного контролю ЛРС: флавоноїди: для трави парила звичайного - наявність рутину, гіперозиду, ізокверцитрину, кверцитрину, для трави плакуна верболистого - наявність рутину, гіперозиду, вітексину, дубильні речовини (катехіни) для листя чаю китайського та шкірки плодів гранату; шикімова кислота - для плодів анісу зірчастого.

3. Розроблено методики ідентифікації БАР, що визначені для досліджуваної ЛРС як ідентифікаційні маркери, методом ТШХ. Розроблені методики адаптовані для ідентифікації напівпродуктів у виробництві капсул - сухих екстрактів.

4. Розроблено та визначено валідаційні характеристики методики кількісного визначення флавоноїдів у досліджуваних видах ЛРС та сухих екстрактах за допомогою спектрофотометричного методу. Експериментальними дослідженнями встановлено, що вміст флавоноїдів у траві парила звичайного повинен бути не менше 1%, у траві плакуна верболистого ? не менше 2%, у листі чаю китайського - не менше 5%, у шкіркі плодів гранат - не менше 6%, у траві гадючника в'язолистого - не менше 4%, у плодах анісу зірчастого - не менше 0,3%. Вміст флавоноїдів у сухому екстракті з трави парила звичайного, сухому екстракті з трави плакуну верболистого, сухому екстракті з листя чаю китайського повинен бути не менше 3%, у сухому екстракті з плодів гранату звичайного - не менше 5%, у сухому екстракті з трави гадючника в'язолистого - не менше 6%, у сухому екстракті з плодів анісу зірчастого - не менше 1%.

5. Розроблено то проведено верифікацію методики кількісного визначення дубильних речовин у досліджуваних видах ЛРС та сухих екстрактах за допомогою спектрофотометричного методу. Встановлено, що вміст дубильних речовин повинен бути не менше 2% - у траві парила звичайного та траві гадючника в'язолистого, не менше 5% - у траві плакуна верболистого та листі чаю китайського, не менше 7% - у шкіркі плодів гранату, не менше 0,4% - у плодах анісу зірчастого. Вміст дубильних речовин у сухих екстрактах повинен бути не менше 6% - у сухому екстракті з трави парила звичайного, не менше 9% - у сухих екстрактах з трави плакуну верболистого та з плодів гранату звичайного, не менше 4% - у сухому екстракті з трави гадючника в'язолистого, не менше 11% - у сухому екстракті з листя чаю китайського, не менше 1% - у сухому екстракті з плодів анісу зірчастого.

6. Визначені оптимальні параметри екстракції для одержання сухих екстрактів з трави парила звичайного, з трави плакуна верболистого, з трави гадючника в'язолистого, з листя чаю китайського, з шкірці плодів гранату звичайного та з плодів анісу зірчастого: оптимальне співвідношення сировини та екстрагенту 1:10 (з урахуванням коефіцієнту водопоглинання сировини); кратність екстракції - двічі при температурі 70-80°С протягом 1,5-2 год.; ступінь подрібненості сировини - 3-5 мм.

7. Розроблено методику ідентифікації дубильних речовин та флавоноїдів у капсулах методом ТШХ. Для кількісного визначення флавоноїдів в екстрактах адаптована методика спектрофотометричного визначення у видимій області з додаванням алюмінію хлориду. За результатами проведених досліджень здійснено нормування вмісту флавоноїдів у екстрактах на рівні 0,007 г на вміст однієї капсули. Розроблена методика кількісного визначення дубильних речовин у капсулах методом спектрофотометрії. Вміст дубильних речовин в одній капсулі нормовано на рівні - не менше 0,010 г.

8. За даними мікробіологічних досліджень встановлено, сухі екстракти (1:10 водні) доцільні для створення лікарських форм для перорального застосування при гострих респіраторно-вірусних захворюваннях, ускладнених бактеріальною інфекцією.

9. Встановлено, що випробуваний препарат має противірусну активність щодо прототипного штаму вірусу гриппу А/Вікторія в розведеннях від 1:10 до 1:20.

дубильний флавоноїд лікарський плакун

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Напраснікова Г.С. Кількісне визначення дубильних речовин у рослинній сировині, субстанціях та лікарській формі / Г.С. Напраснікова, І.М. Владимирова, В.А. Георгіянц // Медична хімія. ? 2010. - Т. 12, № 3. - С. 121-123. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, їх обробка та аналіз, написання статті).

2. Напраснікова Г.С. Технологічні дослідження лікарської рослинної сировини у створенні добавки дієтичної / Г.С. Напраснікова, І.М. Владимирова, В.А. Георгіянц // Укр. журн. клініч. та лаб. мед. - 2010. - Т. 5, № 4. - С. 207-210. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

3. Напраснікова Г.С. Визначення параметрів стандартизації добавки дієтичної «Імуно-вірал з вітаміном С» / Г.С. Напраснікова, В.А. Георгіянц, І.М. Владимирова //Фітотерапія. Часопис. - 2011. - №1. - С. 84-86. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, їх обробка та аналіз, обговорення результатів, участь в оформленні роботи).

4. Напраснікова Г.С. Дослідження елементного складу деяких видів лікарських рослин, що застосовуються при гострих респіраторно-вірусних захворюваннях / Г.С. Напраснікова, І.М. Владимирова // Фармац. журн. - 2011. - № 1. - С. 98-101. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

5. Сіра Л.М. Вивчення макро- та мікроскопічних ознак трави AGRIMONIA EUPATORIA L. / Л.М. Сіра, Г.С. Напраснікова, В.А. Георгіянц // Фармацевтичний часопис. - 2011. - №2 (18). - С. 20-26. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, їх обробка та аналіз, обговорення результатів, участь в оформленні роботи).

6. Сіра Л.М. Вивчення макро- та мікроскопічних ознак трави LYTHRUM SALICARIA L. / Л.М. Сіра, Г.С. Напраснікова, В.А. Георгіянц // Фармацевтичний часопис. - 2012. - №1. - С. 10-15. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, їх обробка та аналіз, обговорення результатів, участь в оформленні роботи).

7. Патент на корисну модель № 62918 Україна МПК А61 К35/00. Біологічно активна добавка «Імуно-вірал з вітаміном С» / Владимирова І.М., Демьохін В.Б., Доровський О.В., Хорунжий Г. Г., Напраснікова Г.С., Георгіянц В.А. - № u 2011 00754; заявл. 24.01.2011, опубл. 26.09.2011, Бюл. № 18 - 4 с. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, участь у теоретичному обґрунтуванні досліджень, оформленні матеріалу).

8. Напраснікова Г.С. Обґрунтування вибору лікарських рослин при гострих респіраторно-вірусних захворюваннях / Г.С. Напраснікова, І.М. Владимирова, В.А. Георгіянц // Молодь - медицині майбутнього: тез. доп. міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, присвяч. 200-річчю з дня народж. М.І. Пирогова, 22-23 квітня 2010 р. - Одеса: Одес. держ. мед. університет, 2010. - С. 88.