Фактори ризику виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на хронічний пієлонефрит на тлі цукрового діабету 2 типу
Чинники, пов’язані з виявленням плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на пієлонефрит, поєднаний із цукровим діабетом 2 типу. Пошкодження нирок із розвитком ниркової недостатності. Необхідність раціоналізації антибактеріальної терапії.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.02.2018 |
Размер файла | 56,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Харківська медична академія післядипломної освіти
Фактори ризику виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на хронічний пієлонефрит на тлі цукрового діабету 2 типу
О.В. Більченко
О.І. Чуб
Анотація
Було визначено основні чинники, пов'язані з виявленням плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на хронічний пієлонефрит, що поєднується із цукровим діабетом 2 типу: вік старше 55 років, наявність артеріальної гіпертензії, факт стаціонарного лікування, тривалість хронічного пієлонефриту понад 10 років, прийом антибіотиків упродовж останнього року з різних причин.
Ключові слова: хронічний пієлонефрит, цукровий діабет, резистентність, плазміди.
Аннотация
ФАКТОРЫ РИСКА ВЫЯВЛЕНИЯ ПЛАЗМИДИНДУЦИРОВАННЫХ МЕХАНИЗМОВ РЕЗИСТЕНТНОСТИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ПИЕЛОНЕФРИТОМ НА ФОНЕ САХАРНОГО ДИАБЕТА 2 ТИПА
Проф. А. В. Більченко, 0. И. Чуб
Были определены основные факторы, связанные с выявлением плазмидиндуцированных механизмов резистентности у больных хроническим пиелонефритом и сопутствующим сахарным диабетом 2 типа: возраст старше 55 лет, наличие артериальной гипертензии, факт стационарного лечения, продолжительность пиелонефрита более 10 лет, прием антибиотиков в течение последнего года.
Ключевые слова: хронический пиелонефрит, сахарный диабет, резистентность, плазмиды.
Annotation
RISK FACTORS OF PLASMIDMEDIATED RESISTANCE MECHANISMS IN PATIENTS WITH CHRONIC PYELONEPHRITIS COMBINED WITH TYPE 2 DIABETES
O.V. Bilchenko, 0.1.Chub
Was determined main factors associated with identification of plasmidmediated resistance mechanisms in patients with chronic pyelonephritis, combined with type 2 diabetes: age over 55 years, presence of hypertension, prior hospitalization, duration of chronic pyelonephritis over 10 years, use of antibiotics in the presiding year.
Keywords: chronic pyelonephritis, diabetes mel- litus, resistance, plasmids.
Інфекції сечової системи (ICC) є найпоширенішою групою інфекційних захворювань, переважно за рахунок хронічного пієлонефриту (ХП), на частку якого в структурі вказаної групи хвороб припадає понад 90 % випадків [ 1 ]. На тлі супутнього цукрового діабету (ЦД) ХП діагностується практично в кожного четвертого хворого, що у 2-3 рази частіше, ніж у загальній популяції [3, 4]. Крім того, у пацієнтів із цукровим діабетом ХП у більшості випадків має безсимптомний перебіг, що може призвести до серйозного пошкодження нирок із розвитком ниркової недостатності [6]. Лікування ХП, особливо на тлі ЦД 2 типу, лімітується формуванням резистентності до антибактеріальних препаратів (АБП), яка останнім часом, зумовлена трансфером генів стійкості між бактеріями за допомогою плазмід [4,5].
Мета роботи -- визначення основних чинників, що можуть бути пов'язані з наявністю плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП на тлі ЦД 2 типу.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Обстежено 105 хворих на ХП, із них 73 -- із супутнім ЦД 2 типу (І група) та 32 пацієнти із ХП без ЦД 2 типу (II група). Серед обстежених було 91 (86,7 %) жінка і 14 (13,3 %) чоловіків, середній вік склав 56,9 ± 1,7 років. У 21 (20 %) хворого на ХП було діагностовано І ст. хронічної хвороби нирок (ХХН), у 28 (26,7 %) -- II ст., III ст. ХХН мали 27 (25,7 %) пацієнтів, IV -- 29 (27,6 %). Стадію ХХН визначали за рівнем швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) за формулою CKD-EPI (KDIGO 2012) [2]. Дослідження плазмідіндукованих механізмів резистентності проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) [10].
Статистичну обробку даних проводили за допомогою пакету статистичних програм Statistica 6.О., в дослідженні використовувалися параметричні та непараметричні методи.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності серед обстежених пацієнтів становило 29,5 % (31/105): 19 % за рахунок (3-лактамаз розширеного спектру ((3-ЛРС), 9% склали гени стійкості до фторхінолонів та у 2 % пацієнтів виявилася комбінація зазначених генів. У хворих на ХП із супутнім ЦД 2 типу частота виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності була дещо вища -- 31,5 % (23/73), тоді як у пацієнтів без діабету -- 25 % (8/32), проте достовірних відмінностей між групами не виявлено (рис. 1). За виявлюваністю домінували (3-ЛРС як у пацієнтів із ХП і супутнім ЦД 2 типу, так і без ЦД 2 типу, хоча розповсюдженість плазмідних генів стійкості до фторхінолонів теж була доволі високою (11% (8/73) -- для І групи, 19 % (6/32) -- для II групи) (рис. 2).
Був проведений аналіз чинників, що можуть бути пов'язані з виявленням плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу. Установлено, що у пацієнтів із ХП і ЦД 2 типу на тлі ХХН III та IV ст., або із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ) та наявністю епізодів перенесеного простатиту або циститу можливість колонізації сечової системи бактеріями з плазмідними генами резистентності достовірно вище (р < 0,05). Крім того, були визначені фактори ризику, що достовірно пов'язані з виявленням плазмідіндукованих механізмів стійкості: вік 55 років і старше (53 %, р < 0,05), факт стаціонарного лікування упродовж останнього року (70,8 %, р < 0,05), прийом (3-лактамів та фторхінолонів із різних причин у поточному році (44,7 %, р < 0,05).
Із метою визначення ступеня впливу чинників на виявлюваність плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу був проведений аналіз співвідношення шансів (prevalence odd-ratio -- OR) (рис. 3). Установлено, що найбільший вплив на виявлення плазмідних генів стійкості чинять: вік старше 55 років (OR 3,05), наявність АГ (OR 2,57), факт стаціонарного лікування (OR 2,02), тривалість ХП понад 10 років (OR 1,97), прийом антибіотиків упродовж останнього року з різних причин (OR 1,41). Дуже цікавим виявився фактор ХХН, що на початкових стадіях зовсім не впливає на колонізацію сечової системи резистентними бактеріями і становить для ХХН І ст. OR 0,51, ХХН ст. OR 0,73, тоді як у разі прогресування ниркової недостатності, особливо в пацієнтів із ХХН ст., виявився найбільшим -- для ХХН III ст. OR 2,03 та ХХН IV ст. OR 1,1.
Цукровий діабет, за даними різних авторів, є незалежним фактором ризику, що сприяє колонізації сечової системи бактеріями з плазмідними механізмами резистентності. Продемонстровано високу питому вагу плазмідних генів резистентності у хворих на ЦД (23,9 %) [7]. У нашому дослідженні виявлюваність плазмідіндукованих механізмів резистентності серед пацієнтів із ХП та супутнім ЦД 2 типу була вище, ніж у хворих без діабету (31,5 % проти 25 %), що підтверджує дані світової літератури про наявність певного впливу ЦД на колонізацію сечової системи резистентними бактеріями та визначає необхідність раціоналізації емпіричної антибактеріальної терапії у таких хворих із метою підвищення її ефективності та зменшення поширення резистентності.
Виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу й без нього
резистентність пієлонефрит діабет антибактеріальний
Типи виявлених плазмідних генів стійкості у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу й без нього
Достовірними чинниками, пов'язаними з виявленням плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і ЦД 2 типу, згідно з даними світової літератури, є: чоловіча стать (65,2%, р<0,05); вік 65 років і старше (51,9%, р < 0,05); випадок недавньої госпіталізації (95 %, р< 0,001); лікування в попередні 3 місяці цефа- лоспоринами, пеніцилінами та фторхінолонами (95%, р< 0,001); захворювання простати (95%, р<0,05); термінальна ниркова недостатність (13%); цукровий діабет (25,9 %); солідні новоутворення (22,2 %) [8, 9]. У нашому дослідженні було уточнено віковий діапазон (старше 55 років), підтверджені дані щодо впливу факту стаціонарного лікування та прийому АБП у поточному році, та вперше встановлений вплив АГ, тривалості ХП та різних стадій ХХН на виявлення плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і супутній ЦД 2 типу.
Висновки
1. Поширеність плазмідіндукованих механізмів резистентності серед хворих на ХП становить 29,5% (31/105). У пацієнтів на ХП і ЦД 2 типу, виявлюваність плазмідних генів резистентності дещо вища -- 31,5 % (23/73), тоді як у пацієнтів із ХП без діабету становить 25 % (8/32), проте достовірних відмінностей між групами не виявлено.
2. Достовірними чинниками, пов'язаними з наявністю плазмідіндукованих механізмів резистентності у хворих на ХП і ЦД 2 типу, визначені: ХХН III та IV стадій; артеріальна гіпертензія; наявність епізодів перенесеного простатиту або циститу в анамнезі, а також вік старше 55 років, тривалість ХП понад 10 років, факт стаціонарного лікування впродовж останнього року, прийом (3-лактамів та фторхінолонів із різних причин у поточному році.
Установлення факторів ризику колонізації сечової системи резистентними бактеріями дає змогу в перспективі відокремити основні категорії хворих, яким доцільно в план обстеження включати дослідження експресії плазмідіндукованих механізмів резистентності з метою підвищення ефективності емпіричної антибіотикотерапії ХП на тлі ЦД 2 типу.
Список використаних джерел
1. Адаптована клінічна настанова з кращої практики діагностики, лікування та профілактики інфекцій сечової системи у жінок / М. О. Колесник, Н. М. Степанова, Л. О. Лебідь [та ін.] // Укр. журнал нефрології та діалізу. -- 2012. -- № 2 (34). -- С. 53-77.
2. Класифікація хвороб сечової системи для нефрологічної практики / М. Колесник, І. Дудар, Н. Степанова [та ін.] // Укр. журнал нефрології та діалізу. -- 2013. -- № 4 (40). -- С. 3-7.
3. Колесник Н. А. Почки и диабет: от понимания проблемы к своевременной и адекватной терапии / Н. А. Колесник // Здоров'я України. -- 2009. -- № 13-14. -- С. 13-15.
4. Переверзев А. С. Особенности инфекций мочевых путей у пациентов с сахарным диабетом / А. С. Переверзев // Здоров'я України. -- 2008. -- № 8. -- С. 10-11.
5. Carattoli A. Plasmids in Gram negatives: molecular typing of resistance plasmids / A. Carattoli // Int. J. Med. Microbiol. -- 2011. -- № 301 (8). -- P. 654-658.
6. Clinical profile of urinary tract infections in diabetics and non-diabetics of urinary tract infections in diabetics and non-diabetic / M. Aswani Srinivas, U. K. Chandrashekar, K. N. Shivashankara [et al.] // Australasian Medical Journal. -- 2014. -- № 7. -- P. 29-34.
7. Differences in risk-factor profiles between patients with ESBL-producing Escherichia coli and Klebsiella pneumoniae: a multicentre case-case comparison study / J. T. Freeman, J. Rubin, G. N. McAuliffe [et al.] // Antimicrob Resist. Infect. Control. -- 2014. -- № 1. -- P. 30-42.О. В. Біпьченко та ін. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МЕДИЦИНИ
8. Extended-spectrum-(3-lactamase-producing Escherichia coli as intestinal colonizers in the German community / G. Valenza, S. Nickel, Y. Pfeifer [et ah] // Antimicrob Agents Chemother. -- 2014. -- №58(2). -- P. 1228-1230.
9. Risk factors for extended-spectrum beta-lactamase positivity in uropathogenic Escherichia coli isolated from community-acquired urinary tract infections / О. K. Azap, H. Arslan, K. Serefhanoglu [et al.] // Clin. Microbiol. Infect. -- 2010. -- № 16 (2). -- P. 147-151.
10. Sundsfjord A. Genetic methods for detection of antimicrobial resistance / A. Sundsfjord 11 Dahlapmis. -- 2004. -- № 12. -- P. 815-837.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Клінічні особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з цукровим діабетом ІІ типу. Структурних змін речовини головного мозку у обстежених хворих. Особливості церебральної і периферичної гемодинаміки. Метаболічні порушення у хворих.
автореферат [36,8 K], добавлен 07.04.2009Вплив ступеня компенсації діабету та способу корекції вуглеводного обміну на виразність і частоту ДД міокарда у хворих із цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Вплив метаболічних препаратів на діастолічну функцію серця.
автореферат [32,9 K], добавлен 12.03.2009Визначення клініко-лабораторних, ендокринних і імунологічних показників у хворих на пієлонефрит, взаємозв’язок між параметрами адаптації і показниками імунітету. Зв'язок між адаптогенною і імуномоделюючою дією бальнеотерапії на курорті Трускавець.
автореферат [88,8 K], добавлен 10.04.2009Виявлення генетичної схильності хворих на цукровий діабет 2 типу до раннього розвитку абсолютної інсулінової недостатності, визначення наявності поліморфізму С-Т1858Т гену PTPN22 у хворих та оцінка його патогенетичного значення в еволюції захворювання.
автореферат [82,2 K], добавлен 09.04.2009Особливості загального стану організму на основі дослідження системної гемодинаміки, дихання та функції нирок у хворих з декомпенсованим цукровим діабетом в умовах стандартної терапії та при застосуванні у комплексі реамберину. Зміни кисневого бюджету.
автореферат [65,7 K], добавлен 06.04.2009Мікроциркуляторні порушення у яснах хворих на хронічний генералізований пародонтит на тлі цукрового діабету. Патогенетичне лікування хронічного генералізованого пародонтиту у даної категорії хворих, використання лікувальної композиції "Діоцинкохім".
автореферат [44,4 K], добавлен 21.03.2009Інтенсивні болі в попереку ниючого характеру, що турбують постійно. Підвищення температури тіла хворого на хронічний пієлонефрит в стадії активного запалення до 39,2 С. Пальпація сечового міхура. Проведення антибіотикотерапії, дезінтоксикаційної терапії.
история болезни [28,8 K], добавлен 30.10.2013Етіологія та патогенез цукрового діабету; клінічна характеристика хворих. Дослідження ефективності застосування програми реабілітації хворих. Вплив лікувальної гімнастики, масажу та методів фізіотерапії на функціональний стан нижніх кінцівок людини.
дипломная работа [103,9 K], добавлен 22.01.2014Закономірності розвитку уражень АНС при цукровому діабеті. Методи ранньої діагностики, патогенетично-обґрунтованого лікування і профілактики ДАН у хворих на цукровий діабет 1 типу. Лікування сірковмісними препаратами та вплив їх на перебіг хвороби.
автореферат [147,5 K], добавлен 17.02.2009Патофізіологічні особливості та причини розвитку ішемічної хвороби серця при наявному цукрового діабету 2 типу. Доцільність застосування кардіоліну як допоміжного фітотерапевтичного препарату у хворих. Поліпшення мозкового та коронарного кровотоку.
статья [22,4 K], добавлен 06.09.2017