Особливості мікрокристалізації ротової рідини у дітей інтернатних закладів

Порівняльний аналіз результатів дослідження кристалоутворення ротової рідини у вихованців інтернатів та дітей, які навчаються в загальноосвітній школі. Вплив зниження мінералізувальних властивостей ротової рідини на розвиток карієса в порожнині рота.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.05.2018
Размер файла 22,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 616.316008.8053.2:371.72.018.32]076

Особливості мікрокристалізації ротової рідини у дітей інтернатних закладів

Нарепеха О.Т.,

Дубецька О.Т.

Грабоус І.С.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

При дослідженні кристалоутворення ротової рідини у 93 дітей, які проживають в інтернатних закладах (основна група) та 85 дітей, які навчаються в загальноосвітній школі (контрольна група) було виявлено, що мінералізувальний потенціал ротової рідини у дітей інтернатних закладів низький, і переважно зустрічаються кристали ІІІ типу, що свідчить про знижені властивості ротової рідини у цієї групи дітей. Таке зниження мінералізувальних властивостей ротової рідини в свою чергу підтримує карієсогенну ситуацію в порожнині рота, що і обумовлює розвиток карієсу зубів у дітей з інтернатних закладів.

Ключові слова: мікрокристалізація, ротова рідина, діти інтернатних закладів.

Дане дослідження є фрагментом планової НДР «Стоматологічна захворюваність дітей з урахуванням екологосоціальних чинників ризику та обґрунтування диференційованих методів лікування та профілактики», № держ. реєстрації 0110U002147.

Стан твердих тканин зубів залежить від складу і властивостей ротової рідини, особливо мінералізувального потенціалу, який забезпечує “дозрівання” емалі після прорізування та підтримує її склад. Численними науковими дослідженнями з'ясовано, що мікрокристалізація ротової рідини має індивідуальні особливості і залежить від низки факторів. Так, за даними Чухрай Н.Л.(2013) властивості ротової рідини змінюються з віком та залежать від статі дитини [1]. На властивості ротової рідини впливає і екологія навколишнього середовища та загальносоматичні захворювання [2,3,4,5,6]. Враховуючи високу поширеність соматичних захворювань у дітей інтернатних закладів, знижений імунітет та загальну резистентність організму на фоні несприятливих медикосоціальних факторів [7,8,9], обґрунтованим є дослідження ротової рідини у даної категорії дітей, що буде сприяти доцільному вибору патогенетичного лікування карієсу, а особливо профілактичних засобів. порожнина карієс мінералізувальний

Мета роботи

Вивчити особливості мікрокристалізації ротової рідини у дітей інтернатних закладів.

Матеріал та методи дослідження

Дослідження кристалоутворення ротової рідини проводили за методикою Леуса П.А. (1977). Забір ротової рідини проводили з дна порожнини рота стерильною піпеткою через дві години після прийому їжі та полоскання ротової порожнини дистильованою водою. Краплі ротової рідини поміщали на предметне скло, попередньо оброблене спиртом та висушували при кімнатній температурі. Після висихання краплі досліджували під мікроскопом Біолам Р11 при збільшенні 2х6 у відбитому світлі. Оцінку мінералізувального потенціалу ротової рідини (МПС) виражали середнім балом залежно від виявлених типів кристалів. Нами досліджено ротову рідину 93 дітей віком 7,12,15 років, які проживають в закладах інтернатного типу та для порівняння 85 дітей із загальноосвітньої школи. Всі діти були поділені на групи залежно від віку та ураження зубів карієсом.

Результати дослідження та їх обговорення

Аналізуючи результати дослідження виявлено, що у ротовій рідині дітей з інтернатних закладів переважають кристали ІІ типу (41,34±2,98%), що майже в 2 рази частіше, ніж в дітей з загальноосвітньої школи (27,09±2,82%) (р<0,01) (табл. 1). Кристали І типу в ротовій рідині дітей з інтернатних закладів зустрічаються у 24,02±2,55% випадків, що значно рідше, ніж у дітей з загальноосвітньої школи (49,46±3,37% (р<0,01)), натомість кристали ІІІ типу частіше зустрічалися у дітей інтернатних закладів (34,64±2,28%), ніж у дітей з групи порівняння (23,39±2,66%, р<0,01).

Таблиця 1. Частота і характер типів кристалів ротової рідини у обстежених дітей (у %).

Вік

(у роках)

Основна група типи кристалів

Група порівняння типи кристалів

р1

р2

р3

і

ІІ

ІІІ

і

ІІ

ІІІ

7

30,16±3,05

49,21±3,29

20,63±2,09

66,04±3,51

22,64±2,74

11,32±1,35

<0,01

<0,01

<0,01

12

21,22±2,24

32,74±2,86

46,04±3,28

33,32±3,60

31,37±3,49

35,31±3,69

>0,01

>0,02

<0,05

15

18,88±2,37

43,39±2,81

37,73±2,65

49,02±3,01

27,45±2,24

23,53±2,94

<0,01

<0,01

<0,01

середнє

24,02 ±2,37

41,34±2,98

34,64±2,28

49,46± 3,37

27,09±2,82

23,39±2,66

<0,01

<0,01

<0,01

P4

<0,02

<0,01

<0,01

<0,01

<0,05

<0,01

P5

<0,01

>0,01

<0,01

<0,01

>0,02

<0,01

P6

>0,02

<0,01

<0,05

<0,01

<0,01

<0,02

Нами проведено аналіз типу кристалів ротової рідини у дітей з урахуванням віку. Аналіз мікрокристалізації по віку показав, що І тип кристалів у дітей 7річного віку зустрічається значно частіше (30,16±3,05% випадків у дітей шкілінтернатів та 66,04±3,51% у дітей з групи порівняння) по відношенню до дітей 15річного віку (18,88±2,37% та 49,02±3,01% відповідно (р1 <0,01, р2<0,01)).

Виявлено, що з віком співвідношення типів кристалів у ротовій рідині змінюється. Так, у дітей 12річного віку шкілінтернатів, у порівнянні з дітьми 7ми років, спостерігалося зменшення частки кристалів І типу у 1,42 рази (з 30,16±3,05% до 21,22±2,24%) та збільшення кристалів ІІІ типу у 2,23 рази (з 20,63±2,09% до 46,04±3,28%), а у групі порівняння ці показники змінилися у 1,98 та 3,12 рази відповідно (р<0,05). В подальшому, у дітей з 12ти до 15річного віку відмічалося зниження частки кристалів І типу в основній групі у 1,12 рази (з 21,22±2,24% до 18,88±2,37%), та підвищення цієї частки у ротовій рідині дітей з групи порівняння у 1,47 рази (з 33,32±3,60% до 49,02±3,01% випадків (р<0,01)).

Щодо кристалів ІІ типу, то цей тип кристалоутворення був в більшої частини 7річних дітей з інтернатних закладів, і склав 49,21±3,29% та меншої частини дітей цього ж віку з групи порівняння (22,64±2,74%, (р<0,01)). Також нами було відмічено зниження частки кристалів ІІ типу у дітей із 7ми до 12річного віку з інтернатних закладів у 1,5 рази (до 32,74±2,86%, (р>0,01)) та збільшення у 1,38 рази у їх ровесників із загальноосвітньої школи (до 31,37±3,49% (р>0,02)). Із 12ти до 15річного віку відсоток дітей з ІІ типом кристалоутворення зростає у 1,32 рази у школахінтернатах (до 43,39±2,81%) та зменшується у 1,14 рази у групі порівняння (до 27,45±2,24%)(р<0,01). Кристали ІІІ типу переважали у дітей з інтернатних закладів у всі вікові періоди. Так, у 7річних дітей цей тип спостерігався у 20,63±2,09%, що значно частіше, ніж у дітей загальноосвітньої школи (11,32±1,35%, (р<0,01)). У 12річних їх частка збільшилася у основній групі у 2,23 рази, а в групі порівняння у 3,12 рази (р<0,05). До 15річного віку відмічалося зниження відсотку дітей з ІІІ типом кристалоутворення у 1,22 рази (до 37,73±2,65% у основній групі) та у 1,5 рази у групі порівняння (до 23,53±2,94% (р<0,01)).

Аналізуючи типи мікрокристалізації ротової рідини в залежності від активності каріозного процесу відмічено, що при І ступені активності карієсу у дітей з інтернатних закладів переважно зустрічався ІІ тип кристалоутворення (54,67±3,27%) (табл. 2). Натомість, у дітей із загальноосвітньої школи переважали кристали І типу (50,28±3,87%). У дітей інтернатних закладів частка кристалів І типу була вдвічі меншою і склала 24,67±2,43% (р<0,01). Також, у порівнянні з дітьми із загальноосвітньої школи, відмічено високий відсоток дітей шкілінтернатів з ІІІ типом кристалоутворення (20,66±2,10%), у групі порівняння їх відсоток склав 10,63±1,71% (р<0,05).

При ІІ ступені активності карієсу, як у дітей з інтернатних закладів, так і у дітей групи порівняння переважав ІІ тип мікрокристалізації ротової рідини (43,64±3,24% та 43,76±3,94% відповідно (р>0,05)). Кристали І типу рідше зустрічалися в основній групі, ніж в групі порівняння (10,30±1,83% та 21,25±2,72% відповідно (р<0,01)).

При ІІІ ступені активності карієсу, як у дітей інтернатних закладів, так і у дітей загальноосвітньої школи переважав ІІІ тип мікрокристалізації ротової рідини (74,52±4,17% та 67,62±4,87% відповідно (р<0,02)). Кристали І типу зустрічалися лише в 6,01±1,12% дітей основної групи та 11,09±1,53% дітей групи порівняння (р<0,01), ІІ тип мікрокристалізації при ІІІ ступені активності карієсу зустрічався у 19,47±3,17% дітей основної групи та 24,29±3,95% дітей групи порівняння (р>0,05).

Отже, аналіз результатів дослідження показав, що при збільшенні ступеня активності карієсу у дітей з інтернатних закладів частка кристалів ІІІ типу збільшується у 3,61 рази, а І типу зменшується у 4,10 рази, а у дітей загальноосвітньої школи у 6,36 та 4,53 рази відповідно.

Таблиця 2. Типи мікрокристалізації ротової рідини у обстежених дітей при різних ступенях активності карієсу (у %)

Ступінь активності карієсу

Основна група типи кристалів

Група порівняння типи к

ристалів

р1

р2

р3

і

ІІ

ІІІ

і

ІІ

ііі

і

24,67±2,43

54,67±3,27

20,66±2,10

50,28±3,87

39,09±3,59

10,63±1,71

<0,01

<0,01

<0,05

іі

10,30±1,83

43,64±3,24

46,06±3,28

21,25±2,72

43,76±3,94

34,99±3,67

<0,01

>0,05

<0,05

ііі

6,01±1,12

19,47±3,17

74,52±4,17

11,09±1,53

24,29±3,95

67,62±4,87

<0,01

>0,05

<0,02

P4

<0,01

<0,02

<0,01

<0,01

>0,02

<0,01

P5

<0,01

<0,01

<0,01

<0,01

<0,01

<0,01

P6

<0,05

<0,01

<0,01

<0,01

<0,01

<0,01

Для більш повної характеристики мінералізувальних властивостей ротової рідини нами було проведено аналіз мінералізувального потенціалу (МПС) ротової рідини.

Аналіз середніх показників МПС за віком показав, що у дітей інтернатних закладів він є нижчим, ніж у дітей загальноосвітньої школи (рис.).

Так, мінералізувальний потенціал ротової рідини дітей шкілінтернатів становить, в середньому, 1,86±0,15 бала, і відповідає низькому значенню. Натомість, в групі порівняння його показник дорівнює 2,42±0,18 бала і відповідає задовільному значенню. Таке низьке значення мінералізувального потенціалу може свідчити про низьку мінералізувальну здатність ротової рідини та слугувати чинником ризику ураженості зубів карієсом.

Таблиця 3. Мінералізувальний потенціал ротової рідини у обстежених дітей при різних ступенях активності карієсу (у балах)

Вік (у роках)

Основна група ступені активності карієсу

Група порівняння ступені активності карієсу

р1

р2

р3

і

ІІ

ІІІ

і

ІІ

ІІІ

7

2,91 ±0,21

2,18±0,15

0,94±0,06

3,47±0,10

2,68±0,12

1,46±0,13

<0,02

<0,02

<0,01

12

2,24±0,09

1,73±0,15

0,62±0,07

3,18±0,09

2,32±0,14

0,99±0,19

<0,01

<0,01

>0,05

15

2,86±0,09

1,98±0,11

1,04±0,05

3,29±0,08

2,96±0,13

1,48±0,16

<0,05

<0,01

<0,01

Середнє

2,67 ±0,13

1,96±0,14

0,87±0,06

3,31±0,09

2,65±0,13

1,31±0,16

<0,01

<0,05

<0,01

Р4

<0,01

<0,05

<0,01

<0,05

<0,05

<0,05

Р5

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05

Р6

<0,01

>0,05

<0,01

>0,05

<0,01

<0,05

Аналізуючи відношення мінералізувального потенціалу ротової рідини до ступеня активності карієсу виявилося, що між ними існує зв'язок. Так, при І ступені активності карієсу мінералізувальний потенціал мав найвище значення як в основній групі (2,67±0,13 бала, що відповідає задовільному значенню), так і в групі порівняння (3,31±0,09 бала, що відповідає високому значенню) (табл. 3). При ІІ ступені каріозного процесу відмічалося достовірне зниження мінералізувального потенціалу як в основній групі, так і в групі порівняння (1,96±0,14 бала та 2,65±0,13 бала відповідно). Найнижчі показники мінералізувального потенціалу були виявлені при ІІІ ступені активності карієсу в обох досліджуваних групах. Так, в основній групі його показник склав, в середньому, 0,87±0,06 бала, а в групі порівняння 1,31 ±0,16 бала (р<0,01).

Аналіз зв'язку інтенсивності карієсу з мінералізувальним потенціалом ротової рідини в залежності від віку показав, що у 7річних дітей інтернатних закладів при всіх ступенях активності карієсу показники мінералізувального потенціалу достовірно нижчі, ніж в групі дітей з загальноосвітньої школи. Так, при І ступені активності карієсу мінералізувальний потенціал у дітей основної групи є задовільним і становить 2,91 ±0,21 бала, а у дітей групи порівняння він становить 3,47±0,10 бала, що відповідає високому значенню (р<0,02). При ІІ ступені активності карієсу його показник в основній групі становить 2,18±0,15 бала, і відповідає задовільному значенню, а в групі порівняння 2,68±0,12 бала (р<0,02). Найнижчими показники мінералізувального потенціалу є при ІІІ ступені активності каріозного процесу в цій віковій групі, і складають 0,94±0,06 бала та 1,46±0,13 бала відповідно (р<0,01).

У групі дітей 12річного віку як з інтернатних закладів, так і з загальноосвітньої школи мінералізувальний потенціал ротової рідини мав найнижчі значення. Так, виявлено, що при І ступені активності карієсу у дітей 12річного віку основної групи мінералізувальний потенціал є задовільним і складає в середньому 2,24±0,09 бала, а при ІІІ ступені активності карієсу його значення знижується до низького, і складає, в середньому, 0,62±0,07 бала, (р<0,01). Натомість, у дітей групи порівняння значення мінералізувального потенціалу змінюється від високого до дуже низького і складає, в середньому, 3,18±0,09 бала та 0,99±0,19 бала відповідно (р<0,01).

У дітей 15річного віку з інтернатних закладів виявлено, що при І ступені активності карієсу мінералізувальний потенціал відповідає задовільному рівню (2,86±0,09 бала) та високому рівню у дітей групи порівняння (3,29±0,08 бала, (р<0,05)). При ІІ ступені активності карієсу мінералізувальний потенціал значно знижується як в дітей основної групи, так і в дітей групи порівняння (1,98±0,11 бала, що відповідає низькому значенню та 2,96±0,13 бала, що відповідає задовільному значенню відповідно (р<0,01)). При ІІІ ступені активності каріозного процесу виявлено низькі показники мінералізувального потенціалу, як в основній групі, так і в групі порівняння (1,04±0,05 бала та 1,48±0,16 бала відповідно (р<0,01)).

Отже, аналіз морфологічної картини ротової рідини у дітей інтернатних закладів показав, що мінералізувальний потенціал ротової рідини у них низький, і переважно зустрічаються кристали ІІІ типу. Це свідчить про те, що у ротовій порожнині дітей, що перебувають у інтернатних закладах знижені мінералізувальні властивості ротової рідини, тим самим підтримується карієсогенна ситуація, що й обумовлює розвиток карієсу. У зв'язку з цим, є потреба у проведенні диференційнопрофілактичних заходів та індивідуальних реабілітаційних програм для дітей інтернатних закладів.

Перспективи подальших досліджень

З метою впровадження диференційнопрофілактичних заходів та індивідуальних реабілітаційних програм для дітей інтернатних закладів доцільно вивчити фізичні властивості ротової рідини та їх зв'язок з карієсом зубів.

Література

1. Чухрай Н.Л. Вікові особливості мікрокристалізації ротової рідини у дітей / Н.Л. Чухрай // Клінічна стоматологія. 2013. № 34. С. 37.

2. Назарук Р.М. Особливості мікрокристалізації змішаної слини в дітей, які проживають в різних регіонах Прикарпаття / Р.М. Назарук // Галицький лікарський вісник. 2013. Т. 20, № 4. С. 4345.

3. Безвушко Е.В. Морфологічна картина ротової рідини у дітей при карієсі зубів з урахуванням екологічних умов проживання / Е.В. Безвушко // Новини стоматології. 2010. № 2. С. 8082.

4. Колесніченко О.В. Особливості мікрокристалізації змішаної слини у дітей, народжених матерями хворими цукровим діабетом / О.В. Колесніченко // Вісник стоматології. 2002. № 4. С. 6973.

5. Чухрай Н.Л. Особливості мікрокристалізації змішаної слини дітей та підлітків, хворих на гемобластоз / Н.Л. Чухрай // Вісник стоматології. 2004. № 3. С. 8891.

6. Чижевський И.В. О минерализующем потенциале слюны у детей с различной кариесрезистентностью / И.В. Чижевський // Проблеми екології та медицини. 2002. № 12. С. 3639.

7. Дмитрова А.Г. Заболеваемость кариесом среди детей в учреждениях для сирот / A.T. Дмитрова, А.А. Кулаков, Л.Н. Горбатова // Стоматология. 2011. № 5. С. 4649.

8. Гойда Н.Г. Медикосоціальні фактори стоматологічної патології у дітей / Н.Г. Гойда, П.М. Веропотвелян, А.Л. Лук'яненко [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 1. С. 1720.

9. Константинова В.Е. Планирование и обоснование программы лечения и профилактики основных стоматологических заболеваний у детей, лишенных родительской опеки : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Пермь, 2006. 19 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.