Якість життя онкологічних хворих на етапах лікувального процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський міський клінічний онкологічний центр, м. Київ, Україна

Якість життя онкологічних хворих на етапах лікувального процесу

І.Р. Мухаровська

Онкологічні захворювання становлять значну медичну, психологічну та соціальну проблему [1]. В Україні реєструється вищий рівень захворюваності щодо онкології порівняно з світовими стандартами - 384,90 проти 229,30/100 тис. населення [2]. За даними Національного канцер-реєстру за 2014 р., розподіл нових випадків захворювання на злоякісні новоутворення за стадіями показав, що 52,80 % з них були виявлені у I-II стадії розвитку пухлини, 17,50 % - у III стадії і 14,90 % - у IV стадії.

Онкопатологія викликає суттєві зрушення у фізичному та психічному стані хворих. Вона призводить до часткової чи повної втрати працездатності внаслідок хронічного прогредієнтного перебігу у кожного 6-го пацієнта (79,00/100 тис. населення). Летальність в онкології становить 51,30 %>; не проживає й року після встановлення діагнозу 31,40 %; смертність складає 188,40/100 тис. населення. Через те, що 40,00 % хворих серед чоловіків та 26,60 % поміж жінок - особи працездатного віку, формується потужний прошарок населення, який виключається з активного соціального життя [2].

Про психічне травмування онкологічних хворих свідчить висока поширеність психічних розладів серед цього контингенту, що становить, за даними різних авторів, від 44 до 62,00 % [3-5]. Окрім клінічно окреслених порушень психічної сфери, у пацієнтів виявляють широкий спектр різних форм психологічної дезадаптації [6-9]. Варто окремо зазначити, що на термінальному етапі хвороби (внаслідок втрати хворими фізичного здоров'я та здатності до самообслуговування) значення родини зростає в рази. Тож онкологічного пацієнта оточують приблизно 4-7 осіб, які тією чи іншою мірою залучені до підтримки та догляду, і вони також переживають інтенсивний психічний дистрес [10]. Емоційному травмуванню в онкології підлягає і медичний персонал, який занурений у складну психологічну атмосферу [11].

Протипухлинна терапія має потужний арсенал боротьби з хворобою: хірургічний, променевий, хіміотерапевтичний методи. Проте хронічний перебіг та прогресування захворювання, характерні для онкологічних хвороб, роблять особливо важливим вплив оточуючих на якість життя хворих - підвищення їхнього фізичного та психологічного благополуччя.

Мета дослідження

Вивчення якості життя в онкологічних хворих на різних етапах лікувального процесу.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводилося на базі Київського міського клінічного онкологічного центру протягом 2014-2016 років. Було обстежено 80 онкологічних пацієнтів (ГД) у процесі діагностики, остаточного підтвердження діагнозу та вибору методів терапії; 187 осіб (ГП), які проходили протипухлинне лікування вперше, та 155 онкохворих (ГВ), які звернулися по допомогу повторно внаслідок прогресування чи рецидиву захворювання.

З діагностичного інструментарію було використано опитувальник якості життя Mezzich. Статистична обробка проводилася з використанням MS Ехсе! v.8.0.3.

Результати дослідження та їх обговорення

Таблиця 1. Вираженість параметрів якості життя онкологічних хворих на різних етапах лікувального процесу (х±о)

Примітки: достовірність різниці на рівні р<0,05 між групами: * - ГД та ГП; ! - ГП та ГВ; " - ГД та ГВ.

У пацієнтів, які проходили діагностику та лікування у зв'язку з онкологічним захворюванням, виявлено зниження якості життя. Найбільш ураженою сферою було фізичне та психічне здоров'я. Погіршення соматичного благополуччя обумовлювалося наявністю онкологічної патології з притаманною кожній конкретній нозології клінічною симптоматикою.

Зрушення у психічному функціонуванні виникали у відповідь на стрес, пов'язаний із захворюванням. Фізичні негаразди знижували працездатність та деякою мірою - можливості самообслуговування та незалежність у діях. Зменшення самоконтролю та рівня турботи про себе пояснюються і наявністю хвороби як такої (особливо виразно це проявлялося в осіб похилого віку), і явищами психічної дезорганізації, потреби у зовнішній підтримці при зіткненні з сильною стресовою ситуацією. Виявлено зниження задоволеності стосунками з іншими людьми, рівнем емоційної підтримки з боку близьких, колег. Незадоволення психосоціальним оточенням відображало існуючі особливості системи міжперсональних відносин, а також зростання потреби у сторонній співучасті. Були наявні відчуття неповної особистісної та духовної самореалізації.

У табл. 1 наведено дані щодо показників якості життя онкологічних хворих на різних етапах лікувального процесу.

На етапі діагностики онкологічних пацієнтів від хворих, які отримували протипухлинне лікування вперше, відрізняли більш виражене відчуття неблагополуччя як фізичного (ГД - 6,21±0,77балів, ГП - 6,60±0,56 балів), так і психічного (6,23±0,78 балів проти 6,42±0,60 балів), р<0,05.

У пацієнтів, які лікувалися повторно порівняно з опитуваними на етапі діагностики та первинної протипухлинної терапії, були вищими інші показники:

соматичного дистресу (6,21±0,77 балів у ГД та 6,60±0,56 балів у ГП проти 5,97±0,70 балів у ГВ);

зниження працездатності (7,28±1,01 балів та 7,35±0,78 балів проти 6,84±0,82 балів);

задоволеності життям (6,69±0,88 балів та 6,74±0,59 балів проти 6,32±0,91 балів);

потреби у сторонній допомозі (8,43±1,11 балів та 8,47±0,96 балів проти 7,92±1,19 балів);

духовної реалізації (6,73±0,86 балів та 6,78±0,77 балів проти 6,97±0,84 балів), р<0,05.

Також повторно госпіталізовані опитувані відрізнялися від первинних хворих вищими рівнями за досліджуваними показниками:

психологічного неблагополуччя - 6,42±0,60 балів у ГП проти 6,02±0,80 балів у ГВ;

незадоволеності соціоемоційною підтримкою - відповідно 7,13±0,81 балів проти 6,95±0,85 балів;

суспільної підтримки - 6,96±0,69 балів проти 6,77±0,69 балів, р<0,05.

Прогресування онкологічного захворювання обумовлювало зниження фізичного та психічного благополуччя, працездатності, зростання потреби у сторонній допомозі, вимог до оточення щодо підтримки (рис. 1).

Гендерний аналіз виявив, що у жінок були нижчими показники психологічного благополуччя (6,00±0,70 балів проти 6,53±0,67 балів), у чоловіків - міжособистісної взаємодії (7,35±1,11 балів проти 7,02±0,69 балів), соціоемоційної (7,18±0,90 балів проти 6,93±0,74 балів) та суспільної підтримки (6,96±0,70 балів проти 6,80±0,68 балів), р<0,05 (табл. 2).

Онкологічне захворювання суттєво впливає на якість життя онкологічних пацієнтів, що особливо виразно проявляється під час прогресування хвороби, зростанні соматичного дистресу, необхідності проходити повторні курси протипухлинної терапії. Аналіз отриманих даних дозволив зробити висновок, що психокорекція психоемоційної сфери та гармонізація міжособистісних відносин - важливі компоненти психологічної допомоги, спрямовані на покращення якості життя онкологічних пацієнтів.

Таблиця 2. Вираженість параметрів якості життя в онкологічних хворих у взаємозв'язку з фактором гендеру (х±а)

Примітка: * - р<0,05.

Дослідження показало, що онкологічне захворювання суттєво знижувало якість життя хворих, впливало на психоемоційний та фізичний стан, систему міжособистісних стосунків, працездатність.

Результати психодіагностики вказували на те, що найбільш ураженою сферою життя онкологічних хворих було фізичне та психічне здоров'я. Фізичні негаразди знижували працездатність та меншою мірою - здатність до самообслуговування та незалежності у діях. Виявлено зниження задоволеності міжособистісною взаємодією, рівнем емоційної підтримки з боку оточення, колег. Були присутніми відчуття неповної особистісної та духовної самореалізації.

Література

психокорекція життя онкологічний пацієнт

1. Маркова М.В. Стан та перспективи розвитку сучасної психоонкології / М.В. Маркова, О.В. Піонтковська, І.Р. Кужель // Український вісник психоневрології. - 2012. - Т. 20, вип. 4. - С. 86-91.

2. Федоренко З.П. Рак в Україні 2013-2014 [Електронний ресурс] / З.П. Федоренко, Л.О. Гулак, Ю.Й. Михайлович та ін.; ред. О.О. Колеснік. - К.: Національний інститут раку, 2015. - Режим доступу: http://www.ncru. inf.ua/publications/BULL_16/index.htm.

3. Psycho-Oncology / J.C. Holland, W. S. Breitbart, P.B. Jacobsen [et al.]. -- Oxford University press, 2010. - 720 p.

4. Factors associated with depression and anxiety symptoms in family caregivers of patients with incurable cancer / R.D. Nipp, A. El-Jawahri, J. N. Fishbein [et al.] // Annual of Oncology. - 2016. - Vol. 27(8). - Р 1607-1612.

5. Mutuality and specificity of mental disorders in advanced cancer patients and caregivers / K.Z. Bambauer, B. Zhang, P.K. Maciejewski [et al.] //Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology. - 2006. - Issue 41, vol. 10. - Р 819-824.

Размещено на Allbest.ru