Використання прийомів ейдетики при проведенні занять у логопедичній групі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ ЕЙДЕТИКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗАНЯТЬ У ЛОГОПЕДИЧНІЙ ГРУПІ

Н.І. Маліцька

В статті розкриваються особливості впливу прийомів ейдетики на розвиток мовленнєвої компетентності, розширення активного словника у дітей логопедичної групи.

Ключові слова: ейдетизм, ейдетика, символізація звуків, друдлі.

В статье рассматриваются особенности влияния приемов эйдетики на развитие речевой компетентности, расширение активного словаря у детей логопедической группы.

Ключевые слова: эйдетика, эйдетизм, символизация звуков, друдли.

In the article the particular influence on the development of techniques Eidetics verbal competence, expanding active vocabulary in children speech therapy group.

Keywords: eydetyzm, Eidetics, symbolization sounds drudli.

Ейдетизм - різновид образної пам'яті, здатність найбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів, які на даний момент не діють на органи чуттів. Фізіологічною основою ейдетичних образів є залишкове збудження зорового аналізатора.

Ейдетика ( від грецького ейдос - образ) - напрям психологічної науки, який вивчає ейдетизм як різновид образної пам'яті й можливості його практичного застосування у різних сферах життя людини. Ейдетик не згадує, а начебто продовжує відчувати, сприймати те, чого вже немає - колір, запах, смакові відчуття. Людина, у якої розвинена уява, образне мислення, яскраво уявляє собі предмети, різноманітні образи, продовжує їх бачити навіть тоді, коли їх немає в полі зору. У таких людей краще розвинена пам'ять, вони легко навчаються, а також мають гарні розумові здібності.

Ейдетика має велике значення в розумовому, фізичному, моральному й естетичному вихованні дітей. Ігри з використанням прийомів ейдотехніки можуть застосовуватися в різноманітних формах:

- проводитися як самостійні;

- як такі, що випереджають або закріплюють знання дітей;

- активний відпочинок дітей;

- своєрідні "домашні завдання", які вимагають обов'язкової участі батьків

Особливої актуальності ця теорія набуває стосовно навчання дітей, які мають певні мовленнєві вади, що зумовлюють серйозні утруднення в опануванні основних програмових завдань. У логопедичній роботі з дітьми допомагає символізація звуків і понять. Символ - це певний знак, емблема, що умовно позначає якесь поняття, щось абстрактне. Це наочна уява про звук, яка є зразком для наслідування у вимові. Орієнтуючись на запропоновані символи, діти запам'ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук.

Символи дають можливість активізувати всі види аналізаторів, що сприяє ефективності роботи. Такий підхід до автоматизації та диференціації звуків має велике значення, а саме:

- легко навчає артикуляційної гімнастики ("Будиночок для Язика");

- ефективно розвиває фонематичний слух (добірка аудіо записів);

- наочно формує поняття "звук" (братик Язик, розповіді про нього);

- зрозуміло пояснює артикуляційну позицію звука (графічні символи);

- процес автоматизації звука проходить швидко і цікаво (складання зв'язних розповідей за ілюстраціями);

- знімається потреба в самостійному етапі диференціації;

- знайомить з графічним символом звука (буквою);

- розвиває творче зв' язне мовлення дітей.

Застосування образів-символів мовних звуків у корекційній роботі з дітьми дає змогу повніше використовувати резерви розумового розвитку дитини, а також створювати належне навчально-розвивальне середовище. Педагогічна технологія з опорою на образи - символи передбачає не лише формування відповідних артикуляційних навичок, а й саморозвиток, самоконтроль, самокорекцію вад вимови звуків; перехід від активності дорослого до активності самої дитини. Використання символів створює предметно-стимулююче середовище, яке забезпечує формування сенсомоторної цілісності дітей (емоційності, інтелекту, волі), підтримує єдність думки, почуттів і дій. Оперування символами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звуків, створює безпосередні передумови для самостійної корекції їх, для звукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу дає змогу коригувати не лише якийсь звук, а кілька звуків водночас. Саме символ слугує тією опорою, тим помічником, який самостійно організовує, налаштовує на правильну звуковимову, скорочує термін виправлення наявних мовленнєвих вад.

Спираючись на ейдетику розроблені прийоми використання образів-символів:

- прийом фонетичних асоціацій полягає у доборі спеціальних асоціацій, максимально співзвучних із певним звуком ( політ комара - звук ІзІ, шурхотіння шин - звук ІшІ, гарчання собаки - ІРІ);

- прийом оживлення символу допомагає дитині не лише почути конкретний звук, а за допомогою зорового образу ще й "побачити" його у словах, у тексті ( символ "жук" виконує певні дії - літає, сидить, повзе, лежить на тлі протяжного звучання: ж -ж - ж...);

- прийом перевтілення - дитина сама виконує роль живого символу, витвореного в її уяві, увіходить в його образ, фіксує свої почуття, емоції. В ході ігрових ситуацій та перевтілення у живий символ у дитини вдосконалюються артикуляційні навички, закріплюється правильна вимова звука, розвивається фонематичний слух.

- прийом активізації відчуттів дитини передбачає під час ігор з автоматизації та диференціації звуків оптимальне використання систем-аналізаторів: зорової, слухової, кінестетичної, моторної. Це допомагає дітям краще запам'ятовувати правильну вимову самого звука і слів із ним, проявляти самостійність та самоконтроль.

- прийом зацікавлення за логікою навчального процесу є провідним. Цей прийом активізує дітей, підвищує мотивацію та результат корекційних занять.

У роботі з дітьми логопедичної групи використовуються дудли ( агадки-головоломки, малюнок, про який неможливо чітко сказати, що це таке), що сприяє розвитку асоціативного та дивергентного мислення, пам'яті, вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач. Свою думку дитина має обов'язково обґрунтувати, що спонукає її до мовленнєвої активності. В ейдетичному напрямі можна проводити роботу за графічними абстракціями або ж за мнемотехнічними таблицями. Простота та невизначеність друдлів створюють невичерпний простір для породження потоків асоціативних образів, пов'язаних з будь-якою сферою навколишньої реальності.

Під час роботи з друдлами потрібно:

- створювати змагально-ігровий настрій;

- застосовувати завдання ігрового характеру, відповідні правила;

- намагатися зрозуміти ідею відповіді кожної дитини;

- спонукати дітей до пояснень своїх асоціацій;

- використовувати більше резервів обраного друдла;

- продумувати власні варіанти асоціативних образів і намагатися вчасно їх використовувати, що стимулюватиме дітей до нових ідей;

- зображення друдлів мають якомога менше нагадувати певний предмет.

У цьому виді роботи немає помилкових і єдино правильних відповідей - кожна обґрунтована думка має право на існування. Один і той самий друдл може символізувати що завгодно, до того ж не обов'язко вовідповідь має бути реалістичною. Свою думку дитина має обов'язково обґрунтувати, що спонукає її до мовленнєвої активності.

У результаті маємо розвиток мовленнєвої компетентності, розширення активного словника дітей на основі тих відчуттів і вражень, які вони отримують під час виконання ейдетичних завдань. Мовлення стає барвистим, насиченим несподіваними образами та порівняннями.

Список використаних джерел

ейдетика заняття логопедичний корекційний

1. Андросова В. Ейдетика і формування правильної вимови звуків // Палітра педагога. - 2007. - № 3. - С. 27-29.

2. Антощук Є.В. Вчимося запам'ятовувати. - К. : Рута, 2001. - 48 с.

3. Антощук Є.В. Знайомтесь, ваша пам'ять. - К. : Вирій, 2005. - 110 с.

4. Брушневська І.М. Ейдетика вчить, як зі звуками дружить // Логопед. - 2012. - № 10. - С. 16-23.

5. Лапп Д.М. Мистецтво пам'ятати і забувати. - СПб. : Питер, 1995. - 211 с.

6. Пащенко О. Асоціації за друдлами // Дошкільне виховання. -

2009. - № 4. - С. 24-25.

7. Пащенко О. Ейдетика в навчанні // Дошкільне виховання. -

2010. - №5. - С. 20-22.

Размещено на Allbest.ru