Медичне сортування поранених з переломами довгих кісток в м. Дніпропетровську в умовах антитерористичної операції (АТО)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Медичне сортування поранених з переломами довгих кісток в м. Дніпропетровську в умовах антитерористичної операції (АТО)

С.О. Король

В статті наведений аналіз медичного сортування 217 поранених з вогнепальними переломами довгих кісток в умовах м. Дніпропетровська з травня 2014 по квітень 2015 років під час проведення АТО. Впроваджено прогностичне, внутрішньогоспітальне, діагностичне та евакотранспортне сортування поранених з врахуванням тяжкості травматичного шоку та прогнозу виживання.

Ключові слова: сортувально-евакуаційні заходи, спеціалізоване травматологічне лікування, поранені з вогнепальними переломами довгих кісток.

Недоліками попередньої системи лікувально-евакуаційного забезпечення було надходження поранених з вогнепальними переломами довгих кісток в лікувальні заклади 3-4 рівня через 3-7 діб після травми, тому ранова та травматична хвороби характеризувались тривалим та ускладненим перебігом [1, 3, 4, 6, 7].

В попередній системі надання допомоги медичне сортування поранених здійснювалось згідно застарілих вказівок з військово-польової хірургії, які розроблені ще під час Радянського Союзу, без врахування об'єктивної оцінки тяжкості травм, а для вогнепальних поранень та мінно-вибухових травм вони взагалі були відсутні [2, 5, 8, 9, 10, 11].

Мета дослідження: провести аналіз системи медичного сортування поранених з вогнепальними переломами довгих кісток в м. Дніпропетровську в умовах АТО.

Матеріал та методи дослідження. Нами було проаналізовано медичне сортування 217 поранених з вогнепальними переломами довгих кісток з травня 2014 р по квітень 2015 р, які становили загальний масив дослідження.

Надходження поранених здійснювалось:

з 59, 61, 66 військових мобільних госпіталів (ВМГ);

Центральних районних лікарень (ЦРЛ), що знаходились в зоні відповідальності госпіталів;

Маріупольської лікарні швидкої медичної допомоги.

В ЦРЛ сортування здійснювали хірурги з груп підсилення мобільного госпіталю. В ВМГ сортування проводили головний хірург або начальник хірургічного відділення в залежності від потоку поранених.

Сортування 217 поранених з вогнепальними переломами довгих кісток починалось на сортувальному майданчику аеродрому м. Дніпропетровська та продовжувалось по прибутті поранених в приймально-діагностичне відділення лікувальних закладів 3-4 рівнів (фото. 1.).

Оцінка тяжкості на сортувальному майданчику аеродрому здійснювалась за анатомічною компонентою (характером поранення або пошкодження), наявністю кровоспинного джгута вище місця пошкодження та найбільш простою функціональною (систолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, шоковий індекс Альговера, частота дихальних рухів).

У відповідності з означеними критеріями та можливостями лікувальних закладів на сортувальному майданчику аеропорту м. Дніпропетровська ми розподіляли поранених з вогнепальними переломами довгих кісток на 4 сортувальних групи:

поранені з нетяжкою травмою направлялись в ДВГ;

Фото. 1. Сортування поранених в Дніпропетровському військовому госпіталі здійснює старший викладач кафедри військової хірургії

поранені з тяжкою, вкрай тяжкою травмою, що потребували високоспеціалізованого лікування - в Дніпропетровську обласну клінічноїлікарню їм. І.І.Мечникова;

поранені з тяжкими пошкодженнями кисті та стабільним загальним станом - в центр кисті Дніпропетровської міської лікарні № 16;

поранені з комбінованими термічними пошкодженнями, та ті що потребували шкірних пластик - в опіковий центр Дніпропетровської міської лікарні №2.

У разі надходження великої кількості поранених безпосередньо з місця масових санітарних втрат, медичне сортування здійснювали в транспортному засобі або приймально -діагностичному відділенні відповідно до вимог первинного медичного сортування.

Таким чином, в КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» поступило 151 поранений (69,6%), в ДВГ - 45 (20,7%), Дніпропетровську міську клінічну лікарню №16 - 14 (6,5%), Дніпропетровську міську клінічну лікарню №2 - 7 (3,2%).

Результати дослідження та їх обговорення. При поступленні в приймально- діагностичне відділення лікувального закладу 4 рівня сортування поранених з вогнепальними переломами довгих кісток проводив самий досвідчений травматолог із залученням при необхідності судинного хірурга, нейрохірурга, абдомінального та торакального хірургів, анестезіолога тарентгенолога. Таким чином, вони визначали сортувальну групу в залежності від тяжкості травматичного шоку та прогнозу виживання поранених (таблиця 1).

група «зелені» - 64 (29,5%) поранених з травмою легкого ступеня без ознак травматичного шоку, вони пересувались самостійно.

група «жовті» - 83 (38,3%) поранені з травмою середнього ступеня тяжкості, які знаходились в стані компенсованого травматичного шоку.

група «червоні» - 66 (30,4%) поранені тяжкого ступеня, життя яких знаходилось в небезпеці, у зв'язку з розвитком декомпенсованого зворотнього травматичного шоку група «чорні» - 4 (1,8%) поранені, які отримали тілесні ушкодження несумісні з життям.

поранений вогнепальний перелом сортування

Таблиця 1

Визначення сортувальних груп за шкалою PTS (1997)

Прогностичне сортування - розподіл поранених за ймовірними наслідками ураження та орієнтовним терміном лікування:

група «зелені» - поранені без травматичного шоку, терміни перебування в лікарні не перевищували 15 діб;

група «жовті» - поранені з сприятливим прогнозом перебігу травматичної хвороби та ризиком летальності 2-25%, терміни стаціонарного лікування від 16 до 30 діб включно;

група «червоні» - поранені з сумнівним прогнозом для життя з летальністю 26-75%, терміни стаціонарного лікування були понад 30 діб;

група «чорні» - поранені, які внаслідок декомпенсованого незворотного травматичного шоку агонують (вмирають), перебування поранених не перевищувало 1 доби.

Діагностичне сортування - розподіл за діагнозом поранення з урахуванням терміновості, характеру, обсягу та черговості проведення діагностичних заходів:

І група «зелені» - в умовах приймально- діагностичного відділення виконували загально-клінічне обстеження, рентгенографію сегменту кінцівки в 2 проекціях, електрокардіографію, при необхідності доплерографію, спіральну комп'ютерну томографію після поранених «жовтої» групи;

група «жовті» - означений вище діагностичний комплекс проводили в умовах приймально-діагностичного відділення після поранених «червоної» групи;

група «червоні» - повний обсяг діагностики проводили в реанімаційному залі (протишокова палата) з подальшим продовженням вказаних заходів в операційній політравми;

група «чорні» - діагностичні заходи проводили в першу чергу в скороченому обсязі за типом «damage control» на операційному столі.

Динамічну оцінку стану поранених, корекцію внутрішньогоспітальних та евакуаційно-транспортних рішень по сортуванню здійснювали в процесі лікувально- діагностичних заходів у відділеннях лікарні.

Внутрішньогоспітальне сортування - розподіл поранених на групи в залежності від направлення їх в профільні відділення в установленій послідовності:

І група «зелені» - після оцінки тяжкості стану та діагностики направляли поранених в відділення травматології для передопераційної підготовки. При масовому поступленні поранених допускали проведення відтермінованого спеціалізованого травматологічного лікування в третю чергу, без погіршення загального стану поранених. Подачу в операційну проводили після поранених «жовтої» групи з подальшим переведенням в травматологічне відділення після операції.

група «жовті» - після сортування в приймально-діагностичному відділенні в умовах масового поступлення спеціалізоване травматологічне лікування було відтерміноване протягом обмеженого періоду часу без погіршення загального стану поранених з подальшим направленням в операційну після поранених «червоної» групи.

група «червоні» - після проведення діагностичних та протишокових заходів в реанімаційному залі (протишокова палата), спеціалізоване травматологічне лікування проводили в першу чергу в операційній з подальшим переведенням поранених в реанімацію політравми;

група «чорні» - після діагностичних, протишокових та реанімаційно-хірургічних заходів на операційному столі, поранених розміщали в реанімації політравми окремо й призначали комплекс протишокових заходів, якщо на цей час вони ще мали ознаки життя, з надією переведення «несприятливого» прогнозу перебігу травматичної хвороби в «сумнівний».

Евакуаційно-транспортне - розподіл прибулих поранених за призначенням, черговістю, способами та засобами їх подальшої евакуації.

група «зелені» - після проведення спеціалізованого травматологічного лікування поранених переведено в Дніпропетровський військовий госпіталь для проведення ВЛК, госпіталь для легкопоранених та лікарні міста;

група «жовті» та III група «червоні» - при необхідності поранених переведено в високоспеціалізовані відділення та медичні центри міста, після надання спеціалізованої травматологічної допомоги поранені евакуйовані в лікувальні заклади IV рівня МО України.

Для об'єктивізації оцінки тяжкості поранень під час транспортування та на сортувальному майданчику аеропорту необхідно впровадження сучасних шкал оцінки тяжкості поранень, визначення показників дихально-циркуляційних розладів, які є найбільш об'єктивними. Необхідно забезпечити санітарні транспортні засоби інтегральними реографами тіла для оперативного лікарського контролю за станом поранених.

Попередні діагнози встановлювали в залежності від діагностичних можливостей лікувального закладу на кожному рівні медичної допомоги. Наприклад, наявність рентген апарату в ВМГ, але відсутність КТ. 5% поранених поступали з попереднім діагнозом, який уточнювався на 3 рівні надання допомоги. 4,6% поранених поступали із ВМГ в лікувальні заклади м. Дніпропетровська без рентген- знімків, у зв'язку з наявністю цифрової рентген- установки, але відсутністю принтерів для роздрукування.

На теперішній час в 5% випадків відсутня об'єктивна інформація про анатомічну компоненту, тяжкість стану та тяжкість поранення з попередніх етапів. Пропонуємо створити комп'ютерну програму, яка б в он лайн режимі дозволяла отримати інформацію, провести відеоконсультацію лікарів 1 та 2 рівнів більш досвідченими лікарями в складних випадках та при виникненні невідкладних станів при транспортуванні. Проводити тематичні удосконалення лікарів з питань медичного сортування поранених на базі Української військово-медичної академії. Забезпечити особовий склад хірургічної служби Вказівками з воєнно-польової хірургії, Київ, 2014 р.

Для покращання медичного сортування поранених в м. Дніпропетровську необхідно:

створити комп'ютерну програму, яка б в он лайн режимі дозволяла отримати інформацію, проаналізувати, провести відеоконсультацію лікарів 1 та 2 рівнів більш досвідченими лікарями м. Дніпропетровська в складних випадках;

створити перелік номерів мобільних телефонів спеціалістів різних рівнів надання допомоги;

створити окремий міський опіковий центр для поранених із зони АТО;

регулярно проводити тематичні удосконалення лікарів ЗС України з питань медичного сортування та оформлення медичної документації на базі Української військово- медичної академії;

забезпечити особовий склад хірургічної служби та лікарень Дніпропетровська, що надають допомогу пораненим Вказівками з воєнно-польової хірургії, Київ, 2014 р.

Висновки

Медичне сортування поранених з переломами довгих кісток є важливою компонентою лікувально-евакуаційних заходів в умовах проведення АТО.

Об'єктивізація медичного сортування та визначення сортувальних груп повинно здійснюватись у відповідності тяжкості травми, тяжкості травматичного шоку та прогнозу виживання поранених з вогнепальними переломами довгих кісток.

Медичне сортування має бути спрямовано на першочергове спеціалізоване травматологічне лікування поранених.

Література

1. Брижань Л.К. Система лечения раненных с огнестрельными переломами длинных костей конечностей (клиникоэкспериментальное исследование): Автореф. дис. .. .д-рамед.наук /Л.К.Брижань. - М.: ФГОУ ПП ДПО «Государственный институт усовершенствования врачей Минобороны России», 2010. - 52 с.

2. Вказівки з воєнно-польової хірургії / за ред. Я.Л.Заруцького, А.А.Шудрака. - К.: СПД ЧалчинськаН.В., 2014. - 396 с.

3. Гуманенко Е.К. Военно-полевая хирургия локальных войн и вооруженных конфликтов /Е.К.Гуманенко, И.М.Самохвалов. - М.:ГЭОТАР - Медиа, 2011. - 672 с.

4. Лысенко М.В. Военно-полевая хирургия: Руководство к практическим занятиям / М.В.Лысенко, В.К.Николенко, Л.К.Брижань. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2010.571с.

5. Оцінка тяжкості стану та принципи сортування при тяжкій поєднаній травмі / Г.Г.Рощін, О.А.Ткаченко, Н.М.Барамія [та ін.] // Збірник наукових праць XV з'їзду ортопедів- перебувають в стані декомпенсованого зворотнього травматичного шоку, мають «сумнівний» прогноз перебігу травматичної хвороби, не своєчасне виконання протишокових заходів може призвести до їх смерті.

6. Полюшкин С.В. Основные направления совершенствования хирургической тактики у раненых с тяжелой сочетанной огнестрельной травмой конечностей: автореф. дис. на соискание наук, степени канд. мед. наук: спец. 14.00.27 “Хирургия”, 14.00.22 “Травматология и ортопедия” /С.В. Полюшкин. - С-Петерберг, 2008. - 21 с.

7. И.М.Самохвалов, А.А.Трусов, В.В.Северин // Военно-медицинский журнал. - 2005. - Т.326, №1. - С.4-13.

8. М.Шаповалов //Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н.Приорова. - 2010. - № 4.-18-22.

9. Cross, W.W. 3rd Treatment principles in the management of open fractures / W.W. Cross 3rd, M.F.

10. Swiontkowski // Indian J. Orthop. - 2008. - Vol. 42, N 4. - P. 377-386.

11. Dougherty, PJ. Joint and long-bone gunshot injuries / P.J. Dougherty [et al.] // J. Bone Joint Surg. - 2009. - Vol. 91-A, N 4. - P. 980-997.

12. 1 l.Kelly J. Injury severity and causes of death from Operation Iraqi Freedom and Operation Enduring Freedom: 2003-2004 Versus 2006/ J.Kelly, A.Ritenour, D.Mc Laughlin, K.Bagg //J.Trauma. - 2008. - Vd. 64, №2. - P. 2406-2411.

Размещено на Allbest.ru