Виконавець

Студентка 3 курсу 22 групи

Рудь І.В.

Науковий керівник

Кандидат фармацевтичних наук

Попик А. І.

Харків 2015 рік

Вступ

Цілющі властивості плодів чорниці відомі людині здавна. Наші предки застосовували їх для поліпшення зору. У роки Великої Вітчизняної війни льотчикам перед нічними польотами давали чорничний кисіль, оскільки ягоди чорниці покращують кровопостачання сітківки очей і тим самим загострюють нічний зір. Ця ягода, поряд з жостером, малиною, ялівцем, чорною смородиною і шипшиною входить в список 24 лікарських рослин, що підлягають першочерговому збору для лікувального застосування. Вона широко використовується в народній медицині. Лікарська рослинна сировина та лікарські препарати володіють малою токсичністю, м'яким і ефективним впливом на організм і знаходять все більш широке застосування в медичній практиці. Знахарі здавна використовували чорницю в якості ефективного засобу при лікуванні багатьох хвороб. Лікувальні властивості чорниці обумовлені речовинами, які містяться в ній.

У медицині і фармації широко застосовують плоди чорниці - Fructus Myrtilli. Відвар із плодів чорниці застосовують, як в'яжучий засіб при колітах, ентероколітах та діареї. В'яжуча дія зумовлена танідами конденсованої групи. На фармацевтичному ринку України представлені такі препарати, як Стрікс, Оптікс, Візіо Баланс, Чорниця Форте тощо, які містять біологічно активні речовини плодів сорниці. У народній та науковій медицині пагони та листя чорниці застосовують, як цукрознижуючий засіб у вигляді відварів і входять до складу цукрознижуючих зборів Арфазетин та Мірфазин.

Походження

Наукова назва роду походить від латинського слова vacca - "корова", по придатності листя деяких видів на корм худобі.

Видова назва myrtillus представляє зменшувальне від myrtus - "мирт", за подібністю рослини з маленьким миртом.

Російська назва "чорниця" походить від кольору ягід і того, що вони чорнять руки і рот.

На Русі чорницю називали "молодильної ягодою". Вважали, що вона омолоджує організм.

Інші російські назви рослини: чернега, черніжнік, черниця, чорничник, чернішнік.

Народні назви: блакитна ягода, вороняче око, чорна ягода, росяних ягода, Миртова - за подібністю листя[7].

На Далекому Сході Росії ягоду часто помилково називають голубицею.

Цікаво, що назва роду кактусів Міртіллокактус (Myrtillocactus) утворено від назви чорниці (Vaccinium myrtillus) і пояснюється зовнішньою схожістю плодів цих кактусів і чорниці.

лікарський сировина чорниця сушіння

Чорниця в історії та культурі

В Англії є повір'я, що можна накликати біду, якщо збирати ягоди чорниці після 11 жовтня - нібито саме в цей день диявол плює на ягоди чорниці, а тому той, хто їх з'їсть, буде осквернений.

У 1964 році була випущена поштова марка із зображенням чорниці (Рис.1).

У селі Гукливий Воловецького району Закарпатської області (Україна) побудований невеликий пам'ятник чорниці(Рис. 2) [20].

22 липня по народним календарем день Панкратія і Кирила. Початок збору чорниці, чорничний день. "Чорниця відведе від живота лихо". У давнину говорили: чорниця відновлює здравіє і збільшує світосприйняття. Народженим в цей день дано знання над грибними та ягідними місцями. Їм слід носити агат (камінь різних кольорів і відтінків, природний сплав кварцу і яшми, сердоліку, халцедону та ін.).

Ще одна дивна властивість чорниці виявив американський учений з Бостона Дж. Джозеф, провідний фахівець з проблем старіння, який повідомив, що лабораторні дослідження, проведені ним, довели: насичена чорницею дієта ефективна проти таких симптомів старіння, як втрата пам'яті, мускульної сили, зору і порушення координації рухів [12].

Чорниця з давніх часів мала славу чудовою, магічною ягодою.

Наші предки застосовували стебла і листя рослини в різних галузях побуту, в кустарному шкіряному виробництві: з їх допомогою шкіри забарвлювалися в коричневий і жовтий кольори. З цих ягід художники виготовляли пурпурні і фіолетові фарби (в першому випадку брали боровую чорницю, у другому - рамен (рамен - ялиновий ліс), а при змішуванні соку плодів з іншими компонентами отримували фарбу для вовни і тканини.

А дуже хитрі і спритні торговці підфарбовували чорницею воду, видаючи її потім за вино.

Чорниця, поряд з горохом, ожиною, рисом, помідорами та ін. Відноситься до овочів і фруктів захисної магії.

Якщо ви хочете, щоб до вас у будинок не ходили небажані вам люди, покладіть кілька ягід чорниці під дверний килимок. Це ж вбереже будинок і від злих сил.

Чорниця мобілізує захисні сили організму і допомагає впорається з нападом енергетичного вампіра.

Якщо у вас депресія - спечіть пиріг з чорницями.

І нарешті, за деякими джерелами, стало відомо, що чорниця входила до складу любовного напою друїдів [18].

Легенда

В легенді говориться, що знадобилося якось Лісової Феї перейти з одного лісу в інший, а ніч стояла темна, безмісячна. Заплутали Фея, присіла на траву і зажурилася. Раптом чує вона тихий голосок: "Дорога Фея, з'їж жменьку моїх ягід, і очі твої стануть такими зіркими, що в темряві розглянуть будь-яку стежинки". І відчула Фея, як на долоню їй хтось насипав щось кругле, наче намисто, піднесла вона їх до рота, одну надкусила, іншу ... І здалося їй, що навколо точно світліше стало, тут вона і стежку помітила ... Не забула Фея допомога чорниці, а це була саме вона, і повеліла лісовому народу розселити її по всьому світу білому ... Так і з'явилася чорниця майже скрізь - в Європі, Росії, Азії, Африці ... [10].

"Коли хочеш врятуватися від безгрошів'я, їж більше чорниці" (народна прикмета) [7].

Коротка біологічна характеристика чорниці

ЧОРНИЦЯ ЗВИЧАЙНА - VaccinummyrtillusL.(лат. Baccinium - ягідний кущ + myrtus - мирт, миртовій кущ, за схожістю листків)(Рис. 3) - з родини вересових (Ericaceae); рос. назва: черника обыкновенная; нар. назви: чорниця, яфіра, боровиця[20]. Чорниця звичайна поширена в європейській частині Росії, Західної та Східної Сибіру, на Кавказі та Далекому Сході. Росте в лісовій зоні з помірним зволоженням і по схилах гір [15] та Північній Америці у лісовій і тундровій зонах, а також на високогір'ї, утворює особливі типи лісу - чорничними. Напівчагарник завв. 15-40см, рідше - 60см, з повзучим кореневищем. Стебло дерев'янисте, прямостояче, галузисте, при основі майже циліндричне, буре; гілки більш-менш відхилені, гостро гранні, зелені[20]. Листки чергові, на дуже коротких черешках, яйцеподібні (8-20 мм завдовжки, 5-16мм завширшки), з тупою або злегка загостреною верхівкою, дрібно-зубчасто-пилчасті, світло-зелені, на зиму обпадають [19].Квітки двостатеві, правильні, дрібні на пониклих квітконіжках, розташовані на молодих пагонах поодиноко в пазухах нижніх листків. Чашечка з невеликим цілокраїм відгоном. Віночок кулястоглечикоподібний, з 5- або 4-зубчастим відгорнутим назовні краєм, зеленкувато-білий або зеленкувато-рожевий. Плід - соковита куляста ягода близько 10мм у діаметрі, чорного кольору, з сизуватим нальотом, з плескатою верхівкою та невеликою кільцевою облямівкою залишка чашечки, у центрі із залишком стовпчика або невеликим загибленням після його відпадання. Цвіте у травні-червні, плоди достигають у липні-серпні [20].Розмножують насінням і вегетативно. Плодоносити розпочинає з 5-6 років [15].

Формула квітки:

.

Розповсюдження та місця зростання чорниці звичайної

Чорниця має голарктичний ареал, поширена переважно в північних і помірних районах. Північний кордон її ареалу на заході досягає островів полярних морів (о. Колгуєв), на сході вона опускається на південь, йде по лісотундрі і лісовій зоні, до тундри не доходить. Південий кордон майже збігається з південним кордоном поширення сосни. Південніше вона зустрічається в горах Великого Кавказу. На сході досягає Якутії і Хабаровського краю [1].

Чорниця росте у хвойних, змішаних і листяних лісах в Карпатах, на Поліссі, у Волинському лісостепу, в західній частині Західного Лісостепу, зрідка в східній частині Лівобережного Лісостепу. Широко поширена також в Західному Сибіру, місцями в Східному Сибіру і високо в горах на Кавказі. На Далекому Сході зустрічається лише в деяких пунктах. Чорниця не росте на Чукотці, Камчатці, Сахаліні, а також в Середній Азії. Ця їстівна і лікарська рослина в основному поширена на півночі і утворює чагарники в соснових, ялинових і хвойно-дрібнолисткових лісах, дуже часто зустрічається в тундрі. Росте переважно на вологих лісових ґрунтах разом з брусницею, буяхами та іншими невеликими кущиками сім'ї брусничних. Чорниця має досить широку екологічну амплітуду, розповсюджена від високогір'я Кавказу до тайги і тундри. Оптимальні умови для зростання знаходить в лісовій зоні з помірною зволоженістю, особливо в підзоні мішаних хвойно-широколистяних лісів Європейської частини. Вапняних ґрунтів чорниця уникає. Вимагає помірно плодючі ґрунти. Велика кількість чорниці в лісовій зоні пояснює її здатністю існувати в умовах значного затемнення. Однак, освітлення місць проростання впливає на збільшення врожайності і на розвиток її вегетативних органів. Так, на світлі середній приріст її пагонів досягає 35см, а в тіні - 30см на рік. У лісотундрі і на високогір'ї чорниця росте на відкритих місцях. Вегетативне розмноження у чорниці переважає над сім'яним. У Європейській частині Росії чорниця раніше всього починає цвісти в лісостепу (Воронезька область), пізніше - в Мурманскій області та Комі. Плоди зривають через 40-50 днів після початку цвітіння. Внаслідок тривалого періоду опадання плодів, промисловий збір можна проводити довгий час. Звичайно, чорниця починає плодоносити з 5-6 років, максимум плодоносіння наступає на 8-10 рік. Чорниця чутлива до весняних заморозків, особливо в період цвітіння [1].

На сучасній території Україні найбільш важливе промислове значення мають зарослі ягідників у Волинській, Рівненській та Житомирській областях та в сумі складають 54.0, 86.9 і 72.3 тис га, в кожній відповідно. З наведеної вище загальної площі ягідників черничники у Волинській області займають 88.1, у Рівненській - 76.6 і Житомирській - 89.3% [4]. Значні запаси чорниці знаходяться також на Закарпатті та у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Київській, Чернігівській і Сумській областях [1].

Раціональні прийоми заготівлі і сушіння ЛРС

Збору підлягають плоди і листя, іноді пагони.

Вручну або за допомогою спеціальних пристосувань (гребенів з гнучкими зубами) збирають зрілі ягоди без плодоніжок. Збір проводять тільки після обсихання роси. Плоди, зібрані вручну, значно чистіше, не мають великої домішки листя та інших частин рослини чорниці. Перестиглі, хворі та пошкоджені шкідниками ягоди збирати не слід. Не допускаються до збору схожі на чорницю ягоди голубики або гонобобель (Vaccinium uligonosum L.). Вони більші ягід чорниці, овальної форми. Колір їх зовні сизий, м'якоть бура. Мити ягоди можна. Плоди сушать на горищах, під навісами, забезпечивши хорошу вентиляцію, але більш доцільно проводити сушку в сушарках, печах або духовках: перші 3-4 години витримують при температурі не вище 40 ° С, підвищуючи її потім до 55-60 ° С, при якій і досушують сировину [9,13].

Листя не є офіційною сировиною та аптеками не заготовляється. Листя чорниці збирають під час цвітіння. Обережно зрізають ножицями неквітучі облистнені пагони, висушують їх у затемненому, добре провітрюваному приміщенні, після чого відокремлюють листя від стебел. Можна збирати окремі листки.

При заготівлі пагонів листя від стебел не відокремлюють.Запах лікарської сировини та ягід слабкий, приємний, смак кислувато-солодкий, трохи терпкий (з терпкістю) [13].

Для магічних цілей збір ягід на другій фазі Місяця поблизу повного місяця, вранці по росі, листя - на третій фазі Місяця перед сходом Сонця, до роси.

Хімічний склад Чорниці

Плоди чорниці містять вуглеводи (5,3-7,4%): глюкоза, сахароза, фруктоза, мальтоза, арабіноза, галактоза; органічні кислоти (0,90-1,28%): лимонна, молочна, щавлева, яблучна, янтарна; вітаміни: тіамін - 0,045 мг%, рибофлавін - 0,08 мг%, нікотинова кислота - 2,1 мг%, каротин - 0,75-1,6 мг%; флаваноїди (460-600 мг%): гіперон, астрагалін, кверцетин, ізокверцетин, рутин; антоціани: дельфінідин,мальвідин, петунідин, ідаїн, миртилін; фенолокислоти: кавова, хінна, хлорогенова; феноли і їх похідні: гідрохінон, монотропеозид, асперулозид; дубильні речовини (до 12% на абсолютно суху речовину), ефірну олію, циклічний шестиатомний спирт інозит, похідні антрацену, сполуки марганцю і заліза. У листі чорниці є дубильні речовини (до 20% на абсолютно суху речовину), флаваноїди: кемпферол, рутин, астрагалін, гіперон, кверцетин, ізокверцетин, авікулярин, мератин; антоціани: ціанідин, дельфінідин, петунідин; тритерпеноїди: в-амірин; олеанолова і урсолова кислоти; фенолокислоти: кавова, хлорогенова, хінна; феноли і їх похідні: гідрохінон, арбутин, метиларбутин, асперулозид, монотерпенозид; ефірна олія, алкалоїд муртин, вітамін С, каротиноїди, лимонна кислота[6]. Хімічний склад чорниці звичайної представлений в таблиці №1.

Також в чорниці звичайній є 5 макро- (K, Ca, Cl, P, S) і мікроелементів (As, Ba,Br, Ce, Co, Cd, Cr, Cu, Fe, I, La, Mo, Mn, Nd, Rb, Pb, Sb, Se, Sn, Sr, Ti, V, Zn, Zr) що представлені в таблиці № 2 [2, 3, 5].

Якісні реакції: З відваром плодів чорниці ( 1 : 10 ) проводять реакції на присутність антоціанів з 10% розчином натрію гідроксиду (з'являється оливково-зелене забарвлення) та ацетату свинцю основного (в результаті випадає осад, розчин набуває рожевого або червоного забарвлення) та дубильних речовин.

Встановлення тотожності сировини у випадку листків проводять за допомогою якісної реакції на дубильні речовини з залізоамонійними галунами (чорно-зелене забарвлення).

Хімічний склад рослини Таблиця 1

Таблиця 2

Застосування в медицині чорниці звичайної

Листя чорниці, суниці лісової та стулки квасолі - основа багатьох проти діабетичних зборів народної медицини. Перший і останній компоненти входять і до складу «Арфазетину» (Рис. 4). Збір активний у разі цукрового інсулінзалежного діабету, іноді дає можливість відмінити інсулін у хворих, які до того не уявляли свого життя без ін'єкцій. На жаль, у тяжких задавнених випадках може виявитися неактивним (можлива загибель клітин острівцевого апарату внаслідок тривалої замісної терапії чи інша залежність).

При захворюваннях очей рекомендують у сезон щодня з'їдати не менш як 1 склянку свіжих ягід, можна з невеликою кількістю меду. Екстракт чорниці з вітаміном Е у 97 % випадків зупиняє прогресування катаракти (але, на жаль, не зумовлює зворотний розвиток). Діабетичну ретинопатію в деяких випадках можна зупинити за допомогою екстракту чи свіжих плодів чорниці.

Не впливаючи на рівень холестерину при атеросклерозі, чорниця (і плоди, і листя) сприяє зменшенню кількості склеротичних бляшок. Цей ефект дослідники пояснюють мембраностабілізувальним та колагенстабілізувальним впливом рослини на стінки судин.

Настій листя чорниці призначають в урології та нефрології при циститах, уретритах, пієлітах, у зборах - при нирковокам'яній та жовчокам'яній хворобах, іноді в цих самих випадках - свіжі плоди чи відвар з них.

Протипоказання: при дискінезіях жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним та гіпотонічним типом, атонічних явищах у гепатостабіліарній системі та травному каналі іноді спостерігають погіршення самопочуття хворого.

Рецепти народної медицини з чорницею звичайною

Плоди чорниці вживають при проносах неінфекційного походження, особливо у дітей, як допоміжний засіб разом з антибіотиками при дизентерії, при авітамінозах. Свіжі плоди чорниці у великих кількостях рекомендують також при подагрі, ревматизмі та інших захворюваннях, пов'язаних з порушенням обміну речовин, при каменях у нирках, недокрів'ї. Ягоди чорниці підвищують гостроту зору і знімають втому очей в результаті тривалої роботи при штучному освітлені, загострюють нічне бачення. При шлунково-кишкових розладах приймають по 50-100 г свіжих плодів чорниці.

Холодний настій: 4 чайні ложки сухих плодів настояти 8 годин на склянці води кімнатної температури. Випити протягом дня ковтками при тих же захворюваннях. Відварені подрібнені ягоди застосовують для компресів при опіках, шкірних хворобах, особливо при лускатому лишаї і екземі.

Відвар плодів: 3 столові ложки з верхом сушених ягід заливають 0,5 л холодної води, доводять до кипіння і кип'ятять 10-15 хвилин на водяній бані (в крайньому випадку - на повільному вогні), проціджують. П'ють 2 рази на день по 200 мл відвару при геморої. Курс лікування - 3-4 тижні. Цей відвар також беруть по 100 мл 2-3 рази на день при функціональній діареї, хронічному ентериті, коліті. Зовнішньо відвар використовують для полоскання порожнини рота і горла (при катаральній ангіні, стоматитах, гінгівітах) і примочок на уражені ділянки (при опіках, довго не гояться ранах, трофічних виразках, екземі).

Для зовнішнього використання більш ефективний густий відвар плодів: 100 г сухих плодів залити 0,5 л води, кип'ятити, поки кількість води не зменшиться до 0,3 л. Цей відвар застосовується для полоскання при ангінах, для змащування обпалених ділянок, висипки на шкірі і некротичних виразках.

Настій листя: 3 столові ложки листя чорниці заливають 600 мл окропу, настоюють 40-60 хвилин (деякі фахівці рекомендують збільшити термін настоювання до 8 годин), проціджують. Приймають по 100-200 мл 3 рази на день при запалені сечового міхура, жовчно-та сечокам'яній хворобі, хронічному катарі кишечника, коліті, блювоті, спазмах шлунка і кишечника. Настій листя ефективний при неважких формах цукрового діабету. Що знаходиться в листках неоміртиллін значно знижує вміст цукру в крові. Настій застосовують також як в'яжучий, антисептичний і протизапальний засіб. Зовнішньо використовують для обробки виразок і ран. Застосовують також для клізм при гемороїдальних кровотечах.

Сік з ягід чорниці використовують для полоскання при запаленні слизової рота.

При розладах шлунка (проносі) рекомендується чорничний кисіль: 1 столова ложка чорниці на 300 мл води, додають чайну ложку картопляного крохмалю і цукрову пудру до смаку.

Плоди чорниці застосовують для виготовлення вин, сиропів, соків, екстрактів. Сік з ягід чорниці використовують для полоскання при запаленні слизової рота.

При розладах шлунка (проносі) рекомендується чернічній кисіль: 1 столова ложка чорниці на 300 мо воде, додають чайну ложку картопляного крохмалю і цукрову пудру до смаку.

Плоди чорниці застосовують для виготовлення вин, сиропів, соків, екстрактів[11].

Лікарські препарати з сировиною чорниці звичайної

Чорниця давно використовується людиною для поліпшення зору. Сучасні наукові дослідження підтвердили позитивний вплив плодів цієї рослини на гостроту зору. Крім того, антиоксидантні властивості чорниці дозволяють використовувати її для лікування офтальмологічних захворювань. Ще однією якістю чорниці є здатність усунення втоми очей.

Діти досить часто змушені напружувати зір: при шкільних заняттях, виконанні домашніх завдань, роботі за комп'ютером і перегляді телепередач. Щоб убезпечити очі від наслідків надмірного навантаження, данськими вченими і був створений препарат.

До складу Стрикс Кідс включені натуральні інгредієнти. Крім екстракту чорниці, в препарат міститься бета-каротин, вітаміни Е і С, а також корисні для зору мінерали - селен і цинк. При виробництві препарату використана вдосконалена технологія обробки рослинної сировини, завдяки якій вдалося зберегти активні компоненти чорниці - антоціанозіди у формі, необхідної організму [14].

"Чорниця-форте" - дія спрямована на зменшення крихкості капілярівочей, на підвищення еластичності стінок кровоносних судин, що живлять сітківку. Вітаміни групи В забезпечують протягом внутрішньоклітинного метаболізму на належному рівні. Препарат "Чорниця-форте" за рахунок рибофлавіну зменшує стомлюваність і втому очей, що робить його незамінним помічником при частій роботі за комп'ютером. Присутність цинку забезпечує поліпшення концентрації зору в ускладнених умовах, наприклад, у сутінках, і дозволяє в найкоротші терміни пристосовуватися оці до зміни рівня освітлення без ускладнень і роздратування. Крім того, "Чорниця-форте" корисний у боротьбі із захворюваннями очей, в числі яких знаходяться катаракта і глаукома. БАД має рослинну основу і не пересичує організм дією речовин хімічного походження. Не викликає звикання і має загальнозміцнюючу дію на організм. Препарат буде корисний і тим, в чиєму анамнезі значиться наявність внутрішньоочного тиску. Він має антиоксидантні властивості і сприяє регенерації пошкоджених тканин[8].

Корисні для очей вітаміни "Миртилене форте"

Миртилене форте - рослинний препарат, вироблений на основі екстракту сухої чорниці. Дія його направлено на стимуляцію вироблення в організмі родопсина світлочутливого пігменту в сітківці органу зору, який покращує чутливість очей до мінливих рівням освітленості і посилює гостроту зору з настанням темряви і при недостатньому освітленні, покращує кровопостачання сітківки.

Препарати, що покращують стан сітківки очей: "Зоряна Очанка", "Оковіт", "Лютеїн комплекс", "Вітрум Віжн форте", "Фіточерніка".

Арфазетин - гіпоглікемічний препарат рослинного походження. Головна дія даного засобу направлено в першу чергу на зниження показника рівня глюкози в крові, стимулювання глікогенобразующей функції печінки, а також підвищення толерантності до вуглеводів. Склад Арфазетин включає в себе коріння аралії маньчжурської, квітки ромашки, трави звіробою, стулки плодів квасолі звичайної, пагони чорниці, хвощ польовий і плоди шипшини.

Висновок

Чорниця звичайна - одна з найбільш цілющих ягід. Вона здатна підсилювати гостроту зору і зменшувати втому очей в результаті тривалої роботи при штучному освітленні. Чорниця добре знімає втому очей при читанні, роботі з комп'ютерами, при водінні машини в темний час доби. Вона підсилює дію інших методів лікування захворювань очей (краплі, гімнастика очей, застосування синтетичних лікарських засобів), допомагає підвищити природний захист тканин очей від деструктивних змін сітківки і кришталика. Вони сприяють поліпшенню нічного зору, нормалізує стан клітинних мембран. Флавоноїди чорниці роблять капіляри сітківки більш міцними і стимулюють регенерацію родопсину - пігменту очі, який сприймає світло при зниженій освітленості. Сушені та консервовані ягоди корисні при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі та інших патологічних станах, пов'язаних зі зниженою міцністю стінок кровоносних судин. Систематичне використання ягід у харчуванні скорочує гнильні і бродильні процеси в кишечнику, надає протизапальну дію, покращує стан хворих, що страждають гастритами, ентеритами, колітами, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки.

На сучасній території Україні найбільш важливе промислове значення мають зарослі ягідників у Волинській, Рівненській та Житомирській областях та в сумі складають 54.0, 86.9 і 72.3 тис га, в кожній відповідно. З наведеної вище загальної площі ягідників черничники у Волинській області займають 88.1, у Рівненській - 76.6 і Житомирській - 89.3% [4]. Значні запаси чорниці знаходяться також на Закарпатті та у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Київській, Чернігівській і Сумській областях.

На сьогоднішній день ні в Україні, ні за рубежем чорниця усе ще не введена в культуру. Селекційна робота з нею практично не ведеться. Лише в Італії з дикоростучої чорниці відібраний ряд коштовних форм. Чорниця є перспективною рослиною для введення в культуру, особливо з врахуванням того, що при "одомашнюванні" розмір її ягід збільшується. Тому садівники, що хочуть мати у своєму саду цю прекрасну рослину, можуть провести цілеспрямований пошук найбільш цікавих клонів у природі з наступним вирощуванням їх на садовій ділянці. У природі чорниця поширена переважно в хвойних і змішаних вологих або заболочених лісах, а також у тундрі і високогір'ях. Це рослина вимоглива до світла, однак добре переносить і затінення, особливо в молодому віці. У гірських районах Карпат чорниця краще плодоносить на відкритих місцях, вирубках, окраїнах полонин, прогалинах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР - Москва, "Картография".1983 - с.340

2. Горохова Т.А., Марсов М.Г., Солєннікова С.М., Бєлоногова В.Д. Макро- і мікроелементи брусниці, буяхів, чорниці та мучниці // Фармацевтичний журнал. - 2004. - №3. - С.102 - 104.

3. Кравченко С. Н., Столетова А. А., Продукты переработки черники - ценный источник биологически активных веществ. Качество продукции, технологий и образования (Материалы V Всероссийской научно-практической конференции). - с. 140-143

4. Краснов В.П, Орлов А.А. Урожайность основных ягодных растений из сем. Ericaceaeна украинском полесье и возможность эксплуатации их ресурсов после Чернобыльской катастрофы.//Растительные ресурсы. - 1996 -с.490

5. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. За редакцією А. М. Гродзінського. - К.: Українська радянська енциклопедія, 1990 - ст. 543

6. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. Київ. «Українська радянська енциклопедія ім. М. П. Бажана» Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992 - ст. 470

7. Махлаюк В.П. Лекарственные растения в народной медицине. Саратов, 1967.

8. Машковский М.Д. Лекарственные средства: пособия для врачей / М.Д. Машковский. - М.: Медицина, 2001 - с.1216

9. Муравьев Д.А. Фармакогнозия: учеб. / Д.А. Муравьева, И.А. Самылина, Г.П. Яковлев. - М.: Медицина, 2002 - с.656

10. Неумывакин И.П. Черника. На страже здоровья / И.П. Неумывакин - СПб, 2008 - с.128

11. Носов А.М. Лекарственные растения официнальной и народной медицины - Москва, "Эскмо".2005 - с.685-686

12. Черника: информация на сайте "Энциклопедия жизни" (EOL)

13. Яковлева Г.П., Блиноой К.Ф. Лекарственное растительное сырье. Фармакогнозия: учеб. Пособие - СПб: СпецЛит, 2004 - с.765.

Размещено на Allbest.ur