Економічні аспекти лікування зубоальвеолярних форм сагітальних аномалій прикусу із використанням міофункціональної ортодонтичної апаратури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічні аспекти лікування зубоальвеолярних форм сагітальних аномалій прикусу із використанням міофункціональної ортодонтичної апаратури

К.М. Лихота

У процесі пошуку ідеального апарату для лікування зубощелепних аномалій стоматологами-ортодонтами було створено безліч різних, як за принципом дії, так і за місцем розташування апаратів. Виготовлення будь-якого лікувально-профілактичного ортодонтичного апарату, пов'язане з витратою часу та матеріалів, у зв'язку з цим, є актуальним питання економічної оцінки запропонованої технології.

Для визначення можливого економічного ефекту від впровадження в практику запропонованої технології проводили порівняння наступних показників: 1. Можлива економія робочого часу лікаря-ортодонта та зубного техніка. 2. Можлива економічна вигода від застосування матеріалів при виготовленні індивідуальних еластопозиціонерів, тобто зниження собівартості ортодонтичного апарату. Організація та оцінка хронометражного дослідження проводились в умовах клініки та зуботехнічної лабораторії.

Процес виготовлення еластопозиціонерів на 25 хвилин триваліший порівняно з процесом виготовлення функціональних двощелепних апаратів (активатора Андрезена-Гойпля та регулятора функції Френкля). Проте, з точки зору економії клінічного часу, еластопозиціонери значно вигідніші в застосуванні, оскільки не потребують корекції.

За допомогою впровадження в практику індивідуальних міофункціональних апаратів - еластопозиціонерів можна підвищити продуктивність праці лікаря-стоматолога ортодонта майже в 10 разів.

Ключові слова: еластопозиціонер, міофункціональний апарат, економічна складова, зубощелепні аномалії.

У процесі пошуку ідеального апарату для лікування зубощелепних аномалій стоматологами-ортодонтами було створено безліч різних, як за принципом дії, так і за місцем розташування апаратів [1]. З появою сучасних еластичних матеріалів стало можливим виготовлення знімних міофункційних ортодонтичних апаратів, які здатні перемістити і утримати зуби в положенні, заздалегідь передбаченому в конструкції, враховуючи пружність матеріалу, створювати універсальні апарати по своєму впливу на зуби [1, 2] Прагнення ортодонтів досягти ідеальної за будовою і функцією оклюзії призвело до створення універсального за впливом на зубні ряди активного знімного апарата - позиціонера, який здатний виконувати різні функції. Зокрема, стало можливим виготовлення не тільки стандартних, а й індивідуальних міофункціональних апаратів - еластопозиціонерів. Еластопозиціонер має можливість виступати в ролі установочного або юстіровочного пристрою, який переміщує (позиціонує) зуби в задане положення. Еластопозиціонер в практиці лікарів використовується і як ретенційний апарат для закріплення результатів лікування, для зберігання форми зубних рядів та їх взаємовідношення

Виготовлення будь-якого лікувально-профілактичного ортодонтичного апарату, пов'язане з витратою часу та матеріалів, у зв'язку з цим, є актуальним питання економічної оцінки запропонованої технології [3].

Матеріали та методи дослідження. Для визначення можливого економічного ефекту від впровадження в практику запропонованої технології проводили порівняння наступних показників:

можлива економія робочого часу лікаря- ортодонта та зубного техніка;

можлива економічна вигода від застосування матеріалів при виготовленні індивідуальних еластопозиціонерів, тобто зниження собівартості ортодонтичного апарату.

Організація та оцінка хронометражного дослідження проводились в умовах клініки та зуботехнічної лабораторії, зубним технікам пояснювали мету хронометражу. При цьому звичний ритм роботи в клініці та лабораторії не порушувався.

Отримані дані в результаті хронометражного дослідження заносили в спеціальні карти, які порівнювали з тим часом, який затверджений наказом МОЗ України від 25.05.2006 №319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я» (рис.1).

Рис. 1. Зразок хронометражної картки

Так як роботи, що проводяться в зуботехнічній лабораторії належать до малосерійного виробництва, ми оцінювали хронометражний ряд з урахуванням тривалості часу ручних операцій, які залежать від темпів виконання окремих рухів, особливостей устаткування і т.п. Тому спочатку визначали коефіцієнт стійкості, який дозволяє враховувати розсіювання - тривалість окремих елементів:

зубощелепний аномалія еластопозиціонер економічний

де: A max - максимальна тривалість прийому роботи в часі в хронометражному ряді;

A min - мінімальна тривалість прийому роботи в часі.

При виконанні робіт на малосерійному виробництві коефіцієнт стійкості хронометражного ряду було прийнято за 3,0. В наших дослідженнях кожен хронометражний ряд складався з 10 вимірювань (по 5 вимірювань для двох лікарів-ортодонтів та двох зубних техніків). Для підрахунку середнього часу виконаних робіт враховували всі показники хронометражного ряду у тому випадку, якщо коефіцієнт стійкості був не більше 3,0. Якщо ж він виявлявся більшим за вищезгаданий показник (3,0), тоді ми проводили додаткові хронометражні вимірювання та викреслювали з хронометражного ряду максимальний та мінімальний показники.

У проведених нами вимірюваннях коефіцієнт фактичної стійкості знаходився в межах 1,3-2,1, що й дало нам підстави вважати його задовільним.

Після підрахунку коефіцієнта стійкості, визначався середньоарифметичний час кожної операції.

У тих випадках, коли час «перехрещувався», тобто коли в період виконання однієї операції була можливість виконати іншу, розрахунок середнього оперативного часу проводили наступним чином: враховували, наприклад, скільки моделей протягом однієї години може виготовити зубний технік. При цьому оперативний час дорівнює часу цикла, поділеному на число моделей t on = Тц/Тм;

Приймали до уваги також той факт, що 5% (приблизно 20хв) основного та допоміжного часу під час робочого дня необхідно виділити на особисті потреби та відпочинок спеціаліста.

Для спрощення проведення економічного дослідження в якості основи для спостереження та проведення розрахунків було взято технологічний процес виготовлення індивідуальних міофункціональних апаратів. Було оцінено виготовлення 89 ортодонтичних апаратів: 76 еластопозиціонерів і 13 двощелепних функціональних апаратів, таких як активатор функції Френкеля та активатор Андрезена-Гойпля.

Витрати робочого часу та матеріалів на основних технологічних етапах:

Отримання гіпсових моделей.

Після отримання анатомічних відбитків і блоків для фіксації оклюзії вони передаються в лабораторію. Виготовлення гіпсових моделей в лабораторії займає 45 хвилин. Чистка моделей займає 15 хвилин. Даний етап є стандартним у виготовленні всіх ортодонтичних апаратів.

Виготовлення Set-up моделей.

Даний етап включає: - дублювання моделей (45хвилин), - загіпсовка в артикулятор (15хвилин), - розпилювання моделі на фрагменти (25хвилин), - формування set-up моделей (20хвилин).

Формування та моделювання капи.

З силікону виготовляють індивідуальні міофункціональні апарати. Перед цим, по setup моделях формують і моделюють з воску капи. Цей етап займає 20 хвилин.

Гіпсова в кювету та заміна воску на силікон. Найтриваліший з етапів, він займає 1,5 години. Вулканізація - 45 хвилин. Вилучення з кювети та обробка апарата - 35 хвилин. Глазурування - 15 хвилин.

Після проведення лабораторних етапів апарат передавався в клініку та припасовувався пацієнту в порожнині рота. Дані апарати не потребують корекції, так як є індивідуальними, тому, при відвідуванні пацієнтом ортодонта час затрачається лікарем лише для контролю ефективності процесу лікування.

Результати дослідження та їх обговорення. Ми порівнювали процес виготовлення еластопозиціонерів з процесом виготовлення функціональних двощелепних апаратів (активатора Андрезена-Гойпля та регулятора функції Френкля). Після зняття відбитків та фіксації прикусу в клініці, в лабораторії виготовляються гіпсові моделі, які фіксуються в артикуляторі (20 хв), створюються фіксуючі елементи, готуються кламери та вестибулярна дуга (1,5 год), створюється воскова репродукція апарата (30 хв), моделі гіпсуються в кювету (40 хв), віск замінюється на пластмасу (45 хв), далі апарат шліфується та полірується (60 хв).

В клініці апарат коригують шляхом активації ретракційної дуги, пружин, підкручуванням гвинта, зпилюванням пластмаси в ділянці зубів, які підлягають переміщенню.

Дані апарати потребують корекції раз в 24 тижні, як в клініці лікарем, так і пацієнтом (батьками пацієнта), це займає в середньому 20-30 хвилин під час планових оглядів у лікаря- ортодонта.

Таким чином, лабораторні етапи виготовлення еластопозиціонерів займають в середньому 6 годин 10 хвилин, а лабораторні етапи виготовлення функціональних апаратів таких, як регулятор функції Френкеля та апарат Андрезена-Гойпля - 5 годин 45 хвилин, що є на 25 хвилин швидше, ніж виготовлення індивідуальних міофункціональних апаратів. Проте, з точки зору економії клінічного часу, еластопозиціонери значно вигідніші в застосуванні, оскільки не потребують корекції, огляд пацієнта складає 10-15 хвилин один раз в 3-4 місяці, в той час як двощелепні функціональні апарати (регулятор функції Френкеля, апарат Андрезена-Гойпля) потребують корекції, при їх застосуванні огляд пацієнта складає 20-30 хвилин один раз в 2-3 тижні.

Виходячи з вищенаведеного, ми можемо розрахувати річний об'єм продуктивності праці лікаря-стоматолога ортодонта за наступною формулою: tg.Sg. З 6stg .Sg , 36s

А= tn tn

де tg - тривалість робочого дня, Sg - кількість робочих днів уроці, 365 - кількість днів у році, tn - необхідна кількість часу для огляду одного пацієнта та корекції апарата в рік за

запропонованою нами методикою складає:

6 * 227 * 36s6 * 227 * 36s = g286

Продуктивність праці лікаря-стоматолога ортодонта при застосуванні двощелепних функціональних апаратів складає

А=6 * 227 * 36s6 * 227 * 36s = 975

Висновки

При вивченні таких показників, як затрата робочого часу лікаря-ортодонта та зубного техніка, а також економічної вигоди від застосування матеріалів при виготовленні еластопозиціонерів було проаналізовано 76 хронометражних таблиць і оцінено виготовлення 89 ортодонтичних апаратів: 76 еластопозиціонерів і 13 двощелепних функціональних апаратів, таких як активатор функції Френкеля та активатор Андрезена- Гойпля. Було зроблено висновки про те, що лабораторні етапи виготовлення еластопозиціонерів займають в середньому на 20-25 хвилин більше, ніж лабораторні етапи виготовлення функціональних апаратів таких, як регулятор функції Френкеля, проте, з точки зору економії клінічного часу, еластопозиціонери значно вигідніші в застосуванні, оскільки не потребують корекції, огляд пацієнта складає 1015 хвилин один раз в 3-4 місяці, в той час як двощелепні функціональні апарати (регулятор функції Френкеля, апарат Андрезена-Гойпля) потребують корекції, при їх застосуванні огляд пацієнта складає 20-30 хвилин один раз в 2-3 тижні.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що при впровадженні в практику індивідуальних міофункціональних апаратів - еластопозиціонерів можна підвищити ефективність праці лікаря-стоматолога ортодонта майже в 10 разів. Отже, можна зробити висновок про те, що застосування еластопозиціонерів економічно вигідне, оскільки значно оптимізує клінічний час.

Література

1. Григорьева Л.П. Прикус у дітей / Григорьева Л.П. - Полтава, 1995. - 231233с.

2. Головко Н.В. Результати застосування трейнера Т4К в якості лікувально- профілактичного апарату / Н.В.Головко, Шаді Аднан Аль Хатиб // Наук. вісн. НМУ „Стомат. здоров'я - дітям України”, К.: 2007. - С. 6061.

3. Лихота К.М «Клінічні аспекти лікування сагітальних аномалій прикусу з використанням стандартних і індивідуально виготовлених функціональних апаратів / К. М. Лихота // Сучасна стоматологія. - 2012, - № 2. - С.6.

Размещено на Allbest.ru