Клініко-діагностична характеристика перинатального періоду у юних вагітних із залізодефіцитною анемією та її лікування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Клініко-діагностична характеристика перинатального періоду у юних вагітних із залізодефіцитною анемією та її лікування

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема юних першороділь є однією з найважливіших у сучасному акушерстві, оскільки зберігається тенденція до зростання кількості вагітностей та пологів у жінок юного віку (І.Б. Вовк, 2002; Л.Б. Маркін, 2003; Е.Б. Яковлєва, 2004). Підвищена увага до проблеми вагітності у юних обумовлена, насамперед, важливим значенням пубертатного періоду в житті жінки (Ю.П. Вдовиченко, 2000; Ю.О. Гуркін, 2000; А.Я. Сенчук, 2003). На цьому життєвому етапі відбувається формування репродуктивної системи організму, яка згодом чинить істотний вплив на соматичне і психічне здоров'я жінки та її дітей, визначає рівень здоров'я нації в цілому (Ю.О. Крупко-Большова, 2000; Б.М. Венцківський, 2002). Деякі вікові особливості організму дівчинки-підлітка (незрілість репродуктивної системи та подальше незадовільне формування гестаційної і пологової домінант, несформованість кісткової системи та міометрія, напруженість гомеостатичних реакцій), безумовно, негативно впливають на перебіг вагітності та пологів (В.Я. Голота, 1999; Е.Б. Яковлєва, 2002; В.К. Чайка, 2003; Ю.С. Паращук, 2003). Психосоматична незрілість юного організму, різноманітні медико-соціальні чинники, часті діагностичні огріхи визначають цілий спектр ускладнень гестаційного періоду та пологів у юних вагітних, частота яких, за даними вітчизняних та іноземних авторів, складає понад 70% (В.К. Ярославський, 1997; П.П. Григоренко, 2001; І.Б. Вовк, 2003; А.Ф. Якубовський, 2003; Beard J.L., 2002).

Найчастішими проявами дезадаптації у юних вагітних називають різноманітні порушення гемопоезу (В.Я. Голота, 1999; Н.Г. Гойда, 2000; Р.Ю. Бортейчук, 2002; Ю.О. Гуркін, 2002). У юних вагітних відзначається висока частота ЗДА, що ускладнює перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду, значно збільшує частоту порушень у кожній ланці системи мати-плацента-плід (А.М. Гайструк, 1999; В.М. Запорожан, 2002; С.М. Гайдукова, 2003; С.В. Видиборець, 2003). Питання профілактики та лікування ЗДА у юних вагітних залишаються недостатньо вивченими, що також визначає актуальність теми дослідження (Л.І. Дворецький, 2001; Л.Б. Маркін, 2002; Б.М Венцківський, 2003; О.В. Грищенко, 2003). Неухильне зростання кількості ЗДА серед юних вагітних в останнє десятиріччя, диктує необхідність подальшого вивчення зазначеної проблеми, вдосконалення диспансерного спостереження, методів лікування та акушерської тактики у даного контингенту жінок.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Харківського державного медичного університету і є фрагментом теми кафедри акушерства та гінекології №2 «Розробка комплексної поетапної реабілітації дівчат-підлітків з ювенільними матковими кровотечами з урахуванням екстрагенітальної патології» (№ державної реєстрації 0199U001774). Здобувач самостійно вивчав стан системи гемокоагуляції у дівчат-підлітків із ювенільними маточними кровотечами, залізодефіцитними станами, та їх вплив на репродуктивну систему юного організму. Тема затверджена на засіданні Вченої ради Харківського державного медичного університету від 15 червня 2000 року (протокол №6).

Мета дослідження - зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних із ЗДА на підставі визначення клінічних даних, стану імунного та гормонального статусу, а також морфологічних і гістохімічних особливостей тканини послідів.

Завдання дослідження

1. Вивчити особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у юних першороділь із ЗДА.

2. Визначити гормональний статус юних першороділь з урахуванням ступеня тяжкості ЗДА.

3. Оцінити особливості процесу адаптації імунної системи у юних вагітних із ЗДА в період гестації.

4. Дослідити морфологічний та гістохімічний стан тканини послідів юних першороділь із ЗДА.

5. Розробити та апробувати комплексну систему діагностики та терапії залізодефіцитних станів у юних вагітних з оцінкою її клінічної ефективності.

Об'єкт дослідження ? ЗДА у юних вагітних.

Предмет дослідження ? стан периферичної крові, імунна та ендокринна системи, функціональний стан ФПК, морфологія та гістохімія тканини посліду юних вагітних.

Методи дослідження ? клініко-лабораторні, інструментальні, гормональні, імунологічні, гістохімічні, морфологічні та статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виявлені особливості клінічного перебігу вагітності, пологів, стану немовляти у юних першороділь із ЗДА в залежності від ступеня тяжкості анемії.

Встановлено, що наявність ЗДА у юних вагітних веде до ускладнень перебігу вагітності в 94,4% і патології під час пологів у 85,5% випадків.

Уперше встановлені основні патогенетичні механізми адаптації дівчинок-підлітків до процесу гестації на фоні ЗДА. Показана роль окремих ланок імунної системи та гормонів ФПК у процесі пристосування організму юних жінок з ЗДА до вагітності в умовах несформованої репродуктивної системи.

Уперше виявлені особливості гемодинамічних порушень, інтенсивності обмінно-синтетичних процесів та морфології тканини плацент у юних вагітних із ЗДА, їх залежність від ступеня тяжкості анемії.

Науково обґрунтовані та вдосконалені діагностичні і терапевтичні заходи у юних вагітних із ЗДА.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі аналізу результатів клініко-лабораторних досліджень встановлено, що юних вагітних із ЗДА необхідно виділяти у групу високого ризику за розвитком перинатальної патології, ускладнень процесу гестації та пологів.

Розроблено комплекс діагностичних заходів для поліпшення прогнозу перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у юних осіб із ЗДА.

У юних першороділь із ЗДА впроваджено комплекс терапії, який включає застосування лікарських засобів, що містять залізо, а саме «Фероцерон», у поєднанні з антиоксидантним препаратом з антигіпоксичним ефектом «Глутаргін». Встановлена висока клінічна ефективність запропонованої терапії, що не має побічних реакцій та ускладнень.

Застосування запропонованого терапевтичного комплексу у клінічній практиці сприяє зниженню перинатальної патології та акушерських ускладнень.

Результати дослідження впроваджені в роботу акушерського відділення Харківської обласної клінічної лікарні; клінічного пологового будинку №1 м. Харкова; міського клінічного пологового будинку з неонатологічним стаціонаром м. Харкова; відділення патології вагітності Балаклійської ЦРЛ Харківської області. Матеріали дослідження використовують у навчальному процесі кафедр акушерства та гінекології Харківського державного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, у науково-дослідній роботі НДІ імунології і мікробіології ім. І.І. Мечникова м. Харкова.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримання наукових результатів є основним і полягає у формуванні мети та завдань дослідження, засвоєнні та впровадженні сучасних методів обстеження і лікування, в аналізі результатів, обґрунтуванні висновків, практичних рекомендацій, підготовки даних для наукових публікацій і доповідей. Автор здійснив підбір тематичних вагітних, упровадження методів обстеження в практичну охорону здоров'я, брав безпосередню участь у клінічній і лабораторно-інструментальній діагностиці, лікуванні пацієнток, аналізі результатів терапії. Самостійно виконував КТГ, УЗД, вивчав БПП, приймав участь у визначенні показників гормонального та імунного статусів організму вагітних, морфологічному дослідженні тканини послідів. Статистичне опрацювання матеріалу, впровадження практичних рекомендацій у лікувальний і навчальний процеси проводилися за особистою участю автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи були повідомлені й обговорені на XIV міжрегіональній науково-практичній конференції «Досягнення клінічної й експериментальної медицини» (Тернопіль, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання теоретичної і практичної медицини» (Суми, 2002); міжнародній науково-практичній конференції «Ліки?людині» (Харків, 2003); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Дитяча гінекологія?основа репродуктивного здоров'я» (Чернівці, 2004); засіданні Харківського наукового товариства акушерів-гінекологів (Харків, 2002; 2004). Обговорення матеріалів роботи відбулося на спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології №1 і №2 Харківського державного медичного університету 24 червня 2004 року (протокол №12 від 24 червня 2004 р).

Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць: 4 статті - у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 ? у матеріалах з'їздів та науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 158 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків та практичних рекомендацій. Список використаної літератури нараховує 263 джерела (192 вітчизняних і 73 іноземних авторів). Робота проілюстрована 16 таблицями, 3 діаграмами, 25 мікрофотографіями.

Висновки

вагітність першороділя залізодефіцитний анемія

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявилося у з'ясуванні особливостей перебігу, частоти, структури ускладнень вагітності та пологів у юних вагітних із ЗДА, враховуючи зміни гормонального і імунного статусів, морфофункціонального стану ФПК. Розроблена схема комплексної терапії, яка сприяє поліпшенню результатів лікування, зниженню частоти перинатальних та акушерських ускладнень у зазначеного контингенту жінок.

1. Вагітність в осіб юного віку має перебіг на несприятливому психо-емоційному і соціальному фоні (раннє формування статевих зв'язків, незареєстрований шлюб, незапланована, небажана вагітність), з високою частотою випадків анатомо-фізіологічної незрілості організму матері-підлітка, екстрагенітальної і гінекологічної патології.

2. Клінічний перебіг вагітності у юних жінок із ЗДА проявляється комплексом гіпоксичних та сидеропенічних симптомів, характеризується високою частотою ранніх гестозів (15,6%), загрозою переривання (33,3%), материнсько-плодовою інфекцією (23,3%), фетоплацентарною недостатністю (48,9%). Частота ускладнень зростає зі збільшенням ступеня тяжкості ЗДА.

3. Пологи у юних осіб на фоні ЗДА часто виникають передчасно (10%), ускладнюються слабкістю пологової діяльності (21,1%), несвоєчасним розривом навколоплідних оболонок (26,7%), пологовим травматизмом (70%), завершуються шляхом операції кесарів розтин (18,9%). У післяпологовому періоді розвивається субінволюція матки (20,0%), ендометрит (3,3%); у стані асфіксії діти народжуються у 35,2% випадках.

4. Стан клітинного імунітету характеризується зниженням вмісту Т- і В-лімфоцитів, у гуморальній ланці імунітету спостерігається підвищення рівня IgG. Найбільш виражені зміни відбуваються при ЗДА ІІІ ступеня та свідчать про зрив механізмів адаптації у юних вагітних на фоні ЗДА.

5. Ендокринна функція у юних вагітних основної групи характеризується вірогідним зниженням вмісту прогестерону в ІІ та ІІІ триместрах вагітності (116,9±20,2 нмоль/л та 398,9±27,14 нмоль/л, у триместрах, відповідно), зниженням рівня естріолу (до 6,45±0,31 нг/мл у ІІІ триместрі вагітності), тенденцією до зростання вмісту плацентарного лактогену (до 8,25±0,34 мкг/мл у III триместрі) та зниження рівня пролактину (до 3619,5±138,5 мМОд/л), особливо наприкінці вагітності.

6. Наявність ЗДА, особливо III ступеня, в умовах несформованої репродуктивної системи сприяє розвитку патологічних змін у плаценті: зниженню інтенсивності обмінно-синтетичних процесів, накопиченню високополімерних ГАГ (що ускладнює процеси транспорту і проникності), порушенню дозрівання ворсин хоріона, визначається гіперплазія термінальних ворсин з розвитком ангіоматозу. Гемодинамічні зміни проявляються дилатацією судин мікроциркуляторного русла, розвитком стазу, мікротромбозів, крововиливів.

7. Включення до комплексної терапії юних вагітних із ЗДА препаратів «Глутаргін» та «Фероцерон» підвищує ефективність лікування, сприяє нормалізації клініко-лабораторних показників, зниженню кількості ускладнень гестації, пологів, післяпологового періоду, поліпшенню біофізичних параметрів плоду і стану немовляти.

Практичні рекомендації

1. Ураховуючи зростання частоти вагітностей у юних жінок, високий відсоток ускладнень гестаційного процесу, пологів і післяпологового періоду, їх слід включати в групу високого ризику за розвитком акушерської і перинатальної патології, що визначає необхідність комплексного обстеження, динамічного спостереження та ефективної терапії виявлених порушень.

2. З метою ранньої діагностики ЗДА у юних вагітних рекомендується, поряд із загальним клініко-лабораторним дослідженням, визначати рівень сироваткового заліза та феритину, щодо виявлення ймовірного прихованого дефіциту заліза і обґрунтованого призначення препаратів, що містять залізо.

3. Для оцінки стану адаптаційних механізмів організму юної вагітної необхідно визначати показники клітинного і гуморального імунітету, ендокринного статусу із подальшою корекцією виявлених порушень.

4. До складу комплексної терапії юних вагітних із ЗДА рекомендується включати препарати «Глутаргін» та «Фероцерон» у критичні терміни вагітності (14-й - 20-й, 24-й - 28-й і 32-й - 36-й тижні). «Глутаргін» призначають по 50 мл 4%-го розчину внутрішньовенно крапельно на 150 мл фізіологічного розчину один раз на добу, 5-7 ін'єкцій на курс залежно від ступеня тяжкості ЗДА та ФПН. Потім рекомендується пероральний прийом «Глутаргіну» по 750 мг 3 рази на добу протягом 10-14 днів (1-3 курси терапії під час вагітності). «Фероцерон» ? по 0,3г 3 рази на добу після їжі, протягом 20-30 днів в залежності від ступеня тяжкості ЗДА та динаміки клініко-лабораторних показників.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Паращук Ю.С., Благовещенський Є.В. Особливості перебігу вагітності та родів у юних першороділь з екстрагенітальною патологією // Буковинський медичний вісник. - Чернівці. - 2000. - Т.4, №2-3. - С. 102-103. (Автором визначена мета дослідження, вивчені особливостей перебігу вагітності та пологів на фоні залізодефіцитної анемії, встановлена частота ускладнень з боку плоду та новонародженого).

Благовещенский Е.В. Морфологическая адаптация плаценты у юных родильниц с железодефицитной анемией различной степени тяжести // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003. - №2. - С. 60-62.

Паращук Ю.С., Благовещенский Е.В. Иммуногормональная адаптация у несовершеннолетних беременных с железодефицитной анемией (ЖДА) // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, №2. - С. 89-92. (Автором проведена оцінка імуногормональних показників юної вагітної в залежності від ступеня тяжкості залізодефіцитної анемії та їх впливу на стан адаптаційних механізмів організму юної жінки в умовах несформованої репродуктивної системи).

Благовещенський Є.В. Вплив комплексної терапії із включенням препарату «Глутаргін» на стан фетоплацентарного комплексу у юних вагітних із залізодефіцитною анемією // Медицина сегодня и завтра. - 2004. - №2. - С. 151-154.

Яковцова А.Ф., Паращук Ю.С., Сорокина И.В., Благовещенский Е.В. Железодефицитная анемия у юных беременных: морфологические основы адаптации ворсинчатого хориона // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. «Фенікс», 2001. - С. 708-710. (Автором проведений аналіз компенсаторно-адаптаційних механізмів у ворсинчастому хоріоні у юних вагітних із залізодефіцитною анемією, встановлена залежність зазначених змін від ступеня тяжкості анемії).

Паращук Ю.С., Благовещенський Є.В. Перебіг вагітності та пологів у юних жінок // Збірник наукових праць XLV підсумкової міжрегіональної науково-практичної конференції «Здобутки клінічної та експериментальної медицини». - Тернопіль. - Вип. 7. - 2002. - С. 98. (Автором вивчено характер ускладнень вагітності та пологів у юних вагітних із залізодефіцитною анемією).

Богдашкин М.Г., Тучкина І.О., Лісова М.А., Благовещенський Є.В. Особливості перебігу вагітності у юних жінок з невиношуванням // Збірник наукових праць «Невиношування вагітності». - Київ, 1997. - С. 2326. (Автором вивчені особливості перебігу вагітності у юних жінок з невиношуванням, стан їх соматичного та статевого здоров'я).

Богдашкин Н.Г., Тучкина И.А., Гречанин Б.Е., Удовиченко О.А., Благовещенский Е.В., Спузяк О.Н., Красов А.В. Динамика ультразвукового исследования в комплексном изучении состояния здоровья юных беременных // Перший Конгрес Української Асоціації спеціалістів ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології «Плід як пацієнт». - Харків, 1997. - С. 3. (Автором проведено ультразвукове обстеження юних вагітних з визначенням біофізичних параметрів внутрішньоутробного плоду, ознак фетоплацентарної недостатності).

Размещено на Allbest.ru