Структура серцевого ритму та судинний тонус в залежності від фізичної працездатності студентів

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз кореляційних взаємозалежностей між вивчаємими показниками вказує на вірогідну пряму залежність між показником споживання кисню та тривалістю анакротичної фази пульсової хвилі (р > 0,01), тривалістю систолічної фази серцевого циклу (р > 0,05) та зворотню між індексу жорсткості судин (р > 0,05), тобто, чим еластичніші судини, тим більше споживання кисню (V02, мл), і, навпаки, ригідність судин обумовлює знижений рівень споживання О2 (табл. 1). Оскільки, показник VО2 обумовлює і максимльне споживання кисню (МСК) можна стверджувати про можливість прогнозування МСК, як критерію функціональних можливостей організму, за показником VО2. Подібна закономірність підтверджується аналізом кореляційних взаємоза- лежностей між довжиною тіла та амплітудними і часовими параметрами пульсової хвилі, які відображають ударний об'єм крові при серцевому викиді (анакротична фаза), тонусі судин (дикро- тична фаза), тривалість серцевого циклу. серцевий судинний спортивний організм

Характер пульсової хвилі залежить від еластичності судинної стінки, ЧСС, ширини просвіту судин. При цьому, частота та тривалість пульсових хвиль залежить від особливостей роботи серця, а їх величина -- від стану судинної стінки [8]. Цікаво, що у волейболістів, на відміну від студентів інших груп СПУ, спостерігається досить високий кореляційний взаємозв'язок (р>0,05-0,01) довжини тіла з часом відбиття пульсової хвилі (г=0,493, р>0,01), амплітудою інцизури (г=-0,452, р>0,01), індексом дикротич- ної хвилі (г=-0,481, р>0,01) та індексом відбиття (г=-0,404, р>0,05), тобто, чим більша довжина тіла -- тим менші амплітудні значення індексів і, відповідно, еластичніша судинна стінка. Це вказує на те, що для високорослих студентів- волейболістів характерним є більший інтервал проходження пульсової хвилі, меньша амплітуда інцизури, менші індекси дикротичної хвилі та відбиття і, в цілому, свідчить про наявність високого ударного об'єму серця при, порівняно, нижчих значеннях ригідності судин.

Зрозуміло, що для волейболістів при виконанні технічного прийому є необхідність максимально швидкого скорочення м'язів в ускладнених умовах діяльності (при виконанні техніко-так- тичних прийомів з м'ячем в опорному та безопо- рному положенні за вертикальною віссю) і вимагає від судин швидкого коливання тонусу, що може бути забезпечено максимальною вихідною еластичністю судинної стінки. У біатлоністів та боксерів подібні взаємозв'язки відсутні, що вказує на відсутність впливу гравітаційної складової на судинний тонус [5]. Крім того, у волейболістів спостерігається високозначущий прямий взаємозв'язок довжини тіла з зверхнизькохви- льовою та зворотній з високохвильовою компонентою регуляції серцевого ритму, зареєстрованого в стані відносного спокою, що в даному випадку свідчить про наявність у студентів-во-лейболістів з більшою довжиною тіла зверхнизь- коамплітудної регуляції і, навпаки, з меншою довжиною -- високохвильової (дихальної). Подібний факт може свідчити про превуалювання у низькорослих волейболістів, в переважній більшості гравців лінії оборони, аеробної складової, яка сприяє метрономізації дихання і, в свою чергу, збільшує високохвильову компоненту регуляції діяльності серця. На відміну від низькорослих, високорослі гравці виконують вправи з домінуванням аеробного режиму енергозабезпечення, в перважній більшості при виконанні стрибків за вертикальною віссю, що стимулює організм до мобілізації зверхнизькоамплітудної складової серцевої регуляції.

Цілком природньо, що зі збільшенням довжини кінцівки збільшується час проходження пульсової хвилі по судинам, зокрема верхніх кінцівок, що і обумовлює відносно високий рівень ригідності судин для підтримки належного артеріального тиску. При цьому, симпатична та парасимпатична ланки вегетативної нервової системи повинні забезпечити оптимальний баланс регуляції серцевої діяльності. Очевидно, що забезпечення оптимального прстосовного ефекту у студентів досягається: відносно низькою ригідністю судин при незначній централізації регуляції серцевої діяльності (схильність балансу до симпатичної регуляції ВСР). Подібну тенденцію підтверджує відсутність взаємозв'язку індексу напруги з параметрами пульсової хвилі, а саме: у волейболістів спостерігаються незначущі кореляційні взаємозв'язки ІН з амплітудними та часовими параметрами пульсової хвилі, на відміну від студентів інших груп СПУ. В більшості випадків у студентів-біатлоністів та боксерів ІН негативно пов'язаний з часовими параметрами пульсової хвилі, що вказує на парасимпатичну регуляцію ВСР, який, в свою чергу обумовлює зниження ригідності судин у боксерів та біатлоністів на відміну від волейболістів, у яких регуляція тонусу здійснюється на нижчому, рецепторному рівні регуляції судинного тонусу -- баро-, хемореф- лекторному [11].

Даний факт може вказувати на характер забезпечення виконання швидкісно-силових вправ, які є домінуючими у волейболі, а саме: швидке скорочення м'язових груп при виконанні стрибків за вертикальною віссю реалізується за максимально короткий проміжок часу, що вимагає належної трофіки тканин в складних умовах діяльності при стато-динамічному характері виконанні вправ. При цьому, централізація регуляції тонусу судин стає другорядною і починає домінувати периферична, зокрема підсистема м'язи-судини («м'язовий насос») на рівні спинномозкових сегментів (баро- та хеморефлектор- на складові. Подібне припущення підтверджує і характер взаємозв'язків абсолютної величини PWC170 (кгм-хв-1) з серцево-судинною регуляцією виконання проби. Так, у волейболістів відсутні значущі взаємозв'язки між результатом виконання проби та параметрами, що відображають ВСР та судинний тонус, на відміну від боксерів та біатлоністів у яких результат виконання проби напряму пов'язаний з мобілізацією регуляції серцево-судинної діяльності, при чому у боксерів дана залежність проявляється в більшій мірі ніж у біатлоністів. На нашу думку, подібний характер взаємозв'язків вказує на те, що серцево-судинна ситема у студентів-волейболістів в стані спокою не відображає характер готовності до виконання функціональної проби, на відміну від боксерів та біатлоністів у яких, за результатами визначення даних ознак дозволяє прогнозувати рівень фізичної працездатності. Це, насамперед, пов'язано зі значним розвитком м'язових груп нижніх кінцівок у волейболістів, які здатні виконувати фізичні навантаження без активної мобілізації серцево- судинної системи, тоді як у біатлоністів та боксерів існує пряма регуляція реалізації трофічної функції з боку серцево-судинної системи. На наш погляд, дана тенденція пов'язана з характером мобілізації регуляторних механізмів організму в певних умовах діяльності і може оцінюватись як механізми забезпечення специфічної діяльності в певних умовах її реалізації.

Висновки

Для високорослих студентів-волей- болістів характерним є більший інтервал проходження пульсової хвилі, меньша амплітуда інци- зури, менші індекси дикротичної хвилі та відбиття і, в цілому, свідчить про наявність високого ударного об'єму серця при, порівняно, нижчих значеннях ригідності судин, превуалювання зверхнизь- коамплітудної регуляції серцевого ритму.

У студентів-біатлоністів та боксерів домінуючою є парасимпатична регуляція ВСР, яка, в свою чергу, обумовлює зниження ригідності судин на відміну від волейболістів, у яких регуляція тонусу здійснюється на нижчому, рецепторному рівні регуляції судинного тонусу -- баро-, хеморефлекторному.

Серцево-судинна ситема у студентів-волей- болістів в стані спокою не відображає характер готовності до виконання функціональної проби PWC170, на відміну від боксерів та біатлоністів у яких, за результатами визначення даних ознак, дозволяє прогнозувати рівень фізичної працездатності.

Список літератури

1. Апанасенко Г.Л., Науменко Р.Г. Соматическое здоровье и максимальная аэробная способность индивида / Г. Л. Апанасенко, Р.Г. Науменко // Теория и практика физической культуры. - 1986. - № 4. - С. 29-31.

2. Баевский Р.М., Иванов Г.Г. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем: методические рекомендации / Р.М. Баевский, Г.Г. Иванов // Вестник арит- мологии. - М., 2001. - № 24. - С. 65-86.

3. Белоцерковский З.Б. Эргометрические и кардиологические критерии физической работоспособности у спортсменов / З.Б. Белоцерковский. - М.: Советский спорт, 2005. - 312 с.

4. Галкин М., Змиевской Г., Ларюшин А., Новиков В. Кардиодиагностика на основе анализа фотоплетизмограмм с помощью двухканального плетизмографа / М. Галкин, Г. Змиевской, А. Ларюшин, В. Новиков // М.: Фотоника. - 2008. - № 3. - C. 30-35.

5. Горст В.Р. Формирование ритма сердца и адаптационные возможности организма при различных функциональных состояниях: автореф. дис. на соиск. учен. степ. доктора биол. наук: спец. 03.00.13 «Физиология человека и животных» / Виктор Рудольфович Горст. - Астрахань, 2009. - 45 с.

6. Кепеженас А.К., Жемайтите Д.И. Зависимость структуры сердечного ритма от физической работоспособности спортсменов / А.К. Кепеженас, Д.И. Жемайтите // Физиология человека. 1983. - Т. 9. - № 5. - С. 729-739.

7. Минько А.А. Статистический анализ в MS Excel / А.А. Минько. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. - 448 с.

8. Мошкевич В.С. Фотоплетизмография: (Аппаратура и методы исследования) / В.С. Мошкевич. - М.: Медицина, 1970. - С. 40.

9. Приймак С.Г. Особливості нейродинаміки, психодинаміки та спеціальної фізичної працездатності боксерів і кікбоксерів / С.Г. Приймак, М.П. Савчин, С.О. Власенко, А.В. Заворотинський, О.С. Федорченко, Т.М. Федор- ченко, Л.В. Мошко // Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових праць. Біологічні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2015. - № 2. - С. 152-166.

10. Романенко В. Психофизиологический статус студенток [монография] / В. Романенко. - Донецк; Saarb^cken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2013. - 192 с.

11. Яблучанский Н.И. Вариабельность сердечного ритма: в помощь практикующему врачу / Н.И. Яблучанский, А.В. Мартиненко. - Харьков, 2010. - 131 с

Анотація

У роботі вивчався функціональний стан серцево-судинної системи студентів чоловічої статі, які займаються в групах спортивно-педагогічного удосконалення з боксу, біатлону, волейболу. Виявлено, що для високорослих студентів-волейболістів характерним є превуалювання зверхнизькоамплітудної регуляції серцевого ритму на відміну від студентів-біатлоністів та боксерів у яких домінуючою є парасимпатична регуляція ВСР. Серцево-судинна ситема у студентів-волейболістів в стані спокою не відображає характер готовності до виконання проби PWCi70. На наш погляд, дана тенденція пов'язана з характером мобілізації регуляторних механізмів організму в певних умовах діяльності. Дана робота може бути корисною вчителям, тренерам та викладачам вищих навчальних закладів різного рівня акредитації.

Ключові слова: освітній процес, студенти, фізична працездатність.

В работе изучалось функциональное состояние сердечно-сосудистой системы студентов мужского пола, занимающихся в группах спортивно-педагогического совершенствования по боксу, биатлону, волейболу. Выявлено, что для высокорослых студентов-волейболистов характерно превуалирование сверхнизкоамплитудной регуляции сердечного ритма в отличие от студентов-биатлонистов и боксеров у которых доминирует парасимпатическая. Сердечно-сосудистая ситема студентов-волейболистов в состоянии покоя не отражает характер готовности к выполнению пробы PWC170. На наш взгляд, данная тенденция связана с характером мобилизации регуляторных механизмов организма в определенных условиях деятельности. Данная работа может быть полезна учителям, тренерам и преподавателям высших учебных заведений разного уровня аккредитации.

Ключевые слова: образовательный процесс, студенты, физическая работоспособность.

The study examined the functional state of the cardiovascular system of male students who are engaged in groups of sports and pedagogical improvement in boxing, biathlon, volleyball. It was revealed that for tall college students, volleyball players are characterized by the prevalence of ultra-low-amplitude regulation of the heart rate, in contrast to the biathlon students and boxers whose parasympathetic dominates. The cardiovascular system of volleyball students at rest does not reflect the nature of readiness to perform the PWC170 test. In our opinion, this trend is related to the nature of mobilization of regulatory mechanisms of the organism under certain operating conditions. This work can be useful for teachers, trainers and teachers of higher educational institutions of different levels of accreditation.

Keywords: the educational process, students, physical performance.

Размещено на Allbest.ru