Курація хворого з інфарктом міокарда

Навчання студентів сучасній тактиці ведення хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ), на практиці застосовувати сучасні стандарти діагностики, лікування та профілактики ГІМ, на підставі курації пацієнтів з ГІМ в умовах стаціонару та поліклініки.

Рубрика Медицина
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 20.08.2017
Размер файла 40,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри внутрішніх хвороб -1

«_____»__________________2010 р.

Протокол №

Зав. кафедри, професор Сиволап В.Д.

Методичні Вказівки

до практичного заняття для студентів 6-го року навчання медичного та педіатричного факультетів

Курація хворого з інфарктом міокарда

Методичні вказівки підготував

Доцент Кисельов С.М.

Запоріжжя - 2010 р.

Актуальність. За показниками смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) Україна посідає непрестижне перше місце серед країн європейської спільноти. Щорічно зростають поширеність і захворюваність на ХСК. Великої уваги заслуговує показник смертності від ХСК у чоловіків молодого і середнього віку, який у 3-5 разів перевищує аналогічні показники у більшості розвинених країн. У структурі смертності та інвалідизації населення України серцево-судинні захворювання посідають перше місце. Вони є причиною смерті майже 60% та інвалідності - 33% хворих. Значна частина летальних виходів, пов'язаних з патологією серцево-судинної системи, зумовлена гострим інфарктом міокарда (ГІМ). Незважаючи на певні успіхи у лікуванні ГІМ, у більшості індустріальних країн ця патологія залишається серед найважливіших причин захворюваності і смертності. Відомо, що значна кількість хворих, які перенесли ГІМ, має високий ризик виникнення ускладнень у післяінфарктний період, а летальність у цій групі становить близько 20% протягом року. Тому профілактичні та терапевтичні заходи у ранній післяінфарктний період повинні застосовуватися, у першу чергу, у пацієнтів з високим ризиком виникнення ускладнень. Найбільш виражений позитивний вплив на результати лікування ГІМ в останні роки мало вдосконалення алгоритмів лікування, спрямованих на відновлення прохідності вінцевої артерії, що зумовила інфаркт. У великих рандомізованих дослідженнях із застосуванням ранньої тромболітичної терапії у хворих на ГІМ летальність упродовж 30 діб становила 6-10%, тоді як у дослідженнях із застосуванням перкутанної транслюмінальної коронарної ангіопластики - 2,5%.

Вищенаведені дані обумовлюють важливість та актуальність вивчення етіології, ключових ланок патогенезу, типових та атипових клінічних проявів, стандартів діагностики ГІМ з метою оптимізації лікарської тактики налаштованої на раннє виявлення та адекватне лікування хворих на ГІМ.

Ціль заняття: навчити студентів сучасній тактиці ведення хворих на гострий інфаркт міокарда, на практиці застосовувати сучасні стандарти діагностики, лікування та профілактики ГІМ, на підставі курації пацієнтів з ГІМ в умовах стаціонару та поліклініки.

Студент повинен знати:

Визначення поняття інфаркту міокарда.

Етіологію та патогенез інфаркту міокарда.

Ключові клінічні ознаки та критерії діагностики інфаркту міокарда.

Електрокардіографічні ознаки гострого інфаркту міокарда.

Місце інструментальних методів дослідження в діагностиці ГІМ (ехокардіографія, добове моніторування ЕКГ та АТ, навантажувальні тести).

Біохімічні маркери пошкодження міокарда, запальної активності та тромбозу у хворого на гострий інфаркт міокарда.

Стратифікацію ризику виникнення гострого інфаркту міокарда та смерті.

Показання та протипоказання до проведення коронароангіографії.

Рекомендації щодо вибору сучасного методу лікування хворого на гострий інфаркт міокарда.

Основні положення протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Кардіологія», (наказ МОЗ України № від ).

Студент повинен вміти:

Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих на ГІМ.

Складати план обстеження хворого на ГІМ, обґрунтувати застосування основних методів обстеження, визначити показання до їх проведення.

Проводити реєстрацію та інтерпретацію ЕКГ при ГІМ.

Оцінити результати ехокардіографії, добового моніторування ЕКГ та АТ.

Оцінити результати лабораторних тестів на біохімічні маркери пошкодження міокарда, запальної активності та згортальної системи крові.

Оцінити результати проведення коронароангіографії.

Провести диференційний діагноз з патологічними станами, що супроводжуються гострим болем у грудній клітці.

На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстежень, обґрунтувати та сформулювати діагноз ГІМ.

Призначити відповідне лікування хворому на ГІМ з елевацією або без елевації сегмента ST.

Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця.

Заняття проходять у вигляді роботи студентів у складі малих бригад біля ліжка хворого на ГКС. Згідно наскрізної навчальної програми "Внутрішня медицина" для вищих медичних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, організація навчального плану має забезпечити участь студента у веденні 3- 4 пацієнтів з ГІМ. Під час курації хворих студент користується відповідним Протоколом та заповнює картки пацієнтів.

Хронометраж практичного заняття (5,5 год.):

1. Вранішня лікарська конференція - 30хв.;

2. Курація хворих у відділенні - 2год.;

3. Клінічний розбір історії хвороби (семінар) - 1,5год.;

4. Самостійна робота (вивчення спеціальної літератури, статей з журналів за останні 2 роки, оформлення щоденника, вирішення задач до кроку 2) - 1,5год.

інфаркт міокард курація діагностика

Протокол обстеження, встановлення діагнозу, лікування та профілактики

РОЗДІЛ ДІЯЛЬНОСТІ

КЕРІВНИЦТВА ДО ДІЙ

Привітання

Привітайтеся та представтеся хворому

Знайомство

Зберіть паспортні дані хворого (П,І.Б., стать, вік, місце проживання, місце роботи та спеціальність)

Скарги хворого на момент обстеження

Визначте та деталізуйте скарги хворого.

При визначенні скарг хворого зверніть увагу на наявність:

- інтенсивного болю у грудній клітці

- характеру болю - давлючий, стискаючий або пекучий

- тривалості болю - більше 15 хвилин

- блідості шкіри та слизових оболонок

- холодного поту

- різкої слабкості

- тахі- чи брадікардії

- високого чи низького рівня артеріального тиску

Індивідуальний та сімейний анамнез, опитування за органами та системами

Виясніть динаміку захворювання, проведіть опитування за органами та системами.

1. Наявності факторів ризику.

При опитуванні зверніть увагу на відомості відносно:

- особи з надмірною масою тіла (? 25 кг/м2);

- паління тютюну;

- малорухливий спосіб життя;

- вік понад 45 років;

- артеріальна гіпертензія;

- гіперхолестеринемія;

- атеросклероз, цукровий діабет, подагра, хронічні захворювання печінки, нирок, серцево-судинної системи (ішемічна хвороба, інфаркти, інсульти в анамнезі);

- метаболічний синдром;

- хвороби серцево-судинної системи у найближчих родичів.

2. Наявності специфічних фактів анамнезу захворювання:

виникнення тривалого та інтенсивного ангінозного болю вперше у житті;

дестабілізації клінічних проявів стенокардії напруження;

системні прояви атеросклеротичного процесу.

Фізикальне обстеження

При обстеженні хворого оцініть:

Колір і вологість шкіри та слизових оболонок

Рівень пульсу та АТ

Локалізацію та характеристику верхівкового поштовху

Порушення серцевого ритму

Наявність патологічних шумів та тонів серця

Наявність шумів на судинах шиї

Хрипи при аускультації легенів

Наявність периферичних набряків

План обстеження

Загальний аналіз крові та сечі, рівень глюкози крові, електроліти, трансамінази, ліпідограмма, коагулограмма, агрегація тромбоцитів, рівень тропоніну I або Т, МВ фракції КФК, міоглобіну, протеїну С, ПНУП; ЕКГ, ЕхоКГ, добове моніторування ЕКГ та АТ, коронароангіографія

Лабораторні та інструментальні дослідження

Оцініть рівні:

- гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, ШОЕ

- глюкози натще

- калію, натрію, кальцію, магнію та хлору у крові

- АсАТ, АлАТ

- протромбіну, фібриногену, інших показників згортувальної та протизгортувальної системи крові,

- агрегаційної здатності тромбоцитів

- тропоніну I або Т, МВ фракції КФК

- міоглобіну, протеїну С, ПНУП

- загального холестеролу (ХС), ХС ліпопротеїнів високої та низької щільності (ЛПВЩ, ЛПНЩ) та тригліцеридів (ТГ) у сироватці крові;

- сечової кислоти та креатиніну у сироватці крові;

- мікроальбумінурії,

Інтерпретувати дані отримані при проведенні:

ЕКГ

ЕхоКГ

Добового моніторування ЕКГ та АТ

Коронароангіографії

Формулювання діагнозу

Гострий Q-інфаркт міокарда (не-Q-інфаркт міокарда)

Ускладнення (порушення ритму та провідності, ГСН - Killip I-III, перикардит, інфаркт міокарда в анамнезі із зазначенням дати)

Серцева недостатність (вказати стадію та функціональний клас за NYHA).

Артеріальна гіпертензія (вказати стадію, ступінь та групу ризику)

Супутні захворювання.

План лікування

Скласти план лікування, який повинен включати немедикаментозну та медикаментозну терапію

Немедикаментозна терапія

Дайте рекомендації стосовно модифікації способу життя:

зменшити вагу тіла за наявності ожиріння або надлишкової маси тіла;

обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів;

зменшити вживання алкоголю;

регулярно виконувати динамічні фізичні вправи;

обмежити вживання кухонної солі до 3 г/добу при артеріальній гіпертензії;

обмежити вживання насичених жирів та холестеролу;

відмовитися від паління;

включити до раціону продуктів, багатих рослинними волокнами.

Медикаментозна терапія

Методи медикаментозної терапії

1. На підставі інтерпретації ЕКГ визначити належність хворого до певного типу гострого інфаркту міокарда: з зубцем Q або без зубця Q

2. В залежності від типу ГІМ та можливості проведення невідкладної коронароангіографії, визначити спосіб реканалізації враженої коронарної судини (тромболізіс, ЧКВ, гепаринотерапія)

3. При виборі тактики лікування необхідно враховувати доказову базу згідно даних контрольованих досліджень стосовно кожної групи медикаментів, що потрібно призначити.

Тромболитики

Стрептокиназа

Альтеплаза

Механізм дії: сприяє системному фібринолізу та не володіє спорідненням з фібрином;

Дані контрольованих досліджень: рівень доказовості 1А. Показано при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST в перші 6 годин від початку захворювання за неможливості проведення коронарографії та ангіопластики. Протипоказано при геморагічному інсульті, травмі голови протягом 3 тижнів, шлунково-кишковій кровотечі протягом останнього місяця, гострому інфаркті міокарда без елевації сегмента ST, розшаруванні аорти.

Механізм дії: рекомбінантний людський активатор плазміногену тканинного типу; перетворює плазміноген на плазмін, що призводить до розчинення фібринового згустку;

Дані контрольованих досліджень: рівень доказовості 1. Показаний при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST в перші 6 годин від початку захворювання за неможливості проведення коронарографії та ангіопластики.

Протипоказаний при внутрішньоскроньові крововиливи у анамнезі, внутрішньоскроньові об'ємні утворення, кровотеча будь-якої локалізації, підозра на рошаровуючу аневризму аорти, гострому інфаркті міокарда без елевації сегмента ST.

Антикоагулянти

Нефракціонований гепарин

Еноксапарин

Механізм дії: пригнічує фактори згортання безпосередньо в крові, оказує сильну антитромбінову дію, гальмує утворення тромбопластину і фібрину. Дані контрольованих досліджень: рівень доказовості 1. Показаний при коронарному тромбозі при ГКС, для попередження та лікування тромботичних ускладнень при ГІМ, попередження реоклюзії при проведенні ТЛТ, попередження рецидивів ішемії при НС та ГІМ. Протипоказаний внутрішня кровотеча, геморагічний діатез, геморагічний інсульт, неконтрольована артеріальна гіпертензія, важка ниркова або печінкова недостатність.

Механізм дії: антитромботична дія за допомогою пригничення фактора Ха та ІІа. Дані контрольованих досліджень: рівень доказовості 1. Показаний при коронарному тромбозі при ГКС, для попередження та лікування тромботичних ускладнень при ГІМ, попередження реоклюзії при проведенні ТЛТ, попередження рецидивів ішемії при НС та ГІМ. Протипоказаний при зниженні згортання крові будь-якого генезу, ерозивно-виразковому враженні ШКТ в фазі загострення, особливо з тенденцією до кровотечі, септичному ендокардиті, спінальній чи епідуральній пункції, травмах ЦНС, органів зору, слуху, хірургічних операціях на цих органах.

Антиагреганти

Аспірин

Механізм дії: пригнічує утворення тромбоксану А2 та знижує здатність тромбоцитів до агрегації. Показаний при гострому коронарному синдромі та інфаркті міокарда. Протипоказаний при внутрішніх кровотечах, ерозивних захворюваннях ШКТ, підвищеній чутливості до препарату.

Клопідогрел

Механізм дії: пригнічує АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів та впливає на рецептори тромбоцитів ІІb/ІІІа. Показаний при гострому коронарному синдромі та інфаркті міокарда. Протипоказаний при геморагічних діатезах, схильності до кровотеч (виразкова хвороба, геморагічні інсульти), лейкопенії, тромбопенії, агранулоцитозі.

Статини

Симвастатин

Механізм дії: оказує гіполіпідемічну дію за рахунок зворотного пригнічення активності ГМГ-КоА-редуктази в печінці та здухвинній кишці та пригнічення утворення в печінці ліпопротеїдів дуже високої щільності. Показаний при гострому коронарному синдромі та інфаркті міокарда. Протипоказаний при при важких захворюваннях печінки, вагітності та лактації.

Аторвастин

Механізм дії: оказує гіполіпідемічну дію за рахунок зворотного пригнічення активності ГМГ-КоА-редуктази в печінці та здухвинній кишці та пригнічення утворення в печінці ліпопротеїдів дуже високої щільності. Показаний при гострому коронарному синдромі та інфаркті міокарда. Протипоказаний при при важких захворюваннях печінки, вагітності та лактації.

Бета-адреноблокатори

Атенолол

Механізм дії: оказує негативну інторопну та хронотропну дію за рахунок за рахунок чого знижується потреба міокарда в кисні та знижується ризик ішемії міокарда під час навантаження. Показаний при артеріальній гіпертензії, для профілактики нападів стенокардії; інфаркті міокарда; порушенні серцевого ритму: при синусовій тахікардії. Протипоказаний при хронічній серцевій недостатності IIБ-III ст. AV блокаді II та ІII ступеня СА блокаді, синдромі слабкості синусного вузла; гострій серцевій недостатності; кардіогенному шоку; брадикардії, артеріальній гипотензії, метаболічному ацидозі, бронхіальній астмі, гіперчутливості до препарату.

Небіволол

Механізм дії: селективно блокує бета-1-адренорецептори, моделює синтез ендотеліального релаксуючого фактора, знижує серцевий викид, ОЦК, ЗПСО, гальмує утворення реніну. Показаний при ессенціальній артеріальній гіпертензії, при ІХС. Протипоказаний при хронічній серцевій недостатності IIБ-III ст. атріовентрикулярній блокаді II та ІII ступеня синоаурикулярній блокаді, синдромі слабкості синусного вузла; гострій серцевій недостатності; кардіогенному шоку; брадикардії, артеріальній гипотензії при інфаркті міокарда, метаболічному ацидозі, бронхіальній астмі.

Інгібітори АПФ

Раміприл

Механізм дії: каталізує перехід ангіотензина I в ангіотензин II, що призводить до розширення судин і вносить свій вклад в кардіопротективну і ендотеліопротективну дію раміприла, викликає зниження секреції альдостерона, призводить до значного зниження периферичного опору, зменшує гіпертрофію міокарда. Показаний при артеріальній гіпертензії, ХСН в тому числі при інфаркті міокарда, для зниження ризику розвитку ІМ, інсульту. Протипоказаний при підвищеній чутливості, важкій нирковій недостатності, гемодіалізі, вагітності, лактації.

Периндоприл

Механізм дії: каталізує перехід ангіотензина I в ангіотензин II, що призводить до розширення судин і вносить свій вклад в кардіопротективну і ендотеліопротективну дію раміприла, викликає зниження секреції альдостерона, призводить до значного зниження периферичного опору, зменшує гіпертрофію міокарда, знижує надлишкове відкладання колагену в субендокардіальних шарах міокарда та відновлює ізоферментний профіль міозину. Показаний при артеріальній гіпертензії, ХСН в тому числі при інфаркті міокарда, для зниження ризику розвитку ІМ, інсульту. Протипоказаний при підвищеній чутливості, важкій нирковій недостатності, гемодіалізі, вагітності, лактації.

Нітрати

Ізосорбіда дінітрат

Механізм дії: розслаблює гладенько-м'язові клітини в артеріях, венулах, іартеріолах, зменшує венозне повернення крові до серця та потребу міокарда у кисні, знижує тиск наповнення та напругу стінки ЛШ, що сприяє підсиленню капілярного кровтоку та відкриттю інтрамуральних коронарних судин. Показаний: для тривалого лікування ІХС, профілактики нападів стенокардії, при легеневій гіпертензії, хронічній застійній серцевій недостатності. Протипоказаний при зниженому тиску наповнення ЛШ, гострій серцево-судинній недостатності (шок, судинний колапс), гіпотензії (АТ нижче 90 мм рт.ст.).

Ізосорбіда мононітрат

Механізм дії: антиангінальна дія пов'язана зі зменшенням потреби міокарда у кисні, за рахунок переднавантаження та післянавантаження, а також ділатуючої дії на крупні коронарні судини. Показаний: для профілактики нападів стенокардії і епізодів «німої» ішемії при ІХС, при хронічній серцевій недостатності, легеневій гіпертензії, портальній гіпертензії. Протипоказаний при алергічних реакціях на нітрати, зниженому тиску наповнення ЛШ, гострій серцево-судинній недостатності (шок, судинний колапс), гіпотензії (АТ нижче 90 мм рт.ст.).

Самостійна робота

1. Вивчення спеціальної літератури

Кардиология. Под ред. Б. Гриффина и Э. Тополя. Пер. с англ. - М.: «Практика», 2008. - 1248 с.

Поздняков Ю.М., Красницкий В.Б. Путь к диагнозу и лечению в кардиологии: синдромы, алгоритмы, схемы. - М.: «Книга и Бизнес», 2009.-316 с.

Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. - Вінниця: ДП ДКФ, 2006.-704 с.

Навчально-методичні посібники кафедр.

Наказ МОЗ України №436 від 03.07.2006 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Кардіологія».

2. Підготовка реферату по темі заняття за матеріалами журналів:

Кардіологія. Ред. М.Д. Тронько (м. Київ)

Серце і судини. Ред. В.Г. Мішалов (м. Київ)

Український кардіологічний журнал. Ред. В.О. Шумаков (м. Київ)

Серцева недостатність. Ред. Л.Г. Воронков (м. Київ)

Российский кардиологический журнал. Ред. В.А. Люсов (г. Москва)

Журнали кардіологічного профілю.

3. Вирішення тестів та ситуаційних задач Кроку 2.

4. Написання протоколів клінічного розбору хворих.

Протокол клінічного розбору хворого

ПІБ хворого _____________________________________________ ________________________________________________________________________________________________

Вік ______________ Професія _______________________________

Скарги хворого ___________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Anambes morbi ___________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Anamnes vitae _____________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Результати фізикального обстеження хворого:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Попередній діагноз: _______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

З якими захворюваннями необхідно проводити диференційний діагноз:

1. ___________________________________________

2. ___________________________________________

3. ___________________________________________

4. ___________________________________________

5. ___________________________________________

План обстеження: _________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Результати лабораторного та інструментального обстеження:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Обґрунтування клінічного діагнозу:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Клінічний діагноз: ________________________________________

Основне захворювання: ______________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ускладнення: ____________________________________________

________________________________________________________________________________________________

Супутні захворювання: ________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогноз: ________________________________________________

________________________________________________________________________________________________

Працездатність:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лікування: _______________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Медикаментозна терапія: _______________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відмітки про засвоєння практичних навичок

№ з/п

Навички та маніпуляції

Підпис

студента/керівника

1

Практичні навички

1.1

Вміти проводити опитування, фізикальне обстеження хворого на ГКС.

1.2

Вміти реєструвати та інтерпретувати ЕКГ

1.3

Вміти аналізувати дані лабораторного обстеження

1.4

Вміти аналізувати дані інструментальних досліджень

2

Невідкладні стани

2.1

Вміти надавати допомогу при гострому болю у грудній клітці

2.2

Вміти надавати допомогу при гострій серцевій недостатності

2.3

Вміти надавати допомогу при порушеннях ритму та провідності

___________________________________________________________________________________________________________________________________________

11

18

Тести вихідного рівня знань

1) Зміни крові, не характерні для гострої стадії інфаркту міокарда:

збільшення рівня міоглобіна

збільшення тропоныну І

поява С-реактивного білка

*збільшення активності лужної фосфатази

збільшення МВ-фракції КФК

2) Найбільш точною діагностичною ЕКГ-ознакою трансмурального інфаркту міокарда є:

негативний зубець Т

порушення ритму і провідності

*наявність комплексу QS

зміщення сегмента ST нижче ізолінії

зниження амплітуди зубця R

3) При виникненні гострого приступу болів в епігастральній ділянці та за грудниною у чоловіка середнього віку обстеження слід починати:

з зондування шлунку

з рентгеноскопії шлунково-кишкового тракту

*з ЕКГ

з гастродуоденоскопії

з дослідження сечі на уропепсин

4) Який з перерахованих препаратів є найбільш ефективним антіагрегантом?

кардікет

*аспірин

фенілін

дихлотіазид

ніфедіпін

5) Що таке синдром Дреслера, який розвивається при гострому інфаркті міокарда?

розрив міжшлуночкової перетинки

розрив міжпередсердної перетинки

відрив сосочкового м'яза

*аутоалергічна реакція

ніщо з перерахованого

6) Які ехокардіографічні ознаки характерні для інфаркту міокарда?

дифузний гіперкінез

дифузний гіпокінез

*локальний гіпокінез

локальний гіперкінез

дискінез

7) Яке лікування не показане в перші 6 годин інфаркту міокарда?

тромболітична терапія

антикоагулянтна терапія

*дігіталізація

терапія антагоністами кальцію

терапія периферичними вазодилататорами

Клінічні задачі для самопідготовки

1) У чоловіка 55 років після ситого застілля з уживанням спиртних напоїв раптово виник інтенсивний біль в епігастрії і правому підребер'ї. Була однократна блювота. Пульс - 100/хв., ритмічний, AT - 90/60 мм рт. ст. Аналіз крові: Hb - 152 г/л, Л - 9,5x109/л, ШОЕ - 8 мм/год. ЕКГ: зсув ST догори на 4 мм у відведеннях III, aVF. Яку патологію можна припустити у хворого?

Харчова інтоксикація

Гострий холецистит

Гострий панкреатит

Перфорація виразки шлунка

*Гострий інфаркт міокарда

2) Хворий 62 років, звернувся до кардіолога тільки на четвертий день після приступу болю за грудиною, який тривав більше години. При огляді хворого - стан задовільний, AT -120/75 мм рт ст, ЧСС 82/хвилину. ЕКГ: ритм синусовий, правильний. Ознаки повної блокади лівої ніжки пучка Гіса (раніше не фіксувалось). Який біохімічний показник слід призначити для лабораторного підтвердження діагнозу гострий інфаркт міокарда?

АсАТ, АлАТ

Міоглобін

*Тропінін І

MB-KФK

Лужна фосфатаза

3) В кардіологічне відділення госпіталізовано хворого із скаргами на біль за грудиною. Стан важкий, холодний піт, пульс аритмічний, AT -140/90 мм рт. ст. На ЕКГ: в V1-V3 - QS. Про яке захворювання треба думати?

Інфаркт міокарда бокової стінки

*Інфаркт міокарда передньої стінки

Інфаркт міокарда задньо-діафрагмальний

Інфаркт міокарда без зубця Q

Інфаркт міокарда правого шлуночка

4) Хворий 49 років, шофер, поступив у кардіологічну клініку зі скаргами на стискаючий біль за грудиною, що віддає у шию, який виник дві години тому, слабість. Валідол і нітрогліцерин не дали ефекту, стан при поступленні важкий. Шкіра бліда, волога. Тони серця ослаблені, ЧСС - 96/хв., AT - 110/70 мм рт. ст. Живіт м'який, печінка не збільшена. Набряків немає. Який попередній діагноз?

Нейроциркуляторна дистонія

Стенокардія спокою

Тромбоемболія легеневої артерії

*Гострий інфаркт міокарда

Розшарування аорти

5) Хворий 54 роки, скаржиться на підвищення температури до 37,8°С, слабкість. Вчора після роботи на холоді відчув біль між лопатками. Об'єктивно: незначна блідість і підвищена вологість шкіри. ЧСС - 62/хв., І тон ослаблений. AT - 110/70 мм рт. ст. В легенях везикулярне дихання, поодинокі хрипи (хворий палить). Живіт м'який, помірний метеоризм. На ЕКГ: ритм синусовий правильний, Q у відведеннях II, III, AVF - до 0,04 сек., з підйомом ST на 2 мм; депресія ST в І відведенні на 1 мм. У крові: Л -10,0х109/л, ШОЕ - 12 мм/год. Який діагноз у пацієнта?

Сухий плеврит

Варіанта стенокардія

*Інфаркт міокарда

Респіраторна інфекція

Гострий перикардит

6) Хворий 73 роки, госпіталізований у лікарню з приводу гострого інфаркту міокарда лівого шлуночка. Помітна прекардіальна пульсація. Рецидивували пароксизми шлуночкової тахікардії. На ЕКГ - гостра стадія інфаркту з зубцем Q без динаміки. Рентгенологічно симптоми застійної серцевої недостатності. На 9-й день у хворого з'явились пітливість, слабкість, стійка тахікардія та тривалий субфебрилітет. Який з діагнозів найбільш імовірний?

Рецидив інфаркту міокарда

*Тромбоендокардит

Тромбоемболія легеневої артерії

Внутрішній розрив серця

Вогнищева пневмонія

7) Чоловік 49 років, на 4 добу інфаркту міокарда поскаржився на задишку, ядуху, різку кволість. Об'єктивно: ціаноз, пульс - 110/хв., АТ-100/70 мм рт. ст., ЧД - 34/хв. Тони серця ослаблені, акцент II тону над легеневою артерією. Під ключицею вислуховуються вологі хрипи. Найбільш імовірне ускладнення?

Двостороння лікарняна пневмонія

Кардіогенний шок

Напад шлуночкової тахікардії

*Набряк легень

Синдром Дреслера

8) Хворий 52 років, скаржиться на інтенсивні стискаючі болі за грудиною, тривалістю 4 години. На ЕКГ горизонтальна депресія ST у відведеннях IIІ, аVF до 2 мм, високий зубець Т і підйом сегмента ST у V1-V4 до 3 мм. При повторенні ЕКГ через 3 години вищеописані зміни зберігалися. Встановлений діагноз інфаркту міокарда. Коли може бути дозволене хворому ходіння по палаті при відсутності ускладнень захворювання?

*На 4-5-й день

З 1-го дня

На 10-12-й день

На 13-14-й день

На 15-16-й день

9) Хворий 54 років, госпіталізований до кардіореанімаційного відділення з діагнозом: інфаркт міокарда з зубцем Q. Через добу перебування в стаціонарі стан хворого значно погіршився. Скаржиться на задуху. При огляді: шкіра бліда, волога, холодна на дотик. Дихання везикулярне, послаблене, за частотою - 36/хв., пульс -110/хв., ритмічний, тони серця глухі, ритм галопу, AT - 80/40 мм рт. ст., сечовиділення - 10 мл за 1 год. Яке ускладнення інфаркту міокарда у хворого в даному випадку?

*Кардіогенний шок

Серцева астма

Набряк легенів

Гостра аневризма серця

Синдром Дреслера

10) Хворий 70 років, госпіталізований в інфарктне відділення через 4 години після початку приступу загрудинного болю. Чотири місяці тому переніс інсульт. Встановлений діагноз: ІХС, гострий інфаркт міокарда з зубцем Q передньоперегородкової області, верхівки та бокової стінки лівого шлуночка. Повна AV-блокада. AT -160/80 мм рт. ст. В легенях вислуховуються вологі незвучні хрипи. Що з перерахованого є абсолютним протипоказанням до проведення тромболізису?

Наявність вологих хрипів у легенях

Вік хворого

Високий AT

Повна AV-блокада

*Перенесений інсульт

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.