Me

Lq

Uq

107,49

104,18

132,74*

112,30

101,40

128,45*

120,60

105,30

148,47*

137,63

137,01

143,23*

100,0

95,4

102,4

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Оцінка маркерів дисфункції ендотелію в залежності від активності захворювання в період клініко-лабораторної ремісії показала, що у дітей 1 групи рівні метаболітів оксиду азоту не відрізнялись від показників дітей групи контролю Рівень ФВ реєструвався з незначною тенденцією до збільшення (104,32 (98,78;110,32) %).

Таблиця 4.8

Показники метаболітів оксиду азоту та ФВ у дітей в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту в період клініко-лабораторної ремісії

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
NO2, мкмоль/л	Me Lq Uq	13,43 12,43 14,54	12,58 11,36 13,44	11,64 11,29 12,73*,**	12,79 12,35 14,00
NO3, мкмоль/л	Me Lq Uq	30,89 28,74 34,89	40,98 30,78 45,88*	23,73 23,14 24,50*,**	30,93 28,79 32,05
S-нітрозотіол, ммоль/л	Me Lq Uq	0,35 0,32 0,40	0,38 0,31 0,40	0,26 0,16 0,30*,**	0,33 0,28 0,36
Фактор Віллебранда, %	Me Lq Uq	104,32 98,78 110,32*	139,73 130,98 147,29*	119,78 110,78 137,63*,**	100,0 95,4 102,4

Примітки: * - р<0,01 - різниця вірогідна відносно показників дітей контрольної групи; ** - р<0,01 - різниця вірогідна відносно показників пацієнтів з І та ІІ ступенем активності.

Аналізуючи аналогічні показники дітей, що мали ІІ ступінь активності захворювання, нами доведено, що показники NO₂ та S-нітрозотіолу були на рівнях встановленої норми, рівень NO₃ статистично достовірно перевищував рівень групи контролю на 32,4%. Так, достовірно вищим був рівень ФВ, що становив (139,73 (130,98;147,29) %, що 1,4 рази вище рівня ФВ дітей контрольної групи. У дітей з ІІІ ступенем активності патологічного процесу зясовано, що рівні метаболітів оксиду азоту достовірно нижчі, ніж у дітей групи контролю, а рівень ФВ на 19,7 % вищий за аналогічний показник групи контролю (табл 4.8).

Нами проведена оцінка статистичної значущості показників ендотеліальної дисфункції в динаміці захворювання (табл. 4.9).

Таблиця 4.9

Статистичні характеристики порівняння рівнів NO₂, NO₃, S-нітрозотіолу, ФВ в сироватці крові обстежених дітей в гострий період та період клініко-лабораторної ремісії

Статистичні критерії порівняння	NO2	NO3	S-нітрозотіол	фактор Віллебранда
І ступінь активності (n=19)
Т	69	0	0	0
рІ-ІІ	0,2954	0,0001	0,0001	0,0001
ІІ ступінь активності (n=22)
Т	0	2	0	0
рІ-ІІ	0,0000	0,0000	0,0000	0,0000
ІІІ ступінь активності (n=19)
Т	0	0	0	0
рІ-ІІ	0,0001	0,0001	0,0001	0,0001

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна відносно показників гострого періоду (І) та клініко-лабораторної ремісії (ІІ).

4.2. Аналіз структурного та функціонального стану ендотелію у дітей з ГВ за даними ультразвукової доплерографії судин

Всім дітям з ГВ, для визначення структурного та функціонального стану ендотелію при ГВ, виконано ультразвукову доплерографію ЗСА з якісною оцінкою її структури за допомогою вимірюванням величини КІМ в середній третині загальних сонних артерій. Результати визначення КІМ ЗСА у дітей в гострий період захворювання на ГВ представлені в табл. 4.10.

Таблиця 4.10

Показники КІМ ЗСА у дітей різного віку, хворих на ГВ в гострий період захворювання (Me(Lq;Uq)).

Показник	Група контролю (к) n=17	Вік дітей, хворих на ГВ
		1 рік - 6 років 11 міс 29 днів n=29	7 років - 12 років 11 міс 29 днів n=23	13 років - 17 років 11 міс 29 днів n=8
КІМ ЗСА, мм	0,62 (0,61;0,64)	0,60 (0,50;0,90)	0,80 (0,60;1,00)*	0,70 (0,65;0,77)

Примітка.*-р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Ми порівняли розміри комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії у дітей різного віку в гострий період та виявили, що найменша ширина КІМ зареєстрована у дітей в віці 1 - 6 років - (0,60 (0,50;0,90) мм, що не відрізняється від показників дітей групи контролю. А у дітей віком від 7 до 12 років, хворих на ГВ, ширина КІМ мала найбільші показники (0,80 (0,60;1,00) мм), що в 1,3 раз більше порівняно з контрольною групою. У дітей підліткового віку показники КІМ ЗСА не відрізнялись від показників групи контролю.

Також нами проведений аналіз залежності показників функції ендотелію ЗСА в залежності від форми захворювання. У дітей зі шкірною, шкірно-суглобовою та змішаною формами показники товщини КІМ ЗСА не відрізнялись від показників дітей групи контролю. Достовірне потовщення КІМ ЗСА зареєстровано при змішаній формі з нирковим синдромом (1,00 (0,90;1,00) мм), порівняно з показником дітей групи контролю, що свідчить про виражені прояви ендотеліальної дисфункції у обстежених дітей з даною формою захворювання (табл. 4.11).

Таблиця 4.11

Показники КІМ ЗСА у дітей, хворих на геморагічний в залежності від форми ГВ в гострий період захворювання

Показник	Статистичний показник	Форма геморагічного васкуліту	Група контролю (n=17)
		Шкірна (n= 8)	Шкірно- суглобова (n=24)	Змішана (n=19)	Змішана з нирковим синдромом (n=9)
КІМ ЗСА, мм	Me Lq Uq	0,60 0,45 0,75	0,65 0,50 0,80	0,70 0,50 0,90	1,00 0,90 1,00*	0,62 0,61 0,64

Примітка.* - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Нами відмічено, що у досліджуваних пацієнтів виявлене потовщення КІМ СА лише у дітей з максимальним ступенем активності (0,90 (0,90;1,00) мм), що майже на 50 % вище ніж у дітей з групи контролю (рис. 4.5). У дітей з І та ІІ ступенем активності змін товщини КІМ ЗСА виявлено не було (табл. 4.12).

Таблиця 4.12

Показники КІМ ЗСА у дітей в залежності від ступеня активності ГВ в гострий період захворювання

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
КІМ ЗСА, мм	Me Lq Uq	0,60 0,45 0,70	0,60 0,50 0,70	0,90 0,90 1,00*	0,62 0,61 0,64

Примітка.* - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Рисунок 4.5 Товщина КІМ ЗСА у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, в залежності від ступеня активності в гострий період.

Ендотелійзалежна вазодилатація є важливим показником, що відображає функціональний стан судинної стінки. Встановлено, що вимір ступеня ендотелій-залежної дилатації плечової артерії в період реактивної гіперемії є неінвазивним і доступним об'єктивним методом оцінки функції ендотелію. Результати визначення ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії при ГВ у дітей різного віку в гострий період захворювання надані в табл. 4.13.

Аналіз отриманих результатів показав, що діаметр плечової артерії до оклюзії статистично достовірно не відрізнявся від показників групи контролю. У дітей всіх вікових груп при проведенні ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії зафіксована вазоконстрикція на 30 с після оклюзії. Найбільші зміни притаманні дітям віком від 1 до6 років (-6,66 (-12,00;-3,44) %) та дітям від 7 до 12 років (-6,25 (-10,71;-3,33) %), що достовірно відрізняється від показників групи контролю.

Таблиця 4.13

Показники ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії дітей різного віку в гострий період захворювання на ГВ, (Me(Lq;Uq))

Показник	Група контролю (к) n=17	Вік дітей, хворих на ГВ
		1 рік - 6 років 11 міс 29 днів n=29	7 років - 12 років 11 міс 29 днів n=23	13 років - 17 років 11 міс 29 днів n=8
d ПА до оклюзії, мм	3,00 (2,50;3,30)	2,80 (2,50;3,10)	2,90 (2,80;3,00)	3,10 (2,75;3,50)
КД30, %	20,00 (18,75; 24,00)	-6,66 (-12,00;-3,44)*	-6,25 (-10,71; -3,33)*	-4,00 (-7,73; 0,13)*
КД60, %	23,33 (17,64; 25,80)	-8,00 (-15,38; -3,33)*	-9,30 (-11,53; -5,00)*	-3,51 (-9,45; 0,00)*

Примітка.* - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

У дітей підліткового віку також спостерігалась патологічна реакція при проведенні ЕЗВД у вигляді вазоконстрикції (-4,00 (-7,73;0,13) %), Крім цього, отримані матеріали дозволили констатувати, що показники приросту d ПА на 60 с після оклюзії у дітей в віці від 1 до6 років та у дітей від 7 до 12 років погіршились (-8,00 (-15,38;-3,33) %, -9,30 (-11,53;-5,00) % відповідно), а у дітей старшого віку вони залишились статистично незмінними (-3,51 (-9,45;0,00) %) (табл. 4.13).

Таблиця 4.14

Показники ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії дітей, хворих на ГВ, в залежності від форми в гострий період захворювання.

Показник	Статистичний показник	Форма геморагічного васкуліту	Група контролю (n=17)
		Шкірна (n= 8)	Шкірно- суглобова (n=24)	Змішана (n=19)	Змішана з нирковим синдромом (n=9)
d ПА до оклюзії, мм	Me Lq Uq	2,85 2,40 3,25	2,90 2,55 3,00	2,90 2,80 3,10	3,00 2,80 3,40	3,00 2,50 3,30
КД30, %	Me Lq Uq	-3,58 5,94 -1,42*	-3,92 -6,78 0,00*	-10,71 -13,79 -3,44*	-12,00 -14,28 -9,67*	20,00 18,75 24,00
КД60, %	Me Lq Uq	2,85 2,40 3,25*	-3,92 -8,68 -1,66*	-10,71 -16,12 -3,44*	-14,70 -16,66 -10,00*	23,33 17,64 25,80

Примітка.*-р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Також нами проведений аналіз показників ЕЗВД плечової артерії в залежності від форми захворювання (табл. 4.14). Результати d ПА до оклюзії дозволили констатувати відсутність залежності цього показника від форми захворювання. Процент приросту діаметра ПА на 30 с після оклюзії у дітей зі всіма формами ГВ мав негативні значення, що статистично достовірно відрізнялось від показників дітей групи контролю. Найбільші зміни зафіксовано у дітей зі змішаною формою та змішаною з нирковим синдромом (-10,71 (-13,79;-3,44) % та -12,00 (-14,28;-9,67) % відповідно). Відносно показників коефіцієнта дилатації на 60 с, то статистично значимих відмінностей з показниками КД₃₀ нами не встановлено.

Аналізуючи функції ендотелію у дітей, хворих на ГВ, в залежності від активності захворювання, статистично значущих відмінностей розміру вихідного діаметра ПА в порівнянні з дітьми групи контролю не виявлено. Показники ЕЗВД як на 30 с, так і на 60 с мали негативну реакцію, а саме прояви вазоконстрикції та мали достовірну різницю в порівнянні з показниками групи контролю (табл. 4.15, рис. 4.6, 4.7).

Таблиця 4.15

Показники ендотелійзалежної дилатації плечової артерії дітей, хворих на ГВ в залежності від активності в гострий період захворювання.

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
d ПА до оклюзії, мм	Me Lq Uq	2,80 2,50 3,00	2,90 2,60 3,10	3,00 2,90 3,20	3,00 2,50 3,30
КД30, %	Me Lq Uq	-3,84 -5,00 0,00*	-5,20 -10,71 -2,85*	-12,50 -14,28 -8,00*	20,00 18,75 24,00
КД60, %	Me Lq Uq	0,00 -6,66 0,00*	-8,45 -10,71 -3,84*	-13,79 -17,14 -9,67*	23,33 17,64 25,80

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Рисунок 4.6 Відсоток приросту діаметра ПА на 30 с у дітей, хворих на ГВ в залежності від ступеня активності в гострий період.

Рисунок 4.7 Відсоток приросту діаметра ПА на 60 с у дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в гострий період.

Всім дітям проводилась ультразвукова доплерографія ПА та оцінювались параметри периферичного судинного опору. Як видно з табл. 4.16, вірогідної різниці в показниках RI до оклюзії у обстежених дітей різних вікових груп не з'ясовано. Встановлено, що у дітей всіх вікових груп були статистично достовірно підвищені рівні індексу резистивності після оклюзії в порівнянні з показниками дітей контрольної групи. Слід відмітити, що показники РІ, S/D до та після оклюзії були достовірно нижчими порівнюючи з показниками практично здорових дітей (р<0,01) в усіх вікових групах.

Таблиця 4.16

Показники ультразвукової доплерографії плечових артерій дітей, хворих на ГВ, різних вікових груп в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник	Група контролю (к) n=17	Вік дітей, хворих на ГВ
		1 рік - 6 років 11 міс 29 днів n=29	7 років - 12 років 11 міс 29 днів n=23	13 років - 17 років 11 міс 29 днів n=8
RI	0,86 (0,80;0,90)	0,85 (0,84;0,90)	0,85 (0,83;0,87)	0,87 (0,83;0,90)
RI після оклюзії	0,80 (0,76;0,85)	0,86 (0,84;0,88)*	0,86 (0,84;0,90)*	0,87 (0,85;0,88)*
PI	1,4 (1,3;1,5)	1,20 (1,10;1,40)*	1,20 (1,10;1,35)*	1,20 (1,15;1,35)
PI після оклюзії	1,3 (1,2;1,5)	1,10 (1,00;1,30)*	1,20 (1,00;1,20)*	1,20 (1,15;1,32)
S/D	6,86 (5,60;7,90)	4,90 (3,50;5,40)*	4,80 (3,30;5,20)*	4,95 (4,75;5,35)*
S/D після оклюзії	5,40 (4,80;6,30)	4,80 (3,20;5,20)*	4,70 (3,00;5,00)*	4,85 (4,67;5,15)*

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Для оцінки функціонального стану судинної стінки, також ми провели аналіз показників ультразвукової доплерографії ПА в залежності від форми захворювання (табл. 4.17). Рівні індексу резистивності до оклюзії залишались в межах нормальних в порівнянні з показниками практично здорових дітей, але після проведення компресії ПА ми зафіксували статистично достовірне його підвищення у дітей з різними формами ГВ.

Пульсаційний індекс та систоло-діастоличне співвідношення до та після оклюзії, були знижені у дітей, хворих на ГВ, порівняно з показниками практично здорових дітей, що свідчить про підвищення загального периферичного опору судини, але суттєво не відрізнялись в залежності від форми захворювання (шкірної, шкірно - суглобової та змішаної). Проте, нами відмічено, що найбільш виражені зміни спостерігались при змішаній формі з нирковим синдромом: PI - (1,10 (1,05;1,15) і 0,90 (0,90;0,95)), до та після оклюзії відповідно, що на 21-30% нижче показників дітей групи контролю, S/D - (3,10 (3,00;3,20) і 2,80 (2,70;2,90)), до та після оклюзії відповідно, що на 54 % та 48 % менше, відносно результатів групи контролю.

Аналізуючи функції ендотелію у дітей, хворих на ГВ, в залежності від активності захворювання, нами не зареєстровано суттєвих змін рівнів індексу резистивності до оклюзії між результатами досліджуваних та практично здорових дітей, та не виявлено зв'язку з активністю захворювання, але після оклюзії рівень RI достовірно збільшився у всіх дітей з ГВ не залежно від ступеня активності патологічного процесу в порівнянні з показниками групи контролю. Рівні пульсаційного індексу до та після компресії ПА достовірно знижувались у дітей з середнім (1,20 (1,10;1,20), 1,20 (1,10;1,30), відповідно) та важким (1,15 (1,10;1,20), 1,00 (0,90;1,05)) перебігом ГВ. Встановлено достовірне зниження значень S/D у обстежених дітей порівняно з показником практично здорових дітей до оклюзії ПА від мінімальної активності до максимальної на 19 %, 28 % та 53 %, відповідно.

Таблиця 4.17

Показники ультразвукової доплерографії плечових артерій дітей, хворих на ГВ в залежності від форми в гострий період захворювання

Показник	Статистичний показник	Форма геморагічного васкуліту	Група контролю (n=17)
		Шкірна (n= 8)	Шкірно- суглобова (n=24)	Змішана (n=19)	Змішана з нирковим синдромом (n=9)
RI	Me Lq Uq	0,87 0,85 0,88	0,85 0,83 0,89	0,85 0,83 0,88	0,84 0,83 0,87	0,86 0,80 0,90
RI після оклюзії	Me Lq Uq	0,87 0,85 0,90*	0,87 0,84 0,90*	0,86 0,84 0,88*	0,84 0,83 0,86*	0,80 0,76 0,85
PI	Me Lq Uq	1,37 1,15 1,45	1,30 1,20 1,40	1,20 1,10 1,30*	1,10 1,05 1,15*	1,40 1,30 1,50
PI після оклюзії	Me Lq Uq	1,25 1,15 1,35	1,20 1,17 1,30	1,10 1,00 1,25*	0,90 0,90 0,95*	1,30 1,20 1,50
S/D	Me Lq Uq	5,35 5,00 5,55*	5,05 4,40 5,45*	4,80 3,50 5,10*	3,10 3,00 3,20*	6,86 5,60 7,90
S/D після оклюзії	Me Lq Uq	5,00 4,85 5,25	4,90 4,35 5,25*	4,70 3,20 4,90*	2,80 2,70 2,90*	5,40 4,80 6,30

Примітка.* - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Відносно показників S/D після оклюзії ПА, то зменшення їх від мінімальної активності до максимальної становило на 2 %, 11 % та 46 %, відповідно (табл. 4.18). Слід зауважити, що виявлені нами зміни показників ультразвукової доплерографії плечових артерій дітей, хворих на ГВ, можуть свідчити про підвищення загального периферичного опору судин, що більш виражене у дітей з максимальною активністю захворювання. (рис. 4.8, 4.9)

Таблиця 4.18

Показники ультразвукової доплерографії плечових артерій дітей, хворих на ГВ в залежності від активності в гострий період захворювання

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
RI	Me Lq Uq	0,86 0,83 0,90	0,85 0,84 0,87	0,85 0,83 0,89	0,86 0,80 0,90
RI після оклюзії	Me Lq Uq	0,86 0,84 0,88*	0,87 0,85 0,90*	0,86 0,83 0,90*	0,80 0,76 0,85
PI	Me Lq Uq	1,45 1,40 1,50	1,20 1,10 1,20*	1,15 1,10 1,20*	1,40 1,30 1,50
PI після оклюзії	Me Lq Uq	1,30 1,20 1,35	1,20 1,10 1,30*	1,00 0,90 1,05*	1,30 1,20 1,50
S/D	Me Lq Uq	5,50 5,40 5,70*	4,90 4,80 5,00*	3,20 3,10 3,40*	6,86 5,60 7,90
S/D після оклюзії	Me Lq Uq	5,30 5,10 5,40	4,80 4,70 4,90*	2,90 2,80 3,10*	5,40 4,80 6,30

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей контрольної групи.

Рисунок 4.8 Рівні РІ до та після оклюзії ПА у дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в гострий період.

Рисунок 4.9 Рівні S/D до та після оклюзії ПА у дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в гострий період.

Аналіз результатів дисперсійного аналізу Краскла-Уолліса для множинного порівняння статистичних характеристик показників КІМ ЗСА, d ПА до оклюзії, КД₃₀, та КД₆₀ обстежуваних груп дітей за ступенем активності наведені в табл. 4.19. Зазначимо, що критерій Краскла-Уолліса Н високо значущий за параметрами коефіцієнта дилатації на 30 с та 60 с. Для виявлення різниці показників серед обстежуваних груп при попарному порівнянні зафіксовані достовірні відмінності показників КД₃₀, КД₆₀ та показників групи контролю. Значущої відмінності серед дітей різних ступенів активності не виявлено, окрім показників КД₆₀ у дітей з І та ІІІ ступенями активності.

Таблиця 4.19

Статистичні характеристики множинного та попарного порівняння КІМ ЗСА, d ПА до оклюзії, КД₃₀ та КД₆₀ обстежених дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в період клініко-лабораторної ремісії

Статистичні критерії порівняння	КІМ ЗСА, мм	d ПА до оклюзії, мм	КД30, %	КД60, %
KW	H	7,07	3,89	41,78	43,69
	p	0,0697	0,2733	0,0000*	0,0000*
MW	p	рІ-ІІ=0,0280 рІ-ІІІ=0,0318 рІІ-ІІІ=0,4721 рк-І=0,0572 рк-ІІ=0,7446 рк-ІІІ=0,6010	рІ-ІІ=0,0672 рІ-ІІІ=0,0876 рІІ-ІІІ=0,9478 рк-І=0,2347 рк-ІІ=0,9887 рк-ІІІ=0,8368	рІ-ІІ=0,4252 рІ-ІІІ=0,0504 рІІ-ІІІ=0,4176 рк-І=0,0000* рк-ІІ=0,0000* рк-ІІІ=0,0000*	рІ-ІІ=0,1167 рІ-ІІІ=0,0008** рІІ-ІІІ=0,9791 рк-І=0,0000* рк-ІІ=0,0000* рк-ІІІ=0,0000*

Примітки: * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю; ** - р<0,01 - різниця вірогідна між показниками дітей різних ступенів. І, ІІ, ІІІ - ступінь активності геморагічного васкуліту, к - група контролю.

Результати проведеного дисперсійного аналізу Краскла-Уолліса для множинного порівняння статистичних характеристик показників RI, PI та S/D до оклюзії серед обстежуваних груп представлено в табл. 4.20. Необхідно відмітити високо значущий критерій Краскла-Уолліса (Н) за параметрами PI та S/D до оклюзії, що дає право стверджувати на наявні відмінності серед обстежуваних груп. При подальшому попарному порівнянні цих показників з показниками групи контролю достовірні відмінності зафіксовані лише відносно показників S/D до оклюзії у дітей ІІ та ІІІ ступеня активності. При порівнянні показників PI та S/D до оклюзії серед дітей різних ступенів активності виявлені достовірні відмінності обох показників у дітей з І та ІІ ступенями активності та у дітей з І та ІІІ ступенями активності.

Таблиця 4.20

Статистичні характеристики множинного та попарного порівняння RI, PI та S/D до оклюзії обстежених дітей, хворих на ГВ в залежності від ступеня активності в період клініко-лабораторної ремісії

Статистичні критерії порівняння	RI	PI	S/D
KW	H	1,96	26,96	46,18
	p	0,5787	0,0000*	0,0000*
MW	p	рІ-ІІ=0,8959 рІ-ІІІ=0,2610 рІІ-ІІІ=0,1781 рк-І=0,5684 рк-ІІ=0,4966 рк-ІІІ=0,9747	рІ-ІІ=0,0000** рІ-ІІІ=0,0000** рІІ-ІІІ=0,3740 рк-І=0,0216 рк-ІІ=0,1652 рк-ІІІ=0,3664	рІ-ІІ=0,0000** рІ-ІІІ=0,0000** рІІ-ІІІ=0,0006** рк-І=0,0961 рк-ІІ=0,0006* рк-ІІІ=0,0000*

Примітки: * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю; ** - р<0,01 - різниця вірогідна між показниками дітей різних ступенів. І, ІІ, ІІІ - ступінь активності геморагічного васкуліту, к - група контролю

Критерій Краскла-Уолліса (Н) для показників RI, PI та S/D після оклюзії у дітей з ГВ в період клініко-лабораторної ремісії має високе значення. Це дає нам змогу стверджувати, що існують відмінності серед порівнюваних груп. При попарному порівнянні за допомогою критерію Манна-Уітні виявлені достовірні відмінності показників S/D після оклюзії серед дітей групи контролю та дітей з ІІІ ступенем активності ГВ. Також достовірно відрізнялись рівні PI та S/D після оклюзії дітей з І та ІІ ступенями активності та І та ІІІ ступенями активності патологічного процесу(табл. 4.21).

Таблиця 4.21

Статистичні характеристики множинного порівняння показників RI, PI та S/D після оклюзії обстежених дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в період клініко-лабораторної ремісії.

Статистичні критерії порівняння	RI	PI	S/D
KW	H	18,69	31,88	44,96
	p	0,0003*	0,0000*	0,0000*
MW	p	рІ-ІІ=0,0451 рІ-ІІІ=0,7481 рІІ-ІІІ=0,0798 рк-І=0,0035 рк-ІІ=0,0002 рк-ІІІ=0,0026	рІ-ІІ=0,0000** рІ-ІІІ=0,0000** рІІ-ІІІ=0,1229 рк-І=0,0198 рк-ІІ=0,5710 рк-ІІІ=0,7998	рІ-ІІ=0,0000** рІ-ІІІ=0,0000** рІІ-ІІІ=0,0002** рк-І=0,3259 рк-ІІ=0,0103 рк-ІІІ=0,0001*

Примітки: * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю; ** - р<0,01 - різниця вірогідна між показниками дітей різних ступенів. І, ІІ, ІІІ - ступінь активності геморагічного васкуліту, к - група контролю

При проведенні кореляційного аналізу між ступенем активності ГВ та окремими інструментальними показниками ендотеліальної дисфункції (КІМ ЗСА, d ПА до оклюзії, КД₃₀, КД₆₀) отримані наступні результати: r_xy = +0,75, r_xy = +0,29, r_xy = -0,53, r_xy = -0,63 відповідно при р<0,05.

Виявлені нами кореляційні зв'язки між загальноприйнятими лабораторними ознаками активності запального процесу та окремими інструментальними показниками ендотеліальної функції серед обстежених дітей, хворих на ГВ з різним ступенем активності, представленими в табл. 4.22, свідчать про розвиток та маніфестацію запального процесу на ендотелії та безпосередній вплив на розвиток його дисфункції при ГВ у дітей, особливо при максимальній активності патологічного процесу.

Таблиця 4.22

Кореляційні зв'язки між загальноприйнятими лабораторними ознаками активності запального процесу та окремими інструментальними показниками ендотеліальної дисфункції у обстежених дітей з різним ступенем активності ГВ в гострий період

Показники	КІМ ЗСА, мм	d ПА до оклюзії, мм	КД30, %	КД60, %
1	2	3	4	5
І ступінь n=19
Лейкоцити,109/л	-0,22	+0,02	-0,23	-0,09
ШОЕ, мм/г	-0,16	+0,43	-0,33	-0,49*
Серомукоїд, од.опт.щ.	-0,24	+0,52*	-0,15	-0,38
Глікопротеїди, од.опт.щ.	-0,27	+0,08	-0,29	-0,36
г-глобуліни, %	-0,48*	-0,06	+0,44	+0,21
ІІ ступінь n=22
Лейкоцити,109/л	+0,14	+0,25	-0,52*	-0,55*
ШОЕ, мм/г	-0,35	-0,39	+0,14	+0,20
Серомукоїд, од.опт.щ.	-0,13	-0,21	-0,04	+0,01
Глікопротеїди, од.опт.щ.	-0,29	-0,16	+0,19	+0,11

Продовження таблиці 4.22

1	2	3	4	5
г-глобуліни, %	-0,19	-0,14	-0,38	-0,37
ІІІ ступінь n=19
Лейкоцити,109/л	+0,33	+0,17	-0,45*	-0,36
ШОЕ, мм/г	+0,53*	+0,34	-0,71*	-0,75*
Серомукоїд, од.опт.щ.	+0,64*	+0,11	-0,23	-0,29
Глікопротеїди, од.опт.щ.	+0,57*	+0,01	-0,00	-0,09
г-глобуліни, %	+0,66*	+0,07	-0,32	-0,35

Примітка. * - p<0,05 - різниця вірогідна відносно означених показників активності запального процесу.

Треба відмітити, що процес запалення та порушення функції ендотелію розгортались при участі специфічних та неспецифічних факторів захисту, що підтверджують виявлені достовірні кореляційні зв'язки між окремими показниками імунологічної і фагоцитарної активності та окремими інструментальними показниками ендотеліальної дисфункції у обстежених дітей з ГВ з різним ступенем активності. Так, у дітей з мінімальною активністю виявлені зворотні кореляційні зв'язки значень КІМ ЗСА та NST-тесту (r_xy = -0,47, n=19) та показників d ПА до оклюзії і фагоцитуючих нейтрофілів, NST-тесту, Ig A, Ig M, Ig G (r_xy = -0,52, r_xy = -0,55, r_xy = -0,51, r_xy = -0,56, r_xy = -0,47, n=19, відповідно), показників КД₃₀ та абсолютної кількості CD22 (r_xy = -0,53, n=19). У дітей з ІІ ступенем активності виявили наявність прямих кореляційних зв'язків показників КІМ ЗСА та ІАН, Ig A (r_xy = +0,52, r_xy = +0,46, n=22, відповідно), що свідчить про причетність цих імунологічних показників до структурних та функціональних порушень ендотелію судин. Також показово, що підчас проведення кореляційного аналізу між субпопуляціями Т-лімфоцитів та показниками ЕЗВД плечової артерії виявлені багаточисленні достовірні прямі (CD8, CD22, CD16) кореляційні зв'язки. Серед дітей з максимальним ступенем активності зафіксовані наступні коефіцієнти кореляції: рівнів КІМ ЗСА та абсолютної кількості CD22, фагоцитуючих нейтрофілів, Ig М (r_xy = +0,49, r_xy = -0,48, r_xy = +0,49, n=19, відповідно).

Таблиця 4.23

Кореляційні зв'язки показників метаболітів оксиду азоту та ФВ та окремих інструментальних показників ендотеліальної дисфункції у обстежених дітей з ГВ з різним ступенем активності

Показники	КІМ ЗСА, мм	d ПА до оклюзії, мм	КД30, %	КД60, %
І ступінь n=19
NO2, мкмоль/л	+0,17	+0,46*	-0,20	-0,48*
NO3, мкмоль/л	+0,15	+0,31	-0,20	-0,37
S-нітрозотіол, ммоль/л	-0,08	+0,25	-0,23	-0,24
Фактор Віллебранда, %	+0,25	+0,34	-0,59*	-0,56*
ІІ ступінь n=22
NO2, мкмоль/л	-0,19	+0,28	+0,09	+0,04
NO3, мкмоль/л	+0,21	+0,29	-0,55*	-0,50*
S-нітрозотіол, ммоль/л	+0,06	-0,05	-0,36	-0,31
Фактор Віллебранда, %	-0,01	+0,10	-0,48*	-0,51*
ІІІ ступінь n=19
NO2, мкмоль/л	-0,42	-0,04	+0,66*	+0,62*
NO3, мкмоль/л	-0,49*	-0,19	+0,52*	+0,44
S-нітрозотіол, ммоль/л	-0,57*	-0,28	+0,69*	+0,57*
Фактор Віллебранда, %	+0,47*	+0,41	-0,55*	-0,51*

Примітка. * - p<0,05 - різниця вірогідна відносно означених показників ендотеліальної дисфункції.

Наявні кореляційні зв'язки, наведені в табл. 4.23, між окремими інструментальними показниками ендотеліальної функції у обстежених дітей з ГВ з різним ступенем активності та біохімічними маркерами ендотеліальної дисфункції, які найбільш яскраво проявляються у дітей з максимальним ступенем активності, свідчать про безпосередню участь метаболітів оксиду азоту (NO_2, NO3, S-нітрозотіола) та ФВ в потенціюванні запального процесу судинної стінки і, як слідство, ремоделювання судинного русла.

Аналіз показників КІМ ЗСА та ЕЗВД плечової артерії в період клініко-лабораторної ремісії на фоні проведеної терапії виконували методом оцінки статистичної значущості між двома залежними групами, результати якого представлені в табл. 4.24.

Таблиця 4.24

Статистичні характеристики порівняння рівнів КІМ ЗСА, d ПА до оклюзії, КД₃₀, КД₆₀ обстежених дітей в гострий період та період клініко-лабораторної ремісії

Статистичні критерії порівняння	КІМ ЗСА, мм	d ПА до оклюзії, мм	КД30, %	КД60, %
І ступінь активності (n=19)
Т	74	0	7	0
рІ-ІІ	0,9057	0,1088	0,0006*	0,0001*
ІІ ступінь активності (n=22)
Т	62	9	18	0
рІ-ІІ	0,7563	0,0593	0,0004*	0,0000*
ІІІ ступінь активності (n=19)
Т	0	0	1	0
рІ-ІІ	0,0001*	0,0022*	0,0001*	0,0001*

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна відносно показників гострого періоду (І) та клініко-лабораторної ремісії (ІІ).

Висновки до розділу 4

Таким чином, за даними наших досліджень з'ясовано зростання рівнів метаболітів оксиду азоту у дітей з Іта ІІ ступенем активності патологічного процесу та у дітей зі шкірною, шкірно-суглобовою та змішаною формами ГВ, що, ймовірно, пов'язано в умовах розпалу патологічного процесу з з компенсаторною реакцією організму, спрямованої на дилатацію мікроциркуляторного русла, з метою виведення з поверхні ендотелію ЦІК та продуктів гіперкоагуляції за рахунок активації ендотеліальної NOS. Навпаки, зменшення рівнів метаболітів NO в сироватці крові у дітей з максимальним ступенем активності ГВ та змішаною формою з нирковим синдромом більш, ніж в 2 рази в порівнянні з показниками групи контролю можливо вказують на виснаження компенсаторних реакцій організму в цілому. Такі результати можуть свідчити на користь більшої схильності дітей з даним ступенем активності та форми ГВ до розвитку ендотеліальної дисфункції, виникнення більш виражених клініко-лабораторних проявів захворювання та ускладнень.

Оскільки важливим маркером, що відображає стан ендотеліальних клітин, є фактор Віллебранда, його рівні у дітей, хворих на ГВ, достовірно вказують на наявність ендотеліальної дисфункції та її ступінь в залежності від активності патологічного процесу ГВ.

За нашими даними, серед інструментальних маркерів ендотеліальної дисфункції найбільш вагомими слід вважати товщину КІМ ЗСА, ЕЗВД плечовоїартерії, PІ та S/D за допомогою ультразвукової доплерографії сонних та плечових артерій у дітей, хворих на ГВ. Показники товщини КІМ ЗСА підвищувалась у дітей з важким перебігом ГВ та у дітей зі змішаною формою з нирковим синдромом, тому цей показник також може виступати як маркер тяжкості патологічного процесу при ГВ. Зафіксована патологічна реакція ендотелій-залежної вазодилатації ПА, яку ми реєстрували у всіх дітей, хворих на ГВ, що свідчить про безпосереднє залучення в патологічний процес ендотелію. Треба відмітити, що зниження рівнів PІ та S/D дітей, хворих на ГВ в гострий період, може свідчити про підвищення загального периферичного опору судин, що більш виражене у дітей з максимальною активністю захворювання.

Аналіз показників рівнів метаболітів NO на фоні терапії показав нормалізацію або тенденцію до неї у дітей з І та ІІ ступенем активності, але у дітей з важким перебігом ГВ ці показники статистично відрізнялись від показників дітей групи контролю. Рівні ФВ також знизились, але перевищували нормальні.

Також під час порівняння показників КІМ ЗСА нами виявлена позитивна динаміка на фоні терапії. Проте, стан ендотеліальної функції залишався негативним, за даними ЕЗВД та за даними показників судинного опору, відображаючи, напевно, відставання біологічної репарації запального процесу від показників клінічної ремісії.

Основні результати дослідження та його положення, які викладені в даному розділі, апробовані на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях, що знайшло відображення в таких публікаціях:

1. Яворович М.В. Ендотеліальна дисфункція - як діагностично-прогностичний критерій перебігу геморагічного васкуліту у дітей // Ю.В. Одинець, М.В. Яворович // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 1. - С. 61-64.

2. Яворович М.В. Ультразвуковые и биохимические показатели дисфункции эндотелия при геморрагическом васкулите у детей / Ю.В.Одинец, М.В. Яворович // Здоровье ребенка. - 2016. - №. 2 (70). - С. 16-20.

3. Яворович М.В. Характеристика показателей функционального состояния эндотелия в динамике заболевания у детей с геморрагическим васкулитом / Ю.В. Одинец, М.В. Яворович // Здоровье ребенка. - 2016. - №. 6 (74). - С. 93-97.

4. Яворович М.В. Эндотелиальная дисфункция у детей с геморрагическим васкулитом / Ю.В. Одинец, М.В. Яворович, Л.Б. Бутенко // Актуальные вопросы физиологии, патологи и организации медицинского обеспечения детей школьного возраста и подростков: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 22-23 жовтня 2014 р. - Харків, 2014. - С.60.

5. Яворович М.В. Оценка функционального состояния эндотелия сосудов при геморрагическом васкулите у детей / Ю.В. Одинец, М.В. Яворович // Науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю, 27 листопада 2014 р. - Харків, 2014. - С. 82.

6. Яворович М.В. Функциональное состояние эндотелия сосудов при геморрагическом васкулите у детей / Ю.В. Одинец, М.В. Яворович // Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених та студентів, 20 січня 2015 р. - Харків, 2015. - С.229-230.

7. Яворович М.В. Диагностическая и прогностическая значимость состояния эндотелиальной функции у детей с геморрагическим васкулитом / Ю.В. Одинец, М.В. Яворович // Забезпечення здоров'я нації та здоров'я особистості як пріоритетна функція держави: збірник тез наукових робіт міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 січня 2015 р. - Одеса, 2015. - C.85-87.

8. Яворович М.В. Особенности дисфункции эндотелия сосудов при геморрагическом васкулите у детей / М.В. Яворович // Новини і перспективи медичної науки: матеріали XV конференції студентів та молодих вчених, 15-17 квітня 2015 р. -Дніпропетровськ, 2015. - С.75.

9. Yavorovych M.V. Endothelial dysfunction in children with Henoch-Schonlein purpura / Yu.V. Odynets, M.V. Yavorovych // Folia Medica Cassoviensia, Tomus 70,N1, Suppl. 1, 2015.- Р.165-166.

10. Яворович М.В. Маркери дисфункції ендотелію у дітей, хворих на геморагічний васкуліт / М.В. Яворович // Проблеми сьогодення в педіатрії: матеріали І науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю, 16 березня 2016 р. - Харків, 2016. - С.68.

11. Яворович М.В. Исследование эндотелиальной функции сосудов у детей с геморрагическим васкулитом / Ю.В. Одинец, М.В. Яворович // Вопросы современной медицинской науки: материалы научной конференции студентов-медиков с международным участием, 3-4 апреля 2015 г. - Самарканд, 2015. -С. 129-128.

12. Яворович М.В. Нарушение функции эндотелия у детей с геморрагическим васкулитом / М.В. Яворович // Актуальные проблемы современной медицины и фармации: 69-я научно-практическая конференция студентов и молодых ученых с международным участием, 15-17 апреля 2015 г. - Минск, 2015 - С. 40.

13. Яворович М.В. Особливості функції ендотелія у дітей з геморагічним васкулітом / М.В. Яворович // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2015. - №3(90). - С. 53.

РОЗДІЛ 5
ОЦІНКА ВМІСТУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ МОНОЦИТАРНОГО ХЕМОАТРАКТАНТНОГО ПРОТЕЇНУ 1 У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГЕМОРАГІЧНИЙ ВАСКУЛІТ

Типовою гістопатологічною особливістю ГВ є периваскулярне накопичення нейтрофілів, лімфоцитів та моноцитів в місцях розвинення гострого запального процесу. В нашій роботі ми звернули увагу на визначення МСР-1, як потужного хемоатрактанта для макрофагів та моноцитів.

Таблиця 5.1

Показники МСР-1 в сироватці крові у дітей різного віку, хворих на ГВ в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник	Група контролю (к) n=17	Вік дітей, хворих на ГВ
		1 рік - 6 років 11 міс 29 днів n=29	7 років - 12 років 11 міс 29 днів n=23	13 років - 17 років 11 міс 29 днів n=8
МСР-1, пг/мл	370,6 (350,3; 400,0)	1220,1 (955,3; 1900,3)*	1350,2 (960,4; 2350,6)*	1269,7 (1010,3; 1385,3)*
KW H=39,53, р=0,0000, MW р1-2=0,4954, р1-3=0,8826, р2-3=0,6845, рк-1=0,0000*, рк-2=0,0000*, рк-3=0,0000*

Примітки: :* - р<0,01- різниця вірогідна з показниками дітей групи контролю; 1 - пацієнти від 1 до 6 років; 2 - пацієнти від 7 до 12 років; 3 - пацієнти від 13 до 17 років.

Аналіз рівнів МСР-1 в залежності від віку вказує на підвищення показників в кожній віковій групі. Зокрема у дітей дошкільного та старшого віку медіана склала 1220,1 (955,3; 1900,3) пг/мл та 1269,7 (1010,3;1385,3) пг/мл, що майже в 6 разів перевищує показники групи контролю. У дітей віком від 7 до 12 років рівні МСР-1склали 1350,2 (960,4;2350,6) пг/мл (табл. 5.1).

Зазначимо, що критерій Краскла-Уолліса Н за вказаним параметром високо значущий. Проведений попарний аналіз за критерієм Манна-Уітні дає право стверджувати, що статистичні характеристики МСР-1 в сироватці крові серед дітей різних вікових груп статистично не відрізняються між собою і мають однонаправлені зміни, а тільки в порівнянні з групою контролю були отримані суттєві відмінності. Міжгрупові співвідношення рівнів МСР-1 в сироватці крові у дітей різних вікових груп, хворих на ГВ в гострий період захворювання представлені на рис. 5.1.

Рисунок 5.1 Рівень МСР-1 в сироватці крові у дітей різного віку, хворих на геморагічний васкуліт, в гострий період захворювання.

Згідно даних, представлених на рис. 5.2, показники МСР-1 в сироватці крові у обстежених нами дітей, хворих на ГВ, була в майже в 4 рази більшою порівняно з показником групи контролю та не мала вірогідної різниці в залежності від статі.

Рисунок 5.2 Рівень МСР-1 в сироватці крові у дітей різної статі, хворих на геморагічний васкуліт, в гострий період захворювання.

Проведений аналіз рівнів МСР-1 в залежності від форми захворювання: шкірної, шкірно - суглобової, змішаної та змішаної з нирковим синдромом. Відзначено, що достовірне збільшення показників МСР-1 зареєстровано при всіх формах захворювання в обстежених нами дітей з ГВ, порівняно з показником дітей групи контролю (р<0,01), але найвищий результат був при змішаній формі з нирковим синдромом - 2350,6 (2225,3;2864,3) пг/мл, що в 6,3 рази вище відносно результату групи контролю. У пацієнтів зі шкірно-суглобовою та змішаною формами рівні МСР-1 достовірно не різнились та склали 1239,4 (900,4;1627,4) пг/мл та 1290,6 (980,6;2039,4) пг/мл відповідно. Найнижчий результат зафіксовано у хворих зі шкірною формою ГВ (958,6 (880,3;1065,4) пг/мл) (табл. 5.2).

Порівняння рівнів моноцитарного хемоатрактантного протеїну 1 в залежності від форми ГВ в гострий період захворювання представлено на рис. 5.3.

Таблиця 5.2

Показники МСР-1 в сироватці крові у дітей в залежності від форми ГВ в гострий період захворювання

Показник	Статистичний показник	Форма геморагічного васкуліту	Група контролю (n=17)
		Шкірна (n= 8)	Шкірно- суглобова (n=24)	Змішана (n=19)	Змішана з нирковим синдромом (n=9)
МСР-1, пг/мл	Me Lq Uq	958,6 880,3 1065,4*	1239,4 900,4 1627,4*	1290,6 980,6 2039,4*	2350,6 2225,3 2864,3*	370,6 350,3 400,0
KW H=52,92, р=0,0000; MW р1-2=0,6015, р1-3=0,0710, р1-4=0,0005**, р2-3=0,1389, р2-4=0,0000**, р3-4=0,0002**, рк-1=0,0000*, рк-2=0,0000*, рк-3=0,0000*, рк-4=0,0000*

Примітки:* - р<0,01- різниця вірогідна з показниками дітей групи контролю; ** - рівень статистичної значущості, згідно поправки Бонфероні, при порівнянні показників різних груп - р<0,01; 1 - шкірна форма; 2 - шкірно-суглобова форма; 3 - змішана форма; 4 - змішана форма з нирковим синдромом, к - група контролю.

Критерій Краскла-Уолліса для показників МСР-1 виявився високо значущий та склав 52,92, при р=0,0000, що вказує на наявність відмінностей серед порівнювальних груп. Враховуючи це, проведено аналіз попарного порівняння за критерієм Манна-Уітні та встановлені статистично значущі відмінності рівнів МСР-1 у дітей означених форм ГВ відносно показників групи контролю. Треба зазначити, що показники МСР-1 у дітей зі змішаною формою з нирковим синдромом достовірно відрізнялась не тільки від показників групи контролю, а й відносно всіх інших форм геморагічного васкуліту.

Рисунок 5.3 Рівень МСР-1 в сироватці крові у дітей з різними формами геморагічного васкуліту, в гострий період захворювання. Примітка: 1 - шкірна форма, 2 - шкірно-суглобова форма, 3 - змішана форма, 4 - змішана форма з нирковим синдромом.

Ураження мікроциркуляторного русла нирок при ГВ, як правило визначає прогноз захворювання, будучи потенційно небезпечним проявом. Показник відносного ризику розвитку ниркового синдрому у дітей з ГВ при рівні МСР-1 у сироватці крові вище ніж 2040 пг/мл склав RR=11,5 95% ДІ: 2,6-49,1. Встановлено, що у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, можна прогнозувати виникнення ниркового синдрому.

Оцінка показників МСР-1 в залежності від активності патологічного процесу у дітей, хворих на геморагічний васкуліт вказує, на значне збільшення його значень, зокрема треба відмітити залежність рівнів МСР-1 в сироватці крові від ступеня активності ГВ. Так, у дітей з І ступенем активності реєстрували найменші значення (870,4 (786,5;955,3) пг/мл), у дітей із ІІ ступенем показники склали 1280,6 (1127,4;1430,2) пг/мл. Найвищі показники зафіксовано у дітей з ІІІ ступенем активності ГВ (2350,6 (2050,2;2780,6) пг/мл), що майже в 6,3 рази більше за показники дітей групи контролю (табл. 5.3).

Зазначимо, що критерій Краскла-Уолліса рівнів МСР-1 серед представлених груп склав 70,53 при р=0,0000, що вказує на наявність відмінностей серед представлених груп. Дані отримані при попарному порівнянні вказують на достовірну різницю дітей з різним ступенем активності ГВ як відносно показників групи контролю, так і між собою (рис. 5.4)

Таблиця 5.3

Показники МСР-1 в сироватці крові у дітей в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту в гострий період захворювання.

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
МСР-1, пг/мл	Me Lq Uq	870,4 786,5 955,3*	1280,6 1127,4 1430,2*	2350,6 2050,2 2780,6*	370,6 350,3 400,0
KW H=70,53, р=0,0000, рІ-ІІ=0,0000**, рІ-ІІІ=0,0000**, рІІ-ІІІ=0,0000**, рк-І=0,0000*,рк-ІІ=0,0000*, рк-ІІІ=0,0000*

Примітки:* - р<0,01- різниця вірогідна з показниками дітей групи контролю; ** - рівень статистичної значущості, згідно поправки Бонфероні, при порівнянні показників різних груп - р<0,01; І, ІІ, ІІІ - ступінь активності геморагічного васкуліту.

Рисунок 5.4 Рівень МСР-1 в сироватці крові у дітей з різними ступенями активності геморагічного васкуліту, в гострий період захворювання. Примітка: І, ІІ, ІІІ - ступень активності ГВ.

Нами проведено дослідження рівнів МСР-1 в сироватці крові у дітей різних вікових груп, хворих на ГВ в період клініко-лабораторної ремісії. Зазначимо, що при проведенні множинного порівняння рівнів МСР-1 за критерієм Краскела-Уоліса існує статистично значуща відмінність серед означених груп. У дітей дошкільного віку рівні МСР-1 в сироватці крові склали 1086,4 (760,5;1494,1) пг/мл, у дітей від 7 до 12 років - 1293,3 (758,3;2003,8) пг/мл та у дітей старшого віку цей показник склав 1065,6 (876,2;1106,5) пг/мл. проте відмінностей серед вікових груп не виявлено. Під час попарного порівняння показників МСР-1 різних вікових груп статистично значущих відмінностей не виявлено. Проте існує достовірна відмінність показників всіх вікових груп в порівнянні з показниками дітей групи контролю (табл. 5.4).

Таблиця 5.4

Показники МСР-1 у дітей різного віку, хворих на геморагічний васкуліт в період клініко-лабораторної ремісії захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник	Група контролю (к) n=17	Вік дітей, хворих на ГВ
		1 рік - 6 років 11 міс 29 днів n=29	7 років - 12 років 11 міс 29 днів n=23	13 років - 17 років 11 міс 29 днів n=8
МСР-1, пг/мл	370,6 (350,3; 400,0)	1086,4 (760,5; 1494,1)*	1293,3 (758,3; 2003,8)*	1065,6 (876,2; 1106,5)*
KW H=39,68, р=0,0000, MW р1-2=0,4018, р1-3=0,8826, р2-3=0,4965, рк-1=0,0000*, рк-2=0,0000*, рк-3=0,0000*

Примітки: :* - р<0,01- різниця вірогідна з показниками дітей групи контролю; 1 - пацієнти від 1 до 6 років; 2 - пацієнти від 7 до 12 років; 3 - пацієнти від 13 до 17 років.

Аналіз результатів МСР-1 в сироватці крові в період клініко-лабораторної ремісії в залежності від форми ГВ вказує на збереження високих значень їх рівнів відносно показників групи контролю, що підтверджується достовірними значеннями отриманими при попарному порівнянні за критерієм Мана-Уітні. Також на фоні проведеної терапії залишились високі значення МСР-1 у дітей зі змішаною формою та нирковим синдромом (2254,0 (2003,8;2517,4) пг/мл) в порівнянні з показниками інших форм захворювання. Найнижчі показники зареєстровані у дітей зі шкірною формою (763,9 (715,4;1083,5) пг/мл. (табл. 5.5).

Таблиця 5.5

Показники МСР-1 в сироватці крові у дітей в залежності від форми ГВ в період клініко-лабораторної ремісії захворювання

Показник	Статистичний показник	Форма геморагічного васкуліту	Група контролю (n=17)
		Шкірна (n= 8)	Шкірно- суглобова (n=24)	Змішана (n=19)	Змішана з нирковим синдромом (n=9)
МСР-1, пг/мл	Me Lq Uq	763,9 715,4 1083,5*	984,0 665,6 1275,8*	1086,4 960,3 1499,0*	2254,0 2003,8 2517,4*	370,6 350,3 400,0
KW H=53,49, р=0,0000; MW р1-2=0,6952, р1-3=0,0997, р1-4=0,0005**, р2-3=0,2123, р2-4=0,0000**, р3-4=0,0001**, рк-1=0,0000*, рк-2=0,0000*, рк-3=0,0000*, рк-4=0,0000*

Примітки:* - р<0,01- різниця вірогідна з показниками дітей групи контролю; ** - рівень статистичної значущості, згідно поправки Бонфероні, при порівнянні показників різних груп - р<0,01; 1 - шкірна форма; 2 - шкірно-суглобова форма; 3 - змішана форма; 4 - змішана форма з нирковим синдромом, к - група контролю.

Зазначимо, що рівні МСР-1 в сироватці крові у дітей всіх ступенів активності залишались вище, ніж показники групи контролю. Так, найменші рівні зафіксовано у дітей з мінімальним ступенем активності (660,4 (540,4;758,3) пг/мл). У дітей з ІІ ступенем активності рівень МСР-1 склав 1077,4 (1032,4;1291,4) пг/мл та найвищі показники виявлені у дітей з максимальним ступенем активності патологічного процесу в період клініко-лабораторної ремісії (2003,8 (1504,9;2254,0) пг/мл). При попарному порівнянні показники МСР-1 кожного ступеня активності статистично достовірно відрізнялись один від одного (табл. 5.6).

Таблиця 5.6

Показники МСР-1 в сироватці крові у дітей в залежності від ступеня активності ГВ в період клініко-лабораторної ремісії захворювання

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
МСР-1, пг/мл	Me Lq Uq	660,4 540,4 758,3*	1077,4 1032,4 1291,4*	2003,8 1504,9 2254,0*	370,6 350,3 400,0
KW H=70,33, р=0,0000, рІ-ІІ=0,0000**, рІ-ІІІ=0,0000**, рІІ-ІІІ=0,0000**, рк-І=0,0000*,рк-ІІ=0,0000*, рк-ІІІ=0,0000*

Примітки:* - р<0,01- різниця вірогідна з показниками дітей групи контролю; ** - рівень статистичної значущості, згідно поправки Бонфероні, при порівнянні показників різних груп - р<0,01; І, ІІ, ІІІ - ступінь активності геморагічного васкуліту.

Під час проведення аналізу показників МСР-1 в сироватці крові дітей, хворих на ГВ з різним ступенем активності патологічного процесу в гострий період захворювання та в період клініко-лабораторної ремісії встановлені статистично достовірні відмінності (р<0,01). Зокрема, рівні МСР-1 достовірно знижувались у дітей від мінімального до максимального ступеня активності ГВ, що ймовірно свідчить на користь зменшення або ліквідації активного запального процесу судин, як наслідок тенденція до нормалізації порушень функції ендотелію та ефективності проведених лікувальних заходів.

Результати отримані при порівнянні двох залежних вибірок, а саме рівні МСР-1 в гострий період та в період клініко-лабораторної ремісії, представлені в табл.5.7 та на рис. 5,5-5.7, вказують на їх позитивну динаміку.

Таблиця 5.7

Статистичні характеристики порівняння рівнів МСР-1 в сироватці крові обстежених дітей в гострий період та період клініко-лабораторної ремісії

Статистичні критерії порівняння	МСР-1
І ступінь активності (n=19)
Т	0
рІ-ІІ	0,0001*
ІІ ступінь активності (n=22)
Т	21
рІ-ІІ	0,0006*
ІІІ ступінь активності (n=19)
Т	0
рІ-ІІ	0,0001*

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна відносно показників гострого періоду (І) та клініко-лабораторної ремісії (ІІ).

Виявлені статистично значущі позитивні кореляційні зв'язки рівнів МСР-1 в сироватці крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт різних ступенів активності в гострий період та загальноприйнятих маркерів запалення свідчать про безпосередню участь цього хемокіну в процесі запалення судинної стінки. А саме, у дітей з мінімальним ступенем активності патологічного процесу про це свідчили коефіцієнти кореляції рівнів ШОЄ, серомукоїду та рівнів МСР-1 (r_xy = +0,77, r_xy = +0,53, відповідно, n=19). У дітей з ІІ ступенем активності ГВ наявні кореляційні зв'язки рівнів лейкоцитів в периферичній крові, палочкоядерних нейтрофілів, сегментоядерних нейтрофілів та рівнів МСР-1 (r_xy = +0,61, r_xy = +0,50, r_xy =-0,49, відповідно, n=22). У дітей з максимальним ступенем активності ГВ виявлені достовірні коефіцієнти кореляції рівнів лейкоцитів в периферичній крові, ШОЕ, серомукоїду, г-глобулінів та та рівнів МСР-1 (r_xy = +0,54, r_xy = +0,92, r_xy = +0,65, r_xy = +0,60 відповідно, n=19). Більшість хемокінів синтезується лейкоцитами, проте відомо, що МСР-1 продукує культура клітин ендотелію, причому активація цих клітин цитокінами, що сприяють розвитку запалення, ще більш посилює синтез. Таким чином ці механізми підтверджують наявні кореляційні зв'язки.

Рисунок 5.5 Рівень МСР-1 в сироватці крові у дітей з І ступенем активності ГВ в гострий період (І) та період клініко-лабораторної ремісії (ІІ).

Враховуючи, що геморагічний васкуліт протікає на фоні порушень системи гемостазу у вигляді гіперкоагуляції, нами проведено кореляційний аналіз зв'язку МСР-1 в сироватці крові та показників коагулограмми. Зафіксовані достовірні коефіцієнти кореляції рівнів активності зсідання (А, %) на другій хвилині інкубації гемолізат-кальцієвої суміші та рівнів МСР-1 у дітей від І до ІІІ ступеня активності ГВ (r_xy = +0,66, n=19, r_xy = +0,42, n=22, r_xy = +0,46, n=19).Такі дані можуть свідчить на користь впливу хемокінів на коагуляційний потенціал крові за рахунок потенціювання запальної реакції, яка, зокрема, при ГВ розгортається на ендотелії.

Рисунок 5.6 Рівень МСР-1 в сироватці крові у дітей з ІІ ступенем активності ГВ в гострий період (І) та період клініко-лабораторної ремісії (ІІ).

Рисунок 5.7 Рівень МСР-1 в сироватці крові у дітей з ІІІ ступенем активності ГВ в гострий період (І) та період клініко-лабораторної ремісії (ІІ).