Клініко-епідеміологічний аналіз гастроентерологічної патології в учасників АТО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клініко-епідеміологічний аналіз гастроентерологічної патології в учасників АТО

Г.В. Осьодло, полковник медичної служби, доктор медичних наук, професор, начальник кафедри військової терапії Української військово-медичної академії

Я.П. Гончаров, полковник медичної служби, кандидат медичних наук, провідний терапевт Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ»

В.В. Бесага, полковник медичної служби, провідний терапевт Клінічного центру Української військово-медичної академії

М.О. Гамма, полковник медичної служби, провідний терапевт Військово-медичного клінічного центру Південного регіону

З.В. Деркач, полковник медичної служби, кандидат медичних наук, начальник терапевтичної клініки Військово-медичного клінічного центру Західного регіону

Ю.М. Іляшенко, полковник медичної служби, провідний терапевт Військово-медичного клінічного центру Північного регіону

В.Г. Сивак, полковник медичної служби, провідний терапевт Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону

Резюме. У статті проаналізовано результати статистичної звітності, клінічного спостереження й лікування хвороб органів травлення в учасників АТО за поточний рік. Показано домінування кислотозалежних захворювань (у 82%), серед яких перше рангове місце належало пептичній виразці дванадцятипалої кишки (39%), друге місце - гастриту і дуоденіту (34%), третє - ГЕРХ із езофагітом (16%).

Ключові слова: кислотозалежні захворювання, структура, військовослужбовці, клінічний перебіг.

Хвороби органів травлення в мирний період посідають третє місце у структурі захворюваності військовослужбовців, друге - у структурі показників госпіталізації та звільняємості [3, 5]. Провідне місце серед них займають кислотозалежні захворювання (КЗЗ) із переважанням гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), функціональної диспепсії (ФД) та пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ПВДК), які вимагають значних витрат на лікування, призводячи до зниження якості життя пацієнтів та формування ускладнень при неадекватній терапії [1, 6].

При сучасній бойовій травмі зростає вірогідність загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), а відсутність своєчасної діагностики й лікування може мати несприятливі наслідки. Найчастіше зустрічаються загострення ГЕРХ, хронічного гастриту та пептичної виразки шлунка (ПВШ) і дванадцятипалої кишки; нерідко приєднуються гепатопатія, реактивний чи токсичний гепатит, панкреатит, холецистит; рідше - ентероколіт, псевдомембранозний коліт. Очікувати дебюту захворювань слід в період з 3-4 доби травматичної хвороби, при цьому вірогідність загострень тим вища, чим важчі пошкодження і стан пораненого.

Досвід бойових дій свідчить про найчастіші ураження езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців. Ерозивні зміни в шлунку і дванадцятипалій кишці виявляють у 30-40% військових, які брали участь у бойових операціях; зростає частка ерозивної форми ГЕРХ з 5 до 22%, а у 60-80% поранених мають місце ерозивно-виразкові пошкодження, нерідко з геморагічним компонентом [2, 4].

Метою дослідження було вивчення структури, динаміки, клінічного перебігу та лікування захворювань органів травлення в учасників АТО.

Матеріал і методи дослідження. Для вивчення структури і динаміки захворювань органів травлення в учасників АТО проаналізовано звіти по медичній службі Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ», Клінічного центру Української військово-медичної академії, Центрального, Північного, Південного і Західного регіонів за період з березня 2014 по квітень 2015 року. Для деталізації структури кислотозалежних захворювань та особливостей клінічного перебігу проаналізовано дані госпіталізованих гастроентерологічних хворих. Всім пацієнтам проводилось обстеження й лікування згідно протоколів курації, прийнятих у Збройних Силах України.

Результати дослідження та обговорення.

Аналіз звітів по медичній службі Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ», Клінічного центру Української військово-медичної академії, Центрального, Північного, Південного і Західного регіонів за період з березня 2014 по квітень 2015 року засвідчив високу частку захворювань органів травлення в учасників АТО. Т ак, у загальній структурі по класах хвороб (заМКХ 10-го перегляду), гастроентерологічній патології належало четверте рангове місце із питомою часткою у 14,22% (рис. 1).

Рис. 1. Загальна структура захворювань в учасників АТО по класах за МКХ 10-го перегляду (У %).

Встановлено, що серед 2920 гастроентерологічних хворих кислотозалежні захворювання зустрічалися у 2355 випадках, що склало 80,65% і свідчить про їх домінування в структурі гастроентерологічної патології серед учасників АТО.

Аналізуючи щомісячну динаміку пролікованих хворих упродовж року, встановлено, що пік захворюваності на КЗЗ припав на осінньо-зимовий період - з вересня по лютий місяць, після чого відбулося поступове її зниження (рис. 2). Це пояснюється тенденцією до загострення гастроентерологічної патології у осінній період, напруженням бойової обстановки в зимовий період з розвитком дистрес-синдрому й порушенням балансу факторів «агресії» й «захисту» з боку слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони, особливостями харчування бійців на передовій лінії оборони тощо. Відомо, що стрес сприяє порушенням моторики гастродуоденальної зони та генетичними, конституціональними, мікроциркуляції, зниженню слизового та імунного зовнішньосередовищними, імунними і місцевими захисту, в окремих випадках підвищенню секреції факторами, на тлі Нр-інфікування, призводить до хлоридної кислоти [7], що за умов сполучення з розвитку захворювання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для деталізації структури та особливостей клінічного перебігу кислотозалежних захворювань проаналізовано дані 1376 гастроентерологічних хворих, які проходили стаціонарне лікування. Встановлено, що кислотозалежні захворювання зустрічалися у 1128 випадках, що склало 81,97% (рис. 3). У структурі кислотозалежної патології перше рангове місце належало пептичній виразці дванадцятипалої кишки (шифр К26.0-К26.8 згідно МКХ 10-го перегляду) - 39% (440 із 1128) хворих, друге місце гастриту і дуоденіту (шифр К29.1-К29.9) - 33,87% (382) хворих, третє місце ГЕРХ (шифрК21.0-К22.0) - 16,22% (183) хворих. Рідше зустрічались пептична виразка шлунка (шифр К25.0-К25.9) - у 7,27% (82) хворих і функціональна диспепсія (К30) - у 2,22% (25) хворих.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

К26 - ПВДК

К21-К22 - ГЕРХ

К25 - ПВШ

К29 - Г астриг, дуоденіт

К 30 - ФД

К50-К52 - Виразковий коліт

К55-К63 - Дивертикульоз, СПК

К65-К67 - Хвороби очеревини

К70-К77 - Гепатит і цироз)

К80-К87 - Панкреатобіліарна патологія

К90-К93 - Інші хвороби ШКТ

Рис. 3. Структура захворювань органів травлення у госпіталізованих учасників АТО (у %, n=1376).

Особливостями клінічного перебігу езофагогастродуоденальної зони в учасників ерозивно-виразкових пошкоджень АТО виступали: торпідність регресії клінічної симптоматики та рецидивний характер скарг, що повільно зменшуються на фоні стандартної кислотоінгібувальної й антигелікобакгерної терапії з певним покращенням на тлі застосування психокорективних методик і медикаментів; триваліший період загоєння виразок; ускладнений (кровотечі, перфорації) та прихований («німі» виразки) перебіг захворювань; часта асоціація з психоформними розладами; виникнення патології на фоні трофологічної недостатності; незалежне від нозологічної форми підвищення рівнів Hb та еритроцитів, що можна трактувати як вторинні зміни на тлі стресу, високого фізичного навантаження та/або зниження маси тіла.

Висновки

Серед хвороб органів травлення в учасників АТО переважають кислотозалежні захворювання (у 82%), з ерозивно-виразковими пошкодженнями езофаго-гастродуоденальної зони, що характеризуються торпідним та ускладненим перебігом, частою асоціацією з психоформними розладами, зниженням трофологічного статусу, синдромом еритроцитозу.

Домінування кислотозалежних захворювань в структурі хвороб органів травлення в учасників АТО повинно враховуватись при плануванні їх медикаментозного забезпечення з акцентом на фармакоекономічно доцільну кислотосупресивну й антигелікобактерну терапію.

Стандартна кислотоінгібувальна й антигелікобактерна терапія КЗЗ в учасників АТО, при асоційованому порушенні трофологічного статусу і психоформних розладах, може доповнюватись медикаментозною нутриційною, психокорегувальною та цитопротективною терапією, що потребує додаткових досліджень.

травлення захворювання шлунковий кислотозалежний

Література

БадюкМ.І. Кислотозалежні захворювання органів травлення у військовослужбовців та фармакоекономічний аналіз схем антигелікобакгерної терапії / Бадюк М.І., Осьодло Г.В., Прокопчук С.М. // Військова медицина України. - 2011. - Т.11, №3-4. - С. 68-74.

Військова терапія: Підручник / За редакцією Козачка М.М. - Вінниця: ТОВ «Консоль», 2007. - 448 с.

Голик Л. А. Деякі аспекти економічної діяльності клініки амбулаторної допомоги Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» / Голик Л. А., Бібік Т. А., Романюк Ю. А. // Військова медицина України. - 2012. - Т. 12, № 2. - С.12-19.

Папушин О. Н. Некоторые особенности течения и терапии ГЭРБ у раненых в локальном конфликте / О. Н. Папушин // Рос.

Осьодло Г.В. Хронічні захворювання органів травлення та їх вплив на професійну придатність військовослужбовців / Г.В. Осьодло, О.В. Коваль // Сучасні аспекти військової медицини: зб. наук. праць ГВКГ. - 2010. - Вип. 17. - С. 97-101.

Ткаленко О. М. Клініко-ендоскопічні прояви вперше виявленої та загострення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у військовослужбовців / О. М. Ткаленко // Військова медицина України. - 2012. - Т.12, №2. - С. 45-51.

Levenstein S. The very model of a modern etiology: a biopsychosocial view of peptic ulcer / S. Levenstein // Psychosom. Med. - 2000. - Vol. 62 (2). - P. 176- 186.

Размещено на Allbest.ru