Експериментальне дослідження анальгетичних властивостей пропіленгліколевої комбінації екстрактів "Фіталгін"

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЯ

Експериментальне дослідження анальгетичних властивостей пропіленгліколевої комбінації екстрактів «Фіталгін»

Курт-Аметова Г.С.- На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія. - Національний фармацевтичний університет МОЗ України, Харків, 2012.

Дисертація присвячена дослідженню знеболювальних, протизапальних та спазмолітичних властивостей пропіленгліколевої рослинної комбінації «Фіталгін».

У скринінгових дослідженнях показана досить висока анальгетична, протизапальна та жарознижувальна активність пропіленгліколевої комбінації екстрактів «Фіталгін». Встановлено ED₅₀-250 мг/кг за анальгетичною активністю на моделі «оцтовокислі корчі» та за методом «гарячої пластини».

Виявлена її здатність впливати на центральні механізми формування розвитку больової реакції на моделях електрошкірного подразнення кореня хвоста (42,8%; р<0,05) та термоподразнення хвоста щурів (23,4% (р<0,05)).

Виявлено, що протизапальний ефект на моделях зимозанового та гістамінового набряках зумовлений домінуючим впливом на пригнічення синтезу лейкотриєнів.

Встановлена антиальтеративна дія фітокомпозиції «Фіталгін» на модельних патологіях (спиртово-преднізолонова та індометацинова виразки шлунка).

Вивчення параметрів гострої токсичності пропіленгліколевої комбінації екстрактів «Фіталгін» дозволило зарахувати його до V класу «практично не токсичних речовин». Експериментально показано, що досліджувана рослинна комбінація не чинить ульцерогенного ефекту та має гепатопротекторну активність.

Експериментально встановлено, що в хронічному експерименті комбінація «Фіталгін» при пероральному, щоденному введенні в дозах 250 мг/кг ( ЕD₅₀ ), 1250 мг/кг (5 ЕD₅₀), 2500 мг/кг (10 ЕD₅₀) білим щурам протягом 3 місяців не виявляє негативного впливу на масу і температуру тіла тварин, не впливає на систему крові, антитоксичну функцію печінки й обмінну - нирок.

Ключові слова: пропіленгліколева комбінація, екстракт, анальгетична, протизапальна, спазмолітична активність, лікарські рослини.

АННОТАЦИЯ

Экспериментальное исследование анальгетических свойств пропиленгликолевой комбинации лекарственных растений «Фиталгин»

Курт-Аметова А.С. - На правах рукописи

Диссертация на соискание научной степени кандидата фармацевтических наук по специальности 14.03.05 - фармакология. - Национальный фармацевтический университет МОЗ Украины, Харьков, 2012.

Диссертация посвящена изучению обезболивающих, противовоспалительных и спазмолитических свойств пропиленгликолевой растительной комбинации "Фиталгин".

Для экспериментального скрининга мы отобрали десять лекарственных растений в виде пропиленгликолевых экстрактов (ромашки лекарственной, подорожника большого, бузины черной, мелиссы лекарственной, мяты перечной, шалфея лекарственого, зверобоя лекарственого, хмеля обыкновенного, календулы лекарственной, крапивы собачей). По результатам проведенных исследований для дальнейшего изучения и создания комбинации, с целью оптимизации противоболевой и противовоспалительной терапии, нами отобрано пять (зверобой лекарственный, мята перечная, ромашка лекарственная, календула лекарственная, хмель обыкновенный) из десяти пропиленгликолевых экстрактов лекарственных растений, которые показали более выраженную антиноцицептивную активность, а именно, способность влиять на висцеральний компонент болевой перцепции при использовании химического раздражения - на модели "уксуснокислых корчей".

Пропиленгликолевая комбинация получила условное название «Фиталгин» и на этапе скрининга исследовалась в 5-ти дозах ( 50 мг/кг, 100 мг/кг, 250 мг/кг, 500 мг/кг и 750 мг/кг) для определения среднеэффективной дозы.

В результате скрининговых исследований рассмотрен фармакологический спектр комбинации "Фиталгин". Показана высокая анальгетическая, противовоспалительная и жаропонижающая активность комбинации.

Определена наиболее эффективная доза комбинации по анальгетической активности на модели "уксуснокислые корчи" и по методу "горячей пластины" (ED₅₀-250 мг/кг), которая и использовалась для дальнейших экспериментальных исследований.

Согласно полученным результатам исследуемая комбинация проявила умеренный антиноцицептивный эффект на моделях «электрокожного раздражения корня хвоста» (42,8%; р<0,05) и «термического раздражения хвоста» у крыс (23,4% (р<0,05)).

При изучении спазмолитических характеристик композиция "Фиталгин" была исследована по методике регистрации сократительной активности изолированных препаратов сосудов и гладкомышечных органов. Полученные результаты показали, что она обладает достаточным спазмолитическим эффектом по сравнению с референс-препаратами дротаверином и папаверином.

Мы предположили, что одной из возможных причин противоболевого действия комбинации "Фиталгин", могут быть периферические механизмы, связанные с эндогенными медиаторами боли, поэтому на следующем этапе углубленно изучались противовоспалительные свойства пропиленгликолевой комбинации.

Экспериментальные исследования показали, что антифлогистический эффект "Фиталгина" на моделях зимозанового и гистаминового отеков (фаза альтерации) обусловлен доминирующим влиянием на угнетение синтеза лейко-триенов. Антиэксудативная активность растительной комбинации на моделях зимозанового и гистаминового отёков составила 56,5% (р<0,05) и 51,9% (р<0,05) соответственно. На модели «ватной гранулемы» показано, что "Фиталгин" проявляет умеренное влияние на пролиферативную фазу воспаления. Противовоспалительные свойства комбинации обеспечиваются также антиоксидантными свойствами биологически активных соединений (гликозиды, флавоноиды, дубильные вещества, эфирные масла), которые входят в ее состав.

Установлена антиальтеративная - противоязвенная активность пропилен-гликолевой растильной комбинации "Фиталгин" на модельных патологиях язв желудка у белых крыс (спирто-преднизолоновой (51,7%; р<0,05) и индометациновой (52,2%; р<0,05) соответственно). Гастропротекторная активность "Фиталгин" была подтверждена на модели голодания крыс. Результаты проведенных исследований подтверждают отсутствие ульцерогенного действия у комбинации растительных экстрактов и препарата сравнения кверцетина. Только в группе животных, которым вводили референс - препарат диклофенак натрия, у 50% (р<0,05) крыс наблюдалось повреждение слизистой оболочки желудка. Показана гепатопротекторная активность в условиях острого токсического гепатита, о чем свидетельствует ингибирование ПОЛ.

Изучение параметров острой токсичности пропиленгликолевой комбинации экстрактов "Фиталгин" позволило отнести её к V классу "практически не токсичных веществ". В хроническом эксперименте показано, что фитокомпозиция "Фиталгин" при пероральном ежедневном введении в дозах 250 мг/кг (1 ЕD50), 1250 мг/кг (5 ЕD50), 2500 мг/кг (10 ЕD50) белым крысам в течение 3 месяцев не оказывает негативного влияния на массу и температуру тела животных, не влияет на систему крови, антитоксическую функцию печени и обменную - почек.

Ключевые слова: пропиленгликолевая комбинация, экстракт, анальгетическая, противовоспалительная, спазмолитическая активность, лекарственные растения.

SUMMARY

Experimental research for analgesic properties of propylenglycolic combination of extractes «Fitalgin»

Kurt-Ametova A.S. - Manuscript

Theses for candidate degree in pharmaceutical sciences by speciality 14.03.05 - Pharmacology. - National University of Pharmacy of Health Ministry of Ukraine, Kharkiv, 2012.

Thesis is devoted to the investigation of analgesic, anti-inflammatory and spasmolytic properties of propylenglycolic vegetational combination "Fitalgin".

Screening tests have showed enough high analgesic, anti-inflammatory and antipyretic activity of propylenglycolic combination of extractes "Fitalgin". ED50-250 mg/kg was found by analgetic activity in model “aceticus cramps” and method “hot plate”.

In was established that combination has the ability to affect central mechanism of pain reaction elaboration in models electrodermatic excitation of rat tailhead (42,8%; р<0,05) and thermal excitation of rat tail (23,4% (р<0,05)).

Anti-inflammatory effect in models zymosan and histamine quelling is resulting from dominate influence on depression of leukotriene synthesis.

Anti-alteration (reparative, anti-ulcergenic activity) effect of propylenglycolic combination of extractes "Fitalgin" in experimental models alcohol-prednisolone and indomethacin gastric ulcers has been established.

Examination of acute toxicity parameters of propylenglycolic combination of extractes "Fitalgin" allowed to bring combination under the fifth class “almost non-toxic substances”. Experimental researches have shown that combination under study doesn't cause uncelgenic effect and has hepatoprotective activity.

Results of the research conclude that in chronic experiment combination "Fitalgin" during peroral daily administration to white rats in dosages 250 mg/kg (ЕD50), 1250 mg/kg (5 ЕD50), 2500 mg/kg (10 ЕD50) for 3 months didn't show negative influence on weight and body temperature of animals, didn't affected blood system, antitoxic function of liver and metabolic function of kidneys.

Key words: propylenglycolic combination, extract, analgesic, anti-inflammatory, spasmolytic activity, drug plants.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

фіталгін пропіленгліколевий токсичність шлунок

Актуальність теми. Біль - це складний психофізіологічний феномен, котрий впливає на механізми регуляції та формування емоцій, моторні, гуморальні й гемодинамічні реакції, а також є симптомом багатьох гострих та хронічних захворювань (Кукушкін М.Л., Решетняк В.К., 2011).

Хоча вивчення болю має багатовікову історію, оптимізація терапевтичних підходів у його лікуванні залишається однією з найбільш актуальних та складних проблем сучасної медицини і фармакології (Филатова Е.Г., Амелин A.В. 2009). Сьогодні основним способом позбавлення або полегшення страждань хворого залишається використання знеболювальних засобів, а саме наркотичних та ненаркотичних анальгетиків, нестероїдних протизапальних засобів та різноманітних їх комбінацій (Чичасова Н.В., 2008; Насонов Е.Л., 2008).

У механізмах болетамуючої дії ненаркотичних анальгетиків та нестероїдних протизапальних засобів виділяють периферичні та центральні механізми впливу на ноцицептивну систему. Зокрема, анальгетичний ефект цих препаратів пов'язаний з переважно периферичними механізмами формування болю, а саме синтезом простагландинів, лейкотрієнів, біогенних амінів та кінінів. Однак, на жаль, широко відомі антиноцицептивні препарати, такі як диклофенак натрію, індометацин, метамізол натрію та ін., викликають низку виразних побічних ефектів, а саме гастро-, гепато- імуно-, нефро- та гематотоксичних (Викторов А.П., 2008; Hawkey C.J.,2010; Wallace J.L., 2010).

За даних умов оптимізація фармакотерапії болю може бути спрямована у декількох напрямках - пошуку нових більш безпечних анальгетиків (прикладом може бути поява селективних ЦОГ _ 2 інгібіторів) або ж створення фіксованих фармацевтичних комбінацій, у яких би один з компонентів мав здатність попереджувати або нівелювати небажані реакції, спричинені застосуванням анальгетика (наприклад, поєднання високоефективного, проте досить токсичного НПЗЗ індометацину та антиоксидантного засобу тіотриазоліну - індотрил) (Подплетня О.А., 2008). При цьому вказані шляхи вирішення цієї проблеми потребують досить багато часу та значної фінансової підтримки.

Фармакологічна активність природних сполук зумовлена їх низькою токсичністю, здатністю комплексно впливати на організм і рідко викликати серйозні побічні реакції. Це дозволяє проводити тривале лікування при хронічних захворюваннях. Безумовною перевагою рослинних препаратів є доступна сировина та економічний спосіб отримання лікарського засобу.

За даними літератури, на сьогодні екстракти на основі пропіленгліколя посідають важливе місце в фармацевтичній промисловості, оскільки за їх допомогою можна отримувати як водо _ так і жиророзчинні біологічно активні сполуки (Хасирджев А.Б., 2002).

Виходячи з цього, нашу увагу привернули можливості пропіленгліколевих екстрактів лікарських рослин (звіробію звичайного, м'яти перцевої, ромашки лікарської, нагідок лікарських, хмелю звичайного), насамперед їх комбінація під умовною назвою «Фіталгін». З джерел наукової та народної літератури відомо, що ці рослини мають широкий спектр біологічно активних сполук (флавоноїди, дубильні речовини, ефірні олії та ін.), тому були відібрані нами як найбільш активні болетамуючі рослини.

У зв'язку з цим такий склад комбінації «Фіталгін» дозволяє припустити наявність широкого спектру фармакологічної активності, включаючи анальгетичну, протизапальну та спазмолітичну.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як фрагмент планових науково-дослідних робіт кафедри фармакології, клінічної фармакології та фармакоекономіки ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» "Експериментально-теоретичне обґрунтування особливостей болезаспокійливої та нейропротекторної медикаментозної терапії в умовах модельованої патології" (№ держреєстрації 0104U006269).

Мета і задачі дослідження. Експериментально-теоретичне обґрунтування можливості використання нової комбінації пропіленгліколевих екстрактів лікарських рослин - «Фіталгін» у фармакотерапії больового синдрому.

Згідно з метою дослідження були сформульовані такі задачі:

1. Провести фармакологічний скринінг монопропіленгліколевих екстрактів лікарських рослин.

2. Виконати скринінгові дослідження комбінації «Фіталгін» за анальгетичною, протизапальною, жарознижувальною активністю та визначити її ЕД₅₀ за анальгетичною активністю.

3. Встановити анальгетичну дію комбінації «Фіталгін» при різних видах ноцицептивного подразнення (термічне, хімічне) та її спазмолітичні властивості.

4. Визначити протизапальну дію комбінації «Фіталгін» на моделях запалення з вираженим ексудативним, проліферативним та альтеративним компонентом з використанням різних моделей та методів.

5. Вивчити фармакодинамічні властивості (гастропротекторні та гепато-протектоні) комбінації «Фіталгін».

6. Дослідити параметри гострої та хронічної токсичності досліджуваної комбінації екстрактів.

Об'єкт дослідження - больовий синдром обумовлений спазмом та запаленням.

Предмет дослідження - анальгетичні властивості пропіленгліколевої комбінації екстрактів лікарських рослин «Фіталгін».

Методи дослідження - фармакологічні, токсикологічні, фізіологічні, біохімічні, гістологічні та статистичні.

Наукова новизна отриманих даних. Вперше на основі результатів експериментальних досліджень встановлена виражена антиноцицептивна дія пропіленгліколевої комбінації екстрактів лікарських рослин «Фіталгін» на різних моделях болю (хімічне, термічне та електричне подразнення). У ході експерименту встановлена спазмолітична активність композиції «Фіталгін».

Показана висока антиексудативна активність пропіленгліколевої комбінації на моделях гострого запалення. Показана помірна антипроліферативна активність та виразна антиальтеративна дія.

Встановлено, що протизапальна дія комбінації «Фіталгін» зумовлена його мембранопротекторними та антиоксидантними властивостями.

Доведено, що досліджувана комбінація не справляє негативний вплив на функцію ШКТ (не чинить місцево подразнювальну дію на слизову оболонку шлунка) та має гепатопротекторні властивості.

Встановлено, що «Фіталгін» належить до класу відносно нешкідливих речовин.

Наукова новизна дисертаційної роботи підтверджена деклараційним патентом України на корисну модель № 66694.

Практичне значення одержаних результатів. Робота є експериментально-теоретичним дослідженням комбінації пропіленгліколевих екстрактів "Фіталгін", яка поєднує в собі антиноцицептивні та протизапальні властивості. Композиція рослинних екстрактів "Фіталгін" поступається класичним НПЗЗ щодо знеболюючого та протизапального ефекту, але є більш безпечною з боку побічних ефектів, що дає можливість використовувати її при тривалій терапії больових і запальних синдромів. Результати роботи також експериментально обґрунтовують доцільність застосування «Фіталгін» у хворих у період ремісії або в комплексній терапії запальних захворювань з метою зниження дози препаратів першого ряду.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в науково-педагогічний процес на кафедрах фармакології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Національного фармацевтичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, Запорізького державного медичного університету, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора. Внесок дисертанта у її виконання полягає у визначенні мети і задач роботи, проведенні патентно-інформаційного пошуку, експериментальних досліджень, наукового аналізу та інтерпретації отриманих результатів, формулюванні основних положень та висновків дисертації. Автором особисто проведена статистична обробка даних, підготовка наукових праць до публікації за основними положеннями дисертації, написання і оформлення дисертації та автореферату.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладено та обговорено на III науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2009), Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2010), IX міжнародній науково-практичній конференції «Студентська медична наука XXI століття» (Вітебськ, Білорусь, 2009), VII International Conference of Student Research Groups of Medical University of Warsaw (Starogard Gdanski, Poland, 2009), 7th International Medical Scientific Conference for Students and Young Doctors (Pleven, Bulgaria, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука - 2009» (Полтава, 2009), «Фармація України, Погляд у майбутнє». VII Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 2010), IX науково-практичній конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених «Науковий потенціал молоді - прогрес медицини майбутнього» (Ужгород, 2011), IV Національному з'їзді фармакологів України (Київ, 2011).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, в яких повною мірою відображено її зміст, з них 4 статті у наукових фахових журналах, 1 патент та 8 тез у матеріалах з'їздів, конгресів, науково-практичних конференцій та симпозіумів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота, викладена на 164 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та списку використаних джерел, що містить 280 робіт (з них 159 латиницею та 121 кирилицею). Роботу проілюстровано 24 таблицями, 10 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Експериментальні дослідження проведені на 508 білих статевозрілих нелінійних щурах обох статей масою 180-220 г та 138 білих нелінійних мишах масою 20-25 г. Тварини утримувалися на стандартному раціоні віварію ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України». Всі експерименти здійснювали відповідно до Методичних рекомендацій ДФЦ МОЗ України (2001), вимог Європейської конвенції із захисту лабораторних тварин (Страсбург, 1986), «Положення про використання тварин у біомедичних дослідах» (2002). Протоколи досліджень та їх результати затверджені рішенням комісії з біоетики ДЗ «ДМА МОЗ України» (протокол № 4 від 21.04.2010 р.).

Основні етапи проведених досліджень представлені на схемі. Відомо, що патофізіологічними проявами болю є запалення, набряк, гіперемія, гіпертермія та порушення функції органу. Тому на першому етапі скринінгових досліджень вивчали анальгетичну активність 10 пропіленгліколевих екстрактів лікарських рослин (ромашки лікарської, подорожника великого, бузини чорної, меліси лікарської, м'яти перцевої, шавлії лікарської, звіробою лікарського, хмелю звичайного, нагідок лікарських, кропиви собачої (пустирник)) на моделі «оцтовокислих корчів», в основі яких лежить хімічне больове подразнення (Васильев Ю. Н., 1978).

На другому етапі комбінацію з 5 екстрактів (у співвідношенні 1:1) таких лікарських рослин як звіробій звичайний (Нуреricum perforatum L.), м'ята перцева (Mentha piperita L.), ромашка лікарська (Chamomilla recutita L.), нагідки лікарські (Calendula officinalis L.), хміль звичайний (Humulus lupulus L.) під умовною назвою «Фіталгін» вводили внутрішньошлунково за допомогою зонду в 5-ти дозах - 50 мг/кг, 100 мг/кг, 250 мг/кг, 500 мг/кг, 750 мг/кг. Препаратами порівняння були диклофенак натрію (ED₅₀ 8 мг/кг) та гранули кверцетину в умовно терапевтичній дозі 5 мг/кг - антиексудативна активність; метамізол натрію (ED₅₀ 55 мг/кг) і диклофенак натрію (ED₅₀ 5 мг/кг) - анальгетична активність; ацетилсаліцилова кислота (АСК) (ED₅₀ 50 мг/кг) та диклофенак натрію (ED₅₀ 5 мг/кг) - жарознижувальна активність.

ED₅₀ комбінації «Фіталгін» визначалося за антиноцицептивною активністю на моделі термічного (“гаряча пластина”) подразнення кінцівок мишей, у якій задіяні центральні механізми формування болю (E.Komlos et al., 1950) та на моделі «оцтовокислих корчів» (Васильев Ю.Н., 1978). Антиексудативну активність вивчали на моделі гострого карагенінового набряку, жарознижувальну дію на моделі «молочної лихоманки» (Тринус Ф.П., 1974).

При поглибленому вивченні антиноцицептивних властивостей комбінації «Фіталгін» були використані такі моделі - метод електрошкірного подразнення кореня хвоста щура (Caroll M. N. et al., 1960), з чіткою реакцією вокалізації, що в експериментальній фармакології болю та знеболювання розцінюється як показник не тільки сегментарних, але й супрасегментарних рівнів замикання аверсивних сигналів та термічного подразнення хвоста щурів, у яких задіяні центральні механізми формування болю (Дроговоз C. М., Мохорт М. А., 1994).

Для проведення досліджень спазмолітичної активності комбінації in vitro використовували установку для вивчення скоротливої активності кільцевих судинних сегментів. Для приготування буферних розчинів Кребса використовували хімічно чисті реактиви компанії «Сінбіас» (Україна), які розчиняли у дистильованій воді. Досліди проводили на ізольованих кільцевих відрізках аорти щурів, що були прикріплені в робочій камері з одного боку до стаціонарного гачка, а з іншого - до штоку тензодатчика (А. с. № 1028315). Всі тестування проводилися в ізометричному режимі при початково заданій напруженості. Оцінку вазоділататорних ефектів досліджуваних лікарських препаратів проводили на тлі підвищеного судинного тонусу препаратів аорти, який моделювали шляхом застосування розчину фенілефрину (10^-6 моль/л). Робочі розчини насичували газовою сумішшю (95% О₂ та 5% СО₂). За допомогою автоматичного термостата температура розчину в камері підтримувалась на рівні 37±0,5^оС. Запис скоротливої активності ізольованих судинних препаратів здійснювали за допомогою аналогово-цифрового перетворювача, приєднаного до персонального комп'ютера. Препаратами порівняння при вивченні спазмолітичних властивостей досліджуваної комбінації екстрактів були дротаверин (но-шпа), 6 мг/кг (р-н для ін'єкцій, амп. 40мг, «Хіноін», Угорщина) та папаверину гідрохлорид, 9 мг/кг (2% розчин в амп., «Дарниця», Україна).

При поглибленому вивченні протизапальної дії комбінації «Фіталгін» було досліджено його вплив на такі стадії запалення, як альтерація, ексудація та проліферація. Дослідження антиексудативних властивостей комбінації «Фіталгін» у дозі ED₅₀ 250 мг/кг проводили на моделях запалення задньої кінцівки у щурів з використанням таких флагогенів, як 0,1% розчин гістаміну, 2% суспензія зимозану у порівнянні з диклофенаком натрію та кверцетином. Антипроліферативну активність комбінації «Фіталгін» визначали на моделі «ватної гранульоми» та порівнювали з диклофенаком натрію і кверцетином. Антиальтеративну активність оцінювали на таких моделях, як спиртово-преднізолонова та індометацинова виразки шлунка (Стефанов О.В., 2001).

Стан оксидантно-антиоксидантного балансу оцінювали за рівнем дієнових кон'югатів (ДК) (Костюк В.А. з співавт., 1984) та ТБК-активних продуктів (Стальна І.Д., Гаришвілі Т.Г., 1977) у модифікації. Гончаренко М.С з співавт., (1985), а також активність глутатіону (Beutler E.D. at al., 1963) у гомогенаті печінки і шлунка та каталази (Королюк М. А. з співавт., 1988) у плазмі крові.

Ульцерогенну дію вивчали методом макроскопічного дослідження слизової оболонки шлунків щурів, які отримували препарати на тлі голодуван-ня (Мещишен І.Ф., 2004), і оцінювали візуально за кількістю виразкових дефектів, що відображалось у виразковому індексі (ВІ). В умовах такої патології досліджували в гомогенаті печінки дієнові кон'югати (ДК), ТБК-активні продукти, а також активність глутатіону та каталази.

Гепатопротекторну активність визначали на моделі гострого ураження печінки тетрахлоретаном (Стефанов О.В., 2001).

Оцінку гострої токсичності при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному введенні щурам проводили за класифікацією Сидорова К.К. (1973). Можливу загальнотоксичну дію при внутрішньошлунковому введенні щурам упродовж 90 днів вивчали відповідно до Методичних рекомендацій ДФЦ МОЗ України (Стефанов О.В., 2001).

Вивчали склад периферійної крові (Меньшиков В. В., 1987). Функціональний стан нирок - за якісним визначенням білка в сечі, рН, питомої ваги та ін. показників (Колб В. Г., Камишніков В. С., 1982). Вивчали біохімічні показники сироватки крові АлАТ, АсАТ, білірубін, загальний білок, сечовину, креатинин, глюкозу (Горячковский А. М., 1994).

Морфоструктуру зразків шлунка та печінки вивчали за допомогою стандартного методу світлової мікроскопії (Меркулов Г. А., 1969, Соколовський В. В., 1971).

Статистична обробка результатів виконувалась з використанням ліцензійної програми STATISTICA 6.1 (серійний номер AGAR 909 E415822FA). Розраховували середні арифметичні (М), стандартні відхилення (у) та стандартні похибки середньої (±m). Перед застосуванням статистичних критеріїв перевіряли гіпотезу про нормальний закон розподілу випадкових величин (за критеріями Колмогорова-Смірнова з поправкою Лілліфорса та Шапіро-Уілка). Достовірність між групових відмінностей за даними експери-ментів встановлювали за допомогою параметричного t-критерію Ст'юдента та непараметричного U-критерію Манна-Уітні. Використовувалось 3 рівня статистичної значущості відмінностей результатів досліджень - p < 0,05 (Лапач С.Н. , 2001; Лакин Г.Ф., 1990).

Результати дослідження. З використовуваних в Україні лікарських рослин, які володіли, за даними літератури, знеболюючими властивостями (120 представників), було виділено 30, які проявляли як антиноцицептивну, так і протизапальну та спазмолітичну активність. З цієї групи нами були вибрані 10 екстрактів лікарських рослин, які найчастіше використовувалися у медичній практиці (народна та традиційна медицина) з урахуванням цих фармакологічних ефектів. На етапі скринінгових експериментів при дослідженні пропіленгліколевих екстрактів цих лікарських рослин було створено три композиції лікарських рослин з переважанням у першій групі - протизапальної дії, у другій - спазмолітичної, у третій - антиноцицептивної дії.

Серед цих трьох композицій була вибрана одна зі збалансованою мульти-фармакологічною активністю, що оптимально поєднувала всі три види вказаних ефектів. До її складу входило 5 рослин - звіробій звичайний, м'ята перцева, ромашка лікарська, нагідки лікарські, хміль звичайний, з яких була створена фіксована пропіленгліколева комбінація з умовною назвою«Фіталгін». Експериментальні дані свідчать, що при введенні екстракту нагідок лікарських його анальгетична активність у порівнянні з групою контролю становила 43,3% (p<0,05), звіробою лікарського 40,5% (p<0,05), м'яти перцевої 39,3% (p<0,05), ромашки лікарської 38,0% (p<0,05). Водночас, на фоні застосування екстрактів хмелю, кропиви собачої, шавлії, родіоли рожевої, бузини чорної та меліси анальгетичний потенціал цих екстрактів становив 32,9% (p<0,05), 31,8% (p<0,05), 29,8% (p<0,05), 28,6% (p<0,05), 22,6% (p<0,05), та 19,5% (p<0,05), відповідно, що перевищувало показники групи контролю.

Відповідно до отриманих результатів в подальшому для створення комбінації нами було відібрано 5 (звіробій звичайний, м'ята перцева, ромашка лікарська, нагідкі лікарські, хміль звичайний) з 10 досліджених пропіленгліколевих екстрактів лікарських рослин, які показали більш виразну антиноцицептивну активність, тобто здатність впливати на вісцеральний компонент формування больової реакції при моделюванні її хімічним подразненням (“оцтовокислі корчі”).

У подальшому наші дослідження були присвячені вивченню властивостей пропіленгліколевої комбінації лікарських рослин під умовною назвою «Фіталгін».

Основні етапи та методи фармакологічних досліджень пропіленгліколевої комбінації «Фіталгін» наведені у схемі:

1-й етап

Скринінгові дослідження моноекстрактів:

анальгетична активність («оцтовокислі корчі»).

Скринінгові дослідження комбінації «Фіталгін»:

- анальгетична активність («оцтовокислі корчі», метод «гарячої пластини») з визначенням ЕД₅₀;

- антиексудативна активність (карагеніновий набряк);

- жарознижувальна активність (модель «молочної лихоманки»).

2-й етап

Вивчення анальгетичної активності комбінації «Фіталгін»:

- електрошкірне подразнення кореня хвоста щурів;

- термічне подразнення хвоста щурів.

Вивчення спазмолітичної активності комбінації «Фіталгін»:

- методика реєстрації скоротливої активності ізольованих судинних препаратів та гладеньком`язових органів (аорта).

Вивчення протизапальної активності комбінації «Фіталгін»:

-антиальтеративна активність (спиртово-преднізолонова та індометацинова виразки шлунка);

-антиексудативна активність - зимозановий та гістаміновий набряки у щурів;

-антипроліферативна активнісить (модель «ватної гранульоми», вміст оксипроліну в сечі щурів на моделі «ватної гранульоми»).

3-й етап

Фармакодинамічні властивості композиції «Фіталгін»:

-гастропротекторні властивості: методика вивчення ульцерогенної дії лікарських препаратів на тлі голодування;

-гепатопротекторні властивості: - модель гострого тетрахлор-метанового гепатиту - біохімічні показники сироватки

крові, гомогенатів печінки (ТБК-реактанти, ДК, GSH, каталаза).

4-й етап

Вивчення токсичних властивостей комбінації «Фіталгін»:

-гостра токсичність (ЕД₅₀ );

- хронічна токсичність.

При вивченні антиноцицептивних властивостей було показано, що найбільшу анальгетичну активність на моделі «оцтовокислих корчів» пропіленгліколева комбінація «Фіталгін» виявляла в дозах 250 та 500 мг/кг (59,2% (p<0,05) та 52,9% (p<0,05) відповідно). У той же час препарати порівняння показали більш виражену притаманну їм ступінь анальгетичної властивості: метамізол натрію (55 мг/кг) - 79,8% (p<0,05), а диклофенак натрію (5 мг/кг) - 84,8% (p<0,05) (рис. 1).

Аналіз експериментальних даних по дослідженню анальгетичної активності рослинної композиції на моделі “гаряча пластина” показав, що через півгодини після введення тваринам комбінації «Фіталгін» у дозі 250 мг/кг больовий поріг зростав на 34,4% (p<0,05) і, досягнувши на 60-ій хвилині максимуму 45,4% (p<0,05), в подальшому поступово знижувався та на 90-ій хвилині становив 36,0% (p<0,05). Відповідно до результатів наших досліджень, у тварин після введення референс-препаратів диклофенаку натрію (5 мг/кг) та метамізолу натрію (55 мг/кг) на 60-ій хвилині експерименту відбувалось більш виражене підвищення больового порогу (на 78,3% (p<0,05) та 64,2% (p<0,05) відповідно) (рис. 2).

На моделі карагенінового набряку найбільшу активність на всіх фазах запального процесу виявив «Фіталгін» у дозі 250 мг/кг. Максимум антиексудативної активності досліджений засіб виявив на 3-ю годину - 42,0% (p<0,05) (простагландинова фаза). Так, на 1-шу годину у період дії таких медіаторів запалення, як біогенні аміни та на 2-гу годину (кінінова фаза) досліду активність композиції «Фіталгін» залишалась високою і достовірно зменшувала набряк, відповідно в 1,4 та 1,5 рази у порівнянні з контрольною групою (антиексудативна активність 29,0% (p<0,05) та 32,0% (p<0,05), відповідно).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Скринінгове дослідження анальгетичної активності «Фіталгін» на моделі «оцтовокислі корчі».

Примітка. * - Р <0,05 - відмінності вірогідні по відношенню до контролю.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Скринінгове дослідження анальгетичної активності «Фіталгін» на моделі “гаряча пластина” ( середні показники за 2 години).

Примітка. * - Р <0,05 - відмінності вірогідні по відношенню до контролю.

Починаючи з 1-ої години досліду, «Фіталгін» достовірно знижував запалення до кінця експерименту. Через 24 години протизапальна дія комбінації екстрактів залишалась досить високою - 25,0% (p <0,05).

Водночас препарати порівняння - диклофенак натрію виявляв протизапальну активність протягом всього досліду; кверцетин виявляв помірну антиексудативну активність, інтенсивність якої залежала від етапу експерименту. Так, найбільша протизапальна активність кверцетину відзначалась на 3 годину досліду, розмір набряку в цей час був в 1,6 разу менший, ніж у контрольній групі (антиексудативна активність становила 37,0% (p<0,05). Це свідчить про помірний вплив цього препарату на пригнічення активності ЦОГ.

На моделі «молочної лихоманки» введення різних доз фітокомпозиції екстрактів призводило до зменшення температури тіла у щурів. У дозі 250 мг/кг композиція «Фіталгін» вже з першої години достовірно зменшувала температуру в порівнянні з групою контрольної патології. При вимірюванні температури через 60 хвилин жарознижувальна активність композиції «Фіталгін» становила 40,0% (р<0,05), через 2 години - 60,5% (р<0,05), а вже через 3 години ректальна температура у щурів майже дорівнювала початковій температурі тіла тварин. Препарат порівняння АСК (50 мг/кг) та диклофенак натрію (5 мг/кг) показали притаманну їм високу жарознижувальну активність.

Таким чином, проведені скринінгові дослідження дозволяють зробити висновок про високу анальгетичну, протизапальну та жарознижувальну активність комбінованого засобу «Фіталгін». Отримані результати показали, що досліджувана комбінації екстрактів виявляє виражену антиноцицептивну дію в дозі 250 мг/кг.

За літературними даними, лікарські рослини, котрі входять до складу композиції «Фіталгін», мають широкий спектр біологічно активних сполук (флавоноїди, дубильні речовини, ефірні олії та ін.) (Грига І. В., 2001; Головкин Б. Н., 2001).

Ці результати стали підставою для подальшого поглибленого вивчення антиноцицептивних, спазмолітичних та протизапальних властивостей комбінації екстрактів «Фіталгін» у дозі EД₅₀ - 250 мг/кг.

На моделі електрошкірного подразнення кореня хвоста нашою метою було визначення центрального механізму болетамуючої дії комбінованого засобу «Фіталгін», тому ми реєстрували реакцію вокалізації у щурів (надсегментарний рівень ноцицепції) на больове подразнення.

Знеболююча дія досліджуваної комбінації екстрактів «Фіталгін» виявляла свій максимум вже через 60 хвилин після введення (42,8%; р<0,05) із подальшим поступовим зменшенням антиноцицептивного ефекту (31,5% (р<0,05) на 90-ій хвилині експерименту). Аналогічно діяв препарат порівняння метамізол натрію - пік його болетамуючої активності відзначався на 60-ій хвилині і становив 53,2% (р<0,05), після чого відбувалось поступове відновлення больового порогу до вихідних величин. Другий препарат-референт диклофенак натрію показав виражений антиноцицептивний ефект протягом всього експерименту. Так, на 30-ій хвилині латентний період вокалізації у відповідь на електроподразнення у щурів на фоні дії препарату підвищувався на 53,2% (р<0,05), на 60-ій хвилині він становив 70,4% (р<0,05). Максимум знеболювального ефекту диклофенаку натрію спостерігався на 90-ій хвилині і становив 80,0% (р<0,05) в порівнянні із вихідним фоном (рис. 3).

У тесті термоподразнення хвоста щурів рослинна комбінація «Фіталгін» при внутрішньошлунковому одноразовому введенні в дозі 250 мг/кг тільки на 60-ій хвилині експерименту показала достовірну анальгетичну активність, що виявлялось у зменшенні імерсії хвоста на 23,4% (р<0,05). Подальше тестування показало зниження її ефективності. Метамізол натрію - препарат порівняння при одноразовому внутрішньошлунковому введенні в цьому тесті достовірно підвищував поріг болю на 31,9% (р<0,05) на 60-ій хвилині експерименту.

Рис. 3. Дослідження анальгетичної активності «Фіталгін» на моделі електрошкірного подразнення кореня хвоста.

Примітка. * - Р<0,05 - відмінності вірогідні по відношенню до контролю.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Дослідження анальгетичної активності «Фіталгін» в тесті термоподразнення хвоста щурів.

Примітка. * - Р<0,05 - відмінності вірогідні по відношенню до контролю.

Наступним етапом нашої роботи було дослідження спазмолітичної активності комбінації «Фіталгін».

У фітокомпозиції «Фіталгін» мінімальна дилататорна (спазмолітична) активність виявлялася при концентрації 10^-10 г/л (0,0086 ± 0,0007 мН) з максимумом при 10² г/л (0,13±0,004 мН). Концентрація, при якій спостерігалася половина максимального ефекту, становила 1,69Ч10^-6 ± 0,79Ч10^-6 г/л. Наші дослідження показали, що для дротаверину діапазон концентрацій, що використовувався для побудови кривої доза-ефект, становив від 10^-10 до

10^-2 моль/л. Ефект починав виявлятися при концентрації 10^-10 моль/л (0,09 ± 0,0005 мН). Максимальне значення спостерігалося при концентрації 10^-2 моль/л (0,11 ± 0,0003 мН), ЕС₅₀ при цьому становила 1,63Ч10^-8 ± 0,39Ч10^-8 моль/л. Папаверину гідрохлорид виявляв мінімальну дилататорну активність вже у концентрації 10^-10 моль/л (0,14 ± 0,002 мН), а максимальне значення знаходилося на рівні 0,23 ± 0,001 мН при концентрації 10^-2 моль/л. При цьому ЕС₅₀ становила 38,7Ч10^-8 ± 6,55Ч10^-8 моль/л.

Таким чином, пропіленгліколева комбінація «Фіталгін» має достатній спазмолітичний ефект у порівнянні з класичними спазмолітиками - дротаверином та папаверином.

У зв'язку з поставленими задачами на наступному етапі дослідження ми визначали протизапальні властивості композиції «Фіталгін».

Протизапальні властивості досліджуваної комбінації забезпечуються антиоксидантними властивостями біологічно активних сполук, які входять до її складу. Це підтверджується дослідженнями показників ПОЛ в гомогенаті шлунка в умовах спиртово-преднізолонової та індометацинової виразки шлунка (зменшення кількості виразок на 51,9% (р<0,05) та 52,2% (р<0,05) відповідно у порівнянні з контролем). Так, на тлі спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів гальмування процесу ПОЛ під впливом фітокомпозиції «Фіталгін» відобразилось достовірним до значень контрольної патології зменшенням у сироватці крові вмісту ДК (у 1,3 разу), ТБК-реактантів (у 1,6 разу), збільшенням GSH (у 1,3 разу). У гомогенаті шлунка також простежувалось достовірне збільшення GSH в 1,3 разу, зменшення вмісту ДК в 1,2 разу та ТБК-реактантів в 1,5 разу. За умов індометацинової виразки шлунка спостерігалось достовірне підвищення глутатіонового захисту в 1,7 разу в гомогенаті шлунка. В гомогенаті шлунка щурів, які отримували комбінований засіб «Фіталгін», рівень ТБК-реактантів був нижчий в 1,2 разу, ніж у нелікованих тварин. Зміна процесу ПОЛ на рівні шлунка при застосуванні фітокомпозиції підтверджувалась достовірним зменшенням у гомогенаті печінки вмісту ТБК-реактантів в 1,4 разу та збільшенням концентрації GSH в 1,2 разу в порівнянні з нелікованими тваринами.

Встановлено, що протизапальна дія фітокомпозиції «Фіталгін» частково пов'язана з її здатністю активно пригнічувати ліпооксигеназний і помірно циклооксигеназний шляхи перетворення арахідонової кислоти. Так, антиексудативна активність комбінації на моделі зимозанового набряку становила 56,5% (р<0,05), а на моделі гістамінового набряку - 51,9% (р<0,05) (рис. 5, 6).

«Фіталгін» виявив помірну антипроліферативну активність (на моделі «ватної гранульоми») - 33,6% (р<0,05). Можливо, це пов'язано з його здатністю, послаблюючи ексудацію, перешкоджати потраплянню в тканину факторів плазми крові, які стимулюють гуанілатциклазу та цГМФ, що, в свою чергу, активують синтез колагену фібробластами (Чекман І.С., 2001).

Гастропротекторна активність пропіленгліколевої комбінації «Фіталгін» була нами підтверджена на моделі голодування у щурів. Результати проведених досліджень дозволяють стверджувати про відсутність ульцерогенної дії у комбінації рослинних екстрактів «Фіталгін» та флавоноїдного препарату порівняння кверцетину. Тільки в групі тварин, яким одноразово вводили препарат-референт диклофенак натрію, у 50,0% (р<0,05) щурів спостерігалось пошкодження слизової оболонки шлунка. При макроскопічному дослідженні у щурів була зареєстрована незначна гіперемія та набряк слизової оболонки шлунка.

При вивченні гепатопротекторної активності в умовах гострого токсичного гепатиту, який було викликано тетрахлорметаном, пропіленгліколева комбінація «Фіталгін» виявила гепатозахисну активність, про що свідчить інгібування нею ПОЛ.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.5 Динаміка протизапальної активності комбінації «Фіталгін» у порівнянні з диклофенаком натрію та кверцетином на моделі зимозанового набряку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.6 Динаміка протизапальної активності комбінації «Фіталгін» у порівнянні з диклофенаком натрію та кверцетином на моделі гістамінового набряку.

Так, досліджувана комбінація екстрактів достовірно знижувала вміст ТБК-реактантів в 1,5 разу, накопичення ДК в гомогенаті печінки у 1,4 разу, поліпшилися показники АОС, а саме: у гомогенаті печінки відновився до норми рівень GSH, а вміст каталази був в 1,3 разу (р<0,05) більше, ніж у групі контрольної патології.

Наступним етапом нашої роботи було вивчення можливої токсичної дії композиції «Фіталгін» на органи та системи експериментальних тварин протягом 14 днів та при її тривалому (упродовж 3 місяців) введенні тваринам.

При вивченні гострої токсичності середню летальну (ЛД₅₀) дозу фітокомпозиції «Фіталгін» виявити не вдалося, оскільки препарат при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному введенні щурам впродовж 14 днів в інтервалі доз від 1000 мг/кг до 5000 мг/кг не викликав загибель тварин.

При вивченні хронічної токсичності комбінацію екстрактів вводили перорально одноразово щурам у дозі ED_50, 5ED_50, 10ED_50. Про вплив комбінованого засобу «Фіталгін» на органи та системи за умов тривалого застосування робили висновок, виходячи з динаміки маси та температури тіла, зі стану вуглеводного обміну, клінічного та біохімічного аналізів крові та сечі, активності ферментів сироватки крові та за результатами гістоморфологічних досліджень. Усі показники вивчали в динаміці та аналізували в порівнянні з даними контрольних груп.

Протягом всього періоду досліджень зовнішній вигляд, поведінка тварин контрольних і дослідних груп залишались без змін. Як відомо, динаміка маси й температури тіла є об'єктивним інтегральним показниками токсичної дії лікарських засобів. Збільшення маси тварин контрольних та дослідних груп є свідченням відсутності негативної дії на організм тварин. По закінченню дослідного періоду маса щурів вірогідно збільшилась у середньому на 19,0%, 21,0% та 18,0%, відповідно у трьох дослідних групах I-1ED_50, II-5ED_50, III-10ED₅₀ і на 25,0% (р<0,05) у контрольній. Температура тіла піддослідних щурів протягом всього періоду досліду не виходила за межі норми.

У результаті досліджень клінічного аналізу крові встановлено, що у тварин дослідних та контрольних груп впродовж усього періоду була відсутня достовірна різниця у кількості лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, ШОЕ. Показники аналізу сечі піддослідних тварин свідчили про нормальний функціональний стан нирок.

При вивченні функціонального стану печінки визначали вміст загального білка у сироватці крові, кількість глюкози, показників АлАТ та АсАТ. Проведені дослідження свідчать про відсутність достовірної різниці цих показників в експериментальних та контрольних групах.

Відсутність негативного впливу досліджуваної пропіленгліколевої комбінації екстрактів «Фіталгін» упродовж 3 місяців внутрішньо на печінку та шлунок підтверджено також результатами гістоморфологічних досліджень.

Таким чином, субстанція належить до класу відносно нешкідливих речовин при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному введенні (ЛД₅₀5000 мг/кг) згідно з класифікацією токсичності речовин за Сидоровим К.К. (1973). У хронічному експерименті «Фіталгін» при пероральному, щоденному введенні в дозах 250 мг/кг (ЕD₅₀), 1250 мг/кг (5 ЕD₅₀), 2500 мг/кг (10 ЕD₅₀) білим щурам протягом 3 місяців не виявляє негативного впливу на масу і температуру тіла тварин, на систему крові, антитоксичну функцію печінки й обмінну - нирок.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні доцільності використання пропіленгліколевої комбінації «Фіталгін» при болю різного ґенезу.

1. У дослідах по вивченню антиноцицептивної дії було доведено, що серед 10 обраних нами пропіленгліколевих екстрактів найбільш виразну знеболююча активність виявили звіробій звичайний, м'ята перцева, ромашка лікарська, нагідкі лікарські, хміль звичайний, що стало підставою для створення фіксованої комбінації під умовною назвою «Фіталгін».

2. Встановлена висока анальгетична, протизапальна та жарознижувальна

активність комбінації «Фіталгін», ЕД₅₀ якої за антиноцицептивною активністю на моделях «оцтово-кислі корчі» та термічне подразнення («hot plate») становила 250 мг/кг.

3. Фітокомбінація здатна впливати на центральні та периферичні механізми формування розвитку больової реакції, що підтверджується її здатністю змінювати ноцицептивну реакцію в тесті електрошкірного подразнення кореня хвоста (42,8% р<0,05) та термоподразнення хвоста щурів (23,4% (р<0,05)). Комбінований засіб «Фіталгін» має достатній спазмолітичний ефект у порівнянні з класичними спазмолітиками - дротаверином та папаверином.

4. Досліджувана комбінація виявила виразні протизапальні властивості: виявляла потужну антиальтеративно-антиульцерогенну дію (зменшення кількості спиртово-преднізолонових та індометацинових виразок шлунка на 51,9% - 52,2% (р<0,05) відповідно), антиексудативну активність на моделі зимозанового набряку (56,5% (р<0,05)), виявляла помірну антипроліферативну дію на моделі «ватної гранульоми» (33,6% (p<0,05).

5. Експериментально доведено відсутність ульцерогенної дії та наявність гепатопротекторної активності «Фіталгін» про що свідчать пригнічення показників ПОЛ, а також мембраностабілізуюча дія.

6. Композиція рослинних екстрактів «Фіталгін» при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному введенні (LD₅₀5000 мг/кг) згідно з класифікацією К. К. Сидорова належить до практично нетоксичних речовин (IV-V класс токсичності). У хронічному експерименті «Фіталгін» при пероральному, щоденному введенні в дозах 250 мг/кг (ЕD₅₀), 1250мг/кг (5 ЕD₅₀), 2500 мг/кг (10 ЕD₅₀) білим щурам протягом 3-х місяців не робить негативний вплив на масу й температуру тіла тварин, на систему крові, антитоксичну функцію печінки й обмінну - нирок.

7. Результати вивчення «Фіталгін» обґрунтовують перспективність його доклінічних та клінічних досліджень та подальшого впровадження у медичну практику як ефективного та безпечного анальгетика рослинного походження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Курт-Аметова Г.С. Експериментальне дослідження анальгетичних властивостей нової фітокомпозиції на основі лікарських рослин «Фіталгін» / В.Й. Мамчур, Г.С. Курт-Аметова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2010. - № 6 (19). - С. 36-41. (особистий внесок дисертанта: виконання експериментальної частини, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

2. Курт-Аметова Г.С. Експериментальне вивчення протизапальних властивостей про-піленгліколевої комбінації «Фіталгін» / В.Й. Мамчур, Г.С.Курт-Аметова // Український медичний альманах. - 2011. - № 2 (додаток) - С. 43-46. (особистий внесок дисертанта: виконання експериментальної частини, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

3. Курт-Аметова Г.С. Вивчення жарознижувальної дії пропіленгліколевої рослинної комбінації «Фіталгін» / Г.С.Курт-Аметова, В.Й. Мамчур // Фітотерапія. Часопис. - 2011. - № 2 - С.57-59. (особистий внесок дисертанта: виконання експериментальної частини, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

4. Курт-Аметова Г.С. Вплив пропіленгліколевої рослинної комбінації «Фіталгін» на стадії запального процесу / Г.С. Курт-Аметова, В.Й. Мамчур // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - № 11. - С. 28-31. (особистий внесок дисертанта: виконання експериментальної частини, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

5. Пат.66694 Україна, МПК А 61 К 8/97, 36/00,38/56. Лікарський засіб знеболювальної, протизапальної та жарознижуючої дії / Курт-Аметова Г.С., Смірнова В.І., Уманський Р.В., Мамчур В.Й., Зленко О.Т., Нефьодов О.О., Опришко В.І.; заявл. 07.07.11, опубл. 10.01.2012 Бюл. № 1. (особистий внесок дисертанта: виконання експериментальної частини, аналіз та узагальнення даних)