Науково-методологічні аспекти регіонального управління охороною громадського здоров’я в дослідженнях українських вчених

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державного управління при Президентові України

Науково-методологічні аспекти регіонального управління охороною громадського здоров'я в дослідженнях українських вчених

О.І. Ушакова,

аспірант кафедри управління

охороною суспільного здоров'я

Київ

Стаття присвячена аналізу досліджень проблем регіонального управління охороною громадського здоров'я українськими вченими. У статті визначено питання, які потребують подальшого розгляду, для покращення стану громадського здоров'я і зменшення його регіональної диференціації.

Ключові слова: регіональне управління, механізми державного управління, охорона громадського здоров'я, рівність і справедливість в охороні здоров'я.

Scientific and methodological aspects of regional administration of public health in Ukrainian scientists studies

In this article studies of Ukrainian scientists about problems of regional administration of public health are analyzed. Some issues, that need further consideration, to improve public health and reduce its regional differentiation, are identified.

Key words: regional administration, mechanisms of public administration, public health, health equality and equity.

Постановка проблеми. Питання рівності і справедливості в охороні здоров'я є актуальними у всьому світі. Тому стратегія Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) «Здоров'я 2020» спрямована на удосконалення системи охорони здоров'я в країнах Європейського регіону ВООЗ, в якій основним пріоритетом виступають потреби людей щодо збереження, зміцнення та відновлення здоров'я, а також забезпечується справедливість і рівність у доступі до відповідних послуг. Однією із стратегічних цілей програми «Здоров'я 2020» є покращення здоров'я для всіх соціальних груп у країнах Європейського регіону та подолання нерівностей у здоров'ї. У програмі значна увага приділяється подоланню не тільки соціальної нерівності, а й відмінностей у стані громадського здоров'я між окремими країнами європейського регіону ВООЗ, а також в межах цих країн. Механізми подолання цих нерівностей пов'язані з розподілом державної влади, ресурсів, політичного впливу, послуг з охорони здоров'я, так само як і з умовами життя і праці, доступом до високоякісної медичної допомоги, освітніх закладів [10]. Зменшення відмінностей у стані здоров'я є ефективним інструментом на шляху формування справедливого і стабільного суспільства.

Незважаючи на незначні покращення в останні роки, стан громадського здоров'я в Україні не може вважатись задовільним. Ускладнює ситуацію суттєва регіональна диференціація громадського здоров'я, яка зумовлена особливостями економічних, соціальних, екологічних, демографічних, природо-кліматичних чинників. Громадське здоров'я як об'єкт соціальної політики держави є інтегральним показником і його формує комплекс взаємопов'язаних чинників. Регіональні відмінності у стані громадського здоров'я спричинені також нерівномірним територіальним розподілом природних, економічних, соціальних ресурсів. В умовах глобалізації і складних внутрішніх проблем України ступінь диференціації регіонів за рівнем розвитку посилюється. Громадське здоров'я виступає найбільш достовірним індикатором добробуту населення, тому дисбаланс соціально-економічного розвитку регіонів України також зумовлює його регіональну диференціацію. Соціально-економічна нерівність в Україні призводить до розбіжності у можливостях людей реалізувати свій потенціал і покращити власне здоров'я. Тому основними цілями державної регіональної політики є вирівнювання умов соціально-економічного розвитку окремих регіонів і гарантування прав громадян, які закріплені в Конституції України, незалежно від можливостей та особливостей окремих регіонів [4, с. 52]. Враховуючи, що основним із конституційних прав людини є право на охорону здоров'я, то реалізовуватись воно повинно незалежно від можливостей та особливостей окремих регіонів, а рівний доступ до послуг охорони повинен забезпечуватись незалежно від місця проживання. Очевидна необхідність перебудови стратегії державної регіональної політики за принципами територіальних потреб населення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Обґрунтуванню удосконалення механізмів державного управління охороною громадського здоров'я присвятили свою увагу багато українських вчених. Зокрема, дослідженням регіонального управління охороною громадського здоров'я, механізмів державного управління, реформуванням цієї галузі займались Н. Авраменко, М. Білинська, Т. Грузєва, Л. Жаліло, Д. Карамишев, Н. Кризина, О. Мартинюк, І. Рожкова, І. Солоненко, Н. Солоненко, Я. Радиш, Н. Ярош та інші. Не зважаючи на велику кількість досліджень присвячених державному управлінні охороною громадського здоров'я на регіональному рівні, проблеми регіональної диференціації стану громадського здоров'я, можливі шляхи вирішення їх не достатньо висвітлені. Значна увага в роботах українських вчених приділяється соціальній нерівності в охороні здоров'я, в той час як існує суттєва нерівність залежно від місця проживання. Крім того не проаналізовано взаємозв'язок між диспропорціями соціально-економічного розвитку регіонів України і особливостями стану громадського здоров'я.

Метою статті є аналіз досліджень регіонального управління охороною громадського здоров'я українськими вченими і визначення питань, які потребують подальшого розвитку.

Виклад основного матеріалу. В Загальнодержавній програмі «Здоров'я 2020: український вимір» вказується, що сьогодні охорона здоров'я є досить складною системою з багатьма чинниками та детермінантами здоров'я, які охоплюють все суспільство [3]. Пріоритетами цієї програми повинні стати міжсекторальний підхід, створення сприятливих умов для покращення здоров'я населення і формування відповідального ставлення людей до власного здоров'я. Охорона громадського здоров'я повинна стати не тільки першочерговим завданням держави, суспільства, а й окремої людини. Крім того для кожного регіону з урахуванням його соціально-економічного стану, культурно-етнічних та історичних традицій, стану медико-демографічної ситуації, розвитку системи охорони здоров'я та із визначення впливу соціальних детермінант на стан здоров'я населення повинні бути науково обґрунтовані та розроблені заходи із збереження та зміцнення здоров'я населення шляхом оптимізації системи надання медичної допомоги та розвитку здоров'я [4].

Дисертаційне дослідження І.В. Рожкової спрямоване на розвиток механізмів державного управління охороною здоров'я на регіональному рівні. Зазначено, що в процес перебудови системи охорони здоров'я необхідно включити певні механізми державного управління, пристосувати їх до конкретних потреб суспільства, в умовах обмежених ресурсів і брати до уваги регіональні особливості. Виділено такі критерії оцінки впровадження державної політики з перебудови галузі охорони здоров'я: ефективність, економічність і результативність. Обґрунтована важлива роль місцевих органів виконавчої влади у використанні механізмів державного управління системою охорони громадського здоров'я на регіональному рівні. Підтверджена доцільність розгляду охорони громадського здоров'я як об'єкту регіонального управління. У цій роботі з'ясовано особливості регіональної стратифікації стану громадського здоров'я та впливу на нього різноманітних чинників. Регіональна диференціація демографічної ситуації в Україні та стану громадського здоров'я, зокрема показника середньої очікуваної тривалості життя, зумовлена комплексним впливом різноманітних природно-географічних, історичних, економічних, соціальних чинників, таких як різний рівень розвитку господарської та соціальної інфраструктури, структура виробництва, регіональні відмінності рівня та якості життя, специфіка ринків праці, особливості способу життя сільського та міського населення, передусім у мегаполісах, динаміка міграційних процесів тенденції урбанізації, екологічний стан, культурно-історичні традиції тощо [7, с. 72]. З'ясовано динаміку міжрегіональної стратифікації показника середньої очікуваної тривалості життя. Проведено аналіз залежності цього показника від різних чинників. Доведено тісний зв'язок між середньою очікуваною тривалістю життя та демографічною структурою, станом охорони здоров'я, соціальними детермінантами. Проте у цій роботі не дослідженні деякі інші індикатори стану громадського здоров'я, які теж різняться між регіонами України. Потребують більш детального розгляду детермінанти здоров'я у різних регіонах. Також існує необхідність розробити практичні рекомендації щодо покращення громадського здоров'я шляхом врахування регіональних особливостей. У цій роботі розроблена концептуальна модель децентралізації управління охороною здоров'я на засадах розмежування розпорядника коштів державного та місцевого бюджетів, розвитку організаційно-правових основ закладів охорони здоров'я та запровадження договірних відносин між ними [7, с. 104] . Автор вказує на необхідність розвитку міжгалузевої координації в складі регіонального управління як механізму покращення здоров'я і зменшення несправедливості і нерівності у доступі до послуг охорони здоров'я

Дисертаційна робота Н. В. Авраменко присвячена дослідженню ролі системи охорони здоров'я у соціально-економічному зростанні України та удосконаленню управління цією системою. Автор дослідила, що розвиток системи охорони здоров'я є невід'ємною складовою рівня і якості життя населення та виконує найважливішу роль в економічному розвитку країни, забезпечуючи відтворення і якість трудових ресурсів, що створюють базу для соціально-економічного зростання [1, с. 29]. У роботі засвідчена необхідність поєднання стратегічного і поточного планування галузі, забезпечення ефективності використання ресурсів. Н. В. Авраменко наголошує на важливості й актуальності створення кодифікованого акта - Медичного кодексу України, який дасть змогу узгодити окремі закони у сфері охорони здоров'я з галузевим законодавством, спростити регулювання різних видів систем охорони здоров'я. У межах моделі організаційно-економічного механізму державного управління автор виділила основні напрями розвитку ресурсного потенціалу системи охорони здоров'я. У цьому дослідженні розроблено види організаційних структур інноваційної спрямованості в управлінні регіональною охороною здоров'я. Посилення державного регулювання створює умови для приведення організаційних структур управління охороною здоров'я в регіонах у відповідність із цілями єдиної державної політики в галузі охорони здоров'я населення, завданнями поточного і стратегічного управління діяльністю галузі при збереженні та врахуванні регіональних особливостей стану й розвитку охорони здоров'я [1, с. 30]. Також у цій роботі приділяється значна увага реформуванню системи охорони здоров'я на регіональному рівні за рахунок реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Автор запропонувала підходи до планування соціально-економічного розвитку регіону, де основними орієнтирами виступають медико-соціальні проблеми, комплексне розв'язання яких здійснюється шляхом інтеграції діяльності різних відомчих служб.

У дисертаційному дослідженні Т. С. Грузєвої обґрунтовано стратегію досягнення рівності в охороні здоров'я населення. Зазначено, що більшість відмінностей у здоров'ї, обумовлених соціально-економічними причинами, можна розглядати як прояви несправедливості. Головною метою стратегії є скорочення та подолання відмінностей в здоров'ї населення, які є наслідком чинників, що вважаються несправедливими, і яких можна уникнути шляхом створення усім рівних можливостей для досягнення свого повного потенціалу здоров'я [2,c. 13]. Принципами цієї стратегії виступають соціальна політика направлена на покращення умов життя та праці людей; участь громадськості в процесі прийняття державно-управлінських рішень; міжгалузевий і міжнародний підхід; рівний доступ до високоякісної медичної допомоги; наукова обґрунтованість та інші. Розроблена модель соціально-гігієнічного моніторингу, яка сприятиме утвердженню профілактичного напряму в охороні здоров'я, мотивації до здорового способу життя, міжгалузевих програм збереження і зміцнення здоров'я; ефективному управлінню системою охорони здоров'я; підвищенню якості і доступності медичної допомоги; скороченню відмінностей у стані громадського здоров'я і досягненню рівності в його охороні [2,c. 15].

На рівності і справедливості в системі охорони здоров'я наголошує Н. П. Ярош. , стратегічним завданням держави у цьому випадку виступає орієнтація галузі охорони здоров'я на задоволення потреб суспільства загалом та кожної людини окремо, враховуючи світовий досвід і особливості соціально-економічного розвитку країни. Досліджуючи державне регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров'я автор відзначає, що в Україні 16 регіонів вважаються проблемними стосовно впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги і 24 регіони проблемні стосовно дотримання вимог цих стандартів. Також у дисертаційному дослідженні розглядаються фактори, які впливають на здоров'я населення, зокрема соціальні фактори визнані пріоритетними. В роботі досліджуються питання соціальної нерівності і відповідної несправедливості щодо здоров'я. Щоб задовольнити потребу українського суспільства в якісній, ефективній, доступній медичній допомозі існуюча на сьогодні в Україні система охорони здоров'я має бути поступово перетворена на систему громадської охорони здоров'я населення [9, с 145].

Не викликає сумніву необхідність в дослідженні регіонального управління охороною здоров'я, на що вказує не тільки незадовільний стан громадського здоров'я, а також його суттєва регіональна диференціація. На думку деяких авторів структура управління охороною здоров'я на регіональному та місцевому рівнях є вкрай недосконалою з неадекватним законодавчим забезпеченням, у той час як сучасні умови соціально-економічного розвитку окремих регіонів потребують інноваційних форм і методів управління цією сферою [8, с. 244;6, с. 116 ]. Ґрунтовні дослідження українських вчених довели необхідність врахування регіональних особливостей при розробці політики в сфері охорони здоров'я , в діяльності системи охорони здоров'я, що підтверджується Загальнодержавною програмою «Здоров'я 2020: український вимір». Вирішене питання удосконалення механізмів регіонального управління у сфері охорони громадського здоров'я та підвищення його ефективності, а також розвинена його цілісна концепція. В якості способу удосконалення регіонального управління розроблена модель розмежування функцій управління та фінансування розпорядника коштів державного і місцевих бюджетів. Більшість авторів погоджуються, що міжсекторальна взаємодія і кластерний підхід дозволить підвищити ефективність регіонального управління охороною здоров'я. Необхідність децентралізації управління та фінансування у сфері охорони здоров'я підтверджується багатьма вченими.

Значна увага українських науковців присвячена соціальній нерівності і несправедливості в охороні здоров'я. Проте деякі питання стосовно регіональної нерівності в здоров'ї та його охороні залишаються відкритими. Детермінантами здоров'я, які відіграють ключову роль в Україні визнані соціально-економічні чинники. Важливою проблемою є диспропорції соціально-економічного розвитку регіонів України, що безперечне призводить і до регіональної диференціації стану громадського здоров'я. За даними деяких дослідників ВВП на душу населення та індикатори економічного розвитку різняться між різними регіонами України більше ніж у 2 рази. Багато вчених вказують на необхідність подолання значного дисбалансу в соціально-економічному розвитку регіонів України для підтримки розвитку демократичної соціальної держави. На думку більшості західних дослідників зростання ВВП на душу населення корелює із подовженням тривалості життя і зменшенням рівня смертності. Проте дослідження деяких науковців доводить,що економічне зростання в Україні не супроводжується покращенням стану громадського здоров'я, а підвищення фінансування галузі охорони здоров'я не подовжує тривалість життя [5,с. 62]. Тому на сьогоднішній день необхідно більш ретельно дослідити зв'язок між рівнем соціально-економічного розвитку і регіональною диференціацією громадського здоров'я, з'ясувати чи політика вирівнювання цього розвитку буде сприяти зменшенню диференціації.

Висновки. Дослідження регіональних особливостей стану громадського здоров'я, функціонування системи охорони здоров'я, детермінант здоров'я є актуальним і перспективним завданням. Врахування цих особливостей органами регіонального управління та місцевого самоврядування при реалізації політики у сфері охорони здоров'я дозволить більш ефективно діяти стосовно потреб населення окремих регіонів, зокрема координувати міжгалузеву взаємодію щодо покращення стану громадського здоров'я і, таким чином, зменшувати регіональну стратифікацію у цій сфері, що буде сприяти покращенню якості людського капіталу та соціально-економічному розвиткові регіону.

Перспективи подальших розвідок полягають у дослідженні регіональних відмінностей різних індикаторів стану громадського здоров'я, їх залежності від різноманітних детермінант здоров'я.

охорона здоров'я управління регіональний

Література

1. Авраменко Н. В. Державне управління системою охорони здоров'я на регіональному рівні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню д. держ. упр. : спец. 25. 00. 02 - механізми державного управління / Н. В. Авраменко. - Запоріжжя. , 2011. - 35с.

2. Грузєва Т. С. Обґрунтування та розробка системи досягнення рівності в охороні здоров'я населення в сучасних умовах стратифікації суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню доктора мед. наук: спец. 14. 02. 03 - соціальна медицина / Т. С. Грузєва. - К. , 2004. - 25 с.

3. Загальнодержавна програма "Здоров'я - 2020: український вимір" [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www. moz. gov. ua/ua/portal/ Pro_20120316_1. html

4. Їжа М. М. , Тамм А. Є. Регіоналізація соціальної політики в умовах розвитку українського суспільства/ М. М. Їжа, А. Є. Тамм // Публічне управління: теорія та практика. - 2012. - №3(11). - С. 49-54. - Режим доступу: http://www. kbuapa. kharkov. ua/e-book/putp/index. htm

5. Поліщук М. Є. , Красовський К. С. , Андрєєва Т. І. Зміна середньої очікуваної тривалості життя в Україні за останні 50 років як показник ефективності охорони громадського здоров'я / М. Є. Поліщук, К. С. Красовський, Т. І. Андрєєва // Україна. Здоров'я нації. - 2009. - №3(11). - С. 54-62

6. Рожкова І. , Жаліло Л. , Мартинюк О. Методологічні засади управління реформуванням системи охорони здоров'я в Україні: аспекти впровадження первинної медико-санітарної допомоги / І. Рожкова, Л. Жаліло, О. Мартинюк // Вісник НАДУ. - 2012. - №4. - С. 114-122.

7. Рожкова І. В. Розвиток конкурентоспроможності регіонального управління у сфері охорони громадського здоров'я: монографія / І. В. Рожкова. - К. : Фенікс, 2009. - 384 с.

8. Солоненко І. М. , Пак С. Я. Удосконалення організаційно-правових засад діяльності місцевих органів влади у сфері охорони здоров'я в Україні / І. М. Солоненко, С. Я. Пак // Вісник НАДУ. - 2011. - №1. - С. 243 - 256.

9. Ярош Н. Г. Державне регулювання соціальних стандартів у сфері охорони здоров'я України: монографія / Н. П. Ярош. - К. : НАДУ, 2006. - 223 с.

10. Health- 2020. A European policy framework and strategy for the 21st century. [Електронний ресурс]. World Health Organization. - Режим доступу:http://www. euro. who. int/__data/assets/pdf_file/0011/199532/Health2020-Long. pdf

References.

1. Avramenko, N. V. (2011), “State administration of health protection's system at regional level”, Doctor's Thesis, Mechanisms of Public Administration, Classic Private University, Zaporizhzhya, Ukraine.

2. Hruseva, T. S. (2004), “Substantiation of the system for providing health equality for the population in actual conditions of a society stratification”, Doctor's Thesis, Social medicine, O. O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine.

3. Ministry of Health Care of Ukraine (2011), State program “ Health - 2020: Ukrainian approach”, available at: http:// www. moz . gov. ua/ua/portal/ Pro_20120316_1. html (Accessed 28 Jan. 2014).

4. Yizha, M. M. and Tamm, A. Y. (2012),“Regionalization of social policy in conditions of the Ukrainian's society development” , Publichne upravlinnia: teoriya ta praktyka,, [Online], vol. 3(11), available at: http://www. kbuapa. kharkov. ua /e-book/putp/index. htm (Accessed 28 Dec. 2013).

5. Polischuk, M. Y. , Krasovskiy, K. S. and Andreyeva ,T. I. (2009), “ Change of average life expectancy in Ukraine for the last 50 years as an indicator of the public health care effectiveness”, Ukraina. Zdorov'ia natsiyi, vol. 3, pp. 54 - 62.

6. Rozhkova, I. V. , Zhalilo, L. I. , Martynyuk, O. I. (2012), “Methodological bases of the administration of health system reforms in Ukraine: aspects of primary healthcare”, Visnyk NADU, vol. 4, pp. 114 - 122.

7. Rozhkova, I. V. (2009), Rozvytok konkurentnospromozhnosti rehionalnoho upravlinnya u sferi okhorony hromads'koho zdorov'ia [ Development of the competitiveness of the regional management in the sphere of public health], Feniks, Kyiv, Ukraine.

8. Pak, S. Y. and Solonenko, I. M. (2011), “Improvement of the organizational and legal principles of the public administration of the health care at the regional and local levels in Ukraine”, Visnyk NADU, vol. 1, pp. 243 - 256.

9. Yarosh , N. H. (2006), Derzhavne rehulyuvannya sotsialnykx standartiv u sferi okxorony zdorov'ia Ukrayiny [State regulation of the social standards in the health sector of Ukraine], Vyd-vo NADU, Kyiv, Ukraine.

10. World Health Organization (2013), “Health- 2020. A European policy framework and strategy for the 21st century”, available at: http:// www. euro. who . int/__data/assets/pdf_file/0011/199532/Health2020-Long. pdf (Accessed 28 Jan. 2014).

Размещено на Allbest.ru