Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Діагностична та прогностична значущість стану ендотеліальної функції та профіброгенних медіаторів у дітей, хворих на геморагічний васкуліт

Діагностична та прогностична значущість стану ендотеліальної функції та профіброгенних медіаторів у дітей, хворих на геморагічний васкуліт

Характеристика системи гемостазу та показники клітинної, гуморальної ланок імунітету та фагоцитозу у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Аналіз стану ендотелію у дітей із геморагічним васкулітом за даними ультразвукової доплерографії судин.

Рубрика Медицина
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 26.06.2018
Размер файла 1,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Таблиця 3.12

Показники клінічного аналізу крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт з ІІІ ступенем активності, в динаміці захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к) n=17

Період захворювання

І n=19

ІІ n=19

Гемоглобін, г/л

125 (123;129)

123 (117;140)

119 (115;129)

Еритроцити, 1012/л

4,3 (4,2;4,6)

4,2 (3,9;4,5)

4,0 (3,7;4,3)*

Лейкоцити, 109/л

5,9 (5,6;6,3)

11,8 (6,4;15,0)*

7,3 (6,0;8,5)*

Тромбоцити, 109/л

266 (250;287)

194 (156;256)*

188 (160;217)*

Палочкоядерні, %

1,2 (1,0;2,0)

4,0 (1,0;5,0)*

1,0 (1,0;1,0)

Сегментоядерні, %

50,7 (48,0;54,0)

60,0 (55,0;70,0)*

50,0 (46,0;57,0)

Еозінофіли, %

1,1 (1,0;1,0)

1,0 (1,0;2,0)

1,0 (1,0;2,0)

Лімфоцити, %

42,3 (40,0;45,0)

29,0 (19,0;36,0)*

40,0 (36,0;47,0)

Моноцити, %

4,4 (3,0;6,0)

4,0 (2,0;5,0)

5,0 (4,0;7,0)

ШОЕ, мм/г

7,7 (7,0;9,0)

25,0 (22,0;28,0)*

6,0 (5,0;10,0)

Реєстрували також достовірне підвищення рівнів серомукоїду, глікопротеїдів та гамма-глобулінів, як маркерів гострої фази запалення, в порівнянні з показниками дітей групи контролю (рІ-к=0,000, рІ-к=0,000, рІ-к=0,000, відповідно) (табл 3.13).

На фоні проведеної терапії у 11 (57,8±11,3%) хворих спостерігався рецидив шкірного синдрому. У хворих зі змішаною формою з нирковим синдромом сечовий синдром зберігався на протязі 1-2 місяців.

Таблиця 3.13

Динаміка показників гострої фази запалення та протеїнограми у дітей, хворих на геморагічний васкуліт з ІІІ ступенем активності, в динаміці захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к) n=17

Період захворювання

І n=19

ІІ n=19

Серомукоїд, од.опт. щ.

3,9 (3,6;4,3)

7,2 (4,8;9,1)*

4,2 (3,7;4,5)

Глікопротеїди,

од. опт. щ.

0,300

(0,265;0,345)

0,492 (0,338;0,554)*

0,333 (0,273;0,456)

Загальний білок, г/л

69,7 (66,0;75,0)

65,5 (60,0;75,0)

65,0 (60,0;68,0)

Альбуміни, %

57,0 (54,8;58,0)

55,6 (50,0;60,6)

54,0 (50,0;57,0)

Глобуліни:

б1, %

5,0 (4,6;5,6)

4,4 (3,0;5,0)*

4,9 (3,3;6,9)

б2, %

9,0 (7,9;10,1)

9,5 (7,6;11,4)

8,9 (8,4;12,1)

в, %

12,1 (11,6;12,6)

10,0 (8,6;11,0)*

13,0 (10,5;14,1)

г, %

15,7 (14,6;16,9)

25,0 (21,5;26,0)*

14,2 (8,9;20,5)

Стосовно лабораторних показників, то в динаміці рівні лейкоцитів знизились (Т=26, рІ-ІІ=0,005), але залишились достовірно вищими за рівні групи контролю (рІІ-к=0,008). Рівні палочкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів та ШОЕ статистично достовірно змінились (Т=0, рІ-ІІ=0,003, Т=26, рІ-ІІ=0,005, Т=22, рІ-ІІ=0,003, Т=1, рІ-ІІ=0,000 відповідно) та відповідали нормам. Показники гострої фази запалення також знизились та досягли нормальних рівнів (серомукоїд Т=6, рІ-ІІ=0,000, глікопротеїдиТ=24, рІ-ІІ=0,004).

3.3. Характеристика системи гемостазу у дітей, хворих на геморагічний васкуліт

Патогенез розвитку геморагічного васкуліту у дітей в значній мірі визначається порушеннями систем зсідання та проти зсідання, що спричинені пошкодженим ендотелієм судинної стінки в системі мікроциркуляції. Зміни в системі гемостазу при геморагічному васкуліті схожі з такими при ДВЗ-синдромі, проте є відмінності від «класичного» ДВЗ. При васкулиті процес обмежується I (гіперкоагуляційною) стадією. Вкрай рідко (тільки при блискавичній формі) виникають ознаки, властиві II і III стадіями ДВЗ.

Про стан коагуляційного потенціалу крові судили за результатами показників аутокоагуляціоного тесту (АКТ), рівнів протромбінового часу (індексу) і фібриногену, а також тромбоцитів крові. Показники аутокоагуляційного тесту дозволяють оцінити ранні етапи утворення тромбопластину і тромбіну, про що судять за показниками активності зсідання (А, %) на другій хвилині інкубації гемолізат-кальцієвої суміші, максимальної активності зсідання (МА, %), Т1-часу (хв.) досягнення половини МА, Т2-часу (хв.) досягнення максимальної активності зсідання, індексу інактивації тромбопластину і тромбіну (ІІТ, у.о.), що дозволяє побічно судити про рівень антитромбіну-III в крові, фібринолізу (Ф, хв.). Оскільки висхідна частина кривої АКТ відображає наростання і максимальну активність зсідання крові, а спадна - швидкість і інтенсивність інактивації тромбіну, то АКТ дає досить переконливе уявлення про стан системи гемостазу.

На нашу думку, доцільним було проведення аналізу показників коагуляційного гемостазу в залежності від ступеня активності ГВ, як в гострий період, так і в період клініко-лабораторної ремісії (табл. 3.14).

Встановлено, що у дітей з мінімальним ступенем активності в гострий період статистично достовірно підвищувались рівні А та фібриногену (р1-к=0,000, р1-к=0,000, відповідно) та зменшувались рівні T2, ІІТ та протромбінового індексу (р1-к=0,000, р1-к=0,016, р1-к=0,028) в порівнянні з показниками дітей контрольної групи.

Таблиця 3.14

Показники систем зсідання та проти зсідання крові у дітей хворих на геморагічний васкуліт в залежності від ступеня активності захворювання в гострий період, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к) n=17

Ступень активності

І

n=19

ІІ

n=22

ІІІ

n=19

А, %

16, 0 (15,6;16,5)

28,0 (26,0;30,0)*

26,0

(24,0;28,0)*

30,5

(24,0;33,0)*

Т1, хв.

3,4 (3,2;3,5)

3,1 (2,8;3,7)

3,5 (3,4;3,7)

3,6 (3,2;3,9)

Т2, хв.

10,0 (10,0;10,0)

8,0

(8,0;9,0)*

8,0

(8,0;10,0)*

8,0

(8,0;10,0)*

МА, %

97,0

(96,0;98,0)

98,0 (93,0;103,0)

103,5 (100,0;105,0)*

105,0 (98,0;108,0)*

Ф, хв

54,0 (53,0;54,0)

53,0 (50,0;54,0)

54,0 (50,0;60,0)

54,0 (53,0;60,0)

ІІТ, у.о.

2,0

(2,0;2,1)

2,0

(1,8;2,0)*

1,9

(1,7;2,0)*

1,8

(1,7;2,0)*

Фібриноген, г/л

3,0 (2,8;3,3)

3,8 (3,6;4,0)*

3,6 (2,7;4,4)

4,4 (3,6;5,0)*

Протромбіновий індекс, %

99,8 (99,5;100,0)

98,0 (84,0;100,0)*

94,5 (87,0;100,0)*

96,0 (90,0;100,0)

KWH (А, %)=43,23, p=0,000, KWH (Т2, хв.)=19,58, p=0,000, KWH (МА, %)=21,89, p=0,000, KWH (ІІТ, у.о.)=11,55, p=0,000, KWH (Фібриноген, г/л)=24,88, p=0,000

Примітки:

1. *- р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

2. І, ІІ, ІІІ - ступінь активності

У дітей з ІІ ступенем активності виявили ідентичні зміни показників системи гемостазу, але ще більш виражені та до них долучилось підвищення рівня максимальної активності зсідання (р2-к=0,000). Зміни показників систем зсідання та проти зсідання у дітей з важким перебігом та ІІІ ступенем активності ГВ мали найбільш виражений характер порушень. Наведені дані свідчать про суттєві порушення системи гемостазу, які проявляються різним ступенем гіперкоагуляції, яка, в свою чергу знаходилась в прямій залежності від важкості перебігу захворювання.

Виявлені наступні кореляційні зв'язки між деякими біохімічними показниками та рівнями значень системи зсідання та проти сідання. Так, у хворих з мінімальним ступенем активності ГВ зафіксовано достовірні прямі кореляційні зв'язки рівнів активності зсідання (А, %) на другій хвилині інкубації гемолізат-кальцієвої суміші та рівнів ШОЕ, серомукоїду, глікопротеїдів, максимальної активності зсідання (МА, %), фібриногену (rxy=0,70, rxy= 0,68, rxy= 0,64, rxy= 0,47, rxy= 0,51 відповідно (р<0,05)), рівнів Т2 та рівнів тромбоцитів, ІІТ (rxy = 0,64, rxy = 0,52 відповідно (р<0,05)). Зворотній кореляційний зв'язок спостерігали серед рівнів А та показників Т1, Т2 (rxy=-0,53, rxy=-0,54, відповідно (р<0,05)), між рівнем Т1 та рівнем фібриногену (rxy=-0,47, відповідно (р<0,05)), рівнів Т2 та рівнів серомукоїду (rxy = -0,56, відповідно (р<0,05)). У хворих з ІІ ступенем активності ГВ зареєстровані достовірні прямі кореляційні зв'язки рівнів А та показників лейкоцитів, ШОЕ, серомукоїду, фібриногену (rxy = 0,50, rxy = 0,58, rxy = 0,63, rxy = 0,45 відповідно (р<0,05)), між рівнями МА та фібриногену (rxy = 0,45 відповідно (р<0,05)), рівнів фібриногену та рівнів лейкоцитів, ШОЕ, серомукоїду (rxy = 0,46, rxy = 0,58, rxy = 0,43, rxy = 0,52 відповідно (р<0,05)). Зворотній кореляційний зв'язок спостерігали серед рівнів А та показників Т1 (rxy = -0,66, відповідно (р<0,05)), рівнів МА та рівнів ІІТ (rxy = -0,42, відповідно (р<0,05)). У дітей з ІІІ ступенем активності ГВ виявлені достовірні позитивні кореляційні зв'язки рівнів А та рівнів ШОЕ, тромбоцитів, серомукоїду, глікопротеїдів, гамма-глобулінів, фібриногену крові (rxy = 0,46, rxy = 0,53, rxy = 0,71, rxy = 0,47, rxy = 0,60, rxy = 0,73, rxy = 0,60 відповідно (р<0,05)). Зворотні кореляційні зв'язки рівнів А та Т1, Т2 (rxy = -0,57, rxy = -0,67, відповідно (р<0,05)), рівнів Т2 та серомукоїдів, глікопротеїдів, гамма-глобулінів крові (rxy = -0,58, rxy = -0,49, rxy = -0,54, відповідно (р<0,05)).

Таким чином, наявними кореляційними зв'язками підтверджено залежність характеру та вираженості коагуляційних порушень від важкості та активності запального процесу.

Таблиця 3.15

Показники систем зсідання та проти зсідання крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, в залежності від ступеня активності захворювання в період клініко-лабораторної ремісії, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к) n=17

Ступень активності

І

n=19

ІІ

n=22

ІІІ

n=19

А, %

16, 0 (15,6;16,5)

18,0

(16,0;23,0)

17,9

(12,0;20,5)

24,0

(20,0;25,0)*

Т1, хв.

3,4 (3,2;3,5)

3,0 (2,7;3,4)

3,4 (3,3;3,6)

3,0 (2,8;3,3)*

Т2, хв.

10,0 (10,0;10,0)

10,0 (10,0;10,0)

10,0

(8,0;11,0)

10,0 (10,0;10,0)

МА, %

97,0

(96,0;98,0)

100,0 (98,0;103,0)

100,0 (94,0;103,0)

100,0 (100,0;103,0)*

Ф, хв

54,0 (53,0;54,0)

52,0 (52,0;52,0)*

52,0 (52,0;53,0)*

54,0 (52,0;54,0)

ІІТ, у.о.

2,0 (2,0;2,1)

2,0 (1,8;2,0)

2,0 (2,0;2,1)

2,0 (2,0;2,1)

Фібриноген, г/л

3,0 (2,8;3,3)

3,0 (2,2;3,6)

3,1 (2,4;3,6)

3,1 (2,4;3,6)

Протромбіновий індекс, %

99,8

(99,5;100,0)

98,0 (86,0;100,0)

93,0

(83,0;98,0)*

98,0 (92,0;104,0)

KWH (А, %)=26,29, p=0,000, KWH (Т1, хв.)=17,40, p=0,000, KWH (МА, %)=14,31, p=0,002

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

В динаміці, в період формування клініко-лабораторної ремісії спостерігали зменшення ознак гіперкоагуляції та покращення процесів фібринолізу, що сприяло врівноваженню функціональній активності систем зсідання та проти зсідання крові (табл. 3.15).

3.4. Показники клітинної, гуморальної ланок імунітету та фагоцитозу у дітей, хворих на геморагічний васкуліт.

Щоб мати уявлення про специфічні та неспецифічні показники захисту організму у дітей, хворих на ГВ, в динаміці захворювання вивчались наступні показники: абсолютні та відносні рівні CD3 (Т заг.), абсолютні та відносні рівні CD4 (Т хелп.), абсолютні та відносні рівні CD8 (Т кіл.), співвідношення CD4/CD8, абсолютні та відносні рівні CD22 (В лімф.), абсолютні та відносні рівні CD16 (NK), ЦІК, Ig G, Ig A, Ig M. Ig M, г/л, нейтрофіли фагоцитуючі, фагоцитарне число, ІАН, мієлопероксидаза, ЛКБ, NST-тест.

Стосовно клітинних ефекторів імунної системи в гострий період захворювання, то їх зміни носили різноспрямований характер при різних ступенях важкості ГВ. Так, вміст Т-лімфоцитів в крові у дітей з І ступенем активності патологічного процесу статистично не відрізнявся від показників групи контролю.

У дітей з ІІ ступенем активності зафіксовано підвищення загального числа абсолютної та відносної кількості Т-лімфоцитів (2,50 (2,20;3,20) *109/л, 73 (68;80) %) в порівнянні з показниками крупи контролю, що свідчить про гіперреактивність системи. Також виявлено підвищення показника співвідношення Т-хелперів та Т-супресорів за рахунок підвищення перших та зниження останніх в порівнянні з показниками групи контролю. Також рівень натуральних кілерів був в 2 рази вище за рівні даних групи контролю. У дітей з ІІІ ступенем активності ГВ виявлені аналогічні зміни стану Т-клітинної ланки, але ще більш виражені. Зниження функції CD8 веде до переважання стимулюючого впливу Т-хелперів, в тому числі і на В-лімфоцити, які продукують антитіла. При цьому їх кількість може досягти критичного рівня, що здатне викликати пошкодження власних тканин організму (табл. 3.16).

Таблиця 3.16

Показники клітинної ланки імунітету в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

CD3 (Т заг.), абс.ч.

*109/л

1,60

(1,56;1,68)

2,50

(2,20;3,20)*

5,70

(4,00;6,90)*

1,60

(1,40;1,80)

%

67

(65;68)

73

(68;80)

79

(76;80)*

69

(65;72)

CD4 (Т хелп.), абс.ч.*109/л

0,90

(0,90;1,00)

1,75

(1,50;2,00)*

3,90

(3,20;4,50)*

0,90

(0,80;1,00)

%

36

(34;40)

37

(36;39)

53

(51;60)*

37

(35;40)

CD8 (Т кіл.), абс.ч.*109/л

0,75

(0,65;0,75)

0,75

(0,70;0,80)

1,70

(1,00;2,00)*

0,74

(0,70;0,80)

%

32

(30;34)

26

(22;30)

27

(24;30)

30

(27;32)

CD4/ CD8

1,28

(1,20;1,53)

2,31

(1,50;2,85)*

2,38

(1,85;2,73)*

1,17

(1,12;1,25)

CD16 (NK), абс.ч.*109/л

0,34

(0,30;0,35)

0,60

(0,50;0,90)*

1,80

(0,90;2,00)*

0,30

(0,20;0,30)

%

12

(11;12)

18

(15;19)*

23

(18;25)*

12

(10;14)

Примітка. *-р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Наведені дані підтверджує аналіз рівнів клітинних ефекторів гуморальної ланки імунітету (CD22), який вказує на їх підвищення та наявність прямої залежності від важкості перебігу ГВ (табл. 3.17).

Таблиця 3.17

Показники гуморальної ланки імунітету в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

CD22 (В лімф.), абс.ч.*109/л

0,60

(0,50;0,65)*

1,21

(1,10;1,32)*

1,90

(1,60;2,40)*

0,50

(0,40;0,60)

%

18

(17;20)

26

(22;29)*

35

(27;37)*

17

(13;19)

Ig A,

г/л

2,29 (2,12;2,43)*

3,25 (2,90;3,50)*

2,70 (2,20;3,30)*

1,22 (0,90;1,62)

Ig M,

г/л

1,70 (1,10;2,00)*

2,15 (2,00;2,60)*

1,55 (1,26;2,40)*

0,98 (0,82;1,11)

Ig G,

г/л

10,70 (9,98;12,30)

14,35 (13,00;15,70)*

9,98 (8,00;12,70)

9,95 (8,16;11,24)

ЦІК, у.о.

67 (59;74)*

81 (76;86)*

136 (100;162)*

29 (25;34)

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

В гострий період захворювання реєстрували підвищення рівнів ЦІК в крові. Статистична обробка отриманих даних вказують на достовірні відмінності рівнів ЦІК у дітей від мінімального до максимального ступеня активності ГВ (67 (59;74) у.о., 81 (76;86) у.о., 136 (100;162) у.о., відповідно). Підчас аналізу рівнів Ig A в сироватці крові в гострий період ГВ виявлені статистично значущі відмінності з показниками групи контролю. Найбільш виражені зміни виявлені у дітей з ІІ ступенем активності (3,25 (2,90;3,50) г/л). Стосовно рівнів Ig G в сироватці крові, то достовірне підвищення зареєстровано у дітей з середньоважким перебігом ГВ (14,35 (13,00;15,70) г/л). Рівень Ig M в сироватці крові достовірно підвищено в гострий період захворювання у дітей всіх ступенів активності (табл. 3.17).

Таблиця 3.18

Показники фагоцитозу в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

Нейтрофіли фагоцитуючі, %

88

(85;94)*

67

(64;77)*

50

(47;55)*

82

(78;86)

Фагоцитарне число

6,0 (4,3;6,5)*

3,2 (3,1;5,0)

2,4 (2,2;3,1)*

4,2

(3,8;4,8)

ІАН

0,98 (0,90;1,00)*

1,10 (0,90;1,30)

0,92 (0,78;0,92)*

1,09 (1,00;1,15)

Мієлопероксидаза, СЦК

2,30 (2,25;2,45)*

2,25 (2,25;2,34)*

2,00 (1,88;2,50)*

2,56 (2,55;2,57)

ЛКБ, СЦК

1,26 (1,20;1,30)

1,27 (1,22;1,35)

1,24 (1,12;1,26)*

1,23 (1,22;1,24)

NST-тест, %

26 (24;30)*

35 (30;38)*

18 (14;20)*

9 (7;12)

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Процеси фагоцитозу реалізуються за рахунок киснезалежних механізмів, які в свою чергу здійснюються за допомогою пероксидази або перексидазонезалежних реакцій про які судять за NST-тестом, або кисненезалежних механізмів, про які судять за рівнями лізосомальних катіонних білків.

У хворих з мінімальним ступенем активності в гострий період захворювання спостерігається достовірне збільшення показників факоцитуючих нейтрофілів та фагоцитарного числа (88 (85;94) %, 6,0 (4,3;6,5), відповідно). У дітей з ІІ та ІІІ ступенем активності ГВ реєстрували поступове зниження цих показників, що може свідчити про низький резерв компенсаторних можливостей фагоцитозу у хворих даних груп та виснаження їх у зв'язку з залученням їх до елімінації продуктів запалення та ЦІК із організму.

У всіх хворих з різним ступенем активності захворювання зафіксовано достовірне збільшення показників NST-тесту в порівнянні з показниками групи контролю. Найбільші цифри реєстрували у дітей з ІІ ступенем активності (35 (30;38) %).

Активність мієлопероксидази лейкоцитів, за даними середнього цитохімічного коефіцієнту, в гострий період знижена у хворих всіх груп в порівнянні з показниками контрольної групи, особливо у дітей з ІІІ ступенем активності ГВ (2,00 (1,88;2,50), СЦК) (табл. 3.18).

Показники ЛКБ у дітей з І та ІІ ступенем активності статистично не відрізнялись від показників групи контролю, достовірне їх збільшення зафіксовано у дітей з ІІІ ступенем активності (1,24 (1,12;1,26), СЦК).

Аналізуючи показники клітинної ланки імунітету в період клініко-лабораторної ремісії з'ясовано, що у дітей з мінімальною активністю ГВ достовірних відмінностей в порівнянні з показниками групи контролю не виявлено. У дітей з ІІ ступенем активності також результати наближались до нормальних значень окрім абсолютних значень CD16 (0,50 (0,30;0,70) *109/л). У дітей з максимальною активністю патологічного процесу зберігались досить значні порушення клітинної ланки імунітету, а саме високі рівні Т-хелперів (1,60 (1,10;2,30) *109/л). Проте дещо підвищились рівні Т-супресорів (1,0 (0,75;2,10) *109/л), за рахунок чого прийшов до нормальних значень показних співвідношення CD4/CD8. Вміст абсолютного та відносної кількості CD16 залишався на високому рівні та статистично відрізнявся від показників групи контролю (1,30 (0,50;1,80) *109/л, 20 (14;24) %) (табл. 3.19).

Таблиця 3.19

Показники клітинної ланки імунітету в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в період клініко-лабораторної ремісії захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

CD3 (Т заг.), абс.ч.

*109/л

1,61 (1,51;1,65)

1,85 (1,70;2,10)

4,20 (2,84;4,80)*

1,60

(1,40;1,80)

%

66 (64;68)

68 (63;75)

72 (70;74)

69 (65;72)

CD4 (Т хелп.), абс.ч.*109/л

0,90 (0,80;0,90)

1,10 (0,80;1,40)

1,60 (1,10;2,30)*

0,90

(0,80;1,00)

%

35 (34;37)

37 (35;39)

31 (25;36)*

37 (35;40)

CD8 (Т кіл.), абс.ч.*109/л

0,70 (0,65;0,75)

0,80 (0,75;0,95)

1,0 (0,75;2,10)*

0,74

(0,70;0,80)

%

30 (28;31)

30 (28;34)

31 (28;35)

30 (27;32)

CD4/ CD8

1,20 (1,14;1,28)

1,34 (0,88;1,57)

1,21 (0,91;2,00)

1,17

(1,12;1,25)

CD16 (NK), абс.ч.*109/л

0,30 (0,25;0,32)

0,50 (0,30;0,70)*

1,30 (0,50;1,80)*

0,30

(0,20;0,30)

%

12 (11;12)

12 (11;14)

20 (14;24)*

12 (10;14)

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Показники гуморальної ланки імунітету у дітей різних ступенів активності ГВ в період клініко-лабораторної ремісії представлені в табл. 3.20. Реєстрували підвищення абсолютних значень CD22 (0,86 (0,80;0,99) *109/л) у дітей з ІІ ступенем активності ГВ в період клініко-лабораторної ремісії. Рівні ЦІК у дітей всіх ступенів активності патологічного процесу перевищували показники контрольної групи проте виявлена чітка тенденція до їх зниження.

В період одужання рівні Ig A у дітей з І та ІІ ступенем активності статистично не відрізнялись від такових дітей контрольної групи, проте у дітей з максимальним ступенем активності вміст Ig A в сироватці крові значно перевищував показники групи контролю (2,30 (1,90;3,00) г/л). Також у дітей з ІІІ ступенем активності залишався підвищений рівень Ig G (15,00 (12,10;15,78) г/л). Показники Ig M статистично не відрізнялись від показників групи контролю у дітей з І та ІІІ ступенів активності та перевищували їх у дітей з ІІ ступенем активності (табл. 3.20).

Таблиця 3.20

Показники гуморальної ланки імунітету в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в період клініко-лабораторної ремісії захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

1

2

3

4

5

CD22 (В лімф.), абс.ч.*109/л

0,55 (0,50;0,60)

0,86 (0,80;0,99)*

0,60 (0,30;1,00)

0,50

(0,40;0,60)

%

17 (17;18)

20 (17;23)

19 (11;21)

17 (13;19)

Ig A,

г/л

1,41

(1,24;1,55)

1,17

(0,90;1,40)

2,30

(1,90;3,00)*

1,22 (0,90;1,62)

1

2

3

4

5

Ig M,

г/л

1,37

(0,77;1,67)

1,30

(1,20;1,70)*

1,10

(1,00;1,50)

0,98 (0,82;1,11)

Ig G,

г/л

9,50 (8,78;11,10)

8,90 (7,90;10,60)

15,00 (12,10;15,78)*

9,95 (8,16;11,24)

ЦІК, у.о.

47 (45;51)*

59 (54;64)*

62 (49;74)*

29 (25;34)

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

В період констатації одужання процеси фагоцитозу дещо нормалізувались та набули нормальних значень. Проте у дітей з ІІ ступенем активності ГВ рівні мієлопероксидази та ЛКБ залишались нижче показників групи контролю. На етапі одужання показники NST-тесту залишались вище показників групи контролю та статистично значимо відрізнялись від них. Такі дані, ймовірно, відображають напругу функціональних метаболічних резервних можливостей лейкоцитів з напрацювання форм активованого кисню, які забезпечують знешкодження та загибель чужорідних речовин та ЦІК в умовах порушення гемостазу.

Таблиця 3.21

Показники фагоцитозу в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

1

2

3

4

5

Нейтрофіли фагоцитуючі, %

76 (72;80)*

76 (73;82)

76 (74;80)

82 (78;86)

Продовження таблиці 3.21

1

2

3

4

5

Фагоцитарне число

3,90 (3,90;4,20)

4,25 (3,90;5,10)

3,60 (3,30;4,20)*

4,2

(3,8;4,8)

ІАН

1,00 (1,00;1,10)

1,15 (1,00;1,30)

0,93 (0,75;1,25)

1,09 (1,00;1,15)

Мієлопероксидаза, СЦК

2,28 (1,95;2,60)

2,16 (1,95;2,55)*

2,10 (1,98;2,63)

2,56 (2,55;2,57)

ЛКБ, СЦК

1,21 (1,15;1,25)

0,98 (0,94;1,10)*

1,24 (1,11;1,26)

1,23 (1,22;1,24)

NST-тест, %

22 (21;24)*

25 (21;28)*

12 (10;15)*

9 (7;12)

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Узагальнюючи результати отриманих даних, можна констатувати, що специфічні та неспецифічні фактори захисту при ГВ у дітей мають значні зміни. Ці зміни неоднозначні та характеризуються, а першу чергу, підвищенням рівнів ЦІК, ступінь яких знаходиться в прямій залежності від важкості перебігу ГВ від мінімального до максимального ступеня активності патологічного процесу. Підвищеним утворюванням ЦІК представляється можливим пояснити підвищення рівнів всіх класів Ig, які є постачальниками антитіл при утворювання імунних комплексів. Враховуючи, що В-лімфоцити експерсують всі види Ig, можна пояснити їх підвищення наявними кореляційними зв'язками у дітей з ІІ ступенем активності рівнів Ig A, Ig M, Ig G та CD22 (rxy = +0,44, rxy = +0,53, rxy = +0,73 відповідно, n=22) та у у дітей з ІІІ ступенем активності рівнів Ig A, Ig M, Ig G та CD22 (rxy = +0,86, rxy = +0,80, rxy = +0,82, відповідно, n=19). Що стосується клітинного імунітету, то зміни його показників характеризувались підвищенням рівнів Т-хелперів та зниженням рівнів Т-супресорів та внаслідок чого підвищення показника співвідношення CD4/CD8, який знаходився в прямій залежності від активності патологічного процесу.

Отримані дані відносно процесів фагоцитозу вказують на виснаження його компенсаторних можливостей, киснезалежних та кисненезалежних механізмів кілінга та відчиняє шлях до хронізації імунокомплексного процесу, розвитку імунопатологічних органних уражень, ускладнень, включаючи і формування гломерулонефриту, на що вказують найбільш виражені зміни у дітей з максимальним ступенем активності.

Висновки до розділу 3

Більшість дітей хворіють на ГВ у віці до 12 років, що свідчить про значне «омолодження» цієї патології. Кожна друга дитина основної групи мала алергічну настроєність організму та наявні хронічні вогнища інфекцій ЛОР-органів, що може значно впливати на захисні сили організму та сприяти в подальшому розвитку ГВ. Шкіряний синдром реєстрували у всіх дітей основної групи. У більш ніж 80% дітей зафіксований суглобовий синдром, у кожної 2 хворої дитини реєструвався абдомінальний синдром та у кожної 5 - нирковий. Таким чином число зареєстрованих синдромів більше числа дітей, які знаходились під наглядом, що пояснюється різноманітними варіантами поєднання синдромів у хворих. Серед дітей з І ступенем переважали хворі зі шкірно-суглобовою формою, ІІ ступінь майже порівну розділили між собою шкірно-суглобова та змішана форми та серед дітей з ІІІ ступенем активності переважали хворі зі змішаною формою з нирковим синдромом.

Лабораторні показники клінічного аналізу крові та показники гострої фази запалення відображали ступінь активності патологічного процесу, які на фоні отриманої терапії приходили до нормальних значень. Наявними кореляційними зв'язками підтверджено залежність характеру та вираженості коагуляційних порушень від важкості та активності запального процесу.

Зниження функції CD8 веде до переважання стимулюючого впливу Т-хелперів, в тому числі і на В-лімфоцити, які продукують антитіла. При цьому їх кількість може досягти критичного рівня, що здатне викликати пошкодження власних тканин організму. Рівні ЦІК у дітей всіх ступенів активності патологічного процесу перевищували показники контрольної групи проте виявлена чітка тенденція до їх зниження в період одужання. Підвищеним утворюванням ЦІК представляється можливим пояснити підвищення рівнів всіх класів Ig, які є постачальниками антитіл при утворювання імунних комплексів. Враховуючи, що В-лімфоцити експерсують всі види Ig, можна пояснити їх підвищення наявними кореляційними зв'язками.

Основні результати дослідження та його положення, які викладені в даному розділі, апробовані на місцевому рівні, що знайшло відображення в таких публікаціях:

1. Яворович М.В. Особливості перебігу геморагічного васкуліту у дітей / Ю.В. Одинець, М.В. Яворович // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією: матеріали Української науково-практичної конференції лікарів-педіатрів з міжнародною участю, 18 березня 2016 р. -Харків, 2015. - С.109-110.

РОЗДІЛ 4
ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГЕМОРАГІЧНИЙ ВАСКУЛІТ

4.1. Вміст метаболітів оксиду азоту та ФВ в сироватці крові при геморагічному васкуліті у дітей

На сучасному етапі велика увага приділяється вивченню ролі оксиду азоту (NO), як універсального трансмітера, в розвитку різних патологічних станів, а саме стану функції ендотелію. Щоб мати уявлення про вміст оксиду азоту визначали концентрацію стабільних його метаболітів (NO2, NO3, S-нітрозотіол) в сироватці крові. При фізіологічних умовах ендотелій судин продукує велику кількість біологічно активних факторів, які безперервно пов'язані з гомеостазом, фібринолізом, порушенням судинного тонусу і проникністю судин. Однією з таких речовин і є фактор Віллебранда, який визначався у дітей з геморагічним васкулітом в якості одного з провідних показників функціонального стану ендотелію судин.

Як свідчать дані табл. 4.1, рівні NO2 в кожній віковій групі не відрізнявся від показників контрольної групи, але його рівні у підлітків були достовірно вищими (14,49 (12,99;16,34) мкмоль/л) ніж у дітей дошкільного та шкільного віку. Показники NO3 та S-нітрозотіолу були достовірно вищими у дітей дошкільного віку та підлітків (35,82 (14,98;46,57) мкмоль/л, 0,56 (0,24;0,64) ммоль/л та 45,22 (35,21;47,28) мкмоль/л, 0,54 (0,46;0,62) ммоль/л, відповідно) в порівнянні з показниками дітей групи контролю в гострий період захворювання. Рівень ФВ був майже в півтора рази вищим у дітей всіх вікових груп ніж у дітей групи контролю в гострий період захворювання. При аналізі окремих лабораторних показників функції ендотелію (NO2, NO3, S-нітрозотіол, фактор Віллебранда) в залежності від віку ми відмітили, що найбільша схильність до розвитку ендотеліальної дисфункції при геморагічному васкуліті характерна для дітей віком 1-6 років та 13-17 років, про що свідчать дані табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Показники метаболітів оксиду азоту та фактору Віллебранда у дітей різного віку, хворих на геморагічний васкуліт в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к)

n=17

Вік дітей, хворих на ГВ

1 рік - 6 років 11 міс 29 днів

n=29

7 років - 12 років 11 міс 29 днів

n=23

13 років - 17 років

11 міс 29 днів

n=8

NO2,

мкмоль/л

12,79

(12,35;

14,00)

12,45

(6,54;

13,62)

11,45

(6,89;

14,20)

14,49

(12,99;

16,34)**,***

NO3,

мкмоль/л

30,93

(28,79;

32,05)

35,82

(14,98;

46,57)*

30,55

(14,62;

48,26)

45,22

(35,21;

47,28)*

S-нітрозотіол, ммоль/л

0,33

(0,28;

0,36)

0,56

(0,24;

0,64)*

0,36

(0,10;

0,54)

0,54

(0,46;

0,62)*

Фактор Віллебранда,%

100,0

(95,4;

102,4)

168,52

(138,64;

179,64)*

175,34

(146,54;

188,45)*

156,95

(149,06;

164,26)*

Примітки:* - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю; ** - р<0,01- різниця вірогідна відносно показників пацієнтів від 1 до 6 років; *** - р<0,01- різниця вірогідна відносно показників пацієнтів від 7 до 12років.

На нашу думку, доцільним було оцінити залежність цих показників від форми захворювання (табл. 4.2). Встановлено, що у дітей із шкірною формою в гострий період захворювання підвищувався рівень NO3, S-нітрозотіолу та ФВ (46,20 (44,79;49,30) мкмоль/л, 0,59 (0,45;0,73) ммоль/л, 145,03 (133,68;160,99) %, відповідно), при збереженні нормальних рівнів NO2.

Таблиця 4.2

Показники метаболітів оксиду азоту, фактору Віллебранда у дітей в залежності від форми геморагічного васкуліту в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Статистичний показник

Форма геморагічного васкуліту

Група контролю

(n=17)

Шкірна

(n= 8)

Шкірн о-

суглобова

(n=24)

Змішана

(n=19)

Змішана з

нирковим синдромом

(n=9)

NO2,

мкмоль/л

Me

Lq

Uq

14,21

12,47

15,33

12,83

11,52

14,45

12,89

6,54

14,64

6,76

5,64

6,96*

12,79

12,35

14,00

NO3,

мкмоль/л

Me

Lq

Uq

46,20

44,79

49,30*

34,74

30,31

44,93*

43,22

14,68

48,97 *

14,62

13,86

14,79 *

30,93

28,79

32,05

S-нітрозотіол, ммоль/л

Me

Lq

Uq

0,59

0,45

0,73*

0,53

0,32

0,60 *

0,54

0,18

0,68 *

0,11

0,09

0,15 *

0,33

0,28

0,36

Фактор Віллебранда, %

Me

Lq

Uq

145,03

133,68

160,99*

154,92

137,61

169,01*

175,34

155,61

185,31*

188,96

188,34

194,56*

100,0

95,4

102,4

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Аналогічна ситуація спостерігалась у дітей із шкірно-суглобовою формою ГВ (NO2 (12,83 (11,52;14,45) мкмоль/л, NO3 34,74 (30,31;44,93) мкмоль/л, S-нітрозотіол (0,53 (0,32;0,60) ммоль/л, фактор Віллебранда (154,92 (137,61;169,01) %). У дітей зі змішаною формою захворювання рівні метаболітів азоту залишались на рівні нормальних при порівнянні з показниками групи контролю, а вміст ФВ продовжував зростати (175,34 (155,61;185,31) %). При вивченні вищенаведених показників у дітей зі змішаною формою та нирковим синдромом, зясовано, що рівні метаболітів оксиду азоту знизились майже вдвічі (NO2 (6,76 (5,64;6,94) мкмоль/л, NO3 (14,62 (13,86;14,79) мкмоль/л,), а рівень S-нітрозотіолу - втричі (0,11 (0,09;0,15) ммоль/л) в порівнянні з показниками групи контролю. Рівень ФВ підвищувався більш ніж в півтора рази в порівнянні з показниками групи контролю (188,96 (188,34;194,56)%).

В табл. 4.3 наведені отримані результати біохімічних показників дисфункції ендотелію в залежності від ступеня активності патологічного процесу в гострий період захворювання.

Аналізуючи показники в залежності від ступеня активності патологічного процесу методом множинного порівняння рівнів показників критерій Краскла-Уолліса (Н) за всіма параметрами високо значущий, а саме: NO2 - Н=44,2, р=0,0000, NO3 - Н=59,1, р=0,0000, S-нітрозотіол - Н= 59,5, р=0,0000, фактор Віллебранда - Н=66,8, р=0,0000. Наведені дані дають право стверджувати, що статистичні характеристики відповідних показників різних груп статистично значуще відрізняються між собою, а рівень лабораторних показників, що досліджувалися, залежить від належності пацієнта до тієї чи іншої групи ступеня активності процесу.

Таблиця 4.3

Показники метаболітів оксиду азоту, фактору Віллебранда у дітей в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Статистичний показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

NO2,

мкмоль/л

Me

Lq

Uq

13,45

12,39

14,78

13,78

12,56

14,64

6,54

5,24

6,96*,**

12,79

12,35

14,00

NO3,

мкмоль/л

Me

Lq

Uq

44,27

33,42

46,78*

44,93

36,14

51,24*

13,98

13,21

14,73*,**

30,93

28,79

32,05

S-нітрозотіол, ммоль/л

Me

Lq

Uq

0,64

0,52

0,69*

0,55

0,48

0,64*

0,11

0,08

0,18*,**

0,33

0,28

0,36

Фактор Віллебранда, %

Me

Lq

Uq

136,58

129,30

140,52*

168,68

159,03

175,51*

188,96

175,46

195,76*,**

100,0

95,4

102,4

Примітки: * - р<0,01- різниця вірогідна відносно показників дітей контрольної групи; ** - р<0,01- різниця вірогідна відносно показників пацієнтів з І та ІІ ступенем активності.

Під час міжгрупового попарного порівняння рівнів цих показників встановлено, що статистична значущість відсутня у дітей з ГВ з І та ІІ ступенями активності за показниками метаболітів оксиду азоту та визначена серед інших показників (NO2 (MW U Test: p1-2=0,063, p1-3=0,000, p2-3=0,000, pк-1=0,168, pк-2=0,089, pк-3=0,000), NO3 (MW U Test: p1-=0,020, p1-3=0,000, p2-3=0,000, pк-1=0,000, pк-2=0,000, pк-3=0,000), S-нітрозотіол (MW U Test: p1-2=0,229, p1-3=0,000, p2-3=0,000, pк-1=0,000, pк-2=0,000, pк-3=0,000), фактор Віллебранда (MW U Test: p1-2=0,000, p1-3=0,000, p2-3=0,000, pк-1=0,000, pк-2=0,000, pк-3=0,000).

З'ясовано, що у дітей з І та ІІ ступенем активності рівень NO2 не відрізняється від рівнів показників групи контролю, а у дітей з ІІІ ступенем активності зафіксоване зменшення рівнів його вдвічі відносно дітей групи контролю (рис. 4.1). Дані, отримані при аналізі показників NO3 та S-нітрозотіолу, свідчать, що у дітей з мінімальним та середнім ступенем активності ГВ рівні майже вдвічі вищі за рівні у дітей групи контролю (44,27(33,42;46,78) мкмоль/л, 0,64(0,52;0,69) ммоль/л та 44,93(36,14;51,24) мкмоль/л, 0,55(0,48;0,64) ммоль/л відповідно), та навпаки у дітей з ІІІ ступенем активності значне зменшення рівнів NO3 та S-нітрозотіолу (13,98(13,21;14,73) мкмоль/л, 0,11(0,08;0,18) ммоль/л, відповідно) (рис.4.2, 4.3).

Рисунок 4.1 Рівень NO2 в сироватці крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, в гострий період захворювання в залежності від активності процесу. Примітка: тут і на рис 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 4.7 - І, ІІ, ІІІ - ступінь активності геморагічного васкуліту.

Підвищення концентрації метаболітів оксиду азоту в сироватці крові (NO2, NO3, S-нітрозотіол) у дітей, хворих на геморагічний васкуліт з мінімальним та середнім ступенем активності патологічного процесу в гострий період захворювання, ймовірно, пов'язано в умовах розпалу патологічного процесу з компенсаторною реакцією організму, спрямованої на дилатацію мікроциркуляторного русла, з метою виведення з поверхні ендотелію ЦІК та продуктів гіперкоагуляції за рахунок активації ендотеліальної NOS.

Рисунок 4.2 Рівень NO2 в сироватці крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, в гострий період захворювання в залежності від активності процесу.

Аналізуючи отримані результати, слід відмітити, що простежувалась чітка залежність рівнів ФВ в сироватці крові від важкості перебігу захворювання. Так, в гострий період рівень ФВ було підвищено у всіх хворих, від першого до третього ступеня активності патологічного процесу. Разом з тим, слід вказати, що найбільш значиме підвищення його рівня реєстрували у хворих з максимальним ступенем активності (188,96(175,46;195,76)%), що майже вдвічі вище, ніж у дітей групи контролю (рис. 4.4).

Рисунок 4.3 Рівень S-нітрозотіолу в сироватці крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, в гострий період захворювання в залежності від активності процесу.

Рисунок 4.4 Рівень фактору Віллебранда в сироватці крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, в гострий період захворювання в залежності від активності процесу.

Проведено дисперсійний аналіз Краскла-Уолліса для множинного та Мана-Уітні для попарного порівнянь статистичних характеристик біохімічних показників функції ендотелію судин в сироватці крові у дітей, хворих на ГВ в залежності від форми захворювання, дані яких наведені в табл. 4.4. Зазначимо, що критерій Краскла-Уолліса Н за вказаними параметрами високо значущий. Це дає нам змогу стверджувати, що його статистичні характеристики у хворих при різних формах ГВ та показників групи контролю суттєво (статистично значуще) відрізняються між собою.

Таблиця 4.4

Статистичні характеристики множинного та попарного порівняння рівнів NO2, NO3, S-нітрозотіолу, ФВ в сироватці крові дітей, хворих на ГВ в залежності від форми захворювання.

Статистичні критерії порівняння

NO2

NO3

S-нітрозотіол

фактор Віллебранда

KW

H

18,7

27,3

29,7

49,8

p

р=0,0009*

р=0,0000*

р=0,0000*

р=0,0000*

MW

p

р1-2=0,1121

р1-3=0,2536

р1-4=0,0005

р2-3=0,9415

р2-4=0,0004

р3-4=0,0078

рк-1=0,1298

рк-2=0,8530

рк-3=0,9873

рк-4=0,0000*

р1-2=0,0131

р1-3=0,2882

р1-4=0,0005

р2-3=0,1949

р2-4=0,0009

р3-4=0,0084

рк-1=0,0000*

рк-2=0,0253

рк-3=0,0198

рк-4=0,0000*

р1-2=0,1223

р1-3=0,3391

р1-4=0,0005

р2-3=0,5328

р2-4=0,0002

р3-4=0,0037

рк-1=0,0000*

рк-2=0,0064*

рк-3=0,0276

рк-4=0,0000*

р1-2=0,4083

р1-3=0,0168

р1-4=0,0007

р2-3=0,0154

р2-4=0,0005

р3-4=0,0098

рк-1=0,0000*

рк-2=0,0000*

рк-3=0,0000*

рк-4=0,0000*

Примітки: * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю; 1 - шкірна форма; 2 - шкірно-суглобова форма; 3 - змішана форма; 4 - змішана форма з нирковим синдромом, к - група контролю.

Підтвердження факту участі метаболітів оксиду азоту та ФВ в патогенезі розвитку ендотеліальної дисфункції при геморагічному васкуліті у дітей можливо шляхом співставлення показників системоутворення кореляційних структур в залежності від ступеня активності патологічного процесу.

Про залежність концентрації метаболітів оксиду азоту та ФВ від активності запалення у дітей з І ступенем активності ГВ свідчили достовірні коефіцієнти кореляції рівнів NO2 та сегментоядерних нейтрофілів (rxy= +0,58, n=19), рівнів NO3 та ШОЕ (rxy= +0,62, n=19). У дітей з ІІ ступенем активності - рівнів NO2 та сегментоядерних нейтрофілів (rxy= +0,46, n=22), рівнів лейкоцитів в периферичній крові та NO3, S-нітрозотіола, ФВ (rxy= +0,64, rxy= +0,42, rxy= +0,52, відповідно, n=22). У дітей з ІІІ ступенем активності ГВ залежність метаболітів оксиду азоту та ФВ від активності запального процесу ще більш виражена, але не однозначна. Так зафіксовано достовірні кореляційні зв'язки показників лейкоцитів в периферичній крові та NO2, NO3, S-нітрозотіола, ФВ (rxy= -0,62, rxy= -0,59, rxy= -0,59, rxy = +0,78 відповідно, n=19), рівнів ШОЕ та NO2, NO3, S-нітрозотіола, ФВ (rxy= -0,65, rxy= -0,48, rxy= -0,53, rxy = +0,65 відповідно, n=19), рівнів серомукоїду та NO2, NO3 (rxy= -0,61, rxy= -0,57, відповідно, n=19).

Якщо при ІІІ ступені активності ГВ зберігається позитивна кореляція показників ФВ з показниками вираженості запального процесу (рівнями лейкоцитів в периферичній крові, ШОЕ, серомукоїду), мало того, не тільки зберігається, але й зростає у порівнянні з аналогічними показниками у хворих з І та ІІ ступенем активності, виражаючи пряму залежність цього судинного фактору від тяжкості захворювання, то достовірна зворотна кореляція метаболітів оксиду азоту з показниками гостроти захворювання потребує пояснення. На наш погляд, зворотна кореляційна залежність в даному випадку також підтверджує таку залежність.

Відомо, що виділяють 3 типи фізіологічних ефектів оксиду азоту: регуляторний вплив, захисна дія, пошкоджуюча дія, які певним чином, залежать від активності NO-синтаз: ендотеліальної (eNOS), нейрональної (nNOS) та макрофагальної (mNOS), їх взаємовідношенню, механізму дії та біологічному значенню для організму (конститутивна - сNOS чи індуцибельна - iNOS ізоформи) місця та виразності запального процесу.

Підвищення рівнів метаболітів оксиду азоту при І та ІІ ступені активності ГВ носить, вочевидь, компенсаторний характер чим і пояснюється позитивний характер кореляційних взаємовідносин їх з показниками гострої фази запалення. При ІІІ ступені активності проявляється фактор «виснаження» синтезу оксиду азоту, а значить його метаболітів. Невипадково одному з метаболітів оксиду азоту, зокрема S-нітрозотіолу приписують депонуючу функцію. Таким чином, при ІІІ ступені активності захворювання і просліджується наступне: чим нижче рівень метаболітів оксиду азоту, тим вище значення показників гострої фази запалення.

На нашу думку реалізація запалення у дітей з ГВ проходила за участю імунологічних факторів, які свідчать про взаємозв'язок між активністю маркерів ендотеліальної дисфункції та імунних і фагоцитарних факторів захисту, що підтверджується наявними статистично достовірними кореляційними зв'язками, представленими в табл. 4.5.

Отримані дані закономірно відображають патологічну направленість запального процесу, оскільки ГВ являється представником імунозапального, зокрема імунокомплексного захворювання, чим і зумовлена, вірогідно пряма кореляційна залежність рівнів ЦІК, Ig A, M, G, CD22 (В-лімфоцитів) і метаболітів оксиду азоту та ФВ при І та ІІ ступенях активності ГВ. Відомо, що В-лімфоцити являються продуцентами імуноглобулінів різних класів, а найбільш пошкоджуючим впливом володіють ЦІК за участю Ig А. При ІІ та ІІІ ступенях активності ГВ реєструються кореляційні зв'язки метаболітів оксиду азоту і ФВ та субпопуляцій Т-лімфоцитів, зокрема CD4 (Т-хелперів) - позитивні коефіцієнти кореляції і CD8 - негативні, характеризуючи, очевидну, подальшу наростаючу напруженість імунного запалення з розвитком дисфункції CD4/CD8 в напрямку переважання кількісної і відносної кількості CD4 (про що свідчать і коефіцієнти кореляції CD4 і CD8 з названими біохімічними показниками), сприяючи подальшому розвитку запального процесу за участю активованихTh-2.

Таблиця 4.5

Кореляційні зв'язки окремих маркерів ендотеліальної дисфункції та показниками специфічних та імунологічних і неспецифічних показників захисту у обстежених дітей з ГВ різного ступеня активності

Лабораторний показник

NO2

NO3

S-нітрозотіол

фактор Віллебранда

1

2

3

4

5

І ступінь активності (n=19)

CD3 (Т заг.), %

+0,48*

ЦІК, у.о.

+0,69*

Ig A, г/л

+0,67*

+0,59*

Ig M, г/л

+0,76*

+0,53*

ІІ ступінь активності (n=22)

CD3 (Т заг.), абс.ч.*109/л

+0,62*

+0,45*

+0,50*

%

+0,49*

+0,43*

CD4 (Т хелп.), абс.ч.*109/л

+0,50*

+0,56*

%

+0,52*

+0,45*

Продовження таблиці 4.5

1

2

3

4

5

CD8 (Т кіл.), абс.ч.*109/л

-0,67*

-0,47*

-0,58*

%

-0,56*

-0,63

CD4/ CD8

+0,60*

+0,62

CD22 (В лімф.), абс.ч.*109/л

+0,46*

Нейтрофіли фагоцитуючі, %

-0,43*

ІАН

+0,53*

NST-тест, %

+0,43*

Ig A, г/л

+0,48*

ІІІ ступінь активності (n=19)

CD3 (Т заг.), %

-0,51*

CD8 (Т кіл.), %

+0,51*

-0,47*

ЛКБ, СЦК

+0,46*

Примітка. * - p<0,05 - різниця вірогідна відносно означених біохімічних маркерів ендотеліальної дисфункції.

Звертає на себе увагу ще одна обставина - при ІІ та ІІІ ступенях активності появляються достовірні коефіцієнти кореляції рівнів метаболітів оксиду азоту і фагоцитарної функції гранулоцитів з активацією кисневозалежної функції (NST-тест) нейтрофілів, так і при активності запалення ІІІ ступеня - кисневонезалежної функції (ЛКБ) фагоцитозу. Вбачаючи в цьому позитивну функцію активації неспецифічних факторів захисту, спрямовану на елімінацію циркулюючих імунних комплексів, слід зауважити, що надмірна активація фагоцитозу може супроводжуватись і активацією iNOS з утворенням токсичних радикалів азоту. Активні радикали азоту активують або інгібують інші міжмолекулярні зв'язки, порушують баланс внутрішньоклітинних шляхів і активують запалення, переводячи компенсаторну реакцію на рейки патологічного процесу.

Встановлені статистично достовірні кореляційні зв'язки між маркерів ураження ендотелію та показників гемостазу. У дітей з І ступенем активності зареєстрована зворотна кореляція показників значення часу досягнення половинної згортаючої активності (Т1) та рівнів NO2, S-нітрозотіола в сироватці крові (rxy= -0,48, rxy= -0,47 n=19), рівнів тромбоцитів в периферичній крові, ІІТ, фібриногену та фактору Віллебранда (rxy= -0,54, rxy= -0,54, rxy= +0,48, відповідно, n=19). У дітей з ІІ ступенем активності ГВ виявлена пряма кореляція показників тромбоцитів та NO3, ФВ (rxy = +0,44, rxy = +0,54, відповідно, n=22). У дітей з ІІІ ступенем активності встановлена зворотна кореляція рівнів фібриногену та NO2, NO3 (rxy= -0,54, rxy= -0,54, відповідно, n=19), рівнів активності зсідання (А, %) та NO3 (rxy = -0,47, n=19). Вищевказані результати свідчать про причетність показників дисфункції ендотелію до змін коагуляційного потенціалу крові, зокрема активації згортаючої системи крові та судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, а значить і формування судинно-тромбоцитарного синдрому при геморагічному васкуліті.

Вивчення отриманих результатів в період клініко-лабораторної ремісії в залежності від вікових особливостей показав, що рівні NO2 в сироватці крові у дітей кожної вікової групи не відрізнявся від показників групи контролю. Рівні NO3 та S-нітрозотіола статистично не відрізнялись від показників групи контролю. В період одужання спостерігалась тенденція до зменшення рівнів ФВ, але залишались статистично достовірно більшими відносно показників групи контролю (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Показники метаболітів оксиду азоту та ФВ у дітей різного віку, хворих на геморагічний васкуліт в період клініко-лабораторної ремісії, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к)

n=17

Вік дітей, хворих на ГВ

1 рік - 6 років 11 міс 29 днів

n=29

7 років - 12 років 11 міс 29 днів

n=23

13 років - 17 років

11 міс 29 днів

n=8

NO2,

мкмоль/л

12,79

(12,35;

14,00)

12,42

(11,29;

12,79)

12,62

(11,44;

13,44)

13,84

(12,23;

15,14)**

NO3,

мкмоль/л

30,93

(28,79;

32,05)

30,23

(25,08;

39,31)

25,76

(23,73;

34,89)

33,80

(29,85;

39,86)

S-нітрозотіол, ммоль/л

0,33

(0,28;

0,36)

0,33

(0,31;

0,38)

0,32

(0,25;

0,40)

0,36

(0,29;

0,41)

Фактор Віллебранда,%

100,0

(95,4;

102,4)

118,09

(101,34;

141,46)*

120,60

(110,32;

137,63)*

128,20

(117,06;

135,81)*

Примітки:* - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей контрольної групи; ** - р<0,01- різниця вірогідна відносно показників пацієнтів від 1 до 6 років.

Нами з'ясовано, що у досліджуваних пацієнтів, в залежності від форми захворювання в період клініко-лабораторної ремісії були виявлені наступні зміни показників метаболітів оксиду азоту: у дітей зі шкірною формою рівень NO3 був вищий за рівень у дітей групи контролю на 19,3 %, у дітей зі шкірно-суглобовою та змішаною формами показники не відрізнялись від показників дітей групи контролю. У дітей зі змішаною формою з нирковим синдромом рівень NO2 склав 11,51 (10,39;11,71) мкмоль/л, NO3 - 23,51 (22,75;23,68) мкмоль/л, S-нітрозотіолу- 0,16 (0,14;0,20) ммоль/л, що достовірно нижче, ніж у дітей групи контролю. У дітей всіх форм рівень ФВ був статистично достовірно вищий, ніж аналогічні показники дітей групи контролю (табл. 4.7).

Таблиця 4.7

Показники метаболітів оксиду азоту та ФВ у дітей в залежності від форми геморагічного васкуліту в період клініко-лабораторної ремісії

Показник

Статистичний показник

Форма геморагічного васкуліту

Група контролю

(n=17)

Шкірна

(n= 8)

Шкірн о-

суглобова

(n=24)

Змішана

(n=19)

Змішана з

нирковим синдромом

(n=9)

NO2,

мкмоль/л

Me

Lq

Uq

13,56

11,85

15,28

12,90

11,73

13,71

12,56

11,55

13,44

11,51

10,39

11,71*

12,79

12,35

14,00

NO3,

мкмоль/л

Me

Lq

Uq

36,92

31,27

40,59*

29,38

25,47

33,81

32,74

25,20

43,61

23,51

22,75

23,68*

30,93

28,79

32,05

S-нітрозотіол, ммоль/л

Me

Lq

Uq

0,38

0,33

0,41

0,33

0,31

0,38

0,35

0,30

0,41

0,16

0,14

0,20*

0,33

0,28

0,36

Фактор Віллебранда, %

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2025, ООО «Олбест» Все наилучшее для вас