Оптимізація лікування і профілактики виникнення проліферативної вітреоретинопатії при механічних травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ

ІМ. В.П. ФІЛАТОВА НАМН УКРАЇНИ»

УДК 617.747+617.735:676-001]-084-085

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

оптимізація лікування і профілактики виникнення проліферативної вітреоретинопатії при механічних травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді

14.01.18 - Офтальмологія

Левченко Лариса Іванівна

Одеса - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ

України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бездітко Павло Андрійович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Красновид Тетяна Андріївна, ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України, завідувач відділу посттравматичної патології ока

доктор медичних наук, доцент Петренко Оксана Василівна, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, доцент кафедри офтальмології

Захист відбудеться «____» _______________ 2016 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України» за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий «______» ______________ 2016 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук О.В. Зборовська

АНОТАЦІЯ

Левченко Л.І. Оптимізація лікування і профілактики виникнення проліферативної вітреоретинопатії при механічних травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. -ДУ «Інститут очних хворобі тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», Одеса, 2015.

Дисертація присвячена дослідженню ПВР при механічних травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді. Вивчена клінічна картина, імунологічні показники IL-1в, IL-6, ЦІК, SIg А, ПГ-Е2 у сироватці крові, динаміка рівня секреторного імуноглобуліну А хворих основної групи (з комплексним лікуванням бромелаїн+трипсин+рутином) та контрольної групи (за загальноприйнятою схемою лікування). Вперше встановлено, що хворі на ПВР в ранньому післятравматичному періоді мають вищі показники SIg А у сироватці крові, ніж хворі без ПВР. Рівні IL-1в, IL-6, ЦІК,ПГ-Е2 у сироватці крові не корелюють з ймовірністю розвитку ПВР в ранньому післятравматичному періоді. Встановлено нормалізуючудіюцього препарату на концентрацію секреторного імуноглобуліну Ау сироватці крові хворих в ранньому післятравматичному періоді. Уточнені наукові дані про роль імунного статусу для стабілізації запальної реакції на механічну травму очного яблука протягом двох місяців (важкого ступеня в 56,3 % випадків у хворих основної групи, в 47,4 % пацієнтів контрольної групи).

Через два роки комплексного лікування (2-3 рази на рік протягом двох місяців) стабілізація ПВР спостерігалася у 46,9 % хворих основної групи і у 32,4 % хворих контрольної групи.

Ключові слова: проліферативна вітреоретинопатія, ранній післятравматичний період, механічні травми очного яблука, лікування, профілактика, бромелаїн+трипсин+рутин.

АННОТАЦИЯ

Левченко Л.И. Оптимизация лечения и профилактики возникновения пролиферативной витреоретинопатии при механических травмах глазного яблока в раннем посттравматическом периоде. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины», Одесса, 2015.

Диссертация посвящена оптимизации лечения и профилактики возникновения ПВР при механических травмах глазного яблока в раннем посттравматическом периоде. Исследованы различия клинической картины и иммунологических показателейIL-1в, IL-6, ЦИК, SIg А, ПГ-Е2 в сыворотке крови, динамика изменения уровней секреторного иммуноглобулина А у больных основной группы (с назначением в комплексном лечении препарата системной энзимотерапии бромелаин+трипсин+рутин) и контрольной группы (с общепринятой схемой лечения). Установлена прямая корреляционная зависимость уровней секреторного иммуноглобулина А в сыворотке крови от степени тяжести механических травм глазного яблока в раннем посттравматическом периоде. Впервые установлено, что больные ПВР в раннем посттравматическом периоде имеют выше показатели SIgА в сыворотке крови, чем больные без ПВР, что свидетельствует о значении исследования уровней SIg А для развития ПВР. Уровни иммунологических показателей интерлейкинов-1Я, интерлейкинов-6, циркулирующих иммунных комплексов, ПГ-Е2 в сыворотке крови не коррелируют с вероятностью развития ПВР в раннем посттравматическом периоде. Установлено нормализирующее действие препарата бромелаин+трипсин+рутин на концентрацию SIgА в сыворотке крови у больных с механическими травмами глазного яблока в раннем посттравматическом периоде. Уточнены научные данные о роли иммунного статуса для стабилизации воспалительной реакции на механическую травму глазного яблока в течение двух месяцев, что сопровождается стабилизацией течения тяжелой степени контузий и проникающих ранений у 56,3 % случаев у больных с применением препарата бромелаин+трипсин+рутин (без назначения этого препарата - у 47,4% пациентов), через два года - у 46,9% больных с комплексным применением бромелаин+трипсин+рутина (у 32,4 % случаев без его назначения). Используя дисперсионный анализ, не было найдено отличий в динамике показателей секреторного иммуноглобулина А контрольной группы. Средние значения показателей секреторного иммуноглобулина А контрольной группы до лечения 2,04 мкг/мл, после лечения 2,03 мкг/мл, то есть существенно не изменились. Средние значения показателей секреторного иммуноглобулин А основной группы с применением в комплексной терапии препарата бромелаин+трипсин+рутин до лечения составляли 3,45 мкг/мл, то есть были значительно достоверно увеличены, а после лечения - 3,11 мкг/мл, что свидетельствует о снижении показателей секреторного иммуноглобулина А. Для определения уровней значимости отличий был использован дисперсионный анализ с применением теста Newman-Keuls, исследована динамика изменения уровней секреторного иммуноглобулина А в основной и контрольной группах. В контрольной группе до лечения и после лечения р = 0,97, в основной группе после лечения р = 0,06, что свидетельствует о нормализирующем влиянии препарата бромелаин+трипсин+рутин на уровень секреторного иммуноглобулина А в сыворотке крови. Через два месяца после механической травмы глазного яблока стабилизация воспалительного процесса выявлена у 2,6 % больных, существенных изменений значений SIg А в сыворотке крови не было. Установлено, что восстановление остроты зрения в раннем посттравматическом периоде у больных на ППВР с применением в комплексе лечения препарата бромелаин+трипсин+рутин имеет место у 9,4 % лиц с visus = 0,5-1,0 без коррекции (без применения этого препарата такое явление было только в 3,7% пациентов). У пациентов с ЗПВР острота зрения (visus = 0,5-1,0 без коррекции) восстановилась в 29,4% случаев (без примененияэтогопрепаратав3,7%пациентов).

Через два года комплексного лечения с повторением курсов препарата системной энзимотерапии бромелаин+трипсин+рутин по два месяца 2-3 раза в год эффективность лечения по показателю остроты зрения больных с применением этого препарата составляла 47,6%, без его назначения - 40,3 %. Острота зрения (visus = 0,5-1,0) наблюдаласьу 34,5% больных с назначением препарата бромелаин+трипсин+рутин, без применения этого препарата - у 27,3% пациентов, что свидетельствует об эффективности комплексного лечения в ранние и отдаленные сроки. Развитие пролиферативной витреоретинопатии при механических травмах глаз тяжелой степени стабилизировалось у больных основной группы через 2 месяца в 56,3% случаев, в то время как у больных контрольной группы - в 47,4% случаев.

Ключевые слова: пролиферативная витреоретинопатия, ранний пост-травматический период, механические травмы глазного яблока, лечение, про-филактика, бромелаин+трипсин+рутин.

ANNOTATION

LevchenkoL.I.Optimizationofproliferativevitreoretinopathypreventionandtreatmentincaseofmechanicaleyeballinjuriesinearlypost-traumaticperiod.-Manuscript.

Thesisforacandidate'sdegreebyspeciality 14.01.18 - ophthalmology.- SI«TheFilatovInstituteofEyeDiseasesandTissueTherapyofNAMS ofUkraine», Odesa, 2015.

Thesisdealswithproliferativevitreoretinopathy(PVR)study in case of mechanical eyeball injuriesinearlyposttraumaticperiod.Immunological indicators of IL-1в,IL-6, circulatingimmunecomplexes,SIgА, prostaglandins-E2 (PG-E2) in serum, clinic, dynamics of S Ig A level were investigated in patients frommaingroup(complextreatment:bromelayin+trypsin+rutin)andcontrolgroup(conventional management). For the first time it was found that the patients withPVR had higher indices ofS Ig Ain serumin early posttraumatic period than patientswithoutPVR.LevelsofIL-1, IL-6,circulatingimmunecomplexes,PG-E2inserumdontcorrelatewiththePVRdeveloping inearlyposttraumaticperiod.NormalizingeffectofthisdrugontheconcentrationofSIgAwasestablishedinserumofpatientsinearlyposttraumaticperiod.Scientific data on the role of immune status, stabilizing the inflammatory response to mechanical injury of the eyeball within two months were refined (severe level in 56.3% of patients from the main group, in 47.4% of patients from the control group). PVR stabilization was observed in 46.9 % of patients (main group) and 32.4% of patients (control group) after two-year complex treatment during 2 months, 2-3 times a year.

Keywords:proliferativevitreoretinopathy,earlyposttraumaticperiod,eyeball,mechanical trauma, treatment, prevention, bromelayin+trypsin+rutin.

Перелік умовних скорочень і термінів

ЗПВР -задня проліферативна вітреоретинопатія

ІФА -імуноферментний аналіз

КЗОЗ - Комунальний заклад охорони здоровя

ООЩ -одиниць оптичної щільності плазми

мкг/мл-мікрограми/мілілітр

ПВР - проліферативна вітреоретинопатія

ПГ-Е2 -простагландіни-Е2

ППВР- передня проліферативна вітреоретинопатія

пг/мл-пікограми/мілілітр

СТДО-Статутне територіальне державне об'єднання

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

IL-1в - інтерлейкіни-1в

IL-6 - інтерлейкіни-6

PG-Е2 -простагландіни-Е2

PVR- проліферативна вітреоретинопатія

SIgA- секреторний імуноглобулін А

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проліферативна вітреоретинопатія є однією з найважливіших медико-соціальних проблем, що обумовлено, з одного боку, її високою поширеністю у світі, а з іншого - частою інвалідизацією. Проліферативна вітреоретинопатія-патологічний процес, який представляє собою прогресуючу проліферацію у внутрішніх шарах сітківки з виходом в преретинальний простір, утворенням епіретинальної мембрани, яка має контрактильні властивості і призводить до відшарування сітківки. Проліферативна вітреоретинопатія виявляється приблизно в 8-10% пацієнтів (ЛевицкаяГ.В., Назаренко Н.И., 2000; Коровенков Р.И., 2001; Путиенко А.А., 2007; Сергиенко А.Н.,2009). За даними інших авторів розвиток проліферативної вітреоретинопатії зустрічається в 2,2-29,4 % випадків(Bonnet M.etal., 1995; KonC .H.etal., 2000). Інвалідність внаслідок проліферативної вітреоретинопатії очей становить до 9%, причому 84% хворих особи працездатного віку (Аліфанова Т.А., 2010). Післятравматична проліферативна вітреоретинопатія є ускладненням механічних травм очей, однією з основних причин, що визначають важкі наслідки проникаючих поранень з пошкодженням заднього сегмента очного яблука (Долгих В.М., 2004).

За даними Benson W.E., SpalterH.F. (1971)до кінця третього- четвертого тижня червоні і білі клітини крові розсмоктуються, а на місці згустку з'являються розростання сполучної тканини і фібробластів судинної оболонки. Це є причиною зменшення тромбопластичних і фібролітичних властивостей тканин ока порівняно з гострим періодом. Однак на 30-40 добу іноді ще можна виявити залишки кров'яних клітин і ниток фібрину. Ймовірніше всього тільки в ранньому післятравматичному періоді можна впливати на прогресування проліферативної вітреоретинопатії. Даний процес проходить на фоні зміненого імунного стану заднього відділу ока. Саме в цей період утворюється патогенетична основа для формування стійких патологічних змін з боку різних структур очного яблука (Родіна Ю.М., 2008). Останнього часу розроблені та впроваджені в клінічну практику методи оцінки ефективності лікування та профілактики, які дають змогу вже у ранньому періоді, ще до появи сформованих змін у органі, оцінювати позитивні процеси організму хворого, які відбуваються під впливом проведеного лікування.

Удосконалюючи методики та відкриваючи нові дані, з'явилися повідомлення про участь в раневому процесі цитокінів, циркулюючих імунних комплексів, секреторного імуноглобуліну А. Відмічено активацію інтерлейкінів-6, інтерлейкінів-8, фактора некрозу пухлини-б в процесі розвитку запальної реакції і процесі загоєння рани. Відомо, що основна роль у розвитку запального процесу судинної оболонки ока належить простагландінам. Найбільш важливим біологічним медіатором у людини є простагландін-Е2. Враховуючи вищевикладені дані, актуальним є подальше поглиблене вивчення участі цих імунних факторів у розвитку проліферативної вітреоретинопатії при механічних травмах очей.

Більшість офтальмологів, які займаються проліферативною вітреоретинопатією, спеціалізуються на хірургічному лікуванні цього захворювання. Відомо, якщо в ранньому післятравматичному періоді провести вітректомію уражених частин скловидного тіла, то розвиток проліферативної вітреоретинопатії сповільнюється. Фібринолітична активність скловидного тіла є незначною, тому для прискорення розсмоктування фібрину до комплексу терапевтичних засобів слід включити активатори фібринолізу. Якщо застосовувати препарат системної ензимотерапії бромелаїн+трипсин+рутинто, ймовірно, це призведе до стабілізації проліферативно вітреоретинопатії. Але механізм дії цього препарату при механічних травмах в ранньому після травматичному періоді не встановлений, що потребує дослідження.

Проліферативний процес при механічних травмах очей в ранньому післятравматичному періоді має свої особливості, які не були досліджені і потребують вивчення в даній роботі, що обумовлює актуальність подальшої розробки даної проблеми. Пошук нових методів і визначив мету і задачі нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною науково-дослідної роботи кафедри офтальмології Харківського національного медичного університету: «Особливості змін переднього відрізка ока у хворих на цукровий діабет»(№ 0108U005258 державної регістрації), яка виконувалась протягом 2008-2010 років на базах дорослого і дитячого офтальмологічних відділень Харківської обласної клінічної лікарні, де автор була співвиконавцем, а також в рамках договору про спільну роботу між Харківським національним медичним університетом і Комунальним закладом охорони здоров'я (КЗОЗ) «Обласна клінічна лікарня» від 01.09.2008 р., Харківським національним медичним університетом і КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня № 14 імені проф. Л. Л. Гіршмана» від 23.05.2010 р., Харківським національним медичним університетом і Державним Закладом «Вузлова лікарня станції Харків СТДО (Статутне Територіальне Державне Обєднання) «Південна залізниця» від 11.01.2010 р., Харківським національним медичним університетом і ТОВ фірми «Вірола» від 11.01.2010 р., Харківським національним медичним університетом і Центром офтальмологічної діагностики «Зір» від 11.01.2010 р.

Мета дослідження: підвищити ефективність лікування і профілактики виникнення передньої і задньої проліферативної вітреоретинопатії у хворих з механічними травмами очного яблука на підставі розробки обґрунтованого комплексу терапевтичних засобів із застосуванням препарату системної ензимотерапії у ранньому післятравматичному періоді.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості клінічного перебігу передньої проліферативної вітреоретинопатії в ранньому післятравматичному періоді залежно від видів і ступенів важкості механічних травм очного яблука.

2. Дослідити рівні імунологічних показників інтерлейкінів-1в, інтерлейкінів-6, циркулюючих імунних комплексів, секреторного імуноглобуліну А, простагландіну-Е2 у сироватці крові та динаміку зміни рівнів секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові хворих напередню проліферативну вітреоретинопатію в ранньому післятравматичному періоді залежно від видів і ступенів важкості механічних травм очного яблука.

3.Вивчити особливості клінічного перебігу задньої проліферативної вітреоретинопатії в ранньому післятравматичному періоді залежно від видів і ступенів важкості механічних травм очного яблука.

4.Дослідити рівні імунологічних показників інтерлейкінів-1в, інтерлейкінів-6, циркулюючих імунних комплексів, секреторного імуноглобуліну А, простагландіну-Е2 у сироватці крові та динаміку зміни рівнів секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові хворих на задню проліферативну вітреоретинопатію в ранньому післятравматичному періоді залежно від видів і ступенів важкості механічних травм очного яблука.

5.Вивчити ефективність комплексного лікування із застосуванням препарату бромелаїн+трипсин+рутину хворих з передньою проліферативною вітреоретинопатією при механічних травмах очного яблука.

6. Вивчити ефективність комплексного лікування із застосуванням препарату бромелаїн+трипсин+рутин у хворих із задньою проліферативною вітреоретинопатією при механічних травмах очного яблука.

Об'єкт дослідження-проліферативна вітреоретинопатія при механічних травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді.

Предмет дослідження-стан зорових функцій, клінічний перебіг передньої і задньої проліферативної вітреоретинопатії, імунологічні показники сироватки крові (інтерлейкінів-1в, інтерлейкінів-6, циркулюючих імунних комплексів, секреторного імуноглобуліну А, простагландіну-Е2 у хворих на передню і задню проліферативну вітреоретинопатію, дослідження впливу бромелаїн+трипсин+рутинуна лікування і профілактику розвитку проліферативної вітреоретинопатії.

Методи дослідження: офтальмологічні (візометрія, тонометрія, офтальмоскопія, біомікроскопія, В-сканування очей на апараті VuMAXII, аутокампіметрія по сітці Амслера), імунологічні (імуноферментний аналіз сироватки крові), клінічні спостереження за пацієнтами з механічними травмами очей в ранньому післятравматичному періоді, методи статистичної обробки матеріалу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що хворі на проліферативну вітреоретинопатію в ранньому післятравматичному періоді мають вищі показники секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові, ніж хворі без проліферативної вітреоретинопатії, що свідчить про значення цього дослідження для діагностики розвитку проліферативної вітреоретинопатії. Рівні імунологічних показників інтерлейкінів-1Я, інтерлейкінів-6, циркулюючих імунних комплексів, простагландіну-Е2 у сироватці крові не корелюють з ймовірностю розвитку проліферативної вітреоретинопатії в ранньому післятравматичному періоді.

Уточнені наукові дані про роль імунного статусу для стабілізації запальної реакції при механічній травмі очного яблука протягом двох місяців, що супроводжується стабілізацією перебігу важкого ступеня контузій і проникаючих поранень в 56,3 % випадків у хворих із застосуванням препарату бромелаїн+трипсин+рутин (без призначення цього препарату- у 47,4 % пацієнтів). Через два роки стабілізація мала місце при всіх ступенях і видах механічних травм очного яблука у 46,9 % хворих із комплексним застосуванням бромелаїн+трипсин+рутину (у 32,4 % пацієнтів без його призначення).

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено алгоритм діагностики проліферативної вітреоретинопатії в ранньому післятравматичному періоді і обґрунтовано необхідність визначення імунологічного показника, а саме - секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові у хворих з механічними травмами очного яблука (патент на корисну модель №73567 «Спосіб оцінки ефективності лікування і профілактики післятравматичної проліферативної вітреоретинопатії» від 25.09.2012 р.).

Запропоновано новий комплексний спосіб лікування післятравматичної проліферативної вітреоретинопатії, який полягає у додатковому призначенні до загальноприйнятого лікування препарату системної ензимотерапії бромелаїн+трипсин+рутин протягом двох місяців (патент на корисну модель №72300 «Спосіб лікування проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді» від 10.08.2012 р.).

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджені в клінічну практику дорослого і дитячого офтальмологічних відділень Харківської обласної клінічної лікарні, другого відділення Харківської міської клінічної лікарні № 14 імені професора Л. Л. Гіршмана, офтальмологічного кабінету Державного Закладу «Вузлова лікарня станції Харків СТДО «Південна залізниця», кафедри офтальмології Харківського національного медичного університету, циклу офтальмології медичного факультету Харківського національного університету імені Каразіна, кафедри офтальмології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Тема дослідження визначена керівником роботи, проф., доктором медичних наук П.А. Бездітко. Автором спільно з науковим керівником проведена постановка задач дослідження і визначені методики, а також методологічна побудова роботи. Особисто автором проводився аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури по вибраній темі, що дало можливість розробити програму виконання дисертаційної роботи. Автором самостійно проведені клінічні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написані всі розділи дисертації. Здобувач спільно з науковим керівником проаналізувала отримані результати спостережень і лікування, науково обґрунтувала і пояснила отримані результати, підготувала їх до публікації, сформулювала висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були докладені на науково-практичних конференціях: «Сучасні методи діагностики і лікування дистрофічних та інволюційних захворювань органа зору» (Вінниця, 2010), третій міжнародній науково-практичній конференції «Гендер. Екологія. Здоров'я» (Харків, 2011), навчально-методичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми духовності: сучасні реалії та перспективи» (Харків,2012), науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання» (Одеса, 2012), науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Азаровські читання. Нейроофтальмологія. Патологія сітківки» (Судак, 2012), міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання сучасної медицини» (Харків, 2013), науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання» (Одеса, 2013).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових праць, у тому числі 9 статей у наукових фахових виданнях (з них 1 у міжнародному журналі), 2 патенти України на корисну модель, 7 тез у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 189 сторінках. Вона складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів досліджень, двох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів дослідження, висновків та списку використаних джерел, який містить 240посиланьі займає 28 сторінок. Ілюстрована 72 таблицями та53 рисунками, з них 9 таблиць і 20 рисунків розташовані на 14 окремих сторінках.

проліферативний вітреоретинопатія очний яблуко

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Роботу виконано на базах дорослого і дитячого офтальмологічних відділень Харківської обласної клінічної лікарні, другого відділення Харківської міської клінічної лікарні № 14 імені професора Л.Л. Гіршмана, офтальмологічного кабінету Державного Закладу «Вузлова лікарня станції Харків СТДО «Південна залізниця». Обстежено 284 хворих (284 очей) з механічними травмами очей у віці від 6до 85 років (середній вік(40,74 ± 1,04)), які були розподілені на дві групи: основну і контрольну. В обох групах переважали особи працездатного віку: в основній (від 7 до 85 років) - 146 хворих (51,4 %), в контрольній - від 6 до 81 років - 138 пацієнтів (48,6 %). Всім хворим проводили консервативне лікування: антиоксиданти, ангіопротектори, антиагреганти, антибіотики, ферменти, ліпотропні препарати, парабульбарноемоксипін 1 % по 0,5 мл №10 і пентоксифілінпо 0,5 мг №5 та інше. Пацієнтам основної групи додатково до стандартної схеми лікування призначали препарат системної ензимотерапії бромелаїн+трипсин+рутин по дві таблетки три рази на добу два місяці дорослим, а дітям з розрахунку одна таблетка на десять кілограм маси тіла. Проводилось ультразвукове В-сканування очей для визначення ознак проліферативної вітреоретинопатії на апараті Vu MAХ II тричі: на початку лікування, через один місяць і через два місяці для контролю процесу стабілізації проліферативної вітреоретинопатії. Також виконували імуноферментний аналіз (ІФА) сироватки крові у 96 хворих з механічними травмами очей на імунологічні показники: інтерлейкіни-1в, інтерлейкіни-6, циркулюючі імунні комплекси, секреторний імуноглобулін А, простагландіни-Е2в лабораторії молекулярної діагностики «Вірола» за загальноприйнятими методами. Достовірність показників оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Достовірною вважали різницю (р < 0,05).

Результати та їх обговорення. Згідно з нашими даними проліферативна вітреоретинопатія виникла у 70 випадках (24,6 %) протягом першого місяця після механічної травми очей, що підтверджується результатами клінічного та імунологічного досліджень. Встановлено, що передня проліферативна вітреоретинопатія (ППВР) спостерігалася у 53 пацієнтів (75,7 %)(середній вік (36,622,42) років). Задня проліферативна вітреоретинопатія (ЗПВР) - у 17 хворих(24,3%) (середній вік (47,243,39) років). ППВР виникає при контузіях у 25,7 % випадків, а при проникаючих пораненнях - у 50,0 % випадків. ЗПВР розвивається при контузіях у 14,3 % випадків, при проникаючих пораненнях - у 10,0 % випадків. Згідно з сучасними уявленнями про класифікацію проліферативної вітреоретинопатії (ПВР) Machemer R. (1991), розвинуті стадії цього процесу поділяються на дві основні форми: передню - коли проліферативні зміни розвиваються попереду від екватора очного яблука, і задню проліферативну вітреоретинопатію-проліферативні зміни розвиваються позаду від екватора. Досліджено, що передня проліферативна вітреоретинопатія найчастіше зустрічається у хворих молодого і середнього віку (18-55 років) -66,04 %, пацієнтів похилого віку (вік більше 55 років)- 16,98 %, дітей (до 18 років)-16,98 %. Серед наших пацієнтів переважали проникаючі травми - з ППВР - 34 пацієнтів (64,2 %), контузії спостерігалися у 19 пацієнтів (35,8 %). Аналіз травм за ступенем важкості показав, що серед наших пацієнтів з ППВР переважали важкі травми- 73,59 %, травми середнього ступеня відмічались у 22,64 % хворих, легкого ступеня - у 3,77 % пацієнтів. При дослідженні гостроти зору у хворих на ППВР виявлено, що найбільшу кількість становлять 26 хворих (49,06 %) з гостротою зору світловідчуття. Використовували класифікацію Е.І. Ковалевського та В.В. Мішустіна (2000) для оцінки ступеня важкості механічної травми очей.

ППВР при механічних травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді має свої особливості: менше відшарувань сітківки - виявлено у 1,89 % випадків; післятравматичних гемофтальмів - 60,38 %; ускладнених катаракт - 16,98 %; більш виражена запальна місцева реакція : ендофтальміт зустрічався у 1,89 % хворих.

У 96 хворих з механічними травмами очного яблука, яким проводили ІФА сироватки крові, з проліферативною вітреоретинопатією було 58 хворих (60,4 %), без проліферативної вітреоретинопатії - 38 осіб (39,6 %). Найчастіше ПВР зустрічається в терміни до десяти діб - в основній групі - 84,5 % випадків, в контрольній - у 92,1 % пацієнтів.

За імунологічними показниками хворих на ППВР контузій і проникаючих поранень важкого ступеня спостерігалось підвищення рівнів у сироватці крові : інтерлейкінів-1 (IL-1в)у 10,9 % випадків, інтерлейкінів-6 (IL-6) - у 17,4% випадків, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) - у 21,7 % випадків, простагландіну-Е2 (ПГ-Е2) у 41,3 % випадків; секреторний імуноглобулін А (SIgA) підвищений у 30,12 % випадків, знижений - у 28,3% випадків; з середнім ступенем рівні у сироватці крові підвищені: інтерлейкінів-1 у 6,5 % випадків, інтерлейкінів-6 - у 6,5% випадків, циркулюючих імунних комплексів у 10,9 % випадків, простагландіну-Е2 у 10,9 % випадків; секреторний імуноглобулін А підвищений у 4,3 % випадків, знижений - у 4,3 % випадків; з легким ступенем - у всіх хворих всі досліджувані показники в нормі. При обстеженні всіх хворих з механічними травмами очей в нашому дослідження встановлено, що рівні показників IL-1Я, IL-6, ЦІК, ПГ-Е2 не корелюють з ймовірністю розвитку ПВР в ранньому післятравматичному періоді через велику дисперсію отриманих даних, але при недостатній кількості спостережень в попередніх працях це не було встановлено раніше.

Виявлено, що у хворих на задню проліферативну вітреоретинопатію поряд з проліферативними змінами в скловидному тілі і сітківці позаду від екватора очного яблука (за даними В-сканування очей) переважали такі клінічні ознаки: гемофтальми - 13 (76,47 %) випадків, гіфеми -девять (52,94 %) випадків, відшарування сітківки - пять (29,41 %) випадків. У хворих на ЗПВР більшість становили пацієнти молодого і середнього віку (18-55 років) - 11 (64,71 %) випадків, похилого віку - шість (35,29 %) випадків, серед них дітей (до 18 років) не виявлено. Серед пацієнтів із ЗПВР: проникаючі травми - у семи (41,2 %) випадках, контузії - у десяти (58,8 %) випадках. Важкі травми - у 12 (70,59 %)пацієнтів, травми середнього ступеня спостерігалися у трьох (17,65 %) пацієнтів, травми легкого ступеня - у двох (11,76 %) пацієнтів. За показником гостроти зору хворих на ЗПВР найбільшу кількість становлять пацієнти з гостротою зору світловідчуття - десять (58,82%) випадків.

У хворих на ЗПВР, яким був проведений ІФА сироватки крові, важкий ступінь спостерігався у 75,0 % випадків, середній - у 16,7 % випадків, легкий -у 8,3 % випадків. У пацієнтів з важким ступенем контузій і проникаючих поранень спостерігалося підвищення рівнів у сироватці крові наступних показників: IL-1в у 16,7% випадків, ЦІК у 25 % випадків, ПГ-Е2 у 33,3 % випадків, SIgА знижений у 33,3 % випадків, IL-6 в нормі у всіх випадках; з середнім ступенем важкості підвищення рівнів: IL-1в у 8,3 % випадків, ЦІК у 8,3 % випадків, ПГ-Е2 у 16,7 % випадків; SIg А знижений у 8,3 % випадків, IL-6 в нормі у всіх пацієнтів; з легким ступенем всі досліджувані показники в нормі у всіх випадках.

Встановлено за допомогою комплексних досліджень пряму кореляційну залежність рівнів SIg Ау сироватці крові від ступенів важкості механічних травм очного яблука в ранньому післятравматичному періоді (коефіцієнт спряженості r = 0,341, р = 0,022).

Особливостями клінічного перебігу проліферативної вітреоретинопатії в ранньому післятравматичному періоді у дітей є:

1. ППВР була виявлена у 16,98% пацієнтів, ЗПВР - не виявлено.

2. Значно виражені імунологічні порушення, про що свідчать зміни рівнів імунологічних показників: інтерлейкіни-1в підвищені на (60,95 ± 8,06) пг/мл, інтерлейкіни-6 підвищені на (75,3±12,4) пг/мл, рівень ЦІК підвищений на (0,15±0,01) одиниць оптичної щільності (ООЩ) об'єму плазми, секреторний імуноглобулін А підвищений на (5,15±0,3) мкг/мл, знижений у на 0,4 мкг/мл, простагландіни-Е2 підвищені на (3,26± 0,3) пг/мл.

3. Клініка післятравматичної проліферативної вітреоретинопатії виражається в появі гемофтальмів у 21,1% випадків, гіфем у 21,1 % пацієнтів, ускладненої катаракти у 15,8 % хворих, випадіння внутрішньоочних оболонок у 15,8 % пацієнтів.

4. Більше виражені запальна і ексудативна реакції, значне рубцювання, 37 % дітей мали гостроту зорусвітловідчуття.

Особливостями клінічного перебігу проліферативної вітреоретинопатії в ранньому післятравматичному періоді у хворих похилого вікує:

1. ПВР спостерігалася у 21,43 % осіб. ППВР виявлена протягом першого місяця після механічних травм у 16,98% пацієнтів, ЗПВР - у 35,29 % хворих.

2. Виражені імунологічні порушення, про що свідчать зміни рівнів показників: інтерлейкіни-1в підвищені на (14,1 ± 2,06) пг/мл, інтерлейкіни-6 підвищені на (31,4 ± 6,04) пг/мл, рівень ЦІК підвищений на (0,19 ±0,02) одиниць оптичної щільності об'єму плазми, секреторний імуноглобулін А підвищений на (0,14 мкг/мл), знижений на (0,6±0,01) мкг/мл, простагландін-Е2 підвищений на (3,5 ± 0,4) пг/мл.

3.Клініка виражається в появі гемофтальмів у 17,5% випадків, гіфем у 6,3 % випадків, випадіння внутрішньоочних оболонок у 12,7 % пацієнтів.

4. 54,0 % хворих похилого віку мали гостроту зору світловідчуття.

Клініка ППВР через два місяці застосування комплексного лікування характеризувалася появою гіфеми, гемофтальмів, ускладненої катаракти, вторинної глаукоми. Гемофтальм розсмоктався у дев'яти випадках (17,0 %),гіфема в 14 випадках (26,4 %). ППВР стабілізувалася у 14 пацієнтів (26,4 %), гострота зору відновилася до (visus=0,5-1,0) у п'яти випадках (9,4 %), що свідчить про ефективність застосування бромелаїн+трипсин+рутину при механічних травмах очного яблука.Всім хворим проводили загальноприйняте консервативне лікування. Побічних ефектів не спостерігалося. Для обґрунтування отриманих даних проведено В-сканування очей. Операцій в ранньому післятравматичному періоді не проводилося.

Клінічний перебіг ППВР в ранньому післятравматичному періоді залежно від видів і ступенів важкості механічних травм очного яблука після застосування препарату бромелаїн+трипсин+рутин протягом двох місяців: кількість випадків гемофтальмів зменшилася на дев'ять (17,0 %), кількість випадків з гіфемами зменшилася на 14 (26,42 %),гіфема збереглася у п'яти випадках (9,4 %) при важкому ступені проникаючих травм. При середньому і легкому ступенях гемофтальми розсмокталися повністю.

Застосування цього препарату у хворих з ППВР в ранньому післятравматичному періоді призводить до стабілізації ППВР у 15,5 % випадків (р=0,04), відновлення гостроти зору до (visus=0,5-1,0) без корекції у 9,4 % випадках. Встановлена стабілізація перебігу важкого ступеня контузій і проникаючих поранень у 56,3 % хворих основної групи (в контрольній групі - у 47,4 % випадків). Через два роки комплексного лікування з препаратом бромелаїн+трипсин+рутин протягом двох місяців два- три рази на рік стабілізація перебігу важкого ступеня у 46,9 % хворих із комплексним застосуванням бромелаїн+трипсин+рутину (у 32,4 % пацієнтів без його призначення). У хворих основної групи з важким ступенем механічних травм очей через два роки комплексного лікування ПВР не виникла у 38,5 % випадків, що підтверджується позитивною динамікою В-сканування очей. При лікуванні загальноприйнятими методами у хворих контрольної групи - у 21,4 % випадків.

Клініка ЗПВР через два місяці комплексного застосування препарату бромелаїн+трипсин+рутин: кількість випадків гіфем становила чотири (23,75 %), виявлено 11 (64,71 %) випадків з гемофтальмами, ускладнені катаракти зустрічалися у трьох (17,65 %) випадках. Через два місяці застосування препарату бромелаїн+трипсин+рутингемофтальм розсмоктався у двох (11,8 %) пацієнтів, гіфема зникла у п'яти (29,4 %) випадках, гострота зору відновилася до (visus=0,5-1,0) у п'яти (29,4 %) випадках порівняно з пацієнтами контрольної групи.

Через два місяця лікування в основній групі число пацієнтів, у яких гострота зору значно покращилась, стало більше (було 29,45 %, стало 50 %), тоді як в контрольній групі їх число змінилося менше (було 27,54 %, стало 36,23 %).Через два роки ефективність лікування хворих за показником гостроти зору із застосуванням бромелаїн+трипсин+рутинувсіх ступенів і видів механічних травм очного яблука становила 47,6 % випадків, без його застосування - 40,3 %. Гострота зору (visus = 0,5-1,0) без корекції спостерігалася у 34,5 % хворих з призначенням цього препарату, без його застосування - у 27,3 % випадків.

У хворих основної групи через два місяці лікування з проникаючими пораненнями очей стабілізація ПВР була у 72,9 % випадків, а з контузіями - у 88,0 % випадків. В контрольній групі з проникаючими пораненнями ПВР не виникла у 67,1 % випадків, а з контузіями - у 73,9 % випадків.

Через два роки спостереження за 284 хворими з механічними травмами очного яблука у хворих основної групи стабілізація ПВР становила 46,9 % випадків, а у пацієнтів контрольної групи - 32,4 % (менше на 14,5 %), що свідчить про ефективність профілактики не тільки у ранні, але й у віддалені терміни спостереження (, р = 0,01244).

Через два роки лікування хворих з важким ступенем механічних травм очного яблука основної групи стабілізація ПВР була у 3,1 % випадків, а в контрольній групі стабілізації не було при цьому ступені важкості. При середньому ступені механічних травм очного яблука у 68,8 % випадків не виникає ПВР у хворих основної групи і у 59,5 % хворих контрольної групи. При легкому ступені ПВР не виникла у 100,0 % пацієнтів основної групи і у 95,8 % хворих контрольної групи, що свідчить про залежність профілактики ПВР від ступенів важкості механічних травм очей. У хворих основної групи з проникаючими пораненнями очей ПВР не виникла у 37,1 % випадків, а з контузіями - у 56,0 % випадків. В контрольній групі з проникаючими пораненнями ПВР не виникла у 21,4 % хворих, а з контузіями - у 43,5 % випадків (р=0,043).

Отже, комплексне застосування препарату бромелаїн+трипсин+рутин призводить до стабілізації проліферативної вітреоретинопатії у хворих основної групи у 80,7 % випадків, а в контрольній групі - у 70,5 % випадків через два місяці лікування (р = 0,04). Через два роки лікування стабілізація ПВР в основній групі становила 46,9 % випадків, в контрольній групі - у 32,4 % пацієнтів. Стабілізація ПВР залежить від ступенів важкості і видів механічних травм. Кращий ефект спостерігався при легкому і середньому ступенях важкості, а також при проникаючих травмах очей.

Встановлено, що у 86,2% хворих основної групи відбулася стабілізація запального процесу і розвитку післятравматичної ПВР, що підтверджувалось рівнями секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові.

Застосовуючи дисперсійний аналіз, із використанням тесту Newman-Keuls не було знайдено відмінностей в динаміці показників секреторного імуноглобуліну А контрольної групи. Середні значення показників секреторного імуноглобуліну А контрольної групи до лікування 2,04±0,45мкг/мл, після лікування - 2,03±0,25 мкг/мл, тобто суттєво не змінилися. Середні значення показників SIg А основної групи до лікування становили 3,45±0,37мкг/мл, тобто були значно достовірно підвищені, а після лікування - 3,11±0,21 мкг/мл, що свідчить про зниження показників SIg А (р=0,86). В контрольній групі до лікування і після лікування рівень значимості відмінностей 0,97, в основній групі після лікування - 0,06 (рис.1).

Рис. 1. Порівняння динаміки рівнів секреторного імуноглобуліну Ау сироватці крові основної і контрольної груп

Через два місяці після механічної травми очного яблука стабілізація запального процесу і розвитку ПВР виявлена у 2,6 % випадків, суттєвих змін значень секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові не відбувалося в контрольній групі. Отримані дані свідчать про нормалізуючий вплив препарату бромелаїн+трипсин+рутин в комплексній терапії в ранньому післятравматичному періоді на рівень SIg А у сироватці крові (р=0,023). Результати середніх значень ІФА сироватки крові хворих з механічними травмами очного яблука на імунологічні показники: IL-1Я, IL-6, ЦІК, SIg А, ПГ-Е2 відображені в таблиці 1.

Таблиця 1

Середні значення імунологічних показників у сироватці крові в ранньому післятравматичному періоді залежно від наявності ПВР,(М±m)

Встановлено, що хворі з механічними травмами очного яблука в ранньому післятравматичному періоді з ПВР мали вищі середні показники S IgA (3,50 ± 0,42) мкг/мл, ніж хворі без ПВР, що свідчить про важливу роль цього дослідження для прогнозування розвитку ПВР. Встановлено, що відсутня статистично значима кореляційна залежність між віком хворих і коефіцієнтом кореляції (р = 0,19), тобто виникнення ПВР не пов'язане з віком хворих. За допомогою критерію Мак-Немара встановлений клініко-імунологічний взаємозв'язок розсмоктування гемофтальмів, гіфем з динамікою рівнів секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові хворих ППВР і ЗПВР основної і контрольної груп залежно від видів і ступенів важкості механічних травм очного яблука в ранньому післятравматичному періоді.

Профілактика виникнення і стабілізація розвитку ПВР залежать від ступенів важкості та видів механічних травм. Кращий ефект спостерігався при легкому і середньому ступенях важкості, а також при проникаючих травмах очей, що свідчить про необхідність призначення препарату бромелаїн+трипсин+рутин з першого дня після механічної травми очного яблука. Також встановлено, що розвиток ПВР пов'язаний з більш високими показниками запалення (рівні SIgA у сироватці крові у хворих на ПВР підвищені, без ПВР - нормальні). Таким чином, застосування бромелаїн+трипсин+рутину в лікуванні травм очей впливає на імунітет хворого і дозволяє стабілізувати запальний процес, що призводить до підвищення гостроти зору та покращує клінічний перебіг розвитку ПВР. Встановлений позитивний ефект стабілізації розвитку ПВР через два місяці і через два роки у хворих основної групи порівняно з контрольною групою. Рання діагностика виникнення ПВР при механічних травмах очного яблука дозволить своєчасно проводити терапію та профілактику на ранніх етапах її розвитку.

ВИСНОВКИ

1. Післятравматична проліферативна вітреоретинопатія є важким захворюванням і частим ускладненням механічних травм ока в ранньому післятравматичному періоді, зустрічається за даними літератури в 2,2-29,4 % випадків і це обумовлює актуальність пошуку ефективних методів профілактики розвитку цього ускладнення.

2. Встановлено, що проліферативна вітреоретинопатія виникає у 24,6 % хворих протягом першого місяця після механічної травми очей: передня проліферативна вітреоретинопатія у 75,3 %, задня - у 24,7 % випадків. Передня проліферативна вітреоретинопатія зустрічається при контузіях у 25,7 % хворих, а при проникаючих пораненнях у 50,0 %. Задня проліферативна вітреоретинопатія розвивається при контузіях у 14,3 % хворих, при проникаючих пораненнях - у 10,0 %.

3. Передня проліферативна вітреоретинопатія в ранньому післятравматичному періоді характеризується при важкому ступені проникаючих травм і контузій проявом тенденції до більш вираженої запальної місцевої реакції (ендофтальмітів більше на 1,89 % випадків). У хворих із задньою проліферативною вітреоретинопатією внаслідок механічних травм очного яблука в ранньому післятравматичному періоді при важкому ступені контузій і проникаючих поранень більше післятравматичних гемофтальмів на 16,1 % випадків, ніж при передній проліферативній вітреоретинопатії.

4. Хворі на передню і задню проліферативну вітреоретинопатію, яка виникла внаслідок механічних травм очного яблука в ранньому післятравматичному періоді, мають вищі показники середніх значень секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові порівняно з хворими без проліферативної вітреоретинопатії. Рівні імунологічних показників інтерлейкінів-1Я, інтерлейкінів-6, циркулюючих імунних комплексів, простагландіну-Е2 у сироватці крові не корелюють з ймовірністю розвитку проліферативної вітреоретинопатії в ранньому післятравматичному періоді.

5. При комплексному лікуванні із застосуванням препарату системної ензимотерапії бромелаїн+трипсин+рутин через два місяці у хворих з передньою проліферативною вітреоретинопатією при важкому ступені механічної травми (контузій і проникаючих поранень) рівень секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові нормалізувався в 92,87 % випадків та підвищився до нормальних у всіх випадках середнього і легкого ступенів важкості (у хворих без застосування в комплексній терапії цього препарату рівень секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові не змінився).

6. При комплексному лікуванні із застосуванням препарату системної ензимотерапії бромелаїн+трипсин+рутин через два місяці показники секреторного імуноглобуліну А у сироватці крові у всіх хворих із задньою проліферативною вітреоретинопатією, викликаною механічними травмами очного яблука, нормалізувалися (у хворих без застосування в комплексній терапії цього препарату рівень секреторного імуноглобуліну А не змінився). Це свідчить про суттєвий імуномодулюючий ефект препарату бромелаїн+трипсин+рутин.

7. Встановлено, що відновлення гостроти зору в ранньому післятравматичному періоді у хворих на передню проліферативну вітреоретинопатію із застосуванням в комплексі лікування препарату бромелаїн+трипсин+рутинмає місцеу 9,4 % осіб з visus = 0,5-1,0 без корекції (без застосування цього препарату таке явище було тільки у 3,7 % пацієнтів). У пацієнтів із задньою проліферативною вітреоретинопатією гострота зоруvisus = 0,5-1,0 без корекції відновилася у 29,4 % випадків (без застосування цього препарату - у 3,7 % випадків).

8. Проліферативна вітреоретинопатія при механічних травмах очей важкого ступеня не виникає у хворих із застосуванням в комплексній терапії препарату бромелаїн+трипсин+рутин через два місяці в 15,5 % випадків, в той час як у хворих із загальноприйнятою схемою лікування тільки у 5,3 % випадків, що підтверджує необхідність включення цього препарату в комплексну схему лікування з першого дня після механічної травми очей.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. ЛевченкоЛ. І. Вивчення можливості розсмоктування гемофтальмів під впливом «Флогензиму» при травмах очей/ Л. І. Левченко, П. А. Бездітко, М.В. Мартиненко, В. А. Мараховський // Медицина транспорту України. -2009. - № 1.- С.14-18 (дисертантом проведено набір матеріалу, лікування хворих в комплексній терапії з використанням флогензиму протягом двох місяців після травми очного яблука, статистична обробка та підготовлено статтю до друку).

2. БездіткоП.А. Вивчення можливості розсмоктування гемофтальмів за результатами ультразвукового дослідження під впливом застосування флогензиму при травмах очей / П.А. Бездітко, М. В. Мартиненко, В. А.Мараховський, Л.І.Левченко // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2009. - № 2. - С.13-15(дисертантом проведено набір матеріалу, лікування хворих в комплексній терапії з використанням флогензиму протягом двох місяців після травми очного яблука під контролем В-сканування очей, статистична обробка та підготовлено статтю до друку).

3.БездіткоП.А.Вивчення ролі цитокінів в розсмоктуванні гемофтальмів при травмах очей/П.А.Бездітко, М.В.Мартиненко, В.А.Мараховський, Л.І.Левченко // Медицина транспорту України. - 2009. - №4. - С.91-92(дисертантом проведено набір матеріалу, його статистична обробка та підготовлено статтю до друку).

4. Бездітко П.А. Вивчення частоти виникнення проліферативної вітреоретинопатії при проникаючих травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді залежно від локалізації місця виникнення травм / П.А.Бездітко, Л.І. Левченко, М. В. Мартиненко, В. А.Мараховський// Харківська хірургічна школа. - 2011. - № 4. - С.69-72(дисертантом проведено набір матеріалу, його статистична обробка та підготовлено статтю до друку).

5. Бездітко П. А. Вивчення впливу супутніх захворювань на розвиток проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді/ П. А. Бездітко, Л.І. Левченко, М.В.Мартиненко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології : зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2011. - Вип. 3 (105). - С. 15-22(дисертантом проведено набір матеріалу, його статистична обробка та підготовлено статтю до друку).

6.БездіткоП.А. Клініко-імунологічне дослідження виникнення проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді /П.А.Бездітко, Л.І.Левченко, Л.Ю.Борисова, В.П.Дейниховський // Офтальмол. журн. - 2012. - № 6. - С. 34-38(дисертантом проведено набір матеріалу, його статистична обробка та підготовлено статтю до друку).

7. Бездетко П.А.Патогенетическое обоснование и опыт применения бромелаин+трипсин+рутин при травмах глазного яблока в раннем посттравматическом периоде / П.А.Бездетко, Л.И. Левченко // Офтальмология. Восточная Европа. - 2014. - №1 (20). - С. 118-124 (дисертантом проведено набір матеріалу, лікування хворих в комплексній терапії з використанням флогензиму протягом двох місяців після травми очного яблука, статистична обробка та підготовлено статтю до друку).

8. Бездітко П. А. Комплексне дослідження післятравматичних проліферативних вітреоретинальних процесів в залежності від ступенів важкості травм очного яблука / П. А. Бездітко, Л. І. Левченко, В. П. Гербенко // Харківська хірургічна школа. - 2014. - № 6. - С. 100-106 (дисертантом проведено набір матеріалу, лікування хворих в комплексній терапії з використанням препарату бромелаїн+трипсин+рутинпротягом двох місяців після травми очного яблука, статистична обробка та підготовлено статтю до друку).

9. Бездітко П. А. Вивчення динаміки розсмоктування проліферативних вітреоретинальних процесів за результатами ультразвукового дослідження підвпливомкомплексногозастосуванняпрепаратубромелаїн+трипсин+ру-тинпри травмах очного яблука / П. А. Бездітко, Л.І.Левченко // Харківська хірургічна школа. - 2015. - № 1. - С. 89-94(дисертантом проведено набір матеріалу, лікування хворих в комплексній терапії з використанням препарату бромелаїн+трипсин+рутинпротягом двох місяців після механічної травми очного яблука, ультразвукове дослідження очей методом В-сканування до лікування, через місяць і через два місяці лікування, статистична обробка та підготовлено статтю до друку).