Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»

К.В. Дяк, О.М. Юзько

Україна, Чернівці

Резюме

Вступ. Сучасний підхід до проблеми спонтанних передчасних пологів базується на уточненні механізмів їх виникнення, а також на своєчасному послідовному проведенні профілактичних заходів. У даний час немає жодного тесту, який міг би точно прогнозувати передчасні пологи. Існуючі акушерські рекомендації вже призвели до зменшення перинатальної захворюваності й смертності, але необхідно продовжувати розробку науково-обґрунтованої стратегії для профілактики передчасних пологів.

Мета. Провести ретроспективний аналіз медичної документації у жінок, які мали передчасні пологи.

Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 100 медичних карт у жінок, які мали передчасні пологи.

Результати дослідження. Досліджувана група жінок з передчасними пологами була розподілена на 4 групи згідно класифікації передчасних пологів. Факторами ризику передчасних пологів є: екстрагенітальна патологія (серцево-судинні та запальні захворювання сечовидільних шляхів), запальні захворювання жіночих статевих органів, паритет пологів, інтергенеративний проміжок між вагітностями, обтяжений акушерський анамнез (самовільні, медичні викидні та перинатальні втрати). Перебіг передчасних пологів залежить від терміну гестації, шляху пологорозрішення, адекватного знеболення та профілактики респіраторного дистрес синдрому у плода. Попередити передчасні пологи можна за наявності своєчасного їх прогнозування.

Висновки. Проведений нами аналіз визначив провідні медико-біологічні фактори ризику передчасних пологів. З метою вирішення зазначених проблем рекомендується: прегравідарна підготовка; планування вагітності; виявлення групи ризику по невиношуванню вагітності; індивідуальний підхід у виборі методу пологороз- рішення.

Ключові слова: передчасні пологи; причини; профілактика.

Вступ

Передчасні пологи (ПП) в останні два десятиліття стабільно займають одне з провідних місць у структурі ускладненої вагітності. За рекомендацією ВООЗ у даний час передчасними вважають пологи після 22 тижнів вагітності при масі плоду більше 500 гр. Частота цієї патології не має тенденції до зниження і коливається від 6 до 10 % [1]: 7,2 % - у Франції, 7,8 % - у Великобританії, 7,9 % - в Норвегії, 9-10 % - у Німеччині, 10 % - в Угор - щині,10,1 % - у США, в Україні частота передчасних пологів коливається від 3,5 до 4,7% в різних регіонах та має постійну тенденцію до збільшення. [2, 3, 6] Згідно з офіційними звітами, на базі МКПБ №2 м. Чернівці ця картина спостерігається і при нашому дослідженні за останні кілька років складає: у 2011 р. - 5,7%, у 2012 р. - 5,2%, у 2013 р. - у 4,7%, у 2014 р. - 4,7%, у 2015 р. - 4,6% відносно загального числа пологів. Складність вирішення проблеми ПП полягає у відсутності єдиної точки зору на причини даної патології, недосконалість сучасних методів їх прогнозування, лікування та своєчасної профілактики загрози переривання вагітності; неузгодженої тактики ведення і способів пологорозрішення при початку передчасних пологів. [3]

Мета дослідження

Провести ретроспективний аналіз медичної документації у жінок, які мали передчасні пологи.

Матеріал і методи дослідження

Проведено ретроспективний аналіз 100 медичних карт у жінок, які мали передчасні пологи.

Вивчено гінекологічний і соматичний анамнез матерів, перебіг вагітності і виникнення ускладнень, особливості пологорозрішення і перинатальні наслідки. Критеріями виключення з аналізу були: багатоплідна вагітність, вроджені аномалії плоду (діагностовані по УЗД і при народженні), мертво- народження.

Для проведення аналізу вказані випадки передчасних пологів були розділені на 4 групи, згідно класифікації передчасних пологів:

• 1-а група - з 22 до 28 тижнів (27 тижнів 6 днів) - новонародженні з екстремально низькою масою тіла (до 1000 г), прогноз яких вкрай несприятливий, високі показники перинатальної смертності і захворюваності - 5 (5,0%) пологів.

• 2-а група - 28-30 тижнів 6 днів - дуже низька маса тіла (до 1500 г), де пологи для плода більш сприятливі - 12 (12,0%) пологів.

• 3-я група - 31-33 тижні 6 днів - недоношеність середнього ступеня - 35 (35,0%) пологи.

• 4-а група - 34-36 тижнів 6 днів - 48 (48,0%) пологи.

Результати дослідження та їх обговорення

Вік жінок групи дослідження коливався від 16 до 46 років, а середній вік склав 31 рік.

У нашому дослідженні не була виявлена залежність впливу шкідливих виробничих факторів на перебіг вагітності та передчасне пологорозрі- шення. Слід відмітити, що в групах переважають жінки працюючі та здобувачі освіти: у 1-й - 2 (22,2%) , 2-й - 4 (44,4%), 3-я - 16 (61,5%) і 4-а 18(51,4%) у відповідності до не працюючих. Часто зустрічаються професії службовців в сфері медицини, освіти і діловодства.

Проведений клініко-статистичний аналіз стану соматичного і репродуктивного здоров'я жінок показав, що в цілому групи біли зіставними по основним параметрам, за якими проводився аналіз. Частіше зустрічались захворювання нирок і серцево-судинна патологія, включаючи вегето-судинні дистонії, синусові тахікардії, аритмії, гіпертонічну хворобу та ін. Хронічний пієлонефрит однаково часто зустрічався в 1-й і 2-й групах (20,0% і 16,6%, відповідно) та в 3-й і 4-й групах (14,3% і 20,8%, відповідно). А серцево-судинна патологія частіше достовірно зустрічалась у 3-й і 4-й групах (25,7% і 31,3%, відповідно), у порівнянні з 1-ю і 2-ю групою (20,0% і 8,3%, відповідно). У більшості жінок вагітність протікала на фоні залізодефіцитної анемії різної ступені важкості - 40,0%, 50,0%, 57,1% і 37,5% випадків відповідно.

Характер менструальної функції у всіх досліджуваних жінок значних порушень не мав. Становлення менструальної функції відбувалося: у 13-14 років - у 65,0% жінок, у 12 років - у 17,0%, у 15-16 років - у 15,0%, старше 16 років - у 3,0%, середній вік настання менархе становив 14 років. У структурі гінекологічної захворюваності була велика доля хронічних запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів, з яких в анамнезі запальні процеси матки і придатків, зустрічались однаково часто в 1-й і 2-й групах (20,0% і 16,7%) та 3-й і 4-й групах (14,3% і 14,6%), які також є несприятливими факторами для планування вагітності та є фактором високого ризику для невиношування вагітності. Звертає на себе увагу, що із гінекологічних захворювань з великою частотою зустрічались неспецифічні (кольпіти, вагініти, ерозії шийки матки), відповідно однаково в 1-й - 40,0%, у 2-й - 25,0%, у 3-й - 37,1% і в 4-й групах - 29,2%, порівнюючи зі специфічними запальними захворюваннями жіночих статевих органів (урогенітальний трихомоніаз, хламідіоз, мікоплазмоз), які частіше зустрічалися у 3-й - 8,6% і в 4-й групах - 4,2% і не спостерігалися у 1-й та 2-й групах. У незначної кількості жінок групи дослідження в гінекологічному анамнезі були безпліддя, доброякісні пухлини внутрішніх статевих органів (міоми матки, кісти яєчників), аномалії розвитку внутрішніх статевих органів і поодинокі випадки венеричних захворювань (гонорея, СНІД).

Вивчаючи паритет пологів у групах дослідження, встановлено співвідношення першонароджую- чих до повторнонароджуючих жінок: у 1-й групі, в 2-й та 3-й групі переважали першонароджуючі до повторнонароджуючі у співвідношенні 60,0% до 40,0% ; 58,3% до 41,7% та 54,3% до 45,7%, відповідно, порівнюючи з 4-ю групою, де визначалося співвідношення першонароджуючих до по- вторнонароджуючих в однаковому процентному співвідношені -50,0% до 50,0%. Інтергенератив- ний проміжок менше 1-го року визначався у всіх жінок, але найбільше процентне співвідношення визначалося в 1-й та 3-й групах (40,0% і 20,0%) і найменше - у 2-й і 4-й групах (8,3% і 12,5%). Таким чином, отримані дані дають нам право розглядати паритет пологів і інтергенеративний проміжок між вагітностями як фактор ризику передчасних пологів.

Обтяжений акушерський анамнез (медичні або самовільні викидні) та високий відсоток вишкрібань порожнини матки (2 і більше) мали всі групи жінок. Передчасні пологи в анамнезі були у жінок 1-ї, 3-ї та 4-ї групи, а перинатальні втрати внаслідок передчасних пологів в анамнезі частіше мали жінки 1-ї та 4-ї груп (табл.1).

Таблиця 1 Акушерський анамнез у жінок груп дослідження

З усіх жінок першородящих було 37 ос., повторнородящих - 63 ос., з них 94 ос. перебували на «Д» обліку з приводу даної вагітності, 6 жінок - не перебували. Відвідування жіночої консультації було регулярним у жінок у всіх групах, середня кількість відвідувань не оцінювалась у зв'язку з різними термінами гестації в групах. Даний факт свідчить про бажану вагітність.

Перебіг вагітності у даних жінок здебільшого ускладнювався загрозою переривання вагітності - як в першому так і в другому триместрах. Отже, в першому триместрі частіше зустрічалась загроза переривання вагітності в 1-й, 3-й і 4-й групах (40,0%, 34,3%, 22,9%), а в другому триместі - у 2-й і 4-й групах - відповідно 33,3% і 37,5%, при цьому, в 1-й і 3-й групах був однаковий процентний показник - 20,0%. Результати наших досліджень підтверджені даними літератури, де загроза переривання вагітності в першому і в другому триместрах були наслідком передчасних пологів, і складали від 38,9% до 43,8%. [12,13,14]

Преекламсія зустрічалася в 3-й і 4-й групі у 5,7% і 4,2% жінок порівнюючи з 1-ю та 2-ю групами, де дана патологія не зустрічалася. Плацентарна дисфункція, яка є підґрунтям для таких ускладнень, як дистрес плоду під час вагітності та пологів, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти зустрічалась у всіх групах жінок (рис.1).

Рис.1 Ускладнення під час вагітності та пологів у жінок групи дослідження з передчасними пологами

Проводячи аналіз перебігу вагітності у даних групах жінок з передчасними пологами, ми дійшли висновку, що факторами ризику передчасних пологів є загроза переривання вагітності, особливо в першій половині вагітності та плацентарна дисфункція в другій половині вагітності.

Отже, прогнозування передчасних пологів, яке базується тільки на виявленні факторів ризику, не призведе до зниження їх числа на рівні популяції і є не перспективним. Це обумовлено тим, що чинники, що значимо впливають на число передчасних пологів, у популяції зустрічаються рідко, а фактори, які мають значне поширення, не завжди збільшують ризик передчасних пологів. [11]

Пологи через природні пологові шляхи відбулися у 74 із 100 жінок: у 1-й групі - 3 (60,0%), у 2-й групі - 10 (83,3%), у 3-й групі - 22 (62,8%), у 4-й групі - 39 (81,2%) відповідно. Пологороз- рішення шляхом кесарського розтину провели у 26 випадках: у 1-й групі - 2 (40,0%), де показами було сідничне передлежання; у 2-й групі - 2 (16,7%) - показами був дистрес плоду; в 3-й групі - 13 (37,1%), у 4-й групі - 9 (18,7%), де показами були неправильні положення плоду (ніжне, сідничне передлежання та поперечне положення), дистрес плоду, преекламсія важкого ступеня, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти та резус конфлікт. Отже, у 3-й групі по- логорозрішення через природні пологові шляхи значно поступипалось пологорозрішенню шляхом кесарського розтину. Аналіз перебігу пологів через природні пологові шляхи показав, що пологи зі спонтанною регулярною пологовою діяльністю в активній фазі передчасних пологів, при поступленні у пологовий будинок відмічено у 35,8 % роділь, при цьому 25,4 % - у першому періоді пологів і 10,4% - у другому. Найбільшим цей показник був у 4-й і 1-й групах - 29,2% і 20,0%, дещо меншим - у 3-й групі - 14,3% і найменший - у 2-й групі - 8,3% (табл.2).

Таблиця 2 Аналіз пологорозрішення передчасних пологів

Передчасне вилиття навколоплідних вод чітко спостерігалось у всіх групах жінок у високому відсотковому співвідношені: в 1-й і 3-й групах по 60,0%, відповідно, в 2-й групі - 58,3% та в 4-й групі - 54,2%. У всіх групах при тривалому безводному проміжку 12 годин і більше проводилася антибактеріальна терапія. У 1-й групі хоріонамніоніт діагностований у 40,0%, у 2-й групі - 8,3%, у 3-й групі - 11,4% і в 4-й групі - 2,1% жінок. Найбільший відсоток ускладнень у вигляді хоріонамніоніту мав місце в 1-й та 3-й групах. Таким чином, розвиток хоріонамніоніту безпосередньо залежить від тривалості безводного проміжку та мікрофлори пологових шляхів.

Відомо, що тактика пологорозрішення переважно визначає стан новонародженого [6]. Більша можливість на успішну адаптацію після дбайливого пологорозрішення (анте- та інтранатальний токоліз, профілактика респіраторного дистрес - синдрому, відсутність акушерської допомоги в пологах через природні пологові шляхи, вилучення голівки плода в плідному міхурі при кесерському розтині [10]) є досить високими. Особливого обговорення потребують питання знеболення передчасних пологів. У даний час визнано,що фізіологічна денервація матки і перебудова симпатико-адреналового ланцюга регуляції скорочувальної діяльності матки завершується тільки до терміну доношеної вагітності. Відповідно, больова реакція при передчасних пологах з наступною гіперкатехолемією потребує обов'язкової аналгезії. Методом вибору для знеболення передчасних пологів вважають епідуральну аналгезію, при якій створюється регіональний симпатичний блок [9]. У досліджуваних групах вона використовувалась відповідно: в 1-й - у 20,0%, в 2-й - у 41,7%, в 3-й - у 25,7%, в 4-й - у 25,0% випадків.

Резервом поліпшення результатів передчасних пологів може стати розширення показів до кесаревого розтину. [4,8] Аналіз свідчить, що більшість (68,0%) операцій проводилося за екстреними показаннями -- кровотеча при передчасному відшарування нормально розташованої плаценти (у 5,0%), центральне передлежання плаценти (у 1,0%), тазове та ніжне передлежання при відхо- дженні вод (у 4,0%), поперечне положення плода (у1,0%), неспроможність рубця на матці (у 4,0%), хронічна прогресуюча внутрішньоутробна гіпоксія плоду з порушенням кровотоку в маткових артеріях і артеріях пуповини (у 3,0%).

Профілактика респіраторного дистрес - синдрому (РДС) у плода проводилася дексаметазоном короткими і тривалими курсами із розрахунку 24 мг препарату на курс. У 1-й групі профілактика РДС була проведена у 60,0% випадків, в 2-й - у 58,3%, в 3-й - у 74,3% і в 4-й - у 14,6% випадків. По кількості випадків профілактика РДС у плода частіше була проведена в 3-й групі. Відсутність профілактики РДС у плода пояснюється часом з моменту поступлення до пологорозрішення від 40 хв. до 6-8 год., коли відбувалося пологорозрі- шення ургентно або терміном гестації більше 3436 тижнів. Повторні курси профілактики РДС у плода проводились рідко й зустрічалися в жінок з персистуючими загрозами передчасних пологів у 1-й та 4-й групах (20,0% і 2,1%) відповідно. За даними літератури, профілактику РДС у плода рекомендують проводити в термінах гестації з 27 до 34 тижнів вагітності. [12,13]

Частота пригнічення життєво важливих функцій у новонародженої дитини за шкалою Апгар корелює з низькою оцінкою стану при народженні. Важливе прогностичне значення має оцінка стану дитини через 5 хв. після народження - якщо вона залишається низькою, прогноз несприятливий. Адаптація серцево-судинної системи позаутробно відбувається одночасно з адаптацією легень. У 1-й групі середня оцінка за шкалою Апгар складала на першій хвилині 3,6±1,7 бала, на п'ятій хвилині 2,8±1,4 бала. У 2-й групі середня оцінка за шкалою Апгар складала на першій хвилині 3,75±1,9 бала, на п'ятій хвилині 2,25±1,6 бала. У 3-й і 4-й групах на 1-й хвилині - 5,26±1,5 бала; 5,52±1,7 бала, на 5-й хвилині - 4,28±1,4 бала; 5,5±1,2 бала відповідно. Проводячи порівняння частоти поло- горозрішення шляхом кесарського розтину і перинатальними наслідками нами визначено, що оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар була вищою при абдомінальному пологорозрішені. За результатами аналізу в 1-й групі значної різниці в оцінці стану новонароджених не було узалежності від метода пологорозрішення. У 2-й і 3-й групах пологорозрішення шляхом кесарського розтину підвищувало оцінку новонароджених за шкалою Апгар порівнюючи з пологами через природні пологові шляхи. У 4-й групі оцінка за шкалою Ап- гар була вище у новонароджених, які народилися через природні пологові шляхи, порівнюючи з жінками у яких пологорозрішення було шляхом кесарського розтину. Отримані нами результати відповідають даним літератури. [12]

Найбільш частим показанням до ШВЛ був синдром дихальних розладів, асфіксія важкого та середнього ступеня важкості. Аналіз реанімаційних заходів, надання допомоги новонародженим показав, що їх об'єм залежить від терміну гестації, від адаптації дихальної системи і в необхідності у новонародженого проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ) та своєчасної профілактики респіраторного дистрес - синдрому. В 1-й групі проведена профілактика РДС не впливає суттєво на об'єм реанімаційної допомоги. У 2-й, 3-й і 4-й групах необхідність в штучній вентиляції легень суттєво знижується зі збільшенням терміну гестації в поєднанні із профілактикою респіраторного дистрес - синдрому дексаметазоном. Найбільш важливим ускладненням пологів для недоношеної дитини є пологова травма, яка при передчасних пологах зустрічається у 7 разів частіше, чим при нормальних. [4] До пологового травматизму спонукають наступні анатомо-фізіологічні особливості недоношених новонароджених: відносно велика голова за рахунок мозкового черепа, м'які кістки черепа і відкриті шви і тім'ячка, включаючи бокові тім'ячка. [15] Судини головного мозку мають субепендимальний зародковий шар, розміщений над головою і тілом хвостатого ядра, він стоншується після 30 тижнів гестації і зникає майже повністю до 36 тижнів. Вказана ділянка є джерелом у більшості випадків внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених дітей. [6] Новонароджені 1-ї групи мали середню масу тіла при народженні 1,020 г, 2 - ї групи - 1,317 г, 3 - ї групи - 1,935 г та 4 - ї групи - 2254 г, відповідно. пологи гінекологічний перинатальний

Аналіз історій пологів показав, що 65,8% у вагітних із загрозою передчасних пологів була проведена токолітична терапія b-адреноміметиками. У вагітних з передчасним вилиттям навколоплідних вод проводилась консервативно-очікувальна тактика з призначенням антибіотиків і профілактики респіраторного дистрес - синдрому у плода. Однак основними причинами, що призвели до передчасних пологів, стали спонтанний початок пологової діяльності (65,8%), передчасний розрив плідних оболонок (25,8%), а також медичні втручання, спрямовані на дострокове переривання вагітності за рахунок ускладнень (8,4%).

Роль інфекційно-запального фактору і хронічної плацентарної недостатності в патогенезі невиношування підтверджують результати гістологічного дослідження послідів. Запальні зміни в плаценті, такі як базальний децидуіт, мембранний плацентит, інтервелузіт виявляються практично у кожної жінки в групах дослідження (у 1 - й - 80,0%; у 2 - й - 66,7%; у 3 - й - 31,4% та у 4-й - 18,75%).

Висновки

1. Проведений нами аналіз визначив провідні медико-біологічні фактори ризику передчасних пологів:

• соматична патологія - слід відзначити, що частіше зустрічались захворювання нирок і серцево-судинна патологія, включаючи вегето-судинні дистонії, синусові тахікардії, аритмії, гіпертонічну хворобу та ін.;

• хронічні запальні захворювання геніталій;

• ранні репродуктивні втрати в анамнезі;

• інтергенеративний проміжок менше 1 року.

2. Методом вибору пологорозрішення при передчасних пологах у вагітних високого перинатального ризику повинна надаватися перевага шляху кесарського розтину, оскільки він достовірно знижує показник перинатальної смертності. Проте, в терміні гестації з 22 до 28 тижнів пологорозрішення шляхом кесарського розтину, як показали отримані нами результати, не збільшують життєздатність новонародженого. У терміні гестації з 29 до 34 тижнів більш дбайливим методом пологорозрішення слід вважати кесарський розтин, виходячи із перинатального ризику. Після 34 тижнів метод оперативного пологорозрішення не впливає на перинатальний результат. У структурі показів до оперативного пологорозрішення зустрічаються ті покази, які одинаково часто зустрічаються в загальній популяції і не визначені терміном гестації. Методом вибору пологорозрішення в терміні гестації після 34 тижнів є пологи через природні пологові шляхи.

3. З метою вирішення зазначених проблем рекомендується:

• прегравідарна підготовка, включаючи в обов'язковому порядку повне обстеження жінки;

• планування вагітності, збільшення інтерге- неративного проміжку;

• ретельний збір анамнезу, виявлення групи ризику по невиношуванню вагітності;

• індивідуальний підхід у виборі методу пологорозрішення виходячи із перинатального ризику.

Перспективи подальших досліджень

Прогнозуючи передчасні пологи та своєчасно їх діагностика у вагітних групи ризику.

Література

1. Акушерство: национальное руководство /под ред. Айламазян Э.К. и др. Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2007. 1200 с.

2. Преждевременные роды /Гармаева Е.Д. и др. Вестник Бурятского университета. 2010. № 12. С. 143-147.

3. Кулавский Е.В., Кулавский В.А. Актуальные проблемы преждевременных родов в современном акушерстве. Медицинский вестник Башкортостана. 2011. Т. 6, № 1. С. 49-53.

4. Макаров О.В., Бухарева И.В., Кузнецов И.А., Романовская В.В. Современные подходы к прогнозированию преждевременных родов. Российский вестник акушера-гинеколога. 2007. № 7. С. 10-15.

5. Проблемы преждевременных родов в современном акушерстве /Савельева Г.М. и др. Практическая медицина. 2010. № 4 (43). С. 7-12.

6. Сидельникова В.М., Антонов А.Г. Преждевременные роды. Недоношенный ребенок. Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2006. 448 с.

7. Юрасова Е.А. Преждевременные роды. Дальневосточный медицинский журнал. 2008. № 3. С. 118-122.

8. Mackeen A.D., Seibel-Seamon J., Grimes-Dennis J., Baxter J.K, Berghella V Tocolytics for preterm premature rupture of membranes. Cochrane Database Syst. Rev. 2011. Oct 5, № 10. CD007062. doi:10.1002/14651858.CD007062. pub2

9. Чудинов Ю.В. Адренергическая иннервация матки в различные периоды репродуктивной деятельности: автореф. дисс...канд. мед. наук. Ленинград, 1987. 22 с.

10. Фаткуллин И.Ф. Дискуссионные вопросы абдоминального родоразрешения. Казанский медицинский журнал. 2007. Т. 88. № 2. С. 121-123.

11. Мартыненко П.Г., Волков В.Г., Хромушин В.А. Прогнозирование преждевременных родов: результаты алгебраического моделирования на основе конструктивной логики. Вестник новых медицинских технологий. 2009. Т. 16, № 1. С. 210-213.

12. Козлов П.В., Макаров О.В., Володин Н.Н. Недоношенная беременность. осложненная преждевременным разрывом плодных оболочек. Москва: Ман-ПРИНТ. 2012. 13 с. 13.Кулаков В.И., Мурашко Л.Е. Преждевременные роды. Москва: Медицина, 2002. 176 с. 14. Goldenberg R.L., Culhane

J.F., Iams J.D., Romero R. Epidemiology and causes of preterm birth. Lancet. Preterm Birth. 2008 Jan. 5:371(9606):75-84. doi: 10.1016/S0140-6736(08)60074-4.

13. Тимошенко В.Н. Недоношенные новорожденные дети: учеб. пособ. Ростов-на-Дону: Феникс; 2007. 192 с.

Резюме

Причинные факторы преждевременных родов (новый взгляд на проблему)

К.В. Дяк, А.М. Юзько

Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет» (г. Черновцы, Украина)

Введение. Современный подход к проблеме спонтанных преждевременных родов основан на неполном понимании механизмов их возникновения, а также последовательности и сроков проведения профилактических мероприятий. В настоящее время нет ни одного теста, который мог бы точно прогнозировать преждевременные роды и определить все дальнейшие действия. Хотя выполнение принятых в настоящие время акушерских рекомендаций уже привело к уменьшению перинатальной заболеваемости и смертности, нам необходима разработка целостной научно обоснованной стратегии для профилактики преждевременных родов.

Цель. Провести ретроспективный анализ медицинской документации у женщин, имевших преждевременные роды.

Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 100 медицинских карт у женщин, имевших преждевременные роды.

Результаты исследования. Исследуемая группа женщин, имевших преждевременные роды, была разделена на 4-х группы, согласно классификации преждевременных родов. Факторами риска преждевременных родов является экстрагенитальная патология (сердечнососудистые и воспалительные заболевания мочевыводящих путей), воспалительные заболевания женских половых органов, паритет родов, интергенеративный промежуток между беременностями, отягощенный акушерский анамнез (самопроизвольные, медицинские выкидыши и перинатальные потери). Ход преждевременных родов зависит от срока гестации, пути родоразре- шения, адекватного обезболивания и профилактики респираторного дистресс - синдрома у плода. Предупредить преждевременные роды можно при наличии своевременного их прогнозирования.

Выводы. Проведенный нами анализ определил ведущие медико-биологические факторы риска преждевременных родов. С целью решения указанных проблем рекомендуется: преграви- дарная подготовка; планирование беременности; выявление группы риска по невынашиванию беременности; индивидуальный подход в выборе метода родоразрешения.

Ключевые слова: преждевременные роды; причины; профилактика.

Summary

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» Контактна адреса: Театральна площа, 2, м.Чернівці, 58002, Україна. Контактний телефон:

+38(050) 6752334. e-mail: akusherstvo1@bsmu.edu.ua ORCID: orcid.org/0000-0003-1270-9095 Researcher ID (Web of Science): D-8126-2017

Контактная информация:

Юзько Александр Михайлович - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой акушерства и гинекологии Высшего государственного учебного заведения Украины «Буко- винский государственный медицинский университет».

Контактный адрес: Театральная площадь, 2, Черновцы, 58002, Украина. Контактный телефон:

+38 (050) 6752334 e-mail: akusherstvo1@bsmu.edu.ua ORCID: orcid.org/0000-0003-1270-9095 Researcher ID (Web of Science): D-8126-2017

Contact Information:

Yuzko Alexander - MD, Professor, Head of Department of Obstetrics and Gynecology of Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University» Contact: Theatre sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine.

Phone: +38 (050) 6752334. e-mail: akusherstvo1@bsmu.edu.ua ORCID: orcid.org/0000-0003-1270-9095 Researcher ID (Web of Science): D-8126-2017Размещено на Allbest.ru