Фактори ризику виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на хронічний пієлонефрит на тлі цукрового діабету 2 типу

Чинники, пов’язані з виявленням плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на пієлонефрит, поєднаний із цукровим діабетом 2 типу. Пошкодження нирок із розвитком ниркової недостатності. Необхідність раціоналізації антибактеріальної терапії.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.02.2018
Размер файла 56,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Харківська медична академія післядипломної освіти

Фактори ризику виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на хронічний пієлонефрит на тлі цукрового діабету 2 типу

О.В. Більченко

О.І. Чуб

Анотація

Було визначено основні чинники, пов'язані з виявленням плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на хронічний пієлонефрит, що поєднується із цукровим діабетом 2 типу: вік старше 55 років, наявність артеріальної гіпертензії, факт стаціонарного лікування, тривалість хронічного пієлонефриту понад 10 років, прийом антибіотиків упродовж останнього року з різних причин.

Ключові слова: хронічний пієлонефрит, цукровий діабет, резистентність, плазміди.

Аннотация

ФАКТОРЫ РИСКА ВЫЯВЛЕНИЯ ПЛАЗМИДИНДУЦИРОВАННЫХ МЕХАНИЗМОВ РЕЗИСТЕНТНОСТИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ПИЕЛОНЕФРИТОМ НА ФОНЕ САХАРНОГО ДИАБЕТА 2 ТИПА

Проф. А. В. Більченко, 0. И. Чуб

Были определены основные факторы, связанные с выявлением плазмидиндуцированных механизмов резистентности у больных хроническим пиелонефритом и сопутствующим сахарным диабетом 2 типа: возраст старше 55 лет, наличие артериальной гипертензии, факт стационарного лечения, продолжительность пиелонефрита более 10 лет, прием антибиотиков в течение последнего года.

Ключевые слова: хронический пиелонефрит, сахарный диабет, резистентность, плазмиды.

Annotation

RISK FACTORS OF PLASMIDMEDIATED RESISTANCE MECHANISMS IN PATIENTS WITH CHRONIC PYELONEPHRITIS COMBINED WITH TYPE 2 DIABETES

O.V. Bilchenko, 0.1.Chub

Was determined main factors associated with identification of plasmidmediated resistance mechanisms in patients with chronic pyelonephritis, combined with type 2 diabetes: age over 55 years, presence of hypertension, prior hospitalization, duration of chronic pyelonephritis over 10 years, use of antibiotics in the presiding year.

Keywords: chronic pyelonephritis, diabetes mel- litus, resistance, plasmids.

Інфекції сечової системи (ICC) є найпоширенішою групою інфекційних захворювань, переважно за рахунок хронічного пієлонефриту (ХП), на частку якого в структурі вказаної групи хвороб припадає понад 90 % випадків [ 1 ]. На тлі супутнього цукрового діабету (ЦД) ХП діагностується практично в кожного четвертого хворого, що у 2-3 рази частіше, ніж у загальній популяції [3, 4]. Крім того, у пацієнтів із цукровим діабетом ХП у більшості випадків має безсимптомний перебіг, що може призвести до серйозного пошкодження нирок із розвитком ниркової недостатності [6]. Лікування ХП, особливо на тлі ЦД 2 типу, лімітується формуванням резистентності до антибактеріальних препаратів (АБП), яка останнім часом, зумовлена трансфером генів стійкості між бактеріями за допомогою плазмід [4,5].

Мета роботи -- визначення основних чинників, що можуть бути пов'язані з наявністю плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП на тлі ЦД 2 типу.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Обстежено 105 хворих на ХП, із них 73 -- із супутнім ЦД 2 типу (І група) та 32 пацієнти із ХП без ЦД 2 типу (II група). Серед обстежених було 91 (86,7 %) жінка і 14 (13,3 %) чоловіків, середній вік склав 56,9 ± 1,7 років. У 21 (20 %) хворого на ХП було діагностовано І ст. хронічної хвороби нирок (ХХН), у 28 (26,7 %) -- II ст., III ст. ХХН мали 27 (25,7 %) пацієнтів, IV -- 29 (27,6 %). Стадію ХХН визначали за рівнем швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) за формулою CKD-EPI (KDIGO 2012) [2]. Дослідження плазмідіндукованих механізмів резистентності проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) [10].

Статистичну обробку даних проводили за допомогою пакету статистичних програм Statistica 6.О., в дослідженні використовувалися параметричні та непараметричні методи.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності серед обстежених пацієнтів становило 29,5 % (31/105): 19 % за рахунок (3-лактамаз розширеного спектру ((3-ЛРС), 9% склали гени стійкості до фторхінолонів та у 2 % пацієнтів виявилася комбінація зазначених генів. У хворих на ХП із супутнім ЦД 2 типу частота виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності була дещо вища -- 31,5 % (23/73), тоді як у пацієнтів без діабету -- 25 % (8/32), проте достовірних відмінностей між групами не виявлено (рис. 1). За виявлюваністю домінували (3-ЛРС як у пацієнтів із ХП і супутнім ЦД 2 типу, так і без ЦД 2 типу, хоча розповсюдженість плазмідних генів стійкості до фторхінолонів теж була доволі високою (11% (8/73) -- для І групи, 19 % (6/32) -- для II групи) (рис. 2).

Був проведений аналіз чинників, що можуть бути пов'язані з виявленням плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу. Установлено, що у пацієнтів із ХП і ЦД 2 типу на тлі ХХН III та IV ст., або із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ) та наявністю епізодів перенесеного простатиту або циститу можливість колонізації сечової системи бактеріями з плазмідними генами резистентності достовірно вище (р < 0,05). Крім того, були визначені фактори ризику, що достовірно пов'язані з виявленням плазмідіндукованих механізмів стійкості: вік 55 років і старше (53 %, р < 0,05), факт стаціонарного лікування упродовж останнього року (70,8 %, р < 0,05), прийом (3-лактамів та фторхінолонів із різних причин у поточному році (44,7 %, р < 0,05).

Із метою визначення ступеня впливу чинників на виявлюваність плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу був проведений аналіз співвідношення шансів (prevalence odd-ratio -- OR) (рис. 3). Установлено, що найбільший вплив на виявлення плазмідних генів стійкості чинять: вік старше 55 років (OR 3,05), наявність АГ (OR 2,57), факт стаціонарного лікування (OR 2,02), тривалість ХП понад 10 років (OR 1,97), прийом антибіотиків упродовж останнього року з різних причин (OR 1,41). Дуже цікавим виявився фактор ХХН, що на початкових стадіях зовсім не впливає на колонізацію сечової системи резистентними бактеріями і становить для ХХН І ст. OR 0,51, ХХН ст. OR 0,73, тоді як у разі прогресування ниркової недостатності, особливо в пацієнтів із ХХН ст., виявився найбільшим -- для ХХН III ст. OR 2,03 та ХХН IV ст. OR 1,1.

Цукровий діабет, за даними різних авторів, є незалежним фактором ризику, що сприяє колонізації сечової системи бактеріями з плазмідними механізмами резистентності. Продемонстровано високу питому вагу плазмідних генів резистентності у хворих на ЦД (23,9 %) [7]. У нашому дослідженні виявлюваність плазмідіндукованих механізмів резистентності серед пацієнтів із ХП та супутнім ЦД 2 типу була вище, ніж у хворих без діабету (31,5 % проти 25 %), що підтверджує дані світової літератури про наявність певного впливу ЦД на колонізацію сечової системи резистентними бактеріями та визначає необхідність раціоналізації емпіричної антибактеріальної терапії у таких хворих із метою підвищення її ефективності та зменшення поширення резистентності.

Виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу й без нього

резистентність пієлонефрит діабет антибактеріальний

Типи виявлених плазмідних генів стійкості у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу й без нього

Достовірними чинниками, пов'язаними з виявленням плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і ЦД 2 типу, згідно з даними світової літератури, є: чоловіча стать (65,2%, р<0,05); вік 65 років і старше (51,9%, р < 0,05); випадок недавньої госпіталізації (95 %, р< 0,001); лікування в попередні 3 місяці цефа- лоспоринами, пеніцилінами та фторхінолонами (95%, р< 0,001); захворювання простати (95%, р<0,05); термінальна ниркова недостатність (13%); цукровий діабет (25,9 %); солідні новоутворення (22,2 %) [8, 9]. У нашому дослідженні було уточнено віковий діапазон (старше 55 років), підтверджені дані щодо впливу факту стаціонарного лікування та прийому АБП у поточному році, та вперше встановлений вплив АГ, тривалості ХП та різних стадій ХХН на виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу.

Висновки

1. Поширеність плазмідіндукованих механізмів резистентності серед хворих на ХП становить 29,5% (31/105). У пацієнтів на ХП і ЦД 2 типу, виявлюваність плазмідних генів резистентності дещо вища -- 31,5 % (23/73), тоді як у пацієнтів із ХП без діабету становить 25 % (8/32), проте достовірних відмінностей між групами не виявлено.

2. Достовірними чинниками, пов'язаними з наявністю плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і ЦД 2 типу, визначені: ХХН III та IV стадій; артеріальна гіпертензія; наявність епізодів перенесеного простатиту або циститу в анамнезі, а також вік старше 55 років, тривалість ХП понад 10 років, факт стаціонарного лікування впродовж останнього року, прийом (3-лактамів та фторхінолонів із різних причин у поточному році.

Установлення факторів ризику колонізації сечової системи резистентними бактеріями дає змогу в перспективі відокремити основні категорії хворих, яким доцільно в план обстеження включати дослідження експресії плазмідіндукованих механізмів резистентності з метою підвищення ефективності емпіричної антибіотикотерапії ХП на тлі ЦД 2 типу.

Список використаних джерел

1. Адаптована клінічна настанова з кращої практики діагностики, лікування та профілактики інфекцій сечової системи у жінок / М. О. Колесник, Н. М. Степанова, Л. О. Лебідь [та ін.] // Укр. журнал нефрології та діалізу. -- 2012. -- № 2 (34). -- С. 53-77.

2. Класифікація хвороб сечової системи для нефрологічної практики / М. Колесник, І. Дудар, Н. Степанова [та ін.] // Укр. журнал нефрології та діалізу. -- 2013. -- № 4 (40). -- С. 3-7.

3. Колесник Н. А. Почки и диабет: от понимания проблемы к своевременной и адекватной терапии / Н. А. Колесник // Здоров'я України. -- 2009. -- № 13-14. -- С. 13-15.

4. Переверзев А. С. Особенности инфекций мочевых путей у пациентов с сахарным диабетом / А. С. Переверзев // Здоров'я України. -- 2008. -- № 8. -- С. 10-11.

5. Carattoli A. Plasmids in Gram negatives: molecular typing of resistance plasmids / A. Carattoli // Int. J. Med. Microbiol. -- 2011. -- № 301 (8). -- P. 654-658.

6. Clinical profile of urinary tract infections in diabetics and non-diabetics of urinary tract infections in diabetics and non-diabetic / M. Aswani Srinivas, U. K. Chandrashekar, K. N. Shivashankara [et al.] // Australasian Medical Journal. -- 2014. -- № 7. -- P. 29-34.

7. Differences in risk-factor profiles between patients with ESBL-producing Escherichia coli and Klebsiella pneumoniae: a multicentre case-case comparison study / J. T. Freeman, J. Rubin, G. N. McAuliffe [et al.] // Antimicrob Resist. Infect. Control. -- 2014. -- № 1. -- P. 30-42.О. В. Біпьченко та ін. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МЕДИЦИНИ

8. Extended-spectrum-(3-lactamase-producing Escherichia coli as intestinal colonizers in the German community / G. Valenza, S. Nickel, Y. Pfeifer [et ah] // Antimicrob Agents Chemother. -- 2014. -- №58(2). -- P. 1228-1230.

9. Risk factors for extended-spectrum beta-lactamase positivity in uropathogenic Escherichia coli isolated from community-acquired urinary tract infections / О. K. Azap, H. Arslan, K. Serefhanoglu [et al.] // Clin. Microbiol. Infect. -- 2010. -- № 16 (2). -- P. 147-151.

10. Sundsfjord A. Genetic methods for detection of antimicrobial resistance / A. Sundsfjord 11 Dahlapmis. -- 2004. -- № 12. -- P. 815-837.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.